Стандартизация і сертифікація продукції умовах рынка

План.

Теоретическая частина. 1. Поняття стандартизації продукции.

1. Мету й завдання стандартизации.

2. Різновиду стандартів. 2. Сертифікація продукції. 1. Мету й завдання сертифікації. 2. Різновиду сертификатов.

3. Міжнародні і національні органи стандартизації та сертифікації, їх основні функції. II. Аналітична частина. 1. Характеристика підприємства. 1. Аналіз основних показників деятельности.

2. Аналіз якості та конкурентоспроможності продукции.

2. Організація стандартизації та сертифікації своєї продукції предприятии.

1. Структурні підрозділи підприємства, які займаються стандартизацією і сертифікацією, та його основні функции.

2. Різновиду стандартів, і сертифікатів, що використовуються для підприємства. III. Проектна часть.

1. Заходи з вдосконалення організації стандартизації та сертифікації на предприятии.

2. Розрахунок ефективності запланованих заходів і до рівня конкурентоспроможності продукции.

Выводы.

«Тільки бездоганне якість та досконале управління можуть дати необхідні плоды».

У. Едвард Деминг.

Становлення України як суверенної правової держави й послідовна інтеграція їх у світове співтовариство вимагає проведення цілеспрямовано політики створення державних систем стандартизації та сертифікації. Ці системи сприятимуть освіті правових основ, форм і методів робіт з стандартизації, та сертифікації, вкладених у забезпечення безпеки продукції не для життя і здоров’я людей, її сумісності і взаємозамінності, охорони навколишнього середовища, безпеки народногосподарських об'єктів із розрахунком ризику виникнення природних і техногенним катастрофам та інших надзвичайних ситуацій, економії трудових, матеріальних й енергетичних ресурсов.

Державні системи стандартизації та сертифікації повинні відповідати основних принципів міждержавних, і навіть міжнародних, регіональних і національних систем розвинених країн, враховувати інтереси своїх України як повноправного учасника міждержавних, європейських і світових інтеграційних процесів, сприяти економічним перетворенням, а також забезпечувати проведення єдиною технічною политики.

Стандартизація і сертифікація, забезпечені взаємопов'язаними методами і способами вимірів, є невід'ємною складовою частиною громадського виробництва та одночасно створюють ефективного механізму управління якістю й номенклатурою продукции.

Якість продукції або послуг одна із найважливіших чинників успішну діяльність будь-який організації. Нині в усьому світі помітно посилилися вимоги, запропоновані споживачем до якості продукції. Підвищення вимог супроводжується усвідомленої усіма необхідністю постійного підвищення якості, без чого неможливо досягнення та підтримка ефективній економічній деятельности.

Більшість промислових, торгових чи державних організацій виробляють продукції або ж послуги для задоволення потреб чи вимог споживача. Ці вимоги зазвичай входять у технічні умови. Проте, власними силами технічні умови є гарантією те, що вимоги споживача будуть справді задоволені, що у технічні умови чи організаційну систему, що охоплює проектування реалізацію продукції або послуг, можуть украстися невідповідності. Це спричинило необхідності розвитку стандартів, і керівних документів на системи якості, доповнюють вимоги до продукції або послузі, встановлених в технічних условиях.

Теоретическая часть.

1. Поняття стандартизації продукции.

1. Мету й завдання стандартизации.

Система якості - сукупність організаційної структури, відповідальності, процедур, процесів й інвестиційних ресурсів, забезпечує здійснення загального керівництва якістю. Масштаби системи якості повинні відповідати завданням забезпечення. Система якості однієї організації відрізняється не від системи якості інший організації, бо її формування залежить від цілей, завдань, які організацією, її специфіки, виду готової продукції або ж послуги і властивого їй практичного опыта.

Вимоги до якості встановлюють і фіксуються в нормативних і нормативно-технічних документах: державних, галузевих, фірмових стандартах, технічних умовах продукції, в технічних завданнях навчити на проектування чи модернізацію виробів, в кресленнях, технологічних картах і технологічних регламентах, в картах контролю і т. п. Перелік цей неважко продолжить.

Система якості, відносини виробника і споживача до якості і інші механізми управління пройшли складний і тривалий етап вдосконалення за умов глибокої економічної кризиса.

Пройшовши протягом останнього десятки років політичні, соціальні й економічні зміни поставили Україну у нові, мало нею знайомі умови існування. На жаль, ці процеси супроводжувалися інфляцією, підвищенням цін, зниженням трудовий активності і дисципліни, кризою влади і, отже, падінням життєвий рівень більшості населення незалежної Украины.

Залишилися там основні сировинні і енергетичні джерела, життєво важливі безперервного процесу виробництва та достатніх темпів відтворення підприємств практично всіх галузей промисловості. У протягом кількох років у Україні залишилося жодного підприємства, якого торкнувся б паливно-енергетичний «голод ». У умовах ще більше посилилася необхідність розвитку зовнішніх торгово-економічних відносин із іншими близького і далекого зарубіжжя. З розвитком цих відносин Україна почала величезним ринком збуту промислових і споживчих товарів, що ні могло б не зашкодити що проходить етап відродження економіки та промышленности.

Для підприємств істотно ускладнилася реалізація продукції: на ринку — ввезення імпортної продукції і на різкого зниження платоспроможного попиту, зовнішньому ринках — внаслідок не здібності конкурувати продукції українських підприємств, відсутності досвіду і навиків торгівлі на насичених ринках, зневаги прийнятими там правилами взаємовідносин, зокрема вимогами наявності сертифікатів продукції і системи качества.

Серйозною перешкодою по дорозі експорту української своєї продукції західні та інші зарубіжні ринки є значне відставання вітчизняних підприємств у вир світової практики у частині створення сучасних систем якості і підтвердження відповідності загальноприйнятим міжнародним требованиям.

