Теоретичні основи дослідження

полікультурний компетентність учень комп’ютерний

Уточнимо зміст основних понять «полікультурна компетентність учня» і «комп'ютерно орієнтоване навчальне середовище в умовах полікультурної освіти учнів».

У зарубіжній науково-дослідній літературі існує декілька визначень полікультурної компетентності. А. Томас вважає, що полікультурна компетентність проявляється у здатності визнавати, поважати, цінити та продуктивно використовувати у власній та інших культурних умовах сприйняття, судження, відчуття та дії з метою створення взаємної адаптації, толерантності до несумісності, розвитку форм співпраці [2, с.143]. Це визначення підкреслює важливість формування полікультурної компетентності в кожної людини. Воно звертає увагу на здатність особистості бути гнучким у власній поведінці залежно від ситуації і контексту.

Дослідники Інституту інтеркультурної дидактики (Німеччина), вважають, що полікультурна компетентність має три складові: знання (когнітивні аспекти), що включають в себе знання мов, знання про культуру країни, про культурний вимір/ культурні стандарти/культурні процеси, знання про етноцентризм, знання процесів міграції й інтеграції, специфічні знання про культуру і концепції культури; здібності (емоційні/афективні аспекти), які включають до свого списку спостереження, обізнаність, правильне розуміння ситуації, адекватність, саморефлексію, сприйняття іноземного світогляду, здатність змінювати свої погляди на майбутнє, здатність до співчуття, гнучкість, відкритість, толерантність, чутливість; навички (аспекти поведінки), які передбачають володіння стрес менеджментом, управління конфліктами, навички комунікації, уміння змінюватись, здатність інтегруватись в інше культурне середовище, уміння вирішувати критичні ситуації, невимушене спілкування, стратегії роботи з культурним шоком [3].

Дослідження українських науковців також свідчать про різні підходи щодо визначення поняття «полікультурної компетентності». Дослідники Л. А. Гончаренко та В. В. Кузьменко розглядають полікультурну компетентність як здатність особистості жити й діяти в багатокультурному суспільстві [4, с. 91].

Л. І. Воротняк визначає полікультурну компетентність як здатність людини інтегруватися в іншу культуру за збереження взаємозв'язку з рідною мовою, культурою, яка ґрунтується на поєднанні особистісних якостей, синтезованих знаннях, уміннях і навичках позитивної міжетнічної й міжкультурної взаємодії, що в результаті сприяє безконфліктній ідентифікації особистості в багатокультурному суспільстві та її інтеграції в полікультурний світовий простір [5, с. 106].

М. В. Сімоненко пропонує розглядати полікультурну компетентність майбутнього вчителя як інтегративна якість особистості майбутнього фахівця, що формується в процесі навчання, і включає систему полікультурних знань, умінь, навичок, інтересів, потреб, мотивів, цінностей, полікультурних якостей, досвіду, соціальних норм і правил поведінки, необхідних для повсякденного життя й діяльності в сучасному полікультурному суспільстві, що реалізується в здатності ефективно розв’язувати завдання педагогічної діяльності в ході позитивної взаємодії із суб'єктами освітнього процесу — представниками різних культур [6].

Так, відповідно до зробленого вище аналізу, ми пропонуємо розглядати полікультурну компетентність учня як сукупність знань з культур інших національностей і віросповідань, здатності й уміння змінювати своє ставлення, відносини і поведінку так, щоб бути відкритим і гнучким до інших культур на практиці, готовність до толерантної і дружньої взаємодії з представниками різних культур і релігій.

Важливим постає завдання щодо створення такого комп’ютерно орієнтованого навчального середовища, яке б задовольняло вимоги до полікультурної освіти молоді в умовах інформаційного суспільства.

С. О. Сисоєва розглядає «комп'ютерно навчально-розвивальне середовище» з точки зору дистанційної освіти і визначає як «дидактичну модель конкретної предметної галузі, сконструйовану за допомогою комп’ютерних засобів, інтегровану в єдиний інформаційно-освітній простір і спрямовану на педагогічну і психологічну підтримку процесу оволодіння знаннями, уміннями й навичками з певного предмета, а також розвиток мотивації до навчання, провідних якостей особистості, які забезпечують її здатність до постійного (протягом життя) самовдосконалення і саморозвитку» [7, с. 83−84].

Ю. О. Жук трактує «комп'ютерно орієнтоване навчальне середовище» як «особистісно-орієнтоване навчальне середовище, у складі якого присутні, у міру необхідності, апаратно-програмні засоби інформаційно-комунікаційних технологій» [8].

Зарубіжними дослідниками формування полікультурної компетентності в КОНС розглядається в різних аспектах. З. Абрамс звертає увагу на подолання культурних стереотипів і формування полікультурної компетентності через участь в Інтернет проектах. Дослідники Дж. Белз, М. Бирам, М. Ліау, Дж. Фурстенберг та ін. вважають, що полікультурна компетентність формується під час вивчення іноземних мов он-лайн. Використання ІКТ для формування полікультурної компетентності під час підготовки вчителів і керівників ЗНЗ розглядають у своїх роботах Н. Девіс, А. Браун і Р. Фердіг, І. Гібсон і Дж. Шіллер та ін.

Отже, на нашу думку, комп’ютерно орієнтоване навчальне середовище в умовах полікультурної освіти — це середовище, що базується на інформаційно-комунікаційних технологіях, освітніх ресурсах і сервісах інформаційно-комунікаційних мереж, що забезпечують навчання, діяльність та підтримку полікультурного розвитку особистості через участь у міжнародних проектах, віртуальних навчальних спільнотах, вивчення іноземних мов у контексті полікультурної освіти.

Спираючись на вищеозначені позиції, нами була розроблена модель КОНС розвитку полікультурної компетентності учня [1]. За основу моделі було взято ствердження В. Ю. Бикова, що навчальне середовище навчального закладу відображає людиноцентристську освітню парадигму, в центрі навчального середовища знаходиться учень, заради якого навчальне середовище створюється, існує та розвивається [9, с. 378].

Для організації навчального процесу і змістового наповнення навчальних програм ми орієнтувались і використовували такі основні теорії навчання, які відповідають завданням полікультурної освіти в умовах КОНС: біхевіористична, гуманістична, асоціативно-рефлекторна, проблемного навчання та ін. Виходячи з зазначених теорій, нами були виокремлені наукові підходи: системний, компетентнісний, культурологічний, гендерний, особистісно-орієнтований, діяльнісний, міжпредметний. Згідно з вищезазначеними підходами, у нашому дослідженні до процесу полікультурної освіти учнів ми пропонуємо застосовувати наступні принципи навчання: культуровідповідності, культурної ідентичності, рівного доступу до освіти, принцип антидискримінації, інформаційної безпеки, мобільності, інтерактивності [1].