Сучасна педагогіка і інформаційні технології

Реферат на тему:

Сучасна педагогіка і інформаційні технології

Бурхливий розвиток інформатики та інфор­маційних технологій загострив перед освітою зав­дання розширення практики розвиваючого навчан­ня, використання новітніх технологій навчання, вдосконалення освітніх методик.

В умовах становлення інформаційного суспіль­ства навчальний процес розглядається як засіб роз­витку учнів. А головне завдання школи полягає в тому, щоб не лише дати знання, а й створити стійку мотивацію до навчання, спонукати учнів до само­освіти, пов’язаної з розвитком їхнього творчого та критичного мислення.

У ряді педагогічних досліджень останніх років особлива увага приділяється розробці шляхів фор­мування мислення, цілеспрямованому розвитку інтелектуальних вмінь, навчанню прийомів пізна­вального пошуку, до яких відносяться: аналіз, син­тез, порівняння, абстрагування, узагальнення, кон­кретизація, класифікація, систематизація тощо.

Розвиток певних якостей мислення засобами одного предмету значною мірою сприяє загально­му розвитку мислення учнів. Це не означає, що, наприклад, вивчення геометрії розвиває та формує ті самі якості мислення, що і заняття літературою. Інформатика ж має на меті навчити підходів та способів опрацювання інформації і має значні по­тенційні можливості перенесення розумової діяль­ності з однієї галузі знань в іншу.

Однак, як свідчить шкільна практика, вчителі сьогодні ще багато уваги приділяють саме переда­ванню учням змісту навчального матеріалу, а роз­витку їх мислення недостатньо. При такому підході учень може зберігати в пам’яті великі об'єми інфор­мації, але не вміти її застосувати ні у межах на­вчального процесу, ні, тим більше, у життєвих не­стандартних ситуаціях.

Традиційна система навчання націлює навчальне середовище на лінійну модель:

Знання — декомпозиція — навчання — синтез — знання — контроль.

Разом із тим, у багатьох випадках, особливо в прикладних предметних галузях, доцільно викори­стовувати нелінійні моделі, де навчання відбувається за схемою: Мета — задача — дослідження (пізнання) — знання — контроль.

Управління розумовою діяльністю передбачає послідовне переведення учнів на більш високий рівень цього процесу.

Розвитку мислення старшокласників приділяєть­ся значна увага, оскільки за психологічними до­слідженнями в цьому віці у них:

• формується активна життєва позиція;

• стає більш свідомим ставлення до вибору май­бутньої професії;

• різко зростає потреба у контролі та самокон­тролі;

• мислення стає більш абстрактним, глибоким, різнобічним;

• виникає потреба в інтелектуальній діяльності;

• зростає значущість процесу навчання, його ці­лей, задач, форм і методів;

• змінюється мотивація навчання, трансформу­ється співвідношення оцінки і самооцінки.

Таким чином, самосвідомість старшокласників переходить на більш високий рівень, що прояв­ляється у поглибленні самоконтролю, самооцінки, прагненні до самостійності та самовдосконалення. Потреба в саморегуляції, тобто в управлінні розвит­ком особистості, — важлива вікова особливість стар­шокласників, яку необхідно враховувати при орган­ізації навчального процесу.

Мислення старшокласників, а значить уміння користуватись розумовими діями, слід не тільки сти­мулювати, а і розвивати. Учням старших класів притаманний високий рівень узагальнення та аб­страгування, прагнення до встановлення причин-но-наслідкових зв’язків та інших закономірностей між предметами та явищами, критичність мислен­ня, здатність аргументувати свої переконання тощо. Ці якості дозволяють учителю цілеспрямовано роз­вивати гармонійну особистість, формувати здатність творчо підходити до розв’язання кожної конкрет­ної задачі.

Педагогічне управління процесом розвитку мис­лення учнів може досягти своєї мети лише за умов забезпечення поєднання ретельно підібраного та дидактичне представленого змісту, адекватних, вда­ло відпрацьованих методик та дійових соціальне значущих мотивів навчально-пізнавальної діяль­ності учнів з урахуванням індивідуальних власти­востей мислення, здібностей, інтересів.

