Шпоры із фінансового менеджменту

Билет 1 1. Сущ-ть, содерж-е і різноманітні види фин. ризиків Під фин ризиком предп-ия поним ймовірність возник-ия несприятливих фин наслідків у вигляді втрати доходів чи кап-ла у кризовій ситуації неопред-ти умов осущ-ия його фин деят-ти. Основні хар-ки:1.Эк-ая природа — фин ризик проявл-ся у сфері эк-ой деят-ти пред-ия, безпосередньо з формир-ем доходів населення і возмож-х втрат при осущ-ии фин деят-ти. 2. Объектив-ть проявл-ия — фин ризик супроводжує всю види фин операцій та все направ-я його фин деят-ти. 3. Вероят-ть реализ-ииступінь вероят-ти наступу ризикового події опред-ся дією об'єктивних і піддається. 4. Неопредел-ть наслідків. фин ризик може супроводжуватися фин втратами чи формир-ем доп доходів. 5. Ожидаемая несприятливість наслідків — ряд вкрай негатив-х наслідків фин ризику опр-ют втрату як доходу, а й кап-ла предп-ия, що призводить його до банкрутства. 6. Вариабельность рівня. Рівень фин ризику сущ-но, измен-ся у часі, тобто. залежить від продолжит-ти осущ-я фин операції. 7. Субъектив-ть оцінки опр-ся различ рівнем повноти і достовірності инф-ой бази, кваліфікації фин менеджерів, їх досвіду у сфері риск-менеджмента. Види фин ризику: -Ризик сниж-я фин устойч-ти (ризик наруш-я рівноваги фин розвитку) предп-ия. Х-ся надмірної часткою использ-ых позикових ср-в і несбалансирован-тью положых і отриц-х ден потоків по V. -Ризик неплатежесп-ти (чи ризик несбалансир-ой ликвид-ти) предп-ия.Х-ся снижїм кр ликвид-ти ОА, що породжує разбалансир-сть полож і отриц-го ден потоків предп-ия у часі. -Инвестиц-ый ризик — возмож-ть возник-ия фин втрат при осущ-ии инвестиц-ой деят-ти предп-ия. -Інфляційний ризик — возмож-ть знецінення реальної ст-ти кап-ла ожид-ых доходів від осущ-ия фин операцій на ум інфляції. -%-ый ризик полягає навіть в непередбаченому измен-ии %-ой ставки фин ринку. -Валютний ризик закл в недополуч-ии предусм-х доходів у рез-те измен-я обмінного курсу иностр-й валюти, использ-ой у внешнеэк-их операціях предпіє. -Депозитний ризик відбиває возмож-ть неповернення депоз-х вкладів. -Кредитний ризик — ризик неплатежу або несвоєчасного розрахунку за відпущену предп-м в кредит ДП. — Податковий ризик вероят-ть запровадження нових податків измен-е термінів і ум осущіє отд-х нал-ых платежів, скасування действ-их нал-х пільг, возмож-ть увел-ия рівня ставок — Стр-ный ризик х-ся неэф-ым фин-ем поточних з-т предпр-ия, що зумовлює високий задовільно вагу постоян-х изд-ек у спільній їх ?. -Криміногенний ризик проявл-ся у вигляді оголошення його партнерами фіктивного банкрутства (підробка док-ов, обеспеч-их незаконне присвоєння сторонніми особами ден-х та інших активів). — Інші види ризиківризики стихійних лих, ризик невчасного осущіє розрахунково-касових опера ций. 19. Политика формир-ия фин. стр-ры кап-ла, последоват-ть її разраб-ки. Основ метою формир-я капіталу явл удовлетв-ие потреб-ти у придбанні необх активів і оптимізація його стр-ры для эф-го использ-я. Принципи формир-я кап-ла: 1. Облік розвитку хоз.деят. пр-ия 2. Обеспеч-е відповідності V залучуваного кап. V формир-ых активів. 3. Обеспеч-е оптим. стр-ры кап. з позицій эф-го його функционир-я. Рез-ты деят-ти предп-я сильно залежить від стр-ры испол-го капіталу. Стр-ра капіталу — соотнош-е собств-х і позикових фин ср-в, использ-х в хоз-ой деят-ти. Вона впливає к-т рентаб-ти активів і собств-го кап-ла, опред-ет зму к-тов фин устойч-ти і платежесп-ти і формує соотнош дохідності і ризику. Пред-тие, используещее лише СК, має найвищу фин уст-ть (його к-т автономії =1), але огранич-ет темпи розвитку (т.к. може забезпечити формир-е доп обсягу А) і використовує фин возм-ти приросту прибутку на вкладений капітал. Предпр-е, использ-ее ЗК, має високий фин потенціал розвитку та возмож-ти приросту фин рент-ти деят-ти, але зростають фин ризики та загроза банкрутства). 4. Обеспеч-е мінімізації з-т по формир кап-ла з различ источ-ков. 5. Обеспеч-е высокоэф-го использ-я кап-ла. Шляхом максимізації рент-ти СК при прийнятному кр фин ризику. Серед мех-мов управ-я формир-ем кап-ла наиб складними явл питання мінімізації ст-ти кап-ла й оптимізації його стр-ры. Квиток 2 20. Базова концепція ціни кап-ла. Ціна основ-х источ-ков кап-ла. Ст-ть кап-ла — ціна, к-ую предп-е оплачує його привлеч-е. Концепція оцінки розмірковує так, що кап-л, має опред-ую ст-ть, яка формує кр операц-ых і инвестиц-ых з-т предпр-я. Ст-ть кап-ла пр-ия служить мірою прибутковості операц-ой деят-ти. Ст-ть кап-ла предпр-я служить базовим показ-лем формир-ия эф-ти фин-го инвестир-я. Показ-ль ст-ти кап-ла виступає критерієм прийняття управл-их рішень относале использ-я лізингу чи приобрет-я в собствен-ть произв-ых осн-ых фондів. Кр ст-ти кап-ла предп-я явл вимірником кр рын ст-ти цього предпр-я Пок-ль ст-ти кап-ла явл критерієм оцінки й формир-я соотв-его типу політики финанс-ия предпр-ем своїх активів. Оцінка ст-ти кап-ла базир-ся на слід принципах: Принцип попередньої поэлементной оцінки ст-ти кап-ла. Ст-ть функционир-го собств-го кап-ла СКфо = (ЧПс*100)/СК, де СКфо — ст-ть функционир-его СК пр-ия у звітній періоді, %; ЧПс —? ПП, выплач-ая собствгам пр-ия у процесі распред-я за звітний період; СК -середня ?СК пр-ия. Ст-ть доп залучуваного кап-ла з допомогою емісії привилегир. акцій. ССКпр = (Дпр*100)/(Кпр*(1-ЭЗ)), де Дпр —? див-дов, предусм до виплати в соот-ии з контрактними обяз-вами емітента; Кпр —? СК, привлек-го з допомогою емісії привилегир-ых акцій; ЭЗ — з-ты по емісії акцій по отнош-ю до? емісії. Ст-ть доп кап-ла, привлек-ого з допомогою емісії простих акцій ССКпа = (Ка*Дпа*ПВт*100)/(Кпа*(1-ЭЗ)), де Ка — у доп-но эмитир-х акцій; Дпа —? див-дов, выплач-х за 1 просту акцію, %; ПВт — планир-ый темп виплат дивдов. Ст-ть ЗК у вигляді банк-го кредиту. СБК = (ПКб*(1-Снп))/(1-ЗПб), де ПКб — ставка % за банков-й кредит;%, Снп — ставки податку з прибутку, десятичн; ЗПб — уррасходов по привлеч-ю банк-го, выраж. дробом. Ст-ть фин лізингу. СФЛ = ((ЛС-НА)*(1-Снп))/(1-ЗПфл), де ЛЗ — год-ая лізингова ставка, %; НА — рік. норма амор-ции активу, привлеч-го на ум фин. лізингу, %; ЗПфл — кр витрат за привлеч-ю На ум фин лізингу. Ст-ть ЗК, залучаємо. з допомогою емісії облиг СОЗк = (СК*(1-Снп))/(1-ЭЗо), де Снп — ставка купонного % по об-ции, %; Эзо — кр эмиссион-х з-т по отношю до V емісії, Ст-ть товарного кредиту, предостав-го у вигляді краткосрочн відстрочки платежу. СТКк = ((ЦС*360)*(1-Снп))/ПО, де ЦС -цінова знижка при осущ-ии готівкового платежу за прод-ию, %; ПО — період відстрочки платежу за прод-ю, в днях. Ст-ть внутр-ей кред. зад-ти учит-ся по нульову ставку, т.к. поставши безплатне фин-ие його хоз. деят-ти. 66. С/с-ы і м-ды фин. план-я на пр-ии. Процес фин план-ия закл у розрахунку показ-лей фин плану. У цьому использ-ся разл-ые способи, прийоми і м-ды розрахунку. Сутність м-да відсотка від реализ-ии закл у вирішенні завдань: а) опр-ть майбутні витрати, активи і обязат-ва як % від продажу; б) скласти сбалансир-ые формати прогнозної инф-ии Гол достоин-во м-да — простота. Осн-ые недост-ки: предполож-е про постійної дбає про постійну мощ-ть, все связ-ые ресурси сбалансир-ны, а зростання V продажів потрібні капит-ые вкладення. При бюджетному м-де планир-ия побудова прогноз-х форм фин звітності осущся з урахуванням формир-я кожного елемента активів, пасивів, доходів населення і з-т. У цьому важливе місце відводиться вспом-ым бюджетам. М-д обеспеч-ет прийнятну точність фин прогнозів. М-д ден-х потоків носить універсальний х-р під час складання фин плану і служить інструментом для прогнозир-я ж розмірів та термінів поступл-я необх-ых фин ресурсів. Цей м-од дає об'ємну инфор-ию, ніж бюджетне планування. Нормативний м-д исполь-ся за наявності установл-х і нормативів (норм амортиз-х отчисл-ий, налог-х ставок) М-д оптимізації планових рішень сос-ит в разраб-ке низки вар-ов план-х показ-ей і виборі оптим-ого. Эк-ко-математ-ие м-ды исполь-ся при прогнозир-ии фин показ-ей терміном не менш 5 років. Примен-ие эк-ко-матем-их м-дов дає возмож-ть швидко розрахувати неск-ко варіантів показ-лей і выб-ть наибол оптимальний їх. М-д эк-го аналізу дозволяє опред-ть основні закономер-ти, тенденції в движ-ии мат-х і ст-тных показ-лей, внутрішні резерви предпр-я. Квиток 3 4. Особен-ти инвестиц. процесса до У наст час у Росії сущ-ет криза инвестиц-ой сфери, обумовлений: 1. наиб падіння V інвестицій відбулося галузях, від к-ых залежить розвиток эк-ки; 2. досі погіршується галузева стр-ра инвестир-ия, що выраж-ся в увелич-ии частки инвестир-ия в сировинні галузі; 3. у бік измен-ся як галузева, а й технологич-ая сторра інвестицій 4. ухудш-ся кач-во использ-ия капітальних вкладень (зростання НЗП); 5. відбувається те що інвестицій з производ-ого сектора. Доходи від імпортних операцій в сфері обращ-я в неск-ко разів більше, ніж у сфері пр-ва. Тому відбувається перетік кап-ла зі сфери пр-ва до сфери обращ-ия. Ця тенденція досі не переломлено, на 01.01.03 частка долгосроч-х кредитів на загальної? выдан-х становила 6−9%. Фактич є основним джерелом финанс-ия инвестиц-ой деят-ти залишаються собств-ые ср-ва предпр-я: амортизация;прибыль (испол-е ПП для финан-ия кап-ых влож-й утруднено у зв’язку з інфляцією і падінням пр-ва) 6. прибутки від приватизації зачисл-ся в соотв-ие бюджети і обезличенно использ-ся гос-вом, замість акумуляції їх у инвестиц-ых рахунках. 7. частка ср-в населення, направл-ых в инвестиц-ую сферу незначит-на. Основ причинами явл:-низкий кр життя больш частини населения;эк-кая кон’юнктура, зза к-ой заощадження населення явл устойч-ым ресурсом (інфляція це не дає вкладати ср-ва на длит-ый срок);ср-ва приватних дрібних вкладників для болва ком-их банків явл дорогими через з-т на обслуж-ие;доверие населення до банкам залишається на низькому кр через брак гарантій повернення ср-в; 8. иностр-ые інвестиції у реальному секторі становлять незначит-ую частку, велика з к-ых направ-ся у проекти сировинних галузей. .Гос-ое регулир-ие инвестиц-ой деят-ти вкл:1. Стимулир-ие увелич-я кап-ых вкладень позичковим кап-лом, ден і налог-ой політикою. 2. вибіркове стимулир-ие роботи опред-ых предп-тий шляхом предоставл-я пільг чи нал-вых кредитів. 3. адміністративне вмешат-во в инвестиц-ый процес: установл-ия особливих режимів административ-го впливу, реалізація регион-ых инвестиц-ых програм, осущ-ие гос-ого инвестиц-го замовлення. 47. Упр-ие деб. зад-ю і факти її опред-ие. Деб-ая зад-ть-это? зад-тей на користь предп-я за предостав-ые тов, роботи, термін оплати к-х не настав або їх не оплачені вчасно. 80−90% ДЗ — розрахунки з покупцями Її зв кредитної політикою по отнош-ю до покуп-лям прод-ии Управл-е ДЗ на правл-но влади на рішення: 1. Скорочення рівня ДЗ; 2. Обеспеч-е реализ-ии прод-ии 3. 3. Контроль станом і своєчасним погаш-ем ДЗ. Аналіз ДЗ осущ-ся: за термінами і з покуп-лям. Вкл розрахунок показ-лей середнього терміну рівних платежів (Т об.Д.З.=360/kоб.Д.З.=360*Д.З./выручка) і розрахунок частки ден ср-в у спільній (поступл-я. Контроль за ДЗ предпол-ет: выявл-е безнадійної, сомнит-ной ДЗ, контролю над соотнош-ем ДЗ і КЗ, робота з своеврем-ому стягненню платежів з клієнтів. Політика упр-ия ДЗ спрямовано розширення V реализ-ии прод-ии і пов’язана з оптимізацією розміру ДЗ. Вона вкл: 1. Анализ ДЗ в предшеств-ем періоді з метою оцінки кр і складу ДЗ і навіть эф-ти инвестир/ия у ній фин ср-в. Анализир-ся терміни погаш-я ДЗ, розмір відволікання ОА в ДЗ, склад ДЗ виявляється безнадійна і сумнівна ДЗ. 2. Формир-ся опред-ые принципи і кредитної політики щодо отнош-ю до покуп-лям прод-ии. Вирішую у яких формах осущ-ть реализ-ию, якому типу кредитної політики треба вибрати. Различ 3 основ-х типу Консервативний. Спрямований на мінімізацію кредит-го ризику, що сущ-но скорочує коло покуп-лей в кредит. Осущ-ся з допомогою грн покуп-лей з повыш-ым ризиком з пом жорсткості умов предоставл-я кредиту та повыш-я ст-ти Помірний тип ориентир-ся на середній кр кредит-го риска, более м’які ум предоставл-я коммерч-го кредиту. Агресивний тип предусм максимізацію доп прибутку з допомогою розширено V реалізації прод-ии в кредит, не рахуючись із високим кр кредит-го риска.в. Побудова эф-ых с-м контролю над движ-ем ДЗ осущ-ся с/с АВС, де у категорію, А виділяють наиб великі й сомнит-ые види ДЗ; до категорії У — кредити середніх розмірів; до категорії З — всі види, не оказыв-ие істотного впливу на рез-ты деят-ти предпр-ия. Квиток 4, 26. Порядок виплати див-ов (Д) Д- частина чистий прибуток, распредел. серед акціонерів пропорц. числу акцій, наход. у них. Д може выплач-ся з пропорція. периодич-ю, що регулир-ся нац. законодат-м. Порядок виплати Д 1) дата оголошення Д — день, к-да рада дир-ов приним реше виплати Д, їх розмірі, датах перепису і. 2) дата перепису — день реєстрації акціонерів, котрі мають на получ-е Д (склад акц-ов пост-но змінюється т. к акцій обращ. на р-ке цін бум). за 2−4 нед досі виплати Д. 3) Устанав-ся, хто має право Д, замова. экс-дивид-ная дата за 4 дні моменту перепису: особи, купили акції до цієї дати, мають право Д за період 4) Дата виплати — день, к-да производ-ся розсилання чеків акціонерам чи к-да вони можуть одержати Д непосредст-но. Відповідно до росс. законодат-ву об-во впраке оголосити виплати Д щокварталу, разів у півроку чи рік. Рішення виплати промежут-х Д, приним-ся радою дир-ов; аналогич. реш-е по річним Д приним-ся загальним зборами акціонерів за рекомендацією ради дир-ов. Розмір год-ых Д не м.б. більше рекомендов. радою дир-ов і від величини промежут-х Д. У разі невиплати або повної виплати Д власникам привил-ых акцій вони получ. франшиза усім наступних зборах акціонерів досі першої виплати Д повному обсязі. 32. Управ-ие финансир-ем ВА Фин-ие відновлення ВА осущ-ся: 1. весь V обновл-я ВА фин-ся з допомогою СК. 2. змішане финанс-ие з допомогою СК і долгосроч ЗК. Финансир-ие обновл-я ВА осущ-ся з допомогою — приобрет-я цих активів в собствть чи його оренда Оперативний ліз. — хоз. опер-я, предусм-ая передачу орендарю права пользовя ОС, які належать орендодавцю, терміном, не перевищує їхній повній амортії, з обяз-ым. їх поверненням влад-цу після закінчення терміну дії ліз. соглаш-я. Передані ОС залишаються на балансі орендодавця. Фінансовий ліз. — хоз. оп-я, предусм-ая приобрет-е орендодавцем на замовлення орендаря ОС із подальшою передачею в польз-ие орендаря терміном, не перевищує періоду повної їх аморт-ии, з обязат-ой. послед-ей передачею права собствен-ти для цієї ОС орендарю. Передані. ОС вкл у складі ОС орендаря. Поворотний ліз. — хоз. оп-я, предусм-ая продаж ОС фин. институту (банку, страх. компании) з одноврем. обратным получ-ем цих ОС пр-ем в операт. чи фин.лизинг. У рез-те пр-е получ-ет фин. ср-ва, кіт. він може исп-ть на др.цели. Преим-ва лізингу: 1. увел-е рын. ст-ти пр-я з допомогою получ-я доп прибутку без приобрет-я ОС в собст-ть. 2. увел-е V і диверсиф-я хоз. деят-ти без сущ-го розширення обсягу фин-я ВА. 3. сниж-е ризику втрати фин. уст-ти, т.к. опер.лиз. не веде до зростання фин. обяз-в. 4сниж-е бази налогооблож-я прибутку пр-я. Орендну плату вкл у складі с/с-ти прод-ии, що знижує розмір балансового прибутку. 5сниж-е фин ризиків, связ. з моральним старінням і необхю ускор-го обновл-я ОС. 6. более проста процедура получ-я і оформ-я. Недост: 1. удорожание с/с-ти, т.к.размер арендн. платы вище аморт.отчий.2.невозм-ть сущ-ой модернізації использ-го им-ва без згоди арендодателя, 3. недополуч-е доходу на формі ликвидац. ст-ти ОС при операт.лиз., якщо відлік терміну оренди збігається з терміном повної їх аморт-ии. 4. риск непродл-я оренди. Критерієм прийняття упр-их рішень про приобр. чи оренді ОС явл сумарних потоків платежів при разл. формах фин-я обновл-я им-ва. Эф-ть ден. потоков сравн-ся в наст-ей ст-ти по след. вар-ам рішень: 1. приобр-е обновл-ых активів в собст-ть з допомогою собств.фин.рес. Основу ден. потока сост-ют витрати на його покупці, т. е.рын.цена активу. 2.-//-за рахунок долгоср.банк.кредита. Основу ден. потока сост-ют % за пользове кредитом і загальна його ?, підлягаючий поверненню при погашенні. 3. аренда активів, які підлягають оновленню. Основу ден. потока сост-ют авансовий лиз. платеж й регулярні лиз.плат. за использ-е актива.

