Шпаргалка з російської історії

Шпаргалка по истории

03. Найдавніше нас-е ВЕ під час древніх співтовариств. У надрах — патріархальної організації формувалися елементи, разлагавшие первісно-общинний лад. З’явилося нер-во. Родоплеменная знати — цінності. Прагнення знаті до збагачення — військові зіткнення. Війна — пост-й промисел. Появл-е надлишку продуктів — раби. З освоєнням заліза — використання знарядь праці і - сталося повне юридичне й окончат-е відокремлення хліборобів від кочевников-садоводов. Сім'ї стали самост-ми одиницями. Виникло товарне произв-во — имущ-е нер-во. Гос-во Урарту. На террит-и СНД класове общ-во вперше образ-сь на Закавказзі. У верхів'ях Тигру і Євфрату — Наири. Вже 18 столітті е. царі вели пост-е війни. Наири — объедин-е племен, на чолі - місцеві царі. Особливо піднялося Урарту. Осн-я террит-я У (чи Ванское царство) — гірська країна, окружавшее Ванское озеро. Столиця — Тушпа. Сучасна місцевість — Вірменія. Жителі - халды — із зовнішністю як кавказці, високий зріст і біла шкіра. Землеробство і скотарство. Своє панування царі підтримували, здійснюючи спустошливі походи. Посилився о 9-й столітті е. успішна боротьби з Ассирією. Розквіт за царя Менуа та її сина Аргишти, кот-е завдали ассирийцам сильні удари. Рабовлад-е гос-во. Про рабському праці свідчать фортечні мури, палаци, водопроводи. Рабів захоплювали у час грабіжницьких походів. Канал на шляху подання питної води в Тушпу 70 км, действ-т і він. У каналів ставили статуї духов-вишапов стерегти воду. Висока к-ра У — металургія, металообробки. Вироби з міді заліза, халды — ковалі - масове произ-во.рабское У — внутрішньо неміцно. Наступники Аргишти продовжували завоювання і увел-ли террит-ю У. Почалися повстання підкорених племен, з З вторгнення кіммерійців, ассірійців. У 1 столітті н.е. У було підпорядковане Мідією. Длит-е сущест-е У — велике зн-е для Закавказзя. Йшов общ-е на Схід. Розвинена писемність — клинопис. Обраб-ка металу, строит-я техніка. Вплив на З на Кавказ. Арарат. Гос-во Велика Вірменія. Предки вірменів жили, в верхів'ях Євфрату в стані Хайаса. У к.7 століття е. підпорядковувалися Мідією, в 6 — перським царем Кіром. 5−6 — складання класового общ-ва. Хліборобство, скотарство. Пшениця, ячмінь, сади, виноградники. А славилася кіньми, родової лад за межею розкладання. У 190 р. е. А стала самост-й. Розквіт при Тигране 2. вів завойовницькі війни, розширив кордону до Касп. Моря. Столиця — Тигранокерт. Осн-я маса — кр-не-общинники, але у строит-ве — працю рабів. Торгові через відкликання Малої Азією. Війна з Римом невдала, завис-ть Риму та сплата контрибуції. Буферне гос-во між Римом і Парфянским царством. Східна деспотія, Цар — цар царів, Бог і добрі верховний жрець. У культ-й життя — східне і грецьке вплив. Колхіда і Іберія. На території Грузії. У 1 столітті н.е. завойовані Римом. І - християнство. Парфія, Греко-Бактрийское і Кушанское царства. У культ-й життя грецьке вплив. Язичництво уживалось з буддизмом. Кушанское — рабовлад-е гос-во, розпалася в 3 столітті. Скіфи і греч-е колонії в примор’я. Племена хліборобів і скотарів — скіфи. Геродот — скіфська кіннота, скіфи 1 запровадили сідло і стремена, луки і мечі, харчування — м’ясо і кобылье молоко. Головне плем’я — царські скіфи, лівий берег Дніпра. Ю Буг і північніше — скіфи-орачі, постав-ли хліб. Праця рабів, військова демократія — племена мали своїх царів, але народні збори і поради старійшин. Скіфи то воювали, то торгували з грецькими колоніями у Північному Причорномор'ї. ДК о 7-й столітті е., купували вино, судини з глини, зброю, тканини. Ольвія, Херсонес, Тіра — города-полисы, населення — раби і вільні, політика — лише вільні гр0не, народні собр-я і вибирали архонтів. Боспорське гос-во — греко-скифы. Гончарне виробництво, черепичное справа, раби, богатство.

04. Велике переселення народів. 5−8 століття. Готи і гуни. В-германские племена готовий жили по Ю узбережжю Балтики, надійшли з Скандинавії. У три в. прийшли о Причорномор’я, змішалися зі скіфами і почали боротьбу з Римом, на чотири в. готи прийняли христ-во і очолили великий племінної союз сусідніх народів. У 375 гос-во було розгромлено гунами (союзом тюрко-язычных племен хунну з Монголії і фінно-угорських племен з Приуралля і Поволжя. Гуни образ-ли державу у Причорномор'ї від, розквіт за царя Аттиле 5 століття. За нього гуни сягали Константинополя, вторгалися в Галію, Німеччину, Італію. Хоз-во — кочове, військова демократія. Релігія — язичництво. Після смерті Атили скорені племена повстали. Гуни відступили в Причорномор’я, потім у Фракію, але остаточно розбиті Візантією. Волзькі булгары відтіснили їх але З, де їх став одним із предків чуваського народу. Міграції готовий, гунів і багатьох інших племен один століття нашої ери отримали історії назва «велике перес-е народів». За переказами 3 брата — галявині Кий, Щек, Хорив і сестра Либідь заснували на Дніпрі Київ. Поляні - за середнім перебігу Дніпра. Древляни — у лісах по нижньому теч-ю Прип’яті. У Смоленська на Дніпрі - саме многоч-е кривичі. Північні слов’яни — ільменські словененавколо Ільмень і річки Волхов. На З, Білорусь — дреговичі. У Карпатах — волиняни. Жителі Півночі - на схід Дніпра. Поруч рікою Сож — радимичі. По верх-му теч-ю Оки і по Москви-ріки — в’ятичі. На Ю, Дніпром і Бугу — уличи і тиверці. Усі предки російських, білорусів, і українців.

