Флора відвалів Бориславського озокеритового родовища

Флористичний склад є однією з основних ознак фітоценозу, об'єктом геоботанічних досліджень і мірилом його господарської цінності або рідкості.

Сукупність видів, що населяють фітоценоз, створює його флористичне багатство. Останнє залежить від кліматичних умов, активності видоутворення, давності території, яку займає фітоценоз, ступеня порушення природних комплексів та інше.

Відвали Бориславського озокеритового родовища, утворилися унаслідок відсипання непотрібної породи і є яскравим прикладом антропогенного впливу, та займають площу понад 20 га у прицентральній частині міста Борислав. Ці території слабо затягнуті рослинним покривом, не мають практичного використання, є джерелом забруднення довкілля через часткове використання їх як сміттєзвалище. Субстрат відвалів характеризується незадовільними гідрологічним та агрохімічними показниками, у ньому високий вміст шкідливих речовин. Оскільки ґрунт для рослин є не тільки місцем, на якому вони зростають, а й середовищем, з якого вони отримують поживні речовини, тому видова насиченість фітоценозів залежить від родючості ґрунту.

Територія Бориславського озокеритового родовища зайнята відвалами пустої породи. В історичному плані територія поділяється на старі висипи та нові. Відмінність в основному полягає у характеристиці ґрунтів і рослинному покриві.

Оскільки на старих відвалах ґрунти більш розпушені, достатня аерація, то великої потреби в піонерній рослинності немає. На нових відвалах значне місце у заростанні висипів займають довгокореневищні види. Внаслідок такого розмноження рослин відбувається утворення цілих груп рослин одного виду, які займають велику площу і відіграють велику значення у заростанні відвалів.

Вивчення флористичного компоненту біоценозу Бориславського озокеритового родовища дасть змогу виявити закономірності формування флори на антропогенно змінених територій.

Вивчення флористичного складу фітоценозу відвалів Бориславського озокеритового родовища проводились нами протягом 2007;2010 рр., на ділянці, яка займає площу біля 20 га.

Всебічно вивчити будь-яке рослинне угруповання можна, лише встановивши повний флористичний склад цього угруповання.

Для визначення видової різноманітності рослин, якими заростають відвали, ми користувалися визначником (Доброчаєва, 1987) та атласами (Нестерук, 2000, Габерова, 1980).

У результаті наших досліджень, найбільш детально була вивчена дендрофлора. На сьогоднішній день на відвалах зростає 22 видів дерев, які належать до 9 родин, 13 видів кущів — представники 7 родин, та понад 180 видів трав.

У заростанні старих відвалів вагому роль належить представникам родини Fabaceae, Poaceae. Поодиноко трапляються деревні види та кущі.

Значну частини старих висипів займають господарські фітоценози. Тобто, крім біотичного, на зростання впливає антропогенний фактор.

Загалом рослинність старих відвалів представлена великою різноманітністю видів.

На нових висипах рослинність не така різноманітна, як на старих. Це спричинено значною засоленістю, недостатньою аерацією та водопроникненням. На окремих ділянках відвалів формуються досить великі асоціації з гігрофітних видів: Carex distans L., Juncus articulatus L., Phagmites australis L. та інші. На більш сухих ділянках зустрічаються асоціації, де домінантом, в основному, виступає Calamagrostis epigeios L.

На відвалах Бориславського озокеритового родовища зростають в основному представники покритонасінних рослин. Голонасінні представлені лише двома видами Picea abines у кількості 2 особини та Juniperus communis L. — одна особина.

Найбільш чисельними за кількістю видів є родини Fabaceae, Compositae, Poaceae, Rosaceae. Найбільш чисельним видом є Hippophae rhamnoides (родина Elaeagnaceae), яким заросла 10% відвалів.

На території відвалів зростає 6 видів рослин, які занесені до Червоної книги України (2008). Щодо категорій, то 4 види підпадають під категорію вразливі; 2 — під категорію до рідкісних.