Допомога у написанні освітніх робіт...
Допоможемо швидко та з гарантією якості!

Підходи до удосконалення тарифного регулювання у контексті реалізації державної митної політики

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Необхідність вдосконалення митного тарифу зумовлено наступними причинами: не досконалість тарифної системи, зловживання, що пов’язані з неправильним декларуванням імпортних товарів, низька якість митного адміністрування. На перший план повинна вийти регулююча функція митного тарифу, що характерно в даний час для всіх розвинених країн. Пошук оптимального співвідношення функцій митного тарифу як… Читати ще >

Підходи до удосконалення тарифного регулювання у контексті реалізації державної митної політики (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Вступ

В сучасних умовах митне регулювання зовнішньої торгівлі відіграє важливу роль у політичному механізмі, оскільки застосовується з метою захисту національної економіки, виконання міжнародних зобов’язань, підтримки стабільності міжнародної торгової системи. Тому ефективно діючий механізм митного регулювання є невід'ємною умовою для проведення активної і цілісної митної політики, а також вирішення митними органами завдань щодо забезпечення економічної безпеки України, захисту її економічних інтересів. У зв’язку з цим митна політика України має коригуватися відповідно до мінливих зовнішніх і внутрішніх умов, набуваючи більшої гнучкості у відповідності до змін у зовнішньому середовищі.

Необхідно зазначити, що на сучасному етапі розвитку економіка України за ступенем відкритості досягла рівня країн Західної Європи. Проте, залишаючись недостатньо інтегрованою у міжнародну господарську систему, економіка набуває ознак периферійності, оскільки, головним чином, орієнтована на експорт сировини та імпорт високотехнологічної машинобудівної продукції і готових товарів. Тому проблеми імпортної залежності та сировинної орієнтації експорту продовжують залишатися актуальними для дослідження.

Проблемам митного регулювання приділяється багато уваги з боку українських та зарубіжних науковців і практиків митної справи, а саме: О. Гребельник, A. Грейнджер, О. Демченко, Д. Приймаченко, К. Сандровський, П. Сетх, Дж. Сокол, І. Тимошенко, С. Терещенко та ін. Проте існуючі наукові розробки не охоплюють питання економічної безпеки держави через митно-тарифне регулювання.

Постановка завдання

У зв’язку з вищенаведеним існує необхідність у вдосконаленні митної системи, що дасть змогу створити умови для промислового піднесення України на основі виробництва продукції з високою доданою вартістю.

Результати.

На сучасному етапі розвитку ринкової економіки митне регулювання України не в повній мірі виконує свої функції, в першу чергу, захисні і регулюючі. Традиційно головним завданням митної політики було своєчасний збір митних платежів до державного бюджету, тобто основна роль митного тарифу бути фіскальним інструментом. Інші завдання, такі як, сприяння прискоренню розвитку зовнішньої торгівлі, підвищення ефективності функціонування механізму митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (далі - ЗЕД), застосування митних тарифів в якості захисних заходів від недобросовісної конкуренції - відійшли на другий план. Це призводить до відставання в розвитку регулюючої і захисної функцій митного механізму, що не створює сприятливих умов для розширення зовнішньої торгівлі.

Необхідність вдосконалення митного тарифу зумовлено наступними причинами: не досконалість тарифної системи, зловживання, що пов’язані з неправильним декларуванням імпортних товарів, низька якість митного адміністрування. На перший план повинна вийти регулююча функція митного тарифу, що характерно в даний час для всіх розвинених країн. Пошук оптимального співвідношення функцій митного тарифу як інструменту регулювання імпорту та експорту, є сьогодні найбільш актуальним питанням у діяльності митних органів України. Вирішення цієї проблеми дасть змогу зробити більш прозорою зовнішню торгівлю України, усунути економічні перешкоди, що сприяють криміналізації імпорту товарів, корупції в митних органах, а також посилити протекціоністську функцію митного тарифу по відношенню до вітчизняних товарів. При вдосконаленні митної системи слід більшу увагу приділити фіскальній, регулюючій та захисній функціям в митній політиці.

Основна робота при вдосконаленні митної політики має бути спрямована на оптимізацію митного тарифу шляхом зниження податкового навантаження за різною номенклатурою товарів, які не сприятливі до імпорту. Існуюча диференціація ставок митних зборів (мінімальні мита на матеріали, сировину, комплектуючі; максимальні - на готові вироби) створює більш привабливі умови для виготовлення товарів в Україні порівняно з їх імпортом і сприяє перенесенню виробництв на територію України.

Для створення умов, що сприяють організації виробництва тих товарів, на які ставка мита нижче, ніж на компоненти для їх виробництва, буде застосовуватися класифікація товарів, ввезених в розібраному вигляді, за тарифною позицією, до якої відноситься товар в готовому вигляді. В таких галузях, як автомобілебудування, сільгоспмашинобудування обов’язково має бути проведена робота щодо підготовки правил класифікації товарів, які ввозяться в розібраному вигляді, по тій номенклатурі товарів, де ставка ввізного мита на готові вироби нижча, ніж на матеріали і комплектуючі [3]. Також має бути продовжена робота щодо диференціації ставки ввізного мита, що застосовуються по відношенню компонентів і комплектуючих, які в одному випадку ввозяться для промислового виробництва товарів, а в іншому — не призначених для такого виробництва.

Обмеженням для диференціації ставки мита в залежності від призначення товарів є правова та економічна невизначеність статусу товарів (якщо він декларується митним органам за зниженою ставкою мита тому що призначений для промисловості). Запровадження цих пропозицій дасть змогу, з одного боку, забезпечити сприятливі умови для збільшення ввезення товарів, а з іншого — значно знизить кількість порушення митних правил.

Збалансованість тарифного регулювання імпорту з урахуванням потреб виробників і споживачів в даний час забезпечується:

  • а) застосуванням спеціальних тарифних інструментів в аграрному секторі (сезонне мито, тарифні квоти);
  • б) гнучким реагуванням на потреби виробників і споживачів, на цінову політику шляхом тимчасового зниження ставок ввізного мита;
  • в) застосуванням спеціальних захисних, антидемпінгових і компенсаційних заходів.

У свою чергу, рекомендується продовжити роботу щодо подальшого зниження ставки ввізного мита на технологічне обладнання, яке не має вітчизняних аналогів, при збереженні захисних ввізних митних зборів на висококонкурене обладнання, яке виробляється вітчизняними підприємствами. Пріоритет в даному випадку має віддаватися імпорту високотехнологічного обладнання, використання якого підвищить конкурентоспроможність вітчизняної продукції.

Також наголошено на необхідності переходу до відмови від необґрунтовано завищеного мита, насамперед, на товари промислового і соціального призначення, які не виробляються в Україні. Збереження ставки митних зборів з фіскальною метою призводить до підвищення цін і, відповідно, навантаження на споживача. Іншим негативним ефектом наявності високих ставок є порушення митного законодавства з метою мінімізації розміру митних платежів.

Використання основних інструментів митного регулювання, по-перше, передбачає втручання в сферу приватного підприємництва, а тому потребує чіткої нормативно-правової регламентації, а по-друге, узгодження зовнішньоторговельної політики до загальноприйнятих стандартів міжнародної торгівлі.

Слід розглянути додаткові заходи щодо вдосконалення митної політики України:

  • — зниження абсолютного розміру ставки ввізного мита на велику частину номенклатури технологічного обладнання при одночасному збереженні високої ставки мита по тим товарам, де необхідний захист;
  • — розширення практики застосування диференційованих за рівнем абсолютних значень ставок митних зборів у залежності від рівня заявленої вартості за одиницю товару;
  • — збільшення в Митному тарифі України частки специфічних і комбінованих ставок ввізного мита та перекладу, в подальшому, специфічних складових комбінованих ставок на «плюсові».

Перший захід сприятиме активному ввезенню в Україну технологічного обладнання, що є на сьогоднішній день важливим зважаючи на високий знос основних виробничих фондів на більшості підприємствах. Ввезення сучасного спеціального технологічного обладнання, призначеного як для виготовлення засобів виробництва, так і для деяких предметів споживання (особливо виробів легкої та харчової промисловості), позитивно вплине на розвиток промисловості України [1; 4].

Отже, основним напрямком у сфері вдосконалення митного регулювання при імпорті товарів в 2013;2015 рр. повинна стати оптимізація імпортного митного тарифу з урахуванням зобов’язань СОТ, під якою розуміється зниження ставки митних зборів за широкою номенклатурою товарів, при одночасному захисті конкурентоспроможних вітчизняних підприємств шляхом підвищення або збереження відносно високих ставок тарифу. Запропонований підхід до формування тарифу вже показав свою ефективність в попередні роки. Необхідно забезпечити ескалацію митного тарифу залежно від ступеня коду товарів.

