Тема і девіз реклами. 
Колір та ілюстрації

Рекламна тема знаходить своє вираження в яскравому заголовку — девізі, який ще називають рекламним слоганом. Рекламний слоган — це короткий лозунг або девіз, що відображає якість продуктів, обслуговування, напрямок діяльності фірми. Підраховано, що слоган читає у 5 раз більше людей у порівнянні з рекламним текстом. Тому в ньому споживач повинен бачити все, що його цікавить, а головне — вигоду даної рекламної пропозиції для себе особисто.

Використовувані в рекламних зверненнях мотиви умовно об'єднуються у три великі групи:

• 1) раціональні мотиви;
• 2) емоційні мотиви;
• 3) моральні мотиви. [10]Слоган може бути вдалим або невдалим, веселим та сумним, може принести як комерційний успіх, так і невдачу. У більшості випадків рекламний слоган має відповідати наступним вимогам:
• 1). відповідність загальній темі реклами;
• 2).лаконічність — короткі фрази легше запам’ятовувати;
• 3).відсутність важковиговорюваних слів та словосполучень;
• 4). використання, по можливості, оригінальної гри слів (наприклад, «Не гальмуй — снікерсуй» або «Чистота — чистоТайд», «Спілкуйся вільно — живи мобільно»).

Рекламну тему можна виразити не лише у вигляді слогана, але й за посередництвом рекламного образу. При розробці образу надзвичайно важливим є врахування символів та знаків. Коли зображено щось незрозуміле для людини, то вона не сприймає побачене. При розробці рекламної теми, відповідних їй образу та девізу слід враховувати наступні моменти:1. На протязі рекламної кампанії їх не можна змінювати, інакше можна заплутати споживачів, вони не зможуть запам’ятати назву фірми, продукт та його переваги. Слід врахувати, що до постійно змінної реклами ніхто не зможе звикнути, тому вона не досягне своєї мети. Модифікації в рекламі допускаються, але лише в межах даної рекламної теми;

2. Чим частіше більше разів з’являється реклама, тим вища ймовірність того, що її запам’ятають і вона досягне мети, хоча часта поява рекламного оголошення не є обов’язковою умовою привернення уваги споживачів. Проте щоб не бути подавленою діями конкурентів, реклама повинна з’являтись досить часто. Таким чином, вдало вибрана тема та відповідний девіз — це ключ до завоювання потенційного клієнта. Проте вони не в змозі викликати у нього інтерес, щоб він повністю ознайомився зі змістом рекламного повідомлення. Дану функцію виконує структура, форма та стиль рекламного звернення. [5].

Рекламне звернення можна визначити як засіб представлення інформації комунікатора одержувачу, що має конкретну форму (текстову, візуальну, символічну і т.д.) і надходить до адресата за допомогою конкретного каналу комунікації. [6].

Рекламне звернення, безумовно, є центральним елементом усієї реклами. Саме рекламне звернення представляє коммуникаторам цільової аудиторії, потенційним покупцям. Саме в рекламному зверненні фокусується більшість елементів рекламної комунікації: ідея комунікації, її кодування, джерело звернення, канал комунікації і т.д. І нарешті, рекламне звернення можна розглядати як головний засіб, основний інструмент досягнення цілей рекламної діяльності.

Відомі фахівці в галузі реклами Ч. Сендідж, В. Фрайбургер, К. Ротцолл висловили таку думку: «…загальнофірмові цілі часто виражаються фінансовими категоріями (доходи, прибуток на вкладений капітал і т.п.), цілі маркетингу часто стосуються результатів поведінкового характеру (зростання відвідуваності магазину, кількість купованих товарів і т.п.), а цілі реклами, якщо розглядати їх під цим кутом зору, полягають у впливі на події в свідомості людей. Іншими словами, оголошення дуже рідко виявляються в змозі завершити акт купівлі-продажу або викликати певну дію в простій причинно-наслідкового хронології. Вони швидше впливають на наші знання, на наші почуття і т.п. «/. Цей висновок багато в чому пояснює необхідність і Широкомасштабність звернення до проблем психології при розгляді змісту рекламного звернення. Взаємозв'язок ця настільки тісний, що й останні десятиліття отримала бурхливий розвиток самостійна прикладна наука — психологія реклами. При цьому розвиток наукової думки (теорія несвідомого і психоаналіз 3. Фрейда, біхевіориська теорія Дж. Вотсана тощо) вивело на новий рівень практику реклами.