Організація середовища для моделювання змішаної системи освіти на прикладі Факультету мистецтв Криворізького державного педагогічного університету

Міністерство освіти і науки України Школа комп’ютерної майстерності

Дипломний проект

Організація середовища для моделювання змішаної системи освіти на прикладі Факультету мистецтв Криворізького державного педагогічного університету

Виконав учень групи 2004;2

Хоц К. А Керівник:

Гут Олеся Петрівна

Консультант Гут Олеся Петрівна

Кривий Ріг 2008ПЛАН:

ВСТУП Еволюція природної інформаційної системи (ПІС) та штучної інформаційної системи (ШIС). Їх значення в еволюції косого-живого-розумного.

РОЗДIЛ I Еволюція ШІС та явища Освіти

1.1. IС «Наука» як інструмент організації ШIС.

1.2. Явище освіти як підсистеми IС «Наука» та інструмент організації Розумного.

1.3. Аналіз минулих етапів розвитку Явища Освіти та прогноз майбутніх, більше необхідних.

РОЗДIЛ 2 Концепція безперервної освіти як головна умова життєдіяльності в інформаційному суспільстві.

2.1. Болонська система освіти.

2.2. Інтернет як інструмент у безперервному освітянському циклі еволюції Розумного.

2.3. Засоби організації процесу навчання.

2.4. Види дистанційного навчання (використання диску, Інтернету) РОЗДIЛ 3 Аналіз сучасного етапу розвитку позашкільноё Освіти наприкладі Палацу дитячої та юнацької творчості Центрально-Міського району міста Кривий Ріг.

3.1. Етапи організації Палацу дитячої та юнацької творчості в новій системі освіти.

3.2. Етапи переходу Палацу дитячої та юнацької творчості на інформаційний рівень взаємодій.

РОЗДIЛ 4 Етапи розвитку сайту Палацу дитячої та юнацької творчості Центрально-Міського району міста Кривий Ріг.

4.1 Структура Палацу дитячої та юнацької творчості Центрально-Міського району міста Кривий Ріг. Відображення етапів організації факультету, за допомогою HTML.

4.2. Розробка динамічних ефектів сайту, за допомогою JavaScript

РОЗДIЛ 5 Планування подальшого розвитку Палацу дитячої та юнацької творчості з використанням інформаційних технологій в новій системі освіти.

ВИСНОВКИ СПИСОК ДЖЕРЕЛ ДОДАТКИ

Вступ.

Еволюція ПІС та ШІС. Їх значення в еволюції косного-живого-розумного.

Процес розвитку ЕИС пов’язаний із процесом організацій і переорганизации матері. З одному стану матерія переходила в більше складні, під впливом змін у зовнішнім середовищі. Першою речовиною, на основу котрого відбувався подальший розвиток ЕИС є відсталу речовину. До відсталої речовини односяться гірські породи, космічні тіла (метеори, метеорити), хіміческі елементи. У процесі модулювання відсталої речовини відбувається дуже повільно, тому організація живого з відсталого (нове на основне старого) відбувається в плині декількох мільйонів років.

Живе речовина, що було промодельованої на основі відсталого, зберегло у своїй будові (структурі) частина відсталого (наприклад, у клітках організму втримуються частки відсталого — кальцій, залізо й т.д.), Алі в цілому воно вже має більше складний рівень організації й змінюється швидше, ніж відстале. Речовина це не просто вища форма відсталої речовини. Це якісно новий стан матерії. Інакше кажучи, моделювання в живому відбувається швидше, ніж у відсталому. Жива речовина відрізняється Тім, що воно вже має можливість моделювати об'єкт, подібні собі - розмноження.

