Стадії розвитку політичного конфлікту в Дніпропетровську

Стадії розвитку політичного конфлікту в Дніпропетровську

1. Опис конфлікту

На Дніпропетровщині 12 жовтня 2011 року розпочалась акція, що була організована «Фронтом змін» та мала на меті всеукраїнське проведення в приблизно однакові строки — «Україна без Януковича». В ході акції планувалось збирання підписів громадян активістами партії під спеціально розробленою листівкою, що мала в собі назву акції та певні звернення, що планувалось донести потім президентові (див. рис. 1).

Згідно з законодавством, Нікопольська міська організація партії «Фронт Змін» повідомила міськвиконком про розміщення інформаційного намету з метою розповсюдження інформації про діяльність та пропагування ідей, мети діяльності політичної партії «Фронт Змін». Відповідно до ст. 34 Конституції України, якою кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Проте, 28 жовтня Дніпропетровський окружний адміністративний суд своїм рішенням заборонив партії «Фронт Змін» проводити акцію «Україна проти Януковича» у Нікополі. Про це УНІАН повідомили у прес-службі Дніпропетровської обласної організації «Фронту Змін».

29 жовтня представник Нікопольського міськвиконкому вручив керівнику Нікопольської організації партії «Фронт Змін» Олегу Кириченку рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду про обмеження права на мирне зібрання та заборону Нікопольській міській організації «Фронту Змін» встановлення інформаційних наметів і проведення акції «Україна проти Януковича», — наголошується у повідомленні прес-служби.

Слід зазначити, що сама Дніпропетровська обласна організація «Фронту Змін» наголосила, що таким чином влада Нікополя намагається перешкодити проведенню у місті акції «Україна проти Януковича». «Фронт Змін» подаватиме апеляцію на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду й надалі намагатиметься відстоювати права громадян України на вільне волевиявлення, що проявляється, перш за все, у проведенні подібних акцій.

Проте, насправді, конфлікт у м. Нікополь — це лише найяскравіший приклад за час проведення акції «Фронтом змін». В інших містах України відбувались затримання правоохоронними органами найбільш завзятих учасників акції. Проте, саме Дніпропетровщина виявила здатність скасування акцій, що відбуваються в рамках закону судом, що можна вважати політичним рішенням вищестоящих очільників, тобто, провладної верхівки, про що свідчать заяви Київської обласної організації «Партії регіонів», яких обурило проведення акції. Але, як ми бачимо з українських реалій, не на всі акції політичного спрямування саме такою критичною є реакція провладної партії.

Отже, суть конфлікту полягає в тому, що окружним судом було заборонено проведення акції «Україна проти Януковича» в м. Нікополь, що організовувалась «Фронтом змін». Внаслідок чого почала вестись гостра полеміка щодо законності такого рішення та причетності владної верхівки до заборони. Акції протесту на Дніпропетровщині не зупинились, натомість була створена виїзна громадська приймальня «Фронту змін», що активно діє і досі, а також було зібрано близько п’яти тисяч підписів в рамках проведення акції на Дніпропетровщині.

фронт янукович зміна конфлікт

2. Аналіз конфлікту

а) визначення типу конфлікту:

І За першою, з обраних мною, типологією, за сферою, в якій відбувається конфлікт, даний конфлікт можна визначити як політичний та місцевий, який переріс у всеукраїнські виступи, хоча й акція була запланована, як всеукраїнська, проте лише після інциденту на місцевому рівні почалась ескалація конфлікту.

Тут під політичним слід розуміти конфлікт, що виявляє протиборство суб'єктів політичного процесу за державну владу чи політичний вплив. У обраному мною конфлікті задіяні суб'єкти політичного процесу в Україні, він виявляє протиборство тією мірою, що одна сторона — «Фронт змін», намагається своїми діями, а саме акціями проти діючого президента, дискредитувати його дії, наголошуючи при цьому на нелегітимності його перебування при владі, в той час як інша — провладна «Партія регіонів», в заявах та за допомогою судових рішень намагається анулювати такі опозиційні виступи і зберегти владні позиції, використовуючи при цьому різні несхвальні заяви.

ІІ За предметною сферою даний конфлікт можна визначити як — конфлікт інтересів.

