Профілактичні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки об'єкту
На всі об'єкти перевірок в органі Держтехногенбезпеки України заводиться окрема наглядова справа, у якій зберігаються документи і матеріали листування, у тому числі матеріали перевірок та експертиз протипожежного стану, у тому числі орендованих будівель та приміщень, а також копії дозволів, договорів про надання їх в оренду та інші документи, що характеризують стан протипожежного захисту об'єкта… Читати ще >
Профілактичні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки об'єкту (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Дане виробництво представляє дуже велику небезпеку під час аварійних ситуацій для життя та здоров’я людей, тому пожежна профілактика повинна бути спрямованою на виявлення та попередження ймовірних пошкоджень. Це досягається за рахунок відповідності підприємства діючим нормативним документам з протипожежного захисту та перевіркою працездатності існуючих систем забезпечення пожежної безпеки.
Система забезпечення пожежної безпеки — це комплекс організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на попередження пожежі та збитків від неї, розробка нових та покращення діючих систем пожежної безпеки.
Пожежна безпека об'єкта — стан об'єкта, за якого ймовірність виникнення і розвитку пожежі та ймовірність впливу небезпечних чинників пожежі не перевищують унормованих допустимих значень. Забезпечення пожежної безпеки є складовою частиною виробничої та іншої діяльності посадових осіб, робітників підприємства, установ та організацій (згідно ДСТУ 2272: 2006 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять»).
Безпека людей повинна бути забезпечена при виникненні пожежі в будь-якому місці об'єкта. Пожежна безпека об'єкта повинна бути забезпечена, як в робочому його стані, так і на випадок виникнення аварійної обстановки.
Пожежна безпека повинна забезпечуватися:
- • Організаційно-технічними заходами;
- • Системою протипожежного захисту;
- • Системою попередження виникнення пожеж.
Такі системи повинні відповідати необхідним рівнем забезпечення безпеки людей та матеріальних цінностей, при виконанні наступних задач:
- • Виключати можливість виникнення пожежі;
- • Забезпечення безпеки людей на випадок техногенної аварії;
- • Забезпечувати одночасно пожежну безпеку людей та матеріальних цінностей.
Проаналізуємо відповідність кожної з систем забезпечення техногенної безпеки з керівними документами стосовно даної галузі.
Основною нормативною базою, за якою визначаються заходи пожежної безпеки для даного підприємства є:
- § ДБН В 1.1.7 — 2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва» .
- § ДБН В.2.5−56: 2010 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту» .
- § «Правила пожежної безпеки в Україні» (затверджено наказом МВС України від 30.12.2014 р № 1417).
- § ДБН В.2.5−64: 2012 «Внутрішній водопровід та каналізація» .
- § ДБН В.2.5−74: 2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування» .
- § НАОП 8.1.00−1.04−90. «Правила устройства и безопасной эксплуатации аммиачных холодильных установок» .
- § СНиП 2.09.02−85 «Производственные здания» .
- § Правила улаштування електроустановок ПУЕ-2008.
Система запобігання пожеж — це комплекс організаційних заходів та технічних засобів які спрямовані на виключення умов виникнення пожежі.
Запобігання виникнення пожежі повинно досягатися:
- • Запобіганням утворення горючого середовища;
- • Запобігання утворення джерел запалювання в горючому середовищі.
Для запобігання утворення ГС на даному об'єкті приділяють велику увагу, тому що на таких установках обертається велика кількість ГГ (до того ж аміак ще й токсичний газ) і вибухопожеженебезпечні концентрації (концентрації понад ГДК) можуть виникати за дуже короткий час при наявності місць виходу речовини.
Для запобігання виникнення горючого середовища:
Для ущільнення рознімних з'єднань застосовуються прокладки з пароніту марок МБП5БЦ (ТУ 38.114 263−79) та ПМБ (ГОСТ 481−80), які стійкі до впливу аміаку з маслами.
Фланцеві з'єднання аміачних холодильних установок мають ущільнювальні поверхні «виступ-западина» або «шип-паз» .