Билет 5 14 Дисконтована ст-ть: розрахунок і аналіз Дисконтир-ая ст-ть — приведеная ст-ть майбутніх ден-х надходжень, к-ые творяться у рез-те експлуатації активу. Эк-ий сенс дисконтир-я закл в перебування ?, к-ая еквівалентна майбутньої ст-ти ден-х ср-тв, тобто. це ст-ть дона м.б. отримана при опред-ых умовах: %-ой ставці, часовому періоді і т.п. Еквівалентність майбутніх і поточних ден-х потоків закл у цьому, що інвестору д.б. байдуже мати сьогодні к-либо ден-ую? чи ч/з опред-й період таку ж ?, але увелич-ю на величину начисл-ых %-вв цей період. Тому саме у разі тимчасового байдужості можна говорити, що знайдено дисконтир-я ст-ть ден-ых потоків: PV=?FV/(1+r)n Для опред-ия диконтир-ой стти необх мати след-ю инф-цию: собствен-ю величину ден-х ?, терміни получ-я їх, %-ю чи дисконтир-ю ставку і чинник ризику, к-ый пов’язані з получїм майбутніх ден. ср-в. Основ обл примен-я простих відсоткової і облікової ставок явл короткострокові фин. операции, длит-ть к-ых менш 1 р. Вычисл-я з простими ставками не вчитьют возм-ть реинвест-ия начисл-ых відсотків, т. к нарощення і диск-ие производ-ся относит-но незмінною вихідної? На відміну від нього складні ставки %-тов учит-ют возм-ть реинвест-я %-тов. Начисл-ые % принесе новий дохід. Норму дохідності при розрахунку дисконтир-ой ст-ти зв ставкою дисконту чи альтернативними витратами кап-ла. Указан-е альтерн-е вади у бух. обліку не учит-ся, але прийняття рішень вони необх у тому, щоб порівняти получ-й прибуток із тим доходом від к-го отказ-сь під час виборів конкретного рішення. Упущений дохід буде представ-ть собою альтерн-е витрати. Т/о, аби з’ясувати доцільність осущ-ия інвестицій необх оцінити чи справді дисконт-я ст-ть ден-х ?, к-ые отримають у майбутньому перевищують ту ?, к-ую ми інвестуємо для получ-я цих доходів. Превыш-е майбутніх ден. надходжень над вкладеннями опред-ет доцільність прийняття реш-я реалізації інвест. проекту 51. Планир-е потр. в оборотних ср-вах і вибір ист. фин-я Планир-е потреб-ти в оборот-х ср-вах виходить із выбран-го типу політики формир-я ОА обеспеч кр соотнош-я эф-ти їх использ-я і ризику. Процес планир-я ОА полягає: 1 аналіз ОА в предшеств-ем періоді, опред-ся с-а заходів із реалізації резервів, направл-х на сокращ-е продолж-ти операцион-го циклів предп-я. 2выбор типу політики і формир-е ОА, планир-го обсягу пр-ва і реализ-ии продії; 3 опред-ие загального V ОА предп-я: ОАп=ЗСп+ЗГп+ДЗп+ДАп+Пп, де ОАп-общий V ОА наприкінці періоду; ЗСп-? запасів сировини ЗГп- ?запасів ДП (вклв НЗП); ДЗп-? деб-ой зад-ти; ДАп-? ден активів Пп-? ін ОА При опред-ии стр-ры финан-ия виділяють • собств-й кап-ал • долгосроч фин-ый кредит; • краткосроч фин-ый кредит; • товарний (комерційний) кредит; • внутр-яя кредит-ая зад-ть Пред-тие, использ-ее лише СК, має найвищу фин-вую уст-ть (к-т автономії =1), але огранич-ет темпи свого розвитку (т.к. неспроможна обеспеч формир-ие необх-го доп обсягу А) і испол-ет фин-ые возм-ти приросту прибутку на влож-ый кап-ал. Предп-ие, испол-щее ЗК, має як високий финый потенціал свого розвитку (з допомогою формир-я доп обсягу А) і возмож-ти приросту фин рент-ти деят-ти, але у більшою мірою генерує фин ризик та загрозу банкротства.

Билет 6 3. Методи оцінки фінансових ризиків. Ступінь ризику — це вероят-ть наступу випадку втрат, і навіть розмір можливої шкоди від цього. У абсолютному вираженні ризик може опр-ся величиною возмож-х втрат надходжень у мат-новещ-ом чи ст-стном вираженні. У относит-ом вираженні ризик опр-ся як величина возмож-х втрат, віднесена до нек-ой базі. Вероят-ть наступл-я події м/б опред объект-ым і субъект-ым ме-дом. Об'єктивним м-дом польз-ся для опред-я вероят-ти наступл-я події на основі исчисл-я частоти, з к-ой відбувається подія. Суб'єктивний м-д виходить з использ-ии субъект-ых критеріїв, к-ые основыв-ся на различ предполож-ях. У основі оцінки фин ризиків лежить нахожд-е завис-ти м/у определ-ыми розмірами втрат перезимувало і вероят-ью їх возник-ия. Ця завис-ть знаходить выраж-е в кривою вероят-тей возник-ия опред-ого рівня ризику Статистического способу закл в изуч статистики втрат перезимувало і прибутків, мали місце на пр-ве Щоб колич-но опред-ть величину фин ризику, необх знати все можливі наслідки і на вероят-ть наслідків. Величина ризику м/б виміряти 2-мя критеріями: середнє очікуване знач-е і колеблемость возмож-го рез-та. Аналіз доцільності з-ат орієнтовано ідентифікацію потенциал-х зон ризику з урахуванням показ-лей фин устойч-ти фірми. М-д експертні оцінки реализ-ся шляхом обробки думок досвідчених підприємців та спец-ов. Аналитич-ий спосіб побудови кривою ризику наиб складний. Частіше использ-ся — аналіз чутливості моделі, к-ый складається з: вибору ключового показ-ля, относит-но к-го і виробляється оцінка чувствитти; вибору чинників; розрахунку значень ключового показ-ля на различ етапах осущ-ия проекту. Сформиров-ые у такий спосіб последоват-ти з-т і поступл-й фин ресурсів дають возмож-ть опред-ть потоки фондів ден ср-в кожному за моменту, тобто. опред-ть показ-ли эф-ти. Будуються діаграми, отражающ зависнувть вибраних результирующих показ-лей від величини вихідних параметрів. Зіставляючи м/у собою получ-ые діаграми, можна опред-ть ключові показники, в наиб ступеня що впливають оцінку дохідності проекту. М-д аналогій корисний під час аналізу ризику нового проекту, т до у разі досліджуються несприятливих чинників фин ризику на ін аналогич проекти. 50. упр-ие потоками платежів і ликв-ю Упр-ие ден ср-ми включає: розрахунок часу обращ-я ДВ (фин цикл); аналіз ден потока;прогнозир-ие ден потока;опред-ие оптимального кр ДВ на р/р й у касі. У процесі упр-ия ДВ учит-ся чинники: -рутинність (ДВ использ-ся для выполіє текущ операції, і, але м/у входящ і исходящ ден потоками є тимчасової лаг, (пр-тию необх на р/р тримати вільний залишок ДВ); -обережність (пр-тие підтвердили впливу неопредел-ти у своїй деят-ти, йому необх ДВ для соверш-я непредвид-ых платежів);- спекулятивність (ДВ для вигідного инвестир-я). Финанс. цикл=операц.цикл-время обращен-я КЗ Операц. цикл=время звернення запасів + час обращ-я ДЗ Для розрахунку оптимального розрахунку залишку ДВ на р/р использ-ся моделі, дозволяють оцінити загальний обсяг ДР і їх еквівалентів, частку, к-ую слід тримати на р/р, частку, к-ую потрібно тримати як быстрореализ-ых ЦБ, і навіть оцінити моменти трансформації ДР і быстрореализуемых активів. Засн метою управл-я потоками платежів явл обепеч постоян платежесп-ти предпя Фин. состояние пр-я з позиції краткоср. перспективи оцінюється показ-ями ліквідності і опред-ет чи може пр-е своєчасно у повному V зробити розрахунки з краткосроч обяз-вам. Під ліквідністю будь-якого активу поним способ-ть його трансф-ся в ДВ, а ступінь ликв-ти опр-ся продолж-тью тимчасового періоду, в теч к-го ця трансф-я м.б. осущ-на. Чим коротше період то вище ліквідність активів. Будь-які активи, к-ые можна перетворити на гроші явл. ліквідними. Ліквідність можна опред-ть з допомогою абс. і отн. Показлей. Абс-й СОС=СК+ДЗК-ВНА, х-ет ті частини СК, к-ая явл джерелом покриття ОА. За інших = умовах зростання цього у динаміці рассм як полож тенденція. Необхідність і целес-ть контролю над наявністю і измен-ем SOS залежить від ряду факторів, внеш і внутр-х. К-т протікав. ликв-ти =ОА/ТП, скільки крб. ОА прихід на 1 крб. текущ пасивів. 2. К-т швидкої ликв-ти= (дебиторы+ДС)/ТП 3. К-т абс. Ликв-ти=ДС/кратк. Пасиви. Квиток 7 5. Формы держ. регул-я инвестиц. деятельности Гос-во для выполн-ия своїх можливостей регул-ия эк-ки використовує як эк-ие (непрямі), і админ-ые (прямі) м-ды на инвестиц. деят-ть шляхом видання і коригування соотв-их законод-ых актів і постанов. Гос. регул-е у вигляді кап-ых вкладень, предусм: створення благоприят-х ум для розвитку инвестиц деят-ти, путем:-соверш-я с-мы податків, мех-ма нач-я амортії і использ-я аморт.отчисл.;-устан-я суб'єктам инвест-ой деят-ти спец налог. режимов, не які мають индивид-го х-ра; -предост-я на основі гос. гарантий по инвест-м проектам з допомогою ср-в фед бюджету, і навіть з допомогою ср-в бюджетів суб'єктів РФ; -размещ-я на конкурсн. основе ср-в фед бюджету та взагалі ср-в бюджетів суб'єктів РФ для фин-я инвест. проектов;-проведения експертизи инвест. проектов в соотв-ии з законод-вом РФ; -захисту росс.орг-ий від поставок морально застарілих і матеріаломістких, энергоем. і ненаукоемких технологій, оборуд-я і мат-ов; -захисту національних інтересів инвесторов;-разраб-ки і утвержд-я стандартів, і осущ-ия контролю над дотриманням; -випуску облигац. займов, гарантованих цільових позик; залучення у инвестиц. процесс тимчасово призупинених і законсервованих будівництв і об'єктів, що у держ собствен-ти;-выборочное стимул-ие в опред-ых інях галузі инвест. проектов шляхом предостав-ия пільгових чи налог.кредитов. Адміністративне вплив на инвестиц.процессы. Устан-е особливих режимів админ возд-ия, реалізація регіон инвестиц програм, осущ-е держ инв замовлення 21.Средневзвеш. і гранична ціна кап-ла Капітал, як і будь-який чинник пр-ва, має опред-ую ст-ть, під к-ой поним його дохідність. Для предпр-я залучення различ джерел финанс-ия (внутр-х і внеш) пов’язані з з-тами, (приваблюваний кап-ал мати опред-ую ст-ть, а т до кап-ал різноманітний за найважливішими джерелами, те в предпр-я виникає возм-ть альтернативного вибору джерел по V, і з ст-ти кожного виду кап-ла. У рез-те привлеч-я различ видів кап-ла склад-ся опред-ая його стр-ра і виникає опред-ая? фин ресурсів, к-ую необх сплатити за польз-е даними джерелами финанс-ия. Эк-кое содерж-е показ-ля ціна кап-ла закл в опред-ии з-т, связ-х з привлечїм ед-цы кап-ла з кожного джерела. Розмаїття джерел призводить до необх-ти розрахунку средневзвеш-ой ст-ти кап-ла. Средневзвеш-я ст-ть кап-ла — обобщ-ий показ-ль, хар-щий относит-ый кр з-т чи загальну? усіх витрат, возник-щих у зв’язку з привлеч-ем і использ-ем кап-ла, й те водночас це min повернення на влож-ый кап-л. Формула средневзвеш-ой ст-ти кап-ла основыв-ся на средневзвеш-ой арифметичой величині, де вагами виступають частки отдел-х джерел у загальної ?, а сам показ-ль средневзвеш-ой величини висловлює среднегод-ую ст-ть, выраж-ую в %. ССК = (di * ki, гдеdi — задовільно вагу кожного джерела у спільній ?, ki ціна i-го джерела, выраж-ая в % в среднегод-ом исчисл-ии Показ-ль граничною ст-ти кап-ла х-ет кр ст-ти кожної нової ед-цы доп привлек-ой п/п-ем. Привлеч-ие доп кап-ла п/п-я має эк-ие межі що пов’язані з возростанием средневзв-ой ст-ти. Порівнюючи пред-ую ст-ть кап-ла з очікуваної нормою прибутку по птд хоз-ым операціям для к-х треб-ся доп привлеч-е кап-ла за кожній оказії опред-ть эф-ть і целесообраз-ть осущне таких операцій. Квиток 8 6. Классиф-ия инвестиц проектів. Инвестиц проект поставши основний док-т, определ-щий необх-ть осущ-ия реальних інвестицій, в к-ом в загальноприйнятої последоват-ти розділів викладаються основ-е хар-ки проекту й фин показ-ли, связ-ые з його реализ-ей. Классиф-ия инвестиц-х проектів: 1. По цілям инвестир-я: — инвестиц-е проекти, обеспеч-ие приріст V випуску прод-ии; -инвестиц проекти, обеспеч розширення ассорт-та прод-ии;-инвестиц проекти обеспечив-е повыш-е кач-ва прод-ии;-обеспеч-ие зниження себ-ти продии;-обеспеч-е рішення соц, эколог-х та інших завдань. 2. По кр автономності реализ-ии: — инвестиц проекти незалежні від реализ ін проектів;- завис-ые від реализ др. проектов; 3. по термінів реалізації: -краткосроч з період реализ до 1 г;-среднесроч-ые від 1 до 3;-долгосроч понад 3. 4. По V необх-х инвестиц-х ресурсов:-небольшие до 100 тис $; середні від 100 до 1000 тыс. $; -великі понад 1000 тис$. 5. По предпол-ой схемою фин-я:-фин-ые з допомогою внутр-х источн-ов;-за рахунок акционирования (первич-е чи доп-ые емісії акций);-за рахунок кредиту;- змішаними формами финан-ия. Сущ-ют компліментарні проекти — якщо прийняття одного способст-ет зростанню доходів по ін, тому виявлення компліментарності передбачає рассм-ие проектів, у комплексі. Це важливо після ухвалення проекту, якщо вибір по основному критерію очевидним не явл. Два проекту явл замещаемыми, якщо прийняття одного призводить до сниж-ю дохідності по ін. 18. Опред-е загальної потр-ти в кап-ле. Ликвид-ть і прийнятна эф-ть ТА в значит-ой ступеня опред-ся кр ЧОК, т. к краткоср-й заёмный кап-л (КЗК) не явл джерелом финанс-я ВА, то знач-е величини ЧОК змінюється від 0 до Х. При ЧОК=0 ризик втрати ликвид-ти сягає max знач-я, за відсутності КЗК ЧОК = загальним ТА. У фин менеджменті прийнято виділяти 4 стратегії финансир-я ТА, це від вибору джерел варьирующей їх останній частині: ідеальна, агресивна, консервативна, компромісна модель Вибір стратегії зводиться до опред-ю величини долгоср-х пасивов і установл-ю величини ЧОК финансир-его опред-ю частку ТА. ЧОК опред-ся: ЧОК=ДПВА |Ідеальна модель: | |вся? ДП финан-ет | |ВА | |ВА | | | |СК | | |ДЗК | |ТА |КЗК |.

