Результати дослідження та їх обговорення

На першому етапі виконання науково-дослідної роботи комплексно було обстежено 128 дітей (58,59% хлопчиків, 41,41% дівчаток), хворих на атопічний дерматит, віком від 1 до 18 років, вивчено клініко-параклінічні особливості перебігу АД на сучасному етапі. Групу контролю склали 40 практично здорових дітей того ж віку, що і хворі, в яких було встановлено нормальні величини лабораторних та інструментальних показників. Розподіл відповідно до вікових форм АД: малюкова — 15,63%, дитяча — 54,69%, підліткова — 29,69%.

Розподіл за ступенем тяжкості перебігу захворювання: легка — 53,91%, середня — 35,16%, тяжка форма — 10,94%. За поширеністю патологічного процесу на шкірі дітей відмічали такі форми: обмеженолокалізовану — 55,47%, поширену — 35,16%, дифузну — 9,38%. Клініко-морфологічна форма АД в обстежуваних дітей: ексудативна — 9,38%, еритематозно-сквамозна — 16,41%, еритематозно-сквамозна з ліхеніфікацією — 50,78%, ліхеноїдна — 22,66%, пруригоподібна — 0,78%.

Оцінювали тяжкість перебігу АД у дітей за шкалою SCORAD, відмічали зростання індексу SCORAD від найнижчого значення при легкому перебігу захворювання до найвищого — при тяжкому.

На другому етапі дослідження проводили порівняльну оцінку ефективності традиційної терапії та комплексного лікування АД з використанням алергенспецифічної імунотерапії і пролонгованого курсу пробіотиків у 108 дітей віком від 4 до 18 років, контрольну групу склали 34 дитини того ж віку, що і хворі.

Усіх обстежуваних дітей з АД поділили на дві групи по 54 дитини. Усі групи обстежуваних дітей з АД стандартизували за базовою терапією згідно з протоколом МОЗ України від 27.12.2005 р. № 767. Першу групу склали діти з АД, яким проводили комплексну терапію із застосуванням алергенспецифічної імунотерапії та пролонгованого курсу пробіотиків. Алергенспецифічну терапію проводили за стандартною схемою згідно з протоколами, а також призначали мультипробіотик із багатоштамової симбіотичної культури пробіотичних бактерій у складі Bifidobacterium, Lactobacillus, Lactococcus у віковій дозі один раз на добу пролонгованим курсом тривалістю два місяці. Другу групу склали діти з АД, яким проводили традиційну терапію.

Спостереження за клінічною ефективністю застосування специфічної імунотерапії з пролонгованим курсом пробіотиків у процесі лікування атопічного дерматиту в дітей показали хороші результати. Перш за все це відображалося на динаміці клінічної симптоматики захворювання і помітному зниженні індексу SCORAD (табл. 1).

Таблиця 1. Динаміка індексу SCORAD у дітей з атопічним дерматитом під впливом лікування (M±m)

Примітка. Тут і в таблицях 2, 3: * - вірогідність різниці показників залежно від застосованого лікування (p<0,05).

Відмічали також значне покращення показників перебігу АД під впливом запропонованого лікування порівняно з традиційною терапією (табл. 2).

Таблиця 2. Особливості перебігу атопічного дерматиту залежно від застосованого лікування (M±m)

Помітно зменшувались середня частота загострень на рік, середня тривалість загострень і збільшувалась тривалість періоду клінічної ремісії захворювання.

Істотні зміни відмічали за даними результатів імунологічних обстежень під впливом запропонованого лікування (табл. 3).

Таблиця 3. Динаміка імунних показників у дітей з атопічним дерматитом залежно від застосованого лікування (M±m)

Під впливом комплексного лікування, за даними імунологічних обстежень, відмічали тенденцію до підвищення абсолютної і відносної кількості загальних Т-лімфоцитів (CD₃), збільшення вмісту CD₃-клітин за рахунок Т-лімфоцитів супресорів (CD₈), зменшення відносної кількості Т-лімфоцитів хелперів (CD₄), тому істотно знижувався імунорегуляторний індекс CD₄/CD₈, відмічали помітне зменшення кількості В-лімфоцитів (CD₁₉), Т-лімфоцитів натуральних кілерів (CD₁₆), а також концентрації сироваткових IgE, гістаміну сироватки, збільшувався рівень сироваткових IgA, IgG та INF-y, що корелювало зі ступенем тяжкості клінічного перебігу атопічного дерматиту за шкалою SCORAD. При дослідженні рівнів цитокінів під впливом запропонованої терапії виявлено зростання IL-2, IL-10, зниження IL-4, IL-6.

Усім хворим проводили дерматоскопію та УЗД шкіри. Дослідження виконували на всіх уражених ділянках шкіри, а також проводили порівняння з неушкодженими ділянками, визначали стан судин шкіри.

УЗД шкіри проводили в Мі В-режимах сканування, а також із застосуванням доплерівських методик. Візуалізували епідерміс, дерму і підшкірно-жирову клітковину. Отримували сканограми структури шкіри, за даними яких вимірювали товщину окремих шарів шкіри — епідермісу, дерми, підшкірно-жирового шару, а також акустичну щільність шарів. За даними УЗД шкіри, очевидна швидша динаміка зміни товщини шкіри з тенденцією до нормалізації при запропонованій комплексній терапії порівняно з традиційним лікуванням, що свідчить про ефективність її застосування (табл. 4).

Атопічний дерматит — хронічне захворювання з дуже поліморфними змінами на шкірі, що підтверджують дані, отримані при дерматоскопії (табл. 5).

Таблиця 4. Товщина шкіри за даними УЗД залежно від локалізації та застосованого лікування в дітей з атопічним дерматитом, мм (M±m)

Примітка. * - вірогідність різниці між показниками дітей з атопічним дерматитом залежно від застосованого лікування (р<0,05).

Таблиця 5. Частота окремих шкірних симптомів та морфологічних елементів висипань за даними результатів дерматоскопії в дітей, хворих на атопічний дерматит, залежно від застосованого лікування, %

За результатами імунограм, УЗД шкіри, дерматоскопії можемо зробити висновок про вищу клінічну ефективність комплексної терапії.

Отже, на фоні проведеної алергенспецифічної імунотерапії в поєднанні з пробіотикотерапією відмічали швидку і позитивну динаміку клінічної симптоматики, яка підтверджувалась достовірним зниженням індексу SCORAD, зменшенням частоти окремих шкірних симптомів і морфологічних елементів висипань за даними дерматоскопії, тенденцією до нормалізації показників за даними УЗД шкіри.