Вступ. 
Міжнародна маркетингова діяльність

У сучасних умовах глобалізації світової економіки важливим для України напрямом є інтеграція в світові господарські відносини, зокрема, участь у міжнародній торгівлі. Посилення глобалізації світових економічних процесів, до яких залучена й Україна, а також зростання конкуренції на внутрішньому ринку України зумовлює необхідність пошуку українськими підприємствами нових ринків збуту. Розвиток експорту є необхідною умовою розвитку будь-якої галузі економіки. Особливо це характерно для країн з обмеженим попитом, таких як Україна. На сьогодні в структурі українського експорту склалося дуже несприятливе поєднання факторів виробництва з переважанням сировини та некваліфікованої праці, стабільно росте частка екологічно несприятливих галузей (чорна та кольорова металургія, хімічна промисловість). Значною мірою така ситуація пов’язана зі стимулюванням сировинної структури українського експорту з боку розвинених країн, а також недостатньою державною підтримкою підприємств-виробників. Але також цілком очевидно, що в умовах загострення конкурентної боротьби на більшості світових ринків недостатньо лише державної підтримки вітчизняних виробників. На нашу думку, дуже важливою є також маркетингова підтримка процесу виходу на міжнародний ринок самими підприємствами. Значна частина вітчизняних дослідників традиційно приділяють більше уваги аналізу ефективності державної підтримки процесу виходу підприємств на зарубіжні ринки. Сучасні дослідження в цій сфері базуються на досить детально розробленій теоретичній концепції, чіткій системі збору та інтерпретації даних зовнішньоекономічної діяльності. Вітчизняні ж дослідження, присвячені вдосконаленню маркетингової діяльності в процесі виходу на зарубіжні ринки на рівні підприємств, виглядають достатньо слабко розробленими. Основна проблема полягає в суто описовому підході, який виражається у відсутності кількісних оцінок взаємозв'язку між характеристиками підприємств, ступенем їх залучення в міжнародну діяльність, маркетинговою стратегією та результатами міжнародної діяльності. Внаслідок цього рекомендації щодо вдосконалення міжнародної діяльності українських підприємств виглядають недостатньо обґрунтованими. У більшості робіт відсутні емпіричні дані, зібрані на підприємствах, у результаті чого рекомендації дослідників носять теоретичний характер. Підводячи підсумок українським дослідженням з даної тематики, можна виділити такі пріоритетні напрями досліджень: ѓХронологічне описання процедур, пов’язаних з експортом. ѓОписання експортних процедур у вигляді логічних схем і взаємозв'язків. ѓОписання окремих інструментів зовнішньоекономічного маркетингу. Ці напрямки є досить цікавими в теоретичному плані, проте вони не відповідають логіці прийняття управлінських рішень на українських підприємствах. Тому актуальним є дослідження результативності міжнародної маркетингової діяльності з метою розробки практичних рекомендацій щодо її удосконалення.