Основи інвестиційної діяльності

Вступ

інвестиція економічний грошовий

Зростання ролі інвестиційної діяльності в розвитку світової економіки, інвестиційний характер економічних циклів національного та наднаціонального рівнів, наявність досить стійких тенденцій, що яскраво виявляються в міжнародному русі капіталів, глобалізація і водночас поглиблення національної визначеності економіки та вплив цих процесів на інвестиційні потоки, зумовлюють поглиблений інтерес дослідників до цієї галузі наукових знань. Нині вже є очевидним, що проблему залучення іноземних інвестицій в економіку України треба розглядати в контексті особливостей трансформаційних процесів, які відбуваються в країні.

В ринкових умовах господарювання оцінка діяльності інвестицій набуває важливого значення для всіх суб'єктів підприємницької діяльності.

Ефективність інвестиційного процесу пов’язана з оцінкою та вибором найбільш привабливих інвестиційних проектів з ряду альтернативних, які б забезпечували в майбутньому максимальні прибутки.

В реальних умовах господарювання інвестору доводиться вирішувати безліч питань інвестиційного характеру пов’язаних, наприклад, з розподілом обмежених інвестиційних ресурсів, оцінкою інвестиційних проектів як з однаковим, так і з різним терміном реалізації і т. ін. Все більшого значення набуває сьогодні інвестиційний ринок, де вже є багато інвестиційних проектів і кількість їх невплинно зростає. Всі вони постають перед інвестором як комерційні пропозиції, які він має розглянути і прийняти рішення щодо вибору та фінансування найбільш привабливих.

В контрольній роботі розглядається ряд основних показників, які застосовуються для аналізу інвестиційних проектів і приводиться методика їх використання. Мета контрольної роботи — поглиблення знань в теорії і практиці інвестиційної діяльності.

1. Теоретичний розділ

Поняття інвестицій, їх класифікація

В економічному житті кожної країни інвестиції є домінуючим чинником зростання, адже процеси структурного та якісного оновлення товаровиробництва і ринкової інфраструктури відбуваються виключно шляхом інвестування.

Термін «інвестиції» означає вкладення коштів. За фінансовим визначенням, інвестиції — це всі види активів (коштів), що вкладаються в господарську діяльність з метою отримання доходу. За економічним визначенням, інвестиції — це видатки на створення, розширення, реконструкцію та технічне переозброєння основного капіталу, а також на пов’язані з цим зміни оборотного капіталу.

Щодо обліку, аналізу та планування інвестиції класифікуються за різними ознаками:

1. За об'єктами вкладень виділяють реальні та фінансові інвестиції.

Реальні інвестиції - - це вкладення коштів у реальні активи: в основний капітал та на приріст матеріально-виробничих запасів, а також у нематеріальні активи. Реальні інвестиції характеризуються галузевою, відтворюваною та технологічною структурами. Зрушення в галузевій структурі в усіх розвинутих країнах виявились у значному зростанні частки інвестицій в переробну промисловість. Технологічна структура інвестицій (І) визначається співвідношенням витрат на активні елементи основного капіталу (машини, устаткування) та на його пасивні елементи (будівлі й споруди). Ефективність інвестицій звичайно підвищується при зростанні частки активних елементів. Відтворювана структура інвестицій характеризується співвідношенням затрат на просте і розширене відтворення основних фондів, тобто затрат на технічне переозброєння, реконструкцію та будівництво нових об'єктів.

Під фінансовими інвестиціями розуміють вкладення коштів в акції, облігації та інші цінні папери, що випускають приватні компанії, господарські товариства або державні, а також в об'єкти приватизації, банківські депозити.

2. За характером участі в інвестуванні виділяються прямі та непрямі інвестиції.

Під прямими інвестиціями розуміють безпосереднє вкладення коштів інвестором в об'єкти інвестування. Під непрямими інвестиціями розуміється інвестування, опосередковане іншими особами (інвестиційними або фінансовими посередниками).