У приміщенні компресорної передбачена установка індикаторів витоку і сигналізаторів аварійної концентрації аміаку в повітрі приміщень марки «Дозор». Індикатори витоку повинні давати попереджувальний сигнал у приміщення, в якому постійно чергує персонал, і включати витяжну вентиляцію при концентрації аміаку більше 500 мг/м3 (0,07%).
При досягненні концентрації 1500 мг/м3 (0,21%) сигналізатори аварійної концентрації вимикають електроживлення всієї холодильної установки і одночасно включають аварійну і витяжну вентиляцію, світлозвукову сигналізацію і сирену, включають табло над входом в компресорну, попереджаючи про загазованість приміщення.
На нагнітальних трубопроводах кожного компресора, а також на загальній для груп компресорів нагнітательній магістралі в безпосередній близькості від конденсаторів встановлені зворотні клапани.
Холодильні установки оснащені приладами автоматичного захисту для відключення при небезпечних режимах роботи:
Реле рівня (РУ) — для запобігання переповнення рівня рідкого аміаку в віддільнику рідини.
Реле тиску (РД) — для запобігання перевищення тиску нагнітання — встановлюється на нагнітальній стороні компресора і під'єднується до нагнітального вентиля.
Реле температури (РТ) — для запобігання перевищення температури нагнітання — встановлюється на нагнітальному трубопроводі компресора і під'єднується до оборотного клапана.
Реле різниці тисків (РРД) — сигналізує про недостатність тиску в системі змащення — датчик низького тиску приєднується до картера компресора, датчик високого тиску — до напірного трубопроводу масло насоса.
Всі технологічні трубопроводи підлягають випробуванню на міцність і герметичність.
З метою усунення можливості утворення джерел запалювання електрообладнання відповідає ступеню захисту за вимогами НПАОП 40.1−1.3201 «Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок» .
Обладнання та трубопроводи заземлені.
Електророзподільні пристрої і трансформаторні підстанції розміщені за межами компресорного відділення. Їх пристрій, розміщення та огороджувальні конструкції відповідають вимогам ПУЕ.
Аварійний і витяжний вентилятори компресорної виконано в іскробезпечному виконанні, а їх електродвигуни вибухозахищені з рівнем вибухозахисту — підвищеної надійності проти вибуху.
Аміачна компресорна має пристрої блискавкозахисту по II категорії відповідно до РД 34.21.122−87, що втратив чинність з уведенням в дію іншого нормативного документу ДСТУ Б В.2.5−38: 2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд» .
Для ремонтних робіт використовуються іскробезпечні матеріали та інструменти, вогневі роботи проводяться в спеціально відведеному місці.
§ Недоліком у системі попередження виникнення пожеж є відсутність актів про проведення заміру опору ізоляції електромереж електроустановок підприємства, що є порушенням «Правила пожежної безпеки в Україні» (затверджено наказом МВС України від 30.12.2014 р № 1417).
Система протипожежного захисту (СПЗ) — комплекс організаційних заходів і технічних засобів направлених на попередження впливу на людей небезпечних факторів пожежі і обмеження матеріальної шкоди від нього.
СПЗ включає в себе комплекс заходів, що обмежують поширення пожежі, сприяють її успішному гасінню та безпечній евакуації людей і матеріальних цінностей.
Обмеження поширення пожежі по виробничим приміщенням досягається використанням основних будівельних конструкцій з нормованими межами вогнестійкості та межами поширення полум’я.
Якісним показником вогнестійкості будівлі є її ступінь вогнестійкості.
Вогнестійкістю будівлі називають здатність її основних конструктивних елементів (несучих стін, не несучих стін, перегородок, колон, елементів сходової клітки, перекриттів, покриттів) чинити опір дії вогню та високих температур.
