Використання інтерактивних технологій в розвитку критичного мислення

Останнім часом в Україні зріс інтерес до технологій розвитку критичного мислення, що зумовлено сучасними тенденціями освітнього простору, змінами в організації навчально-виховного процесу в напрямі використання особистісно-орієнтованого навчання.

Розвиток науки і техніки дав учителям і учням нові форми комунікації та способи вирішення абстрактних і конкретних завдань. Педагог стає натхненником інтелектуального й творчого потенціалу учнів. Майбутнє - за навчанням, що вкладається в схему «учень — технологія — учитель», за якої викладач перетворюється на педагога методолога и технолога, а учень стає активним учасником навчального процесу.

М. Ліпман, відомий фахівець із цієї проблеми, вважає, що критичне мислення — це «вміле, відповідальне мислення, що дозволяє людині формулювати надійні вірогідні судження, оскільки воно:

• Ш грунтується на критеріях;
• Ш є таким, що самокерується;
• Ш «пливе до контексту».

Дослідник виділяє шість ключових елементів критичного мислення:

• v уміння міркувати, що передбачає оволодіння певними прийомами, які розвивають апарат мислитель цих операцій;
• v формулювання самостійних суджень (для цього необхідне вміння продуктивного порівняння різних суджень і визначення альтернатив);
• v відповідальність, що передбачає вміння переконливо аргументувати власні думки, які будуть предметом подальшого розгляду іншими;
• v самокорекція (використання людиною критичного мислення як методу, зверненого на її власні судження з метою їх виправлення чи покращення);
• v необхідність вибору критеріїв, що їх бере до уваги людина з метою детального аналізу чи критики;
• v увага та здатність сприймати контекст, які передбачають розуміння загальних критеріїв у зв’язку з контекстом їх використання та розробку інших альтернативних критеріїв, що відповідають ситуації.

Процес розвитку критичного мислення складається з таких етапів:

• · сприймання інформації;
• · аналіз висновків, які можна зробити завдяки отриманій інформації;
• · зіставлення висновків із протилежними точками зору;
• · розробка системи доказів на користь відповідної точки зору;
• · прийняття рішення, яке ґрунтується на доказах.

Критичне мислення — це процес обміркування власних думок і причин виникнення певної точки зору. Воно передбачає послідовний ланцюг логічних операцій, які впорядковуються в такий спосіб: «Що? — Як? — Чому? — Для чого?» У критичному мисленні можна визначити ріні, які залежать від запитань (проблемних ситуацій), що потребують вирішення дитиною (схема)(додаток № 1).

Запитання низького рівня стосуються деталей і фактів; високого — передбачають виконання складних розумових операцій, що приводять учня до формування висновків, прийняття рішень тощо.

Отже, технологія розвитку критичного мислення — це технологія, спрямована на формування в дітей уміння самостійно міркувати на основі використання відомих фактів і понять.

Навчання за технологією критичного мислення передбачає використання активної та інтерактивної моделей.

М.Кларін розглядає модель навчання як визначену схему або план діяльності педагога пр. здійсненні навчально-виховного процесу. Її основу складає як діяльність педагога, так і діяльність учнів, що має продуктивний, пошуковий і творчий характер. Вибір моделі уроку залежить від того, які функції будуть покладені педагогом на себе і на учнів, які методи й прийоми будуть застосовані. В основі схеми — переважаюча діяльність учнів, яку організовує та вибудовує вчитель (додаток № 2).

Важливим фактором для проведення занять на основі технологій активного навчання та критичного мислення є організація сприятливого середовища на уроці, яка має такі риси:

• Ш позитивний психологічний клімат (покладається на вчителя й на учнів, причому саме учні беруть активну участь у виробленні правил поведінки);
• Ш використання методів «кооперативного навчання» (робота в групах);
• Ш застосування слова «об'єднайтесь» (не використовується слово «розділіться»).

Учитель моделює процес мислення на уроці:

• Ш він ніколи не висловлює думку чи ідею та, ніби вона є єдино правильною;
• Ш обережно спрямовує роботу учнів у потрібному напрямі, заохочуючи їх поважати будь-яку точку зору;
• Ш учні мають можливість відкрито обговорювати питання;
• Ш учитель і учні можуть ставити під сумнів правильність знань та висновків.

На занятті панує атмосфера пошуку та відкритості:

• Ш учитель і учні використовують непрямі запитання та запитання високого рівня: «А якщо.?», «Чому б не .?»;
• Ш школярі використовують різні види завдань (збирають інформацію, роблять припущення, ставлять під сумнів висновки тощо);
• Ш педагог дає поради дітям та з метою корекції їхніх дій показує, як виконувати завдання.

Учитель підтримує учнів лише за необхідності:

• Ш він уважно спостерігає за процесом засвоєння знань, за ходом міркувань дітей, за розгортання дискусій;
• Ш у процесі навчання надає їм більше незалежності й дозоляє працювати самостійно, якщо вони до цього готові.

Простір для навчання в класі побудований так, щоб співпраця та комунікація учнів були легкими і природними:

• Ш учитель перед початком уроку повинен уважно продумати розміщення парт і стільців у класі;
• Ш місце вчителя не повинно займати особливого положення.

Використання технології розвитку критичного мислення може мати свої особливості залежно від навчальної дисципліни. Урок німецької мови не є винятком і дає широкі можливості для її впровадження в навчально-виховний процес.