У результаті моделювання живої речовини, з’явилася нова речовина, що моделює ще з більшою швидкістю, чим живе й має здатність моделювати не тільки об'єкти, Алі й взаємодії. Така речовина називається розумною речовиною, і до нього мі відносимо Людину, а також деякі види тварин (дельфіни, наприклад). У структурі розумної речовини збереглися як відстале так і живий речовина, Алі вже в новому стані, з новим способом взаємодії, що дозволяє організувати новий вид матерії - розумна речовина.

Під впливом змін у зовнішнім середовищі, розумна речовина промоделювала з об'єктів і взаємодій нову інформаційну систему, що спрямована на збереження системної програми людини. Цю систему мі називаємо штучною інформаційною системоюсуспільство. Однак моделювання нових об'єктів.

Розділ 1. Еволюція ШІС та явища освіти.

1.1. IС «Наука» як інструмент організації ШIС.

Еволюція та прогресування людини завжди стимулювалось спробою пізнати закономірності навколишнього середовища та визначити своє місце й значення в ньому. Якщо Людина знаходила (чи знаходить) відповідь істинну, — вона вступала в гармонію співіснування з середовищем. Якщо ні - вона продовжувала шукати, передаючи свої пошукові досягнення нащадкам. Так організовувалось суспільство та штучна інформаційна система (соціум). У ХХІ столітті пошуку правильних відповідей присвячена діяльність не лише окремих індивідів, а вже усієї соціальної спільноти (на рівні союзів, корпорацій, держави). Провідну роль у розробці нових концепцій організації світу та місця людини в ньому відіграє ІС Наука.

Людей об'єднує ті, що більшість з їх сприймає світ у вигляді матеріальних об'єктів, які впливають один на один та змінюються. Такий спосіб сприйняття закладається людині в дитинстві, під година перших виховних заходів. Сучасні наукові дослідження й висновки доводять, що матерія, у вигляді якої Людина сприймає світ, досягла у своєму розвитку третього рівня, а саме — рівня Розумності. Однак основою усьому є сонячна енергія. Саме випромінювання Сонця є головною умовою нашого повноцінного існування. З нього розпочалась еволюція. На певному етапі потік мікро частин атома переорганізувався таким чином, що утворилися хімічні мікроелементи, які стали «будівельним матеріалом» усієї матерії. Утворилася відстала речовина. Мікроелементи відсталого стали першими об'єктами, між якими розпочали відбуватись взаємодії.

Взаємодії між об'єктами відбуваються на двох рівнях — першому, фундаментальному та іншому, більш високого порядку. Фундаментальні взаємодії полягають в обміні енергією. Смороду підпорядковуються закону збереження енергіі та відбуваються за принципом «скільки один об'єкт передавши енергії іншому, стільки інший прийняв, і навпаки». Такі взаємодії носять назву симетричних.

У процесі взаємодій більш високого порядку об'єкт-приймач набуває нового стану не лише через отримання енергії, Алі й деякої субстанції - інформації. Причому об'єкт-передавач її не втрачає. Такі взаємодії називаються несиметричними або інформаційними.

Інформаційні взаємодії між мікроелементами (наприклад, каталітичні), сприяли утворенню більш складних структур, які згодом проявилися в появі таких систем відсталого, як каміння, ґрунт, вугілля, нафта, залізна руда, крейда, пісок тощо. У цих системах постійно відбуваються трансформації на мікро рівні - на суб'єктивному, Алі об'єктивно смороду проявляються через дуже великий часовий проміжок. Тому мі кажемо, що моделювання відсталого відбувається повільно. Однак на певному етапі в середовищі мікроелементів, що утворюють воду, моделювання привело косне до переходу на новий енерго-інформаційний рівень — виникнення живого. Живе відрізняється від відсталого перш за всі швидкістю моделювання, та, по-другу, здатністю «повторювати собі» у новому об'єкті.

