Проектування логістичних систем промислового підприємства

Курсова робота

З навчальної дисципліни: «Організація та проектування логістичних систем»

На тему: «Проектування логістичних систем промислового підприємства»

Вступ

Становлення ринкових відносин в Україні формує сьогодні особливий інтерес теоретиків і практиків до вже відпрацьованого в Європі й Америці інструментарію логістичного управління переміщенням продукції від продуцента до кінцевого споживача. Сьогодні цей інтерес досить актуальний для різних підприємницьких структур, оскільки в оптимізації переміщення товарного потоку криються більші можливості для формування стійкої конкурентної позиції на ринку за рахунок зниження витрат, більшою мірою, на транспортування й зберігання продукції. Саме логістика покликана забезпечити ефективне й погоджене ведення діяльності будь-якої високоорганізованої системи.

Незважаючи на певні успіхи, досягнуті у сфері логістики, єдиний підхід щодо термінологічної бази та сутності логістичних систем відсутній.

Одне з основних завдань логістики полягає у створенні інтегрованої ефективної системи регулювання й контролю за матеріальними й супроводжуючими їх грошовими та інформаційними потоками, що забезпечує високу якість поставки продукції підприємством. Із цим завданням тісно пов’язано вирішення таких проблем як контроль за матеріальним потоком і передача даних про нього в єдиний центр; визначення стратегії й технології фізичного переміщення товарів; розробка способів управління рухом товару; встановлення норм стандартизації й упакування; визначення обсягу виробництва, транспортування й складування; розбіжність між поставленими цілями й можливостями закупівлі та виробництва.

Одним з важливих аспектів функціонування логістичної системи підприємства є оцінка логістичних витрат, розмір яких залежить від виду логістичної системи, специфіки її функціонування. Для того, щоб мати нагоду виділити і оцінити логістичні витрати необхідно розуміти, що таке логістична система, як вона формується, які її існують види і як вона впливає на розмір логістичних витрат.

Логістична система — це сукупність таких підсистем, як постачання, виробництво, транспортування і складування, збут, разом із відносинами між підсистемами і між їхніми властивостями, із постійним прагненням до зростання ступеня організованості системи.

Предметом дослідження є економічні процеси і явища що роблять вплив на формування логістичної системи.

Об'єктом дослідження дипломної роботи являється процеси організації та управління логістичною системою промислового підприємства.

1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ І ПРОЕКТУВАННЯ ЛОГІСТИЧНИХ СИСТЕМ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

1.1 Проектування та моделювання логістичних систем

Економічна система, яка має високі адаптивні властивості в процесі виконання комплексу логістичних функцій і операцій, є логістичної системою, яка складається з декількох підсистем, взаємозв'язаних між собою і зовнішнім середовищем.

Промислові або торговельні підприємства, територіально-виробничі комплекси належать до об'єктів логістичних систем.

Мета створення логістичної системи — мінімізувати витрати або зберегти їх на заданому рівні при доставці продукції (послуг, інформації) в потрібне місце, в певній кількості, асортименті і максимально підготовленими до споживання.

Цілісна сукупність різноманітних елементів, об'єднаних в підсистеми і субсистема, що знаходяться в тісному взаємозв'язку між собою, представляє логістичну систему.

Практичне використання логістики в умовах ринкової економіки виступає як найважливіший фактор розвитку підприємництва.

Організація логістичних систем на перших етапах на рівні макроекономіки відбувалася мимоволі, методом проб і помилок. Для полегшення цього процесу в подальшому на базі наявного досвіду були розроблені методики формування організаційних структур логістики в господарських суб'єктах.

Шляхом розробки альтернативи моделей і порівняння між собою за їх характеристиками відбувався пошук найбільш ефективних логістичних рішень.

На основі відповідності максимально ефективному досягненню логістичних цілей здійснюється вибір найкращого варіанту.

При проектуванні і вдосконалення логістичних систем потрібно мати у своєму розпорядженні достатнім обсягом різнобічних даних, облік яких, як і хід збору і обробки, надалі не повинен припинятися.

Основні відомості, що враховуються при проектуванні логістичних систем.

1. Інформація про ринок:

1) його склад, масштаб, статичність;

2) число покупців і їх особливості;

3) розміщення замовників;

4) гнучкість попиту;

5) стан фінансової області;

6) законодавство;

7) політика державного економічного регулювання і т. д.

2. Інформація про виробництво:

1) необхідність матеріальних ресурсів, машин, обладнання та комплектуючих виробів;

2) ймовірність поставок по кооперації;

3) методика виробництва;

4) оснащеність виробництва і ступінь завантаження потужностей;

5) виробничий темп;

6) тривалість і специфіка виробничого циклу.

3. Інформація про матеріальні потоки:

1) характеристика специфіки та стану матеріальних потоків;

2) інформація про пересувати вантажі;

3) спосіб робіт та операцій при пересуванні;

4) час транспортувань і загальний час доставок.

4. Відомості про інформаційних потоках:

1) характеристика специфіки та стану інформаційних потоків;

2) відомості про систему інформаційного забезпечення;

3) методика обробки і закріплення інформації;

4) спосіб отримання та розповсюдження інформації;

5) потенціал зберігання та накопичення інформації і т. д.

Дуже важко, але можливо врахувати всі фактори, які впливають на проектування логістичних систем.

Дослідження і прогнозування поведінки логістичних систем на практиці здійснюється за допомогою економіко-математичного моделювання, тобто опису логістичних процесів у вигляді моделей.

Під моделлю в даному випадку розуміється відображення логістичної системи (абстрактне або матеріальне), яке може бути використане замість неї для вивчення її властивостей і можливих варіантів поведінки.

При побудові таких моделей необхідно дотримуватися таких вимог [16]:

* поведінка, структура та функції моделі повинні бути адекватні логістичній системі, що моделюється;

* відхилення параметрів моделі в процесі її функціонування від відповідних параметрів логістичної системи, що моделюється, не повинні виходити за рамки допустимої точності моделювання;

* результати дослідження моделі та її поведінки повинні виявити нові властивості логістичної системи, яка моделюється, що не відображені у вихідному матеріалі, використаному для складання даної моделі;

* модель повинна бути більш зручніша, ніж її реальний аналог — логістична система.

Дотримання цих вимог дозволяє реалізувати якісно нові можливості моделювання, а саме:

* проведення дослідження на етапі проектування логістичної системи для визначення доцільності її створення та застосування;

* проведення дослідження без втручання у функціонування логістичної системи;

* визначення гранично допустимих значень обсягів матеріальних потоків та інших параметрів логістичної системи без ризику руйнування системи, яка моделюється.

При розробці моделей логістичних систем користувачі повинні пам’ятати про вплив великої кількості об'єктивних і суб'єктивних факторів, що функціонують в певний момент часу. Головні з них такі [17]:

1. Склад суб'єктів і їх розміщення.

Система може включати одну або декілька юридично залежних або незалежних організацій галузі виробництва та обігу. Потребою в матеріальних, економічних і трудових ресурсах визначається вибір моделі логістичної системи, а також маркетинговою стратегією на ринку товарів і послуг.

При організації логістичної системи, формуванні нових виробництв неодмінно враховується наявність і розміщення постачальників. Не мають можливості ефективно впливати на локалізацію постачальників або споживачів більшість господарських структур. Тому вони мають свої підприємства з урахуванням скорочення транспортних витрат.

2. Число і розміщення складів і перевалочних пунктів.

Вони можуть влаштовуватися прямо на підприємствах, з'єднуватися в системи зберігання і переробки матеріальних ресурсів, прийнятих від постачальників, або в складські трансформаційні центри, орієнтовані на задоволення потреб споживачів. При необхідності можуть бути створені проміжні склади в безпосередній близькості від споживачів.

3. Транспортні моделі.

При формуванні логістичних систем розробляється кілька варіантів транспортних моделей. Кожен з них виділяється витратами, типом транспорту, швидкістю поставки, надійністю, ритмічністю, оригінальністю упаковки та складування.

Обумовлюється і реалізується оптимальний у сформованих на даний момент умовах варіант. При зміні умов, що спричинило за собою трансформування розрахункових показників, суб'єкти логістичних систем повинні мати можливість використовувати інші варіанти транспортних моделей.

4. Зв’язок.

Функціональні підрозділи логістичної системи всіх рівнів інтегровані не тільки транспортним, контрольним, але і комунікаційним зв’язком, що утворює складні підсистеми. Взаємозв'язок між підрозділами і підсистемами реалізується за допомогою телефону, телеграфу, кабельного зв’язку, комп’ютерної мережі та іншого. Кожен з видів зв’язку має свої плюси і мінуси.

Фактор швидкого зв’язку відіграє важливу роль у ході функціонування логістичної системи. Він впливає на рівень адаптації системи до навколишнього середовища, надає прямий вплив на процес прийняття та реалізації рішень.

5. Інформаційна система.

При створенні логістичних систем її наявність є обов’язковим. Її структура залежить від користувачів, до числа яких входять елементи не тільки певної системи, а й зовнішнього середовища.

Перевірка останніх обмежена. Великий вплив на тип інформаційної системи надає обраний підхід при обробці замовлень. Тому система може бути централізованої і децентралізованої.

Ступінь інтеграції, за якою вони розрізняються, залежить від поставлених цілей.

Усі моделі логістичних систем поділяються на два класи: ізоморфні і гомоморфні.

Ізоморфні моделі являють собою повний еквівалент всім морфологічним та поведінковим особливостям системи, що моделюється, і здатні повністю замінити її. Однак побудувати і дослідити ізоморфну модель практично неможливо внаслідок неповноти і недосконалості знань про реальну систему і недостатньої адекватності методів і засобів такого моделювання.

Тому практично всі моделі, які використовуються в логістиці, є гомоморфними, які являють собою моделі, подібні об'єктам, що відображаються, лише у відносинах, характерних і важливих для процесу моделювання. Інші аспекти будови і функціонування при гомоморфному моделюванні ігноруються.

Гомоморфні моделі поділяються на матеріальні і абстрактно-концептуальні.

Матеріальні моделі знаходять у логістичному управлінні обмежене застосування, що пов’язано з труднощами і високою ціною відтворення на такого роду моделях основних геометричних, фізичних і функціональних характеристик оригіналу і вкрай обмеженими можливостями варіювання їх у процесі роботи з моделлю.

Тому для логістики в основному використовуються абстрактно-концептуальні моделі, які поділяють на символьні і математичні.

Символьні моделі побудовані на основі різних, певним чином організованих знаків, символів, кодів, слів або масивів чисел, що зображують досліджуваний оригінал. Для побудови таких моделей використовуються такі символи або коди, які однозначним, що не допускає можливості різного тлумачення чином, представляють структури, що моделюються, і процеси. Наприклад, для мовного опису моделей використовуються спеціальним чином побудовані словники (тезауруси), в яких, на відміну від звичайних тлумачних словників, кожне слово має тільки одне певне значення.

Інформацію, отриману за допомогою використання символьних моделей, незручно обробляти (хоча це і можливо) для подальшого використання в системах логістичного управління. Тому найбільшого поширення в процесі створення і експлуатації систем логістичного управління отримали математичні моделі. Математичне моделювання буває аналітичне та імітаційне.

Особливістю аналітичних моделей є те, що закономірності будови і поведінки об'єкта моделювання описуються в прийнятній формі точними аналітичними співвідношеннями. Ці співвідношення можуть бути отримані як теоретично, так і експериментально. Теоретичний підхід застосовується лише для простих компонентів і систем, що допускають сильне спрощення і високий ступінь абстракції. Крім того, утруднена перевірка адекватності отриманого аналітичного опису, оскільки поведінка модельованого об'єкта заздалегідь не визначена, а як раз і має бути з’ясована в результаті моделювання. Для визначення цієї поведінки і складається даний аналітичний опис. Аналітичний опис може бути визначений також шляхом проведення експериментів над досліджуваним об'єктом. Більш універсальним підходом володіє імітаційне моделювання.

Імітаційна модель — це комп’ютерне відтворення розгортання в часі функціонування системи, що моделюється, тобто відтворення її переходу з одного стану в інший, що здійснюється відповідно до однозначно визначених операційних правил.

На ЕВМ імітується потік керованого процесу з подальшим аналізом результатів моделювання для вибору остаточного рішення.