04. Р при Петра 1. Наприкінці 17 століття Р являла собою відсталу від З Європи країну. Причини відставання: 1 повільне восстан-е районів, розорених смутою і інтервенцією, 2 природо-географічні і соціальні умови (при невеличкий чисельності та нас-я і сіл величезної террит-и в хоз. оборот утягувалися нові землі, це створювало заинт-си в произ-м праці на старих землях), 3 величезні Витрати оборону й зміцнення кордонів, 4 відсутність у Р виходу до морях і возм-ти використання і дешевих шляхів. Р потребувала преобр-и, треба було особистість. Петро 1 (1682−1725). Плану був, під впливом подій. Экон-е. 2 чинника: теорія меркантилізму і невдалий початок Північної війни. Меркантилізм — багатство країни у великому кол-ві грошей немає та пост-м накопиченні з допомогою вмілої торгівлі (продажу товарів зарубіжних країн і перешкод ввезення иност-х товарів). — втручання д-ви до сфери эк-ки шляхом поощр-я 1х видів произв-ва і огран-я інших. Війна зі Швецією позбавила Р багато речей, раніше привоз-х з-за кордону. Гос-во стало будувати казенні мануфактури, і з произ-ву військової продукції. Гос-во перехопило торгівлю шляхом монополії (исключ-е право) продаж окремих товарів. У 1705 монополія на сіль, тютюн й доходи в 4−6 раз. Пізніше собі на хліб, сало, ікру, віск, деревину, льон. Гос-я торгівля сопров-сь произв-м повыш-м ціни ці товари та регламен-й деят-ти р купців. Доходи скарбниці зросли і перевищили витрати д-ви. Але це став можливим завдяки насильству над купцями і торговими людьми. Податкова. У 1718−1724 подушна перепис. 1 налогообл-я замість крестьян-го двору стала душа муж-го статі. Її платили крепост-е і казенні кр-не, посад. Дворяни і дух-во освоб-сь. Доходи д-ви зросли і вони пост-ми, 1 країни. Администрат-е. Спричинені бажанням поліпшити упр-е країною. 22 февр-ля 1711 замість БД обр-н Сенат -вищий адм-й і судовий орган. 1722 контрольний орган — прокуратура, а генерал прокурор неофиц-й глава Сенату. 1718 замість наказів — колегії (10−12), основу принципи камерализма — вчення про бюрократичному упр-и (колегіальність, отв-ть, регламентація обяз-тей чиновників, спеціалізація канц-го праці, чітке платню). Иност-я, військова, адмирал-я, юстиц-, финан-е: камердоходами, штатсвидатками, ревизионконтроль), торгівлею і лм коммерц-, бергі мануфактури. Створено с-ма вищих органів влади й бюрократія — чиновники. 1709−1718 реф-ма місцевих органів. Р розділена на 11 губерній. На чолі губернатор. Військова. Змінив принципи комплектування і навчання армії. Рекрутські набори: 1 рекрут з 20 дворів, поповнювало армію 30 тыс. человек щороку. Регулярна армія й потужне військовий флот. Зближення країни знайомилися з З. Молодь навчання у закордон. Зовнішній вид. 19−20 грудня 1699 нове летоисчисление.

06. Обр-е ДР д-ви 9-нач.12 століття. Норманская, антинорманская і неонорманская теорії. Длит-й і слож-й процес разв-я слав-го общ-ва завершився у 2 пол-не 9 століття обр-м ДР д-ви зі столицею у р. Києві. Причини обр-я д-ви: 1 возник-е нс на продуктыи знаряддя праці, робочий худобу, житла, зброю, рабів; 2 розпад родової і поширення сусідською громади, 3 поділ общ-ва на бідних і багатих, 4 разв-е світової торгівлі, і обр-е шляхи виходу з варяг в греки, 5 небезпека грабіжницьких нападів із боку. 1 форми госуд-ти — союзи племен, згодом превр-ся в суперсоюзы. Історія созд-я КР заплутана. Її початок у зв’язку з легендою Про покликання варягів. У 862 новгородці, щоб припинити ворожнечу між собою, запросили правл-я 3 норманских князів: Рюрика в Новгород, Синеуса на Белоозеро, Трувора в Ізборськ. Черезгод 2 брата померло і Рюрік основ-ль княжої династії. Легенда про покликання варязьких князів — созд-е у 18-ти в норманської теорії происх-я д-ви у У слов’ян. Автори приглаш-е в Р німецькі вчені Байєр, Міллер, Шлецер. Отсутс-е усл-й обр-я д-ви слов’янами, низький рівень їхнього к-ры. М теорія спростовувалася Ломоносовим — опред-м для созд-я д-ви явл-ся внутрішні причини, кот-ми мало слав-я общ-во. Датою обр-я ДР д-ви 882. тоді Олег, захопивши влада в Новгороді, зробив військовий похід Київ. Тут обманом йому вдалося вбити князів Аскольда й Діра і объед-ть під владою все север-е і юж-е земли.