Будівля заводу одно поверхова, прямокутної форми, ІІІа ступеня вогнестійкості, розміром 20 м х 50 м, загальною площею в плані - 1000 м2. Будинок без підвалу. Висота будинку на рівні горищного перекриття 7 м над цехом прийомки молока та 4,5 м над аміачною компресорною. Стіни та перегородки — цегляні. Перекриття та покриття — залізобетонні панелі, освітлення електричне, вентиляція природна. Дах — горищний двоскатний. Конструктивні елементи горища з дерева. Покрівля з шиферу. Опалення — водяне.
Вимоги СНиП 2.09.02−85 «Производственные здания» допускають ступінь вогнестійкості ІІІа для категорії будинку «А» при одноповерховій забудові (таблиця 1).
Важливим недоліком у системі протипожежного захисту будівлі заводу як такої є відсутність вогнезахисної обробки дерев’яних конструкцій даху. Це є порушенням розділу 2 п. 2.5 ППБУ.
Також будівля обладнана евакуаційними виходами та легкоскидними конструкціями (ЛСК). ЛСК запобігають руйнуванню будівлі під час можливого вибуху. Площа ЛСК розрахована з нормативного значення 0,05 м на 1 м об'єму приміщення категорії «А» .
На об'єкті є телефонний зв’язок, що дає змогу викликати оперативні підрозділи ДСНС у разі виникнення аварії. Об'єкт обладнаний гучномовним зв’язком для оповіщення персоналу у разі виникнення аварії.
Для гасіння пожежі на початковому етапі її розвитку на об'єкті використовуються первинні засоби пожежогасіння. Об'єкт укомплектований вогнегасниками ОУ-5 загальною кількістю 4 шт., що знаходяться в компресорній.
На території підприємства у його будівлях немає внутрішнього протипожежного водопроводу. Потрібність у обладнанні будівель різного призначення внутрішнім протипожежним водопроводом визначається ДБН В.2.5−64: 2012 «Внутрішній водопровід та каналізація» п. 8.1 таблиці 3 та 4.
Оскільки об'єм будівлі заводу перевищує 500 м, ступінь вогнестійкості ІІІа, а його категорія за вибухопожежною небезпекою «А» то будівля повинна обладнуватися внутрішнім протипожежним водопроводом з кількістю струменів та мінімальною подачею води 2×2,5 л/с. Відсутність водогону є теж суттєвим недоліком.
Зовнішнє водопостачання забезпечується від резервуару об'ємом 1000 м3 з під'їзною дорогою, яка розташована на відстані 15 м від заводу та кільцевою мережею діаметром 200 мм, яка має 3 пожежні гідранти.
Нормативним документом, який регламентує влаштування та витрати води на зовнішнє пожежогасіння є ДБН В.2.5−74: 2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування». Згідно п. 6.2.1 допускається приймати зовнішнє протипожежне водопостачання з ємкостей (резервуарів, водойм), у тому числі й для будівель холодильників.
Будівля заводу ІІІа ступеня вогнестійкості, у будівлі обертаються горючі гази (аміак), відстань до резервуару становить 15 м, згідно п. 13.3.4 ДБН В.2.5−74: 2013 мінімальна відстань до місць забору води повинна становити не менш як 40 м. Це також є недоліком у системі протипожежного захисту об'єкту.
Витрати води для цілей зовнішнього пожежогасіння приймаються згідно вимог п. 6.2.4 та табл.5 ДБН В.2.5−74: 2013. Для промислової будівлі категорії «В» з ІІІа ступенем вогнестійкості витрати на одну пожежу повинні становити 15 л/с.
Загальні витрати води для гасіння пожежі визначаються як сумарна маса води на внутрішнє і зовнішня пожежогасіння.
Qзаг=Qвнутр. +Qзовн. (2.1).
2х2,5 л/с. + 15 л/с = 20 л/с.
Тривалість гасіння пожежі приймається 3 години.
Порахуємо кількість води, яку необхідно тримати на підприємстві в цілях пожежогасіння:
20 л/с * 3600 с * 3 = 216 000 л = 216 м3.
Так як на об'єкті 1000 м3 запасу води, то об'єкт водою для гасіння пожеж забезпечений.