Імітаційні моделі відносяться до класу описових моделей. При цьому машинна імітація не обмежується розробкою лише одного варіанта моделі та одноразової її експлуатацією на ЕВМ. Як правило, модель модифікується і коректується: варіюються вихідні дані, аналізуються різні правила дії об'єктів. Випробування моделі здійснюються таким чином, щоб перевірити і порівняти між собою різні структурні варіанти логістичних систем. Імітація завершується перевіркою отриманих результатів та видачею рекомендацій для практичного впровадження.

Імітаційні моделі широко застосовуються для прогнозування поведінки логістичних систем, при проектуванні та розміщенні підприємств, для навчання і тренування персоналу і т.д.

Опис у вигляді математичних моделей економічних (логістичних) процесів здійснюється економіко-математичними методами. Алгоритмічні методи дозволяють реалізувати моделі, у яких встановлюють зв’язки між вхідними і вихідними параметрами описуваного компонента, швидкостями їх зміни і швидкостями зміни цих швидкостей (тобто прискореннями).

Ці методи поділяють на економіко-статистичні та економетричні.

Перші використовують опис характерних елементів, засновані на математичній та економічній статистиці. Другі базуються на математичному описі економічних процесів, що відбуваються. Наприклад, загальний фонд заробітної плати однозначно математично пов’язаний з кількістю працівників та їх розподілом по розрядах.

Евристичні методи представляють собою не правила перетворення деяких вихідних положень, а набір типових рішень, що забезпечують нехай і не оптимальну, але цілком працездатну процедуру отримання описів, придатних для подальшої побудови моделей.

Евристичні методи поділяються на методи дослідження операцій і методи економічної кібернетики. Останні, в свою чергу, поділяються на методи теорії економічних систем і моделей, методи теорії економічної інформації та методи теорії керуючих систем.

Економіко-математична модель — це математична модель досліджуваного економічного об'єкта (системи, процесу), тобто математично формалізований опис досліджуваного економічного об'єкта (системи процесу), що відображає характер, певні суттєві властивості реального економічного об'єкта і процесів, що протікають у ньому.

Основним для дослідження економіко-математичної моделі є її цільова функція. Екстремальне значення даної функції для конкретної моделі відповідає найкраще управлінське рішення для модельованого об'єкта. Описами подібної моделі є також обмеження значень її параметрів, які задаються у вигляді системи рівностей і нерівностей. Таким способом формалізуються ті чи інші властивості модельованого компонента.

1.2 Досвід формування та функціонування логістичних систем у промисловості

Розглянемо впровадження SAP ERP-системи на ВАТ «Ена» (виробника центр обіжних насосів промислового призначення).

ВАТ «Ена» є одним з провідних російських виробників насосного обладнання. Номенклатура продукції заводу складає більше 3500 типорозмірів і найменувань. Чисельність працюючих на підприємстві перевищує 6500 осіб. Продукція ВАТ «Ена» широко відома на російському ринку і за кордоном.

Передумови проекту В умовах існування в конкурентному середовищі підприємства повинні постійно розвиватися, розширюючи асортимент, поліпшуючи якість продукції та обслуговування, підвищуючи надійність поставок, виділяючи і розвиваючи свої ключові переваги перед конкурентами. Керівництвом ВАТ «Ена» в якості шляхів розвитку ключових переваг заводу були визначені: скорочення часу виведення нових виробів на ринок, забезпечення високої якості продукції, сертифікація за стандартом ISO / ТУ 16 949.

Для реалізації поставлених завдань підприємству необхідно було створити сучасну єдину інформаційну систему, що дозволяє контролювати, керувати та планувати виробництво, прогнозувати майбутнє, вибирати та приймати об'єктивні і зважені управлінські рішення.

Однак у той момент єдиної інформаційної системи на підприємстві не було. За словами начальника відділу ІТ підприємства, Валентини Іванової, на початку 2000 року існуюча АСУП заводу була побудована на технічній і технологічній базі п’ятнадцятирічної давності. Остання велика модернізація засобів обчислювальної техніки та технології обробки на обчислювальному центрі пройшла в кінці 80 початку 90 років — «У нас була часткова автоматизація основних бізнес-процесів, застосовувалися різні платформи, не було централізованої бази даних, а вміст двох різних баз нерідко суперечило один одному».