Предпр-я мають таку стратегію схильні до банкрутства, це пов’язано з тим, що з треб-ии кредиторів своїх боргів предпр-ю доведеться продати як ТА, а й частину основ-х фондів. |Агресивна модель:| |систем частина ТА | |теж формир-ся за | |рахунок ДП | |ВА |СК | | |ДЗК | |СЧ | | |ВЧ |КЗК |.

Балансовое урав-ие: ЧОК=СЧ. ВЧ повністю покривається КЗК з позиції ликвидти модель рискована, т. к огранич-ся лише min ТА неможливо. |Консервативна | |модель | |ВА |ДП | | | | |СЧ | | |ВЧ | |.

Балансовое урав-ие: ДП=ВА+ТА, ЧОК=ТА. Якщо активу предпр-я формир-ся повністю з допомогою СК, то такі орг-ии немає эф-та фин Левериджа. Такі баланси притаманні предпр-ям монополістам. |Компромісна | |модель | |ВА |СК | |СЧ |ДЧК | |0,5 ВЧ | | |0,5 ВЧ |КЗК |.

Компромис-я модель наиб реальна, ВА, 100% СЧ і 50% ВЧ финансир-ся з допомогою борг. пасивів і лише 50% ВЧ финансир. КЗК, на такі підприємства фінансово стійкі. Баланс рівняння: ЧОК=СЧ+0,5ВЧ, ДП=ВА+СЧ+0,5ВЧ Ктек ликв=ТА/ТО (^ТА, vТО) Пошук шляхів достиж-я компромісу м/у прибутком, ризиком втрати ликвид-ти і станом ТА і вибір джерел їх покриття. Ризик втрати ликвид-ти чи сниж-я ефти (у разі измен-я ТА) зв лівостороннім. Той самий ризик, але связ-й з измен-ем обяз-в — правосторонній. Явище хар-ие лівосторонній ризик: 1) недолік ден ср-тв. 2) недостаточть собств-х кредитних возмож-тей — закл у цьому, що предпр-е іноді неспроможна кредитувати покуп-лей (тобто. мати велику ДЗ), щоб погашати свої безупинно возникающ обяз-ва перед кредиторами. (?ДЗ/?КЗ) 1. [pic] 3. Індекс рентаб-ти інвестицій (ARR) = NPV / Інвестиції 4. Норма рентаб-ти інвестицій (внутрішня норма доход-ти, IRR) IRR для инвестиц проекту = нормі дисконту, на кр к-ой? дисконтних поступлі у проекті = дисконтным з-там і NPV = 0. [pic]Если норма рентаб-ти більше средневзвеш ціни кап-ла проект приймається. NPV і IRR можуть суперечити одна одній. Чим більший IRR проти ціною кап-ла, тим більше коштів резерв безоп-ти. Т/о, загальний критерій: PP — min, NPV > 1, IRR > средневзвеш ціни кап-ла. 39. Классиф-ия витрат за підприємстві. Усі з-ты пред-ия можна розділити на постійні й перемінні. Постоян-е витрати залишаються стабільними при измен-ии V пр-ва, а змін измен-ся пропорц-но V пр-ва прод-ии. Елементи з-т:

. Мат-ые з-ты (сировину й мат-ы, паливо, эл/эн),.

. З-ты на оплату праці, отчисл на соц потреби, амортизація ОС.

. інші витрати. Групп-ка з-т за статтями калькуляції, указ, куди, які цілі у яких розмірах витрачені ресурси. Вона необх-ма для обчислення с/с-ти отд-х видів виробі в многономенклатурном пр-ве, встановлення центрів зосередження з-т й пошуку резервів їх скорочення. Различ також за-ты прямі і косвенные. Прямые з-ты пов’язані з пр-ом отд-х видів пр-ии (сировину, мат-лы, зарплатню) Вони просто относ мали на той чи іншого об'єкт калькуляції. Непрямі витрати связ з пр-ом неск-их видів пр-ии і относ-ся на об'єкти калькуляції шляхом распред-ия пропорц-но соотв-щей базі У рын эк-ке изд-ки классиф-ют на зримі й неявні. Явні изд-ки — це альтернативні витрати, приним-ие форму прямих платежів постачальникам чинників пр-ва і промеж-ых виробів. Неявні изд-ки — це альтернативні видкі использ-я ресурсів, принадл-щих власникам фірми чи що у собств-сти фірми як юр особи. Такі витрати не предусм контрактами, обязными для явних платежів, і позначаються на бух звітності, але що від цього вони стає менш реальними. Квиток 16 37. Чинники, влияющ-е бути прийнятим долгосрочн-х фин-х рішень. На прийняття фірмою долгосроч фин. реш-й оказ-ет вплив мн-во чинників. Неможливо впорядкувати ці чинники за значимістю, оскільки з їхньою относит-ая важливість неоднакова до різних фірм на той чи іншого початок і для будь-який фірми з теч-ем времени. При опред-ии чинників які впливають прийняття стратегії розвитку чи його корректир-ки враховують: 1. внешн середовище: -податкова політика; -инвестиц політ; -амортизация;-денежнокредитна політика д-ви. 2. Внутрен середовище: -розвиток инвестиц деят-ти; -дивидентная політика; -формиров-е собств-х фин-х ресурсів; -денежно-кредит політика з урахуванням постійно меняющ-ся середовища проживання і прийнятої політики на п/п-ии. Провод-ся коригування стратегію розвитку п/п-я. Тактика всередині п/п-я спрямовано долгосроч-е фин-е устойчив-ти. Однією з найбільш важливих критеріїв до прийняття будь-яких фінансових рішень є спосіб зіставлення реальною стр-ры кап-ла фірми з тієї стр-рой, достиж-е к-ой дана фірма ставить за мету. Фірми разр-ют оптимальну, чи цільову, стр-ру кап-ла протягом якогось часу дотримуються її у своїй фин деят-ти. 69.Осн.принципы аналізу фин. сост-я пр-ия. ФА предст. собою спосіб накопичення, трансформації й порядку використання інформації фин. х-ра. Глав мета аналізу — своєчасно виявляти і усувати вади на фин. деят-ти і визначити ресурси поліпшення фин. состояния пр-ия і в його платоспроможність. Предметом ФА явл фин ресурси, і їх потоки. Основні засади ФА: системність; комплексність; регулярність; наступність; об'єктивність і ін. Фин. стан то, можливо охар-но як у короткострокову, і на довгострокову перспективу. У першому випадку говорять про ликв-ти і платежеспости предпр-я, у другий випадок — про його фин. устойч-ти. Аналізом фин. состояния пр-я заним-ся як рук-ли і соотв-щие служби іня, але його учред-ли, інвестори із єдиною метою изуч-я эф-ти использ-ия ресурсів, банки з оцінки умов кредит-ия і опред-я ступеня ризику. Фин стан предпр-я выраж-ся в соотнош стр-р його активів і пасивів, тобто. коштів підприємства міста і їх джерел. Осне завдання аналізу фин стану — опред-е кач-ва фінансового становища, изуч-е причин його улучш-я за період, підготовка рекомендацій по повыш-ю фин устойч-ти і платежесп-ти пред-я. Квиток 17 15. Понятие привед. ст-ти. Оцінка фин.вл. Наиб надійним і найчастіше использ-м явл м-д чистої наведеної ст-ти (NPV). Він пок-ет різницю м/у? всіх дисконтиров-х ден потоків і початковими інвестиціями. Відповідно до теорії, проект приним-ся, якщо знач-е NPV полож-ное, і відхиляється, якщо NPV отриц-ое. Оцінюючи влож-я на той чи іншого вид бізнесу виходять, передусім, речей явл він прибутковішим проти ін варіантами і, як ризикована операція влож-я ср-тв в конкретний вид бізнесу. Найбільш гол явл добір прийнятною норми прибутку, к-ую хоче чи може мати простий інвестор: PV=Fn/(1+r)n, rдисконт-я ставка чи прийнятна нрма прибутку, nу нарахувань, Fn-? доходів получ-ая за n років. Якщо r неотрацат., то знаменник більше 1, т.а. Fn буде менше чи = первонач. величині PV.