Організаційно-технічні заходи повинні включати:
- — організацію навчання працівників правилам пожежної безпеки;
- — розробку заходів з евакуації людей на випадок виникнення пожежі;
- — застосування засобів наглядної агітації з забезпечення ПБ;
- — проведенні при прийнятті на роботу чи за місцем праці вступних, первинних, повторних, позапланових та цільових інструктажів.
Всі ці питання повинні відслідковуватися при проведенні перевірок додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту.
Державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки (далі - держпожтехногеннагляд) — це наглядова діяльність, яку здійснюють посадові особи Держтехногенбезпеки України та його територіальних органів, що пов’язана із здійсненням заходів державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту та діяльністю аварійно-рятувальних служб.
Порядок проведення перевірок органами Державної інспекції техногенної безпеки України затверджено наказом МНС України № 863 25.05.2012.
Правовою основою для здійснення посадовими особами Держтехногенбезпеки України та її територіальними органами перевірок додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту та за діяльністю аварійно-рятувальних служб є Конституція України, Закони України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Кодекс цивільного захисту України», Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затверджене Указом Президента України від 02 вересня 2013 року № 473, Положення про Державну пожежну охорону, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1994 року № 508, а також цей Порядок.
Організація перевірок органами Держтехногенбезпеки України Держпожтехногеннагляд здійснюється шляхом проведення планових та позапланових перевірок.
Під час проведення планових перевірок здійснюється огляд (обстеження) територій, будівель, споруд та приміщень, проводиться перевірка організації та виконання об'єктом перевірки вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту.
Періодичність здійснення планових перевірок суб'єктів господарювання визначається відповідно до Критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 лютого 2012 року № 306.
Для здійснення планової або позапланової перевірки суб'єктів господарювання орган Держтехногенбезпеки України видає наказ про проведення перевірки, який містить:
> найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватись захід державного нагляду (контролю);
> місцезнаходження суб'єкта господарювання та об'єкта перевірки;
> предмет перевірки;
> дату початку та дату закінчення перевірки;
> посади, прізвища, імена та по батькові посадових осіб, які будуть здійснювати перевірку.
На підставі наказу оформляється посвідчення на проведення перевірки, що підписується керівником або уповноваженою ним особою відповідного органу Держтехногенбезпеки України та реєструється у Журналі реєстрації посвідчень на проведення перевірки. Підпис посадової особи Держтехногенбезпеки України скріплюється гербовою печаткою органу Держтехногенбезпеки України.
Посвідчення на проведення перевірки є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення перевірки.
Планові та позапланові перевірки здійснюються в робочий час об'єкта перевірки, встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку або внутрішнього розпорядку роботи.
Орган Держтехногенбезпеки України не пізніше ніж за десять календарних днів до дня здійснення планової перевірки надає/вручає особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі (відповідальній посадовій особі) суб'єкта господарювання повідомлення про проведення планової перевірки.
У разі направлення повідомлення рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу Держтехногенбезпеки України строк одержання суб'єктом господарювання такого повідомлення повинен бути не пізніше ніж за десять днів до початку здійснення планової перевірки.
Тривалість планової перевірки визначається залежно від кількості, площі будівель, приміщень, дільниць, які перебувають у власності або користуванні суб'єктів господарювання, де буде здійснюватись перевірка, а також ступеня ризику від провадження господарської діяльності та не може перевищувати п’ятнадцяти робочих днів суб'єкта господарювання, а для суб'єкта малого підприємництва — п’яти робочих днів, якщо інше не передбачено законом.
Продовження строку здійснення планової перевірки не допускається.
Позаплановою перевіркою суб'єкта господарювання є перевірка, проведення якої не передбачено планами роботи Держтехногенбезпеки України, її територіальних органів, яка проводиться на підставі:
> подання суб'єктом господарювання письмової заяви до органу Держтехногенбезпеки України про здійснення перевірки за його бажанням;
> виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов’язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання;
> перевірки виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових перевірок органом Держтехногенбезпеки України;
> звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки. Позапланова перевірка у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди Держтехногенбезпеки України на його проведення;
> настання аварії, смерті потерпілого внаслідок виникнення надзвичайної ситуацій або пожежі, що було пов’язано з діяльністю суб'єкта господарювання.