Затверджені 1987 р. міжнародні стандарти ISO серії 9000 на системи якості нині є нормою взаємовідносин на ринках практично всіх країн світу. Наявність сертифіката на систему якості постачальника, що підтверджує її відповідність MC ISO 9000, стає у ряді випадків неодмінною умовою під час укладання контрактів про поставки продукції. У цьому діяльність із міжнародної стандартизації систем якості постійно активізується і развивается.

Загальною метою розвитку і впровадження стандартизації можна считать:

— визначення пріоритетних напрямів досліджень, і створення науковотехнічних програм, у рамках міждержавного і журналіста міжнародного сотрудничества;

— розробку проектів законодавчих актів і стандартов;

— створення оптимальної структури фонду стандартов;

— створення оптимального складу заходів і методів забезпечення єдиних измерений;

— забезпечення єдності перспективного і поточного планирования;

— формування системи управляючих і виконавчих органів, служб стандартизації, та сертификации;

— встановлення раціональної форми та змісту стандартів як носіїв нормативно-технічної информации;

— широке впровадження методів обробки інформації з допомогою сучасного інформаційно обчислювального оборудования.

Система стандартизації має базуватися на таких принципах:

— дотримання рівня розвитку науку й техніки, економічної цілісності та ефективності виробництва для виробника, користі та безпеки для споживача й суспільства в целом;

— створення комплексу нормативно-технічних документів, які мають общехозяйственный характері і стосуються життєвого оточення, продукції і на услуг;

— доступність і відкритість інформації про діючих стандартах і програмах робіт з стандартизации;

— взаємозв'язок та відповідність документів всіх уровней.

У динамічних умовах затяжного перехідного періоду в економіки та відносин система стандартизації повинна як гармонійно адаптуватися, а й посилено проводити формування та функціонування господарського механізму, якість і конкурентоспроможність продукции.

Нині проявляється прагнення слідувати такою важливою орієнтирам, як екологія, безпеку, надійність, сумісність і взаємозамінність продукції, ресурсозбереження та впровадження інформаційних технологий.

2. Різновиду стандартов.

Результатом діяльності системи стандартизації має стати оптимальний структурою і складу фонд нормативно-технічної документації ефективне використання цього фонду для сприяння управління народним господарством. Цей фонд повинен постійно вдосконалитися і поповнюватися. Документи би мало бути раціональними як за формою, і за змістом, відповідати до сучасного рівня досягнень науку й техники.

Нормативні документи з стандартизації діляться ми такі різновиду: — державні стандарти Украины;

— галузеві стандарти; - стандарти науково-технічних і інженерних об'єднань; - технічні умови; - стандарти предприятий.

До державним стандартам України прирівнюються державні будівельні норми і правил, і навіть державні класифікатори техніко-економічній та інформації. Порядок і правил розробки застосування державних класифікаторів встановлюється Державний комітет України з стандартизації, метрології і сертификации.

Міжнародні, регіональні і національні стандарти інших країнах використовують у Україні згідно з її міжнародними договорами. Як державні стандарти України використовуються також республіканські стандарти Українською РСР до їх заміни чи отмены.

Державні стандарти України розробляються на організаційнометодичні і загальнотехнічні об'єкти, а именно:

— організацію проведення робіт з стандартизації, науково-технічну термінологію, класифікацію і кодування техніко-економічній інформації, технічну документацію, інформаційні технології, організацію метрологічних робіт, достовірні довідкові даних про властивості матеріалів і веществ;

— продукцію общемашиностроительного применения;

— складові елементи народногосподарських об'єктів державного значення (транспорт, зв’язок, енергосистему і др.);

— продукцію міжгалузевого назначения;

— продукцію населення Криму і народного хозяйства;

— методи испытаний.

Державні стандарти України містять обов’язкові і рекомендационные вимоги. До обов’язковим относятся:

— вимоги, що гарантують безпеку продукції життю, здоров’я та майно громадян, її сумісність і взаємозамінність, охорони навколишнього середовища, й підвищити вимоги до методів випробувань цих показателей;

— вимоги техніки безпеки і гігієни праці з посиланнями відповідні санітарних норм і правила;

— метрологічні норми, правила, вимоги, і становища, що забезпечують достовірність і точність измерений;

— становища, що забезпечують технічну сумісність під час розробки, виготовлення, експлуатації продукции.

Обов’язкові вимоги державні стандарти підлягають безумовному виконання органами державної виконавчої, усіма підприємствами, їх об'єднаннями, організаціями та громадянами — суб'єктами підприємницької діяльності; на діяльність яких поширюється дію стандартов.

Рекомендационные вимоги державні стандарти України безумовному виконання, если:

— передбачено відповідними законодавчими актами;

— ці вимоги включені у договору розробці, виготовлення і постачання продукции;

— виробником (постачальником) продукції зроблено заяву про відповідність продукції цим стандартам.

Державні стандарти України затверджуються Державним комітетом України з стандартизації, метрології і сертифікацію, а державні стандарти у галузі будівництва й промисловості будівельних матеріалів — Міністерством України у справах будівництва й архитектуры.

Майнова частина авторського права за державні стандарти належить державі незалежно від джерела фінансування їх разработки.

Галузеві стандарти розробляються продукції за відсутності державні стандарти України або у разі потреби встановлення вимог, що перевищує чи доповнюють вимоги державних стандартів. Обов’язкові вимоги галузевих стандартів підлягають безумовному виконання підприємствами, їх об'єднаннями і міжнародними організаціями, що входять у сферу управлінню органу, що їх утвердил.

Стандарти науково-технічних і інженерних об'єднань розробляють разі потреби розширення результатів фундаментальних досліджень, у сфері фахових зацікавлень. Ці стандарти можна використовувати на основі добровільної договоренности.

Технічні умови і стандарти підприємств містять вимоги, які регулюють відносини між постачальником (розробником, виробником) і споживачем (замовником) продукции.

2. Сертифікація продукції. 1. Мету й завдання сертификации.

Мета державної пенсійної системи сертифікації продукції - запровадження необхідного організаційного, технічних і стабільності економічних заходів для забезпечення, що з придбанням та використанням споживачем продукції для власних потребностей.

Основними принципами побудови системи сертифікації повинні быть:

— створення національної нормативно-методичної бази з урахуванням міжнародними нормами і керував сертификации;

— використання які у Україні стандартів, і інший нормативно-технічної документації, ухваленій у системах сертифікації конкретних видів продукции;

— проведення незалежного оцінювання характеристик і властивостей продукции.

(робіт, послуг) і систем якості третьою стороною, яка входить у організаційну структуру виробника і потребителя;

— встановлення правил сертифікації конкретних видів продукції з урахуванням їхньої характеристик, особливостей виробництва і постачання, вимог міжнародних систем і угод щодо сертификации;

— впровадження систем сертифікації, встановлених Комітетом Совета.

Міжнародної організації з стандартизації (ISO);

— відкритість державної пенсійної системи сертифікації продукції приєднання систем сертифікації інших держав та Міжнародних систем сертифікації продукции.

Державну систему сертифікації України" передбачає обов’язкову і добровільну сертифікацію. Сертифікація продукції відбувається уповноваженими цього органами сертифікації - підприємствами, установами i організаціями, із целью:

— запобігання реалізації продукції, небезпечну життя, здоров’я та майно громадян, і навколишнього природного среды;

— допомоги споживачеві в компетентному виборі продукции;

— створення умов участі суб'єктів підприємницької діяльність у міжнародному економічному, науково-технічне співробітництво й міжнародної торговле.

Державну систему сертифікації продукції становить Державний комітет по стандартизації, метрології і сертифікації - національний орган України з сертифікації, що проводить і координує роботу з забезпечення її функціонування, а именно:

— визначає основні засади, структуру і правил системи сертифікації в Украине;

— стверджує переліки продукції, підлягає обов’язкової сертифікації, яких і визначає терміни її выполнения;

— призначає органи сертификации;

— акредитує органи сертифікації і випробувальні лабораторії, атестує экспертов-аудиторов;

— встановлює правила визнання сертифікатів інших стран.

Сертифікація щодо відповідності обов’язковим вимогам нормативних документів проводиться тільки у державної системі сертификации.

Обов’язкова сертифікація завжди повинна мати перевірку і випробування продукції визначення її характеристик і подальший нагляд за сертифікованої продукцією. Випробування повинні проводиться аккредитироваными іспитовими лабораторіями тими методами, визначених відповідними нормативними документами. Без цих документів — методами, визначених органом сертифікації чи органом, який виконує його функции.

Через війну позитивного рішення органу сертифікації замовнику видається сертифікат, і право маркувати продукцію спеціальним знаком соответствия.

2. Різновиду сертификатов.

Державну систему сертифікації включає у собі кілька різновидів сертифікатів (Додаток 1):

— сертифікат аудитора у галузі сертификации;

— сертифікат на систему качества;

— сертифікат відповідності продукції вимогам різних нормативних документов;

— сертифікат якості продукции;

— сертифікат про походження товара.

Оцінка кваліфікації аудиторів з органів сертифікації ведеться з вимог системи сертифікації УкрСЕРПО. Через війну перевірки встановлюється відповідність аудитора вимогам, і видається сертифікат аудитора у галузі сертифікації, який атестує на право займатися аудиторської деятельностью.

Сертифікат на систему якості видається Держстандартом України та підтверджує відповідність системи якості виробництва (робіт, послуг) підприємства, установи, організації вимогам державних стандартів України. Контроль відповідності системи якості вимогам стандарту здійснюється шляхом технічного нагляду, періодичність і процедури якого регламентуються программой.

Сертифікат відповідності продукції вимогам різних нормативних документів свідчить, що ідентифікована міг би належно продукція випробували й довели відповідає всі вимоги, встановленим у нормативні акти. Сертифікат поширюється на цей завод, партію продукції чи період випуску своєї продукції певному устаткуванні. Контроль відповідності продукції вимогам тих нормативних документів під час входження у виробництво здійснюється шляхом проб продукції, технічного огляду за виробництвом сертифікованої продукції атестованим обладнанням чи системою качества.

Сертифікат якості продукції включає точне найменування продукції, стандарт чи технічні умови, якими вона виробляється, й у наочності, якісні показники і характеристики. Уся відповідальність по сертифікації якості своєї продукції підприємстві лягає на його органи сертифікації на предприятии.

Сертифікат про походження товару призначений визначити країну на походження товару і завод виготовлювач. Уповноважений орган у цій виду сертифікації - торгово-промислова палата України та її філії. Предприятие-изготовитель надає пакет документів, які свідчать про права на вироблену продукцію. Необхідність сертифіката про походження товару підприємствам СНД у тому, що з експорті продукції країн СНД покупець звільняється з сплати податку на додану вартість (ПДВ). У деяких країнах Європи діє аналогічна система пільгового налогообложения.

3. Міжнародні і національні органи стандартизації та сертифікації, їх основні функции.

Структура органів прокуратури та служб стандартизації має приймати активне що у працях з стандартизації усіх гілок господарську діяльність, зокрема замовників, громадських організацій споживачів, інженернотехнічних товариств, і координувати своєї діяльності з роботою іноземних, міжнародних стандартів і міждержавних органів прокуратури та організацій по стандартизации.

Державний комітет по стандартизації, метрології і сертифікації згідно і законодавством і міжнародних договорів, ратифікованих Україною, представляє інтересів України в міжнародних стандартів і регіональних організаціях по стандартизації, соціальній та стосунки з відповідними органами інших у сфері стандартизації й сертифікації, приймає рішення про приєднання до міжнародним і регіональним системам сертифікації, і навіть укладає угоди про взаємній визнання результатів сертифікації. Якщо міжнародними договорами України встановлено інші правила, ніж встановлених у Декреті Кабінету міністрів України, то застосовуються правила міжнародних договоров.

У кожній в країні з розвиненою промисловістю й економіці є своє організація по стандартизації та сертифікації. Головна мета національних органів по стандартизації та сертифікації є співробітництво з міжнародними організаціями у плані сумісності стандартів, і визнання національних сертифікатів. Така була є і Украине.

Українська Асоціація якості (УАК) засновано 1989 року як Всеукраїнська громадська (неурядова) професійна організація з якості та зареєстровано в Міністерстві юстиції України. Головна мета — формування суспільної думки та політики у сфері розвитку і використання методів і коштів забезпечення і поліпшення якості продукції та послуг, як чинника поліпшення життя громадян України. Своєю діяльністю УАК сприяє підвищенню рівня й ефективності робіт з забезпечення якості на підприємствах України, виходу української продукції світовий ринок, підвищенню міжнародного авторитету та її інтеграції до світової економіки, підвищенню престижу та соціальній захищеності фахівців із качеству.

На виконання статутних завдань УАК формує регіональні відділення в всіх обласні центри, міжгалузеві проблемні науково-технічні комісії, галузеві і міжгалузеві комітети, союзи та клубы.

УАК співробітничає з державними, громадськими, науковими і комерційними організаціями, підприємствами, і навіть зі спеціалістами по якості України, країн СНД і далекого зарубіжжя. Україна має - це Національна Академія наук, Союз промисловців і для підприємців, Державний комітет із захисту споживачів, Держстандарт і др.

По територіальної схильності найближче перебуває Європейська організація за якістю (ЕОК).

ЕОК — це неурядове об'єднання національних організацій по якості з країн Європи. Вона заснована 1956 року. Нині у її складу входять організації з 31 країни, зокрема й України. Повним членом ЕОК від України є УАК. Як асоційованих членів в ЕОК входять організації та професіонали за якістю з усього мира.

Вищим керівним органом ЕОК є Генеральна Асамблея ЕОК. Засідання Генеральної асамблеї проводяться 2 разу ніяк. Крім рішення офіційних питань, що у Генеральних Асамблеях ЕОК дозволяє встановити ділові контакти коїться з іншими організаціями — членами ЕОК, скоординувати із нею свою деятельность.

Основне завдання діяльність ЕОК — сприяння обміну інформацією і досвідом теоретично та практиці якості з єдиною метою зростання конкурентоспроможності європейської економічної системи. Особливу увагу у своїй приділяється потреб малих та середніх підприємств. Також важливою метою є забезпечення зростання якості освіти й громадських услугах.

У своїй діяльності ЕОК співпрацює із багатьма національними та міжнародними організаціями з якості. У тому числі - міжнародна організація по стандартизації (ISO), Американське Суспільство із управління якістю (ASQC), Європейський Фонд управління (EFQM), Європейська Організація з випробувань й сертифікації (EOTC). Серед цього самого ряду особливо виділяється EFQM — об'єднання провідних європейських фірм, створене цілях вивчення питань управління. Також ЕОК тісно співробітничає з Міжнародної Асоціацією якості (МАК «СовАсК »).

МАК «СовАсК «створена 1991 року, як організація науково-технічної громадськості, зацікавленою і приймаючої участь у вирішенні проблем якості продукції та послуг. Однією з засновників й колективною членом МАК «СовАсК «є Українська Асоціація качества.

Головна мета МАК «СовАсК «- формування суспільної думки і сприяння розвитку та використання методів і коштів у галузі забезпечення якості та його гармонізації з международно-признанными нормами і правилами. Діяльність Калнишевського як МАК «СовАсК «беруть участь індивідуальні і колективні члени. Вищими, керівними і виконавчими органами Асоціації є загальні збори членів Асоціації, Правління, Бюро і Генеральна дирекція. Вище посадова особа — президент Асоціації, який обирається терміном на виборах 4 року. Генеральну дирекцію очолює Генеральний директор.

Українська Асоціація якості представленій у МАК «СовАсК «віцепрезидентом (президентом УАК) і двома членами правління МАК «СовАсК » .

У складі МАК «СовАсК «вже створені і працюють галузеві (міжгалузеві) комітети, Союз за якістю оборонної продукції, створено цілу низку регіональних, галузевих та Міжнародних сертифікаційних центрів, і навіть власні підприємства, які спеціалізуються на рішенні проблем якості. Сформовано проблемні комісії з різноманітних аспектів якості і сертификации.

Міжнародна організація по стандартизації (ISO) створена 1946 р. на засіданні Комітету ООН. У Статуті ISO записано, що «Метою організації є сприяння розвитку стандартизації у світовому масштабі для полегшення міжнародного товарообміну і взаємодопомоги, і навіть для розширення співробітництва у сфері інтелектуальної, технічною відсталістю та економічної деятельности.

ISO складається з керівних і сотні робітників технічних органів. Основними керівними органами є Генеральна асамблея і Раду. Рада включає у собі ряд технічних органів, зокрема 6 комітетів: Комітет за оцінкою відповідності (КАСКО), Комітет із захисту інтересів споживачів (КОПОЛКО), Комітет із надання допомоги країнам (ДЕВКО), Комітет із науково-технічної інформації (ИНФКО), Комітет із стандартним зразкам (РЕМКО), Комітет із вивченню нових принципів стандартизації (СТЛКО),.

Основний вид діяльності ISO — розробка міжнародних стандартів, яку близько 200 технічних комітетів (ТК).

Міжнародні стандарти ISO є обов’язковими до застосування — однак у умовах гострої конкуренції на світовому ринку виробники продукції, які прагнуть забезпечити конкурентоспроможність своєї продукції, змушені застосовувати стандарти ISO і міжнародних организаций.

Серед технічних комітетів останніми роками окреме місце посідає ТК 176 «Загальне керівництво якістю й забезпечення якості «, у чиє завдання входить стандартизація і гармонізація основних принципів систем якості. Цим комітетом виконуються робота зі створення, розвитку і вдосконаленню сімейства міжнародних стандартів ISO 9000.