Фахівці заводу особливо відзначають серйозні моменти, які накопичилися на виробництві. Слабкий контроль за запасами сировини міг призвести до того, що в потрібний момент часу сировини просто не вистачало. Не проводився розрахунок собівартості виробленої продукції. Серйозні проблеми виникали і в обліку: багатовиробничі операції доводилося відстежувати і контролювати вручну. Планування виробництва здійснювалося лише за обсягами, календарного планування не було, система безперервного оперативного планування була морально застарілою, бухгалтерський облік був автоматизований лише частково.

Всі ці факти послужили основою і, частково, мотивом для ухвалення рішення про початок комплексного проекту автоматизації управління підприємством.

Цілі і завдання проекту Мета проекту відповідала цілі підприємства — повністю задовольнити запити споживачів, відповідаючи світовим досягненням в стандартах якості. Визначивши, якою мірою реалізація цієї мети може бути досягнуто за допомогою автоматизації, керівництвом ВАТ «Ена» перед командою проекту були поставлені наступні завдання [18]:

· переглянути та оптимізувати існуючі на підприємстві бізнес-процеси;

· реалізувати повну автоматизацію бухгалтерського обліку (від балансу до форм зовнішньої звітності);

· удосконалити систему планування та обліку витрат;

· систематизувати і оптимізувати інформаційні потоки;

· реалізувати пономенклатурний розрахунок собівартості;

· впровадити стандарт MRPII в управлінні виробництвом.

Реалізація подібних проектів, зазвичай, триває близько 2−2,5 років, однак ринкова ситуація не дозволяла витрачати на автоматизацію стільки часу. У результаті була поставлена додаткове організаційне завдання — виконати всі роботи за проектом протягом одного 2006 року і запустити систему управління в промислову експлуатацію 1 січня 2007

Вибір ERP-системи Аналізом варіантів вибору програмної платформи займався власний відділ інформаційних технологій заводу. Серед розглянутих тиражних ERP-систем були: «1С: УПП 8.0», MAX, Axapta, Oracle E-Business Suite, SAP ERP. Також, вивчалися і системи управління цехом ФОБОС та Фанчейн. У ході оцінки можливості застосування цих інформаційних систем ІТ-фахівці заводу, в тому числі, відвідали підприємства, на яких були впроваджені зазначені рішення. Після аналізу всіх попередньо відібраних варіантів підприємство зупинилося на пропозиції компанії SAP AG. За словами представників ВАТ «Ена», російські системи такі як «Галактика», «1С-підприємство», «Парус», «БОС-Корпорація» ними не розглядалися з огляду на те, що немає впроваджень даних систем на підприємствах типу ВАТ «Ена». Axapta була відкинута через те, що запроваджувачі не бралися за проект, який потрібно виконати всього за один рік, а рішення від Oracle виявилося дуже дорогим.

Як зазначають на заводі, на вибір рішення SAP вплинули наступні фактори [18]:

· широка функціональність рішення, що підтримує всі ключові бізнес-процеси підприємства;

· наявність типової методології для виконання окремих бізнес-процесів;

· можливість доопрацювання функціональних модулів під особливості підприємства;

· можливість підготовки в навчальних центрах SAP фахівців за рішеннями SAP для власної команди підприємства;

· наявність позитивного досвіду впровадження рішень SAP в Росії і країнах СНД.

На виборі рішення позначився і досвід компанії-інтегратора, що дозволив реалізувати проект за один рік.

Хід проекту впровадження До того, як почалося власне впровадження ERP-системи, силами співробітників ІТ-служби ВАТ «Ена» була виконана велика підготовча робота, яка, на думку учасників проекту, внесла досить відчутний внесок у скорочення термінів впровадження. Валентина Іванова зазначила: «Передпроектний аналіз був зроблений заздалегідь, для того щоб визначити, яка нам потрібна система, як вона впорається з нашими завданнями і як мінімізувати витрати (таке завдання ставилася з самого початку). Ми провели ретельний аналіз усіх існуючих бізнес-процесів і на основі цих даних склали техзавдання, в якому були описані основні вимоги заводу. При цьому компанія-інтегратор аргументовано наполягала на максимальному використанні стандартного функціоналу SAP ERP і про прив’язку рішення до умов підприємства шляхом його налаштування, а не зміни коду. Ми, як замовник, з цим погодилися і надалі послідовно це витримували «.

