Сучасний молодіжний та студентський рух в Україні

Вступ

молодь політичний управління студентський

Актуальність теми:Питання розвитку та становлення сучасних молодіжних організацій в Україні, проблеми та механізми їх участі у політичних процесах країни є досить актуальними в наш час. Розвиток українського суспільства багато в чому залежить від того, наскільки ефективно молодь реалізує свої права для захисту власних інтересів. Законодавство, направлене на регулювання діяльності молодіжних організацій, на сьогодні не є бездоганним, але важливим є те що, воно закріплює практично всі демократичні принципи та механізми для їхньої статутної діяльності. Специфіка функціонування молодіжних організацій особливо в останні десятиліття пов’язана передусім із процесами становлення громадянського суспільства, євроатлантичної інтеграції України, а також з поширенням закордонних грантів та молодіжних ініціатив на території нашої держави. Проста присутність молодої людини у державних заходах соціального значення не завжди означає її добровільну та свідому участь в них. Адже вона повинна мати певні повноваження, право приймати рішення та нести відповідальність, аби брати участь у різноманітних процесах свідомо й добровільно.

Державна молодіжна політика покликана сприяти самоорганізації та самореалізації молоді, соціальній інтеграції молодих людей, розвитку їх творчого потенціалу, запровадження ініціатив у різних сферах діяльності, залученню до процесів реформування українського суспільства та економіки, формуванню її відповідальності за сьогодення та майбутнє, включенню молодих людей до участі в процесах прийняття рішень на всіх рівнях державно-громадського управління, забезпечення прозорості виконавчих процедур та рівних можливостей. Молоді люди є тією частиною населення, яка найбільш схильна до навчання, до освоювання нових технологій, вони соціально є найбільш мобільними.

Саме молодь є найважливішим ресурсом, що забезпечує процеси сталого розвитку. Ситуація, яка нині склалася в країні, показує, що держава, політичні партії, громадськість у цілому мають докласти максимум зусиль для спрямування суспільної свідомості в русло необхідності розбудови громадянського суспільства. Роботу необхідно проводити, звичайно ж, з усіма верствами населення. Проте найбільшої уваги заслуговує молоде покоління, від якого значною мірою залежить як сучасне, так і майбутнє країни.

Мета реферату: визначення суті молодіжного та студентського руху в Україні, їх значення у формуванні громадського суспільства та прогресуючого розвитку української держави, оцінити діяльність державної молодіжної політики нині. Для досягнення поставленої мети необхідно з’ясувати наступні моменти:

- засади й принципи державної молодіжної політики (розділ II);

- приклади молодіжних громадських організацій (розділ I);

- класифікація громадських молодіжних організацій (розділ I);

- механізм участі молодіжних організацій у політичних процесах (розділ I);

- негативні фактори впливу на політичну діяльність молоді (розділ III);

- роль і принципи студентського руху в Україні (розділ IV).

1. Молодіжні громадські організації

Згідно з Законом України «Про молодіжні та дитячі громадські організації» молодіжні громадські організації — це об'єднання громадян віком від 14 до 28 років, метою яких є здійснення діяльності, спрямованої на задоволення та захист своїх законних соціальних, економічних, творчих, духовних та інших спільних інтересів.

Невід'ємною складовою будь-якого демократичного суспільства є різноманітні об'єднання громадян, їх соціально-політичне призначення полягає насамперед у тому, що вони допомагають людям у розв’язанні проблем повсякденного життя, відкривають широкі можливості для виявлення суспільно-політичної ініціативи, здійснення функцій самоврядування.

Громадські організації - це об'єднання громадян, що виникають за їх ініціативою для реалізації довгострокових цілей, мають свій статут і характеризуються чіткою структурою.

У демократичному суспільстві молодіжна політика реалізується через молодіжний рух, який пронизує політичну систему на всіх рівнях: всеукраїнському, регіональному, місцевому.

Дослідження свідчать про те, що молодіжне середовище — це не просто соціальне явище, воно, як мінімум, складається з організованої об'єднаної та неформально самоорганізованої молоді, «молодіжної субкультури», які взаємно доповнюються [2, c. 363].

Об'єднуючись у громадські організації та рухи, молодь удосконалює міжособистісні стосунки, отримує значно більше можливостей для задоволення власних потреб та інтересів, виступає формуючим чинником становлення та розвитку суспільства.

Молодіжні громадські організації є формою вияву соціально-політичної активності молодого покоління, одним з найефективніших шляхів взаємодії із суспільством, державою, міжнародним середовищем.

Ознаки молодіжних громадських організацій:

? офіційно оформлене членство (причому у різних формах: видача членських значків);

? участь членів об'єднання у створенні його матеріальної бази у тому числі шляхом сплати вступних і членських внесків;

? участь у самоуправлінні об'єднання (тобто участь у загальних зборах організації, бути членом секретаріату, або членом виконавчих органів — правління);

? обов’язкова наявність статуту об'єднання, інколи можливо програми чи іншого програмного документу.

Процес створення і становлення молодіжних громадських організацій різноманітний, проте він в цілому має чотири основних стадії. Отже, стадії створення молодіжних організацій є такими:

¦ номінальна стадія молоді люди лише об'єднуються в організацію, причому цей процес є стихійним, а тому зв’язки між ними є досить слабкі;

¦ стадія формування, коли формуються зв’язки між членами організації а також розвиваються внутрішні структури;

¦ консолідуюча стадія характеризується чітким визначенням лідерів, формуванням активу, розподіленням функцій та обов’язків;

¦ заключна стадія пов’язана із завершальним оформленням організації, коли вже прийняті основні документи — програми та статут.

Молодіжна громадська організація виконує наступні функції:

¦ організаційну, вона пов’язана як із процесом об'єднування молоді на основі спільних інтересів в організацію так із навчанням молодих людей жити в колективі, звіряючи свої інтереси з інтересами інших людей даного коллективу;

¦ виховна — тобто організація виховує, вчить як хорошого так і поганому тому що відбувається великий вплив людини на людину;

¦ комунікативна функція пов’язана із безпосереднім спілкуванням людей цієї організації між собою — це збагачує особистість навиками спілкування в колективі, окремій групі, мікрогрупі;

¦ господарська функція полягає в участі молоді у вирішенні як власних так і загальнодержавних задач [3, c. 106−107].

Український вчений В. Кулік, узагальнюючи, визначив наступні види молодіжнихорганізацій:

— молодіжні фахові об'єднання (Союз Аграрної молоді, Всеукраїнська молодіжна громадська органі-зація «Асоціація молодих медиків України»);

— організації за інтересами (Рада молодих підприємців України, Асоціація КВН України);

— національно-культурні молодіжні організації (Всеукраїнська Асоціація Молодих Дослідників Фольклору, «Молодіжний Націоналістичний Конгрес);

— студентські організації (Всеукраїнська асоціаціястудентів-політологів, Українська Студент-ська Спілка)

— субкультури сучасної молоді («хіппі», «емо», «готи», «панки», тощо) [8, c. 220].

Конкретні результати діяльності молодіжних громадських організацій залежать від того якими механізмами вони користуються для реалізації їхньої мети. До найбільш типових механізмів участі молодіжних організацій у політичних процесах є:

— налагодження взаємовигідних стосунків з органами влади (місцевої та державної);

— створення та ефективне функціонування молодіжної форми місцевого самоврядування (маються на увазі молодіжні муніципалітети, тощо), залучення представників молодіжних організацій, у ролі радників-консультантів, до діяльності органів влади та спеціальних комітетів;

— загострення уваги органів влади до існуючих проблем на всеукраїнському або місцевому рівнях, формування власних пропозицій та втілення їх у життя задля вирішення суспільно важливих питань;

— внесення змін до законодавства у вигляді запропонованих варіантів відповідних документів;

— виконання організаціями їх статутної діяльності, якісний контроль та звітність щодо впроваджених державних або місцевих соціальних програм;

— співпраця молодіжних організацій між собою, а також з іноземними організаціями, товариствами та молодіжними структурами задля обміну позитивним досвідом та налагодження діалогу [4, c. 498].

2. Державна молодіжна політика в Україні

Молодіжна політика в Україні є пріоритетним напрямом діяльності держави. Її засади й принципи сформульовано в Декларації «Про засади державної молодіжної політики в Україні» від 15 грудня 1992 р., яка стала основою для подальшого розвитку державної молодіжної політики, базою практичної діяльності органів державної влади й місцевого самоврядування.

Державна молодіжна політика ставить за мету створення соціально-економічних, політичних, організаційних, правових умов і гарантій для життєвого самовизначення, інтелектуального, морального, фізичного розвитку молоді, реалізації її творчого потенціалу як у власних інтересах, так і в інтересах України [5, c. 173].

Основними завданнями державної молодіжної політики є: вивчення становища молоді, створення необхідних умов для зміцнення правових і матеріальних гарантій щодо здійснення прав і свобод молодих громадян, діяльності молодіжних організацій з метою повноцінного соціального становлення й розвитку молоді; допомога молодим людям у реалізації і самореалізації їх творчих можливостей та ініціатив; широке залучення юнаків і дівчат до активної участі в національно-культурному відродженні українського народу, формуванні його свідомості, розвитку традицій і національно-етнічних особливостей тощо [5, c. 175].

Державна молодіжна політика поширюється на громадян України віком від 15 до 28 років незалежно від походження, соціального й майнового стану, расової і національної належності, статі, освіти, ставлення до релігії, роду та характеру занять і здійснюється через органи державної виконавчої влади, установи, соціальні інститути та об'єднання молодих громадян.

Отже, завдання державної молодіжної політики щодо молодіжних громадських організацій сформульовано наступним чином:

1. створення необхідних умов для зміцнення правових та матеріальних гарантій щодо діяльності молодіжних організацій для повноцінного соціального становлення та розвитку молоді;

2. координація зусиль усіх організацій та соціальних інститутів, які працюють з молоддю [5, c. 176].

Доведено, що на сьогодні Україна має значний позитивний досвід з питань реалізації державної молодіжної політики, який забезпечує належні умови розвитку та соціалізації молоді в країні, становлення її як прогресивного класу нової генерації майбутнього українського суспільства. В той же час на основі дослідження процесу реалізації молодіжної політики в Україні виділено певні її особливості, які дозволяють прояснити загальну логіку та напрямки реформування системи в майбутньому.

Розглянемо деякі молокдіжні громадські організації.

МГО «Європейський молодіжний парламент — Україна»

Це міжнародна молодіжна громадська організація, заснована у 2000 р. як представник Європейського молодіжного парламенту в Україні для залучення української молоді до діяльності однієї з найбільших європейських платформ для дебатів, міжкультурних зустрічей, освітньої роботи та обміну ідеями між молодими європейцями.

Метою діяльності організації є сприяння розширенню світогляду молоді, можливості участі у всеєвропейських процесах розвитку демократії та громадянського суспільства в Україні.

Завдання об'єднання охоплюють: сприяння інтеграції України до Європейського Союзу шляхом виховання української молоді на демократичних цінностях та ідеалах, розбудови громадянського суспільства, налагодження співпраці з європейськими неурядовими організаціями, формування позитивного іміджу України на міжнародній арені; розвиток партнерства з міжнародними громадськими та міждержавними організаціями; налагодження співпраці між українськими молодіжними громадськими організаціями в напрямі досягнення Цілей тисячоліття, затверджених ООН у вересні 2000 року; формування конструктивного і прагматичного ставлення молоді до європейської інтеграції України; формування позитивного іміджу України за кордоном шляхом адекватного представництва країни під час міжнародних заходів. Щороку «ЄМП — Україна» проводить Національну сесію, за результатами якої обирають делегатів, які представляють Україну на міжнародних та регіональних сесіях ЄМП у Європі; регіональні сесії та інші проекти для молоді в містах України. За роки діяльності організація отримала професійні знання та цінний досвід проведення різноманітних молодіжних заходів: регіональних та міжнародних сесій, національних конференцій, тренінгів, семінарів. «ЄМП — Україна» є головним партнером у проведенні молодіжних самітів ООН з досягнення Цілей тисячоліття в Україні, а також головним молодіжним партнером Представництва Європейської комісії в Україні під час організації святкувань Днів Європи в Києві та інших містах України.

МГО «Українська спілка молодих депутатів»

Створена у 1999 р. і об'єднує молодих депутатів місцевих рад України. До лав спілки як почесні члени належать народні депутати України, державні діячі.

Метою діяльності є формування дієвого механізму використання творчого потенціалу молоді у значенні прогресивних соціально-економічних та адміністративно-політичних реформ у державі, розвитку місцевого самоврядування для прискорення формування громадянського суспільства в Україні.

Серед основних завдань спілки - підвищення професійного рівня молодих депутатів місцевих рад; сприяння у створенні ефективної законодавчої бази державної молодіжної політики, розвитку і структуруванні організованого молодіжного руху в Україні.

Основні проекти: «Школа молодого депутата», конференція «Молодь і держава», інтернет-газета «Молодіжна Правда», Міжнародний форум молодих депутатів.

Діяльність організацій громадсько-політичного спрямування уможливлює активну участь молоді в житті країни, дає змогу стати не лише об'єктом, а й дієвим суб'єктом державної молодіжної політики.

