Результати та їх обговорення

Ферментативна активність за поверхневого культивування

За поверхневого культивування досліджувані штами базидіальних грибів проявляли різну ферментативну активність на 7 та 14 добу.

Найбільшу активність проявили штами К-1 I. lacteus (7 доба — 22,7 од/мг білка; 14 доба — 15,9 од/мг білка), А-Дон-02 I. lacteus (7 доба 13,1 од/мг білка; 14 доба — 14,6 од/мг білка), Д-1 I. lacteus (7 доба — 20, 017 од/мг білка; 14 доба — 10,060 од/мг білка), Іl-m I. lacteus (7 доба — 14, 477 од/мг білка; 14 доба — 8.467 од/мг білка) та Іl-b I. lacteus (7 доба -12, 033 од/мг білка; 14 доба — 7, 103 од/мг білка).

Можна помітити, що активність синтезу Mnзалежної пероксидази цих штамів на 14 добу зменшується (крім штаму АДон-02 I. Lacteus).

В штамах Дон-02 I. lacteus, AnSc-1 Daedaleopsis confragosa, T. vers T. versicolor, S. hirs Stereum hirsutum, H. an T. Hirsuta, 3 T. hirsute, 4 T. versicolor, M. gig Meripilus giganteus активність Mnзалежної пероксидази значно менша, що свідчить про те, що їм краще підходить глибинне культивування (рис. 3.1.).

В цілому, активність синтезу Mnзалежної пероксидази варіювала від 22, 7 од/мг білка (К-1 I. lacteus) до 0,0 од/мг білка (H.a T. hirsuta).

Пояснити те, що ферментативна активність відрізнялась на 7 та 14 добу можна тим, що різні штами грибів неоднаково пристосовуються до нових умов. У всіх штамів швидкість процесу пристосування відрізняється.

Штами одного й того ж виду можуть вести себе по різному, тому й проявляється різна ферментативна активність штамів.

Пояснити це можна тим, що гриби одного виду ростуть на різних деревах при різних умовах, тому отримують різну кількість поживних речовин. Виходячи з цього, гриб синтезує різну кількість ферментів. В даному випадку найкращі результати показали штами грибу Irpex lacteus. Це можна пояснити тим, що гриби цього виду, маючи дуже розвинену ферментативну систему, вражають білою гниллю дерева.

Рис. 3.1. Активність Mn-залежної пероксидази при поверхневому культивуванні