Усі національні та міжнародні інституції якості тісно співпрацюють між собою для плідного розвиток і удосконалення систем по контролю й застосування якості. Серед не перелічених міжнародних стандартів і національних організацій та установ за якістю можна виокремити декілька известных:

— Американське товариство із управління качеством.

— Європейську Раду об'єднань виробників хімічної продукции.

— Міжнародна Академія качества.

— Міжнародна організація споживчих союзов.

— Міжнародна організація законодавців метрологии.

Кожна организация-производитель продукції або послуг повинна прагне максимальному дотриманню всіх своїх вимог, передбачених у тих нормативних документах, які використовує. Інакше, за умов нещадну боротьбу за виживання над ринком, не уникнути банкрутства. Найважливіший чинник досягнення успіху і стабільного зростання прибутків і престижу організації у ринкової економіці можна вмістити щодо одного слові: «якість » .

Іноземні компанії, досить добре утримують умови та вимоги в ринковому секторі, виділяють великі кошти контроль якості власної продукції, успішно використовують унікальні методи незалежної споживчої оцінки шляхом новітніх методів телекомунікацій, у вигляді глобальної мережі Интернет.

Підтвердженням моїх слів можу навести одне із принципів керівництва найбільшого хімічного концерну Європи «Bayer »: «Продукція нашої організації - наше обличчя бо наше престиж, та її якість — наша першочергова турбота » .

Дещо по-іншому склалася ситуація у Україні. Ринкова економіка України перебуває у стані розвитку та тому досить часто можна зустріти неякісну продукцію. Аналізуючи останнє десятиліття минулого тисячоліття з упевненістю сказати у тому, жодна організація, яка має свої інтереси вище потреб споживача, не вижила, і ще протягом тривалого часу бути прикладом создающимся предприятиям.

Аналитическая часть.

Характеристика предприятия.

1. Аналіз основних показників деятельности.

державне підприємство (ДП) «Смоли «створене результаті реструктуризації Виробничого об'єднання «Придніпровський Хімічний Завод «(ПО «ПХЗ ») з урахуванням однієї з його основних виробничих цехів. Датою створення вважається підписання наказу Міністерства енергетики України та Фонду Державного майна України № 139/1622 від 07 вересня 1999 года.

Поділ майна розвивався суворій відповідності з розділовим балансом, який узгодили у першій половині вересня. Усі виробничі потужності, що у виробництві іонообмінних смол, перейшли у власність ДП «Смоли ». Уся кредиторської заборгованості, що виникла результаті виробництва та реалізації іонообмінних смол під час існування ПО «ПХЗ », також перейшла до молодому підприємству. Весь виробничий персонал, безпосередньо обслуговуючий устаткування, отримав робочі місця та відповідну зарплатню. справжньою етапі розвитку підприємства додаються величезних зусиль для скорочення кредиторську заборгованість. І тому вжиті заходи для поліпшення якості продукції і на реорганізації основного виробництва та допоміжних робіт. Підвищено контроль над виробничим процесом, штрафні санкції за наднормативний шлюб, стала жорсткішою дисципліна і безпеки робочого персонала.

Переглянуті також умови сплати готової продукції. Правом оплати фактично отримання товару використовують лише великі підприємства, які уклали довгострокові контракти і мають бездоганну репутацію потребителя.

Підприємство майже зовсім перейшло на попередньому замовлення за попередню оплату. Без замовлень напрацьовуються лише існує попит види продукции.

ДП «Смоли «взяла він зобов’язання щодо виплаті боргу заробітної плати трудовому колективу заводу, що склала під час роботи ПО «ПХЗ» за даними на 01.09.98 г. 1180 тис. грн., і вже за півтора року і повністю погасило заборгованість. І це, загалом, по 1700 грн. кожного работника.

З свого створення підприємство приступила до виплаті кредиторської заборгованості. Кредиторська заборгованість за станом 1 січня 2000 року становить 14 671,2 тис. грн., зокрема: — кредити банків 10 243,8 тис. грн. — до бюджету 260,1 тис. грн. — в пенсійний фонд 430,3 тис. грн. — за газ 1315,3 тис. грн. — електроенергії 2,9 тис. грн. при дебіторську заборгованість в 5849,4 тис. грн. з кінця січня 1999 року в 20% погашена заборгованість за газ, повністю погашена заборгованість електроенергії, на 20% зменшили борг перед пенсійним фондом. Загальна сума кредиторську заборгованість зменшилася на 38,3%. Однією з джерел погашення заборгованості став повернення старих боргів. Підприємству вдалося повертатися на 3275,7 тисяч гривен.

З таблиці 2.1 видно, що це підприємство нарощує обсяги виробництва, відповідно, зросла прибутковість, змінилися в цю справу все узагальнюючі показники діяльності предприятия.

Таблиця 2.1 — Техніко-економічні показники діяльності підприємства. |№ |Найменування |Ед. |1998 рік |1999 рік |Изменен|Изм.| | |показників |ізм.| | |не, грн|, % | | | | |План |Факт |План |Факт | | | | | |План, |Факт, т | | | | | | | |т | | | | | |.

Найбільші хімічні концерни Європи й Америки пропонують аналогічну продукцію над ринком СНД щодо демпінговою ціні, і що може не зашкодити обсязі продажів. Другий чинник, грає не малу роль, залежить від нестачі інвестицій у розвиток виробництва та розширення асортименту продукції. Проблема недостатнього асортименту є лише у порівнянні з іншими хімічними гігантами, такі як PUROLITE, BAYER, BASF та інші. Асортимент продукції таких концернів налічує тисячі видів. Відмінність у політиці над ринком цих концернів від нашого невеликого підприємства за відносної схожість продукції у унікальному, відмінно організованому сервісі від найменшого натяку на зацікавленість їх продукцією. Мало уваги приділяється рекламі. Нині існує кілька чинників, затормаживающих розвиток молодого підприємства. Нестача вільних коштів у активах ДП «Смоли «Демшевського не дозволяє реалізовувати продукцію по заниженою ціною, а політика конкурентів спрямовано завоювання східного ринку будь-якими средствами.