Під час проведення позапланової перевірки з’ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов’язковим зазначенням цих питань у посвідченні на проведення перевірки.
Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланової перевірки з наданням йому копії відповідного документа.
Проведення перевірок суб'єктів господарювання та органів влади та інших підконтрольних об'єктів органами Держтехногенбезпеки України Перевірка складається з таких основних частин:
- 1. підготовка до перевірки;
- 2. проведення перевірки;
- 3. оформлення результатів перевірки;
- 4. вжиття відповідних заходів за результатами перевірки.
Під час підготовки до перевірки державний інспектор з нагляду у сферах пожежної і техногенної безпеки, який буде її здійснювати, зобов’язаний:
> ознайомитися з матеріалами наглядової справи та/або матеріалами, які надійшли від інших органів;
> визначити перелік питань, які буде перевірено та вивчено на об'єкті суб'єкта господарювання (залежно від специфіки господарської діяльності та ступеня ризику від провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання органу влади, іншого підконтрольного об'єкту);
> ознайомитись з відповідними галузевими нормативно-правовими та нормативно-технічними документами, що стосуються пожежної і техногенної безпеки, з матеріалами про пожежі та/або випадки виникнення надзвичайних ситуацій, а також з технічною документацією і довідковою літературою, яка характеризує пожежну та техногенну небезпеку об'єкта перевірки.
Під час перевірки посадові особи Держтехногенбезпеки України, які її здійснюють, зобов’язані дотримуватись установлених правил внутрішнього розпорядку роботи та вимог охорони праці.
Посадові особи органів Держтехногенбезпеки України під час здійснення перевірок мають право:
> проводити огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом;
> одержувати під час здійснення перевірки від посадових осіб суб'єкта господарювання або органів влади, інших підконтрольних об'єктів пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час перевірки;
> вимагати від суб'єкта господарювання або органу влади, іншого підконтрольного об'єкта усунення виявлених порушень вимог законодавства;
> вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню перевірки;
> надавати (надсилати) суб'єктам господарювання або органам влади, іншим підконтрольним об'єктам обов’язкові для виконання приписи (розпорядження) про усунення виявлених порушень і недоліків, постанови про застосування запобіжних заходів;
> притягати до адміністративної відповідальності посадових осіб та громадян, винних у порушенні встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, невиконанням приписів та постанов посадових осіб органів Держтехногенбезпеки України;
> фіксувати процес здійснення перевірки на засоби аудіо — та відеотехніки з наданням копії запису керівнику суб'єкта господарювання;
> зупиняти до усунення порушень законодавства у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки роботу підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, а також виконання робіт, діяльність неатестованих аварійно-рятувальних служб, якщо ці порушення створюють загрозу життю або здоров’ю людей.
Посадові особи Держтехногенбезпеки України, які здійснюють перевірки, зобов’язані:
> повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати перевірку в межах повноважень, передбачених законом;
> дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та органами влади;
> не втручатися і не перешкоджати здійсненню господарської діяльності під час здійснення перевірки, якщо це не загрожує життю або здоров’ю людей, не спричиняє небезпеки виникнення техногенних ситуацій і пожеж;
> забезпечувати нерозголошення комерційної таємниці та іншої інформації суб'єкта господарювання або органу влади, що стає доступною посадовим особам під час здійснення перевірки;
> ознайомити керівника суб'єкта господарювання або органу влади, а в разі їх відсутності - його заступника або уповноважену ним особу з результатами перевірки у строки, передбачені законом;
> надавати суб'єкту господарювання консультаційну допомогу щодо здійснення перевірки.
За результатами проведеної перевірки суб'єкта господарювання посадовою особою органу Держтехногенбезпеки України складається Акт перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб згідно з уніфікованою формою (далі - Акт перевірки).
