Концепція європеїзації чеського суспільства

Концепція європеїзації чеського суспільства

Європеїзація розглядає трансформаційні процеси під час вступу країн Центрально-Східної Європи до ЄС. У цьому контексті актуальним є проаналізувати процеси європеїзації які тривали у Чеській Республіці, тому що вони впливали й на українсько-чеські відносини, а також і на відносини з іншими постсоціалістичними країнами Центральної Європи, які є членами Європейського Союзу. Необхідно відзначити, що аналіз процесів європеїзації чеського суспільства і вироблення рекомендацій, які можуть бути використані у роботі урядів, міністерств і відомств України не є предметом широкого кола спеціальних наукових досліджень у вітчизняній історіографії. Серед праць можна виділити дослідження Г. Зеленько [1], Л. Кіцили [2], В. Федурця [10]. Тому у даній статті вперше в українській історіографії робиться спроба виробити підходи, щодо використання чеської концепції європеїзаційних реформ в умовах підписання Україною Угоди про асоціацію з ЄС.

Країни Центрально-Східної Європи, у тому числі і Чехія, по різному відреагували на адаптаційний тиск з боку ЄС розробивши відповідні національні програми і стратегії. Хоча адаптаційний тиск Європейського Союзу на посткомуністичні країни був у цілому однаковим, реагування на нього мало чітко виражені національні особливості впродовж усіх етапів європеїзації [6, с. 218−224]. Можна виділити наступні її рівні:

• 1. Інституційний рівень;
• 2. Репрезентативна консолідація. Характеризується формуванням політичних партій та груп інтересів, а також плюралізацією організацій чеського громадянського суспільства;
• 3. Поведінкова консолідація, охоплює зміни на рівні чеських політичних еліт та професійних груп;
• 4. Оціночна консолідація — формування масової підтримки демократичного режиму у Чеській Республіці.

У Польщі та Угорщині початок системної трансформації став результатом переговорів між новою та старою елітами. У Чехословаччині - «оксамитова революція» 1989 р. привела до краху старої посткомуністичної системи та усунення від влади КПЧ.

Противники вступу в ЄС — це традиційно фермерські партії або націоналістичні, зокрема у Польщі - Самооборона, Угорщині - Угорська партія справедливості, у Чехії - консерватори, Громадянська демократична партія на чолі з В. Клаусом, в Україні - Комуністична Партія [7, с. 304−315].

Основу чеської концепції європеїзації склали наступні чинники:

