Економічні фактори функціонування системи вищої освіти

Економічний механізм функціонування вищої освіти полягає в сукупності організаційно-економічних форм господарювання основних суб'єктів освітньої діяльності (їх класифікуємо за критеріями управління, фінансування і власності), методів та інструментів державного регулювання діяльності закладів вищої освіти, стратегії розвитку системи вищої освіти, що забезпечує системне функціонування та виконання суспільних функцій усією сферою вищої освіти.

Економічні фактори розвитку освіти:

• · У розвинених країнах процес утворення безпосередньо пов’язаний з потребами НТР:
  • — Постійно збільшується чисельність інженерно-технічного персоналу і працівників, зайнятих поза сферою виробництва (наука, культура, охорона здоров’я, адміністративний апарат);
  • — Інтелектуальні професії втрачають винятковість, тенденції до зближення праці робітників та інженерно-технічного персоналу, стирання кордонів між розумовою і фізичною працею.
• · Розширення соціального попиту на освіту:

Одним з критеріїв суспільного прогресу сьогодні є те, чи створені людині умови, що дозволяють найбільш повно розкрити його кращі якості, потенційні можливості, творчі здібності і т.д. звідси — збільшення попиту на повноцінну освіту. Основні мотиви і фактори:

• — Зміщення центру ваги в бік так званих «постматеріальних цінностей»;
• — Здобуття освіти — необхідна умова досягнення бажаного соціального статусу;
• — Чітка кореляція між рівнем освіти та розміром заробітної плати;
• — Високий освітній рівень — відома гарантія від безробіття;
• — «Ефект снігової кулі» (батьки, які отримали освіту, прагнуть дати своїм дітям освіту не гірше, ніж їх власне);
• — Розширення охоплення дівчат середньою і вищою освітою (скорочення сфери застосування фізичної праці, розширення сфери обслуговування, охорона здоров’я та інше;
• — Демографічна еволюція, що приводить до зміни через певний проміжок часу числа учнів тих віків, які підлягають обов’язковому навчанню.