Вступ. 
Розвиток морально-вольових якостей дошкільників

Україна на сучасному етапі переживає складний період трансформації суспільного розвитку та радикальних перетворень в галузі освіти, намагаючись вийти на рівень світових стандартів.

Зокрема у державній національній програмі «Освіта. Україна ХХІ століття» серед пріоритетних напрямів реформування освіти відзначено, що в основу національного виховання мають бути покладені такі чинники: принцип єдності сім'ї, дошкільного навчального закладу, школи, наступності та спадкоємності поколінь; організація родинного виховання та освіти як важливої ланки виховного процесу; забезпечення діяльності педагогічного всеобучу батьків [5].

У Концепції сімейного та родинного виховання зазначено, що сучасна сім'я має стати головною ланкою у вихованні дитини, забезпечити їй належні матеріальні та педагогічні умови для фізичного, морального і духовного розвитку. дошкільник моральний вольовий педагогічний Роль педагогічної культури батьків у родинному вихованні дітей досліджували Г. Сковорода, С. Русова, Г. Ващенко, К. Ушинський, А. Макаренко, В. Сухомлинський.

К. Ушинський, досліджуючи педагогічну підготовку батьків щодо виховання дітей зазначав «…Батьки завжди є хоч почасти вихователями своїх дітей і кладуть перші зерна майбутніх успіхів чи неуспіхів виховання». Зрозуміло без пояснень, як важливо для них у цьому випадку набути педагогічних знань [15].

А. Макаренко, характеризуючи систему родинного виховання доводив, що потрібна правильна та цілеспрямована організація впливу на дитину, спрямована великим педагогічним знанням. «У сім'ю організація впливу на дитину повинна прийти через широку педагогічну пропаганду, через приклад кращої сім'ї, через підвищення вимог до сім'ї».

Здійснюючи родинне виховання, батьки створюють умови для повноцінного фізичного та духовного становлення особистості, формують активне, зацікавлене ставлення до оточуючого середовища. Доцільно згадати слова В. Сухомлинського: «У сім'ї шліфуються найтонші грані людини — трудівника, людини — культурної особистості. Із сім'ї починається суспільне виховання. У сім'ї, образно кажучи, закладається коріння, з якого виростають потім і гілки, і квіти, і плоди. Сім'я — це джерело, водами якого живиться повноводна річка нашої держави. На моральному здоров'ї сім'ї будується педагогічна мудрість» [8].

Великий педагог В. Сухомлинський вважав, що найблагороднішою роботою кожної сім'ї є творення людини. Продовжуючи рід людський, батько та мати повторюють у дітях самих себе, і від того, наскільки свідоме це повторення, залежить моральна відповідальність за людину, за її майбутнє.

Звертаючись до батьків, вчений наголошував:" Якщо ви хочете стати неповторною особистістю, якщо мрієте залишити після себе глибокий слід на землі - не обов’язково бути видатним письменником або вченим, творцем космічного корабля або відкривачем нового елемента періодичної системи. Ви можете утвердити себе в суспільстві, засяяти красивою зіркою неповторної індивідуальності, виховавши хороших дітей, хороших громадян, хороших трудівників, хорошого сина, хорошу дочку, хороших батьків для своїх дітей. Творення людини — найвище напруження всіх ваших сил. Це і життєва мудрість, і майстерність, і мистецтво. Діти — не тільки і не стільки джерело радості. Діти — це щастя, створене вашою працею" [11].

Традиції сімейного виховання складались протягом століть. Звичайно вони формувались стихійно, відображаючи особливості побуту, спілкування і загалом культуру народу. До недавніх часів сім'я була патріархальною, численною за складом, куди входили представники трьох, а нерідко чотирьох поколінь. Правила виховання дітей передавались новим поколінням як освячені часом канони.

Впродовж останнього століття зростаючий темп суспільних перетворень змінив і сім'ю: основною стала так звана нуклеарна сім'я (батьки і діти). Кількість дітей у сім'ї неухильно зменшилися, тісні в минулому зв’язки між її членами поступилися місцем зв’язкам нестійким.

У наш час виникла необхідність покращити культуру сімейного виховання і водночас збагатити можливості громадського виховання.

Для того, щоб кожна сім'я зрозуміла своє призначення, усвідомила свою відповідальність за справу виховання дітей, аби підказати їм дієві шляхи виховних зусиль, які принесуть бажані результати, у дошкільних навчальних закладах передбачається робота з батьками [10].

Для цього органи управління дошкільними навчальними закладами, керівники дитячих садків і вихователі мають чітко визначити свої завдання у співпраці з сім'єю. Саме об'єктивний аналіз потреб сім'ї дає справжні орієнтири для визначення напрямків розвитку суспільного дошкільного виховання.

Насамперед слід змінити психологічну орієнтацію на те, хто є основним замовником дошкільного навчального закладу і кому він має бути підзвітним з усіх питань організації життя дітей і виховного процесу. Працівники дошкільних навальних закладів мають усвідомити, що дітей їм довіряє сім'я, а не держава, а значить збереження здоров’я дитини і забезпечення належних умов для її розвитку в першу чергу турбує сім'ю. Очевидно, потрібно створювати відповідні функціональні структури — ради, членами яких мають бути батьки та представники колективу працівників дошкільного навчального закладу, що укладають між собою певні угоди, їх виконують і взаємно звітуються.

Приймаючи дитину в групу, вихователь повинен бути обізнаний із змістом, характером і напрямками сімейного виховання, щоб безпосередньо забезпечити умови тісної взаємодії та підтримки позитивного мікроклімату, який вже набуто в сім'ї.

Відношення сім'ї до ДНЗ має бути консультативним і просвітницьким центром з психолого-педагогічних питань навчання і виховання [35].

Виходячи з вищесказаного, для успішного здійснення виховання дитини, для створення всіх належних умов для її всебічного розвитку, слід зосередити увагу педагогів і батьків на достовірності, об'єктивності та повноті інформації, на основі якої здійснюється навчально-виховний процес. А це можливе тільки за умови тісної взаємодії дошкільного навчального закладу та сім'ї.

Тож означена проблема є актуальною на сучасному етапі, що й посприяло вибору теми нашого дослідження.

Предмет дослідження: взаємодія дошкільного закладу і сім'ї по вихованню у дошкільників морально-вольових якостей.

Об'єкт дослідження: педагогічні умови забезпечення методичного керівництва роботою сучасного ДНЗ з батьками вихованців щодо морального виховання.

Мета курсової роботи: експериментально довести ефективність запропонованих педагогічних умов співпраці задля успішного виховання морально-вольових якостей дітей дошкільного віку.

Для досягнення цієї мети були висунуті наступні завдання :

• 1. Проаналізувати стан дослідженості проблеми в педагогічній теорії і практиці.
• 2. Обґрунтувати доцільність тісної взаємодії дошкільного навчального закладу та сім'ї.
• 3. Розробити зміст заходів забезпечення організаційно-методичної роботи вихователів з батьками вихованців.
• 4. Обумовити ефективні форми та методи успішної взаємодії ДНЗ з сім'єю на сучасному етапі.
• 5. Виявити педагогічні умови ефективної співпраці дошкільного навчального закладу з батьками вихованців.

Структура курсової роботи: дослідження складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел.