Прислівник як частину мови

року міністерство освіти Російської Федерации.

Московський державний обласної педагогічний институт.

Байков Олександр Владимирович.

VI курс філфак заочний відділ, 1 группа.

Контрольна работа.

за методикою викладання російського языка.

Науковий руководитель:

Шипачева Л.А.

г.Орехово-Зуево 2003 г.

Методичне обгрунтування конспекту по російському языку.

1. Значення і важливе місце теми у розділі шкільного курса.

Цей урок взаимосвязан з попереднім уроком, де було контрольний диктант на тему «Дієприслівник». Було розібране пропозицію, в складі якого є дієприкметниковий оборот. Він також передує темі наступного уроку, де буде вивчатися тема «Ступені порівняння наречий».

2. Аналіз теоретичного матеріалу. а основу уроку покладено параграф 116 «Теорії». Усі елементи уроку розташовані послідовно. При поясненні нового матеріалу використовується дедуктивний метод. Зміст теоретичного матеріалу різноманітно. У результаті уроку використовуються такі поняття: «наріччя», «дієприкметниковий оборот», «засоби зв’язку з тексту» та інших. На уроці проговорюється теорія з параграфа 116; формується інтерес до вивчення предмета, даються різнопланові завдання; б) зміст теоретичного матеріалу (поняття, терміни, текст, статті) містить правило. По способу висловлювання цього правила містить певне придаткове. За характером висловлювання норми цього правила позитивне (що дозволяє). За кількістю умов містить 1 норму і одну умова. 1. Наріччя — самостійна частина промови, що зазвичай позначає ознака дії. 2. Прислівники не змінюються. 3. У пропозиції прислівники частіше бувають обставинами. щодо можливості формування інтересу до вивчення російської мови з матеріалу статті підручника. Ми можемо виявити ці можливості так. У цьому разі учням дається матеріал для спостереження, це дозволяє йому розмірковувати, пояснювати, коментувати мовні явища. р) визначення обсягу нового материала.

|Ранее вивчене |Нове |Повторення | |1. Дієприслівник як |Наріччя — як частину речи.|Деепричастный оборот | |особлива форма дієслова. | | | |2. Дієприслівник | | | |досконалого виду. | | | |3. Дієприслівник | | | |недосконалого виду. | | | |4. Окреме написання | | | |НЕ з деепричастиями. | | | |5. Морфологічний розбір| | | |деепричастия. | | |.

буд) Дидактичний матеріал цьому уроці використовувати не доцільно, т.к. при поясненні нової теми вони стоять ніби занурюються у глиб нього і не можуть все усвідомити, тим паче класи зараз у сучасних школах, в основному середні, діти мало читають, що немає достатнім словниковим запасом.

3. Вибір методу, шляху пояснення нового материала.

На даному уроці використовується метод беседа.

а) ступінь складності нового матеріалу. Ця тема містить достатній обсяг з вивчення прислівники та її правопису. Учні ознайомлені з нарєчієм — як частиною промови, значеннєвими групами, ступенями порівняння наречий.

б) рівень підготовки учнів оцінюється як средний.

в) вікові особливості. Ця тема вивчається у класах школы.

4. Визначення обсягу знань і умений.

|Знания (вони повинні знати) |Вміння і навички (вони повинні вміти) | |Формування вміння знаходити прислівники в|Определять морфологічні ознаки | |тексті. |прислівників, визначати їх залежність від | | |інших частин промови. |.

5. Аналіз вправ на тему урока.

Вправи підручника стилістично нейтральні, але останнє завдання (текст, через графопроектор) несе виховну навантаження. — для усвідомленого засвоєння досліджуваного в дидактическом матеріалі застосовується метод міркування і объяснения;

— все завдання мають чітке формулювання, відсутність неясності тлумачення і містить алгоритм выполнения.

— зміст навчального матеріалу в різних етапах закріплення відбито у системі упражнений.

в) формування інтересів учнів до вивчення російської проводиться в вправах, де даються тексти відомих писателей.

г) стаття зовсім позбавлений додаткового дидактичного материала.

6. Упорядкування системи вправ на тему урока.

|Этап |Характер роботи вчителя і |Вправи |Метод (прийом) | |закреплен|учащихся |підручника і |форма роботи. | |іє | |додатковий | | | | |дидактичний | | | | |матеріал | | |1. |Індивідуальна робота | |Розбір складного | | |репродуктивного характеру. | |пропозиції | |2. |Колективна робота | |Реконструювання |.

7. Труднощі засвоєння нового материала.

|Трудности |Причини |Шляхи попередження й | | | |усунення | | Наріччя — як частину |Засвоєння нового |Проведення роботи з | |промови. |матеріалу. |розвивати мову, виконання| | | |вправ по | | | |реконструированию. |.

8. Вибір форм і функцію контролю знань, умінь, навичок учнів різними етапах работы.

|Етап уроку |Мета і завдання |Види і форми контролю | |а) Синтаксична |Перевірка засвоєння |Фронтальний опитування, робота| |п'ятихвилинка |попередньої теми |із статтею | |б) пояснення нового |Розвивати вміння |Повідомлення, метод розмови. | |матеріалу |аналізувати досліджуване | | | |правило | | |в) закріплення |Закріплення умінь | | |пройденого матеріалу |аналізувати досліджуване | | | |правило | | |р) підбиття підсумків |Перевірка засвоєння |Відповіді з місця. | |уроку |вивченого на уроці | | |буд) домашнє завдання |Взаємозв'язок вивченого на|Текстовый контроль. | | |уроці з наступним | | | |матеріалом | |.

9. Кошти обучения.

|Вид ЗІ |Назва ЗІ |Етап уроку |Мета застосування | |Навчальний посібник | |Закріплення |Перевірка раніше | | | |пройденого |вивченого | | | |матеріалу |матеріалу | |Графопроектор | |Закріплення |Розвиток інтересу | | | |пройденого |до цієї теми уроку. | | | |матеріалу | |.

10. Можливості використання межпредметных зв’язків щодо темы.

|Учебный предмет |Які відомості |Із якою метою |Форма (спосіб) | |шкільного курсу |використовуються на |використовують і на |застосування на | | |уроці російського |якому етапі уроку |уроці російського | | |мови | |мови | |Література |Для визначення |Для розвитку |Уривки з | | |ролі прислівники в |пов'язаної і устной|художественной | | |тексті |промови |літератури | | |використовується | | | | |уривок із листа | | | | |твори | | | | |І.Тургенєва. | | |.

Розгорнутий конспект уроку російської о 7-й классе.

Варіант уроку «А» — пояснення нового материала.

ТЕМА: «Наріччя — як частину речи».

Цели уроку: 1. Освітня: показати загальне значення, морфологічні ознаки і синтаксичну роль прислівників; формування вміння знаходити прислівники з тексту, визначати їх синтаксичну роль пропозиції, з тексту для.

«змалювання дії». 2. Розвиваюча: показати роль прислівники як однієї з зв’язку пропозицій у тексті; розширення словникового запасу учнів з допомогою вживання у промови прислівників. 3. Виховна: виховання дбайливого ставлення книгам, любові до природи, на повагу до російській мові. Устаткування уроку, кошти навчання: 1. Російську мову. Практика. Навчальний посібник для 6−7 кл. загальноосвітніх навчальних закладів. Г. К. Лидман-Орлова. Науковий редактор В. В. Бабайцева.

М. Просвітництво, 1993 р. 256с. 2. Російську мову. Теорія. Підручник для 5−9 класів загальноосвітніх установ. В. В. Бабайцева. М. Просвітництво. 1993 р. 256с. 3. Граф проектор. 4. Зошити, ручки, карандаш.

План урока.

|1) Організаційний момент. |1 хв. | |2) Синтаксична п’ятихвилинка |5 хв. | |3) Пояснення нового матеріалу (розмова) |15 хв. | |4) Закріплення нового матеріалу |15 хв. | |5) Результат уроку |2 хв. | |6) Завдання будинок |2 хв. |.

Розгорнутий конспект урока.

|1.) Організаційний момент. | | |Учитель: Здрастуйте, сідайте. Сьогодні на уроці ми вивчи нову | | |тему «Наріччя — як частину рета». Ми повторимо постановку | | |знаків препинания при дієприкметникові звороти. Відкрийте зошити, | | |запишіть число і тему уроку. (Учні записують). | | |2.) Синтаксична п’ятихвилинка. | | |Учитель: Урок ми розпочнемо з синтаксичної п’ятихвилинки. Давайте |У дошки | |запишемо на дошки та в зошитах пропозицію під диктовку і |працює 1 | |зробимо синтаксичний розбір |учень .У | |Йшов дощ, тарабанячи по даху, і, наганяючи тугу, настирливо вив |разі | |вітер в трубі. |помилок його | |Учень: Цю пропозицію складне, і двох частин, |виправляє | |з'єднаних союзом І, якого ставиться кома. Перша |вчитель і | |частина пропозиції ускладнена деепричастным оборотом, який виділяється |учні. | |на листі обабіч комами. | | |Учитель: Правильно. Розбери, будь ласка, другу частину як просте| | |пропозицію. | | |Учень: Граматична основа — «вітер вив». Підлягає «вітер» | | |виражено іменником, присудок «вив» виражено дієсловом. «Вив| | |де?» — «в трубі», цю обставину, виражене іменником| | |з приводом. «Вив як?» — «настирливо», це теж обставина, | | |виражене частиною промови, що означає ознака дії. | | |Пропозиція просте, оповідальний, невосклицательное, | | |поширене. | | |3.) Пояснення нового матеріалу. | | |Учитель: Молодець. Сідай. Хлопці, зверніть увагу до слово | | |"настирливо". Це наріччя. Як ви вважаєте, як і синтаксична | | |роль прислівники у пропозиції? | | |Учень: Наріччя є обставиною, бо відповідають на | | |питання «як?». | | |Учитель: Правильно. Нині ж давайте запишемо з пропозицій, | | |записаних на дошці, словосполучення з говірками. Працюємо в | | |зошитах і дошці. | | |Незабаром знайшли у парку дуже затишний куточок. Тут ми досить | | |добре відпочили. | | |Учень: Перше словосполучення «дуже затишний» — залежне слово- | | |-наріччя, воно означає ознака ознаки, оскільки залежить від | | |прикметника. | | |Друге словосполучення «відпочили добре» — залежне слово — | | |наріччя, позначає ознака дії, оскільки залежить від дієслова.| | | |Учень | |Третє словосполучення «досить добре» — залежне слово — |працює у | |наріччя, позначає ознака іншого ознаки, оскільки залежить від |дошки. | |прислівники. |Якщо учень | |Учитель: Молодець. Зроби висновок: до якими частинам промови може |помиляється, | |належить наріччя, і воно може позначати? |вчитель | |Учень: Наріччя може ставитися до прикметника, дієслову і |вдається до | |прислівнику. І позначає ознака ознаки, дії чи іншого |допомоги | |ознаки. |класу. | |Учитель: Правильно. Сідай. Нині ж давайте розберемо, за які ж | | |морфологічні ознаки має наріччя. Уважно подивіться на| | |словосполучення, записані на дошки та зробіть відповідні | | |висновки. Хто готовий? | | |*Співав красиво, співають красиво, співаєш красиво, писав, красиво виводячи | | |літери | | |дуже гарне ситець |Словосочетан| |красиво одягнена дівчинка |іє записані | |дуже гарного ситцю |на дошці | |яйце всмятку. |заздалегідь. | |Учень: За підсумками даних словосполучень можна дійти невтішного висновку, що | | |наріччя неизменяемая частина промови, оскільки залишається незмінною | | |незалежно від цього, з якими частинами промови вживається, може | | |ставитися до дієслову, деепричастию, причастя чи | | |іменнику. Також наріччя не имеетокончаний. | | |Учитель: Правильно. А можна лише стосовно питання до прислівнику| | |визначити, що означає? | | |Учень: Ні. Необхідно знати від якого слова (частини промови) | | |ставиться питання до прислівнику. | | |Учитель: Правильно. Нині ж давайте вголос прочитаємо параграф 116| | |"Теорії". | | |Учитель: Скажіть, чим відрізняється наріччя з інших частин промови? | | |Учень: Прислівники немає роду, числа, падежу, часу, не | | |схиляються і відмінюються. | | |Учитель: Правильно. Хіба спільного в прислівники і деепричастия? | | |Учень: Наріччя, як дієприслівник є обставиною і | | |відповідає питанням «як?», і навіть немає закінчення. | | |Учитель: Правильно. Нині ж давайте закріпимо пройдене. | | |4.) Закріплення пройденого матеріалу. | | |Учитель: Давайте виконаємо упр. № 412 на дошки та в зошитах. |Читають | |*1.Весна нинішнього року дуже рання. 2. Он говорив дуже щиро. |вголос. | |3.Спектакль всім вкрай сподобався. 4. Моя бабуся належить до | | |хлібу надзвичайно бережно. 5. Він вмів слухати дуже ретельно. | | |Учитель: Добре. А якими стають пропозиції завдяки |Фронтальна | |використанню прислівників? |робота При | |Учень: Вони стають більш живими, точними. |даному виді | |Учитель: Добре. Сідай. Нині ж давайте прочитаємо текст, |опитування | |проектований через графопроектор. І подумаємо, яка ж роль |працює | |прислівників з тексту? |весь клас. | |Темне, чисте небо урочисто і неосяжне високо стояло над | | |нами із усією своєю таємничим пишнотою. Солодко соромилася | | |груди, вдихаючи той особливий томливий запах — запах російської | | |літньої ночі. Навколо не чулося майже ніякого шуму… Лише | | |зрідка у близькій річці з раптової звучністю хлюпне велика | | |риба і прибережний тростину слабко зашумить, ледь похитнутий |У дошки | |набіглої хвилею… Одні вогники тихенько потріскували. |працюють | |(І.Тургенєв «Бежин луг». |сильні | |Учитель: Яка ж роль прислівників з тексту? |учні, | |Учень: Прислівники дають точніше уявлення про місце й времени|твердо | |дії. У цьому тексті наріччя «солодко» з'єднує перший і |володіють | |друге пропозиції. Наріччя «колом» з'єднує друге й третє |теорією. | |пропозиції, тобто наріччя — один із засобів зв’язку в |Неточний | |пропозиціях. |відповідь | |Учитель: Правильно. Молодець. Тепер підсумуємо уроку. |виправляється| |5.) Результат уроку. |. | |Учитель: Давайте вкотре повторимо те, що ми вивчили про наріччям. | | | |Учень | | |читає вголос| |6.) Домашнє завдання. |текст, | |Учитель: Запишіть завдання додому: параграф 16 «теорії», усно. |проектований| |Упр.№ 413 письмово. Прочитайте завдання, запитаєте, що вам не |через | |зовсім зрозуміло. |графопроекто| |Урок закінчено. Бувайте. |р. | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |Один учень | | |проговаривае| | |т теорію, | | |вивчену | | |на уроці. | | |Учитель | | |виставляє | | |оцінки. | | |Усі, хто | | |зрозумів | | |завдання, | | |задають | | |питання. |.

