Наши перші ОС

Наши перші ОС

Наталия Дубова В 1967 року розпочато розробку відразу двох операційними системами для БЭСМ-6.

Конец 60-х — розквіт системного програмування у Радянському Союзі. На зміну безхитрісне интерпретирующим системам перших машин, які вміли робити майже, крім виклику стандартних підпрограм, приходять справжні операційні системи. Зі збільшенням швидкодії нових автомобілів завдання автоматизації управління потоком завдань із допомогою самої ЕОМ мала вирішуватися невідкладно — дуже великі були втрати робочого дня машини через простоїв, що неминуче породжувало ручного управління обміном з зовнішніми пристроями, зміною програм, тож т. буд.

Появление першого радянського «миллионника» — БЭСМ-6 з максимальною продуктивністю 1 млн. операцій на секунду — послужило потужним стимулом розвитку програмістської думки. Багато революційні інженерні ідеї, які реалізував лебедевский колектив у цій машині, вимагали відповідної підтримки з боку системного ПО, щоб за рішенні завдань на БЭСМ-6 можна було в повну потужність використовувати її потенціал. У 1967 року розпочато розробку відразу двох операційними системами з цією машини.

Первыми були програмісти з ИТМиВТ, інституту, яким керував Сергію Олексійовичу Лебедєв, й у стінах якого народжувалася БЭСМ-6. Левко Миколайович Корольов, заступник Лебедєва, очолив розробку ОС з цією машини. Система мала прийняти управління спільною роботою пристроїв і вирішення завдань мультипрограммном режимі. Власне, термін «операційна система» тоді ще вживався. Розробники з ИТМиВТ — Лев Корольов, Олександр Томілін, Віктор Іванников, Марк Чайковський — називали своє дітище диспетчером, трохи згодом за системою закріпилося офіційна назва тієї «Диспетчер-68».

«Диспетчер-68» був першою ОС для БЭСМ-6, слідом за і вкриваю його основі трохи згодом з’являться трохи більше розвинених систем. У ИТМиВТ 1970 року розроблений «Новий диспетчер» — НД-70, відмітними рисами якого було можливість організації паралельних обчислень, режим роботи у реальному часі й в складі многомашинного комплексу. Свій варіант ОС зробили на Дубні, в Лабораторії обчислювальної техніки і автоматизації Об'єднаного інституту ядерних досліджень. Тут було багато нестандартного устаткування, нових зовнішніх пристроїв, у ході експлуатації машини з «Диспетчером-68» дійшли висновку про необхідність її модернізації. Так з’явилася ОС «Дубно». Але найбільшу популярність на БЭСМ-6 завоювала ОС «Диспак», розроблена в 1971 року у закритою організації Челябінська під орудою Володимира Федоровича Тюрина і яка ввібрала у себе та що розвинула основні можливості «Диспетчера-68», а потім і кільця НД-70.

Создатели «Диспетчера-68» були впевнені, що роблять першу країни операційну систему. Насправді це були негаразд. Вперше можливості автоматизованого управління завданнями реалізували сьогодні в Інституті прикладної математики АН СРСР для машини «Весна». Але це ЕОМ творилася у обстановці таємності, в підвідомчої КДБ організації, тому відомості про неї не розголошувалися. У ІПМ високо оцінили «Весну», але БЭСМ-6 була безсумнівно міцніше до того ж витонченіше цієї машини, тому директор інституту, академік Келдиш вирішив переорієнтуватися на ЕОМ Лебедєва. ІПМ отримав другий примірник БЭСМ-6, і програмісти інституту другими, трохи згодом своїх колег із ИТМиВТ, почали працювати над ОС з цією машини. У результаті вийшла зовсім інша система. Колектив розробників очолював Едуард Зиновійович Любимский. За його словами, ОС ІПМ виявилася багато в чому схожою із сучасної Unix.

В ІПМ розробку ОС розпочали на 1967 року, а випуск виробничої версії приурочили до 100-річчя Леніна. Це була цілком розвинена, універсальна система, та її використання обмежилося ІПМ і ще кількома організаціями. Лідером серед операційними системами для БЭСМ-6 став «Диспак», який пережив всі наступні модифікації машини та використовувався більшістю організацій, де до 90-х працювала БЭСМ-6.

Создание відразу кількох операційними системами для нової машини було природною реакцією найсильніших програмістських колективів країни на поява настільки високопродуктивної і такі цікавою в функціональному плані ЕОМ. Одне з основних розробників операційними системами для БЭСМ-6 в ИТМиВТ Олександр Миколайович Томілін зазначає, що вони рухало так бажання оснастити машину, скільки прагнення розвинути себе. Благо БЭСМ-6 відкривала при цьому колосальну нагоду.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із російського сайту internet.