07. Древнерус-е гос-во удесятеро -12, разв-е феод-х відносин. У 882 князь Олег, захв-й після Рюрика владу у Новгороді, зробив похід Київ, в рез-те — об'єднання З повагою та Ю земель у складі єдиного Древнерус-го д-ви. Київські князі (Ігор, Святослав, Ярополк) все своє полит. деят-ть будували на завоев-х походах чи війнах, боротьбі проти кочівників. Дружини князів, поддерж-мые народним ополченням, робили походи на Балкани, Константинополь, Хазарський каганат, проти степових кочев-в печенігів чи деревлян. Чвари на некот-е час заканч-ся при Володимирі Святославовиче (10−11), установ-м владу всім Д гос-вом. На утримання і утвер-е єдиної влади у КР була направ-на пол-ка Ярослава (объединив-го гос-во до 1035) і поважали Володимира Мономаха (1113). Політ. об'єднання Р підкріплювалося об'єднанням религ-м. Реформування поганських вірувань минуло через нес-ко етапів, 1 з кот-х стало формир-е при В Святос-че пантеону поганських богів у главі з Перуном. Завер-м етапом религ-й реф-мы стало хрещення Р (988). Паралельно зі усил-м княжої влади усил-ся боярська експлуатація кр-н-общинников, попад-х в феод-ю зав-ть як внеэкономич-м, і экон-м шляхом. Князь з дружиною захоплюють полонених і перетворюють на рабів (холопів). Але рабський працю стане осн-й формою экспл-и: экон-е, геог-е, клим-е усл-я не способ-ли. Рабы-вспомогат-я ф-я. населення поділялося на вільних і завис-х, а й проміжні. Юрид-ки і экон-ки независим-ми групами — посадські люди і смерды-общинники. Міське населення поділялося на цілий ряд соц-х груп: боярство, духовенство, купецтво, низы (ремес-ки, торговці). Залежні смерди — наход-ся в кабалі й у служінні у феодалів. Своб. смерд мав опред-м им-вом, кот-е міг заповідати дітям. Залежні - закупы — працював у хоз-ве за купу — позику, в кот-й могли вкл-ся земля, худобу, зерно, гроші. Борг потрібно було відпрацювати. Хлоп — все, ніж мав — собст-ть хазяїна. Особистість не захищалася з-ном. Верхній шар — феод-я аристократія: князі, бояри, дружинники. Особлива група — духовенство год і б. Раннефеодальная мон-я — гос-й лад. У своїй деят-ти князь спирався на дружину і Національна рада старійшин. Управ-е на місцях — намісники і волостели. Вів Князь нах-ся в договірних чи сюзеренно — васальних отн-х коїться з іншими князями. Місцеві к-я могли принуж-ся до служби силою зброї. Усил-е місцевих феод-в викликала поява снема — феод-го з'їзду. Вирішувалися? війни і миру, поділу земель. Отн-я сюзеренитета-вассалитета ставили всіх подчин-ся князю феод-в в полож-е служивих людей. Рада при князя — бояри і дружинники. Згодом управит-ли княж-м хоз-вом — в сис-му гос.управления. Віче — народне собр-е. Органом мест-го крест-го самоупр-я — вервь. У неї земельні переділи, полиц-й нагляд, финанс-е ??, суд-е суперечки, вервь — елементи сусідською і психології сімейного общ-н. Гос. власть усил-ля контролю над общ-й. 1 админ-е реф-мы. У 10-му в. Ольгою податкова реф-ма: місця та терміни збору данини, її размеры (уроки). У 11 Влад-м «десятина» — податок для церкви, о 12-й Вл-м Мономахом — статут про закупничестве. Прямі збори — дар, полюдье, корми. Складання феод-х отн-й мало особливості: 1 До князь не явл-ся соб-ком землі, а був правит-м, 2 присоед-е землі - собст-ть д-ви, декларація про збір данини у дружинників, 3 головний вид эксп-ции — стягування данини, а чи не працю, 4 землевласники — вільні, групи завис-го від феодалів населення малі, 5 клас ф-лов з дружинників, а й розшаруванням сусідською общ-ны.

08. Хрещення Р її наслідки. Володимир в 980 р. провів церковну реф-му, не дала рез-тов. Встав? про прийняття до кач-ве гос-й розвиненою монотеїстичною релігії. Або византийский (православие) чи західноєвропейський (католицизм) варіант хр-ва, іслам — релігія Волзької Булгарии, іудаїзм — Хазарський каганат. Вибір вір в ПВЛ. Прийняття хр-ва Р в кач-ве гос. религии пов’язані з р-византий-ми отн-ми. У 987 в малоаз-х провин-х Виз-и спалахнуло восст-е під рук-м Варды Фоки. У у відповідь прохання имп-ра Василя 2 про оказ-и військової допомоги проти восст-х У зажадав закл-я шлюбу з виз-й принц-й Ганною, усл-м шлюбу — хрещення Вл-ра. У Виз-ю прийшов 6-тыс-й Р загін, способ-й придушення восст-я. У, по нек-м версіям, прийняв хрис-во. Але имп-я порушила согл-е, отказ-сь отпр-ть Ганну на Р. тоді У зайняв центр виз-х володінь у Криму — Херсонесі й у обмін возвр-е Виз-и Херсонеса Василь 2 змушений піти на шлюб. Після возвр-я У до Києва 988 — масове хрещення киян. 988 — прийняття хр-ва на Р в кач-ве гос.религии. потім скрізь. Мало прогрес-е зн-е. Хр-во спос-ло разв-ю феод-х отн-й в общ-ве, освячуючи отн-я панування-підпорядкування (так убоится раб госп-на свого), сама Ц, ще, преврат-сь на поважного землевл-ца і исполь-ла працю феод-но зав-х раб-ков. Хр-во привносив в мораль і нрав-ть потенціал загальнозначущих гуман-х цінностей (заповіді). Укреп-ло єдність країни й центр-ю влада, спос-ло изживанию самосвідомості періоду плем-х домовленостей із розподілом на полян, кривичів і додаванню общерус-го самосозн-я: ставши правосл-м, лю-на вже почувався російським. з хрещенням Русі якісно изм-сь її міжнародне пол-е — вчераш-я язичницька держава тепер у рівних стала одним із європейських християнських гос-в. Потужний імпульс одержало разв-е к-ры: появл-ся (головним обр-м із Болгарії) богослужбові й інші книжки на слов’янською мовою, іконопис, фрескова жив-сь, розцвітає кам-е зодчество, откр-ся 1 школы.

