Вплив економічних циклів на банківську діяльність
Проблема циклічності економічного розвитку досліджувалася багатьма вченими з різнопланових позицій, що дозволило виокремити різні за характером прояву цикли. Найбільш відомими стали цикли Кітчина (короткі цикли), Жюгляра (середньострокові або ділові цикли), Кузнеця (довгострокові цикли) та Кондратьєва (довгі хвилі економічної кон’юнктури), що відрізняються як за довжиною (тривалістю), так і… Читати ще >
Вплив економічних циклів на банківську діяльність (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Постановка проблеми. З розвитком цивілізації суспільство, попри всі уживані заходи, не може запобігти глобальним конфліктам, міжнародним кризам, політичним помилкам та непередбачуваним ситуаціям. Обмеженість природних, людських і фінансових ресурсів, невизначеність середовища діяльності суб'єктів призводить до появи нових ризиків та зростання їх впливу на всі сфери діяльності людства. Про це свідчить і глобальна економічна криза 2008;2009 рр., наслідки якої не вдалося повністю подолати й досі. Розпочавшись із грошово-кредитної сфери, кризові явища швидко поширились на всі сектори економіки, ще раз засвідчивши, що банківська діяльність тісно пов’язана із циклічністю розвитку всієї економічної системи. Ця криза висунула нові виклики, пов’язані насамперед із забезпеченням стабільності фінансового сектору. Тому дослідження, присвячені виявленню глибинної природи циклічного розвитку економіки та впливу банківської сфери на протікання економічних циклів, не втрачають своєї актуальності.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемам циклічності економічного розвитку, аналізу впливу економічних циклів на суспільство, пошуку нових інструментів прогнозування з метою передбачення та попередження кризових явищ присвячені праці науковців, серед яких К. Жюгляр, Дж. Кітчин, С. Кузнець, М. Кондратьєв, Дж. М. Кейнс, Ф. Лука, К. Маркс, Х. Мінскі, Ф. Мендельман, Р. Рейс, В. Сапорта, Е. Тайлкоут, Г. Хоггарт, К. Фрімен, Дж. Шумпетер та інші [1—9]. І хоча циклічність економічного розвитку стала предметом багатьох наукових досліджень ще з ХІХ століття, завдання пошуку ефективних механізмів згладжування впливу економічних циклів залишається не вирішеним. Реальний розвиток подій як економічних, так і політичних, висуває все нові виклики світовій спільноті, постійно привертаючи увагу вчених до вирішення проблем циклічності [11—15]. Тому обґрунтування вибору ефективних заходів контрциклічного регулювання економічних процесів, які переважно пов’язані з фінансово-банківською сферою, потребує подальших наукових пошуків.
Мета та завдання дослідження. Метою дослідження є виявлення взаємовпливу економічних циклів та банківської діяльності, а також обґрунтування заходів, спрямованих на контрциклічне регулювання банківської діяльності. Завдання дослідження: дослідити природу економічних циклів різної довжини, систематизувати причини їх виникнення та механізми прояву; виявити особливості протікання економічних циклів у вітчизняних умовах; проаналізувати зв’язок між макроекономічними індикаторами та узагальненими показниками банківської діяльності; виявити роль банківського кредитування на різних стадіях економічного циклу; обґрунтувати заходи, спрямовані на динамічне регулювання діяльності банків залежно від фази економічного циклу з метою послаблення негативного впливу банківського кредитування на циклічність економічного розвитку.
Виклад основного матеріалу. Циклічність економічного розвитку визнано найбільш загальною та важливою закономірністю суспільно-економічних відносин. Економічний цикл визначають як періодичні коливання загального рівня економічної активності, які виражаються в таких показниках як обсяг валового внутрішнього продукту, рівень зайнятості населення, обсяг інвестицій, коливання цін, обсяги виробництва, рівень інфляції [10]. Будь-які цикли, враховуючи економічні, характеризуються періодичним повторенням певних фаз, яких у найзагальнішому випадку виокремлюють дві: це фази піднесення та спаду (двофазна модель циклу). В економічних циклах найчастіше йдеться про чотири або п’ять фаз: уповільнення (криза), депресія, відновлення (пожвавлення), зростання (підйом), пік [11, с. 9].
Проблема циклічності економічного розвитку досліджувалася багатьма вченими з різнопланових позицій, що дозволило виокремити різні за характером прояву цикли. Найбільш відомими стали цикли Кітчина (короткі цикли), Жюгляра (середньострокові або ділові цикли), Кузнеця (довгострокові цикли) та Кондратьєва (довгі хвилі економічної кон’юнктури), що відрізняються як за довжиною (тривалістю), так і за причинами виникнення, механізмами дії та наслідками (таблиця 1).
Таблиця 1