З варяг у греки

Из варяг в греки

Один з читачів, котра дотримується офіційної погляду на історію Київської Русі все нарікав за виклад власного погляду на історію. Мовляв, літописні джерела є сама щоправда: «А водний шлях з Новгорода у Дніпро був цілком відомий: до озера Ільмень, потім — однієї із які впадають у це священне для слов’ян озеро річок, а звідти через волоки — до системи Дніпра». І давай все про шлях з «варяг в греки». Він дуже згадав разів зо двадцять. Але домігся прямо протилежного результату. Мене зацікавило саме був цей шлях. Чому ж називається «із варягів у греки». Виходить, що з греків бачать у варяги не плавали?. Настільки цю назву було в слуху, що мені не надавав йому уваги. А уже тут як осінило (побільше б таких осяянь).

Давайте міркувати логічно — хто плавав у цій водного шляху? Відповідно до офіційної версії - варяги і греки. Навіщо вони плавали? Греки — продавали і купували. А варяги? Що варяги могли продати і купити? Термін «купити» невідь що тут доречний, бо кожному відомо, що у походах варяги не звикли купувати. Отже вони щось продавали. Що й казати вони мали за товар. Майстерними рибалками де вони були, пастухами і орачами теж, ремісниками тим паче, та й мисливці їх нікудишні. Але вони були чудовими воїнами. Ось це своє якість які й продавали. Тобто наймалися у Візантію найманцями. Щось мені підказує, що лише деякі з них на старість повернулися з благодатних курортів Еллади в суворі краю Півночі. Одне з’ясували — варяги водним шляхом, відомому зараз, як «Шлях із варягів у греки» вирушали у Візантію для надходження на службу. А греки? Вони хоч плавали цим шляхом? Вони мали комерційний інтерес?

Давайте уявімо бойову човен варягів «дракар». Вміщує 50−60 людина. На борту продовольство та обладунки. Мінімум зручностей — сама скромність. Водний шлях з Балтійського моря в Чорне (тоді Російське) крім небезпечних дніпровських порогів включав у себе та кілька піших переходів, коли всю команду висаджувалася на беріг і волоком тягла «драккары» з однієї річки до іншої. Легко позначається, та важко робиться. Ви будь-коли пробували витягати машину із грязі у часи весняної чи осінньої бездоріжжя? Нічим не зрівнянний задоволення. Прямо кайф ловиш, коли штовхаєш машину, та якщо з під задніх коліс на тебе летять грудки брудної рідини. Натомість уявіть собі не є дуже маленьку човен. Її треба витягнути до берега, поставити на волоки і тягти кілька кілометрів до інший річки. Поняття кілька кілометрів щодо, що ніхто не знає, звідки саме тягли і куди тягли. Усі говорять приблизно: «озеро Ільмень — волоком до Двіни — волоком до Дніпра». І це від якого саме місця? Скільки метрів чи кілометрів це «волоком до Двіни». Здорові люди працею тягли свої невідь що навантажені тури. Тим паче, тобто майже завжди пливли за течією.

А тепер повернімося до грекам-купцам. Постійно плисти проти течії (такі собі бурлаки на Дніпрі), дуже сильного статури, суду, навантажені товарами до бортів, та й ручки невідь що які звикли чорнової роботі. Як ви думаєте — греки хоч раз проходили був цей шлях?

Но із цього треба ще одна дуже цікава деталь — ставлення місцевого населення до подій. Дуже сумніваюся, що з варягів були любителі шастати туди-сюди у цій річковому шляху. Отже надійних провідників, які міг би вказати куди саме тягти човен, у варягів був. Отут місцеве населення і справляло «іноземцям» повагу та ділову допомогу. Разом з ними тягли лямку, валили ліс, рубали просіки. І силою їх було зась змусити. Вмить б розбіглися. Отже, платили і сплачували чесно. Що вкотре говорить про родственно-дружественных стосунках між слов’янами і варягами.

Поэтому і називався був цей шлях «З варягів в греки», явно вказуючи і собі напрямок руху і чисельність.

Но в усіх так усе просто здавалося б. Приблизно тоді саме час і з тими ж учасниками відбулася подія, що змушує оцінити усе це під трохи іншим кутом. Відповідно до «Повісті временних літ» в 907 року князь Олег штурмував Царь-град і за облозі зробив якийсь незвичний трюк. Виволік тури на суходіл, поставив на колеса задки й посунув незвичну рать під міські стіни. Ромеї злякалися і попросили світу.

Давайте порівняємо місцевості, у яких розвивалися дані події. Греція відома своїм гористим узбережжям вже при выволоке судів до берега Олег однозначно зіштовхнувся з проблемою. Залишимо тимчасово осторонь питання колесах. Як взагалі можливо рух судів за показ такої гористій місцевості. Дуже я сумніваюся, що підходи до Царь-граду були посипані песочком й добряче утрамбовані. Таким чином, рух простий візки можливе лише Донецькій залізниці. лодії ж дорогу чи стежку не поставиш, та й яка від них тоді. У чому військова хитрість?

В середині Росії місцевість зовсім інша. От якби тут справді ставити тури на колеса і штовхати їх. Але ні - тягли волоком. Що таке виходить. У гору на камінні йдемо на колесах під вітрилом й під безперервним обстрілом ворожих лучників, а будинку на песочку тягнемо на канатах! І вже при двостороннім русі питанням взагалі не виникало. Туди на колесах — назад на колесах. І за відомості приход-расход збігався б. Та й де Олег у ворожої країні знайшов стільки коліс все свій величезний флот і яким домкратами він піднімав.

Из всього вищесказаного можливий тільки ще один висновок — жодного таємничого флоту під час штурму Царь-города, знову слов’янські літописці сьорбнули браги понад заходи. Якщо ж вже брехати, так можна й забріхуватися і перетворити просту військову стежку в «знаменитий шлях із варягів у греки».

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із російського сайту internet.