10. Соц.-эк-ая і полит-я с-мы у російських князівствах о 12-й- 1 третини 13 ст. Найбільшими землями явл-сь. Владимиро-Сузд-е князівство — располаг-сь на У Русі, до межиріччя Оки і Волги. Природа і клімат — разв-е хліборобства й скотарства. Міста — Суздалб, Ростов, Володимир — центри ремесла і торгавли. Зростали княж-е і бояр-е землеволодіння. Самост-ой У русь стала при Ю Долгоруком (1125−1157), прозваному за втручання у князівські усобиці і стрем-е захопити далекі міста Київ і землі. Його пол-ка расшир-я княж-ва, продолж-я синами Андрієм Боголюбським (1157−1174) і Всеволодом Велике Гніздо (1176−1212), перетворила до нач.13 в. У Русь в сильне гос-во серед Р земель. Галицько-Волинське князівство нах-сь на Ю-З від Києва, із багатими землями і розвиненою торгівлею. Найбільші міста — Володимир-Волинський, Галич, Холм, Берестьє - ремесл-е центри. На відміну від У, на Ю-З Русі рано слож-сь велике бояр-е землев-е. Розбагатівши, бояри стали суперничати влади з Р і У князями, розорюючи країну походами. Могутність в правл-е Ярослава Осмомисла, Романа Мстиславовича, Данила Романовича. Новгородська земля — на З повагою та С-З Русі. Новгород — 2 місто після Києва. На пересеч-и торгових шляхів — центр торгівлі з Ю, У і особливо з З. Що Б з інших полит.строй. з 1136 М пользов-ся правом самост-но вибирати князя. Князь та її військо запрошувалися захищати межі і вести війни, але міг втручатися у внутр-е отн-я. глава — Єпископ, вищий верх-й суддя, хранитель міську скарбницю. Испол-я влада — посаднику, а воєвода — тысяцкий. Вони обиралися щорічно у складі бояр на віче.

11. Боротьба Р з монгольським завоюванням і хрестоносної агресією. На початку 13 століття монгольські племена (Татары), кочевавшие в Ц Азії объедин-сь в гос-во на чолі з Чингиз-ханом. Родова знати нового д-ви поривалася збагаченню, що призвело до великим завоеват-м походам. У 1207−1215 Ч захопив Сибір і З Китай, в 1219−21 розгромив д-ви Середню Азію, в 1222−23 народи Закавказзя. Пробравшись у Причорномор’я, армія м-т зустріла опір сил росіян і половців. Навесні 1223 на Калці відбулася вирішальна битва. М-т перемогли, але повернулися на степу на підготовку нового походу на Р. Великі т походи тривали 3 року, 2 етапу: 1 — грудень 1237 — весна 1238 гнашествие на У Русі, 2 — 1239−1240 на Ю-З Русі. У 1237 армія Батия вторглася в Рязанське до. взяли в облогу столицю Рязань. Війська Володимирського князя Юрія були розбиті близько Коломни. Юрій біг на З для збору нової армії, а хан захопив В-С князівство 1238 г. Битва 1238 г річці Сить — поразка р-х. Новгород був пощажен. Місто, отсаявший честь — Козельск. 2 етап — з 1239 року руйнування Переяславського кн-ва і захоплення Чернігівського (путивль, Курськ, Рильськ). 6 грудня 1240 — Київ штурмом. Росіяни землі - скорені. Причини поразок: 1 чисельна превос-во татар, 2 військове ис-во т, 3 непідготовленість і невмілість р-х, 4 відсутність єдності му р-ми, 5 сили р-х виснажені міжусобної війною. Столиця т-м Сарай (р. Астрахань), нове гос-во — З Орда. Почалося Про Ярмо. Р кн-я повинні були утверж-ся ярликами. Осн-я частина податей сост-ля данина, або. Для контролю над р-ми землями намісники — баскаки і складальники данини — бесермены, насильства кот-х викликали восст-я насел-я (1257, 62). Поруч із ярмом спробу захопити С-З землі зробили шведи і німецькі лицарі Лівонського ордену. Влітку 1240 ш загони під рук-м герцога Біргера висадилися на бер-х Неви. Вони хотіли б закріпитися на Ладожском озері і заволодіти Новгородом. 15 липня 1240 р-е раптовим ударом розгромили військо Біргера. За цю перемогу князь Олександр отримав прозвання Невський. 1240 на р-е землі вторглася армія Л ордена. Спочатку л вдалося захопити міста Ізборськ, Псков, Тесів. Загроза захоплення нависла над Новг-м. АН раптовими ударами звільнив раніше захоплені р міста. Битва му р і зв лицарями — 5 квітня 1242 на льоду Чудського озера. Урахувавши звичайне постр-е для лицарів (свинею), АН постр-л полки в неск-ко рядів оборони, а основні кораблі сосред-л на флангах. Спочатку л-цы, прорвавши оборону, втяглися всередину р війська. Тоді розпочали удари р кінноти з флангів: лицарі оказ-сь окруж-ми і втікали з поля. Крига розколовся і частина зв війська втопилася. Бій на р. Ниві і Льодове побоїще зірвали плани поневолення Р.

13. Возв-е Москви. Пол-ка моск-х князів. Початок боротьби за сверж-е т-м ярма. Причини возв-я М: 1 геогр-е полож-е, що дало князівству населення і кошти, 2 з 1328 М стає церковним центром Р, 3 здібності і пол-ка М князів, 4 політична короткозорість т-м, кот-я не дозволяла їм побачити небезпечне посилення М, 5 отсут-е сильних суперників, 6 співчуття бояр та інших категорій насел-я політиці М князей.Полит.централизация випереджала подолання эк-й роз'єднаності Р. Ззовні прагнення політ. объед-ю сприймався як княжа усобица за ярлик Вел-го кн-я. Суперники в цій боротьбі в 14 В. були к-я Твері і М. Т к-я як представ-ли старшої галузі р княж-й династії мали більше прав, ніж М. Тому 1 М кн-я — Данило Алксан-ч, Юрій Дан-ч, Іван Данил-ч Калита стають з т.з. Зорды, найбільш зразковими. Успіх становлення М кн-ва — Калита. Застосовував антиордынское восст-е 1327 в Твері для розгрому свого суперника Т кн-во. Заслуживши так довіру хана Узбека, М князь отримав ярлик на велике князювання право збору данини від усіх р земель і відправки їх у Орду. Збір данини Икалитой з жорстокістю способ-л припинення ординських набігів і сосредот-ю в М значит-х коштів на укреп-я кн-ва. Поли-ку укреп-я мог-ва кн-ва продовжили сини Семен Гордий та Іван 2 Червоний. Ними були присоед-ны Галич, Углич, Белоозеро. Суперництво му М і Т завершилася 1375, коли Дмитро Іванович обложив Т та змусив визнати М. М кн-во стало готов-ся до битві з Ордою, ослабев-й в рез-те внутр-х усобиць. 8 сент-ря 1380 на Куликовому поле (Дмитрий і Мамай) р-е розгромили запасним полком. Донськой Дмитро. 1 велика перемога. Але освобожления важкої ярма вона принесла. У 1382 Тохтамиш захопив і спалив М: ДВ довелося відновити сплату данини. Василь 1 і 2 Темний затвердили за М роль територіальної да нац-го центру Р гос-ва.

14. Обр-е Р єдиного д-ви. Складання ядра гос. территории у 2 пол-не 15-нач.16. Період освободит-го движ-я р народу за нац-ю независ-ть, заверш-ся образ-м Р д-ви з центром в М. Причини обр-я: 1 эк-е і соц-е разв-е р земель. У 13−14 р землі стали восстан-ся від ярма. У сх — восст-е запуст-х ріллей, осваив-ся новий землі (У), соверш-сь знаряддя праці і прийоми обр-ки землі. Земле-е сочет-сь з дом-м ското-м, огород-м, рыб-м. Але ринкові зв’язку хоз-ва кр-н і феод-в остав-сь слабкими і несист-ми. З підйомом сх пов’язано восст-е р міст, оживл-е ремесла і торгівлі. Формуються нові торг-ремесл-е центри НЕ, М, Т, Кострома; 2 полит-е разв-е р земель. У 13−15 інтенсивно зростало феодальне землевлад-е, развив-сь його нових форм. Вотчинники з допомогою княж-й влади майже зовсім поглинули своб-ю кр-ю громаду. Умови для разв-я умовного (тимчасового) феод-го земл-я — маєтки і обр-я нового шару земл-в — дворян-поміщиків. Разв-е феод-й соб-ти — посилення зав-ти струдового нас-я, превращ-е їх у неполноправную частина общ-ва. Виявлялося в прояві з к.14 нового терміна — кр-не, із метою феод-в огр-ть право кр-х переходів. Сопрот-е кр-н феод-му наст-ю на свободу і землі змушувало земл-в згуртуватися навколо к-я, посилювало його особисту владу; 3 внешнеполит-е усл-я, требовав-е обр-я єдиного д-ви для боротьби з внеш-й опасн-ю. Успіхи М в полит-м объед-и Р і террит-й зростання М кн-ва створили усл-я для ликв-и самост-ти посл-х великих центрів — Т і Рязан-го кн-ва, М і Псков-й рес-к. було вирішили зробити правл-е Івана 3 і Василя 3. в 15 вічове общ-е уст-во М респ-ки втратила зн-е, влада ок-сь в ркуах М бояр. Частина знаті взяла курс — на включення М у складі Литви. У у відповідь це Ів 3 в 1471 військовий похід. Н-цы зазнали пораж-е. У 1478 Ів 3 новий похід на М, в рез-те кот-го независ-ть М впала. У 1485 до М було присоед-но Т кн-во, а 1510 Пск-я респ-ка. У 21 Рязанське кн-во. Об'єднання р земель завершилося.

15. Внут-я і внеш-я пол-ка Р в 15−16. частку Ів 3 випало заверш-е объед-я р земель і скинення ярма. У його правл-е М держава стала межувати зі Швецією, німецькими влад-ями у Прибалтиці, з литовцями і ост-ми ЗО. Він заклав підвалини Р самодерж-ва, зміцнивши полит. строй, піднісши престиж М. Творець М д-ви. Намагаючись підняти князівську влада — формир-е многоступен-й с-мы служивих людей. Бояри запевняли свою вірність клятвеними грамотами. М гос-рь отримав право накладати на бояр опали, видаляючи їх з гос. службы, конф-ть їх вотчини, чи дарувати нові. З 15 виділяється Скарбниця, з 1467 посади казенного дяка і піддячих, які знають произ-м учр-я. З 15 — вищий гос. орган — БД (бояри М і колишні удільні кн-я) дозволяла важн-е справи і законосовещ-й орган при государі. У 1497 — Судебник Ів 3, норми угол-й отв-ти, порядок ведення суду. Напр-н право на захист життя і соб-ти феодалов-землевл-в і д-ви, обмеження Ю дня (протягом тижня до нього й у протягом тижні, після із виплатою літнього). Приєднав удільні кн-ва (Б14) і з 1485 — государ всієї Русі. До кінцю 15 становище Р П церкви складне. Після падіння Конст-ля в 1453 Ц стала самост-й. Усередині країни авторитет Ц похитнулася через соц-х протиріч. З’явилися єретики, деят-ть кот-х була небезпечною для Ц. У к.15 в М приїхав із Литви в 1471 єврей Скарий (звідси назв-е єресь жидовствующих). Распростанение серед М дух-ва. Гонителі - Йосип Волоцкий, арх-п Геннадій. Прибічники єретиків були вислані і страчені. По отн-ю до єретикам: иосифляне і некористолюбці (з єретиками потрібно полемізувати, служіння в Ц — аскетизм). Невдовзі М гурток Куріцина був знищено, а Йосип Волоцкий проголосив Священство вище Царства, а підвалини православ’я — усл-м сущ-я самодерж-я. У 2 пол-не 15 — З Орда — ряд независ-х гос-в. У Кримській ордединастия Гіреїв (мирні отн-я з Ів 3). М та Крим мали 1 ворога — хана Великий Орди Ахмета. З 1476 Ів 3 припинив подачу данини. Ахмет рушив до М. У сент-ре 1480 р і т-м війська на р. Вугру. Закінчилося поразкою для татар і ординське ярмо остаточно впала. У рез-те війни з Казанським ханством в 1487 М війська взяли Казань. У 2 пол-не 15-? Про боротьбу за виходу Балт-му морю. У 1492 навпаки Нарви фортеця Івангород, сраж-ся проти лицарів. У 1501 М розгромила сили Ордени. У 1503 закл-но р-ливонское перемир’я на 50 років, по кот-му Орден повинен був выпл-ть данина М за Юрьевскую землю. До М перейшли Новгород-Сіверське, Стародубское кн-ва, Брянськ, Мценск, Дорогобуж. У період правл-я Ів 3 зріс авторитет М д-ви, союзу хотіли Рим-я имп-я, Угорщина, Дания.

18. Династ-й криза. Бориса Годунова. Смута — безвладдя, гос. беспорядок, кот-й можуть призвести до соц-м потрясінь. З час — період альтернатив (кобрин). 1 шлях модерницации (БГ, Лжедмитрий !), 2 правове гос-во (крестоцеловальная запис Шуйського, огр-е прав царя 1606), 3 самодержавне гос-во (вибрали на ЗС 1613). Причини: Костомаров — військовий чинник, втручання Речі Посполитої у Р. Р ослаблена, Соловйов — падіння нравст-ти: боротьба моск-х гос-рей з боярством, антигос-е виступ козацтва. З — эк-й, династ-й, соц-й, национ-й. Смерть Ів Р і вступ на престол його батьками старшого сина Ф І (1584−1598) відродили серед боярства честолибивые задуми огр-я самодер-я. головним препят-м в осущ-и своїх планів феод-я знати бачила у БГ. Боротьба влади загострилася в 1591—1598. 1591 в Угличеві помер молодший син ІГ царевич Дмитро, а 1598 помер цар Ф. Царський трон без насл-ка. І ЗС 1598 — БГ (1598−1605). Він була великим гос. деят-м, але вирізнявся самовлас-м, подозр-ю, склон-ю вірити доносам. Амністія, вибачив недоїмки, боротьби з пьян-м і хабарами. Повіривши доносу, звинуватив свох суперників Романових у «зраді, були заслані, Ф Микитович пострижений в ченці, став Митрополитом. Царство — народні лиха, неврожаї, вмирали люди, людожерство. Р почав стр-во столиці для заробітку. Обмежив ціни на всі хліб, але землев-цы підвищували ціну. Люди добровільно ішли у холопи, але феодали було неможливо їх прогодувати. Кр-е хвилювання. Довелося в 1601−02 дозволити вихід і своз кр-н, що вони не умерли. но у зазначеному указі крит-л насильство панів над кр-ми. Кр-не зрозуміли по своєму і вони вбивати панів, банди, грабували. Банди об'єдналися шишами під Бавовни. Бавовни розбитий, цар придушив бунт, скасував вихід і указ про холопах.

19. Іван Ісаєвич Болотников — військовий хлоп князя Телятиевского. У полон до татарам, потім туркам на галери, біг через Венецію з Польщею, дістався Путивиля, оголосив себе воєводою царевича Дм. До нього козаки, швидкі кр-не, холопи. У 1606 до Кромам, розбив царський військо, превыш-е його російську армію 4 разу. У Яльці - порох, свинець, привизия, гармат. На З, підтримка Т. де заколот очолив син боярський Знемога Пашков. Постала Рязань, з Липуновым. Б розбив близько М царський військо, до Москві, зайняв Коломенське. З’явилися грамоти із закликом вимагати вбивства бояр і купців. У червні взбунтов-сь Аст-нь, В’ятка, Перм, Мордва, НЕ. Країна на 2 табору. З обох сторін бояри, дв-не, простий люд. Ляпуновы залишили Б і пішли у М, стали виступати проти Шуйського, як незаконного царя. Не хотіли раз-ть підвалини д-ви. Таємні переговори з Шуйським почав Пашков. У дек-ре бій під М, дв-не і Пашкова перейшли набік царя. Б відступив, відбивався, прорвався до Калузі, перезимував. У травні 1607 Б рушив до М, але розбитий під Каширой та повернувся в Т. У червні царський військо на чолі з Шуйським. Повсталі відбили штурми. Дізнавшись що у Стародубе объяв-ся царевич Дмитро, Болотников послав туди свого сподвижника Заруцького. Шуйський спорудив греблю на р. Упе і вода зросила Т кремль, продукти загинули і голод примусив їх бути здатися в 1607. Шуйский, олбещав помил-ть, але рук-лей за грати. У 1608 з появ-м нового самоз-ца Іллю Горчакова повісили, Болотникова до монастиря, осліпили і втопили. На БД заборонено кр-й вихід і уст-н 15летний термін розшуку швидких. Каральні загони.

22. Соборний звід уложень 1649. 16 червня прав-во объяв-ло скликати Собору для підготовки нового уложенгия. Проект готувала комісія кн-я Одоєвського. Вибори делегатів сопро-сь соц.столкновениями. Собор засідав початку сент-ря 1648 по січн. 1649. присутс-ли бояри, священики, дворяни, городяни. Переважали депутати з місць. Кр-н, представ-й з Сибіру та низов'їв Волги був. Дворяни і городяни в чолобитних вимагали ліквідувати білі слободи, т.к. туди бігли поміщицькі кр-не, білі слободи заважали торгів і промислам осн-й маси городян. Дворяни і городяни вимагали секуляризації Ц земель. Під час підготовки У исп-сь старі р і визант-е юрид-е зразки. У складався з 25 глав на 1 стовпці довжиною 310 метром. Його распеч-ли і розіслали країною. Прав-во дозволило передавати маєтку по насл-ву і обмінювати на вотчину, становища маєтки і вотчини зблизилися. Скасували певні літа для розшуку швидких, іт кр-не виявилися остаточно закріплені за землевласником, зокрема. госуд-е кр-не за гос-вом. Кріпосне сост-е преврат-сь в спадкове. Им-во кр-н перейшов у распор-е феодала. Покладання 1649 завершило процес юридичного оформлення с-мы крепос-го права в Р. білі слободи відписали на гос-ря, посадські люди — исключ-е право торгівлі в містах. Укреп-сь верхівка посаду і підривалися позиції феод-й знаті, міцніла влада царя. Посадські люди — джерело поповнення скарбниці, їм заборонили йти з посаду в зав-ть до феодалові. Указ 1658 уст-л страту за перехід із міста до міста. Дворяни получ-ли владу кр-ми й у допомоги посадских не потребували. У менших людей союзники — кр-во.

27. політика освіченого абсолютизму. Освічений абсолютизм в Р це наслідок З впливу чи собст-я потр-ть? Проблеми: 1 забезпечення розвитку рынка, 2 розбіжність у рівні різних регіонів країни, 3 необхідність підтримки ладу у країні, де населення сповідує разл-е релігійні напр-я, 4 технічна к-я отст-ть Р від З. Петро змінив форму, кот-ю необх-мо було заповнити змістом. При Елиз-те Петр-не Монтеск'є, Шувалов, пам’ятна записка: 1 импер-ца повинна підпорядковуватися лише з-ну, 2 піддані повинні слідкувати за испол-м з-на, 3 неприкос-ть зем-й собти дворянства, 4 самодерж-е може огранич-ся лише з боку двор-ва, 5 влади шляхом созд-я і собл-я мудрих з-нов можуть і мають виховувати освічених і законослухняних підданих. 18 століття — союзу монархів і ф-фов. Політика ПА — спроба провед-я ліберальних реф-м при сохр-и неогран-й влади монарха і привілейованого становища дв-ва. Вольтер: навіть деспотія то, можливо кращої формою правл-я, якщо деспот розумний і освічений. Основні ідеї Е2: на початку царст-я була схильна до ілюзіям і райдужним надіям на преобр-я в Р. гос-во було у багатьох достиж-х Є к-ры, науку й техніки. Тому Е2 намагалася скористатися плодами освіти, але лише з тими, кот-е би погрожували її особистої влади й полож-м дв-ва. Завдання на 1 етапі царст-я: 1 вводити на країні жорстокий лад і законність, 2 започаткувати нові з-ны, кот-е соотв-ли б совр-му становищу. Основні ідеї полит. программы Е2: 1 Р — Є держава, і кращі плоди Є думки мають відбитися у свою застосування, 2 самодержавство явл-ся найкращою формою правл-я для Р, осн-м провідником реф-м — гос-во, 3 всякий охороняється з-ном, усі рівні перед з-ном, 4 злочин можна попередити просвітою, 5 створення 3 стану, 6 предост-е нс на грішну землю хліборобам, 7 кріпосне право — явне зло. Ідеї: просвітництво народу, реальність — доступні лише вищих верств, ідеї: право нс, реальність: для дворян і куп-ва, ідеї: воля і гр. права, реальність: був, лише посилення кріпосного гніту.

29. правління А1. Реформ-е полит-й с-мы. Політика А1 (1801−1825) поєднувала у собі елементи лібералізму і консерватизму, кот-ми имп-р намагався зміцнити позиції самод-я країни. Скасування всіх указів Павла 1 і возвр-е із заслання неугодних батькові деят-лей. Скасування заборонити торгівлю з Англією, возв-е козаків із инд-го походу, амністія дв-н. У 1801 Негласний комітет для реф-м. Строганов, Новосильцев, Кочубей. Пропозиції комітету були засуджені: 1 Сенат отримав право обговорювати з-ны, изд-і колишніми правит-ми, якщо де вони согл-ся із знову прийнятими указами, 2- 8 вересня 1802 А1 скасував колегії і учр-л 8 міністерств. 1 мин-р ВД — Кочубей. Заборонив публікацію объявл-й щодо продажу кр-н без землі, дозволено поку-ть землю без кр-н купцям, міщанам і гос. кр-нам. 1803 указ про вільних хліборобах, разр-й поміщикам відпускати кр-н волю. Висування Сперанського і Аракчєєва, символ-х ліберальну і консерв-ю бік. 1808 Сперанському скласти проект гос. преобр-я Р. підготували, але з усього було реализ-но лише предл-е про созд-и Гос.совета. члени його назн-сь царем. Після закінчення війни пол-ка консер-я. Аракчеєвщина. Запроваджується новий цензурний статут 1811, таємна поліція, військові поселення. У результаті аракчеєвщина призвела до повстанню декабристов.

34. Полит. реакция 1880−90. Контрреформы. Після вбивства А2 1881 і запровадження на престол А3 (1881−1894) внутр-я пол-ка різко змінилася, її відмітними рисами стали консерватизм і реакційність. У авг.1881 Положення про заходи до охр-ю гос-го порядку й общ-го спокою, по кот-му будь-який район країни міг бути по ПП: губер-ры отримали право заарештовувати будь-якого чел-ка, конф-ть його им-во і назн-ть суд. Широка поліцейська мережу, а каральні органи об'єднані до рук монархіста і реакціонера Толстого. У 1882 буржуазні реф-мы объявл-ы фатальний помилкою і А3 — політика контрреформ, вдохнов-ль кот-й Побєдоносцев. Осн-е завдання: усил-е самодер-я, укреп-е його зв’язки й з дворянством, укрепл-е поміщицького землеволодіння і восстанов-е колишніх прав поміщиків над кр-ми. З 1882 огр-е прав земського та міського самоупр-я, суду присяжних, публічних засідань суду. Початкова обр-е під контроль Ц. У гімназії заборонено приймати дітей найнеспроможніших батьків (указ про кухаркиных дітях). Університети позбавлялися автономії, студенти — під контроль поліції. Кр-я пол-ка. У 1889 вводилися посади земських начальників (дв-не), ликвид-сь кр-е самоупр-е і восст-ся контроль поміщиків над кр-ми. Намагаючись предотвр-ть те що кр-н до міст, сохр-ть стару владу поміщиків, прав-во забороняло батракам йти з роботи передчасно, продавати землю, достроково викуповувати свій наділ. А3 скасував подушний податок, але замінив серією податків, дозволив кр-му банку видавати кр-м гроші під заставу им-ва для сплати викупу помещ-м, і кр-не оказыв-сь в подвійний зав-ти: від поміщика і банку. Внут-я пол-ка А3 викликала різке осуд із боку майже всіх прошарків общ-ва і породила майбутні р рев-и і досягнув своєї мети: самодерж-е сталим, демократизація зупинена, креп-е отн-я в сх збережені.

51. причини, джерела та осн-е етапи Холодної війни. Зовнішня політика СРСР перше повоєнний десятилетие.1). Загальна хар-ка міжнародних відносин після II Першої світової. Основні протиріччя: переможці - переможені. Складається нова геополітична ситуація: перетворення СРСР найбільшу світову державу, різку зміну на сході європі, розпад в колоніальної системі. Нова геополітична ситуація між колишніми союзниками.2). СРСР — США США: плани атомних бомбардувань СРСР, доктрина стримування і відкидання соціалізму. СРСР: ліквідація атомної монополії США. 1949 випробувана перша атомна бомба. 1953 випробувана перша воднева бомба. 1949 випробувана перша радянська балістична ракета.3). СРСР — Західна Європа. План маршала: західна європа як противагу срср. Розкол германії і берлінський криза 1949. НАТО. Мережа військових баз біля кордонів СРСР Греції й Туреччині. Результат: холодна война.4). СРСР і країни центральної і ю-в європи. Період народної демократії. Перехід до спорудження соціалізму радянських зразків. СРСР і Югославія — перші кризи. СРСР і що розвиваються: освіту КНР, корейська війна. Причини загострення міжнародної ситуації: ідеологічна і політичний обмеженість СРСР та, претензії США перевищив на світове панування, прагнення СРСР розширити свою вплив у світі, слабкість миролюбних сил. * після оконч-я 2 мир-й війни які були протиріччя пол-ке провідних держав антигитлеровсой коаліції срср, США, великобр-и спалахнули новою силою. 1946 став поворотним від пол-ки співробітництва до повоєнної конфронтації, получ-й назв-е ХВ і протягом півстоліття опред-й геополит-ю сит-ю. Початок відкритого розмежування колишніх союзників було покладено У. Черчиллем5 березня 1946, в кот-й він закликав до стримування СРСР, представ-го загрозу для З демократії. У ЗЕ формир-ся основи соц. эк-й і полит. стр-ры на зразок З демократій. 1947 прийняття США плану Маршалла, суть — відродження ЗЕ эк-ки завдяки представ-ю фин-й допомогу й технологій через океану, обеспеч-е полит. стабильности та військовою безпеки (созд-е З союзу 1948). У країнах ВЕ — сталінська модель гос.социализма. Созд-е друж-го полит. режимов в ВЕ — зовнішня пол-ка. Повоєнна Є на 2 угруповання гос-в з раз-й идеоллогией: апрель1949 НАТО під егідою США, 14 травня 1955 — Орг-я Варш-го Договору ОВС за часів СРСР. Вісь конфр-ции СРСР та. СРСР — пол-ка непрямими методами, спираючись на коммун-е і нац-освоб-е сили у капит-х і колониальнозавис-х країнах, США — поставити перепону для распрост-я комунізму, роблячи ставку як у эк-е і полит-е давл-е, і на військову силу.