Проект стартував у січні 2006 року. Його реалізація виконувалась за методологією впровадження, розробленою фірмою АСАП Консалтинг, і складалася з восьми етапів. На першому етапі був утворений проектний офіс, розроблений статут проекту, відповідно до якого була визначена організаційна структура управління проектом. Спонсором проекту був голова Ради директорів Белебеївського заводу «Автонормаль» Олексій Владиславович Сабадаш, а його заступником стала Світлана Степанівна Скворцова, директор по економіці та фінансам. Паралельно вона очолила комітет по внесенню структурних, організаційних, функціональних змін до проекту. До комітету увійшли керівники основних підрозділів (власники бізнес-процесів), зокрема головний бухгалтер, начальник планово-економічного відділу, директор з виробництва, експерти-консультанти.

Був також сформована Керуюча рада. До складу Керуючої ради увійшли всі директори виробництв. З боку АСАП Консалтинг в Керуючій Ради працював Валерій Анатолійович Воробйов — генеральний директор ТОВ «АСАП Консалтинг». Крім цього, було утворено шість груп відповідно до функціональних модулів, що впроваджуються. До складу цих груп увійшли керівники відділів — як власники бізнес-процесів. Вони несли відповідальність за реалізацію відповідного процесу в системі зі стратегічної точки зору.

Наступний рівень проектної групи — це ІТ-співробітники і програмісти заводу. Вони займалися налаштуванням системи та розробкою додатків. Окрема група з двох людей працювала над створенням бази нормативно-довідкової інформації - введенням специфікацій, документів і т. п.

Компанія ASAP Consulting зі свого боку виділила близько десяти консультантів і трьох розробників. Загалом над проектом працювали близько п’ятдесяти осіб (власники бізнес-процесів, ключові користувачі, внутрішні ІТ-фахівці, консультанти і розробники).

На другому етапі реалізації проекту було зроблено детальний опис і проведений аналіз більш ніж 250 бізнес-процесів, спроектована архітектура рішень інтегрованої системи управління шляхом накладання схем «як є» і «як повинно бути» у відповідність до стандартів SAP.

Третій етап був присвячений розробці конкретних проектних рішень реалізації майбутньої системи. У цей період на засіданнях робочих груп впровадження функціональних модулів обговорювалися і приймалися рішення з реалізації процесів управління.

На четвертому й п’ятому етапах відповідно до затвердженого концептуальним проектом проводилася налаштування системи (спочатку настроювався прототип, потім відбувалася його інтеграційна доведення), формувалися основні дані, проводилося первинне тестування окремих функціональних модулів, перевірка сумісності процесів і здійснювалося інтеграційне тестування.

На шостому етапі були проведені остаточне доведення системи та міграція даних з успадкованих додатків. У цей період був здійснений аналіз даних, сформовані інструкції і запроваджено стандарти робочих процесів в рамках нової інформаційної системи. Паралельно велося навчання співробітників проектного офісу і підприємства.

Останні два етапи 7 і 8 були присвячені вводу в експлуатацію проекту та стабілізації роботи системи.

Перед запуском системи була організована компетентна комісія з власників бізнес-процесів — керівників провідних підрозділів. Комісії були представлені на тестування 122 найважливіших бізнес-процеси. Тестування процесів проводили програмісти і ключові користувачі підрозділів підприємства. За результатами роботи комісії було прийнято рішення про здачу системи в промислову експлуатацію з 1 січня 2007

Функціональні характеристики впровадженого рішення Виходячи з основних завдань підприємства, в ході проекту були послідовно впроваджені наступні функціональні блоки: «Збут» (SD), «Управління матеріальними потоками» (MM), «Планування та управління основним виробництвом» (PP), «Контролінг і облік витрат» (CO), «Фінанси» (FI), а також модуль «Технічна і системна підтримка» (BC).

Збут У фокусі даної частини проекту — вирішення задачі по поліпшенню взаємодії з покупцями. Функціональність «Збут» створена переважно на основі стандартних бізнес-процесів ERP-системи. Реалізована функція завантаження замовлень, що надходять в електронному вигляді від ключових клієнтів, що дозволяє скоротити кількість помилок і час обробки замовлень, що надходять. Використовується ряд розробок, що спрощують роботу служб, пов’язаних зі збутом. Всі необхідні друковані та звітні форми служби одержують із системи.

Управління матеріальними потоками Наскрізний облік товарно-матеріальних цінностей так само базується на типових процесах ERP-системи. Реалізовано можливість вести облік в різних одиницях вимірювання, автоматично пропонувати заміни, вести облік матеріалів по партіях, вносити фізико-хімічні показники закуповуваної продукції / металу.

Реалізовано ряд АРМів (пульт планування, робоче місце закупника та ін.) Також через модуль «Закупівлі» реалізовано облік послуг і робіт, що закуповуються підприємством на стороні. Весь процес закупівлі, зберігання та руху ТМЦ реалізований у системі SAP. Всі необхідні друковані та звітні форми служби одержують із системи. Реалізована система СУС (Система управління складами) — WMS.

Планування і управління виробництвом Впровадження цього функціонального блоку дозволило автоматизувати [18]:

· ведення нормативних документів (технологічні карти, специфікації, робочі місця) з внесенням змін до документів (служба змін) та облік цих змін у плануванні виробництва;

· формування маршрутних карт і різних супровідних документів, на підставі яких здійснюється виробництво і переміщення матеріалів, що виготовляються;

· виконання об'ємного планування виробництва, у відповідності зі стандартами MRP, на підставі планів збуту, об'ємна оцінка забезпеченості виробничої програми існуючими потужностями;

· довгострокове планування на рік, квартал, місяць;

· календарне планування, балансування потужностей і розрахунок оптимальної кількості верстатів для виконання замовлення, для забезпечення оптимального завантаження робочих місць;

· формування графіка запуску-випуску виробничих замовлень;

· оперативний облік виконання виробничих замовлень за допомогою їх підтвердження в системі;

· оперативне зміна виробничих замовлень у відповідності із зміною потребою, що змінюється;

· формування потреби в матеріалах для виконання замовлень у розрізі заданого періоду;

· формування всіх необхідних звітних форм;

· реалізована функціональність ЗДЗ (змінно-добового завдання);

Контролінг і облік витрат У системі були реалізовані наступні функції [18]:

· облік прямих і непрямих витрат по місцях виникнення витрат;

· облік прямих і непрямих витрат по окремим виробничим та господарським заходам;

· формування валової фактичної собівартості продукції і послуг допоміжних і обслуговуючих виробництв;

· оцінка вартості реалізованих робіт (послуг) за фактичною собівартістю;

· облік витрат у розрізі економічних елементів;

· визначення фактичної собівартості продукції та напівфабрикатів власного виробництва в багатоперероблюючому виробництві з урахуванням фактичної собівартості виробництва і складських запасів попередніх періодів;

· оцінка витрат напівфабрикатів для наступного переділу за фактичною собівартістю;

· оцінка складських запасів продукції та напівфабрикатів з фактичної собівартості;

· оцінка собівартості реалізованої продукції за фактичною собівартістю;

· скорочення терміну закриття періоду.

Фінанси У даній області система дозволяє вирішувати такі завдання, як [18]:

· ведення Головної бухгалтерської книги;

· облік доходів і витрат;

· облік ПДВ;

· ведення системи кореспонденції рахунків;

· формування зовнішньої і внутрішньої бухгалтерської звітності;

· обмін даними із зовнішніми системами;

· фінансовий менеджмент — управління готівкою.

Результати впровадження Впровадження рішення SAP дозволило охопити практично всі господарські і виробничі бізнес процеси ВАТ «Ена». Системою забезпечується наскрізний процес обробки інформації - реєстрація первинних документів з постачання матеріалів і послуг — списання їх на собівартість виробленої продукції - оформлення документів на відвантаження — фактурування і, в кінцевому підсумку, отримання бухгалтерського балансу.

У ході проекту впровадження було виконано детальне тестування процесів, проведено аналіз використовуваних на підприємстві даних, сформовані інструкції і запроваджено стандарти і розробки робочих процесів в рамках нової інформаційної системи.

В результаті впровадження рішення SAP підприємство вийшло на новий рівень інформативності - тепер управлінські рішення приймаються на основі оперативної і достовірної інформації.

Результатами виконаного проекту можна вважати [18]:

· автоматизацію планування потреби в матеріалах;

· автоматизацію календарного планування, включаючи розрахунок завантаження потужностей в рамках основного виробництва;

· автоматизацію розрахунку і аналізу собівартості продукції, а також детального аналізу витрат по виділеним місцям виникнення витрат;

· забезпечення керівництва підприємства повною й достовірною інформацією щодо запасів в режимі реального часу;

· автоматизацію управління збутом, націленого на своєчасне виконання кожного замовлення;

· забезпечення оперативного контролю дебіторської та кредиторської (у тому числі авансованої) заборгованості за матеріалами і продукції основного виробництва.

· забезпечення автоматичного відображення в бухгалтерському обліку руху матеріалів, напівфабрикатів та готової продукції виробництва в кількісному і вартісному виразі у відповідності з виробничим процесом — від надходження на склад до відвантаження споживачам;

· забезпечення централізованого ведення довідників матеріалів та послуг, специфікацій, технологічних карт, робочих місць.

Таким чином провадження SAP ERP дозволило підприємству не лише якісно поліпшити ключові бізнес-процеси, але і підвищити поінформованість та зацікавленість співробітників підрозділів, зробити їх взаємодія узгодженим та ефективним, зросла відповідальність персоналу основного виробництва за кінцеві результати діяльності підприємства за рахунок делегування повноважень на оперативний рівень управління; подальше розвиток системи управління підприємством буде відбуватися в напрямку детального освоєння вже впровадженої функціональності та впровадження нових компонентів.

2. ПРОЕКТУВАННЯ ЛОГІСТИЧНИХ СИСТЕМ

2.1 Визначення та аналіз логістичних проблем, ситуацій та завдань

Акціонерне товариство закритого типу «Харківмаш» — правонаступник територіального Управління матеріально-технічного забезпечення продукцією машинобудування «Харківмашоптторг».

Протягом останніх 5 років АТЗТ «Харківмаш» активно розвиває власну виробничу програму, постійно нарощуючи обсяг поставок устаткування свого виробництва.

Основні напрями виробничої діяльності АТЗТ «Харківмаш»:

— виробництво запасних частин до насосів, надання послуг з ревізії і ремонту насосних агрегатів;

— виробництво нафтових насосів;

— виробництво установок гідроочищення і надання послуг з очищення різних поверхонь;

— спільне виробництво підземних ємкостей та комплектація їх напівпогруженими насосами;

— спільне виробництво блокових насосних установок;

— спільне виробництво апаратури автоматизації дизельних агрегатів.

Створений на базі підприємства науково-технічний центр проводить роботи з модернізації і створення нових типів насосного устаткування. Розробляє устаткування для нових технологій переробки харчових продуктів і нових будівельних матеріалів. У перспективі АТЗТ «Харківмаш» планує освоїти випуск хімічних насосів, а також продовжувати роботи з удосконалення конструкцій вже існуючих зразків.

Основні види діяльності АТЗТ «Харківмаш»:

АТЗТ «Харківмаш» є виробником та постачальником широкого спектру обладнання виробничо-технічного призначення для підприємств нафтодобувної та нафтопереробної промисловості, гідрота теплоенергетики, комунального господарства.

АТЗТ «Харківмаш» виробляє:

— Нафтові насоси типу НК та НКВ;

— насоси для води типу ПЕ, СЕ, КсВ, ЦН, ВВН;

— запасні частини для насосів різних типів;

— виконує ремонт насосних агрегатів.

АТЗТ «Харківмаш» постачає:

— насосні агрегати;

— вентилятори та компресори;

— електродвигуни;

— сталеві канати, троси;

— теплообмінне обладнання;

— запорну арматуру;

— кабельно-провідникова продукція;

— торцеві ущільнення, пластинчасті муфти.

На початковому етапі проектування логістичних систем визначимо та проаналізуємо проблеми підприємства АТЗТ «Харківмаш». Для цього проведемо внутрішній, зовнішній і технологічний логістичний аналіз. Результати аналізу оформимо у вигляді таблиць 2.1- 2.3.

логістичний система промисловість впровадження Таблиця 2.1 — Внутрішній аналіз логістичної діяльності підприємства

Таблиця 2.2 — Аналіз зовнішніх факторів: найважливіші питання

Таблиця 2.3 — Технологічний аналіз логістичної діяльності підприємства