Партнерами ДП «Смоли «є підприємства України, Російської Федерації, Білорусі, Молдови, країн Прибалтики, Казахстану, Узбекистану, Австралії та деяких інших стран.

2. Організація стандартизації та сертифікації своєї продукції предприятии.

1. Структурні підрозділи підприємства, які займаються стандартизацією і сертифікацією, та його основні функции.

Як мовилося раніше, ДП «Смоли» — це основний цех Придніпровського Хімічного Заводу. Чисельність співробітників підприємства становить на 01.01.2000 року 527 людина, зокрема 62 людини управлінського персоналу. Структура управління підприємством не відзначається розмаїтістю посад. На чолі підприємства стоїть директор, підпорядковане цілий ряд керівних посад і: заступник директора з економіки і комерції, заступник директора по загальних питань, головний бухгалтер, головний інженер, головний технолог, головний метролог, головний механік і начальники відділів. Чисельність співробітників в відділах вбирається у 10 людина. Поділ праці відділах грунтується на принципі взаємозамінності, тобто. функції, покладені на відділ, може виконувати, зазвичай, кожен працівник отдела.

Усі відділи виконують певний набір функцій, який зафіксований у становищі по відділу. Здебільшого, це стандартні функції, які використовується кожному предприятии.

На державне підприємство «Смоли «система сертифікації, стандартизації, та метрології також має велику схожість із аналогічними структурами заводів-виробників. Метрологією займається невеличка служба головного метролога.

Стандартизацією і сертифікацією займається Відділ технічного контролю (ВТК) і Комерційний відділ. Контроль якості виробленої і придбаної продукції здійснює заводська лаборатория.

ВТК складається з чотирьох. Відділ підпорядкована головного інженера. На чолі відділу стоїть начальник. У його підпорядкуванні перебуває провідний інженер по стандартизації та сертифікації продукції і на два контролера. До функцій, що їх цим підрозділом, входить безпосередньо контроль технічних показників продукції, і навіть складання сертифікатів якості своєї продукції підставі лабораторного висновку центральної заводський лабораторією (ЦЗЛ), саме технічні показники виробленої партії продукції порівнюються з технічними условиями.

ЦЗЛ складається з 24 людина. Начальник лабораторії підпорядковується головному технологу, який, своєю чергою, головного інженера. У підпорядкуванні начальника ЦЗЛ перебуває заступник начальника по дослідницької роботі, провідний інженер хімік. Заступнику начальника по дослідницької роботі підпорядковане два інженера технолога, а ним одному лаборанту. Вони займаються виключно дослідницької роботою, спрямованої на освоєння нових технологій, винахід методів виробництва та синтезу іонообмінних смол. Інженеру хіміку підпорядковуються чотирнадцять посменных лаборантів. Вони працюють пробированием виробленої і пред’явленої продукції на подальше порівняння лабораторних результатів з технічними характеристиками, установлених у технічних умовах на даний вид іонообмінних смол.

Комерційний відділ складається з чотирьох. Заступник начальника відділу — нині провідна посаду у цьому підрозділі. Йому безпосередньо підпорядковуються провідного економіста за митницею, провідного економіста на збуті і економіст на збуті. До обов’язків економіста на збуті входить оформлення сертифіката про походження товара.

Малюнок 2.1 — Структура сертифікації і стандартизації на предприятии.

2. Різновиду стандартів, і сертифікатів, що використовуються на предприятии.

На підприємстві застосовується низку стандартів, і сертифікатів. У основному, це документи обов’язкового застосування. Продукція підприємства виготовляється за галузевим стандартам ОСТ 95.291−1986г. «Иониты. Аниониты «і ОСТ 95.967−1982г. «Иониты. Аниониты. Сорбционная ємність по урану і молибдену із різних середовищ ». Обидва галузевих стандарту — це стандарти на технічні умови. У галузевих стандартах на випуск іонообмінних смол розглянуті загальні, обов’язкові всім умови упаковки, зберігання, транспортування, також мінімальні значення кількох технічних характеристик: розмір гранул, механічна міцність, межі вологості, діапазони температур під час використання, зберіганні і транспортуванні. Кожен до окремого виду продукції проводиться у разі окремим технічним условиям.

Як мовилося раніше, ионообменные смоли — це аниониты і катиониты. Сильнокислотный макропористый катионит КСМ-2 проводиться у разі ТУ 95.981- 1982 г., катионит сульфокислотный КУ-2−8н — по ТУ У 14 312 708.178−1994г. і таке інше. В усіх життєвих технічних умовах поліпшено деякі, основні характеристики, такі як: механічна міцність і можливість всіх смол, на відміну зарубіжних і вітчизняних аналогів, працювати у агресивних средах.

На підприємстві використовують як ключових все обов’язкові види стандартів. Застосовуються ГОСТ «Системи безпеки праці «, Єдина система конструкторської документації, стандарти проведення лабораторних і випробувальних робіт та інші. Підприємство приступила до впровадженню власної системи якості, розробленої фахівцями заводу. Проектна часть.

1. Заходи з вдосконалення організації стандартизації та сертифікації на предприятии.

Організаційна структура стандартизації та сертифікації для підприємства менш широка, якою її можна побачити великих і багатопрофільних підприємствах. На погляд, структура має оптимальний розмір. Якщо виходити із нормативів витрат часу, кількість працівників відділу технічного контролю повністю справляється з покладеними задачами.