3. За періодом інвестування розрізняють короткострокові (не більше 1 року) та довгострокові (на період понад 1 рік) інвестиції. Останні можна деталізувати: а) до 2 років; б) від 2 до 3 років; в) від 3 до 5 років; г) понад 5 років.

4. За формами власності інвесторів розрізняють приватні (акціонерні), державні, іноземні та спільні інвестиції.

5. За регіональною ознакою виділяють інвестиції усередині країни та за кордоном (в об'єкти, розміщені за межами даної країни).

Отже, під інвестиціями звичайно розуміють довгострокові вкладення капіталу в підприємства виробничої сфери, в інфраструктуру, в соціальні та природоохоронні програми.

Вони можуть здійснюватись у формі:

* рухомого і нерухомого майна (будівель, обладнання);

* коштів, кредитів, цінних паперів (ЦП);

* майнових прав, похідних від авторського права, нематеріальних активів;

* права на користування землею та іншими природними ресурсами.

Інвестиції у відтворення основних фондів здійснюються у формі капітальних вкладень. Капітальні вкладення як економічна категорія — це система грошових відносин, пов’язаних з рухом вартості, авансованої на довгостроковий період в основні фонди з моменту виділення коштів до моменту їх відшкодування. За обсягом і значущістю вони є основною складовою інвестицій, у нашій країні на них припадає близько 85% усіх інвестицій.

Головними етапами інвестування є:

1) перетворення ресурсів у капвкладення, тобто процес спрямування інвестицій у конкретні об'єкти інвестиційної діяльності;

2) перетворення вкладених коштів у приріст капітальної вартості;

3) приріст капітальних вартостей у формі доходу або соціального ефекту, тобто кінцева мета інвестиційної діяльності.

2. Розрахунковий розділ

2.1 Аналіз і вибір інвестиційного проекту з ряду альтернативних однакового терміну реалізації

Аналіз і вибір інвестиційного проекту з ряду альтернативних проведемо по даним представленим у таблиці 1.

Таблиця 1- Вихідні дані

Для вибору найбільш оптимального інвестиційного проекту необхідно визначити наступні формалізовані показники:

— чистий приведений ефект;

— індекс рентабельності інвестицій;

— норма рентабельності інвестицій;

— термін окупності інвестицій.

2.1.1 Чистий приведений ефект (NPV)

Метод розрахунку чистого приведеного ефекту ґрунтується на зіставленні величини вихідних інвестицій (ІС) з загальною сумою річних дисконтованих чистих грошових надходжень на протязі інвестиційного циклу.

Формула для розрахунку NPV має вигляд:

де P — річні грошові надходження;

r — норма дисконту (в частках одиниці);

k — рік грошових надходжень;

IC — величина інвестицій;

j — рік інвестиційних вкладень.

Проведемо розрахунки чистого приведеного ефекту.

Після проведення розрахунку встановлено, що чистий приведений ефект в трьох проектах більше за 0, тобто всі три можна прийняти, але найбільший чистий приведений ефект в другому проекті (В) — тобто він є найвигіднішим з трьох.

2.1.2 Індекс рентабельності інвестицій (РІ)

Метод розрахунку індексу рентабельності інвестицій ґрунтується на аналізі проміжних даних, що одержані при визначенні чистого приведеного ефекту.

Індекс рентабельності інвестицій розраховується за формулою:

Згідно розрахунків індексу рентабельності інвестицій встановлено, що всі проекти мають бути прийняті (РІ >0). Найкращий показник індексу рентабельності в проекті А.

2.1.3 Норма рентабельності інвестицій (ІRR)

Норма рентабельності інвестицій — це ставка дисконту, при якій приведені вигоди дорівнюють приведеним витратам, тобто IRRце ставка дисконту r=r*, при якій

NPV=f (r*)=0.

При r1=0,5, а r2=0,6

Отримаємо:

Вартість авансового капіталу приймаємо СС=35%, тоді всі проекти мають бути прийнятими, оскілки IRRA, B, C>CC.

