«Чорна смерть» та її наслідки
ГЕРЦОГ КАРЛ СМІЛИВИЙ І КОРОЛЬ ЛЮДОВИК XI Після Столітньої війни стосунки між бургундськими герцогами та французькими королями загострилися. З одного боку, бургундський герцог Карл Сміливий прагнув проголосити свої володіння самостійним королівством, з другого — французький король Людовик XI (1461- 1483) хотів якнайшвидше зібрати під своєю владою всі французькі землі, в тому числі й Бургундію… Читати ще >
«Чорна смерть» та її наслідки (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Ще на початку Столітньої війни Західну Європу охопила епідемія чуми. Вона розпочалася в 1346 році в Криму, звідки поширилась по всій Візантії, Італії, Франції, перекинулась до Англії, а у 1349−1350 роках охопила Німеччину, Польщу, Скандинавію. Особливо лютувала чума в містах. Інколи вимирали цілі міста, нікому було ховати мертвих. Жертв епідемії було так багато, що чимало сіл і міст цілком обезлюдніли, а поля почали заростати лісом. Приблизно за три роки нечуваної біди населення Європи скоротилось на третину. Ця епідемія відома в історії європейців під назвою «чорна смерть».
Різке скорочення людності спричинило до серйозних змін у господарському житті. Зменшилась потреба у продуктах харчування. Маловрожайні землі перестали обробляти, перетворивши їх на пасовища. На ринках з’явилося більше привозних продуктів, ніж до епідемії. У зв’язку з цим пожвавилось торгове життя в Європі. Стало вигідніше поставляти зерно зі Східної Німеччини, Прибалтики і Польщі, ніж вирощувати його на місці. Саме тоді з’явились дуже багаті люди — засновники майбутніх купецьких і банкірських династій.
ГЕРЦОГ КАРЛ СМІЛИВИЙ І КОРОЛЬ ЛЮДОВИК XI Після Столітньої війни стосунки між бургундськими герцогами та французькими королями загострилися. З одного боку, бургундський герцог Карл Сміливий прагнув проголосити свої володіння самостійним королівством, з другого — французький король Людовик XI (1461- 1483) хотів якнайшвидше зібрати під своєю владою всі французькі землі, в тому числі й Бургундію. Тому Карл Сміливий підтримував або сам організовував змови великих сеньйорів проти французького короля. Одного разу він сказав: «Я так люблю Францію, що бажав би їй не одного, а шістьох королів». Герцог Бургундський бачив себе не тільки королем, але й німецьким імператором. Імператорська корона була йому потрібна для того, щоб поквитатися з підступним та скупим королем Франції Людовиком XI і на чолі воїнства всього християнського світу відправитися в новий Хрестовий похід звільняти Єрусалим. Переговори Карла Сміливого з німецьким імператором та плани видати заміж єдину дочку і спадкоємицю за його сина викликали тривогу Людовика XI.
Людовик XI у боротьбі зі своїми противниками не гребував ніякими засобами, не раз вдавався до обману, порушував дане слово. Обережний і хитрий, король вміло використовував помилки, яких припускався гордий і зарозумілий герцог. Хто знає, чим би скінчилася боротьба між Бургундією і Францією, якби Карл Сміливий не вдався до сумнівної авантюри.
Герцог Бургундський посварився зі своїми сусідами-швейцарцями — мешканцями гірського альпійського краю — і вирішив їх провчити. Він зібрав військо і рушив у бік Альп. Однак цей похід закінчився його поразкою в двох битвах. Селянська піхота у важкодоступній гірській місцевості мала перевагу перед рицарською кіннотою, та й артилерію бургундці змушені були залишити на полі бою. Довідавшись про перемогу швейцарців, підвели голову вороги Карла. Не встигнувши добре підготуватися, герцог розпочав з ними війну. В черговій битві в січні 1477р. він загинув.
Цією звісткою скористався Людовик XI. Його війська одразу оволоділи Бургундією. Інша частина колишніх володінь Карла Сміливого, в тому числі й Нідерланди, відійшла до Священної Римської імперії внаслідок шлюбу спадкоємиці герцога з сином німецького імператора. Бургундська держава зникла з карти Європи разом з мріями про відродження рицарства і хрестових походів. Час вбраних у лати рицарів минув. З появою вогнепальної зброї та найманих армій їм уже не залишалося місця на полях європейських битв.