Приложение.

Число.

Класна работа.

Наріччя як частину речи.

Синтаксична пятиминутка.

Шел дощ, тарабанячи по даху, наганяючи тугу, настирливо вив вітер в трубе.

Нагоняя тугу, настирливо вив вітер в трубі (простий., повест., невоскл., распр.).

Скоро ми знайшли у парку дуже затишний куточок. Тут ми досить добре отдохнули.

Очень уютный.

відпочили хорошо.

досить хорошо.

1.Весна нинішнього року дуже ранняя.

2.Он говорив дуже искренне.

3.Спектакль всім вкрай понравился.

4. Моя бабуся належить до хліба надзвичайно бережно.

5. Він вмів слухати дуже внимательно.

Зразок попередньої записи вчитель на доске.

Скоро ми знайшли у парку дуже затишний куточок. Тут ми досить добре отдохнули.

Співав красиво, співають красиво, співаєш красиво, красиво одягнена дівчинка, дуже гарний ситец,.

дуже гарного ситцю, яйце всмятку.

ТСО (графопроектор).

Текст з твору І. Тургенева.

Темне, чисте небо урочисто і неосяжне високо стояло з нас зі усім своїм таємничим пишнотою. Солодко соромилася груди, вдихаючи той особливий томливий запах — запах російської літньої ночі. Навколо не чулося майже ніякого шуму… Лише у близькій річці з раптової звучністю хлюпне велика риба, і прибережний тростину слабко зашумить, ледь похитнутий набіглої хвилею… Одні вогники тихенько потрескивали.