При оцінці эф-ти бізнесу приним 2 позиції: 1) позиція майбутнього, к-да опр-ся? до получ-ю 2) позиція справжнього, к-да опр-ся приведеная ст-ть ден влож-й. Пок-ль r подбир-ся след-м чином: в кач-ве його абсолют-го знач-я береться безрисковая ставка (% по гос-м цін бум). Якщо фин-е влож-я осущ-ся в оргцию ризикового предпр-я, чи до безрисковой ставці додається премія за ризик (rфакт=rбезриск+rt), к-ая опред-ся підприємцем. 45. Основные принципи упр-ия ОА пр-ия. Політика упр-я ОА закл в формир-ии необх V і складу ОА, раціоналізації і оптимізації стр-ры джерел фин-ия. Етапи управління ОА:1.Анализ ОА п/п-я в предшеств-м періоді рез-ты позвол-т опр-ть загальний кр эф-ти упр-я ОА на п/п-ии виявити основ направл-я його повыш-я в у майбутньому періоді. 2. Опред-е принцип-ых підходів до формир-ю ОА п/п-я -опр-т вибір опред-го типу політики їх формир-я. Сущ-ет 3 принципу до формир-ю ОА п/п-я: -Консервативний гарантир-ет минимизац-ю операц-х і фин-х ризиків, але отрицале сказыв-ся на эф-ти использ-я ОА; Помірний -обеспеч-ся середнє для реальних хоз-х умов соотнош-е м/д кр ризику і низькому рівні эф-ти использ-я фин рес-ов; Агрессивный-отраж-т различ соотнош кр эф-ти їх использ-я і ризику. 3. Оптимизация V ОА — долж виходити із обраного типу політики формир-я ОА. 4. Оптимизация соотнош-я постійної і переем-ой частин ОА явл основою функціонуватия оборачив-ти і вибору конкрет-х джерел фин-ия. 5. Обеспеч-е необх-ой ликвид-ти ОА -опред-ся частка ОА у вигляді ден ср-в, високо і среднеликвид-х активів. 6. Обеспеч-е повыш-я рентаб-ти ОА — генерир-ет опред-ую прибуток за її использ-ии в произв-но-сбытовой деят-ти п/п-я. 7. Обеспеч-е минимиз-ии втрат ОА у процесі їх использ-я. 8. Формиров-ие принципів финансир-я отд-х видів ОА 9. Формир-ие оптим-ой стр-ры джерел фин-ия ОА.-формир-ся підходи до вибору конкрет-ой стр-ры источ-ов фин-ия їх приросту з урахуванням продолж-ти отд-х стадій фин циклу з оцінкою ст-ти привлеч-я отд-х видів кап-ла. Дійтее ОА отраж-ся в с/с разраб-х на п/п-ии фин-х нормативов:-собст-х ОА п/п-я;- оборачив-ти основ-х видів ОА і продолж-ти операц-го циклу в целом;-с/с дотов ликвид-ти ОА;-соотнош отд-х источ-ов финан-я ОА Квиток 18 16. Поняття фин ресурсів немає і капіталу Фин ресурси — ден ср-ва, що у распоряж-ии п/п-я. Вони направл-ся на розвиток пр-ва, утримання і розвиток об'єктів непроиз-ой сфери, потребл-е, і навіть можуть залишатися у резерві. Фин ресурси формир-ся з различ джерел, собств-ые і позикові, внутр-ие і його зовнішні. Кап-л — це гроші, пущені у обіг і які дають прибутки від цього обороту. Кап-л п/п-ия х-ет загальну ст-ть ср-в в ден, матер-ой і нематер-ой формі, к-ые інвестовано в активи. Динаміка кап-ла явл основним показ-лем эф-ти фин-вохоз-ой деят-ти. Способ-ть кап-ла до самовозрастанию на високі темпи х-ет високий кр формир-я і распред-яприбыли і навіть його способ-ть поддерж-ть фин рівновагу з допомогою внутр резервів. ТА швидко змінюють свою речовинну форму, перетворюючись з запасів у деб-ую зад-ть, потім приймаючи ден форму тощо. У рез-те цих перетворень возн-ет прибуток, к-ая увелич-ет СК. Осущ-ые п/п-ем хоз-ые операції обусл-ют безупинне измен-е позикового кап-ла — і його гаситься кредит-ая зад-ть, привлек-ся нові банк-ие позички, емітуються долгосроч обяз-ва. ВА не змінюють своєї веществ-ой форми, але постійне сниж-е їх ст-ти, відбитій у балансі. ці зміни оказ-ют впливом геть чистий ден потік п/п-я, їх можна охар-ть як движ-е фин ресурсів Під приростом фин ресурсів поним возник-ие будь-якого потенц-го джерела увелич-я чистого ден потоку. Сокращ-е такого джерела зв влож-ем фин ресурсів 23. Проблеми вибору дивид-ой пол-ки. Основ метою дивид-ой політики явл установл-е необх-ой пропорційності м/у поточним потребл-ем прибутків і майбутнім її зростанням, к-ый забезпечить инвестицое фінансування, тобто допомогою дивид-ой політики можна максимизир-ть рыноч ст-ть п/п-ия й забезпечити стратегич розвиток. Під дивид-ной політикою поним складової частини загальної фин-ой політики п/п-ия, закл-ся в оптимізації пропорції м/у споживаної і капитализируемой прибутком, із метою максимізації ринкової ст-ти п/п-ия. Наиб распростр-ыми теоріями дивид-ой політики явл: 1. Теория независ-ти дивид-ов (Міллер і Модельянни). Дивид-ая політика не оказ-ет впливу і ринкову ст-ть п/п-ия, і добробут власників т.к. ці показники залежить від формованої, а чи не распред-мой прибутку. Основ мас прибутку має финансир-ся в наиб эф-ых инвестиц-х проектах, а звичайним акціонерам дивид-ды выплач-ся по залишковому принципу. 2. Теория перевагу дивид-ов (Гордон і Линтнер). Кожна ед-ца поточного доходу (дивид-да), вартий більше від, т.к. вона очищена від ризику, ніж дохід, відкладений у майбутнє із властивою йому ризиком. Максимізація дивид-ов явл більш кращою, ніж капіталізація прибутку. Противники теорії утвержд, що доход від, получ-ый у вигляді дивид-ов в больш-ве випадків реінвестується в акції але це Демшевського не дозволяє использ-ть чинник ризику як на користь тій чи іншій дивид-ной політики. 3. Теория максимізації дивид-ов чи теорія налог-ых переваг. Эф-ть політики опред-ся критерієм мінімізації налог-ых виплат на капитализируемую прибуток і получ-ых пільг. Налогооблож-е поточних доходів у вигляді дивид-ных виплат вище, ніж в майбутніх з допомогою тимчасової ст-ти грошей немає та налог-ых пільг щодо капитализируемой прибутку. Ця теорія залежить від с-мы пільг в конкретної с-ме налогооблож-я. 4, Теория сигнализирования з оцінки реальної рыноч ст-ти акцій, испол-ют розмір выплачив-ых дивид-ов. Тому зростання рівня дивид-ых виплат опред-ет зростання реальної законодавчої і котируемой рыноч ст-ти акцій. Виплата високих дивидвв сигналізує про піднесенні і очікуваному зростанні прибутку. 5. Теория клієнтури Компанія повинна осущ-ть дивид-ую політику те щоб задовольнити очікування больш-ва акціонерів. Інші акціонерів, реінвестують свій капітал в акції ін компаній. У рез-те склад клієнтури стане більш однородным.

Билет 19 22. М-ды оптимізації фин-ой стр-ры кап-ла. Стр-ра кап-ла представ-т собою соотнош-е СК і ЗКиспольз п/п-ем у процесі хоз-ой деят-ти. Стр-ра кап-ла опред-т багато аспектів як фин-ой, а й операц-ой і инвестиц-ой його деят-ти, оказыв-т активний вплив на кінцеві рез-ты деят-ти. Вона впливає на коэф-т рентаб-ти активів і СК, опред-т с/с коэф-ов фин-ой устойчив-ти і платежесп-ти (уровень основ фин-х ризиків) і формир-ет співвідношення доход-ти і ризику у розвитку п/п-я. Формир-ие стр-ры кап-ла пов’язані з урахуванням особен-ей кожної з його складових частин. СК х-ся основн-ми полож-ми особен-ми:-простотой залучення; -вищої способ-ю генерир-я прибутку переважають у всіх деят-ти, при использ-ии не треб-ся сплата позичкового %; Недост: -огранич-ть V привлеч-я і возмож-ей сущ-го расшир-я операц-ой і инвестиц-ой деят-ти п/п-я; -Висока ст-ть порівняно з альтернат-ми позиковими джерелами формиров-я кап-ла; -неиспольз-ая возможть приросту коэф-та рентаб-ти СК з допомогою привлеч-я позикових фин ср-в. Т.об. п/п-е использ-е лише СК має найвищу фин-ю устойчив-ть, але огранич-ет темпи свого розвитку та не использ-ет фин-ые возмож-ти приросту прибутку на влож-ый кап-л. Заем-й кап-л: +: -широкі возмож-ти залучення; -низька стть проти СК; -способ-ть генерувати приріст фин-ой рентаб-ти. «-»: -использ-ие генерир-ет небезпечні фин ризики в госп деят-ти п/п-я; -висока зависим-ть ст-ти ЗК від конъюнк-ры фин ризику. Т.об. п/п-е использ-ее ЗК, має високий потенціал свого розвитку та возможти приросту фин рентаб-ти деят-ти, а навіть більше генерир-ет фин ризик та загрозу банкрутства. М-ды оптимізації: -оптимиз-я стр-ры кап-ла критерієм максимізації кр фин рентаб-ти. Для цього примен-ся механізм фин левериджа. Він дає змогу опред-ть оптим-ую сторру кап-ла, обеспечив-ую максимиз-ю кр фин рентаб-ти. -оптимиз-я стр-ры кап-ла критерієм мінімізації його ст-ти. Заснований на предварит-ой оцінці ст-ти СК і позикового. -оптимиз-ия стр-ры кап-ла критерієм мінімізації рівня фин-х ризиків. Пов’язана із процесом дифференцир-го вибору джерел фин-я различ-х состав-х частин активів 72. Эф-ая річна % ставка Насправді сущ-ют различ схеми начисл-я %. Зазвичай, у контрактах указ-ся номінальна ставка % зазвичай річна. Ця ставка не відбиває реальну эф-ть угоди та не м/б использ-на для зіставлення. У фин менеджменті для опредіє эф-ти угод использ-ся показ-ль эф-ой річний % ставки. З її допомогою обеспеч-ся перехід від вихідної? PV до наращенной FV, якщо відомі, їхні величини при одноразовому нарахуванні %. Эф-ть від скоєння судо-заёмной операції опред-ся сопоставл-ем произвед-ых орг-ией витрат за обслуж-ю позички чи займов. Re = (1+ r/m) m — 1, де r-годовая % ставка, mкількість нарахувань на рік Квиток 20 14 Дисконтована ст-ть: розрахунок і аналіз Дисконтир-ая ст-ть — приведеная ст-ть майбутніх ден-х надходжень, к-ые творяться у рез-те експлуатації активу. Эк-ий сенс дисконтир-я закл в перебування ?, к-ая еквівалентна майбутньої ст-ти ден-х ср-тв, тобто. це ст-ть доа м.б. отримана при опред-ых умовах: %-ой ставці, часовому періоді і т.п. Еквівалентність майбутніх і поточних ден-х потоків закл у цьому, що інвестору д.б. байдуже мати сьогодні к-либо ден-ую? чи ч/з опред-й період таку ж ?, але увелич-ю на величину начисл-ых %-вв цей період. Тому саме у разі тимчасового байдужості можна говорити, що знайдено дисконтир-я ст-ть ден-ых потоків: Рк=?Fn/(1+r)n Для опред-ия диконтир-ой стти необх мати след-ю інформацію: собствен-ю величину ден-х ?, терміни получя їх, %-ю чи дисконтир-ю ставку і чинник ризику, к-ый пов’язані з получ-ем майбутніх ден. ср-в. Основ обл примен-я простих відсоткової і облікової ставок явл короткострокові фин. операции, длит-ть к-ых менш 1 р. Вычисл-я з простими ставками не вчитьют возм-ть реинвест-ия начисл-ых відсотків, т. к нарощення і диск-ие производ-ся относит-но незмінною вихідної? На відміну від нього складні ставки %-тов учит-ют возм-ть реинвест-я %-тов. Начисл-ые % принесе новий дохід. Норму дохідності при розрахунку дисконтир-ой ст-ти зв ставкою дисконту чи альтернативними витратами кап-ла. Указан-е альтерн-е вади у бух. обліку не учит-ся, але прийняття рішень вони необх у тому, щоб порівняти получ-й прибуток із тим доходом від к-го отказ-сь під час виборів конкретного рішення. Упущений дохід буде представ-ть собою альтерн-е витрати. Т/о, аби з’ясувати доцільність осущ-ия інвестицій необх оцінити чи справді дисконт-я ст-ть ден-х ?, к-ые отримають у майбутньому перевищують ту ?, к-ую ми інвестуємо для получ-я цих доходів. Превыш-е майбутніх ден. надходжень над вкладеннями опред-ет доцільність прийняття реш-я реалізації інвест. проекту 25. Основні етапи форм-ия дивид. пол-ки 1. Оцінці осн чинників, опред-х формир-е дивид-ой пол-ки. Ці факторыы подразд-ся на А) Усі чинники, хар-ие инвестиц возм-ти п/п-ия (оцінка стадій жизн циклу п/п-я, необх-ть розширення своїх инвест-х програм, ступінь готовності недоых инвест-х проектів). Б) Чинники, хар-ие возм-ти форм-ия фин ресурсів з альтернат-х источн-в (доступність получ-я кредитів, ст-ть залучення доп акцион-го кап-ла, кр кредитоспос-ти орг-ии, к-ый обесп-ся його текущ фин станом). У) Факт-ры, пов’язані з объективн-ми огранич-ми: кр налогооблож-ия дивидвв, уров. налогообл. имущ-ва, досягнутий кр эф-та фин левериджа, фактич розмір полуй-ой прибутків і коэфф рент-ти собств кап-ла. Р) Ін чинники: кр див-х виплат предпр — конкурентів, необх-ть платежів з привлеч-м раніше кредитах, возм-ть втрати контролю за упр-ем орг-ей. 2. Вибір типу див політики — осущ-ся з урахуванням утвержд-ой раніше фин стратегії. 3. Вибір механізму распред-ия прибыли:1)Из чистий прибутку форм-ся обяз-е резерви. Очищена т. а прибуток сост-ет так назыв «див-й коридор». 2) Оставшаяся частка прибутку ділиться на капитализируемуе і потребл-ю 3) Формир-ый з допомогою прибутку фонд потребл-я распред-ся на фонд див-х виплат та Фонд текущ потребл-я. 4) Опред-е рівня див-х виплат на 1 простий акцію: Iд.в.=(ФДВ-ВП)/Кп.а., де ФДВ — фонд див-х виплат, ВП — виплати див-в власникам привил-х акцій, Кп.а.-кол-во простий акцій. 5) Оцінка эф-ти див пол-ки осущ-ся по напр-ям: — К-т див-х виплат Кд.в.=ФДВ/ЧП; До д.в. = Д п.а./П п.о., де Дп.а. —? дивв, выплач-х на 1 акцію; Пп.а. — прибуток, приход-ся на 1 акцію. — К-т соотн-я ціни, і доходу по акції = рыночн ціна/? див-ов на 1 акцию Билет 21 27. Дивид. пол-ка і рег-ие курсу акцій. Під дивид. пол-кой поним складової частини загальної фин. пол-ки пр-ия, заключ в оптимізації пропорції м/у споживаної і капитализируемой прибутком, із метою максимиз. рыноч ст-ти підприємства. Основ метою дивид. пол-ки явл устан-ие необх-ой пропорцион-сти м/у поточним потребл-ем прибутків і майбутнім її зростанням, к-ый забезпечить инвестиц. фин-ие, з допомогою дивид-ой політики можна максимізувати рыноч ст-ть предпр-я і забезпечити стратегич розвиток. Сущ-ет 2 категорії акціонерів з различ інтересами: -акционеры-держатели крупн пакети акцій заинтер-ны в использ-ии всієї прибутку на інвестиції тим самим намагаються использ ср-ва акционеров-держателей дрібного пакета. -акционеры-держатели дрібного пакета прагнуть получ дивид-ов. Але гол завдання явл покращення ст-ти акцій. Ціна акції = с (1+q)/(r-q), з —? диввв; q — темп приросту прибутку; r-приемлемая норма прибутку. М-ды регулир-я курсу акцій: 1. методика «роздрібнення акцій ». отримавши проведення операції, рада дир-ов в завис-ти від рыноч ціни акції опр-ет масштаб роздрібнення і потім виробляється заміна ц б. Валюта балансу і за стр-ра СК не змінюється, увелич-ся лише у обыкн-ых акцій. Можлива та зворотна процедура — консолідація акцій, к-да неск-ко старих акцій обменив-ся однією нову. Величина див-ов залежить від рішення загальних зборів акціонерів чи ради дир-ов, див-ды можуть измен-ся пропорц-но измен-ю нарицат-ой ст-ти акцій (тобто. «роздрібнення «акцій вплине на величину одержуваних дивідендів). 2. методика викупу акцій. Причини, викупу акції, м/б різні. Зокрема обумовлені необх-тью получ-я акцій для подальшої реалізації її висококваліфікованим спец-ам, необх-тью зменшити у співвласників, підвищити курсову ст-ть акцій. 71. Математич-ий апарат фин-ых обчислень. Концепція ст-ти грошей у часі явл основопологающ в матем-ом апараті фин вычисл-й. У фин. мен-те наиб. часто встречающ-ся опер-ми явл ссуднозаемные, именно вони мають необх-ть опред-я врем. ст-ти денег. Чаще всього примся 2сх. нарахування %: 1.сх.-начисление простых%, к-ая.предпологает незмінність бази з к-ой.начисл-ся%. FV=РV (1+nr), r- %-а ставка, n-кол-во нарахувань; 2.сх.-сложн.%. Считается, что інвестиція зроблено на усл.сложн.%, если рік. дохід исчисл-ся ні з вихідної ?,і з загальної ?, кот. вкл у собі? начисл-ых, но не востреб-ных інвестором %-в. FV=РV (1+r)n Обл примен сх.прост.%-в: краткосроч ссуды-схема. примен-ся ссудозаемщиком, при видачі таких позичок до один рік з одноврем-ым начислем%, при розрахунках зазвичай исп-ют промежуточ-ую %-ую ставку FV=РV (1+t/Т*r), tпродолж-ть фин. операції в дн, Т-кол-во дн на рік. Під час ухвалення реш. исп-ия фин. розрахунків тій чи іншій сх. начисл-я %-в необх-мо учит-ть величину n (1+r)n>(1+n*r); FV>FV cл. 01.

Кроме цього до розрахунку настоящ ст-ти ден ср-в у процесі дисконтир-я також примен складні й прості %. PV=FV/(1+i*n) і PV=FV/(1+i)n Опред-е эф-ой річний ставки процесі наращиения ст-ти ден ср-в зі слож % rэф=(1+r/n)n-1 Квиток 22 28.Фин.прогнозир-ие на пр-ии. Завдання цього док-та — показати, як буде формир-ся і измен-ся прибуток передіє. У основі його составл-я лежить прогноз V реализ-ии прод-ии. Для нового проекту прогноз ден. потоков м.б. важливіший, ніж прогноз прибутків, тому, що він детально рассм-ии величина та палестинці час макс-ого ден припливу та відтоку. Кр прибутку, особливо у початкові року осущ-ия проекту, не явл опред-щим при рассм безпосередніх фин потреб. Понад те, доходи, становить витрати на нек-ые періоди часу. Прогноз ден потоків і виявить ці ум. Проводячи запланований кр продажу та кап-ых з-т на той чи іншого період, прогноз підкреслює необх-ть та палестинці час доп финанс-ия і опред-ет пікові треб-я до робочого кап-лу. Админ-я вирішує, як і додаткове фин-е д.б. отримано у які строки й як буде осущ-ен повернення ср-в. Якщо проект разраб-ся в сезонної чи циклічною галузі прогноз денпотоков явл найважливішим чинником якого до ухвалення реш-я про продовження справи. Детализован-й прогнз, кіт. зрозумілим і доречний під час руков-ва, може допомогти залучити вним-ие нині проектом, попри періодично возник-ие ден. кризисы, кіт. слід предотвр-ть К-да ден. поток сформований, необх обговорити протиріччя м/у ден. потребтями та його можливим удовлетвор-ем в критич-ие точки, наприклад за низького накопиченні ср-тв і за предполаг-х зниженнях продажів. 42. Оцінка ефекту произв-го левериджа. Произв-ый Леверидж — потенційна возмож-ть пред-я проводити валовий дохід шляхом зрад стр-ры с/с-ти і v випуску. Произ-ый леверидж — це показ-ль отвечающ-й питанням скільки раз темп зрад прибутку від продажу превыш темп зрад виручки від продажу. Механізм примен произ-го Левериджа залежить від цього які воздейст на зрад виручки від продажу в плановому периде по зрівняний з базовим. Або це динаміка цін, або динаміка натур-го V продаж. Динамика виручки від продажу в рез-те сниж чи зростання цін прод-ию сказыв-ся розмірі прибутку інакше ніж динаміка натур Vпродаж. Якщо зрад попиту прод-ию выраж-ся лише ч/з зрад цін, а натур v продажів залишається на базовому кр, то вся? приросту выруччки одноврем станов-ся? приросту прибутку. Якщо сохран базові ціни але зрад V продажів, то зрад прибутку це ъ зрад виручки уменьш на величину перем-х з-т. Тобто произ-ый Л выраж-ся: 1операц-ым Л ціновим =Виручка баз/Прибыль баз; 2операц-ым Л натурым =(Виручка баз — Перем витрати баз)/Приб баз. При зрад V продажів приблизно такому ж пропорції ростуть перем з-ты (приріст прибутку дорівнює базисної виручки на індекс V продажів за мінусом перем з-т на індекс натур Л Вывод:1 що стоїть показ-ль операц-го Л обох видів то більшим коливань схильна до прибуток (за високого операц-м Л сниж виручки можуть призвести до збитків. 2 Велика різниця кр цінового і натур Л відбиває сильний вплив перем-х ізт на динаміку прибутку 3При зростанні виручки з допомогою увелич натур V увелич прибутку отже менш як при увелич цін. 4Примен операц-го Л при планир-ии виручки та одержання прибутку дозволяє без спец розрахунків опред макс-ое сниж-е виручки задля збереження беззбитковості. Квиток 23 53.Связ.анализ і - оцінка деб. і кред. зад-ю Зіставленні кред-ой і деб-ой зад-тей, дає змоги виявити причини образов-я деб-ой зад-ти. Багато аналітиків вважають, що й кред-ая зад-ть перевищує деб-ую, то предп-ие рацион-но використовує ср-ва, т. е. тимчасово приваблює у оборот ср-в більше, ніж відволікає з обороту. Бухгалтери относ-ся до цього отриц-но, т. к кред-ую зад-сть предп-е зобов’язане погашати незалежно від стану деб-ой зад-ти. У світовій практиці сопоставл-ю деб-кой і кред-кой зад-ти приділяють постійна увага. Сопоставл-е деб-ой і кред-ой зад-ти явл однією з етапів аналізу деб-ой задти, покликаним виявити причини її образов-я. Для оцінки оборач-ти деб-ой зад-ти використовують такі показники: К-т оборач-ти деб-ой зад-ти (Кодз=Выручка/ середовищ величина ДЗ, в оборотах). Розрахунок середнього розміру деб-кой зад-ти осущ-ся або за середньої арифметичній простий, або за середньої хронологічної. К-т оборач-ти деб-ой зад-ти показ розширення чи сниж-е комерційного кредиту, предоставл-го орг-цией. Якщо за розрахунку цього к-та прибуток від реалізації вважається на даний момент переходу права собств-ти, то увелич-е к-та означає сокращ-е продажу кредит, яке зниження свидет-ет про увелич V предоставл-го кредиту. Період погашення деб-кой зад-ти (тривалість обороту), в днях (Додз). [pic] Чим продолж-ее період погаш-я деб-кой зад-ти, то вище ризик її возвращ-я. Частка деб-кой зад-ти у спільній величині ОА організації (jдз). [pic]Уд вагу деб-ой зад-ти у реалізації (jдз/vреал.). [pic]Чем менше задовільно вагу ДЗ у реалізації, тим паче мобільна стр-ра имущ-ва орг-ции, і навіть дедалі більше сниж-ся V сумнівною зад-ти. 29. Чинники, определ-ие стратегію устойчив-го зростання п-я. — прибуток; -ликвид-ть предпр-я (залучення дешевшого кап-ла; -забезпечення долговр-ой фин-ой устойчив-ти (СК і стр-ра активів приносять прийнятну дохідність) -забезпечення инвестиц-ой деят-ти з допомогою собств-х і заемн-х ср-в.

Билет 24 31. Управл-е фин лізингом (ФЛ) Засн метою упр-я ФЛ явл мінімізація потоку платежів з обслуж-нию кожної л.о. Основні етапи упр-я фл: 1. вибір об'єкта ФЛ Закл в необ-ти обновл-я чи расшир-я складу ВА пред-я з урахуванням оцінки инновац. кач-в отдел-х альтернат-х їх видів. 2. выбор виду ФЛ. 1. предп-е-лизингополучатель (ЛЗ) сам-но осущ-ет відбір необх-го йому об'єкта лізингу і конкретного произв-ля-продавца имущ-ва, а лизингодатель (ЛД) оплативши його ст-ть передає имущ-во в польз-е ЛП-ля за умов ФЛ. 2. пр-еЛЗ доручає відбір своєму потенциал-му ЛД-лю, к-ый саме його приобрет-я передає його пред-ю на услов.ФЛ. 3. ЛД наділяє пред-е-ЛП повноваженнями свого агента на замовлення об'єкта лізингу в його изготов-ля і після оплати передає приобрет-ое їм имущ-во ЛП-лю на усл.ФЛ. 3. согласование з ЛД-ем умов осущ-я лиз.сделки. Согласовыв-ся след. условия: Термін ліз. Зазвичай опред-ся загальним періодом аморт-ии лизингуемого им-ва. Не м.б. нижче періоду 75%-ой аморт-ии об'єкта лізингу. Сума л.о. Повинна обеспеч-ть возмещ-е ЛД-лю всіх з-т по приобрет-ю об'єкта ліз.; кредит-го % за отвлекаемые їм ден. ср-ва; нал. платежі. Умови страхя лиз. им-ва. Осущ-ет ЛЗ на користь ЛД-ля. Форма лиз.платежей. зазвичай прим-ся ден.форма. При прямому ФЛ по согласов-ю сторін можуть допускатися компенсац. платежі. Графік осущ-я ліз. плат.: 1. равномерный потік ліз. платежів; 2 прогресивний (наростаючий за величиною) 3. регрессивный 4.неравномерный (з нерівному. Періодами і розмірами выплат).С-ма штрафних санкцій за прострочення лиз.пл. Пеня кожний день прострочення. 4. оценка эф-ти л.о. Шляхом порівняння справжньої ст-ти ден. потока при л.о. з ден. потоком по аналог. виду банк-го кредит-я. 5.орг-я контролю над своеврем-ым осущ-ем лиз.плат. Лиз.плататежи. вкл в разрабат-ый плат-ый календар і контрол-ся у процесі моніторингу його протікавїй фин. деят-ти. 51. Планир-е потр. в оборотних ср-вах і вибір ист. фин-я Планир-е потреб-ти в оборот-х ср-вах виходить із выбран-го типу політики формир-я ОА обеспечкр соотнош-я эф-ти їх использ-я і ризику. Процес планир-я оборотних активів складається з 3 етапів: 1 аналіз ОА в предшеств-ем періоді, опред-ся с-а заходів із реалізації резервів, направл-х на сокращ-е продолж-ти операцион-го циклів предп-я. 2выбор типу політики і формир-е ОА, планир-го обсягу пр-ва і реализ-ии продії; 3 опред-ие загального V ОА предп-я: ОАп=ЗСп+ЗГп+ДЗп+ДАп+Пп, де ОАп-общий V ОА наприкінці періоду; ЗСп-? запасів сировини ЗГп- ?запасів ДП (вклв НЗП); ДЗп-? деб-ой зад-ти; ДАп-? ден активів Пп-? ін ОА При опред-ии стр-ры финан-ия виділяють • собств-й кап-ал • долгосроч фин-ый кредит; • краткосроч фин-ый кредит; • товарний (комерційний) кредит; • внутр-яя кредит-ая зад-ть Пред-тие, использ-ее лише СК, має найвищу фин-вую уст-ть (к-т автономії =1), але огранич-ет темпи свого розвитку (т.к. неспроможна обеспеч формир-ие необх-го доп обсягу А) і испол-ет фин-ые возм-ти приросту прибутку на влож-ый кап-ал. Предп-ие, испол-щее ЗК, має як високий финый потенціал свого розвитку (з допомогою формир-я доп обсягу А) і возмож-ти приросту фин рент-ти деят-ти, але у більшою мірою генерує фин ризик та загрозу банкротства.

Билет 25 30. Етапи фин-вого прогноз-ния. Фин-ое прогнозир-е — важливим елементом фин-го планир-я, состав-ет основу для розрахунку планового бюджету предп-я, вкл комплект док-в: план реалізації, план пр-ва, бюджет запасів, план з праці, плани накладних произвых, реализац-ых і администр-ых витрат, план движ-я ден ср-в. Етапи фин. прогнозир-я 1. Составл-е прогнозу продажів статистич-ми та інших мдами (осущ-ют маркетологи). 2. Составл-е прогнозу перем-ых з-т. при увелич-и V продажів на опред-ое кілу %-вв загалом стільки ж % увелич перем з-ты. У цьому ОА, і текущ пасиви становитимуть плановому періоді колишній відсоток виручки. 3. Составл-е прогнозу інвестицій у основні оборотні активи, необх-ые для достиж-я необх-го обсягу продажу. Відсоток увелич ст-ти ОС зависнув від увелич обороту з урахуванням наявності недовантажених ОС початку періоду прогнозир-я, ступенем матер-го й моральної зносу готівкових ср-в пр-ва 4. Розрахунок потреб у внеш финансир-ии і пошук соотв-их джерел з урахуванням принципу формир-ия раціональної стр-ры джерел ср-в. Долгосроч обяз-ва і акціонерний капітал беруться в прогноз незмінними. До нераспред-ой прибутку базового періоду прибавл-ся прогнозир-ая чиста прибуток (твір прогноз-ой виручки на чисту рентаб-ть реализ-ной прод-ии) і вычит-ся див-ды (прогноз-ая чистий прибуток, помножена на норму распред-я чистий прибуток на див-ды). Після з’ясовують, скільки пасивів не вистачає, щоб покрити необх-ые активи пасивами — це завжди буде потрібна? доп внеш финан-ния.: Потреб-ть в доп. внеш финанс-нии=Афакт (Темп зростання выручки-Пфакт (Темп зростання выручки-(ЧПфакт/Вырфакт)(вырпрогн ((1-Дивидендыфакт/ЧПфакт), де Афакт — змінювані активи звітного балансу, Пфакт — змінювані пасиви звітного балансу. 52. Кредит. зад-ть і управл-е нею. Кред-ая.зад-ть явл складової бух. баланса пр-ия. Вона виникає у рез-те розбіжності дати появл-я обяз-тв з датою платежів з ним. На фин. состояние пр-ия оказ-ют вплив як розміри балансових залишків кредит. зад-ти, і період оборач-ти. Кредит. зад-ть — це вид обяз-тв, хар-щих:-? боргів оргции на користь ін юр і фіз осіб, у рез-те взаимоотнош із нею; -рахунки, належні до получ-ю у зв’язку з поставками в кредит чи оплатою в розстрочку. Наиб распростр-ый вид КЗ.- зад-ть постав-кам і подрядч-ам за поставл-ые матлы, послуги, выполн-ые і оплач-ые вчасно роботи. КЗ відволікає ср-ва з обороту орг-ии, погіршує фин. становище. Своеврем-ое погаш-е КЗ. — гол завдання бухгалтерії орг-ции. Після закінчення термінів позовної давності кр.з. підлягає списанню на фин. рез-ты у складі внереализац. доходів. У процесі фин-во-хоз-ой деят-ти у предпр-я постійно виникає потреб-ть в проведенні розрахунків із своїми контрагентами, бюджетом, налог-ми органами. Відвантажуючи произвед-ую прод-ию предпр-е, не заробляє такі гроші як оплата негайно, тобто. власне воно кредитує покуп-лей. Тому, в течен періоду від часу відвантаження прод-ии досі поступл-я платежу ср-ва предпр-я омертвлены як дебит-ой зад-ти, кр к-ой опред-ся багатьох чинників: вид прод-ии, ємність ринку, услдоговора, прийнята на пр-ии с-ма розрахунків, ін. С-ма упр-ия обяз-ми вимагає посаду. контролю у параметрами: час звернення ср-в, влож-ых в дебит-ую задолж-ть, стр-ра дебіторів по различ ознаками, застосовувані схеми розрахунків із покуп-ми, с-ма заходів до несумлінним і неисполнит-ым покуп-лям та інших. Процедури прийняття реш. в отнош-ии багатьох зі згаданих параметрів носять переважно неформализов. х-р і нарабат-ся по мері становлення компанії. Квиток 26 33. Управл-е облигац-ым позикою (ОЗ) Облигац. займ — одне із ист-ов привлеч-я позикових ср-в пр-ем. Засн метою упріє емісією облиг-ий явл обеспеч-е привлеч-я необх-го V позикових ср-в шляхом випуску і размещ-я цен.бум. Засн етапи упр-я ОЗ: 1. Исслед-ие возм-ей эф-го размещ-я предполаг-ой емісії обл-ий пр-я. Вибір ОЗ в кач-ве альт-го ист-ка привлеч-я пр-ем заем. ср-в м.б. продиктований в першу очер. Низькою ст-ю ЗК і ум швидкого размещ-я на фондовому р-ке. Для цього необхідно провести: Анализ кон’юнктури фон. р-ка. Вивчити попит предл-е по долг. ЦБ, Оцінка инвестиц-ой привлек-ти своїх обл. 2. опред-е цілей привлеч-я ОЗ. Основ цілями м.б.: 1.регион.диверсиф-я операц. деят-ти пр-я, обеспеч-ая увелич-е V реал-ии прод. 2. реальное инвестир-е, обеспеч-е швидкий повернення вкладеного капіталу 3. залучення з ін. ист-ов утруднено. 3. оценка собств-го кредитного рейтингу. 4. опр-ие V емісії облігацій. облиг. должны вып-ся на? трохи більше 25% від розміру їх статутного фонду. 5. опр-ие умов емісії облигаций:1.вид обл. 2. период звернення обл. конкретиз-ет термін звернення обл-ий у межах обраного їх виду 4.среднегод.ур дохідності обл. (среднегод.ставка % по ней).осн.факторы: 1.средн.эф-ая ставка% 2.ср.уро дохідності базових обл-ий анал-го виду. 3. прогноз-ый темп інфляції 4ур попиту 5. ур ликв-ти аналог. долг. цб на фондовому р-ке. 5. порядок виплати відсоткового доходу. хар-ет периодич-ть виплати % доходу інвесторам. 6. порядок погаш-я облиг. 7. усл досроч. выкупа обл-ий. 6. оценка ст-ти ОЗ вкл розрахунок, среднегод. ставки %, ставки податку прибуток,. 7Формир-е фонду погаш-я обл-ий. опред-е розміру постійних отчисл-й, кіт. пр-е має осущ-ть для формир-я выкупного фонду на момент їх погаш-я. Отчис-я до пайового фонду погашення можуть осущ-ся як і ден. форме, і викупленому на фондовому р-ке облиг-ми 55. Экон-ая сутність ден потоку пр-ия і класифікація його видів. Потік ден-х ср-тв пр-ия представл собою сов-ть всіх поступл-й і виплат його за опр-ый період. Він вкл у собі поступл-ие грошей цей період, виплати і непосредств-но потік ден ср-в, представл-ий собою різницю м/у які надійшли і выплач-ми предпр-ем ден ср-ами за опред-ый період. Сов-ть приток (поступл-й грошей) — це полож-ый потік ден ср-в, а сов-ть оттоков (виплат грошей) — отриц-ый потік. Різниця м/д? приток і оттоков утворює чистий потік ден ср-в. Позитивний чистий потік, м/б надлишковим чи дефіцитним. Зайва потік означ значит-ое превыш-е поступл-я ден порівнв над потреб-тью у яких. Дефіцитний потікзворотне явище,. Сущ-ют поняття регулярного і дискретного потоків ден ср-в. Регулярний потік відбувається постійно в теч якогось періоду часу, а дискретний — це единич-е поступл-я і расходов-я грошей пред-ия за будь-якої період. Больш-во приток і оттоков ден ср-в явл регулярними. Дискретпые потоки — це придбання будь-якого дорогого имущ-ва, получ-е долгосроч кредиту, купівлі ліцензій та інших. Потік ден-х ср-в пр-ия можна рассм-ть як загалом, і по отдел-м стр-ым подраздел-ям Наиб распростр-ым явл підхід, к-да потік ден ср-в рассм за видами хоз-ой деят-ти: основна, инвестиц-ая і фин-ая. Аналіз потоків ден ср-в пов’язані з з’ясовуватимуть причини, вплинули на:; умен-ие їх припливу; увелич-е їх відпливу Квиток 27 56. Разр-ка плану поступл-я і расход-ия ден. ср-в і платіжного календаря План поступл-я і расход-ия ден ср-в покликаний відбивати рез-ты прогнози-я ден потоків предп-я. Метою разраб-ки плану явл обеспеч-е постійної платежеспти підприємства У плані отраж-ся чітка взаємозв'язок показ-лей залишку денсрв на поч періоду, їх поступл-я, їхньої витрати в плановому періоді і залишку ден ср-в на кін періоду. завдання платіжного календаря: -орг-ия обліку ден поступл-й і майбутніх витрат предп-я;- формир-е информ-ой бази про движ-и ден приток і оттоков; -ежедневн облік измен-й в информ-ой базе;расчет тимчасово вільних ден ср-в пред-я;. Процес складання календаря: а) вибір періоду планир-я; б) планир-е V реалізації прод-ции; до уваги V возмож-х ден поступл; р) оцінка ден витрат; буд) опред-е ден сальдо; е) підбиття підсумків. Информац-ой базою составл-я платіжного календаря служать производ-ые плани і плани реализ-ии, кошторису з-т на пр-во. 69.Осн.принципы аналізу фин. сост-я пр-ия. ФА предст. собою спосіб накопичення, трансформації й порядку використання інформації фин.характера. Глав мета аналізу — своєчасно виявляти і усувати вади на фин. деят-ти і визначити ресурси улучш-я фин. состояния пр-ия та її платежесп-ти. Предметом ФА явл-ся фин ресурси, і їх потоки. Основні засади ФА: системність; комплексність; регулярність; наступність; об'єктивність і ін. Фин. стан може бути охарактеризоване як у короткострокову, і на довгострокову перспективу. У першому випадку говорять про ликв-ти і платежеспости предпр-я, у другий випадок — про його фин. устойч-ти. Аналізом фин. состояния пр-я займаються як рук-ли відповідні служби пр-я, але його учред-ли, інвестори з єдиною метою изуч-я эф-ти использ-ия ресурсів, банки з оцінки умов кредит-ия і опред-я ступеня ризику. Фин стан предп-я выраж-ся в соотнош стр-р його активів і пасивів, тобто. коштів підприємства міста і їх джерел. Основ завдання аналізу фин стану — опред-е кач-ва фин стану, вивчення причин його улучш-я у період, підготовка рекомендацій по повыш-ю фин устойч-ти і платежесп-ти предпр-я. Квиток 28 54. Формы короткострокового фин-ия Форвардні контракты (Ф.к.)-это угоду м/у сторонами про майбутнє поставці базисного активу, к-ый закл поза біржі. Услсделки оговар-ся в останній момент закл договору. Ф.к. закл з метою осущ-ия реальної продажу (купівлі) соответствйого активу і страхов-ие постачальника чи покуп-ля через зміну ціни Ф.к. слабко розвинений. При заключ Ф.к. боку согласов-ют ціну угоди, к-ая залишається незмінною в теч. всієї дії Ф.к.. Ф’ючерсні контракты (Фь.к.)-это угоду м/у сторонами про майбутнє поставці базисного активу, к-ое закл біржі, к-ая сама разрабат-ет ум і вони явл стандартними кожному за базисного активу. Исполнение.

Фь.к. гарант-ся біржею. фь.к. високоліквідне. Закл з метою спекуляції, а чи не з єдиною метою реальної поставки Учасники контракту повинні внести гарантійний внесок, к-ый зв початковій маржею, за величиною рівна 2−10% від? контракту. Операції РЕПО-соглашение м/у контрагентами в соотв-ии з к-ым один бік продає ін ц.б. з обяз-вом викупити їх неї ч/з недоое час за вищою ціні. У рез-те перша сторона отримує кредит під обеспеч-е ц.б., % за кредит служить різниця у цінах, по к-ым вона продає і купує ц.б., а друга надає кредит під ц.б.

Репо-это краткосрочн операція від 1 до неск-их тижнів. Протилежне Рєпоцю угоду про купівлю ц.б. з обяза-ом продажу їхньої у майбутньому за нижчою ціні. Страхование (ст.)-это эк-ая категорія, к-ая є сис-у эк-их перераспредил-х відносин, включ солідарне распред-ие шкоди м/д уч-ми страхових відносин також відшкодування його з спец-х цільових фондів. 57. Упр-ие платеж-ью і ликв-ю пр-ия. Оцінка платежесп-ти предп-я произв-ся з допомогою к-тов платежесп-сти, к-ые відбивають возмож-ть предп-я погасити короткочасну зад-ть рахунок тих чи інших елементів оборотних ср-в Миттєву платежесп-ть х-ет к-т абсолютної ликвид-ти, к-ый показ, яка частина краткоср-ой зад-ти м/б покрита наиб ликвид-ми ОА — ден ср-ами і краткосроч финан влож-ями: Кабс=ДС/КП, ДВ — ден ср-ва та його еквівалентами КП — краткосрпассивы Норма 0,03−0,08. К-т швидкої ліквідності показ, яку частина короткочасною задол-ти предп-е може з допомогою ден ср-в, краткоср фин влож-й і деб-их долгов: Кпп=(ДС+ДЗ)/КП. Норма щонайменше 0,7. К-т поточної ліквідності показ, якою мірою ОА предп-я перевищують його краткосроч обяз-ва: Кло=ТА/КП, Норм-ый кр к-та = 1,5−3 і повинен опускатися нижче 1 Що к-т текущ ликвид-ти, тим більше коштів довіри викликає підприємство у кредиторів. Якщо к-т менше 1, то предп-е неплатежесп-но. Для правильного виведення динаміку і кр платежесп-ти необх-мо учит-ть: Х-р деят-ти підприємства. умови розрахунків із дебіторами.; стан запасів. стан деб-кой зад-ти. Оцінка кредитоспроможності. Кредитосп-сть — це возмож-ть, що є у предп-я для своєчасного погашя кредитів і % для неї. Осн-ые показ-ли оцінки кредитосп-ти: 1К1= V реализ-ии /чистим ОА: К-т К1 показ эф-ть использ-я ОА Високий кр показника сприятливо х-ет кредитосп-ть підприємства. 2. К2= V реализ/CК х-ет оборач-ть СК. Оцінюючи ст-ти СК рекомендується уменего на величину НМА к-ые нічого не коштували при ліквідації 3. К3= краткоср зад-ти/СК показ-ет частку краткоср зад-ти в СК. Якщо краткосрочн зад-ть менше СК, то можна розплатитися з усіма кредиторами повністю. 4. К4= деб-кая зад-ть / виручка показ-ль дає представл-е величину средн періоду часу затрачив-го на получ-е гроші з покуп-лей Прискорення оборач-ти деб-ой зад-ти, тобто. сниж-е К4 — поліпшення кредитосп-ти 5. К5= ліквідні активи / краткоср зад-ть підприємства: ліквідні активи = ОА — запаси й ін, к-ые не можна негайно перетворити на гроші. Якщо переважає деб-ая зад-ть, з оцінки кредитосп-сти предпр-я важливо, сущ-ет чи для випадок безнадійної ДЗ ідеальним способом вдосконалення кредитосп-ти явл зростання Vреализ-ии при одноврем-ом сниж-ии чистих ТА, СК і деб-ой зад-ти. Насправді увелич-е обсягу реалізації зумовлює зростання ОА не буде запасів і у частині деб-ой зад-ти, кредит-ая зад-ть зростає швидше деб-ой. Квиток 29 58. Обеспеч-е кредитосп-ти пр-ия як головний чинник устойч-го фин становища. Під кредитосп-ю хоз-его суб'єкта поним наявність в нього передумов для получя кредиту та способ-ть повернути його вчасно. Кредитосп-ть позичальника хар-ся його акуратністю під час розрахунків за раніше получ-ым кредитах, його поточним фин. сост-ем і перспективами зміни, способ-тью при необх-ти мобілізувати ден ср-ва з различ джерел. Аналіз ум кредитування вивчає: — солідність позичальника; способ-ть позичальника произв-ть конкурентосп-ую прод-ию; доходи, получ-ые позичальником; мета использя ресурсів; забезпечення кредиту. При аналізі кредитосп-ти анализир-ся. 1Норма прибутку на вкладений кап-л, дона опред-ся отнош-ем? прибутку до спільної? пасивів 2Ликв-ть хоз. субъекта — це здатність його швидко погашати свою зад-ть. Вона опред-ся соотн-ем величини задолж-ти і ліквідних ср-в. Ліквідність выраж-ся певною мірою покриття обяз-тв хоз. субъекта його активами, термін превращя к-ых на гроші соотв-ет терміну погаш-я обяз-в. 66. С/сі м-ды фин план-я на пр-ии Процес фин-го план-ия закл у розрахунку показ-лей фин-го плану. У цьому использ-ся разл-ые способи, прийоми і м-ды розрахунку: м-д відсотка від реалізації; бюджетне планир-ие; расчетно-аналитич-ий м-д; метод ден-ых потоків; нормативний метод та інших. Сутність м-да відсотка від закл-ся у вирішенні завдань: а) опр-ть майбутні витрати, активи і обязат-ва як % від продажу; б) скласти збалансовані формати прогнозної інформації Гол дост-во м-да — простота. Основ недоліки: припущення, що фірму постійно дбає про постійну мощ-ть, все пов’язані ресурси збалансовані, а зростання V продажів потрібні капит-ые вкладення. При бюджетному планир-ии побудова прогнозних форм фин-ой звітності осущест-ся з урахуванням передумов формир-я кожного елемента активів, пасивів, доходів населення і витрат. У цьому важливе місце відводиться допоміжним бюджетам. М-д обеспеч-ет прийнятну точність фин-ых прогнозів. Расчетноаналітичний м-од фин-го планир-я з урахуванням матричного балансу передбачає: оптимізацію під задані параметри произв-го плану збуту і связ-ых активів. У цьому выявл-ся стр-ра і V джерел фин-я, к-ая надалі оптимизся; оцінку эф-ти сценарію з допомогою фин-х коэф-ов й зведеної аналітичної записки. М-д ден потоків носить універсальний х-р під час складання фин-го плану і служить інструментом для прогнозир-ия ж розмірів та термінів надходження необх-ых фин ресурсів. Цей м-од дає понад об'ємну инфор-ию, ніж бюджетне планування. Нормативний м-д исполь-ся за наявності установл-х і нормативів, наприклад, норм амортизаційних отчисл-й, налог-х ставок, та інших. Метод оптимізації планових рішень сос-ит в разраб-ке низки вар-ов план-х показ-ей і виборі оптим-ого. Эк-ко-математ-ие м-ды исполь-ся при прогнозир-ии фин-ых показ-ей терміном не менш 5 років. Застосування эк-ко-математ-их методів дає можливість швидко розрахувати кілька варіантів показників і выб-ть наиб оптимал-й їх. М-д эк-го аналізу дозволяє опред-ть основні закономірності, тенденції в русі мат-х і стоим-ых показ-лей, внутрішні резерви предп-я.

Билет 30 59.Заемн.средства в обороті. Кред. зад-ть і упр-ние нею. Позиковий капітал, использ-ый предпр-ем хар-ет в сов-ти V його фин обяз-в (загальну? боргу). Долгосроч позиковий кап-ла. (зад-ть по налог-му кредиту, зад-ть по емітованими об-циям), термін погаш-я к-ых ще настав або погаш-ые в предусмотр термін. Привлек-ся для расшир-я V СОС і форм-ния недостающ. V инвных рес-сов. Короткострокові (До) фин обяз-ва. До кредити банків та До позикові ср-ва, кредита зад-ть. Кред-ая.зад-ть виникає у рез-те розбіжності дати появл-я обязтв з датою платежів з ним. Кредит. зад-ть — це вид обяз-тв, хар-щих:1? боргів орг-ции на користь ін юр і фіз осіб, у рез-те взаимоотнош із нею; 2счета, належні до получ-ю у зв’язку з поставками в кредит чи оплатою в рассрочку. Наиб поширення вид КЗ.- зад-ть постав-кам і подрядч-ам за поставлые мат-лы, послуги. У процесі финансово-хоз-ой деят-ти у предпр-я постійно виникає потребть у проведенні розрахунків із своїми контрагентами, бюджетом, Відвантажуючи произвую прод-ию предпр-е, не заробляє такі гроші як оплата негайно, тобто. власне воно кредитує покуп-лей. (, в течен періоду від часу відвантаження прод-ии до моменту поступл-я платежу ср-ва предпр-я омертвлены як дебит-ой задолти, рівень к-ой опред-ся: виглядом прод-ии, ємністю р-ка, прийнятої на пр-ии с-мой розрахунків, ін. С-ма упр-ия обяз-ми вимагає посаду. контролю у параметрами: час звернення ср-в, влож-ых в дебит-ую задолж-ть, стр-ра дебіторів по различ ознаками. Макс-ный V привлеч-я ЗК опр-ся умовами: 1предельным эф-том фин левериджа (загальна? использ-го СК м.б. опр-на заздалегідь По отнош-ю до неї рассч-ся коэф-т фин-вого лев-жа, при к-ом його ефект буде макс-ным. З урахуванням? СК і коэфта фин. лев-жа вычисл-ся граничного обсягу ЗС, які забезпечують эф-ое использне СК); 2обеспеч-ем достат-ной фин уст-ти (оцен-ся з позицій пред-тия та її кред-ров, що згодом забезпечить сниж-е ст-ти привлеч-я ЗС) Повний термін использ-я ЗК вкл: 1. Термін корисного использ-я (пред-тие непосрале використовує предоставл-ные ЗС); 2. Пільговий період (з моменту корисного использ-я ЗС на початок погаш-я боргу); 3. Термін погаш-я (повна вып-та основного боргу і % у ній). 65. Эк-ая суть і классиф-я активів, А Активи пред-я представл собою контрольовані їм эк-ие ресурси, сформир-ые з допомогою инвестиров-го у яких кап-ла, хар-щиеся детермінованою ст-тью, продуктивністю і способ-тью генерувати доход, постоянный оборот к-ых у процесі использ-я пов’язані з чинниками часу, ризику і ліквідності, повністю контролюються предпр-ем. Класифікація, А підприємства. По формам функціонування: *Матеріальні А — имущ-е цен-ти пред-я, мають матер-но-вещественную форму (ОС, НЗП, оборуд-е, запаси, ДП); *НМА -.(ноухау, товарний знак, торгову марку); *Финан-ые, А — имущ-е цінності пред-я в формі налич-х ден. ср-в, ден і фин-х інструментів (ден А, ДЗ, КФВ і ДФВ). По х-ру участі На госп процесі на позицію їх обороту: *ОА — сов-ть имущ-х цен-тей пред-я, обслужив-их текущ производ-но-коммерч-ю деят-ть пред-я і повністю потребл-ые в теч 1 операц-го циклу (запаси сировини й ДП, НЗП, ДЗ, ден А, КФВ, расх буд перекл). *ВА — сов-ть имущ-х цінностей, багаторазово що у процесі госп деят-ти і які переносять свою ст-ть на прод-ию по частинам По х-ру участі На различ-х видах деят-ти: * Операційні А — сов-ть имущx цінностей, использ-х в операц-й деят-ти із єдиною метою получ-я прибутку (производе ОС, НМА, ОА за мінусом КФВ); *Инвестиц-е, А -связ-ые з осущ-ем инвестиц-й деят-ти (незаверш кап влож-я, ДФВ, КФВ). По х-ру фин-ых джерел формир-я: *Валові А — сформир-ны з допомогою СК і ЗК, привлеч для финанс-ия госп деят-ти; *Чисті А — сформир-ны исключ за рахунок СК. Чистий, А = А — ЗК. По х-ру володіння, А предпр-ем: *Собств-ые, А — належать на правах собствти, і позначаються на складі балансу; *Орендовані А — привлеч-ые на правах оренди (отраж-ся на забаланс-ых рахунках); * Безоплатно использ-ые, А — передані пред-ю для тимчасового госп использ-я на безкоштовних умовах ін суб'єктами (у балансі не відбиваються). За рівнем ликвид-ти: *Абсолютно ліквідні - не вимагають реалізації і представляють готові ср-ва платежу (ден А);*Высоколиквидные, А — швидко м.б. переведені у ден форму (до 1 міс) без втрат поточної рын ст-ти (КФВ, краткосроч ДЗ); *Среднеликвидные, А — м.б. переведені у ден форму під час від 1 до 6 міс (ДЗ, ДП складі); * Низьколіквідні А — м.б. переведені у ден форму після закінчення від 6 міс і більше (запаси сировини й п/ф, НЗП, ОС, НМА, ДФВ); *Неліквідні А — не м.б. реалізовані сам-но, а м.б. продані лише складі цілісного имуществ-го комплексу (безнадійна ДЗ, витрати буд періодів) Квиток 31 34. Эмиссия ЦБ як засіб моб-ции ср-в пр-я Засн. метою эмис-ой політики явл. привлеч-е на фондовому р-ке необх-го V собств фин ср-в в миним-ные терміни. Емісійна ЦБ — будь-яка ЦБ, к-ая одночасно хар-ся: * закріплює сов-ть имущ-х і неим-х прав, які підлягають удостов-ю, поступку і безумовному осущ-ию; *размещ-ся випусками; *має рівні V і продовжити терміни осущ-я прав всередині 1 випуску. Етапи эмис-ной політики: 1. исслед-ие возм-тей эф-го размещ-я емісії. Рішення про емісії акцій можна прийняти з урахуванням аналізу конъюктуры фондового р-ка (хар-ка стану від попиту й предл-я акцій, динаміка рівня цін їх котирувань, V-ов продажу акцій нових емісій) з оцінкою привл-ти своїх акций (развития галузі, конкур-ти продии і кр фин стану) 2. опред-е цілей емісії: реальне инвест-е, связ-е з галузевої і регініншої диверсифікацією произв-й деят-ти. — необх-ть істотного улучш-я сторры кап-ла Цілі, треб-щие швидкої акумуляції великого V СК. 3. опред-е V емісії. необх-мо виходити із раніше рассчит потр-ти в привлеч собств-х фин ресурсів з допомогою внеш-х ист-в. 4. опред-е номіналу, видів тварин і кол-ва эмитир-х акцій. Номінал акцій опр-ся з урахуванням осн. категорій майбутніх їх покуп-лей. 5. оцінка ст-ти привл-го акціонерного кап-ла. Осущ-ся за параметрами: а) гаданому кр див-дов, б) з-т з випуску акцій і разм-ю емісії Расч-я ст-сть привл-го кап-ла сопост-ся з факт. Средневзв-й ст-тью кап-ла і порівн кр ставки % на р-ке кап-ла. Після цього робиться рішення про емісію акцій. 68. Анализ целесообр-ти взяття заемн. ср-в Передусім изуч-ся эф-ть использ-я позикових ср-в загалом і отдел-х їх форм на пред-ии. У цих цілях использ-ся показ-ли: 1 оборачив-ти сопоставлся у процесі аналізу з середнім періодом обороту СК. Привлеч-е позикового кап-ла доцільно, якщо эф-т фин левериджа полож-ен і високий 2 рентаб-ти позикового кап-ла якщо вона нижче ст-ти позикового кап-ла, його привлеч-е недоцільно. Якщо ст-ть СК менше ст-ти позикового кап-ла, можна буде нарощувати СК і резерви — выпускать/продавать акції У больш-ве випадків спочатку краще знайти собств-ые резерви -скоротити ДЗ, запасы, реалізувати неліквіди, не платити зарплатню і податки Осн. цели привлеч-я заем-х ср-в а) пополн-е необх-го V постоян частини ОА. У час больш-во пр-ий, немає возмож-и фин-ть повністю ОА за рахунок СК Отже. частину акцій цього фин-я осущ-ся з допомогою позикових ср-в; б) обеспеч-е формир-я перем-ой частини ОА. Перем-ая частина ОА частково чи повністю финанс-ся з допомогою позикових ср-в; в) формир-е відсутнього V инвестиц ресурсів. Метою привлеч явл необх-ть ускор-ия реал-ции отдел-х реальних проектів предпр-я обновл-е основних порівнв. р) обеспеч-е соціально-побутових потреб-тей своїх раб-ков, позикові ср-ва привлек-ся для видачі позичок працівникам Квиток 32 35.Пробл.подхода до прогноз-ю з урахуванням методу пропорц-ой зав-ти пок-ей від V реал М-д пропорцион-ой завис-ти показ-ей від V реализ-ии грунтується на: 1) измен-е всіх статей активу і нек-ых статей пасиву пропорц-но измен-ю V реализ-ии і 2) сформовані до настоящ моменту значення больш-ва балансових статей явл оптим-ыми для поточного V реализ-ии. Щоб самому отримати обгрунтований прогноз по м-ду пропорц-ой завис-ти показ-лей від V реалізації, потрібно кожну пропорц-но змінюється статтю активу і пасиву увелич у тій пропорції, в к-ой зростає реализ-ия. Запаси I/S.

0 200 400 Vреализ-ии Таке предположе іноді явл вірним, але трапляється так к-да він соотв-ет действ-ти. 1Экономия від розширення масштабів виробництва. має місце за наявності широкої номенклатури активів; основ-е аналитич-е доти мають звичку змінюватися з теч часу принаймні увелич-я розміру фирмы.

2Ступенчатый зростання активів. У багатьох галузях підтримки конкурентосп-ти необ увелич-ть ОС не поступово, а великими порціями основні ср-ва 300 FA/S.

150 А 75 Б.

0 100 200 300 Vреализации Циклічні чи сезонні зміни. Фактич V реалізації часто вже не збігаються з раніше спрогнозир-ым, та реальною величина ресурсоємності може відрізнятиметься від оптим-го рівня. Якщо фірма займалася упорядкуванням фінансових прогнозів, йому слід було виявити та врахувати те що, що можна додати реалізацію, проте будь-яке збільшення обсягу реалізації зажадає доп фин витрат купівля та підтримка запасів. Якщо нек-ых аналитич-х к-тов не выполн-тся які умов, тоді не треба використовувати найпростіший спосіб прогнозир-я розміру фин потреб-тей на основі м-да пропорц-ной завис-ти показ-лей від V реалізації. Натомість слід использ-ть ін м-ды побудови перспективних прогнозів значень отдел-х статей активів і пасивів і опред-я потреб-тей у внеш финансир-ии.