Посадова особа органу Держтехногенбезпеки України зазначає в Акті перевірки стан додержання і виконання вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту суб'єктом господарювання, а в разі невиконання — детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники Акта перевірки підписуються посадовими особами органу Держтехногенбезпеки України, які здійснювали перевірку, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом, а також іншими особами, які брали участь у перевірці. Один примірник Акта перевірки надається керівнику суб'єкта господарювання, або його заступнику, або уповноваженій ним особі.
На підставі Акта перевірки або довідки про результати перевірки органу влади, якщо під час здійснення перевірки суб'єкта господарювання або органу влади виявлено порушення вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, протягом п’яти днів з дня її завершення складається припис про усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту.
Припис про усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту (далі - припис) складається у двох примірниках, один з яких не пізніше п’яти робочих днів з дня складення акта надається керівнику суб'єкта господарювання або органу влади, установи, організації чи уповноваженій ним особі для виконання, а другий примірник припису з підписом такої особи щодо погоджених строків усунення порушень вимог законодавства зберігається в органі Держтехногенбезпеки України, який здійснював перевірку.
До припису включаються невиконані заходи з попереднього припису із зазначенням строків, з яких вони пропонувалися до виконання, та пропонуються нові строки, а також зазначаються нові заходи, які були виявлені під час перевірки, і строки їх виконання.
На всі об'єкти перевірок в органі Держтехногенбезпеки України заводиться окрема наглядова справа, у якій зберігаються документи і матеріали листування, у тому числі матеріали перевірок та експертиз протипожежного стану, у тому числі орендованих будівель та приміщень, а також копії дозволів, договорів про надання їх в оренду та інші документи, що характеризують стан протипожежного захисту об'єкта, техногенної безпеки і виконання вимог цивільного захисту відповідно до змісту наглядової справи, її ведення та зберігання та загальними відомостями про об'єкти, які потрібно відобразити у наглядовій справі.
У результаті перевірки «Сумський молочний завод» ДП «Аромат» на території підприємства та у приміщеннях було виявлені порушення нормативно-правових документів, що стосуються пожежної безпеки таких об'єктів і на основі їх запропоновані заходи для їх усунення:
- 1. Звільнити горище від сторонніх предметів (розділ 3 п. 2.12″ Правила пожежної безпеки в Україні" (затверджено наказом МВС України від 30.12.2014 р № 1417 (далі ППБУ)).
- 2. Провести вогнезахисну обробку дерев’яних конструкцій даху будівлі заводу та адміністративної будівлі вогнезахисним покриттям зі складанням акту (розділ 3 п. 2.5 ППБУ).
- 3. Обладнати будівлю заводу внутрішнім протипожежним водопроводом з кількістю струменів та мінімальною подачею води 2×2,5 л/с п. (п. 8.1., табл.3 та 4 ДБН В.2.5−64: 2012 «Внутрішній водопровід та каналізація» (далі ДБН В.2.5−64: 2012)).
- 4. Забезпечити територію підприємства 2 пожежними водоймами об'ємом не менш ніж по 110 м3 (п. 6.2.1, п. 6.2.4 та табл.5 ДБН В.2.5 — 74: 2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування» (далі - ДБН В.2.5−74: 2013)).
- 5. Нанести на світильники, встановлені у аміачній компресорній, знаки, що вказують на їх ступінь захисту згідно з чинними стандартами (розділ 4 п. 1.5 ППБУ).
- 6. Заземлити усі металеві повітроводи (розділ 4 п. 2.20 ППБУ).
- 7. Провести замір опору ізоляції електромереж електроустановок підприємства (розділ 4 п. 1.20 ППБУ).
- 8. Провести огляд обладнання та вентиляційних пристроїв аміачно-компресорного цеху із записом про це в журналі роботи машинного відділення (щодобово) (п. 2.9 НАОП 8.1.00−1.04−90. «Правила устройства и безопасной эксплуатации аммиачных холодильных установок»).