В Україні діє система, яка називається УКТ ЗЕД (Український класифікатор товарів зовнішньоекономічної діяльності), УКТ ЗЕД був створений на базі ТН ЗЕД що діяла до 2004 року. В УКТ ЗЕД міститься близько 2 тис. позицій, за якими класифікуються різні види обладнання. Майже на 45% товарних позицій поширюється нульова ставка ввізного мита, близько 20% складають позиції, на які встановлена 10% ставка ввізного мита, приблизно 10% припадає на позиції з 5% ставкою ввізного мита. На решту обладнання поширюється ставка ввізного мита більше 10% [2].

В даний час опрацьовується можливість зниження або скасування ставок на 200 товарних позицій. В окремих випадках передбачатиметься встановлення режиму безмитного ввезення, перш за все інноваційного технологічного обладнання, що не має вітчизняних аналогів.

Підводячи підсумок, хочеться відзначити, що при підготовці пропозицій щодо зниження ставки ввізного мита віддається пріоритет пропозиціям, які пов’язані з імпортом високотехнологічного обладнання, який сприятиме підвищенню конкурентоспроможності продукції.

Ефективність другого підходу полягає в стимулюванні визначення реальної вартості товару, а також у запровадженні механізму захисту вітчизняного виробника від дешевого імпорту. При реалізації цього підходу ставка мита тим менше, чим вище ціна одиниці продукції. В даний час такий підхід застосовується до захисних окулярів та взуття зі шкіри.

Реалізація третьої пропозиції, дасть змогу на першому етапі (збільшення частки спеціальних і комбінованих ставок) скоротити «поле» можливостей для недостовірного декларування митної вартості, а на другому (перехід на «плюсові» складові ставок), при одночасному збереженні ефекту першого етапу, дасть змогу оптимізувати порядок розрахунку розмірів комбінованої ставки мита при відсутності обов’язкової величини адвалорних та спеціальних складових цих ставок.

Практичний досвід застосування такого підходу до формування митного тарифу в США та ЄС показав його високу ефективність при реалізації регулятивної і протекціоністської функцій митного тарифу.

Забезпечити баланс митних тарифів та економічну безпеку держави можливо лише за допомогою політики ефективного тарифного захисту — політики застосування низьких ставок ввізного мита на імпортну сировину та комплектуючі, а високих ставок на кінцеву продукцію. Захист кожної окремої галузі залежить від рівня ставки тарифу на продукцію і рівня ставки тарифу на імпортні засоби виробництва — сировина, матеріали тощо.

Якщо врахувати, що тарифні ставки ввізного мита у всіх країнах диференційовані залежно від того, які товари імпортуються, то особливого значення набуває визначення не номінального рівня тарифного захисту, а ефективного, тобто дійсного.

Алгебраїчно рівень митного захисту може бути представлений наступним виразом:

— ефективний рівень митного захисту;

— номінальна ставка тарифу на кінцеву продукцію;

— номінальна ставка тарифу на імпортні частини і компоненти;

— частка вартості імпортних компонентів у вартості кінцевого продукту.

З формули видно, що:

  • — якщо у виробництві кінцевої продукції не використовуються імпортні компоненти, ефективний рівень митного захисту дорівнює номінальному ;
  • — якщо ставка митного тарифу на кінцеву продукцію і на імпортні компоненти однакова, то ефективний рівень митного захисту дорівнює номінальному ;
  • — якщо ставка митного тарифу на кінцеву продукцію більша, ніж ставка тарифу на імпортні компоненти, тоді ефективна ставка на кінцевий товар більше номінальної, також вірно і зворотне;
  • — ставка ефективного рівня митного тарифу () зростає по мірі збільшення частки імпортних компонентів у кінцевій продукції (збільшення коефіцієнта А);
  • — ставка ефективного рівня митного тарифу () знижується по мірі зростання тарифу на імпортні компоненти (), також вірно і зворотне;
  • — номінальна ставка тарифу може бути тільки додатною, ефективна ставка може бути як позитивною, так і негативною в разі, якщо тариф на імпортні компоненти значно перевершує тариф на кінцеву продукцію.

