Нормативно-правова база маркетингової діяльності в Україні

Нормативно-правова база покликана регламентувати маркетингову діяльність українських підприємців.

Основним призначенням державного регулювання є підтримка конкуренції та недопущення монополізації ринку, які забезпечуються наступними Законами України:

• 1. «Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності» (1992 р.).
• 2. «Про Антимонопольний комітет України» (1992 р.).
• 3. «Про захист від недобросовісної конкуренції» (1996 р.).

Антимонопольний комітет України затвердив Методику визначення монопольного становища підприємців на ринку (1994 р.), згідно з якою монополістом вважається підприємець, частка якого на ринку певного товару становить 35%.

Антимонопольний комітет веде облік підприємств-монополістів і контролює їхню діяльність, зокрема рівень цін на товари.

Для правового забезпечення розроблення, виробництва і збуту високоякісних товарів прийнято Декрет Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію і сертифікацію» (1993 р.), згідно з яким в Україні створено Державну систему сертифікації продукції УкрСЕПРО і затверджено перелік товарів, які повинні проходити обов’язкову сертифікацію.

Важливе значення для успішного розв’язання проблеми якості товарів і послуг має Указ Президента України «Про заходи щодо підвищення якості вітчизняної продукції» (2001 р.).

Для захисту прав виробників марочних товарів щодо неприпустимості їх підробки прийнято Закон України «Про захист прав на знаки для товарів і послуг» (1994 р.).

Прийнята в Україні низка законодавчих актів, які регулюють сферу ціноутворення. Так, на товари монопольних виробників ціни контролює держава й законодавчо це підкріплено Законом України «Про природні монополії» (2000р.).

На врегулювання проблеми встановлення занижених цін на експортні товари (антидемпінгова політика) спрямований Указ Президента України «Про індикативні зміни цін на товари при здійсненні суб'єктами зовнішньо-економічної діяльності України експортно-імпортних операцій» (1994 р.).

Впорядковуючи збутову діяльність підприємств на внутрішніх і зовнішніх ринках, Україна прагне приєднатись до Всесвітньої організації торгівлі. Саме на це спрямований Указ Президента України «Про додаткові заходи щодо прискорення вступу України до Світової організації торгівлі» (2001 р.).

В зв’язку із швидким розвитком в Україні ринку рекламних послуг виникла необхідність регулювання зазначеного виду діяльності. Велике значення для регламентації рекламної діяльності має Закон України «Про рекламу» (1996 р.).

Державне регулювання маркетингової діяльності покликане в першу чергу захищати права споживачів. Закон України «Про захист прав споживачів», введений в дію у 1991 р. передбачає ряд різних штрафних санкцій до його порушників, зокрема:

• — за реалізацію імпортних товарів, які не відповідають нормам України щодо безпеки для життя, здоров’я і майна споживачів та збереження довкілля — 50% вартості реалізованих товарів;
• — за відмову в наданні необхідної, доступної і достовірної інформації про товари — 30% вартості товарів;
• — за ухилення від перевірки якості товарів — 100% вартості товарів.

Згідно із Законом, провідним державним органом із цих питань виступає Комітет України у справах захисту прав споживачів та його структури на місцях. Створено Українську асоціацію споживачів — недержавну організацію, яка об'єднує регіональні товариства і спілки захисту прав та інтересів споживачів.

У 1997 р. створено Українську Асоціацію Маркетингу (УАМ), яка сприяє розвитку різних аспектів ринкових відносин і видає фаховий журнал «Маркетинг в Україні"[12].