Виклад основного матеріалу

У ході роботи було виділено лексико-семантичну групу оцінних назв «той, хто любить жінок», яка в українській мові представлена 35 ЛСВ: бабій (розм.) 1; бабич (розм.); баболюб (зневажл.); баламут (а) 2; бахур (лайл.) 1; волоцюга (зневажл.) 2; гульвіса (розм.); джигун (розм.); донжуан (ірон.); закоханець (заст., розм., ірон.); залицяльник; зальотник; звабник; звідник (зводник) 2; кавалер 1; казанова, коханець 1, 2; коханок (розм.); коханочок (розм.); коханчик (пестл.); ловелас; любас (діал.); перелесник (перен.) 2; перелюбник (заст.); перелюбець (заст); підлабузник; поклонник (розм.) 3; полюбовник (розм.); розбещувач; селадон (заст.); сластолюбець; спокуситель; спокусник 2; фаворит 1.

У румунській мові ця група має такі ЛСВ: ademenitor; afemeiat; amant; bдbдlдu; destrдbдlat; desfrвnat; casanova; cavaler; ceducator; crai; craidon; cuceritor; donjuan; ibovnic; ispititor; muieratic; favorit; fustangiu [11; 12; 13].

У російській мові ця група складається з таких ЛСВ: бабник; вздыхатель; воздыхатель; волокита; донжуан; женолюб; женолюбец; искуситель; кавалер; казанова; кобель; ловелас; любезник; любовник; обожатель; обольститель; поклонник; развратитель; селадон; сладострастник; сластолюбец; соблазнитель; совратитель; ухажер; фаворит; хахаль.

У польській мові до окресленої групи можемо зарахувати такі ЛСВ: absztyfikant; admirator; amant (ірон.); adorator; balamut (розм.); bawidamek (ірон.); casanova; epuzer (заст.); facet (розм.); fagas (зневажл.); fatygant (розм.); flirciarz; gach (зневажл.); galant (ірон.); gloryfikator; kobieciarz; kochanek, kochas (пестл.); kusiciel; lowelas (ірон.); miiosnik; Romeo; sympatyk; umizgus; uwodziciel (розм.); wielbiciel; zalotnik (заст.).

Зіставний аналіз номінативних одиниць у румунській, польській і російській мовах передбачає виконання таких завдань: 1) зі збору мовного матеріалу; 2) лексико-семантичного аналізу слів; 3) їх семантичного аналізу; 4) зіставлення оцінних назв «той, хто любить жінок» у румунській, польській та російській мовах; 5) використання методу вільної атрибуції ознак значення [4, с. 25].

Дослідження лексичних одиниць, пов’язаних із номінацією особи в румунській, українській і російській мовних системах, проводимо на основі розробленої комплексної методики аналізу лексичної семантики, яка дала змогу кількісно та якісно охарактеризувати лексико-семантичну групу оцінних назв «той, хто любить жінок» у різних мовах.

Аналіз структурних типів свідчить про кількісну перевагу похідних одиниць. З них суфіксальним способом було утворено 51 лексичну одиницю. Вихідними основами виступають субстантивні, ад'єктивні й дієслівні основи, найпродуктивнішими з яких є останні. Словотворчих формантів — суфіксів в українській мові нараховується 12 (-юга, -ник, -ич, -тель, -ун, -ець, -ач, -ок, -очок, -чик, -ас, -віс), у російській мові - 6 (-тель, -(н)ик, -ит, -ец, -ер, -л), у польській мові - 8 (-ant, -ator, -arz, -(i)ciel, -nik, -ek, -yk, -er). Спільними для трьох мов є два форманти: -(н)ш/-пШ татель/-(i) ciel. Наприклад: залицяльник, спокусник, поклонник, спокуситель; бабник, любовник, обольститель; zalotnik, uwodziciel, kusiciel. Для російської й української мов спільним є також формантец (ь): закоханець; женолюбец. Його польським відповідником єec, який не використовується для формування семантично окреслених лексем. Причому частотність зазначених формантів у межах цієї групи відрізняється. Так, форманттель, який за своїм походженням є старослов’янським і допомагає відтворити в слові книжну стилістичну забарвленість, російська мова успадкувала більшою мірою, ніж українська. Цікавим є також той факт, що 3 з 11 питомих російських одиниць є застарілими (прельститель, сожитель, воздыхатель).

Наявні також випадки створення нових слів шляхом поєднання основ (усього 4 композити). Словоскладання після афіксації є найбільш продуктивним способом творення нових слів. Принципова різниця між афіксацією й словоскладанням полягає в тому, що під час афіксації лише один компонент має самостійне значення, тоді як складні слова утворюються шляхом об'єднання в одну лексичну одиницю двох чи більше основ самостійних частин мови.

До найпоширеніших композитів належать утворення, оформлені за моделями: «іменник + дієслово» інколи з додаванням суфіксаец: баболюб («баба» + «любити»); женолюб та женолюбец («жена» + «любить»). У польській мові використано формулу «дієслово + іменник + -eh»: bawidamek («bawic» + «dama»). Спостерігаються номінації, які були створені від складних ад'єктивних основ шляхом додавання суфіксівец (ь) таник (усього 3): сластолюбець; сладострастник, сластолюбец.

Можна виділити застарілі номінації та діалектизми:

закоханець (заст., розм., ірон.) — той, хто закохався в кого-небудь, залицяльник; любас (діал.) — коханець; перелюбник (діал.), перелюбець (діал.) — той, хто перелюбствує (тобто порушує подружню вірність);

волокита (разг., уст.) — любитель волочиться за женщинами, ухаживать без серьезных намерений; воздыхатель (уст.) — поклонник; любезник (уст.) — тот, кто постоянно любезничает с женщинами; прелестник (уст.), прельститель (уст.) — тот, кто подчиняет своему обаянию; прелюбодей (уст.) — тот, кто совершил прелюбодеяние; любовник 2 (уст.) — влюбленный человек;

admirator, adorator (przestarz.) — milosnik; epuzer (przestarz.) — kandydat do malzenstwa; zalotnik (przestarz.) — mqzczyzna starajqcy siq o wzglзdy lub rqkq kobiety.

Група європеїзмів складається з таких одиниць: бахур (лайл.); ловелас; донжуан (ірон.); кавалер 1; казанова; селадон (заст.); фаворит; ловелас; донжуан; кавалер (прост.); казанова; селадон (устар., теперь ирон.); фаворит; donjuan, casanova, cavaler. Основною мовою-реципієнтом, як і варто було очікувати, виступила французька: кавалер, селадон, фаворит. Є запозичення з іспанської (донжуан), англійської (ловелас), італійської (казанова) та давньоєврейської (бахур) мов. Цікавим для нас є той факт, що 8 із 13 одиниць у мовах-реципієнтах позначають власні назви. Це імена історичних осіб або літературних героїв: донжуан — від ісп. Don Juane, ловелас — від англ. Lovelace, селадон — від фран. Cйladon, казанова — від італ. Casanova. Процес засвоєння нових слів і перетворення їх із власних назв на загальні є постійним. Це підкреслюється відсутністю в академічних тлумачних словниках, словниках В.І. Даля, Б.Д. Грінченка та С.І. Ожегова, а також словниках іншомовних слів лексеми казанова. Ми можемо припустити, що процес перетворення з власної на загальну оцінну назву ще не остаточно закінчився, тому ця одиниця не фіксується словниками. Однак про функціонування одиниці в мовленні свідчать дані проведеного опитування: з 20 опитаних осіб (віком від 18 до 25 років, переважно із середньою освітою, чоловічої статі) лише 2 особи відмовились семантизувати слово; 11 осіб-реципієнтів зрозуміли це слово як власну назву; лише 7 на перший план винесли значення «коханець», «той, хто любить жінок» [4, с. 27]. Оцінні значення європеїзмів великою мірою залежать від контексту.

Кавалер позначає «супутника жінки в товаристві, залицяльника». У французькій мові ця лексема мала значення «вершник». Отже, ми можемо говорити про трансформацію лексичного значення. Фаворит — «коханець знатної особи». Лексему було запозичено з французької мови, яка у свою чергу запозичила його з латини, де воно мало значення «прихильність, доброзичливість». У випадку з лексемою бахур, яка в мові-реципієнті має значення «молодий хлопець, учитель», відбулась не лише трансформація лексичного значення, а й оцінних конотацій.

Оцінні назви особи, які характеризують людину з позитивного боку, фіксуються порівняно рідше, ніж негативно-оцінні номінації.

Позитивно-оцінні номінації нараховують в українській мові 6 одиниць: 2 одиниці запозичені (кавалер, селадон), 1 застаріла (закоханець), а також такі одиниці, як залицяльник, поклонник (розм.) 3 — той, хто залицяється до дівчини, жінки; коханець 2 — коханий, той (та), кого кохають.

Російська мова представлена 8 одиницями: обожатель (разг., шутл.), поклонник 3, ухажер (прост.) 2, ухаживатель (разг.), угодник, вздыхатель (разг., шутл.) — мужчина, ухаживающий за женщиной, проявляя при этом свою любовь, симпатию; мужчина, старающийся добиться расположения женщины; сладострастник, сластолюбец — сладострастный человек, отличающийся чувственностью.

У польській мові наведемо 7 лексем: 2 застарілі (epuzer — kandydat do malzenstwa; kawaler — (daw.) mqzczyzna zalecajqcy siq do kobiety), 2 запозичені (adorator, admirator — wielbiciel), а також такі, як milosnik — osoba rozmilowana w czyms lub kims; sympatyk — osoba okazujqca swojq sympatiз i przychylnosc komus lub czemus; wielbiciel — osoba, ktora wielbi kogos lub cos.

Негативно-оцінні номінації розрізняються інтенсивністю вираження негативно-оцінної експресії: волоцюга (зневажл.); джигун (розм.); гульвіса (розм.); кобель (груб., прост.); хахаль (груб., прост.); бабник (разг., презр.); bawidamek (pot., zart.), baiamut (pot.), fagas (obrazl.), galant (iron.), gach (lekcew.), kobieciarz, playboy, uwodziciel; afemeiat, bдbдlдu, destrдbдlat, desfrвnat.

Найяскравішими негативно-оцінними назвами є ті, які в словниках мають відповідні позначки: зневажл., груб., прост., презр. Наприклад: волоцюга (зневажл.) 2. Той, хто любить волочитися за ким-небудь; баболюб (зневажл.) — той, хто дуже упадає за жінками; бабник (разг., презр.) — любитель ухаживать за женщинами; кобель (груб., прост.) — о похотливом мужчине; хахаль (груб., прост.) — ухажер; gach — (lekcew.) o kochanku, zwlaszcza o kochanku mqzatki; fagas — (obrazl.) zamiast «facet»; galant (iron.) — przesadnie ugrzeczniony, szarmancki wobec kobiet; kobieciarz — mqzczyzna majqcy kontakty erotyczne z licznymi kobietami; corditor — amant, bдrbat afemeiat.

Негативно-оцінна ознака меншою мірою виражається в тих словах, які не мають подібних позначок, проте вона експлікується за допомогою дефініції. В українській мові ця група складається з таких лексичних одиниць: бабій (розм.) 1, бабич (розм.) — той, хто дуже упадає за жінками; зальотник — той, хто любить залицятися до жінок, волочитися за ними; баламут (а) 2, джигун (розм.) — той, хто настирливо домагається взаємності в коханні; спокусник 2, спокуситель, перелесник (перен.) 2 — чоловік, що зваблює дівчат, жінок; гульвіса (розм.) — той, хто любить гуляти (у значенні перебувати в близьких любовних стосунках), джигун; звабник, звідник (зводник) 2 — той, хто навмисне, з певним наміром викликає почуття кохання до себе; розбещувач — той, хто розбещує кого-небудь; коханець 1, коханок (розм.), коханочок (розм.), коханчик (пестл.), полюбовник (розм.) — чоловік, що перебуває в позашлюбному зв’язку з жінкою або дівчиною; підлабузник — той, хто підлабузнюється до кого-небудь (у значенні підлещуватись, загравати до кого-небудь); сластолюбець — той, кому властиве сластолюбство (тобто схильність до надмірної почуттєвої насолоди; хтивість).

У польській мові до окресленої групи відносимо такі одиниці: bawidamek — pot., zart. mqzczyzna lubiqcy kobiety; baiamut — uwodziciel, flirciarz; kochanek, kochas — mqzczyzna utrzymujqcy stosunki seksualne z kobietq bez zawarcia zwiqzku malzenskiego; playboy — mqzczyzna uwodzqcy kobiety, oddajqcy siq z upodobaniem zabawie i drogim rozrywkom; kusiciel — ten, kto kusi, zachqca do czegos; uwodziciel — mзzczyzna uwodzqcy kobiety. Вкажемо на відповідність зазначених номінацій в українській і польській мовах.

У румунській мові ця група складається з таких лексичних одиниць: afemeiat (destrаbаlat, desfrвnat) — care umblь dupв femei, cьruia оi place sв facв curte femeilor; bаbаlаu — (Cel) care este stвpвnit de slвbiciune pentru femei.

Під час зіставлення номінативної лексики в досліджуваних мовах помічаємо, що деякі одиниці та їх еквіваленти однаково відображаються в румунській і російській мовах. Так, у російській мові ця група складається з таких лексичних одиниць: женолюб, женолюбец — мужчина, слишком любящий ухаживать за женщинами; искуситель (книжн.) — тот, кто искушает кого-либо, соблазнитель; любовник 1, полюбовник (прост.) — мужчина по отношению к женщине, находящейся с ним во внебрачной связи; обольститель 2, соблазнитель 2 — мужчина, добивающийся обладания девушкой; развратитель (книжн.) — тот, кто развратил кого-либо (разврат — половая распущенность, беспутная половая жизнь); совратитель — тот, кто совращает кого-либо (совращать — склонять к дурным поступкам); ухажер (прост.) 1 — мужчина, любящий и умеющий ухаживать за женщинами; волокита.

Незважаючи на те, що словники досить об'єктивно фіксують лексичні значення, у них непослідовно відбиваються оцінні емоційні елементи або ж ці елементи визначаються інтуїтивно. Щодо позначок типу зневажл., пестл., презр., груб., fam., рор., glumet та деяких інших більшість учених погоджуються, що вони вказують на оцінність, науковці навіть називають їх емоційними [5, с. 10]. Щодо позначок книжн., розм. думки розділились: одні вважають їх власне функціональними, стверджуючи, що вони вказують на сферу вживання мовних одиниць, інші ж припускають, що подібні ремарки можуть мати експресивний характер і вказувати на додаткову інформацію [6, с. 34; 7, с. 28; 8; 11]. Ми схиляємось до думки, що всі назви особи зі словниковими позначками типу зневажл., розм., лайл., ірон., пестл. є оцінно маркованими, хоча розуміємо, що вони відрізняються за ступенем і характером вияву оцінності й емоційності.