• 1. Була правильно організована робота по координації діяльності органів влади ЧР та взаємодії з органами ЄС по проведенню реформ, гармонізації національного законодавства до вимог Євросоюзу, тощо. Ця робота проводилася послідовно на протязі тривалого відрізку часу. Для її організації та координації у 1994 р. був створений Комітет Уряду у справах європейської інтеграції. З часом він реорганізовувався відповідно до вимог і складності завдань. Так, у 2001 р. ця інституція була перетворена на Раду Уряду у справах європейської інтеграції, а у 2003 р. — на урядовий Комітет з питань ЄС. Він став головним робочим координаційним органом у питаннях відносин з Євросоюзом у структурі органів державного управління. Його завданням було сприяння реалізації стратегічної ролі Уряду ЧР у справі формування та реалізації політики стосовно ЄС. Він також здійснював координацію Галузевих координаційних груп (ГКГ), які опрацьовували законопроекти Європейської комісії і впливали на розробку та підготовку цих проектів. Таким чином, протягом всього часу забезпечувалася неперервна, послідовна робота по реалізації стратегічних завдань [5, с. 106−109].
• 2. Досягнення злагодженості та політичної стабільності у країні задля проведення реформ на кінцевій стадії які б привели Чехію до Європейського Союзу. Так, на початку 2000 року був підписаний «Патент взаємної підтримки» — п’ять міжпартійних документів до т.зв. «опозиційної угоди» (липень 1998 р.). Підписанням міжпартійних документів був створений також політичний прецедент у новітній історії Чехії, коли основні політичні суперники, відклавши партійні амбіції, продемонстрували розуміння державних пріоритетів та національних інтересів країни в реалізації її стратегічної мети. За висновками чеських політологів, основним політичним наслідком підписання зазначених міжпартійних документів було те, що завдяки компромісу, досягнутому між ГДП і ЧСДП, зникала загроза виникнення нової урядової кризи у країні, яка була б небезпечною на завершальному етапі підготовки ЧР до вступу до Євросоюзу [5, с.106−109; 3, с. 40−49].
• 3. Загальний процес реальної інтеграції ЧР до ЄС знайшов продовження у реалізації «позиційних документів». Були розроблені Програми з підготовки вступу в ЄС. У 2000 р. було реалізовано програму: спільна зовнішня політика та політика безпеки і митний союз, а у 2001 р. — зовнішні відносини, комерційне право, вільне пересування послуг, вільне пересування капіталу, соціальна політика і зайнятість і т. ін. У 2002 р. було реалізовано програми: регіональна політика та координація структурних засобів [4, с. 2732].
• 4. Відповідно до вимог часу та політичних і економічних викликів періодично розглядалися та корегувалися основні засади внутрішньої і зовнішньої політики та затверджувалися Концепції економічних реформ та зовнішньої політики. Зокрема, у 2003, 2006 та 2009 роках розроблялися чеська Концепції проекспортної політики, у яких детально у розрізі окремих країн визначалися конкретні заходи та параметри двостороннього співробітництва. Україна була серед пріоритетних країн для співробітництва в зовнішньоекономічній сфері. На особливу увагу заслуговує Концепція у сфері зовнішньої торгівлі, що приймалася в умовах світової фінансово-економічної кризи. Чехія звузивши коло пріоритетних країн, одночасно вирішила сконцентруватись на співпраці з Україною, що випливало з детального плану співробітництва, який містив чотири напрямки проведення заходів [8, с. 199−207].
• 5. Послідовне проведення економічних реформ наблизило економіку Чехії до стандартів ЄС. Перед вступом у 2004 року, економіка Чехії на 70 відсотків відповідала середньому рівню країн ЄС [9, с. 89−91].
• 6. Формування національної ментальності щодо повернення до загальноєвропейських цінностей від яких Чехія відійшла в силу історичних обставин. трансформаційний європейський чехія український
• 7. Своєчасне проведення секторальних структурних змін у економіці, що забезпечило конкурентоздатність чеської продукції на світових ринках. 80% чеського експорту спрямовувалось до країн Європейського Союзу.
• 8. Проведення податкової реформи сприяло розвитку малого та середнього бізнесу. Рівень податків на початку 2004 р. у Чехії був співвідносний з розмірами податків у ЄС.
• 9. Прозорість ведення бізнесу, відкритість усіх майнових реєстрів, та відкритий доступ до реєстру власників та засновників суб'єктів підприємницької діяльності, створило сприятливий інвестиційний клімат у Чехії. У її економіку до 2012 року надійшло комулятивно понад 140 млрд. дол. США прямих іноземних інвестицій, що втричі перевищує надходження в Україну. Середня заробітна плата складала понад 1300 дол. США [10, с. 61−66].
• 10. В Україні на відміну від Чеської Республіки тільки зараз прийнято законодавство про відкриття реєстрів, але вони ще до кінця не відкриті. Насамперед, це реєстр власників майна, власників та засновників суб'єктів підприємництва та інші. Це суттєво знижує привабливість іноземних інвесторів до ведення бізнесу в Україні, підриває довіру.
• 11. За допомогою регіональних фондів підтримки з державного бюджету Чехії та Євросоюзу вдалося забезпечити регіональний розвиток і знизити депресивність східних регіонів Чехії [3, с. 40−49].
• 12. Чеська Республіка успішно реалізувала проекспортну політику шляхом державної підтримки участі суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності у презентаційних і виставкових заходах, бізнес та економічних форумах в інших країнах. Зокрема, відповідно з Концепцією зовнішньоекономічної діяльності, Уряд ЧР розглядає рекламно-інформаційну та виставкову діяльність, як важливу складову проекспортної політики держави. Об'єм коштів, що направлявся в ЧР на ярмарки і виставки, досягав 1% валового внутрішнього продукту, тобто близько
• 260 млн. дол. США. У країні була запроваджена програма державної підтримки чеських виробників продукції у міжнародних виставкових заходах. Одне з провідних місць у системі державної підтримки виставково-ярмаркової діяльності посідало