Насправді ситуація складається трохи інакше. Відчувається нестача робочого дня у ведучого інженера по стандартизації, та сертифікації продукції. У результаті непередбачених відряджень єдиного фахівця, створюється потреба у прийомі працювати інженера по стандартизації та сертифікації на допомогу провідному інженеру. У теперішньому заплановано прийняти додаткового працівника. Це потягне у себе додаткові витрати: вести з усіма відрахуваннями, надбавками і преміями, офісна меблі і його кабінет, т.к. не досить місця для двох працівників у одному невеликому кабинете.

З погляду раціонального використання робочого дня і організації сертифікації і стандартизації для підприємства можна розгледіти заходи, які, безсумнівно, поліпшать продуктивності праці одного специалиста.

Насамперед, існує явна нестача оперативної інформаційної підтримки у сфері забезпечення продукції та послуг, сертифікації, стандартизації, систем нетарифного регулювання при просуванні товарів вітчизняних товаровиробників над ринком України, близького зарубіжжя, Європи — й інших економічно розвинутих країн. Періодична література містить багато сторонньої інформації - це заважає цільовому вивченню оновленої нормативної бази. Збільшення обсягу періодичної літератури зможе допомогти розв’язати питання дефіциту інформації, але збільшить брак робочого дня одного фахівця. Однією з заходів, вкладених у поліпшення інформаційного потоку, можна запропонувати впровадження новітньої інформаційної технології - Інтернету. Можна виділити деякі найважливіші переваги цієї технологии:

— можливість відбору, отримання й опрацювання узкоцелевой информации;

— новітні нормативні документи публікуються з періодичністю один добу і може бути доступні у будь-яку довільну время;

— кожне поважає себе періодичне видання публікує безплатну версію у мережі Інтернет, що дозволить частково відмовитися від підписки певні издания;

— з допомогою можна знайти інформацію про світових організаціях по стандартизації, сертифікації і контролю за качеством;

— можливість застосовувати досвід головних закордонних конкурентов;

— електронна пошта — це універсальний факс, практично безплатне спілкування і листування, можливість отримання консультацій у провідних вітчизняних і світових фахівців у галузі стандартизації та сертифікації продукции;

— часткове виняток відрядних расходов.

Наступне захід спрямоване зменшення обсягу нормативних документів, відповідальних за технологію виробництва, якісні характеристики готової продукції. Цього року заплановано перегляд всіх технічних умов, розроблених і що використовуються виробництва іонообмінних смол. Перегляд відбуватиметься у установленому порядку пізніше 1 жовтня 2000 року. Оскільки технічні умови продукції ДП «Смоли «мають великий подібність між собою — і включають однакові технічні показники, технологію виробництва, умови упаковки, збереження і транспортування, доцільно запропонувати впровадження національного стандарту загальних технічних умов на групу продукції. Групою продукції виступатиме вся номенклатура продукції державного підприємства «Смоли ». Дані технічні умови міститимуть загальну інформацію продукцію і окремо відмінності кожного виду загальних умов. Перегляд одних технічних умов — досить тривалий і дорогий процес. Дане захід зменшить видатки перегляд всіх технічних умов у 15 раз, т.к. ДП «Смоли «виробляє близько п’ятнадцяти видів іонообмінних смол.

Усі заплановані заходи можуть дати заводу економію, раціонально організувати використання робочого дня ведучого фахівця з сертифікації і стандартизації, та оптимізувати інформаційнонормативний оборот на предприятии.

2. Розрахунок ефективності запланованих заходів і до рівня конкурентоспроможності продукции.

Розрахунок ефективності двох запланованих заходів здійснюватиметься з даних і умов, наведених выше.

Запропоноване захід, призначене підвищення інформаційного потоку шляхом упровадження новітньої інформаційної технології - Інтернету, допоможе уникнути наступних затрат:

1. Річний фонд зарплати додаткового працівника відділу технічного контролю, який обійматиму посаду інженера по сертифікації і стандартизації, составит:

Основна зарплата работника:

170 грн. на місяць. Протягом року 170×12 = 2040 грн./год.

Додаткова зарплата:

2040×0,43 = 877,2 грн./год.

Відрахування на соціальне страхування (Осс):

Ввс = (Зосн. + Здоп.) x 0,37 = (2040 + 877,2) x 0,37 = 1079,36 грн./год.

Річний фонд зарплати нового працівника (Фз/п):

Фз/п = Зосн. + Здоп. + Ввс = 2040 + 877,2 + 1079,36 = 3996,56 грн./год.

2. Офісні меблі та інші витрати, необхідних роботи: стіл -.

650 грн.; стілець — 50 грн.; телефон-аппарат (за умови спілкування по внутрішнього телефонного лінії) — 200 грн.; канцелярське приладдя — 303,44 грн./год. Усього за цим затратам виходить 1203,44 грн.

3. Розширення робочого простору чи зміна кабінету потягне видатки ремонт нового кабінету за умови залучення власних трудових резервів. За оцінкою ст. майстра будівельного підрозділи витрати становитимуть 1800 грн.

4. Загальна вартість періодичних видань, необхідних провідному інженеру становить 650 грн./год. Часткове зменшення витрат купівля періодичних видань по сертифікації і стандартизації може вивільнити до 500 грн в год.

5. Витрати за відрядження ведучого інженера по сертифікації і стандартизації протягом року становлять 1500 грн. З цієї суми можна визволити щонайменше 1000 грн. за рахунок нововведения.

6. Витрати про відправлення факсимільних повідомлень становлять 500 грн. на рік. Разом економія за всі затратам: 9000 грн.

Нововведення може бути здійснено без нижче перелічених затрат:

1. Для придбання оптимально необхідної комп’ютерна техніка знадобиться трохи більше 4000 грн.

2. Праця у мережі Інтернет на робочий час з допомогою найбільш наближеного Інтернет-провайдера ІСП «МиКомп «за станом 1 травня 2000 р. стоїть 150 грн./месяц чи 1800 грн./год.