На даному прикладі можна простежити зіткнення як політичних інтересів, так і соціально-економічних. Політичні - бажання «Фронту змін» на наступних виборах прийти до влади, Регіонів — не втратити позиції. Соціально-економічні - «Фронт змін» — гостре заперечення будь-яких економічних успіхів здійснених ПР, прагнення підкреслити неефективність соціальної політики влади, наголошуючи на уособленні «зла» в особі президента України.

ІІІ Оскільки конфлікт спочатку протікав в рамках правового поля, але незаконним рішенням окружного суду м. Нікополь вийшов за ці межі, то може типологізуватися як політико-юридичний.

ІV За іншою типологією, обраний конфлікт можна класифікувати як виборчий. Адже його можна визначити як об'єктивно спостережуване загострення протиріч між суб'єктами виборчого процесу, що претендують на значний політичний статус, що виявляється у вигляді інформаційно-психологічного та організаційного протиборства напередодні чергових виборів. Тут йдеться про саму мету проведення акції «Україна без Януковича» «Фронтом змін», адже вона не проводилась з метою трати коштів партії, а насамперед — це політичний хід для завойовування підтримки та підвищення рейтингу в регіоні та й по всій Україні на чергових виборах до Верховної Ради України та зниження цими діями рейтингу партії влади, тобто Партії Регіонів та й інших, навіть теж опозиційних сил, своїми активними кроками.

V Існують агоністичні та антагоністичні (непримиренні, постійно присутні, хронічні, що не урегульовуються навіть зі зникненням зони розбіжностей) політичні конфлікти. Даний конфлікт є агоністичним, тобто примиренним. Такого висновку можна дійти, якщо уявити ситуацію зникнення зони розбіжностей між сторонами, оскільки усунення розбіжностей передбачає урегулювання конфлікту, а повна відсутність розбіжностей — його зникнення, адже конфлікт залишається конфліктом доки існують суперечності і навпаки.

VІ За участю в конфлікті визначеної кількості сторін даний конфлікт є міжгруповим, адже проявляється у зіткненні груп, що є опозиційними і мають на меті завоювання та збереження влади, не допустивши до неї іншої групи. Тут йдеться про протестні дії «Фронту змін» у Нікополі та відповідну реакцію Київського обласного осередку Партії Регіонів на ці дії, адже проведення акції було спрямоване проти Партії Регіонів загалом та В. Януковича зокрема.

VІІ Залежно від значення і ролі конфлікту, його можна віднести до дисфункціонального типу. Дане твердження базується на тому, що конфлікт приніс не учасникам конфлікту, а українському суспільству. Тут помітна поляризація настроїв жителів Нікополя щодо влади та «Фронту змін» і як наслідок зростання міжособистісного психологічного бар'єру, пов’язаного з підтримкою різних політичних сил.

б) аналіз структури конфлікту:

Структуру політичного конфлікту можна визначити як сукупність елементів, що виступають у якості необхідних сутнісних параметрів цього явища, без яких конфлікт не може існувати як динамічно взаємозв'язана система чи процес.

1) сторони конфлікту:

Сторонами конфлікту виступають суб'єкти політичного процесу (загальноприйнято вважати, що сторонами виступають індивіди, групи, блоки, коаліції, партії, держави, суспільства, і т.д.) ;

— «Фронт змін», політична партія та безпосередньо її Дніпропетровський осередок у м. Нікополь;

— Обласний осередок Партії Регіонів в м. Київ конкретно, як виразник загальнопартійних інтересів та Партія Регіонів вцілому;

— Дніпропетровський окружний адміністративний суд як звинувачувана «Фронтом змін» провладна сторона, внаслідок прийняття незаконного рішення про відміну проведення мирних зібрань в м. Нікополь та заборону Нікопольській міській організації «Фронту Змін» встановлення інформаційних наметів і проведення запланованої акції «Україна проти Януковича»;

— Президент України — Віктор Янукович, адже саме проти нього, як політичного актора, була спланована акція «Фронту змін» і хоч від самого президента ніяких заяв не було, проте він виступає пасивною стороною даного політичного конфлікту.

2) зона розбіжностей:

У даному випадку зону розбіжностей остаточно виявити тяжко, оскільки на початку конфлікту зона розбіжностей стосувалась заборони проведення акції в м. Нікополь та можливості розміщення агітаційної та інформаційно-аналітичної продукції в місцях, які є спеціально відведеними для цього, згідно чинного законодавства, проте після судового рішення окружного адміністративного суду Дніпропетровська вона розширилась і виявила себе у гаслах «Фронту змін» щодо соціальної нерівності, корумпованості влади, бюрократії, незахищеності населення, недотримання прав громадян України, економічної кризи та розрухи, неспроможності президента провести обіцяні зміни і т.д. Тут спостерігається ситуація розширення розбіжностей з поступовим розкриттям нових зон розходження інтересів конфліктуючих сторін, адже зона розбіжностей розширилась до масштабів всієї України і її жителів, а не лише мешканців Нікополя чи регіону, що спостерігалось спочатку.

3) уявлення сторін:

Кожен з учасників конфлікту має своє уявлення про конфліктну ситуацію. В той час, як для «Фронту змін» конфлікт є явним і реальним, що виявляється у діях та кроках цієї сторони (продовження акцій, апеляція до суду), то для інших сторін ситуація є дещо іншою.

Для президента України акція, що проводилась проти його політичної діяльності - не означала ніяких санкцій, тому і уявлення про неї складати не потрібно було, жодних звернень президента чи якихось заяв, що стосуються даної конфліктної ситуації зроблено не було, тому, за відсутності дій та взагалі звернення уваги на конфлікт, можна стверджувати про відсутність чітких уявлень цією стороною конфлікту.

Зі сторони суду все ясно — була видана постанова, на яку потім була подана апеляція «Фронтом змін». Згідно законодавства постанова була видана не в рамках закону, проте уявлення цієї сторони визначати недоцільно, адже це установа судової влади, де немає бути присутня якась необ'єктивність.

Зі сторони Партії Регіонів, провладної та пропрезидентської, то тут якраз найяскравіше можна прослідкувати уявлення про конфліктну ситуацію. По-перше, саме Київський осередок ПР першим відреагував на проведення акції «Україна без Януковича» гострими заявами про потребу недопущення подальшого проведення подібних дій з боку «Фронту змін» не лише в Нікополі, а й по Україні.

4) мотиви сторін Мотиви в конфлікті - це спонукання до вступу в конфлікт, пов’язані із задоволенням потреб опонента, сукупність зовнішніх і внутрішніх умов, що викликають конфліктну активність суб'єкта.

Мотиви сторін протидії конкретизуються в їхніх цілях. Ціль — це усвідомлений, передбачений образ результату, на досягнення якого спрямовано дії сторони конфлікту.

Отже, мотиви Дніпропетровського осередку «Фронту змін» — спровокувати та скомпрометувати Президента України, а заодно й Партію регіонів положеннями, що висвітлені в листівці з назвою «Україна без Януковича», цим самим знизивши рейтинг партії та Президента. Тут можна говорити про ціль «Фронту змін» — завоювання прихильників в регіоні, в тому числі з числа тих, хто є постійним електоратом Партії регіонів та інших опозиційних партій, висвітлити в негативному світлі дії чинного Президента України. Мотиви власне «Фронту змін» співпадають із зазначеними, просто у всеукраїнському масштабі та торкаються глобальнішого «переманювання» виборців перед виборами до Верховної Ради України, що відбудуться в жовтні 2012.

Мотиви Президента тут, на мою думку, враховувати не слід, адже за відсутності кроків у відповідь можна стверджувати, що його не хвилює проведення таких акцій, на них повинні відповідати однопартійці у вигляді заяв та інших дій. Але тут важливо з’ясувати яким чином діяв суд м. Дніпропетровська, оскільки після оприлюднення постанови про заборону осередку «Фронту змін» проводити акцію від партії пролунали заяви, що рішення йде від вищестоящих органів та партії Регіонів. Але тут дуже делікатна ситуація, адже довести, фактично, цього неможливо, тому заяви залишаться заявами, які можна спростувати обґрунтувавши законність чи спростувати доказавши незаконність прийнятої постанови.

5) дії сторін:

Дії «Фронту змін» у м. Нікополь — продовження акції «Україна без Януковича», подання апеляції до суду, організація громадських виїзних приймалень.

Дії Президента виявились у офіційній позиції Партії Регіонів щодо акції, яка засудила її. Але окрім заяв та гострої полеміки ніяких кроків зроблено не було.

Можна окремо оцінювати дії судової влади та правоохоронних органів, адже під час проведення всеукраїнської акції було затримано більше 10 прихильників та активістів «Фронту змін», більшість яких були безпідставними.

в) причини виникнення конфлікту, роль об'єктивних та суб'єктивних факторів:

Причиною виникнення конфлікту була офіційна оприлюднена судова заборона в м. Нікополь проведення запланованої всеукраїнської акції «Україна без Януковича» партією «Фронт змін». Звичайно можна зазначити і такі причини, про які говорять самі учасники конфлікту: соціальна нерівність, зростання безробіття, порушення прав людини в Україні, узурпація ПР влади та інше, проте така полеміка присутня всім опозиційним партіям чи політичним лідерам в Україні.

Об'єктивно існуючі обставини: бажання прийти «Фронту змін» до державної влади та ресурсів, наростання протиріч в суспільстві, пов’язаних з невдоволенням діями діючого Президента України, насування чергових виборів до Верховної Ради і потреба завоювання постійного електорату та «знищення» конкурентів.

Суб'єктивні обставини: бажання Дніпропетровського осередку «Фронту змін» та партії загалом по всій Україні дискредитувати дії чинного Президента та завоювати нових прихильників для партії, підвищити рейтинги партії в мешканців регіону, ілюзорні всеохоплюючі загрози з боку Партії Регіонів для «Фронту змін».

г) способи поведінки учасників конфлікту:

Виділяють такі основні стилі поведінки: деструктивний, коригувальний і прогностичний.

Я вважаю, що в даному конфлікті стиль поведінки сторони «Фронту змін» є однозначно коригувальним. Коригувальний стиль харaктеризується вiдставанням оцінки ситуації, тому реакцiя на кoнфлікт виникає вже пiсля його початку. Виникнення конфлiкту для них вiдсутнє, ситуацiя «веде» сторону. Добре вираженою є емоційна реакцiя на конфлікт. Дії вирізняються метушливiстю, особливо на початкoвій стадiї.

Часто для аналізу політичних конфліктів використовують ігрову модель, а саме для прогнозування можливих варіантів врегулювання конфлікту. За одною із таких моделей виділяють можливі варіанти розв’язання: мир, можливе співробітництво, війна і можлива згода. Я віднесла даний конфлікт до варіанту можлива згода, оскільки із зникненням зони розбіжностей конфлікт буде врегульовано.

III. Ескалація.

а) інцидент:

Інцидент даного конфлікту є прийняття судової постанови: 28 жовтня Дніпропетрoвський окружний адмінiстративний суд своїм рішенням заборонив партії «Фронт Змін» проводити акцiю «Україна прoти Янукoвича» у Нікопoлі.

29 жoвтня предстaвник Нікoпольського міськвиконкому вручив керівнику Нікопольської організації партiї «Фронт Змін» Олегу Кириченку рішення Днiпропетровського окружнoго адміністративного судy про обмеження права на мирне зібрання та заборону Нiкопольській мiській організації «Фрoнт змiн» прoводити акцiю.

б) початок і припинення ескалації, моделі ескалації:

Під ескалацією слід розуміти розвиток конфлікту, що прогресує в часі. Отже, ескалація конфлікту розпочалася з описаного вище інциденту. Після чого була подана апеляція до суду, ініційована «Фронтом змін» в м. Дніпропетровськ. Наступним етапом ескалації стало проведення аналогічних акцій у районах Дніпропетровщини. 2 листопада в м. Нікополь почала діяти громадська приймальня «Фронту змін», що пізніше поширилась діяльністю на всю Дніпропетровщину.

Оскільки ескалація конфлікту є своєрідною ескалацією на ескалацію, тобто відповіддю на ескалацію конфлікту з однієї сторони стала реакція іншої. Йдеться про звернення 30 жовтня Київського осередку Партії Регіонів в Інтернеті та інших ЗМІ, спрямоване на публічне засудження дій партій «Фронт змін».