Міністерство промисловості і торгівлі Чеської Республіки, яке здійснювало повне або часткове фінансування участі чеських фірм у 50−60 міжнародних виставково-ярмаркових заходів, що проходили у зарубіжних країнах. Міністерством у кінці кожного року затверджувався список виставкових заходів, у фінансуванні яких братиме участь в наступному році. Так, щорічно затверджувався перелік з близько 60 міжнародних виставок за кордоном, у рамках яких надавалася державна підтримка участі чеських фірм і компаній. Для порівняння, якщо у 2003 р. на державну підтримку розвитку експорту з державного бюджету було спрямовано 1,4 млрд. крон (близько 50 млн. дол. США) на забезпечення проекспортної політики (кредитування та страхування експорту, підтримка участі чеських підприємств у виставках, діяльність торговельно-економічних місій та представництв агентства «ЧезТрейд»), то у 2010 р. ці витрати досягнули 4,4 млрд. крон (близько 155 млн. дол. США) [9, с. 89−91; 3, с. 40−49].

Таким чином, вступ Чеської Республіки до ЄС відбувався за умов політичної та економічної стабільності у країні. Набуття Чехією членства в Євросоюзі підтримували майже все чеське суспільство та політичні сили. У країні почали набувати визначального характеру зразки європейської демократії, ринкової економіки та високих соціальних стандартів. На кінець 2004 р. Чехія мала вже позитивне торговельне сальдо понад 1,4 млрд. євро, а у 2005 р. — 3,05 млрд. євро. Протягом 2004;2006 рр. ЧР поступово інтегрувалася до єдиного ринку і політичної системи європейської спільноти. Отже, за десять років незалежності, з 1993 по 2003 рік, Чехія змогла виробити і втілити у життя власну концепцію європеїзації, яка сьогодні з успіхом може бути використана українськими урядовими чинниками для швидкої і успішної інтеграції в європейське співтовариство.

Список використаних джерел

• 1. Зеленько Г. Взаємозалежність фаз демократизації і становлення громадянського суспільства у постсоціалістичних країнах / Галина Зеленько [Текст] // Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї. — К., 2007. — Вип. 10. — С.86−100.
• 2. Кіцила Л.Ю. Труднощі й здобутки Чеської Республіки на шляху до Європейського Союзу (1996;2000) [Текст] // Вісник Львівського університету ім. Івана Франка. Серія: Міжнародні відносини. — Львів, ЛНУ ім. Івана Франка, 2002. — Вип. 9. — С.70−79.
• 3. Корсак Р. В. Политическая ситуация в Чешской Республике 2004;2009 гг. [Текст] // Современный научный вестник / Серия: Экономические науки. Государственное управление. — Белгород: Руснаучкнига, 2013. — № 19 (158). — С. 40−49.
• 4. Корсак Р. В. Исследование трансформации общественно-экономических отношений в Чешской Республике в трудах российских ученых (нач.ХХІ в.) [Текст] // Современный научный вестник / Серия: Экономические науки. — Белгород: Руснаучкнига, 2013. — № 4 (143). — С. 27−32.
• 5. Корсак Р. В. Трансформаційні процеси в Чеській Республіці 1993;1999 рр. [Текст] // Науковий вісник Ужгород. ун-ту. Серія: Політологія, Соціологія, Філософія. — Ужгород: Говерла, 2009. — Вип.13. — С. 106−109.
• 6. Корсак Р. В. Чеська Республіка: процес становлення державності (країнознавчий нарис). Нові технології в геодезії, землевпорядкуванні та природокористуванні [Текст] // Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції (м. Ужгород, 28−30 жовтня 2010 року). — Ужгород: Говерла, 2010. — С. 218−224.
• 7. Милованов В. С. Чехия [Текст] // Центрально-Восточная Европа во второй половине ХХ века. В трех томах. Том Третий. Трансформация 90-х годов. Часть ІІ. — М.: Наука, 2002. — С. 304−339.
• 8. Мотрук С. Головні напрямки зовнішньої політики Чеської Республіки на рубежі ХХ-ХХІ ст. // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки. Міжвідомчий збірник наукових праць / Відп. ред. С.В. Віднянський. — К.: Ін-т історії НАН України, 2004. — Вип.10. — С. 199−207.
• 9. Мразова Л. Инвестиционные поощрения в Чешской Республике [Текст] // Предпринимательская деятельность в Чешской Республике. 2005/2006. — Прага: G plus G, s.r.o., 2006. — С.89−91.
• 10. Федурця В. П. Реалізація Чеською Республікою Асоційованої угоди з Європейським Союзом: досвід для України [Текст] // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Економіка. — Ужгород: УжНУ — Ліра. — Вип.13. — С. 61−66.