На основі розрахунку ефективного рівня митного захисту з метою забезпечення захисту вітчизняних виробників товарів, необхідно підняти ставку імпортного мита на готову продукцію вище ставки тарифу на імпорт проміжної продукції. У результаті існуючий (ефективний) рівень митного захисту буде вище номінального.

Розрахунок ставки імпортного мита на товари потребує обробки даних про витрати виробництва в галузевому та регіональному розрізі, про продуктивність праці, ціну, заробітну плату, оцінку переваг окремих галузей виробництва і порівняння даних по закордонних країнах. Наприклад, частка в промисловому виробництві обробної промисловості, частка експорту продукції обробної промисловості, частка експорту високотехнологічної продукції та ін. (табл. 1).

Таблиця 1.

Порогові значення деяких показників зовнішньоекономічної безпеки держави.

№.

Назва показника.

Граничне значення в світовій практиці.

Соціально-економічні наслідки.

Рівень падіння ВВП.

більше 30−40%.

Деіндустріалізація економіки.

Частка обробної промисловості в промисловому виробництві.

менш 70%.

Деіндустріалізація економіки.

Обсяг внутрішнього боргу у % до ВВП за порівнянний період часу.

більше 20%.

Деіндустріалізація економіки.

Частка імпорту у внутрішньому споживанні.

більше 30%.

Залежність економіки від інших країн.

Обсяги інвестицій у % до ВВП.

менше 25%.

Зниження енергоозброєності економіки.

Витрати на наукові дослідження у % до ВВП.

менше 2%.

Зниження наукового потенціалу економіки.

Частка імпортних продуктів харчування.

більше 30%.

Стратегічна залежність життєдіяльності країни від імпорту.

Частка обробної промисловості в експорті продукції.

менше 40%.

Сировинна структура економіки.

Частка в експорті високотехнологічної продукції.

менше 10−15%.

Технологічне відставання економіки.

Відповідно до критеріїв економічної безпеки можна вивести багатофакторну матрицю ризиків тарифного регулювання зовнішньоторговельної діяльності. Матриця впливу тих чи інших заходів тарифної політики буде мати наступний вигляд (табл. 2).

Таблиця 2.

Матриця ризиків застосування тарифних заходів.

Ризики та критерії забезпечення економічної безпеки.

Збільшення тарифного обкладання експорту.

Збільшення тарифного обкладання імпорту.

Зменшення тарифного обкладання експорту.

Зменшення тарифного обкладання імпорту.

Рівень падіння ВВП.

Зниження обсягу вироблених на експорт товарів.

Зменшення обсягу виробництва. Зниження ВВП.

Зниження обсягу імпорту товарів.

Збільшення обсягу виробництва.

Збільшення ВВП.

Збільшення обсягу вироблених на експорт товарів.

Збільшення обсягу виробництва.

Збільшення ВВП.

Зниження обсягу вироблених товарів через їх заміщення імпортом.

Зменшення обсягу виробництва Зниження ВВП.

Частка в промисловому виробництві обробної промисловості.

Збільшення внутрішнього споживання і переробки сировинних товарів.

Збільшення внутрішнього споживання і переробки сировинних товарів.

Зниження внутрішнього споживання і можливе збільшення переробки сировинних товарів.

Зниження внутрішнього споживання і переробки сировинних товарів.

Обсяг внутрішнього боргу у % до ВВП за порівнянний період.

Перехід до само споживання і зниження доходів у вигляді валютної виручки.

Збільшення зовнішніх позик.

Перехід до само споживання і збільшення доходів у вигляді валютної виручки. Зниження зовнішніх позик.

Перехід до змішаного споживанню і збільшення доходів у вигляді валютної виручки.

Зниження зовнішніх позик.

Перехід до споживання товарів імпортного виробництва і зниження доходів у вигляді валютної виручки. Збільшення зовнішніх позик.

Частка імпорту у внутрішньому споживанні, всього.

Знижується, через заповнення товарами внутрішнього виробництва.

Знижується, через високий рівень оподаткування товарів іноземного виробництва.

Збільшення, через необхідність заміни товарів, що експортуються та збільшення фінансових коштів для закупівлі імпортних товарів внутрішнього виробництва.

Збільшення через не конкурентоспроможність товарів українського виробництва.

Обсяги інвестицій у% до ВВП.

Збільшення або зниження (характеризується інвестиційною політикою).

