Система планування діяльності підприємства

Ефективне здійснення діяльності на підприємстві забезпечують процеси планування виконання робіт, поставлених задач цілей. План — система взаємопов'язаних об'єднаних загальною метою завдань, що містять строки виконання, порядок і послідовність здійснення окремих робіт. Плани розробляються для окремих підрозділів підприємства в цілому; для напрямків діяльності; різних періодів часу [8, с. 178].

Перед складанням плану необхідно здійснити прогнозування — опрацювання можливих варіантів розвитку подій. Всі плани підприємства об'єднуються в один загальний план, який складається для різних підрозділів на різний період часу.

За часом на який складаються плани їх поділяють на: стратегічні (довгострокові), середньострокові, поточні (короткострокові, оперативні), оперативно-календарні.

Як правило поточний план складається з шістнадцяти розділів: Продукція, Ринок збуту, Конкуренція, Маркетингова діяльність, НДПКР, Кадри та соціальна діяльність, Капітальні вкладення і капітальне будівництво, Виробництво, Матеріально-технічне забезпечення, Організація управління виробництвом, Фінансова діяльність, Затрати, прибутковість, рентабельність, Зовнішньоекономічна діяльність, Ризики та страхування, Природоохоронна діяльність, Підсумковий розділ. Всі розділи відповідно зі своїми назвами детально розкривають всі сторони діяльності підприємства.

Організація обирає стратегію розвитку згідно поставлених цілей та умов зовнішнього та внутрішнього середовища. Поточний план має забезпечити поетапне виконання стратегічного плану. Як стратегічний, так і тактичний план мають бути гнучкими, для того, щоб вчасно підприємство мало змогу зреагувати на зміни у середовищі, де діє фірма.

Протягом періоду з 2001 до 2002 року обсяг виготовлення продукції зріс від 14 723 191 кг до 19 355 143 кг у рік. У 2003 році вироблено продукції 25 767 055 кг, у 2004 — 33 782 065 кг.

Протягом останніх п’яти років кількість виготовленої продукції значно збільшилась, що в свою чергу призводить до збільшення прибутків та збільшення чисельності працюючих.

У залежності від функцій, які виконує промисловий персонал він поділяється на: керівників, робітників, спеціалістів, службовців.

На ТОВ «Люстдорф» працює 8 керівників, 80 спеціалістів. Загальна чисельність робітників становить 293. Загалом на підприємстві на даний час працює 398 чоловік.

Таким чином структуру персоналу визначаємо за формулою:

де Чр — чисельність робітників, чоловік; Чс — спискова чисельність штату працівників, чоловік.

Тобто відсоток робітників становить 80 в загальній чисельності працюючих, що відповідає нормативному значенню 80 — 85%.

За 2004 рік прийнято 120 чоловік, вибуло 41 чоловік. З вибулих 38 робітників, 3 спеціаліста.

Як правило на підприємствах застосовується погодинна і відрядна форми оплати праці.

Погодинна — це форма заробітної плати при якій мірою відпрацьованої роботи виступає відпрацьований час, а заробіток працівнику нараховується згідно з його тарифною ставкою чи його окладом за фактично відпрацьований час.

Відрядна — форма оплати праці, при якій мірою заробітної плати виступає вироблена продукція або виконаний обсяг робіт, а розмір заробітку прямо пропорційно залежить від кількості та якості, виходячи із встановленої відрядної розцінки.

На ТОВ «Люстдорф» здійснюється погодинна форма оплата праці. Заробітна плата розраховується за встановленими тарифними ставками на основі яких визначаються місячні тарифні ставки за формулою:

де Тс — годинна тарифна ставка, грн; Фчас — фактично відпрацьований час, год.

Для ТОВ «Люсттдорф» розглянемо приклад на лаборанті:

Крім простої погодинної оплати праці на молокозаводі використовують оплату праці за посадовими окладами, яка застосовується для оплати праці робітників, які мають стабільний характер роботи (службовці, спеціалісти, керівники).

Продуктивність паці - здатність працівника за одиницю часу виробляти певну кількість продукції або виконувати певний обсяг робіт [15, с. 138].

Вона визначається двома показниками виробітком і трудомісткістю, які визначаються за формулами відповідно:

де Q — обсяг випуску продукції; Ч — чисельність промислово-виробничого персоналу.

Тобто трудомісткість — обернений показник до виробітку.

Виробіток на молокозаводі ТОВ «Люсттдорф» становить:

Такий виробіток мав місце у 2004 році. У 2002 році він становив? 70 тонн.

На зростання продуктивності праці у подальшому можуть вплинути наступні фактори: структурні зрушення у виробництві (зміна питомої ваги окремих видів продукції та виробів), підвищення технічного рівня виробництва (зміни діючих технологій, використання засобів більш прогресивних, модернізація обладнання), вдосконалення управління організації виробництва та праці (вдосконалення структури та раціональний розподіл функцій управління, впровадження раціонального розподілу та організації праці), збільшення обсягів виробництва, галузеві фактори, введення та освоєння нових виробничих об?єктів (диверсифікація виробництва, відкриття нових цехів).

На ТОВ «Люстдорф» слід застосувати ряд стимулюючих заходів, наприклад, застосувати такий процес стимулювання, як мотивація, адже вона є фактором, який сприяє заохоченню окремої людини або групи працівників, досягненню поставлених цілей організації.