61.Пол-ка упр-ия ВА Політика управ-я ВА закл в фин-ом обеспеч-ии своеврем-го їх обновл-я і високої эф-ти использ-я. Етапи: 1. Аналіз ВА пред-я в предшестствующ періоді. 1.1 динаміка загального обсягу ВА, темпи його зростання у порівнянні з темпами зростання Vпр-ва і реализ прод-ии.1.2 изуч-ся склад ВА і динаміка їх сторры.1.3 оценив-ся стан ВА за рівнем изношен-ти. Рассч-ся: к-т зносу =? зносу /первонач ст-ть ОС; к-т придатності = остаточ. ст-ть ОС/первонач стть ОС; к-т амортиз НМА =? амортиз НМА/первонач ст-ть НМА;.1.4 опред-ся період обороту ВА = средгод? ВА по первонач ст-ти/ средгод? зносу ВА.1.5 изуч-ся интенсив-ть обновл-я ВА: к-т вибуття = ст-ть вибулих ВА/ст-ть ВА на поч. звіт періоду; к-т введення= ст-ть введ-ых ВА/ст-ть ВА на кін періоду; к-т відновлення (х-ет приріст нових ВА) = (ст-ть запроваджених — ст-ть выбывших)/ст-ть ВА на кін періоду. 1.6 оценив-ся кр эф-ти использ-я ВА: R-ть ВА; 2. Оптимізація загального V і складу ВА. Осущ-ся з урахуванням резервів повыш-я производ-го использ-я ВА. Резервы: повыш-е производит-го использ-я ВА у часу з допомогою приросту к-та змінності і непрерыв-ти їх. Формула для опредя необх-го обсягу ВА = (ст-ть ВА на кін періоду — ст-ть ВА на поч периода)*(1+ планир приріст к-та использ-я ВА у времени)*(1+ планир приріст к-та использов-я ВА по мощности)*(1+ планир темп приросту V реализ прод-ии). 3. Обеспеч-ие своеврем-го обновл-я ВА. Опред необх-ый кр интенсив-ти обновля отдел-х грн ВА; рассч-ся загальний обсяг А, підлягає оновленню; устанавлився основ-е форми і ст-ть обновл-я различ груп активів. 4. Обеспеч-е эф-го использ-ия ВА. Закл в разраб-ке с-мы заходів, направл-ых на повыш-е R-ти і виробничої віддачі ВА. Зростання эф-ти использ-я ВА дозволяє скоротити потреб-ть у яких з допомогою повыш-я к-тов їх использ-я в часі та по потужності. Тобто наиб раціонально использ-ся собств-ые фин. ресурси. Квиток 23 53.Связ.анализ і - оцінка деб. і кред. зад-ю Зіставленні кред-ой і деб-ой зад-тей, дає змоги виявити причини образов-я деб-ой зад-ти. Багато аналітиків вважають, що й кред-ая зад-ть перевищує деб-ую, то предп-ие рацион-но використовує ср-ва, т. е. тимчасово приваблює у оборот ср-в більше, ніж відволікає з обороту. Бухгалтери относ-ся до цього отриц-но, т. к кред-ую зад-сть предп-е зобов’язане погашати незалежно від стану деб-ой зад-ти. У світовій практиці сопоставл-ю деб-кой і кред-кой зад-ти приділяють постійна увага. Сопоставл-е деб-ой і кред-ой зад-ти явл однією з етапів аналізу деб-ой задти, покликаним виявити причини її образов-я. Для оцінки оборач-ти деб-ой зад-ти використовують такі показники: К-т оборач-ти деб-ой зад-ти (Кодз=Выручка/ середовищ величина ДЗ, в оборотах). Розрахунок середнього розміру деб-кой зад-ти осущ-ся або за середньої арифметичній простий, або за середньої хронологічної. К-т оборач-ти деб-ой зад-ти показ розширення чи сниж-е комерційного кредиту, предоставл-го орг-цией. Якщо за розрахунку цього к-та прибуток від реалізації вважається на даний момент переходу права собств-ти, то увелич-е к-та означає сокращ-е продажу кредит, яке зниження свидет-ет про увелич V предоставл-го кредиту. Період погашення деб-кой зад-ти (тривалість обороту), в днях (Додз).=деб зад-ть/(Vреализ *360) Чим продолж-ее період погаш-я деб-кой зад-ти, то вище ризик її возвращ-я. Частка деб-кой зад-ти у спільній величині ОА організації jдз=средн величина ДЗ/сред величина ОА. Задовільно вагу деб-ой зад-ти у реалізації jдз/vреал.=Деб зад-ть/V реализ Чим менший задовільно вагу ДЗ у реалізації, тим паче мобільна стр-ра имущ-ва оргции, і навіть дедалі більше сниж-ся V сумнівною зад-ти. 29. Чинники, определ-ие стратегію устойчив-го зростання п-я. — прибуток; -ликвид-ть предпр-я (залучення дешевшого кап-ла; -забезпечення долговр-ой фин-ой устойчив-ти (СК і стр-ра активів приносять прийнятну дохідність) -забезпечення инвестиц-ой деят-ти з допомогою собств-х і заемн-х ср-в. Квиток 33 36. Процедура емісії обыкнов-х акцій Засн мета емісійною політики явл привлеч-е на фондовому р-ке необ-го V собств-х фин ср-в в миним-но возмож-е терміни. Рішення про предполаг-ой емісії акцій можна взяти тільки основі всебічного предворит-го аналізу кон’юнктури фондового р-ка з оцінкою инвестиц-ой привлекат-ти своїх апкций. Аналіз конънктуры вкл х-ку стану від попиту й предлож-я акцій, динаміку кр цін їх котирування, обсягів продажу акцій нових емісій. Рез-ом аналізу явл опред-е кр чувствит-ти реагир-ия фондового р-ка на появл-е нової емісії і оцінка його потенціалу поглащ-я емітованих об'єктів акцій. Оцінка привлекат-ти акцій провод-ся для выявл-я конкурентосп-ти производ-ой прод-ии і кр показ-ей фин стану. У процесі оцінки опред-ся возм-ая ступінь инвестиц-ой перевагу акцій своєї компанії, у порівнянні з ін. У зв’язку з високої ст-тью залучення СК з внеш джерел цілями емісії явл: -необх-ть сущ-го улучш-я стр-ры использ-го кап-ла; -намечаемое поглаще ін підприємств; -реальне инвестир-ие связ-ое з галузевої і регион-о диверсифікацією. При опред-ии V ‘эмиссиинеобх виходити із расчит потреб-ти в залучення собсв-х фин ресурсів з допомогою внеш джерел 62. Упр-ие оновленням внеоб. активов (ВА). 1. Формир-ие необх-ого рівня интенсивн-ти відновлення ВА. Опред-ся 2 чинниками — физич-м і морал-м зносом ВА. Швидкість втрати ВА первонач-ых св-в опред-ся від ум использ. У соот-ии з умовами предп-е опр-ет амортиз-ную політику щодо отнош-ю до ВА. Сущ-ет2 основ-х м-да амортизації ВА: Лінійний м-д — прямолинейно-пропорц-ный сп начисл-я зносу. Прискорена аморт-я дозволяє скорочувати період аморт-ии з допомогою повыш-ых норм аморт-ии. .З урахуванням обраного м-да предп-е формує необх-ый кр інтенсивності відновлення ВА. 2Опред-е необх-го V відновлення ВА Осущ-ся з помощью:1 Просте воспр-во осущ-ся принаймні физ-го і морал-го зносу ВА не більше накопл-ой? аморт-ии. Необхідний обсяг обновл-я ВА (простий) = первонач восстан ст-ть ВА, вибулих у зв’язку з фіз зносом + первонач восстан ст-ть ВА, вибулих у зв’язку з морал-м зносом. 2. Расшир-ое воспр-во ВА осущ-ся з урахуванням формир-я нових видів ВА з допомогою накопл-ой амортиз-ии і завдяки ін фин.источников. Необх-й Vобновл-я ВА (расшир) = загальна потреб пред-я в ВА — фактич наявність ВА на кін звіт періоду + ст-ть ВА, выбывающ в предстоящ періоді через физич зносу + ст-ть ВА, выбывающ в предстоящ періоді через морал-го зносу. 3Выбор наиб эф-х форм обновл-я ВА. При простому воспроиз-ве: текущ ремонт (часткове восстан-ие св-в і ст-ти ОС); кап ремонт (повне восстан-е ОС); приобрет-е нових видів ВА з єдиною метою заміни использ-ых. При розширеному воспрве: нове строит-во, реконструкція, модернізація. 4Опред-е ст-ти обновл-я отдел-х груп ВА Ст-ть обновл-я ВА шляхом текуще і кап ремонту опред-ся з урахуванням кошторису з-т їх проведення. Ст-ть обновл-я шляхом приобрет-я нових аналогів вкл рыноч ст-ть та витрати з їхньої доставці і установці. Ст-ть обновл-я у процесі расшир-го їх воспр-варазр-ки бізнесплану реального инвестиц.проекта. Квиток 34 2. Способи сниж-я фин. ризиків. Під фин ризиком предп-ия поним ймовірність возник-ия несприятливих фин наслідків у вигляді втрати доходів чи кап-ла у кризовій ситуації неопредел-ти ум осущ-ия його фин деят-ти До м-дам сниж-я относ-ся: 1. Запобігання ризику закл в разраб-ке меропр-ий, к-ые повністю искл конкретый вид фин ризику: — відмови від осущ-я фин операцій, уповень ризику по доым черезмерно високий; -відмови від использ-я у зависоких V ЗК;-отказ від черезмерного использ-я ОА в низколикв-х формах;-отказ від использ-я тимчасово свободн-х ден активах в краткосроч фин вкладень. 2. Лімітування концентрації риска-реализ-ся через встановлення на предпрії соответств-х внутр-х фин нормативів: -уд.вес заемн-х ср-в, использ-х в госп деят-ти;- min розмір активів в высоколид-ой формі;- max розмір товарного чи потреб-го кредиту предоставл-го 1-му покупателю;-max розмір депозит-го вкладу размещ-го у 1-му банке;-max період відволікання ср-в на дебит-ую зад-ть. 3. Диверсификация-использ-ся для нейтрализ-ии негативних фин наслідків, специфич-х видів ризику. Вона дозволяє минимизир-ть портфельні ризики. Принцип механізму диверсифікації грунтується на поділі ризиків припятствующем їх концентрації. Форми диверсиф-и: -диверсиф-я видів фин деят-ти, тобто. использ-е альтернат-х возможн-ей фин операций;-диверсиф-я валютного портфеля, тобто. проведення внешнеэк-х операцій на различ-х видах валют; -диверсиф-я депозит-го портфеля-размещ-е тимчасово свобод-х ден ср-в на збереження до неск-их банках;-диверсиф-я кредитного портфеля-расширение кола потреб-ей прод-ии;-диверсиф-я портфеля ц бум. 4. Распред-ие рисков-основан на часткової передачі партнерам ризиків по птдм фин операціям: — м/д учасниками инвистиц-го проекту, м/д предп-ем і поставщ-ми сировини й мат-ов, м/д участн-ми лізингової операції. 5. Самострахование. Заснований на резервування предпр-ем частини фин ресурсів, позволяющ-м подолати неготив-ые фин наслідки. Формы:-формир-е резервного (стахов-го) фонду предпр-я (щонайменше 5% прибутку отчетн-го периода);-формир-е цільових резерв-х фондів (фонд уцінки товарів, фонд погашення безнадеж-ой дебит-ой задол-ти). 6. Хеджування фин ризиків шляхом осущ-я соответств-х операцій із похідними цін бум уменьш-т возмож-ти фин втрат при наступл-ии ризикового події, але це треб-т опред-х з-т на виплату комісійної вознагражд-я брокерам. 32. Управ-ие финансир-ем ВА Фин-ие відновлення ВА осущ-ся: 1. весь V обновл-я ВА фин-ся з допомогою СК. 2. змішане финанс-ие з допомогою СК і долгосроч ЗК. Финансир-ие обновл-я ВА осущ-ся з допомогою — приобрет-я цих активів в собствть чи його оренда Оперативний ліз. — хоз. опер-я, предусм-ая передачу орендарю права пользовя ОС, які належать орендодавцю, терміном, не перевищує їхній повній амортії, з обяз-ым. їх поверненням влад-цу після закінчення терміну дії ліз. соглаш-я. Передані ОС залишаються на балансі орендодавця. Фин-ый ліз. — хоз. оп-я, предусм приобрет-е орендодавцем на замовлення орендаря ОС із подальшою передачею в польз-ие орендаря терміном, не перевищує періоду повної їх аморт-ии, з обязат-ой. послед-ей передачею права собствен-ти для цієї ОС орендарю. Передані. ОС вкл у складі ОС орендаря. Поворотний ліз. — хоз. оп-я, предусм-ая продаж ОС фин. институту (банку, страх. компании) з одноврем. обратным получ-ем цих ОС пр-ем в операт. чи фин.лизинг. У рез-те пр-е получ-ет фин. ср-ва, кіт. він може исп-ть на др.цели. Преим-ва лізингу: 1. увел-е рын. ст-ти пр-я з допомогою получ-я доп прибутку без приобрет-я ОС в собст-ть. 2. увел-е V і диверсиф-я хоз. деят-ти без сущ-го розширення обсягу фин-я ВА. 3. сниж-е ризику втрати фин. уст-ти, т.к. опер.лиз. не веде до зростання фин. обяз-в. 4сниж-е бази налогооблож-я прибутку пр-я. Орендну плату вкл у складі с/с-ти прод-ии, що знижує розмір балансового прибутку. 5сниж-е фин ризиків, связ. з моральним старінням і необхю ускор-го обновл-я ОС. 6. более проста процедура получ-я і оформ-я. Недост: 1. удорожание с/с-ти, т.к.размер арендн. платы вище аморт.отчий.2.невозм-ть сущ-ой модернізації использ-го им-ва без згоди арендодателя, 3. недополуч-е доходу на формі ликвидац. ст-ти ОС при операт.лиз., якщо відлік терміну оренди збігається з терміном повної їх аморт-ии. 4. риск непродл-я оренди. Критерієм прийняття упр-их рішень про приобр. чи оренді ОС явл сумарних потоків платежів при разл. формах фин-я обновл-я им-ва. Эф-ть ден. потоков сравн-ся в наст-ей ст-ти по след. вар-ам рішень: 1. приобр-е обновл-ых активів в собст-ть з допомогою собств.фин.рес. Основу ден. потока сост-ют витрати на його покупці, т. е.рын.цена активу. 2.-//-за рахунок долгоср.банк.кредита. Основу ден потоку сост-ют % за пользове кредитом і загальна його ?, підлягаючий поверненню при погаш-и. 3. аренда активів, які підлягають оновленню. Основу ден. потока сост-ют авансовий лиз. платеж й регулярні лиз.плат. за использ активу. Квиток 35 24. Типи дивид-ой політики. Практич использ-е различ теорій призвело до разраб-ке 3основ підходів до формир-ю дивид-ой політики: Вони дозволили сформир-ть 5 типів дивид-ой політики. Обраний тип х-ся показником — к-т дивид-ых выплат: Кдв = divx/ EPS, де divx — див-ды, выплач-ые на 1 акцію, EPS — чистий прибуток розрахунку 1 акцію Основні типи дивид-ой політики |Підхід к|Типы | |формир |дивидендно| |дивид |і політики| |пол-ки | | |1. |. | |консерва|остаточная| |тивный |політика | | |виплати | | |дивид-ов, | | |. політика| | |стабильног| | |про розміру | | |дивид-ых | | |виплат | |2. |політика | |компроми|минимально| |ссный |го | | |стабильног| | |про розміру | | |дивид-ых | | |виплат з | | |надбавкою | | |в опред-ые| | |періоди — | | |політика | | |"екстра | | |дивідендів| | |" | |3. |3.1.полити| |агрессив|ка | |ный |стабильног| | |про рівня | | |дивид.выпл| | |ат по | | |отнош-ю до | | |прибутку | | |3.2.пол-ка| | |посаду. | | |возрастани| | |я розміру | | |дивид. | | |виплат |.

Консервативна дивид. пол-ка — варіант дивид. политики, основ метою к-ой явл першочергове удовлетв-ие инвестиц. потреб-тей п/п-ия, а виплата див-ов осущ-ся в min-ом стабільному розмірі чи з залишковим принципом. Компромісна (помірна) дивид. пол-ка — варіант дивид. пол-ки, предусматр стабільний рівень виплати дивид-ов з надбавкою в отдел-ые періоди. Ця підлогука в наиб ступеня ув’язана з рез-ми фин. деят-ти пр-ия і низькому рівні удовл-ия його инвестиц. Потреб-тей. Агресивна дивид-ая політика — варіант дивид політики, предусматр стабільний рівень виплати див-ов з «агресивної «надбавкою в отдел-ые періоди із єдиною метою рыноч фондовій «розкрутки «п/п-ия. Ця політика в наимен ступеня ув’язана з рез-ми фин деят-ти п/п-ия. 60. Этапы формир-я політики фин-ия ОА. Політика фин-ия ОА закл в оптимізації V і складу фин. джерел формиріє з позицій обеспеч-я эф-го использ-я СК і з достатньою фин. устойч-ти ініє. Етапи пол-ки фин-я ОА; 1. Анализ стану фин-я ОА пр-ия в попередньому періоді. Мета — оцінка рівня достатності фин. ср-в, инвестир-х в ОА і рівня ефти формир-я стр-ры джерел фин-ия. Вкл: 1.1 оцінка достатності фин. ср-в, інвестованих в ОА 1.2анализ суми і уровеня чистих ОА і темпи зміни цих показників. Дот чистих ОА=?чистых ОА/?ОА 1.3 аналіз обсягу й уровеня поточного фин-ия. потреб пред-ия в звітному періоді. Обсяг текущ фин-ия ОА (ОТФ) = ?ЗапасовТМЦ + +ДЗ — КЗ К-т текущ фин-ия=ОТФ/?ОА 1.4 динаміка? задовільно ваги отдел-х джерел фин-ия ОА 2. Формир-ие принципів фин-я ОА Сущ-ет 3 принцип-ых підходу Консервативний (з допомогою СК і ДЗК повинні финансир-ся постоян частина ОА і Ѕ перемінної їх останній частині), Помірний (з допомогою СК иДЗК финансир-ся постоян частина ОА, а змінна з допомогою краткосроч позику кап-ла), Агресивний (з допомогою СК і ДЗК финан-ся лише невелика частка постійної частини ОА, інше з допомогою КЗК) Формир-е соотв-их принципів фин-я ОА опред-ет соотнош-е м/у рівнем рент-ти исп-я СК і низькому рівні ризику сниж-я фин. устойч-ти і платежесп-ти пр-я, своєрідним барометром к-ого виступають? і культурний рівень чистих ОА. 3. Оптимизация V поточного фин-я ОА. 3.1 розрахунок прогноз-го V кредит-ой зад-ти у майбутньому періоді.: КЗпрогнозир = (КЗтоварн операції + КЗвнутренКЗпросроченная)*(1 + Тр), Тр — планир-ый темп приросту V пр-ва прод-ии, 3.2 опред-ся прогноз-ый обсяг поточного финанс-ия ОА ОТФп =Запас пл + ДЗпл — КЗпл, 3.3 заходи щодо сокращ-ю прогнозир-го обсягу поточного финанс-ия (ОТФ) ОА. Увага приділяється обеспеч-ю сокращ-я обсягу кред-ой зад-ти підприємства. 4. Оптимизация стр-ры джерел фин-ия активів предпр-ия. Потреба краткосроч фин-ом кредиті: КФКп = ЧОАпл — ОТФпл, де ЧОАп — прогнозир-ая? чистих ОА. Розрахунок обсягу СК, инвестир-го в ОА: СКОА = ЧОАпл — ДФКОА., ДФКОА-? долгосроч фин кредата.