3. Фактори впливу на політичну активність молоді

На залучення молоді до участі в діяльності політичних партій в Україні негативно впливає той факт, що молоді люди зокрема, як і населення загалом, певною мірою «втомилися» від політики. Соціально-політичні настрої молоді містять ознаки розчарування, відсутності віри в те, що своїми силами можна змінити життя на краще. Ця ситуація — результат взаємовідносин між молоддю та державою, молоддю та політичними партіями, молоддю та органами державної влади, що залишились українському суспільству в спадок від колишнього СРСР.

Участь молоді в діяльності політичних партій та громадських організацій напряму залежить від її політичної активності. До об'єктивних факторів, що виховують активність молоді, можна віднести:

- розвинуте громадянське суспільство,

- стабільну соціально-економічну ситуацію в країні,

- високі стандарти соціального забезпечення, гаразди в професійній і сімейно-побутовій сфері.

Серед суб'єктивних факторів істотну роль відіграє:

- світогляд молоді,

- її виховання, моральні якості,

- культурна парадигма,

- освіта [9, c. 176].

У сучасній Україні молодіжні організації є однією із форм реалізації самоврядування та індикатором демократичності політичної системи, яка на сьогодні, ще не є усталеною. Подальшому процесу залучення даних інституцій до вироблення державної політики заважає ряд проблем серед яких найбільш деструктивними є:

- слабка матеріальна база, постійна фінансова скрута;

- нерозвинені організаційні структури на місцях;

- брак підготовлених кадрів для роботи з молоддю;

- поступове наростання процесів бюрократизації;

- велика залежність від фінансування, що надходить у формі державної допомоги, що дуже часто призводить до зниження активності;

- використання потенціалу молоді у вирішенні молодіжних, загальнодержавних проблем відбувається неповною мірою.

Незважаючи на всі перешкоди, молодіжні організації за підтримки органів центральної та місцевої влади організаційно зміцнюються, розширюються, перетворюючись у невід'ємну складову структур самоорганізації українського суспільства [7, c. 229]

4. Сучасний студентський рух в Україні

Членство в студентських громадських організаціях стимулює активність студентської молоді у суспільному житті, сприяє формуванню лідерських якостей, дає змогу реалізувати себе як обдаровану і талановиту особистість. Студентські організації, відстоюючи інтереси студентства, зокрема щодо соціально-правового захисту, налагодження взаємодії з адміністрацією ВНЗ та органами державної влади, сприяють оптимізації навчально-виховного процесу, розв’язанню різноманітних проблем студентів, формуванню виваженої державної молодіжної політики.

Для реалізації своїх статутних цілей студентські організації активно співпрацюють з Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України, іншими органами державної влади, молодіжними та міжнародними громадськими організаціями.

Щороку студентські організації реалізують різноманітні програми, спрямовані на розвиток студентського самоврядування, забезпечення нешкідливих умов життя, навчання та оздоровлення студентів, підвищення їхньої громадської, культурологічної та наукової активності. Серед форм роботи переважають організування і проведення конференцій, форумів. круглих столів, семінарів, конкурсів, акцій протесту, навчально-відпочинкових та оздоровчих таборів. Останніми роками організований студентський рух в Україні активізувався: проведення акцій, зустрічей із представниками адміністрації ВНЗ та органів державної влади, створення різноманітних студентських об'єднань. У сучасному студентському русі функціонують кілька типів об'єднань:

— профспілки. їх першочерговими завданнями є розв’язання соціальних проблем студентства, захист інтересів молодих людей перед державою та адміністрацією ВНЗ (Перша українська студентська профспілка ПОСТУП, профспілка студентів «Пряма дія», Асоціація студентських профспілкових організацій України);

— органи студентського самоврядування. Створюються і функціонують з метою забезпечення виконання студентами своїх обов’язків і захисту їхніх прав, сприяння гармонійному розвитку особистості студента, формуванню в нього навичок майбутнього організатора, керівника. Вищим органом студентського самоврядування є загальні збори (конференція). Виконавчий орган студентського самоврядування може мати різноманітні форми: студентська спілка, сенат, парламент, старостат, студентська навчальна (наукова) частина, студентський деканат, рада тощо;

— фахові студентські організації та об'єднання за інтересами. Організації такого типу поширені в межах окремих ВНЗ та факультетів (наприклад, асоціації студентів-юристів, історичні студентські товариства тощо);

— громадські студентські організації. Цей тип об'єднань репрезентує насамперед громадсько-політичну ініціативу студентства та обстоює його права [6, c. 224].

Українська асоціація студентського самоврядування (УАСС) - незалежний та демократичний національний студентський союз України, який на добровільних засадах об'єднує органи самоврядування студентів і аспірантів, студентські громадські організації, студентські клуби та наукові товариства, що діють у вищих навчальних закладах України, а також окремих активних студентів з метою захисту прав та представництва інтересів української студентської громади на національному й міжнародному рівнях.

УАСС є спадкоємцем Української асоціації розвитку студентського самоврядування (УАРСС), що була заснована 1999 року та зареєстровано УАСС Міністерством юстиції України 26 вересня 2003 року як всеукраїнську молодіжну громадську організацію. Діяльність УАСС охоплює широке коло питань, які становлять інтерес для студентства, зокрема якість освіти, умови життя у гуртожитках, правову підтримку та оздоровлення студентів, інформування студентів про міжнародні програми академічних обмінів та можливості неформальної освіти в Україні й закордоном, участь студентів і аспірантів в діяльності колегіальних органів управління вузами тощо[10].

Спілка ініціативної молоді «СІМ»

Створена у 2005 році. Головна ідея СІМ: створити простір для реалізації проектів молодими людьми, тим самим впливати на життя країни. Наші цілі: підримка та реалізація молодіжних ініціатив, розвиток молоді як, лідера і особистості, розбудова молодіжної спільноти.

Сьогодні «СІМ» — найпотужніше громадянське молодіжне ком’юніті в Україні. Серед СІМівців — депутати міських рад, молоді бізнесмени, молоді працівники корпорацій, бізнес-тренери, педагоги, громадські діячі, керівники органів студентського самоврядування та об'єднань органів студентського самоврядування.

Молодіжна громадська організація «Європейська молодь України» Утворилоая 22 січня 2007 року, в День Соборності України внаслідок обговорення сучасних тенденцій розвитку та діяльності молодіжних рухів в Україні, ініціативна група у складі Свириденка Дениса, Решетняка Олексія, Омельченка Марини, Донець Анни, Іляшенка Віталія, Денисенка Артура, Ніколенка Романа, Рябоненко Алли, Слободяна Фелікса, Петращук Марії вирішили утворити нову ліберальну проєвропейську молодіжну громадську організацію.

Установчу конференцію МГО «Європейська молодь України» було проведено 1 березня 2007 року, де було затверджено статут та обрано нові керівні посади організації.

Зареєстрована організація в Головному управлінні юстиції м. Києва 5 червня 2007 року за № 0043−2007 Г. О та перереєстрована у Міністерстві Юстиції України у Всеукраїнську організацію.

Студенти і діти по всій Україні мітингують за євроінтеграцію.

На Майдан Незалежності у Києві прийшли студенти столичних вузів, які мітингували в парку ім. Шевченка. Студенти, які зібралися на Майдані Незалежності скандують «Разом — сила!». В руках вони тримають прапори України та Євросоюзу. Символіка партій і організацій були відсутні. Виступаючі представники студентства заявили, що оголосили страйк до 29 листопада і звертаються до президента Віктора Януковича з вимогою виконати всі умови для підписання Угоди про асоціацію з ЄС. 21 листопада Кабінет міністрів на своєму засіданні прийняв розпорядження призупинити процес підготовки України до підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Та це призвело до посилення обурення протестуючих студентів. Тому в засобах масової інформації повідомляється про те, що близько 15 тисяч студентів, які представляють 12 університетів, вирушили з Майдану на Банкову, аби передати звернення до президента Віктора Януковича з вимогою підписати Угоду про Асоціацію. Присутні були студенти Києво-Могилянської академії, Національного університету імені Тараса Шевченка та НПУ ім. Драгоманова.

Звернення українських студентів до Президента України:

Шановний пане Президенте!

Ми, українські студенти, які вийшли на Євромайдани у багатьох містах України, розпочали страйки у своїх університетах, самоорганізувалися без спонукань з боку політиків та адміністрації навчальних закладів, звертаємося до Вас як до головної посадової особи держави. Бо саме від Вас зараз залежить, чи будемо ми жити в європейській країні.

Переважна більшість молоді, зокрема студентської, підтримує негайне підписання Угоди про Асоціацію з Європейським Союзом. І ми вимагаємо прислухатися до нашого голосу, оскільки молодь — майбутнє країни. Саме молодь житиме в цій країні та розвиватиме її, і ми вимагаємо не забирати в нас цих шансів та можливостей.