Збільшення або зниження (характеризується інвестиційною політикою).

Збільшення за рахунок збільшення валютних надходжень або зниження (характеризується інвестиційною політикою).

Зниження (характеризується інвестиційною політикою).

Витрати на наукові дослідження у% до ВВП.

Збільшення або зниження (характеризується інноваційною політикою).

Збільшення або зниження (характеризується інноваційною політикою).

Збільшення або зниження (характеризується інноваційною політикою).

Зниження (характеризується інноваційною політикою).

Частка імпортних продуктів харчування.

Зниження через заповнення товарами власного виробництва.

Зниження через зменшення частки імпортних товарів.

Збільшення.

Збільшення аж до повної продовольчої залежності.

Частка в експорті продукції обробної промисловості.

Збільшення або зниження (необхідне вироблення тарифу в залежності від виду товару).

Збільшення або зниження (необхідне вироблення тарифу в залежності від виду товару).

Збільшення або зниження (необхідне вироблення тарифу в залежності від виду товару).

Зниження.

Частка в експорті високотехнологічної продукції.

Збільшення або зниження (необхідне вироблення тарифу в залежності від виду товару).

Збільшення або зниження (необхідне вироблення тарифу в залежності від виду товару).

Збільшення або зниження (необхідне вироблення тарифу в залежності від виду товару).

Зниження.

Рівень доходів у бюджет держави.

Попереднє збільшення, а потім значне зниження фіскальних доходів від експорту.

Попереднє збільшення, а потім значне зниження фіскальних доходів від імпорту.

Попереднє зниження, а потім можливе збільшення фіскальних доходів від експорту.

Попереднє зниження, а потім можливе збільшення фіскальних доходів від імпорту.

Кримінологічний аспект зовнішньоторговельної діяльності.

Збільшення кримінологічного аспекту при експорті товарів.

Збільшення кримінологічного аспекту при імпорті товарів.

Зменшення кримінологічного аспекту при експорті товарів.

Зменшення кримінологічного аспекту при експорті товарів.

На основі наведеної матриці оцінки ризиків економічної безпеки при використання тих чи інших заходів тарифної політики держави, розроблено механізм прийняття рішень у сфері митних тарифів на основі наступного алгоритму (рис. 1).

Алгоритм розробки і застосування митних заходів.

Рис. 1. Алгоритм розробки і застосування митних заходів

Необхідно відзначити, що запровадження запропонованого алгоритму встановлення митних тарифів з використанням системи управління ризиками може бути досягнута в повному обсязі при комплексному впровадженні в практику діяльності митних органів усіх його компонентів, у тому числі таких процедур, як електронне декларування та попереднє інформування.

Висновки

На основі вищевикладеного зазначимо, що на сучасному етапі розвитку ринкової економіки митне регулювання України не в повній мірі виконує свої функції, а саме захисну і регулюючу. Доведено, що вектор вдосконалення митної політики має бути спрямований на оптимізацію митного тарифу, через зниження податкового навантаження на групу імпортних товарів, при одночасному захисті конкурентоспроможних вітчизняних підприємств шляхом відносно високих ставок тарифу. З метою удосконалення методики встановлення митних тарифів запропоновано алгоритм, що враховує систему управління ризиками.

Література

  • 1. Бережнюк І. Г. Митне регулювання України: національні та міжнародні аспекти [Текст]: монографія / І. Г. Бережнюк. — Дніпропетровськ: Академія митної служби України, 2009. — 543 с.
  • 2. Фролова О. Г. Управління в прикордонних і митних органах як різновид державного управління, йогооб'єкти і суб'єкти [Текст] / О. Г. Фролова // Митна справа. — 2010. — № 6. — С. 64−72.
  • 3. Гребельник О. П. Характеристика системимитногорегулювання в Україні [Текст] / О. П. Гребельник // Основизовнішньоекономічноїдіяльності. — К., 2006. — С. 68−74.
  • 4. Черныш А. Я. Теоретические аспекты развития таможенных институтов как формы организации таможенной деятельности [Текст] / А. Я. Черныш // Вестник Российской таможенной академии. — 2007. — № 1. — С. 22−28.
  • 5. Щербакова М. Стандартивід ВМО: світова система безпеки [Текст] / М. Щербакова // Митниця. — 2006. — № 7 (20). — С. 4.
Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою