Словники мови письменників

У цих словниках зареєстровано всі слова, які використав письменник у своїх творах, наводяться значення, в яких ці слова вжиті, фіксуються всі форми кожного слова, скільки разів яка форма вжита і де. Такі словники називають конкордансами (від лат. concordarte «той, що узгоджується»). Уже створені словники мови Еврипіда, Платона, Цицерона, Шекспіра, Шеллі, Пушкіна, Міцкевича. В Україні вийшов «Словник мови Шевченка» в 2-х томах (К., 1964) і «Словник мови творів Г. Квітки-Основ'яненка» у 3-х томах (Харків, 1978 — 1979).

Історичні словники

В історичних словниках подано лексику певного історичного періоду. Українська мова представлена «Історичним словником українського язика» Є. Тимченка (К., 1930;1932), «Словником староукраїнської мови XIV — XV ст.» за редакцією Л.Л. Гумецької (К., 1977), «Словником української мови XVI — першої половини XVII ст.» (вийшло шість випусків. — Львів, 1994;1999). Давньоруська лексика відображена в «Материалах для словаря древнерусского языка» в 3-х томах І.І. Срезневського (С. — Петербург, 1893−1903; перевиданий у 1958 p.). Найвідомішим у всьому світі є словник-гігант — Великий Оксфордський словник (A New English Dictionary on Historical Principles) у 20 томах (Оксфорд, 1884-. 1928), де пояснено 500 тисяч слів і наведено півтора мільйона ілюстрацій. Цей словник укладався 75 років великим колективом філологів. Такого ж обсягу досягає історичний словник німецької мови (Grimms deutsches Worterbuch).