2.1.4 Термін окупності інвестицій (PP)

Термін окупності інвестицій або термін повернення капіталу показує період часу відшкодування витрат інвестиційного проекту грошовими надходженнями.

Термін окупності інвестицій визначається за формулою:

PP=n, при якому

Проект А

1-й рік — 35 000/(1+0,15)= 30 435грн.

2-й рік — 30 435 + 40 000/(1+0,15)2 =60 681грн.

Так як ІС=50 000грн., то термін окупності становить РР=2 роки.

Проект B

1-й рік — 100 000/(1+0,15)= 86 956грн.

2-й рік — 86 956 + 110 000/(1+0,15)2 =170 132грн.

Так як ІС=150 000грн., то термін окупності становить РР=2 роки.

Проект С

1-й рік — 70 000/(1+0,15)= 60 870грн.

2-й рік — 60 870 + 75 000/(1+0,15)2 =117 581грн.

Так як ІС=100 000грн., то термін окупності становить РР=2 роки.

Занесемо результати розрахунку даного розділу в ітогову таблицю 2 і зробимо ранжування.

Таблиця 2 — Ітогові результати.

2.2 Аналіз і вибір інвестиційного проекту із ряду альтернативних з різним терміном реалізації

Аналіз і вибір інвестиційного проекту із ряду альтернативних з різним терміном реалізації проведемо на підставі даних таблиці 3.

Таблиця 3 — Вихідні дані

Проведемо аналіз двох інвестиційних проектів, А і В з різним строком реалізації за такою методикою:

1) знайдемо найменше спільне кратне (НСК) термінів дії проектів:

Т = НСК (n, m) = 2 * 3 = 6

2) визначимо чистий приведений ефект проектів, А і В, які умовно реалізуються на протязі 6 років:

3) визначимо сумарний приведений чистий ефект потоку грошових коштів для проекту А, що повторюються

4) Проект з найбільшим значенням сумарного чистого приведеного ефекту — це проект А.

2.3 Формування оптимального інвестиційного портфелю при обмежених грошових коштах

Формування оптимального інвестиційного портфелю при обмежених грошових коштах проведемо по даним таблиці 4 .

Таблиця 4 — Вихідні дані

При наявності декількох привабливих інвестиційних проектів та обмежених грошових коштів стає питання оптимізації інвестиційного портфелю.

Існує просторова та часова оптимізація інвестиційних проектів. Розглянемо просторову оптимізацію. ЇЇ умови такі:

загальна сума фінансових ресурсів на визначений період обмежена зверху;

в наявності є кілька незалежних між собою інвестиційних проектів, сумарний обсяг інвестицій яких перевищує інвестиційні можливості інвесторів.

Завдання полягає у формуванні інвестиційного портфелю, який максимізує сумарний можливий приріст капіталу. Оптимальну комбінацію інвестиційного портфелю знаходять послідовним переглядом усіх можливих варіантів сполучень проектів та розрахунком сумарного чистого приведеного ефекту для кожного варіанту. Комбінація, яка максимізує сумарний чистий приведений ефект, буде оптимальною.

Розрахуємо чистий приведений ефект:

Для інших проектів NPV розраховується аналогічно, отримані результати занесемо в таблицю 5 та зробимо ранжування проектів.

Таблиця 5 — Результати розрахунків

По результатам проведених розрахунків, можна сказати, що найбільш оптимальний варіант портфеля інвестиційних ресурсів — комбінація проектів А+E тому що у них сумарний чистий приведений ефект найбільший з усіх інших комбінацій, а величина сумарних інвестицій не перевищує 250 000грн.

Література

1. Пересада А. А. Основы инвестиционной деятельности. — К.: Либра, 1994.

2. Методичні вказівки по виконанню контрольної роботи з дисципліни «Інвестиційна діяльність». Укл.: Сич Є.М., Ільчук В.П. — Чернігів: ЧТІ, 1998. 18 с.