Для реалізації конкретних педагогічних задач учитель повинен уявляти кінцеві результати своєї діяльності на кожному етапі (уроці). Необхідно так організувати навчальний процес, щоб він сприяв фор­муванню та розвитку розумової діяльності: стимулю­вав самостійне мислення, активізував процес оп­рацювання нової інформації, сприяв встановлен­ню зв’язків між знайомим та новим матеріалом, стимулював засвоєння раціональних прийомів на­вчальної діяльності.

Нові інформаційні технології не розкривають по­вною мірою свого навчального потенціалу в тра­диційній освітній системі, де домінують дидактичні лінійні технології передавання готових знань, оскільки стрімке зростання інформаційних потоків об'єктив­но не дозволяє повністю реалізувати принцип пере­давання всіх накопичених знань у процесі навчання. У зв’язку з цим інформаційні технології спрямову­ються на нелінійну структуризацію навчального про­цесу, яка створює умови для розвитку в учнів умінь та навичок постановки задач, моделювання, оптимі-зації, прийняття рішень в умовах невизначеності, вміння самостійно здобувати знання.

До нелінійних технологій належать:

• комп’ютерне моделювання як основний ме­тод пізнання;

• навчально-проектна діяльність;

• мультимедіа і телекомунікаційні технології;

• інформаційне моделювання;

• тестування;

• семінари, конференції, олімпіади, турніри тощо. Головною особливістю нелінійних технологій є постановка навчальних цілей і задач у предметній галузі, що дозволяють педагогу сформувати експер­тний шлях їх досягнення і розв’язання, запропону­вати необхідний інструментарій, методичний ма­теріал, інструкції, досвід.

Моделювання як метод пізнання є центральним в освітньому процесі, де використовуються комп’ю­терні технології.

Дидактичним засобом навчання з використанням технології моделювання є навчальний проект. Під проектом розуміємо чітко описану задачу, яка має кінцевий результат і практичну значимість. Мето­дика навчального проекту передбачає самостійне обрання учнем проекту, визначення з графіком його реалізації і формами звіту.

Продемонструємо ці теоретичні положення на прикладі вивчення інформатики.

Навчальні проекти з інформатики, як правило, реалізуються на факультативних і гурткових занят­тях, при проведенні спецкурсів і різноманітних практик, у той час, як атрибутом шкільного уроку залишається послідовне проходження курсу у формі «лекція-практикум». Поширеність проектного підходу в додатковому і профільному навчанні пояснюється можливістю (в рамках даної діяльності).

Імітувати процеси з реального життя, це може бути випуск шкільної газети, створення Web-сторінки, програмного засобу для навчання та оцінювання знань, побудова комп’ютерної моделі тощо.

Якість засвоєння теоретичного матеріалу або ви­конання практичних завдань залежить від потреб і мотивів учня. Адже інтерес є одним з найважливіших факторів сприйняття інформації. Тому метод проектів є потужним педагогічним засобом, а проектне навчан­ня активізує «істинне навчання», основою якого є інди­відуально-творчий розвиток кожної особистості, за­лучення до цього процесу самої дитини.

Проектний метод, як свідчить практика, можна застосовувати на уроках інформатики при вивченні комп’ютерних технологій. Наприклад, вивчати елек­тронні таблиці, враховуючи вік учнів та профільність навчання, можна таким чином. Спочатку доцільно ознайомити учнів з програмним матеріалом:

• Електронні таблиці (ЕТ) та їхнє призначен­ня. Введення й редагування даних в електронній таблиці. Форматування таблиць.

• Введення формул до електронної таблиці. Робота з аркушами. Опрацювання табличних даних.

• Використання логічних функцій під час оп­рацювання табличних даних.

• Ділова графіка. Побудова діаграм і графіків під час роботи з ЕТ.

• Підтримка баз даних в ЕТ. Упорядкування даних. Пошук інформації. Використання простого фільтру.

• Використання розширеного фільтру.

• Консолідація даних. Зведені таблиці. Важливу роль при вивченні як теоретичного, так і практичного матеріалу відіграють навчальні і мето­дичні посібники та їх комп’ютерна підтримка. А за­безпечення чисельності освітніх технологій, можли­вості їх вільного вибору обумовлює індивідуальний підхід до навчання, особливо необхідний при вив­ченні інформаційних технологій з урахуванням інте­ресів, здібностей та фахової орієнтації старшоклас­ників.