Якісний і кількісний аналіз ризиків інвестиційного проекту
Іншим поширеним методом нейтралізації інвестиційних ризиків є хеджування — процес страхування ризику від можливих збитків шляхом переносу ризику зміни ціни з однієї особи на іншу; може застосовуватись різними учасниками проекту (кредитором — для захисту від відсоткового ризику; проектною компанією — для захисту від зниження цін на продукт). Хеджування здійснюється шляхом укладання контракту… Читати ще >
Якісний і кількісний аналіз ризиків інвестиційного проекту (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Зміст.
- Вступ
- 1. Характеристика інвестиційного проекту піцерії «Файна-Піца»
- 1.1 Коротка характеристика проекту
- 1.2 Аналіз ринку збуту
- 1.3 Аналіз конкурентів
- 1.4 Вибір і обґрунтування товарної політики
- 1.5 Вибір і обґрунтування цінової політики
- 2. Якісний аналіз ризиків проекту
- 2.1 Аналіз ризиків підприємства
- 2.2 Заходи зниження ризиків
- 3. Кількісний аналіз ризиків
- 3.1 Розрахунок показників ефективності проекту
- 3.2 Аналіз чутливості
- 3.3 Метод сценарного аналізу
- 3.4 Заходи та методи зниження ризику
- Висновок
- Список літератури
Вступ.
Рівень розвитку ресторанного бізнесу, жорсткі вимоги потенційних відвідувачів, поступова жорсткість конкуренції привели до того, що сьогодні можуть вижити лише заклади суспільного харчування з чіткою концепцією і зі своїм «лицем». Торкнулася ця тенденція і закладів формату Quick & Casual. Так, буквально рік-півтора тому намітилася спеціалізація закладів даного формату з асортименту, способу готування реалізуємої продукції чи мети відвідування. Ця спеціалізація привела до появи великої кількості різновидів Quick & Casual. Найбільш перспективнішими з яких вважаються піцерії.
Актуальність курсової роботи обумовлена тим, що інвестиційна діяльність — це одна з необхідних умов сталого зростання економіки, ефективного функціонування, конкурентоспроможності та розвитку підприємства. Формування інвестиційної привабливості підприємства безпосередньо пов’язане з управління ризиком інвестування.
У зв’язку з цим метою даної роботи є розкриття положень про інвестиційну привабливість і послідовність їх здійснення за допомогою методів прогнозування, аналізу, оцінки, а також прийняття заходів по зниженню ступеня ризику на протязі життєвого циклу проекту.
В курсовій роботі з дисципліни «Аналіз ризиків інвестиційного проекту» була зроблена спроба систематизувати наявну інформацію, розглянуто основні фактори, що впливають на зростання або зменшення ступеня ризику, правильне і своєчасне урахування яких сприяє зниженню ризику конкретного виду діяльності до прийнятного (мінімально можливого) рівня. Висвітлено важливі питання, які розкривають різні підходи до оцінки ризиків і їх урахування при фінансовому аналізі інвестиційних проектів. Наведено підходи до аналізу складових економічної безпеки підприємства.
В курсовій роботі визначаються головні завдання процесу управління ризиками при формування інвестиційної привабливості підприємства, наводиться послідовність основних етапів її вирішення.
Так, в першому розділі курсової роботи надана стисла характеристика інвестиційного проекту і його основні показники.
У другому розділі проведено якісний аналіз ризиків проекту, а саме: надана загальна структурна схема ризиків, їх докладний опис. Особлива увага приділяється ризикам, які безпосередньо стосуються інвестиційного проекту.
Третій розділ курсової роботи присвячений кількісному аналізу ризиків проекту, на основі якого дається характеристика ризикованості інвестиційного проекту за допомогою показників NPV, IRR, PI та PBP. Також в цьому розділі пропонуються основні методи зниження ризиків, які притаманні інвестиційному проекту.
1. Характеристика інвестиційного проекту піцерії «Файна-Піца» .
1.1 Коротка характеристика проекту.
Актуальність інвестиційного проекту полягає у тому, що саме впродовж наступних 6−8 років (як мінімум) буде спостерігатися збільшення кількості потенційних споживачів демократичних закладів, зокрема піцерій формату Quick & Casual, за рахунок так званого середнього класу, а саме: підприємців малого бізнесу, топ-менеджерів, високооплачуємих спеціалістів, а також молоді. Словосполучення Quick & Casual і концепція таких закладів народилася в Америці. Це напрямок, який знаходиться по середині між Quick Serves (фаст-фудом) і Casual Dining (рестораном). На відміну від України, в Америці формат Quick & Casual є найбільш швидко зростаючим сегментом в індустрії суспільного харчування. Основною перевагою даного формату є те, що Quick & Casual дає можливість поєднувати в одному закладі і за порівняно невелику ціну («середній чек» складає близько 30 грн.) відразу двох вимог відвідувачів — поїсти і провести час, тобто даний формат закладів суспільного (загального) харчування можна віднести до різновиду демократичних закладів.
Піцерія «Файна-Піца» — приватне підприємство суспільного харчування малого формату Quick & Casual. Привабливість даного формату полягає в тому, що вимагаються невеликі інвестиції в порівнянні з витратами на відкриття закладів суспільного харчування інших форматів. Так, відкриття піцерії обійдеться приблизно в $ 30 тис. без урахування вартості оренди приміщення. Остаточна цифра вартості проекту буде залежати від площі закладу, інтер'єра і т.д. Середній прибуток коливається в межах $ 1−5 тис. на місяць.
Вартість устаткування для відкриття піцерії даного формату складає близько 60% капіталовкладень.
Для оснащення:
— заготівельного цеху піцерії необхідна лінія, яка складається з трьохсекційної пекарної шафи;
— м'ясного відділу заготівельного цеху вимагаються: електромясорубка, стіл, мийка, морозильна камера і холодильник;
— овочевого відділу цеху необхідні овочерізка і картофельорізка;
— лінії видачі - спеціальний модуль для збереження топінгів (продуктів для готування піци);
— доготовочного цеху — подова піч для запікання готового продукту, марміт-дисплей (піца-кабінет) для зберігання готової піци (без зміни її якості і зовнішнього вигляду) протягом 40 — 60 хвилин, ємкості з нержавіючої сталі всіляких розмірів для транспортування напівфабрикатів.
Найбільш оптимальним при оснащенні піцерії є устаткування виробництва США (Garland, Fraymaster) і Італії (Sigma, Faema, Afinox). Слід зазначити, що устаткування для оснащення піцерії планується купувати в одного постачальника. Це пов’язано з тим, що оформивши комплексне замовлення, можна значно заощадити при покупці устаткування, а також вирішити проблему сервісного обслуговування.
Персонал піцерії складається з 18 штатних одиниць: технолога — здійснює вибір продуктів, контролює процес готування їжі і видачу її відвідувачам; фінансового менеджера — займається фінансовою і маркетинговою діяльністю, підбирає обслуговуючий персонал і управляє їм, а також контролює роботу закладу в цілому; кухарів — 4 осіб (робота позмінно); офіціантів — 6 осіб (робота позмінно); продавців їжі (касири) — 4 особи (робота позмінно); «хостесів», які допомагають відвідувачам, а також піклуються про дітей (2 особи).
В піцерії планується відкрити два зали: зал самообслуговування і ресторан, де клієнтів будуть обслуговувати офіціанти.
ризик інвестиційний проект ціновий.
1.2 Аналіз ринку збуту.
Аналіз ринку збуту дозволяє одержати дані про кон’юнктуру, попит, рівень цін, а також про перспективи розвитку ринку. Головна задача — виявити наявний незадоволений попит.
Так, аналіз ринку закладів суспільного харчування України показав, що в 2007;2010 роках ресторатори прогнозують активне зростання кількості підприємств суспільного харчування, які працюють у форматі Quick & Casual. За їх оцінками, до 2010 року сегмент Quick & Casual збільшиться на 7−12%. Для порівняння, останні три-чотири роки цей сегмент збільшився не більше ніж на 1−1,5% щорічно. Вже сьогодні на частку Quick & Casual приходиться 1,9% загального обороту підприємств суспільного харчування (рисунок 1).
Рис. 1. Структура обороту підприємств суспільного харчування різноманітного формату (типу) у 2007 році, %.
Всього по Україні працюють більш 400 закладів у форматі Quick & Casual, 10 з яких — у м. Миколаєві (з який — 4 піцерії). Тому в зв’язку з нечисленністю закладів даного формату, сегмент Quick & Casual вважається одним із самих незаповнених на ресторанному ринку, як по Україні в цілому, так і в м. Миколаєві зокрема. Це невідповідність між номінальною кількістю Quick & Casual і ступенем заповнювання сегмента пояснюється тим, що даний формат закладів суспільного харчування для українських рестораторів ще маловідомий і незрозумілий.
Тому дотепер даний сегмент на 80% представлений в Україні ресторанами, фаст-фудами і їдальнями — дешевою спадщиною радянського часу. Останні два типи закладів суспільного харчування не вимагають особливих технологічних хитрощів і кваліфікованого персоналу, тому дуже часто саме поняття сервісу в цих закладах взагалі відсутнє.
Завдяки росту популярності піци і високої рентабельності бізнесу (30−75%) кількість піцерій в останні роки помітно збільшилася.
Концепція «Файна-Піца» зорієнтована, насамперед, на споживачів із середніми і низькими рівнями доходів. Так, основними клієнтами протягом робочого дня є співробітники поруч розташованих офісів (бізнес-ланч), причому в першу чергу середній менеджерський склад і фахівці. У вихідні - родини, оскільки виявилися поруч і в такому закладі можна швидко, смачно і недорого поїсти (вдобавок є дитяча кімната). Близько 30−40% відвідувачів піцерії - це студенти і починаюча свою трудову діяльність молодь. Для відібраних сегментів піцерія «Файна-Піца» пропонує різні набори меню.
1.3 Аналіз конкурентів.
Піцерія «Файна-Піца» позиціонує себе як заклад суспільного харчування, який працює в нижній частині середнього цінового сегмента. Сегмент в основному працює в діапазоні середнього чека від 20 до 60 грн. Тобто, у деяких випадках перетинається з закладами самообслуговування.
Основними конкурентами в розглянутому сегменті виступають:
ь піцерії - «Челентано» і «NY» ;
ь ресторан — «МакДональдс» .
Однак маркетингові дослідження показали, що сервісне обслуговування в даних закладах не задовольняє вимогам споживачів, це пов’язано перш за все з їх конкуренцією.
До переваг піцерії «Файна-Піца» в порівнянні з конкурентами можна віднести:
1. Піцерія «Файна-Піца» — заклад демократичний і по атмосфері, і по вартості середнього чеку. Тому заклад добре вписується як у середній, так і низький ціновий сегмент.
2. Присутність у меню здорової їжі: велика кількість салатів із овочів.
3. Кожне блюдо готується індивідуально для конкретного клієнта, причому при готуванні використовуються продукти вищого гатунку і делікатеси.
4. Готування піци за дієтичними рецептами.
5. Великий асортимент соків-фреш.
1.4 Вибір і обґрунтування товарної політики.
Слід зазначити, що меню піцерії «Файна-Піца» досить обмежене, тому що перевага віддається блюдам найбільш зручним у «зборці» і швидкого готування. Це пов’язано з тим, що даний формат закладу суспільного харчування розрахований на обслуговування 200−300 відвідувачів на день.
Головним блюдом закладу є піца, яку можна зібрати з різних компонентів за лічені секунди, тому що її готування здійснюється працівниками закладу впродовж всього робочого дня безупинно. При готуванні піци перевага віддається «недомашнім» рецептам. Таким чином, майже кожен вид піци закладу дуже складно приготувати в домашніх умовах, навіть дуже гарній господарці, а тим більше купити аналогічний напівфабрикат у магазині.
Піца — традиційна італійська їжа, а також одне з не багатьох блюд, яке користується попитом як у скромних закусочних, так і в дорогих ресторанах. Крім того, в останні роки з’явилося багато споживачів, які замовляють піцу додому.
Підприємство спеціалізується на виготовленні двох видів піц:
— «американської» — на товстій основі;
— «італійської» — на тонкій основі.
В асортименті закладу планується щодня виготовляти до 12−15 видів піц. Так, досвід показує, що такої кількості цілком достатньо, щоб задовольнити попит клієнтів. В зв’язку з тим, що влітку звичайно попит на піцу знижується рекомендується скорочувати асортимент до 10 видів. І навпаки, в холодну пору року, коли попит зростає, — збільшувати.
Так, за рахунок розмаїтості і комбінування різних начинок заклад може надати різноманітний асортимент, який поділяється на:
— «зимовий» ;
— «осінній» ;
— «весняний» ;
— «літній» .
1.5 Вибір і обґрунтування цінової політики.
Дослідження цінової політики - тісно пов’язано з платоспроможністю цільової аудиторії і допомагає визначити величину припустимого «середнього чека» у ресторані і скласти відповідне меню.
Меню в першу чергу — це елемент загального концептуального рішення ресторану. Відповідно, воно повинно гармоніювати з всіма іншими складовими. При формуванні меню піцерії «Файна-Піца» ціни на блюда встановлюються виходячи із:
— собівартості вихідних інгредієнтів;
— трудовитрат на конкретне блюдо;
— пропонованого асортименту;
— категорій клієнтів, які відвідують ресторан.
На ціну пропонуємих блюд піцерії «Файна-Піца» можуть також мати вплив:
ь Мода як на ресторан так і на кухню.
ь Конкурентне середовище.
ь Сформовані ринкові ціни — особливо це актуально для стандартних, добре відомих блюд.
ь Можливості клієнтури ресторану.
ь Бажаний рівень прибутку ресторану.
ь Витрати, які несе заклад.
Таким чином, підхід до планування меню піцерії «Файна-Піца» дозволяє:
— оптимізувати цінову політику;
— збільшувати продажу тих блюд, які планується;
— успішно позиціонувати нові блюда;
— збільшувати продаж фірмових блюд.
2. Якісний аналіз ризиків проекту.
2.1 Аналіз ризиків підприємства.
Згідно із сучасною практикою інвестиційного аналізу реальних проектів більшості підприємств визначено, що найбільш суттєвими ризиками є такі:
— ризик затримки початку реалізації проекту;
— ризик несвоєчасного закінчення будівельно-монтажних робіт за проектом;
— ризик суттєвого збільшення кошторисної вартості проекту;
— ризик невиходу на заплановані показники зовнішньоекономічної діяльності у зв’язку з новими правилами ліцензування, квотування, новими процедурами митного, валютного регулювання тощо;
— ризик зниження запланованого рівня ефективності господарської діяльності у зв’язку з державним регулюванням рівня цін, посиленням податкового регулювання;
— ризик, пов’язаний з нестабільністю економічного законодавства і поточної економічної ситуації;
— ризик несприятливих соціально-політичних змін у країні або регіоні;
— невизначеність природнокліматичних умов, можливість стихійних лих;
— ризик помилкового вибору інвестиційного проекту;
— ризик незабезпечення інвестиційного проекту достатнім фінансуванням;
— ризик неповноти і неточності інформації про фінансовий стан і ділову ситуацію підприємств-партнерів;
— маркетингові ризики поточного постачання ресурсів, необхідних для реалізації інноваційного проекту;
— ризик витрат і зменшення доходів;
— ризики посилення конкуренції;
— ризики, пов’язані з недостатнім рівнем кадрового забезпечення, та ін.
Рис. 2. Можливі ризики, що можуть впливати на підприємство.
Так, урахування факторів ризику як зовнішніх, так і внутрішніх, повинне стати одним з найважливіших завдань керівництва підприємства, яке претендує на успішне функціонування в умовах ринку.
До зовнішніх відносяться ризики, пов’язані безпосередньо з діяльністю господарюючого суб`єкту, їх клієнтів і контрагентів.
Внутрішні ризики, в свою чергу, виникають в результаті конкретної діяльності самого виробника.
За кожним із видів ризиків визначається їх рівень, а також загальний рівень ризику за інвестиційним проектом.
Якісний аналіз внутрішніх і зовнішніх ризиків проекту здійснюється за наступною схемою:
— сутність ризику;
— причини ризику;
— фактори ризику (передумови, що збільшують імовірність настання несприятливих подій);
— способи зниження або компенсації ризику.
Макроекономічні ризики впливають на підприємство через державні зміни, в ході яких можуть підвищуватися ставки оподаткування, з`явитися нові податки, яке підприємство не встигає включити у свій фінансовий план, може змінитися грошово-кредитна політика, яка в свою чергу може викликати інфляцію та зростання цін на енергоносії. Крім того, часті зміни в законодавстві не дають підприємству можливості утримувати стабільне положення на ринку. Таким чином, через макроекономічні показники піцерія «Файна-Піца» може опинитися у «напруженому» стані, а саме коли керівництво постійно буде чекати на будь-які зміни.
Соціально-політичні ризики пов’язані з діями уряду, з одного боку, і соціальною ситуацією в країні - з іншого. Нажаль жодне підприємство, в тому числі піцерія «Файна-Піца», не може вплинути на ці ризики, і тому менеджерам потрібно ретельно відслідковувати можливі зміни та тенденції у цих сферах. Для проекту «Файна-Піца» основними ризиками серед соціально-політичних можна виділити наступні:
— нестабільна законодавча система;
— жорсткий контроль з боку держави (зокрема державних служб, таких як санітарно-епідеміологічна та пожежна служби, ревізійні державні комісії);
— існування бюрократичних бар'єрів в діяльності;
— низький рівень купівельної спроможності населення;
— національний менталітет.
Одним з основних зовнішніх ризиків для піцерії «Файна-Піца» є демографічний ризик. Оскільки проект «Файна-Піца» — це заклад громадського харчування, то такий фактор як кількість населення є дуже суттєвим.
При реалізації даного інвестиційного проекту до потенційних внутрішніх ризик піцерії «Файна-Піца» можна віднести наступні:
Виробничий ризик напряму пов’язаний з виробничою функцією, яка вказує на існування альтернативних можливостей сполучення факторів виробництва, які забезпечують один й той же обсяг випуску продукції при різних станах середовища. Стан середовища, як і самої виробничої системи (об'єкта виробничого ризику), так і її зовнішнього середовища визначається параметрами виробничої ситуації, які, в свою чергу, визначають сполучення факторів виробництва. В зв’язку з тим, що виробництво неминуче пов’язано зі збоями, які розцінюються керівництвом підприємства як негативний результат виробничого ризику. Освідомлення керівництвом можливості появи таких результатів дозволяє йому заздалегідь попіклуватися відносно їх запобігання. Слід зазначити, що виробничий ризик має не тільки економічну, але й юридичну основу, так як визначається законодавством. Так, найбільш суттєвим виробничим ризиком для піцерії «Файна-Піца» є ризик, пов’язаний зі збитками внаслідок зупинки виробництва і впливу різноманітних факторів (страйки виробників, непланові вимикання світла, відсутність сировини). Таким чином, основна особливість виробничого ризику полягає у тому, що його розвиток визначає результат виробничої діяльності підприємства. Звідси і виникає необхідність ретельної уваги до нього з боку менеджера піцерії «Файна-Піца» .
Маркетинговий ризик, якому з боку керівництва підприємства слід приділяти особливу увагу. Це пов’язано з тим, що при виході піцерії «Файна-Піца» на ринок існує багато бар'єрів та аспектів, які треба дуже ретельно вивчати. Маркетингові дослідження менеджери повинні звести у цілісний план маркетингу та слідувати йому. До найбільш поширених маркетингових ризиків, зокрема з якими може зіштовхнутися піцерія «Файна-Піца», можна віднести наступні:
— невірний вибір ніші;
— недоліки в ціновій політиці;
— неправильно обраний сегмент ринку;
— відсутність контактів з цільовою аудиторією;
— неправильно обрана політика позиціонування;
— низька якість продукції та надаваних послуг;
— невміння задовольняти попит;
— відсутність комунікацій та стимулювання збуту;
— неправильно обрана маркетингова стратегія.
Фінансовий ризик. Загальне нестабільне економічне і політичне становище України може призвести до росту інфляції, збільшення ставки рефінансування НБУ, збільшення цін на енергоносії. Це у свою чергу загрожує збільшенням цін на сировину, ставки відсотка по комерційних кредитах. Високий рівень оподаткування, відсутність істотної як податкової, так і законодавчої підтримки вітчизняного виробника, фактичне ігнорування його інтересів з боку держави збільшують ризик зміни рівня оподаткування.
До фінансового ризику піцерії «Файна-Піца» можна віднести:
1. Ризик неотримання вихідних сировини, матеріалів і ресурсів. Наслідком є зниження рівня рентабельності підприємства або неможливість реалізації профільної технології.
2. Ризик неповернення передоплати постачальниками. Наслідок — погіршення фінансового стану підприємства, складності у відносинах з постачальниками.
3. Ризик відмови покупця від отриманої й оплаченої ним продукції.
4. Ризик зриву укладених угод про одержання зовнішніх позик, інвестицій і кредитів.
Перераховані види ризиків належать лише до взаємин між підприємством і його економічними партнерами. Досить великий потенціал ризику полягає й у внутрішній діяльності підприємства, особливостях організації його виробництва і фінансів, системи управління. Ризик прийняття невірних управлінських рішень тим вище, чим менше уваги приділяється перспективному аналізу і плануванню діяльності підприємства з урахуванням факторів ризику.
Ресурсний ризик, який розглядається з точки зору усіх видів ресурсів, які задіяні в господарській діяльності піцерії «Файна-Піца», а саме: водних, трудових та енергетичних. Таким чином, основними ресурсними ризиками піцерії «Файна-Піца» є:
— невиконання трудової дисципліни;
— низька кваліфікація працівників;
— висока текучість кадрів;
— нестабільність цін на водні та енергетичні ресурси.
Всі вище вказані ризики систематизовані в Додатку 1, кожному з яких присвоєна відповідна кількість балів за 5-ти бальною шкалою.
Отже, до ризиків, які можуть мати суттєвий вплив на діяльність піцерії «Файна-Піца» можна віднести макроекономічний, організаційний та маркетинговий.
2.2 Заходи зниження ризиків.
Управління ризиком — особливий вид підприємницької діяльності, спрямований на пом’якшення впливу ризику на результати діяльності підприємства. Ефективна організація управління ризиком дає змогу з високою ймовірністю спрогнозувати настання ризикової події і вжити необхідних заходів щодо зниження рівня ризику.
Ефективний механізм нейтралізації інвестиційних ризиків має обов’язково містити такі складові, як безпосереднє дослідження можливостей попередження ризику; оцінювання методів і перспектив обмеження ризику; оптимізація прийнятих управлінських рішень; аналіз впливу диверсифікації на зниження рівня ризику; поділ ризику шляхом передачі його підрядникам і страхування; розробка стратегії і тактики керівництва, а також політики управління ризиком.
Основними заходами щодо зниження макроекономічного ризику мають бути такі, які дозволяли б в неочікуваній ситуації зменшувати втрати фірми, а також пошук таких шляхів, які б зменшували ймовірність впливу зовнішніх факторів на підприємство.
До основних етапів процесу управління виробничим ризиком відносять:
1. Визначення прийнятого рівня виробничого ризику.
2. Оцінка поточного рівня виробничого ризику.
3. Прогнозування розвитку виробничої ситуації (наближена оцінка майбутнього рівня виробничого ризику).
4. Прийняття рішення про збільшення або зменшення поточного рівня виробничого ризику.
5. Розробка й реалізація заходів по виконанню прийнятого рішення.
6. Оцінка ефективності виробничих заходів.
Заходами для зниження виробничих ризиків є діючий контроль над ходом виробничого процесу і посилення впливу на постачальників шляхом їхнього дублювання.
Шляхи зниження ймовірності маркетингового ризику — це в першу чергу пошук досвідченого маркетолога, який має великий опит в проведені маркетингових досліджень.
Фінансові ризики можуть бути знижені шляхом створення системи фінансового менеджменту на підприємстві, роботі з дилерами і споживачами на умовах передоплати і т.д.
3. Кількісний аналіз ризиків.
3.1 Розрахунок показників ефективності проекту.
Для здійснення кількісного аналізу проектних ризиків, потрібно розрахувати основні показники ефективності інвестиційного проекту.
Маючи вихідні дані розрахуємо необхідні показники для 14-ти років функціонування проекту (таблиця 1).
Таблиця 1.
Індекси проекту.
Рік. | Інвестиції (І),. млн. грн. | Обсяг виробництва. (Q),. тис. т. | Ціна за одиницю. (Цод.),. грн. /кг. | Постійні витрати. (Спост),. млн. грн. | Змінні витрати. (Сзм.),. грн. /кг. | Податки. (Н),. млн. грн. | |
0-й. | 8,55. | ||||||
1-й. | 15,39. | ||||||
2-й. | 19,665. | ||||||
3-й. | 16,245. | ||||||
4-й. | 0,728. | 35,8. | 0,229. | 16,5. | |||
5-й. | 171,72. | 0,772. | 36,874. | 0,240. | 19,47. | ||
6-й. | 182,85. | 0,808. | 37,59. | 0,247. | 22,44. | ||
7-й. | 192,39. | 0,837. | 38,306. | 0,256. | 24,75. | ||
8-й. | 200,34. | 0,874. | 39,022. | 0,268. | 28,71. | ||
9-й. | 206,7. | 0,903. | 39,738. | 0,273. | |||
10-й. | 211,47. | 0,925. | 40,096. | 0,279. | 36,3. | ||
11-й. | 214,65. | 0,939. | 40,812. | 0,284. | 37,95. | ||
12-й. | 216,24. | 0,946. | 41,17. | 0,291. | 37,95. | ||
13-й. | 174,9. | 0,968. | 41,528. | 0,295. | 29,7. | ||
14-й. | 127,2. | 0,983. | 42,244. | 0,302. | 17,325. | ||
Розрахуємо показники собівартості, балансового прибутку та чистого прибутку підприємства скориставшись наступними формулами:
1. Собівартість одиниці продукції (Сод.):
Сод. = Сзм. +Спост. /Q (1).
2. Балансовий прибуток підприємства (Пб):
Пб = QЧ (Цод. - Сод.) (2).
3. Чистий прибуток (Пч):
Пч = Пб — Н (3).
Розрахуємо значення показників всіх років, результати розрахунків яких наведемо в таблиці 2.
Таблиця 2.
Вихідні дані для розрахунку чистої приведеної вартості інвестиційного проекту.
Рік. | Собівартість одиниці продукції (Сод.). грн. /кг. | Балансовий прибуток підприємства (Пб),. млн. грн. | Чистий прибуток (Пч),. млн. грн. | |
0-й. | ||||
1-й. | ||||
2-й. | ||||
3-й. | ||||
4-й. | 0,454. | 43,541. | 27,041. | |
5-й. | 0,455. | 54,481. | 35,011. | |
6-й. | 0,453. | 64,989. | 42,549. | |
7-й. | 0,455. | 73,473. | 48,723. | |
8-й. | 0,463. | 82,384. | 53,674. | |
9-й. | 0,465. | 90,483. | 57,483. | |
10-й. | 0,469. | 96,514. | 60,214. | |
11-й. | 0,474. | 99,784. | 61,834. | |
12-й. | 0,481. | 100,467. | 62,517. | |
13-й. | 0,532. | 76,180. | 46,480. | |
14-й. | 0,634. | 44,379. | 27,054. | |
Згідно до умов задачі інвестиційний проект може бути реалізований, якщо буде отримано кредит у розмірі 60% від загальної вартості проекту. Для того, щоб розрахувати NPV розглянемо механізм погашення банківського кредиту (таблиця 3).
Методика заповнення таблиці 3 виглядає наступним чином. Так, у 2-му стовпці таблиці 3 зазначена величина інвестиційних вкладень у проект відповідно до умов задачі. Власні вкладення підприємства у проект, які складають 40% необхідної суми інвестицій відображено у 3-тому стовпці таблиці 3. В 4-тому стовпці таблиці наведено розрахунок кредитних грошей, за рахунок банківського кредиту, який складає 60% від загальної суми інвестицій. У 5-тому стовпці надані числові значення, які характеризують механізм погашення кредиту згідно до умов кредитної угоди між банком і підприємством. Відповідно до вихідної умови наприкінці першого року використання кредитних засобів підприємство повинно погасити і, отже, повернути банку 30% суми кредиту. Це і є перше число в рядку 1-го року (5,130Ч0,3=1,539 млн. грн.). Друге і третє числа визначаються аналогічним способом. Тільки за договором вони повинні скласти по 25% кредитної суми, тобто 1,283 млн. грн. (5,130Ч0,25). За умовою договору 20% кредитної суми підприємство повертає банку на початок четвертого року користування кредитом, а саме 1,026 млн. грн. (5,130Ч0,2). Таким чином, разом уся кредитна сума 5,130 млн. грн. буде повернута банку порціями протягом чотирьох років (1,539+1,283+1,283+1,026=5,130). Аналогічно розраховуються і заповнюються 2,3 й 4-а графи загального масиву 5-го стовпця таблиці.
До кінця 3-го року перелічується 7,131 млн. грн. (1,283+2,309+3,540). Обчислення продовжуються доти, поки не буде заповнений весь 6-й стовпець. Нарешті, останній стовпець таблиці 3 (7-й) заповнюється шляхом підсумування цифр 3-го і 6-го стовпців.
Таблиця 3.
Розрахунок погашення кредитних коштів підприємства.
Рік. | Інвестиції (І),. млн. грн. | Власні платежі,. млн. грн. | Кредит банку, млн. грн. | Погашення кредиту по роках, млн. грн. | Погашення кредиту в цілому. | Платежі підприємства, млн. грн. | ||||
5,130. | 9,234. | 11,799. | 9,747. | |||||||
0-й. | 8,55. | 3,42. | 5,130. | ; | ; | ; | ; | 3,420. | ||
1-й. | 15,39. | 6,156. | 9,234. | 1,539. | ; | ; | ; | 1,539. | 7,695. | |
2-й. | 19,665. | 7,866. | 11,799. | 1,283. | 2,770. | ; | ; | 4,053. | 11,919. | |
3-й. | 16,245. | 6,498. | 9,747. | 1,283. | 2,309. | 3,540. | ; | 7,131. | 13,629. | |
4-й. | 1,026. | 2,309. | 2,950. | 2,924. | 9, 208. | 9, 208. | ||||
5-й. | ; | 1,847. | 2,950. | 2,437. | 7,233. | 7,233. | ||||
6-й. | ; | ; | 2,360. | 2,437. | 4,797. | 4,797. | ||||
7-й. | ; | ; | ; | 1,949. | 1,949. | 1,949. | ||||
59,85. | 23,94. | 35,910. | 59,85. | |||||||
Замість того, щоб заплатити 59,85 млн. грн. протягом трьох перших років життєвого циклу проекту, тепер, завдяки кредиту і розстрочці платежу за нього, підприємство цілком розрахується за проект протягом семи років.
Таким чином, у цій частині кредит для підприємства дуже вигідний, тому що дозволяє значно розтягти платежі в часі і не вимагає вкладання в реалізацію проекту відразу значної кількості грошей, яких у підприємства може і не бути. Однак, окрім переваг є ще суттєві недоліки, а саме зобов’язання стосовно сплати процентів по кредиту.
Платежі за користування кредитними ресурсами встановлені договором. Відповідно до нього підприємство платить банку за 1-й рік використання позичкових коштів — 22% усієї суми, у 2-й і наступні роки — по 26%, 32% та 35% залишкової кредитної суми. Розрахунок щорічних платежів за банківський кредит, які підприємство повинне сплачувати позичальнику до кінця повного розрахунку між договірними сторонами надано в таблиці 4.
Таблиця 4.
Розрахунки виплат підприємства по банківському кредиту.
Рік. | Розрахунок платежів за кредит з залишкової суми від позикової величини, (млн. грн. Ч%). | Значення платіжних сум за кредит, млн. грн. | Плата, млн. грн. | ||||
5,130. | 9,234. | 11,799. | 9,747. | ||||
1-й. | 1,129. | 1,129. | 1,129. | ||||
2-й. | 0,934. | 2,031. | (0,934+2,031). | 2,031. | |||
3-й. | 0,739. | 1,681. | 2,596. | (0,739+1,681+2,596). | 5,016. | ||
4-й. | 0,359. | 1,330. | 2,147. | 2,144. | (0,359+1,330+2,147+2,144). | 5,98. | |
5-й. | 0,646. | 1,699. | 1,774. | (0,646+1,699+1,774). | 4,119. | ||
6-й. | 0,826. | 1,404. | (0,826+1,404). | 2,23. | |||
7-й. | 0,682. | 0,682. | 0,682. | ||||
Таким чином, виграючи по термінах інвестиційних вкладень і розтягуючи їх, підприємство програє на платежах за користування кредитом.
Далі розрахуємо грошові потоки з урахуванням кредитування (таблиця 5).
Таблиця 5.
Розрахунок грошових потоків підприємства.
Рік. | Інвестиції,. млн. грн. | Чистий прибуток, млн. грн. | |
0-й. | 3,420. | ; | |
1-й. | 7,695. | — 1,129. | |
2-й. | 11,919. | — 2,031. | |
3-й. | 13,629. | — 5,016. | |
4-й. | 9, 208. | 21,061. | |
5-й. | 7,233. | 30,892. | |
6-й. | 4,797. | 40,319. | |
7-й. | 1,949. | 48,041. | |
8-й. | ; | 53,674. | |
9-й. | ; | 57,483. | |
10-й. | ; | 60,214. | |
11-й. | ; | 61,834. | |
12-й. | ; | 62,517. | |
13-й. | ; | 46,48. | |
14-й. | ; | 27,054. | |
Методика заповнення таблиці ___ полягає в наступному: цифри 2-го стовпця — це фактичні вкладення підприємства по роках інвестиційного проекту, що раніше були розраховані як свої власні платежі і плюс погашення кредиту. Чистий прибуток (3-й стовпець) з 1-го по 4-й рік є негативний, тому що підприємство ще не має доходу, а вже змушене платити відповідні відсотки за кредит. І тільки починаючи з 5-го року, чистий прибуток стає позитивним.
Далі проведемо розрахунки чистого приведеного доходу (NPV) проекту за допомогою наступної формули:
(4).
Згідно до умов норма дисконтування витрат до початку впровадження інвестиційного проекту складає 24,5%. Тоді значення NPV дорівнюватиме:
NPV= _-1,129_ + (-2,031) _ + (-5,016) _ + 21,061_ + 30,892 +.
(1+0,245) 1 (1,245) 2 (1,245) 3 (1,245) 4 (1,245) 5.
+ _40,319 + 48,041_ + _53,674_ + _57,483__ + _ 60,214_ _ +.
(1,245) 6 (1,245) 7 (1,245) 8 (1,245) 9 (1,245) 10.
+ _61,834_ + __62,517_ + __46,48__ + _27,054_ - _ 3,42__ ;
(1,245) 11 (1,245) 12 (1,245) 13 (1,245) 14 (1,245) 0.
__7,695_ - _11,919_ - __13,629_ - _9, 208_ - _ 7,233__ =.
(1,245) 1 (1,245) 2 (1,245) 3 (1,245) 4 (1,245) 5.
= 73,501 — 30,603 = 42,898 млн. грн.
Узагальнюючим показником урахування впливу різноманітних факторів ризику на інвестиційний проект є ставки дисконту r. Для розрахунку та урахування ризику ставка дисконту повинна містити параметр, який би зростав при збільшені ризику. Таким параметром є «премія» за ризик:
r = rѓ + премія за ризик (5).
Для даного проекту потрібно обрати ставку дисконту — r, яка повинна враховувати характер інвестиційного проекту з позиції ризику. В даному випадку підприємство можна назвати високо ризиковим, оскільки розпочинається нове виробництво і підприємство вперше виходить на ринок. Також потрібно врахувати відсотки за кредит, яким користується підприємство. Таким чином ставка дисконту r дорівнює 30% (22% за кредит +8% премія за ризик). Це означає, що при розрахунку NPV буде використана дисконтна ставка у розмірі 30%.
NPV= _—1,129_ + (-2,031) _ + (-5,016) _ + 21,061_ + 30,892 +.
(1+0,30) 1 (1,30) 2 (1,30) 3 (1,30) 4 (1,30) 5.
+ _40,319 + 48,041_ + _53,674_ + _57,483__ + _ 60,214_ +.
(1,30) 6 (1,30) 7 (1,30) 8 (1,30) 9 (1,30) 10.
+ _61,834_ + __62,517_ + __46,48__ + _27,054_ - _ 3,42__ ;
(1,30) 11 (1,30) 12 (1,30) 13 (1,30) 14 (1,30) 0.
__7,695_ - _11,919_ - __13,629_ - _9, 208_ - _ 7,233__ =.
(1,30) 1 (1,30) 2 (1,30) 3 (1,30) 4 (1,30) 5.
= 52,074 — 27,767 = 24,306 млн. грн.
Далі, розрахуємо значення IRR (внутрішньої норми дохідності). Визначається шляхом рішення рівняння відносно IRR, яка повинна бути більше норми дисконту ®:
=0 (6).
(7).
Залежно від співвідношення IRR і r виділяють наступні ситуації:
— IRR = r — проект беззбитковий і без ризиковий;
— IRR < r — проект збитковий;
— IRR> r — проект приносить прибуток.
Таким чином, чим більше значення IRR, тим менш ризиковим є проект.
Даний показник розраховується на основі рівності інвестиційних вкладень (УІ) і чистого прибутку (УПч), які приводяться до нульового моменту за допомогою операції дисконтування. Таким чином, розрахунок норми прибутковості дав наступний результат — IRR = 0,4 565 757 або 45,66% (47%). При такій нормі сумарний доход і сумарні інвестиції, приведені до початку інвестиційного проекту, будуть рівні і складуть 21,88 млн. грн.
Оскільки IRR> r можна зробити висновок, що кредитні ресурси виправдовують себе.
Наступним етапом є визначення індексу рентабельності (PI), який розраховується по формулі:
?1 (8).
Чим більше значення PI тим, менш ризиковим є проект, як такий, що має більший запас міцності. Згідно до умов, PI для розглядаємого інвестиційного проекту буде дорівнювати:
PI = (52,074/27,767) = 1,88 або 188%.
Отриманий показник рентабельності інвестицій (індекс прибутковості) PI означає, що інвестиційний проект при своїй реалізації дозволить цілком повернути всі інвестовані гроші і плюс до цього одержати доход у розмірі - 88% (188% -100%) всієї інвестованої суми. Індекс рентабельності істотно відрізняється від одиниці, тому з погляду ризику проект можна оцінити як середньоризиковий.
Визначимо строк окупності інвестицій (PBP) за допомогою кумулятивного потоку:
1. | — 1,129. | |
2. | — 1,129−2,031=-2,031. | |
3. | — 1,129−2,031−5,016= - 7,047. | |
4. | — 1,129−2,031−5,016+21,061=14,014. | |
5. | — 1,129−2,031−5,016+21,061+30,892=44,906. | |
6. | — 1,129−2,031−5,016+21,061+30,892+40,319=85,225. | |
7. | — 1,129−2,031−5,016+21,061+30,892+40,319+48,041=133,266. | |
8. | — 1,129−2,031−5,016+21,061+30,892+40,319+48,041+53,674=186,94. | |
9. | — 1,129−2,031−5,016+21,061+30,892+40,319+48,041+53,674+57,483=. = 244,423. | |
10. | — 1,129−2,031−5,016+21,061+30,892+40,319+48,041+53,674+57,483+. +60,214=304,637. | |
11. | — 1,129−2,031−5,016+21,061+30,892+40,319+48,041+53,674+57,483+. +60,214+61,834=366,471. | |
12. | — 1,129−2,031−5,016+21,061+30,892+40,319+48,041+53,674+57,483+. +60,214+61,834+62,517=428,988. | |
13. | — 1,129−2,031−5,016+21,061+30,892+40,319+48,041+53,674+57,483+. +60,214+61,834+62,517+46,48=475,468. | |
14. | — 1,129−2,031−5,016+21,061+30,892+40,319+48,041+53,674+57,483+. +60,214+61,834+62,517+46,48+27,054 =502,522. | |
Таким чином, інвестиції почнуть окупатися на четвертому році, а строк окупності інвестицій складе:
PBP = 5+ (59,85−44,906) / 40,319 = 5+0,37 = 5,37 років.
3.2 Аналіз чутливості.
Аналіз чутливості проводиться шляхом послідовно-одиночної зміни всіх змінних. Після проведення всіх необхідних розрахунків, потрібно присвоїти кожній з перемінних рейтинг та надати якісну оцінку, яка здійснюється згідно шкалі: висока, середня та низька чутливість. Далі необхідно дати оцінку прогнозованості величини X, та згідно до результатів ранжирування побудувати матрицю чутливості та прогнозованості. Так, кожне попадання фактора X у відповідну зону буде означати конкретні рекомендації для прийняття рішення про подальшу з нею роботу по аналізу ризиків.
Аналіз чутливості може застосовуватися в двох випадках:
1. Для визначення факторів, які найбільшою мірою впливають на результати проекту.
2. Для порівняльного аналізу декількох інвестиційних проектів.
Метод аналізу чутливості має як переваги, так і недоліки, але він все ж є важливим елементом у визначенні ризиків підприємства.
Основними недоліками методу є:
— однофакторність аналізу, що призводить до недообліку взаємної кореляції факторів;
— метод не дає змоги отримати кількісну оцінку ризику проекту в цілому, а дозволяє виявити тільки критичні змінні проекту.
До позитивних сторін цього методу можна віднести:
— простоту розрахунків;
— теоретичну прозорість;
— наглядовність тлумачення результатів.
Згідно із завданням є п’ять перемінних, які змінюються на 1%:
1. Обсяг виробництва (Q), тис. т — (-1%).
2. Ціна за одиницю (Цод.), грн. /кг — (-1%).
3. Постійні витрати (Спост), млн. грн. — (+1%).
4. Змінні витрати (Сзм.), грн. /кг — (+1%).
5. Податки (Н), млн. грн. — (+1%).
Змінені показники занесемо в таблицю 6.
Таблиця 6.
Змінені значення показників перемінних на 1%.
Рік. | Обсяг виробництва. (Q),. тис. т. | Ціна за одиницю. (Цод.),. грн. /кг. | Постійні витрати. (Спост),. млн. грн. | Змінні витрати. (Сзм.),. грн. /кг. | Податки. (Н),. млн. грн. | |
4-й. | 157,41. | 0,721. | 36,158. | 0,231. | 16,665. | |
5-й. | 0,764. | 37,243. | 0,242. | 19,665. | ||
6-й. | 181,02. | 0,800. | 37,966. | 0,249. | 22,664. | |
7-й. | 190,47. | 0,829. | 38,689. | 0,259. | 24,998. | |
8-й. | 198,34. | 0,865. | 39,412. | 0,271. | 28,997. | |
9-й. | 204,63. | 0,894. | 40,135. | 0,276. | 33,330. | |
10-й. | 209,36. | 0,916. | 40,497. | 0,282. | 36,663. | |
11-й. | 212,5. | 0,930. | 41,22. | 0,287. | 38,330. | |
12-й. | 214,08. | 0,937. | 41,582. | 0,294. | 38,330. | |
13-й. | 173,15. | 0,958. | 41,943. | 0,298. | 29,997. | |
14-й. | 125,93. | 0,973. | 42,666. | 0,305. | 17,498. | |
Таблиця 7.
Розрахунок чистого прибутку зі зміненими перемінними.
Рік. | Інвестиції,. млн. грн. | Чистий прибуток, млн. грн. | |||||
Q. | Цод. | Спост. | Сзм. | Н. | |||
0-й. | 3,420. | ||||||
1-й. | 7,695. | ||||||
2-й. | 11,919. | ||||||
3-й. | 13,629. | ||||||
4-й. | 9, 208. | 20,268. | 19,948. | 20,703. | 20,743. | 20,896. | |
5-й. | 29,977. | 29,518. | 30,523. | 30,549. | 30,697. | ||
6-й. | 39,292. | 38,856. | 39,943. | 39,953. | 40,095. | ||
7-й. | 46,925. | 46,501. | 47,658. | 47,463. | 47,793. | ||
8-й. | 52,462. | 51,871. | 53,284. | 53,073. | 53,387. | ||
9-й. | 56,179. | 55,623. | 57,086. | 56,863. | 57,153. | ||
10-й. | 58,851. | 58,31. | 59,813. | 59,579. | 59,851. | ||
11-й. | 60,426. | 59,902. | 61,426. | 61, 19. | 61,454. | ||
12-й. | 61,102. | 60,571. | 62,105. | 61,868. | 62,137. | ||
13-й. | 45,302. | 44,731. | 46,065. | 45,955. | 46,183. | ||
14-й. | ; | 26,189. | 25,782. | 26,632. | 26,673. | 26,881. | |
На основі розрахованих даних чистого прибутку, розрахуємо NPV' та коефіцієнт еластичності, який обчислюється за формулою:
е = (NPV — NPV') / NPV (9).
Таблиця 8.
Фактори. | Величина при змінні. відповідного фактору. | |||
NPV. | NPV'. | е. | ||
1. Обсяг виробництва. | 24,306. | 22,821. | 0,061. | |
2. Ціна готової продукції. | 24,306. | 22,182. | 0,087. | |
3. Постійні витрати. | 24,306. | 23,763. | 0,022. | |
4. Змінні витрати. | 24,306. | 23,666. | 0,026. | |
5. Податок на прибуток. | 24,306. | 23,966. | 0,014. | |
Результати розрахунків чутливості інвестиційного проекту Далі оцінимо процентну зміну критерію стосовно базисного і розрахуємо показник чутливості (коефіцієнт еластичності), а також визначимо рейтинг факторів проекту, які перевіряються на ризик (таблиця 9).
Таблиця 9.
Визначення рейтингу факторів проекту, які перевіряються на ризик.
Перемінна (х). | Змінна х, %. | Змінна. NPV, «%. | Еластичність. NPV по змінній Х. | Рейтинг факторів проекту. | |
1. Обсяг виробництва. | — 1. | — 6,11. | 0,061. | ||
2. Ціна готової продукції. | — 1. | — 8,74. | 0,087. | ||
3. Постійні витрати. | +1. | — 2,23. | 0,022. | ||
4. Змінні витрати. | +1. | — 2,63. | 0,026. | ||
5. Податок на прибуток. | +1. | — 1,4. | 0,014. | ||
На наступному кроці здійснимо експертне ранжирування перемінних за ступенем важливості і проведемо експертну оцінку прогнозованості значень перемінних (таблиця 10).
Таблиця 10.
Показники чутливості і прогнозованості перемінних у проекті.
Перемінна (Х). | Чутливість. | Можливість прогнозування. | |
1. Податок на прибуток. | висока. | низька. | |
2. Змінні витрати. | висока. | середня. | |
3. Постійні витрати. | висока. | висока. | |
4. Обсяг виробництва. | середня. | середня. | |
5. Ціна готової продукції. | середня. | низька. | |
Згідно отриманих даних таблиць 9 та 10 можемо побудувати, так звану «матрицю чутливості і прогнозованості» (таблиця 11).
Таблиця 11.
Матриця чутливості і прогнозованості.
Чутливість. перемінної. Прогнозованість перемінних. | висока. | середня. | низька. | |
низька. | Податок на прибуток. | Ціна готової продукції. | ||
середня. | Змінні витрати. | Обсяг виробництва. | ||
висока. | Постійні витрати. | |||
Отже, в зону підвищеного ризику потрапляють три перемінні: податок на прибуток (Н), змінні витрати (Сзм) та постійні витрати (Спост). Інші ж показники знаходяться в зоні невизначеності.
3.3 Метод сценарного аналізу.
Цей метод розвиває більш детально методику аналізу чутливості. Він відрізняється тим, що визначається вплив одночасної зміни всіх основних перемінних проекту, які характеризують його грошові потоки, на критерії проектної ефективності (NPV, IRR, PBP, PI).
В основу аналізу покладена ідея дослідження як мінімум трьох варіантів розвитку проекту в майбутньому:
— оптимістичного;
— реального або найбільш вірогідного;
— песимістичного.
Найбільш вірогідний — це базовий варіант розрахунку, який був зроблений раніше.
У песимістичному варіанті всі параметри змінюються на деяку кількість відсотків (згідно до умов завдання на 1%) в напрямку погіршення результатів.
Оптимістичний же варіант передбачає зміну відсотків в кращій бік.
Проведемо аналіз трьох варіантів розвитку інвестиційного проекту в майбутньому.
Таблиця 12.
Сценарний аналіз ризиків проекту.
Перемінні. | Песимістичний сценарій. (% змін). | Оптимістичний сценарій. (% змін). | Найбільш вірогідний сценарій. (% змін). | |
Обсяг виробництва. | — 1. | +1. | ||
Ціна за одиницю. | — 1. | +1. | ||
Постійні витрати. | +1. | — 1. | ||
Змінні витрати. | +1. | — 1. | ||
Податки. | +1. | — 1. | ||
Таблиця 13.
Найбільш вірогідний (реальний) сценарій.
Рік. | Обсяг виробництва. (Q),. тис. т. | Ціна за одиницю. (Цод.),. грн. /кг. | Постійні витрати. (Спост),. млн. грн. | Змінні витрати. (Сзм.),. грн. /кг. | Податки. (Н),. млн. грн. | Чистий прибуток (Пч),. млн. грн. | |
4-й. | 0,728. | 35,8. | 0,229. | 16,5. | 27,041. | ||
5-й. | 171,72. | 0,772. | 36,874. | 0,240. | 19,47. | 35,011. | |
6-й. | 182,85. | 0,808. | 37,59. | 0,247. | 22,44. | 42,549. | |
7-й. | 192,39. | 0,837. | 38,306. | 0,256. | 24,75. | 48,723. | |
8-й. | 200,34. | 0,874. | 39,022. | 0,268. | 28,71. | 53,674. | |
9-й. | 206,7. | 0,903. | 39,738. | 0,273. | 57,483. | ||
10-й. | 211,47. | 0,925. | 40,096. | 0,279. | 36,3. | 60,214. | |
11-й. | 214,65. | 0,939. | 40,812. | 0,284. | 37,95. | 61,834. | |
12-й. | 216,24. | 0,946. | 41,17. | 0,291. | 37,95. | 62,517. | |
13-й. | 174,9. | 0,968. | 41,528. | 0,295. | 29,7. | 46,480. | |
14-й. | 127,2. | 0,983. | 42,244. | 0,302. | 17,325. | 27,054. | |
Песимістичний сценарій означає, що перемінні зміняться наступним чином:
1. Обсяг виробництва (Q), тис. т — (-1%).
2. Ціна за одиницю (Цод.), грн. /кг — (-1%).
3. Постійні витрати (Спост), млн. грн. — (+1%).
4. Змінні витрати (Сзм.), грн. /кг — (+1%).
5. Податки (Н), млн. грн. — (+1%).
Таблиця 14.
Песимістичний сценарій.
Рік. | Обсяг виробництва. (Q'),. тис. т. | Ціна за одиницю. (Ц'од.),. грн. /кг. | Постійні витрати. (С'пост),. млн. грн. | Змінні витрати. (С'зм.),. грн. /кг. | Податки. (Н'),. млн. грн. | Чистий прибуток (П'ч),. млн. грн. | |
4-й. | 157,41. | 0,721. | 36,158. | 0,231. | 16,665. | 24,308. | |
5-й. | 0,764. | 37,243. | 0,242. | 19,665. | 31,832. | ||
6-й. | 181,02. | 0,800. | 37,966. | 0,249. | 22,664. | 39,112. | |
7-й. | 190,47. | 0,829. | 38,689. | 0,259. | 24,998. | 44,881. | |
8-й. | 198,34. | 0,865. | 39,412. | 0,271. | 28,997. | 49,405. | |
9-й. | 204,63. | 0,894. | 40,135. | 0,276. | 33,330. | 52,996. | |
10-й. | 209,36. | 0,916. | 40,497. | 0,282. | 36,663. | 55,574. | |
11-й. | 212,5. | 0,930. | 41,22. | 0,287. | 38,330. | 57,088. | |
12-й. | 214,08. | 0,937. | 41,582. | 0,294. | 38,330. | 57,741. | |
13-й. | 173,15. | 0,958. | 41,943. | 0,298. | 29,997. | 42,339. | |
14-й. | 125,93. | 0,973. | 42,666. | 0,305. | 17,498. | 23,957. | |
Оптимістичний сценарій, передбачає наступну зміну перемінних:
1. Обсяг виробництва (Q), тис. т — (+1%).
2. Ціна за одиницю (Цод.), грн. /кг — (+1%).
3. Постійні витрати (Спост), млн. грн. — (-1%).
4. Змінні витрати (Сзм.), грн. /кг — (-1%).
5. Податки (Н), млн. грн. — (-1%).
Таблиця 15.
Оптимістичний сценарій.
Рік. | Обсяг виробництва. (Q'),. тис. т. | Ціна за одиницю. (Ц'од.),. грн. /кг. | Постійні витрати. (С'пост),. млн. грн. | Змінні витрати. (С'зм.),. грн. /кг. | Податки. (Н'),. млн. грн. | Чистий прибуток (П'ч),. млн. грн. | |
4-й. | 160,59. | 0,735. | 35,442. | 0,227. | 16,335. | 29,803. | |
5-й. | 173,44. | 0,780. | 36,505. | 0,238. | 19,275. | 38,224. | |
6-й. | 184,68. | 0,816. | 37,214. | 0,245. | 22,216. | 46,022. | |
7-й. | 194,31. | 0,845. | 37,923. | 0,253. | 24,503. | 52,606. | |
8-й. | 202,34. | 0,883. | 38,632. | 0,265. | 28,423. | 57,991. | |
9-й. | 208,77. | 0,912. | 39,341. | 0,270. | 32,670. | 62,019. | |
10-й. | 213,58. | 0,934. | 39,695. | 0,276. | 35,937. | 64,904. | |
11-й. | 216,8. | 0,948. | 40,404. | 0,281. | 37,571. | 66,631. | |
12-й. | 218,4. | 0,955. | 40,758. | 0,288. | 37,571. | 67,344. | |
13-й. | 176,65. | 0,978. | 41,113. | 0,292. | 29,403. | 50,666. | |
14-й. | 128,47. | 0,993. | 41,822. | 0,299. | 17,152. | 30,184. | |
Наступним кроком є розрахунок NPV, при r=30%: NPVвир. = 24,306 млн. грн. NPVпес. = 19, 201 млн. грн. NPVопт. = 29,467 млн. грн.
Розрахуємо маточікування (М) за допомогою наступної формули:
М (NPV) = (NPVопт. +4 NPVвир. + NPVпес.) /6 (10).
звідси М (NPV) = (29,467+4Ч24,306+19, 201) /6 = 24,32 млн. грн.
Розрахуємо коливання (д) по формулі:
д = (NPVопт — NPVпес.) /6 (11), звідси д = (29,467−19, 201) /6 = 1,711 млн. грн.
Розрахуємо коефіцієнт варіації (V) по формулі:
V = д/М (12).
Звідси V=1,711/24,32 = 0,07.
3.4 Заходи та методи зниження ризику.
Для формування ефективно діючого організаційного механізму управління ризиком передбачається можливість застосування низки методів його обмеження в діяльності підприємства. До найбільш поширених методів нейтралізації інвестиційних ризиків належать: диверсифікація, страхування, хеджування та розподіл інвестиційних ризиків.
Під диверсифікацією розуміють процес розподілу фінансових ресурсів інвестування між різними об'єктами вкладення (активами), які між собою безпосередньо не пов’язані. Застосовується переважно банками-кредиторами та інвесторами, що фінансують та реалізують одночасно портфель інвестиційних проектів, для зниження галузевих та регіональних ризиків.
Страхування ризиків інвестування — один із найбільш поширених способів запобігання або зниження інвестиційних ризиків, передбачає передачу окремих ризиків страховій компанії (страхувальнику). Тобто при укладенні відповідної угоди у разі виникнення ризикової ситуації інвестор має отримати від страхової компанії компенсацію втрат, пов’язаних із цим ризиком. Як правило, до основної групи проектних ризиків, які підлягають страхуванню, належать:
— ризики від нещасних випадків на виробництві, захворювань, пошкодження майна, викрадення транспортних засобів (згідно з чинним законодавством підлягають обов’язковому страхуванню);
— прямі майнові збитки, пов’язані з перевезеннями, роботою обладнання, поставкою матеріалів;
— непрямі збитки, спричинені демонтажем і переміщенням пошкодженого майна, повторним встановленням обладнання, неодержанням орендної плати.
Останнім часом розвиток ринкових відносин суттєво розширив сферу страхування фінансового ризику підприємств і передбачає можливість страхування не лише одержання прибутку, а й рівня цін, стабільності надходжень сировини від постачальників тощо. Проте ризики, пов’язані з нестабільністю внутрішньополітичного життя країни — реципієнта інвестицій (наприклад, можливі втрати, пов’язані з конфіскацією, громадянською війною, зміною політичного курсу уряду, зміною суспільно-політичного устрою тощо), не можуть охоплюватися страховими компаніями. Страхування подібних ризиків передбачає створення державних гарантійних фондів, які забезпечують захист інвестицій приватних осіб в економіку тієї чи іншої країни.
Слід мати на увазі, що безпосередньо здійснити вибір найбільш доцільної форми страхування кожного конкретного ризику, властивого інвестиційному проекту, можливо лише оцінивши його загальний рівень; це може бути:
— розподіл негативних фінансових наслідків ризиків серед інвесторів та учасників проекту;
— розробка відповідних профілактичних заходів щодо запобігання ризикам;
— отримання документальних гарантій захисту від окремих видів ризиків від місцевих органів самоврядування;
— створення відповідних резервних фондів;
— зовнішнє страхування найбільш суттєвих ризиків.
Іншим поширеним методом нейтралізації інвестиційних ризиків є хеджування — процес страхування ризику від можливих збитків шляхом переносу ризику зміни ціни з однієї особи на іншу; може застосовуватись різними учасниками проекту (кредитором — для захисту від відсоткового ризику; проектною компанією — для захисту від зниження цін на продукт). Хеджування здійснюється шляхом укладання контракту — хеджу — між стороною, що страхує ризик (хеджером), та стороною, що бере ризик на себе (спекулянтом). Предметом контракту можуть бути різні активи — товари, валюта, акції, облігації тощо. Хеджування передбачає укладання протилежних ф’ючерсних угод за різними видами контрактів і може здійснюватись на підвищення або зниження цін. Хеджер прагне знизити ризик, спричинений невизначеністю цін на ринку, продаючи форвардні, ф’ючерсні чи опціонні контракти. Це дає йому змогу спрогнозувати доходи чи витрати. У свою чергу, спекулянт прагне одержати прибуток, граючи на різниці цін, і тим самим бере за такими угодами весь ризик на себе. Отже, механізм хеджування полягає в тому, що підприємство, зазнаючи збитків як продавець, має можливість отримати прибутки в такому самому розмірі, як покупець ф’ючерсних контрактів.
У сучасній практиці значного поширення набув також механізм розподілу інвестиційних ризиків між учасниками проекту, який передбачає частковий трансферт партнерам фінансових ризиків за окремими операціями. Розподіл ризиків відбувається між учасниками проекту при розробці фінансового плану на підставі підписання різних угод, контрактів, договорів, а також за рахунок створення банківських синдикатів або підрядно-будівельних консорціумів тощо.
Серед інших поширених та ефективних інструментів управління інвестиційними проектними ризиками необхідно назвати такі: банківські гарантії; застави, депозити на спеціальних рахунках; кредити та акредитиви, а також безвідкличні документарні акредитиви; утримання частки платежів за контрактом; доручення; контракти з фіксованою ціною, вексельні інструменти і форфейтинг; особливі умови платежів за контрактом та банківські рахунки з особливим режимом; зобов’язання.
Так, резервні кредити, призначені для покриття можливих витрат за проектом, передбачають відкриття позичальнику кредитної лінії на фіксовану суму протягом обумовленого періоду. Сума резервного кредиту перебуває в межах 10−25% від суми основного кредиту. Відсоткові ставки за резервним кредитом звичайно вищі за ставки основного кредиту.
Слід зазначити, що страхування є одним з основних способів зниження ризику, який застосовують як фізичні, так і юридичні особи.
Висновок.
Слід зазначити, що всі проекти і більшість аспектів проекту в тій чи іншій мірі ризиковані. Вони можуть підлягати фінансовим, організаційним, соціальним, політичним та іншим видам ризику. Розглядаючи ризик як невизначеність, що впливає на прибуток інвестицій, ним можна управляти як видом діяльності, тобто використовувати різні способи й заходи, що дозволяють прогнозувати ризик і визначити методи його зниження.
Так, необхідною умовою досягнення успіхів у сфері діяльності, яка характеризується підвищеною ризикованістю, є створення й удосконалення систем управління ризиками, що дають змогу виявити, оцінити, локалізувати й проконтролювати ризик. Механізм прийняття рішень повинен не тільки ідентифікувати ризик, а й давати можливість оцінити, які ризики і якою мірою може брати на себе підприємство, а також визначити, чи виправдає очікувана дохідність відповідний ризик.
В ході написання курсової роботи був розглянутий й проведений якісний аналіз інвестиційного проекту, та надані відповідні рекомендації щодо можливих шляхів зниження виявлених ризиків. До ризиків, які можуть мати суттєвий вплив на діяльність піцерії «Файна-Піца» можна віднести макроекономічний, організаційний та маркетинговий.
У другому розділі курсової роботи був здійснений кількісний аналіз, за допомогою якого були розраховані наступні показники:
r = 30%.
NPV= 24,306 млн. грн.
IRR = 45,66%.
PI = 1,88.
PBP = 5,37 років.
В ході аналізу чутливості було виявлено, що в зону підвищеного ризику потрапляють три перемінні: податок на прибуток (Н), змінні витрати (Сзм) та постійні витрати (Спост). Інші ж показники знаходяться в зоні невизначеності. Так, аналіз чутливості було проведено шляхом послідовно-одиночної зміни всіх перемінних на 1% в сторону як погіршення, так і покращення. Також за допомогою аналізу чутливості були розраховані показники маточікування (М=24,32 млн. грн.), коливання (д=1,711) та коефіцієнт варіації (V=0,07).
Таким чином, дослідивши ситуацію ризикованості внаслідок впровадження інвестиційного проекту (піцерії «Файна-Піца») з усіх аспектів, можна зробити висновок, що даний інвестиційний проект можна втілювати у життя за умов розробки та дотримування спеціальних заходів та методів зниження ризику.
Список літератури.
1. Грачева М. В. Анализ проектных рисков: Учеб. пособие для вузов. — М.: ЗАО «Финстаинформ», 1999. — 216с.
2. Вітлінський В.В., Верчено П.І. Аналіз, моделювання та управління економічним ризиком: Навч. — метод. посіб. для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2000. — 292с.
3. Ілляшенко С.М. Економічний ризик: Навчальний посібник. — 2-е вид., доп., перероб. — К.: Центр навчальної літератури, 2004. — 220с.
4. Лапуста М. Г., Шаршукова Л. Г. Риски в предпринимательской деятельности. — М.: ИНФРА-М, 1996. — 224с.
5. Машина Н.І. Економічний ризик і методи його вимірювання: навчальний посібник. — Київ: Центр навчальної літератури, 2003. — 188с.
6. Проектний аналіз. — К.: ТОВ «Видавництво Лыбра», 1998. — 368с.
7. Тян Р. Б., Холод Б.І., Ткаченко В. А. Управління проектами: Навч. посіб. — Дніпропетровськ.: Дніпропетр. акад. упр., бізнесу та права, 2000. — 224с.
8. Ястремський О. Основи теорії економічного ризику. Навч. посіб. — К.: Артек, 1997. — 241с.