Слід зазначити, що ескалація даного конфлікту характеризується витісненням адекватного сприйняття іншої сторони образом ворога. Що можна помітити з дій «Фронту змін»? По-перше, наростання конфлікту відбувалось з поступовим розширенням зони розбіжностей, це виглядало як зачіпки для провокації Партії Регіонів та Президента активістами фронту змін. По-друге, по Україні були арешти активістів прихильників Яценюка, що супроводжувались резонансними статтями, публікаціями та провокаційними матеріалами для засудження дій не міліції, а влади. По-третє, людей Яценюка після затримання відпускали, проте про це чомусь мовчать, «Фронт змін» обрав образ жертви, до того ж ображеної, що не змогла реалізувати грандіозні плани через заборону акції в місті Нікополь, хоча, якби не було цього прецеденту, то знайшовся б інший підходящий момент для підняття галасу про несправедливість, заборону свободи слова та негативні дії влади.

На мою думку, тут можна говорити про модель суперництва. Обидві сторони намагаються задовольнити свої інтереси, уникнувши при цьому втрат, використовуючи всі можливі методи, навіть прецеденти на міському рівні. Відбувається своєрідна регресія усвідомлюваної сфери психіки, що можна характеризувати, як масову у даній ситуації. Конфлікт розвивався не хаотично, а поетапно, що є продуктом обдуманих дій і готовності до ситуацій, як от з постановою суду.

в) психологічні зміни у сприйнятті конфліктної ситуації:

Можна говорити про те, що в даній ситуації закріпився стійкий образ ворога, в особі сторони Президента та Партії Регіонів з боку «Фронту змін». Спочатку ситуація сприймалась сторонами адекватно, проте, після інциденту у сторони «Фронту змін» з’явились всі шанси для маніпуляції інформацією та впливу на свідомість громадян через сприйняття конфліктної ситуації як виклику.

Психологічні зміни відбулись і в сприйнятті іншої сторони, Партія Регіонів, осередок, проте виразник загальнопартійних інтересів, припинила коментування дій «Фронту змін», оскільки зрозуміла, що діяти слід обережно, бо можна втратити прихильників ПР, яких і не так багато залишилось напередодні виборів.

г) зміни у сприйнятті та ставленні до груп / опонентів один до одного:

Важко говорити про зміни у сприйнятті сторонами одна одної, адже конфлікт не є врегульованим. Проте, на даний момент, можна говорити про існування та загострення суперечностей між партіями, адже всі акції Яценюка зводяться до того, щоб потім критикувати дії влади щодо придушення цих протестів, ну і звичайно завойовування нових прихильників, бажано ще й з числа тих, хто раніше голосував за Партію Регіонів, адже рейтинги є важливим знаряддям партій в передвиборчій діяльності та виборчих кампаніях.

Нікопольський осередок вигідно скористався ситуацією, звинувативши владу у неспроможності придушити акцію іншими законними шляхами. На місцевому рівні конфлікт поступово переріс у всеукраїнський. Тут є помітною зона розбіжностей, що різко розширилась після інциденту, який був вдало і своєчасно використаний як відправний пункт для швидкої ескалації конфлікту.

В той час, як до інциденту можна було говорити про латентну фазу конфлікту, то після почалась демонстративна, відкриті заяви, протистояння на рівні партій, а не на місцевому рівні. Конфлікт вийшов за місцеві рамки і переріс в загальнонаціональне протистояння владі з боку всіх осередків «Фронту змін» в Україні.

IV. Завершення конфлікту.

а) визначте спосіб завершення конфлікту (силовий, компромісний, взаємовигідний):

Даний конфлікт є незавершеним, його ескалація є незакінченою, а навпаки знаходиться в стані підйому.

б) дайте свої рекомендації щодо конструктивного завершення конфлікту:

На мою думку даний конфлікт є природнім, адже відбувається як протистояння політичної партії влади та опозиції з залученням органів судової та правоохоронної влади. Проте про можливість конструктивного врегулювання конфлікту говорити варто.

Як на мене, то першим кроком по врегулюванню конфлікту має бути представлення «Фронтом змін» чіткого списку пунктів, які їх не влаштовують у сучасній політичній ситуації в Україні, а також дій Президента та влади. Це є очевидним і випливає з того факту, що заклики до протесту в кожному місті є різними і нечіткими, самі протестувальники визначають суть акції «Україна без Януковича» як виступ проти Президента. Саме проти людини, а не проти дій В. Януковича, не проти методів здійснення політики чинним президентом, тому тут є присутнім елемент виступу заради протесту для подальшого завоювання рейтингу для партії напередодні парламентських виборів.