Ми закликаємо Вас, як Президента України, невідкладно зустрітись з представниками студентства, які беруть участь у Євромайдані та вимагаємо:

1. Виконати необхідні для підписання Угоди про Асоціацію з ЄС умови та публічно проголосити метою Вашого перебування на вільнюському саміті підписання цієї угоди й висловити готовність підписати її 29 листопада.

2. Гарантувати безпеку мирних Євромайданів у всіх містах України, а також відсутність репресій щодо їхніх учасників як під час цих акцій, так і після їх закінчення. Припинити спроби заборон Євромайданів через суд місцевими органами влади".

Висновки

Молодіжна політика є одним з ключових і пріоритетних напрямів діяльності будь-якої демократичної держави, орієнтованої на прогресивний розвиток суспільства. Вона, насамперед, передбачає всебічний розвиток людини в єдності її свобод, прав і гідності, ґрунтується на засадах громадянського суспільства та демократії, правової держави, міжнаціональної злагоди, а також на таких найвищих цінностях, як духовність, справедливість і добро. Реалізація молодіжної політики на сучасному етапі розвитку української держави повинна активніше включати в себе такі елементи як «молодіжні організації» та «молодіжні рухи», на які мають значний вплив політичні структури й ідеологічні течії та які характеризуються входженням молоді у «велику політику», як окремої соціально-демографічної групи з власними економічними, соціальними та політичними інтересами. З урахуванням сучасної ситуації в Україні та підходів до роботи з молоддю в європейських країнах, можна констатувати, що молодіжна політика в державі має відповідати наступним вимогам:

— бути адресованою усій сукупності молоді та не залежати від соціально-економічних характеристик тих чи інших її представників;

— забезпечувати вдалий перехід молодих людей до дорослого життя;

— враховувати інформаційну складову, а також взаємодію між державою, громадським сектором та безпосередньо з молоддю, як важливі аспекти молодіжної політики.

Визначені вимоги відповідають принципам механізмів реалізації молодіжної політики в європейських країнах, і покладені в основу моделі реалізації державної молодіжної політики в контексті європейського вибору України.

Молодіжна політика є інструментом, що має забезпечити у комплексі стратегічного розвитку країни геополітичну конкурентоспроможність Української держави, а також розвиток місцевих громад та суспільства протягом наступних 10-15 років. Різноманітні дані аналізу та прогнозів середньо — та довгострокових тенденцій визначають, що найбільш важливими змінами майбутнього є перехід до самоорганізації суспільства. Самоорганізація громадян, їх об'єднань та бізнесу, їх взаємодія — мають стати основою суспільства майбутнього. Одночасно, традиційна система освіти та виховання молоді, як і державна молодіжна політика та громадські організації, не здійснювали цілеспрямованого виховання самостійної, відповідальної молоді та її підготовки до життя у самоорганізованому суспільстві. З іншого боку, увесь комплекс проблем та протиріч формує достатньо жорсткий набір вимог до нових поколінь.

Життя молодої людини у прогнозованих умовах не буде розвиватися прямолінійно, як послідовність простих переходів від загальної освіти до професійної, від освіти до праці, від життя у родинному домі до створення власної сім'ї. Нові умови потребуватимуть від кожної молодої людини та його сім'ї мобільності, пошуку нових нестандартних варіантів побудови власного життя. Пріоритетними мають стати такі напрямки молодіжної політики, реалізація котрих надасть молоді можливості для самостійного вирішення проблем, які виникають. Тільки такий підхід буде сприяти взаємоув'язуванню поліпшення якості життя переважної більшості молоді та розвитку країни в цілому.

Список використаної літератури

1. [Електронний ресурс] — Режим доступу:

http://www.finsettings.com/zakonodavstvo/zakoni/202-zakon-ukrayini.html

2. Молодіжна політика Європейського Союзу: перспективи та шляхи запровадження в Україні / упоряд. В. Дьомкіна, А. Донець, Т. Гладченко. — Донецьк: Донецький молодіж. дебатний центр, 2006. — 106 с.

3. Молодіжна політика: проблеми і перспективи: зб. наук. пр. — Дрогобич: Ред.-вид. від. Дрогобицького держ. пед. ун-ту ім. Івана Франка, 2011. — 498 с.

4. Молодь в умовах становлення незалежної України (1991;2011 роки): щорічна

5. Доп. Презедентові України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України про становище молоді в Україні. — К.: М-о осіти і науки, молоді та спорту України, Держ. ін-т сімейн. та молодіж. політики, 2012. — 224 с.