3. Для настроювання обладнання, навчання роботи у сіті й отримання різноманітних консультацій можна скористатися внутрішніми трудовими резервами, що ні викликає додаткових витрат. Сума всіх витрат становитиме 5800 грн. за перший год.

Чиста економія запропонованого заходи становить 3200 грн. за перший рік тривають. Для наочності економії від упровадженого заходи яку можна уявити в часі проміжку 5 років (таблиця 3.1). За підсумками п’яти від впровадження заходи становитиме 21,2 тисяча грн. Таблиця 3.1 — Економія від запровадження заходи за 5 років. | |1 рік |2 рік |3 рік |4 рік |5 рік |Сума | |Витрати, які можна запобігти з допомогою запропонованого заходи | |Фонд зарплати |3996,5|3996,5|3996,5|3996,5|3996,5|19 982,| | | | | | | |5 | |Офісна меблі та інші |1203,5|303,5 |303,5 |303,5 |303,5 |2417,5| |Ремонт нового кабінету |1800 |0 |0 |0 |0 |1800 | |Періодичні видання |500 |500 |500 |500 |500 |2500 | |Командировочні витрати |1000 |1000 |1000 |1000 |1000 |5000 | |Вартість відправки |500 |500 |500 |500 |500 |2500 | |документів факсом | | | | | | | |Разом |9000 |6300 |6300 |6300 |6300 |34 200 | |Витрати запровадження пропонованого заходи | |Вартість устаткування |4000 |0 |0 |0 |0 |4000 | |Підключення і в |1800 |1800 |1800 |1800 |1800 |9000 | |мережі | | | | | | | |Разом |5800 |1800 |1800 |1800 |1800 |13 000 | |Економія від нововведення |3200 |4500 |4500 |4500 |4500 |21 200 |.

Наступне захід має на меті економію з допомогою об'єднання всіх технічних умов виробництва продукції, використовуваних на підприємстві. Розробка й погодження технічних умов — досить тривалий і дорогий процес. Витрати узгодження чи перегляд кожних технічних умов із стану на 1 січня 2000 року составляют:

1. Одержання у Міністерстві охорони здоров’я токсикологогігієнічного паспорти — 6000 грн.

2. Експертиза в Дніпропетровському державному центрі стандартизації, метрології й сертифікації (ДГЦСМС) — 800 грн.

3. Державна реєстрація нових, або переглянутих старих технічних умов — 250 грн.

4. Присвоєння кодів ОКП — 500 грн.

5. Слід також надати нормативну документацію на споживане сировину — 200 грн. Разом за всі затратам: 7750 грн. за технічні умови однією вид продукции.

Оскільки національним стандартом передбачена можливість розробки та впровадження загальних технічних умов на групу продукції, то вартість одних загальних технічних умов буде набагато меншою в 15 раз, а обсяг інформації буде на 5−6 аркушів більше, ніж кількість листів на одних технічних условиях.

Дане захід дозволить заощадити 7750×15 — 7750 = 108,5 тисяч гривень. Вивільнені фінансові ресурси можна доручити розвиток виробництва і вдосконалення системи сертифікації і стандартизації для підприємства, закупівлю новітнього дослідницького устаткування лабораторії, на відновлення технології виробництва та рекламу у мережі Інтернет. Выводы.

Запропонований підхід до якості - не технічне рішення для кількох учасників, а усеохоплююча стратегія досягнення щонайвищого ґатунку на підприємстві, спрямовану підвищення ефективності і конкурентоспроможності організації та якості життя працівників. У межах своїх зусиллях відділ технічного контролю прагне дійти згоди і підтримки з боку всіх медичних інституцій органів управління, щоб зробити вироблену продукцію синонімом якості, а державне підприємство «Смоли «- синонімом успеха.

У справжніх економічних умов ДП «Смоли «зможе вижити, дотримуючись принципів досягнення світового рівня у всі сфери роботи підприємства, використання передового міжнародного досвіду забезпечення і поліпшення якості, активна підтримка фахівців, вирішальних проблеми якості у сфері підприємства, створення умов виховання висококласних фахівців із качеству.

Майже двох років копіткої праці, спрямованих розвиток виробництва і вдосконалення виробництва, виплату боргів, і пошук споживачів, принесли великі плоди. Сьогодні сміливо сказати у тому, що державне підприємство «Смоли «- повноцінний учасник ринкових відносин. Про це свідчить тенденцією до зменшення кредиторської заборгованості, зростанням обсяги виробництва, збільшенням зарплати, великим припливом робочої сили й, ясна річ, різко зрослим іміджем і попитом на продукцию.

Завоювавши довіру в держави, саме в Міністерства палива й енергетики, до якої належить ДП «Смоли », можна й надалі розраховувати на серйозну фінансової підтримки і централізоване розподіл продукції всередині паливно-енергетичній в промисловості й між міністерствами країн СНГ.

1. Декрет кабінету міністрів України направив про стандартизацію і сертифікацію от.

11.06.97 зі змінами, внесеними Законом України № 333/97-ВР.

2. ДСТУ 1.0−1993 «Загальні засади » .

3. Законодавчі акти України з стандартизації, метрології і сертифікацію, До, 1993 год.

4. «Управління якістю продукції ИСО 9000 — ИСО 9004, ИСО 8402 », М.,.

" Видавництво стандартів ", 1998 год.

5. Н. Л. Зайцев, «Економіка промислового підприємства », М., «Инфра-М » ,.

1998 г.

6. Річард Кох, «Менеджмент і фінанси від До Я », Санкт-Петербург,.

" Пітер ", 1999 год.

7. Девід Бодди, «Основи управління », Санкт-Петербург,.

" Пітер ", 1999 год.

8. «Новини ИСО 9000 », М., 1995 рік, ———————————;

Директор

Головний инженер Начальник ОТК Начальник ЦЗЛ ОТК ЦЗЛ Начальник комерційного отдела Коммерческий отдел Зам. директора з економіки і коммерции.