Далі є важливим проведення конструктивного діалогу між протестуючими сторонами. Слід зазначити, що «Фронт змін» сам себе компрометує своїми діями, адже акція відбувається, на місцевому рівні відбуваються заборони та інциденти, спрямовані проти продовження акції, а активісти це використовують для резонансних заяв у ЗМІ, проте ніхто не говорить про те, що було б якби вимоги «Фронту змін» були задоволені і зона розбіжностей зникла? Тут і стає доцільним питання про те, чи взагалі акція проводиться з метою «боротьби з соціальною нерівністю та проти президента», як зазначили самі фронтовики.

Наступний необхідний крок — реакція влади на конфлікт, офіційна заява щодо проблеми, яка виникла, що відображали би офіційну позицію сторони, проти якої була спрямована акція та якісь конструктивні зауваження цієї сторони щодо методів проведення акції.

Є зрозумілим, що реакції чи офіційних заяв від президента годі й очікувати, проте тут розглядається як варіант реакція провладної Партії Регіонів на конфлікт. Вже говорилось про заяву київського осередку ПР, що оцінила негативно саме проведення акції та позитивно дії Дніпропетровського окружного адміністративного суду, який постановою від 28 жовтня 2011 року заборонив проведення акції в м. Нікополь, проте поодинокі заяви не ведуть до конструктивного діалогу, тому унеможливлюється врегулювання конфлікту чи пошук альтернативних розвитків подій.

Наступним кроком могло б бути проведення круглого столу чи конференції, на які й би сторони змогли представити свої позиції та оприлюднити результати роботи, що позитивно вплинуло би на сприйняття громадськістю.

в) визначте можливий варіант конструктивного завершення конфлікту, якщо він не завершений:

Оскільки конфлікт є незавершеним, то є актуальними пошуки можливості конструктивного розв’язання конфлікту. На даний момент гострота конфлікту загалом зменшилась, а у м. Нікополь він перейшов у латентну фазу свого протікання, проте про зникнення протиріч говорити не доводиться.

На мою думку, ідеальним варіантом виходу з конфлікту могло б стати використання стратегії сови — постійний моніторинг подій, конструктивний діалог між сторонами, однаковий доступ до інформації та висвітлення подій обома сторонами.

Слід зазначити, що завершення конфлікту, як таке, є неможливим, доцільніше говорити про можливість врегулювання конфлікту, як це прийнято в західній політології, що передбачає неможливість повного задоволення вимог кожної зі сторін.

Я вважаю, що єдино правильним буде рішення сторін врегулювати конфлікт шляхом встановлення зон розбіжностей цих сторін та встановити контакти для можливості ведення діалогу та оголошення сторонами своїх вимог.

Не слід оцінювати яким є даний конфлікт, тут, як на мене, слід говорити про оцінку можливих наслідків подальшої ескалації конфлікту, а вона передбачається, внаслідок прийняття закону про вибори до ВРУ 2012 року та диспропорційність представництва, що вплине на меншу кількість мандатів для «Фронту змін». Тому, в м. Нікополь відбуватимуться виступи ініційовані фронтовиками, адже саме тут стався інцидент, що спровокував активні виступи по всій Україні.

Список літератури

1. Акция «Украина против Януковича»: Яценюк в поисках дураков [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://ric.ua/index.php? newsid=1383 — Заголовок з екрану.

2. Дніпропетровський суд заборонив акцію Яценюка [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.unian.net/ukr/news/news-465 376.html — Заголовок з екрану.

3. Влада Нікополя забороняє «Фронту Змін» проводити акцію «Україна проти Януковича» [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://frontzmin.ua/ua/party/regional-organization/dnipropetrovsk-region/news/6331-vlada-nikopolja.html — Заголовок з екрану.

4. Яценюк пояснив, чому домагається бойкоту [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.pravda.com.ua/news/2011/10/31/6 719 052/ - Заголовок з екрану.

5. Активістів Яценюка затримують за акцію проти Януковича [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.pravda.com.ua/news/2011/10/29/6 714 844/ - Заголовок з екрану.

6. Понад 5 тисяч жителів Дніпропетровщини підтримали акцію «Україна проти Януковича» [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://frontzmin.ua/ua/party/regional-organization/dnipropetrovsk-region/news/6185-ponad-5-tisjach-zhiteliv-dnipropetrovschini-pidtrimali-aktsiju-ukrayina-proti-janukovicha.html — Заголовок з екрану.