Якщо об'єднання елементів стабільно існує в новій «об'єднаній» формі (інформаційній системі) протягом тривалого години, розпочинають проявлятися якості, притаманні вже не окремим об'єктам, а усій системі вцілому. Іншими словами, — проявляється системність нового рівня. При цьому взаємодії розглядаються вже не між елементами системи, а між самими системами Моделювання живого розвивалось шляхом ускладнення біологічних структур, утворення багатоклітинних організмів. При цьому головним проявом прогресивного розвитку систем речовини є ускладнення інформаційних процесів.

Узгодженість подальшого моделювання відсталого та набагато активнішого моделювання живого призвело до організації природної інформаційної системи — ПІС. Системність ПІС виявляється в чітко організованому ритмі взаємних трасформацій об'єктів — кругообігу речовин, змін сезонів, загальному балансу флори та фауни. Як елемент живого з’явилась Людина. Перші періоди її розвитку — це узгоджене з іншими елементами (природними явищами, флорою, фауною) існування в природній інформаційній системі. Однак системність усієї ПІС стало благоприємним середовищем для прояву в людині нового енерго-інформаційного рівня матерії - рівня Розумної речовини. Це не відбулося одразу. Однак наявність такого потенціалу в людей спричинило їх подальшу еволюцію через об'єднання та здійснення енергетичних й інформаційних взаємодій.

Новий рівень організації людини як перш за всі представника живого проявлявся в новій здібності - створювати не тільки об'єкти-свої копії, Алі й моделювати нові. Протягом еволюції людині відкривались законі організації відсталого, і вона розпочала моделювати такі об'єкти, яких у ПІС не існувало. Об'єднання людей у колективи та моделювання нових об'єктів призвело до утворення штучної інформаційної системи (соціуму). ШІС — це сукупність об'єктів та взаємодій, спрямованих на збереження системної програми. Саме ШІС став Тім середовищем, де інформаційні взаємодії між людьми як системами сприяли моделюванню речовини та організації нової системи — Розумного. Еволюція ШІС та людини, а отже й матерії відбувалася завдяки постійним винаходам нових засобів інформаційних взаємодій — від мови та писемності до комп’ютерного та космічного зв’язку та удосконаленню процесу обміну інформацією.

На сучасному етапі розумність людини проявляється в умінні правильно визначити структуру цілей свого життя та відповідним чином організувати собі на усіх рівнях активності (біологічній, інтелектуальній та соціальній) для цих цілей. Головним інструментом самоорганізації виступає вміння інтегрувати усі варіанти досвіду людей та моделювати на їх підгрунті нові способи життєдіяльності. Головною умовою самоорганізації людини є свідомість. Вона базується на сукупності якостей особистості людини (пам'яті, уваги, уяви, логічного мислення та волі). Прояв цих якостей відбувається поетапно й здійснюється під година навчання. Навчання — це один з процесів системи освіти, яка є формою інформаційних взаємодій у сучасному суспільстві.

Прояв їх чи інших якостей особистості відбувається під година навчання за різними моделями освіти. Прояв пам’яті та уваги забезпечується взаємодією між учнем та вчителем згідно принципів традиційної моделі навчання. Уява — це результат запам’ятовування та утримання великої кількості інформаційних відомостей. Вона проявляється також під година класичних взаємодій учень-вчитель, однак реалізовується й підтримується моделями освіти інформаційного суспільства, зокрема — дистанційною. Прояв логічного мислення є результатом користування великою кількістю інформаційних джерел, вмінням аналізувати та прогнозувати особистісний стан та стан суспільства. Такі вимоги висуває до учня дистанційна форма навчання за розумів контролю кінцевого результату чителем. На базі синтезу традиційної та дистанційної систем освіти організована Болонська система. Вона вимагає від учня вольової організації усіх своїх вольових якостей, що виявляться в самостійній постановці цілей навчання та самостійному контролі власного ритму споиванні та реалізації знань.

Таким чином, для розвитку усіх особистісних якостей людини, їй необхідно з дитинства відчути організацію усіх моделей навчання. Постає необхідність у розробці змішаної системи навчання, яка поєднує елементи класичної моделі (традиційної), дистанційної та Болонської в різних пропорціях відповідно до періоду (молодша школа, середня, старша, професійна та вища освіта). У цьому полягає актуальність тими дипломного проекту.

Головною метою дипломного проекту є наукове обґрунтування упровадження в загальноосвітній цикл шкіл змішаної системи навчання та розробка елементів дистанційної форма для Школа комп’ютерної майстерності.

1.2 Явище Освіти як підсистема ІС Наука та інструмент організації розумного

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ Й НАУКИ УКРАЇНИ

(Інформаційна довідка)

Розвиток освіти в Україні невід'ємно пов’язаний із становленням української держави. Освіти покликана формувати творчу особистість, розвивати її таланти, розумові та фізичні здібності, виховувати високі моральні якості, збагачувати інтелектуальний потенціал українського народу, забезпечувати соціально-економічну та духовну сфери кваліфікованими фахівцями.

За роки незалежності України створена нова законодавча та нормативно-правова база функціонування освітньої галузі, системно здійснюється реформування та модернізація її структури, змісту, форм та методів навчання, удосконалюється управління заставами освіти на основі принципів гуманізму та демократії.

Докорінні зміни в системі освіти визначаються стратегією випереджувального інноваційного розвитку й відбуваються в контексті європейської інтеграції з орієнтацією на фундаментальні загальнолюдські цінності. Сьогодні в Україні в цьому напрямі здійснюють практичні заходь, зокрема організовано широке впровадження в освітню галузь принципів Болонського процесу. Освіта в Україні має розгалужену структуру: від дошкільних навчально-виховних закладів до університетів, академій, інститутів, коледжів. На сьогодні мережа включає 40,9 тисяч навчальних закладів у тому числі: 15,3 тисячі дошкільних, 20,9 тисяч загальноосвітніх, 1,5 тисячі позашкільних, 957 професійно-технічних та 966 вищих навчальних закладів І-І рівнів акредитації.

Відродження, розбудова й реформування національної системи освіти — найважливіша складова суспільного, економічного життя країни, необхідна умова її матеріального розвитку. Метою державної освітньої політики України є всебічний розвиток особистості, її талантів, розумових і фізичних здібностей, формування свідомої громадянської позиції, спрямованої на збереження та примноження цінностей національної культури й громадянського суспільства. На досягнення поставленої мети спрямована й система загальної середньої освіти, яка забезпечує всебічний розвиток дитини як особистості, її нахилів, здібностей, талантів, трудову підготовку, професійне самовизначення, формування загальної моралі, засвоєння необхідного обсягу знань про природу, Людину, суспільство, культуру та виробництво.

Обов’язковою первинною складовою системи безперервно є дошкільна освіта. Нині в Україні функціонує 14 900 дошкільних закладів, у яких навчається й виховується 96 977 дітей, що становить 48% від загальної кількості дітей дошкільного віку.

Відповідно до Закону України «Про дошкільну освіту» набувають поширення інтеграційні процеси в цій галузі освіти. Так, в Україні налічується 1565 навчально-виховних комплексів «Школа — дитячий кіш» їз контингентом 64 тис. дітей. Триває процес створення нових типів дошкільних навчальних закладів: художньо-естетичного, фізкультурно-оздоровчого, гуманітарного та інших напрямків.

В Україні проводитися різнопланова робота щодо повного охоплення «навчанням усіх дітей шкільного віку. У країні діє 20 605 загальноосвітніх навчальних закладів різних типів, у яких здобувають загальну середню освіту 5,2 млн. учнів.

Предметом постійної уваги є забезпечення доступу до якісної освіти, утримання, навчання й виховання дітей сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків і дітей з особливими потребами. З цією метою зростає кількість спеціальних шкіл, шкіл-інтернатів, дитячих будинків, навчальних закладів компенсую чого типу тощо.

За оцінками міжнародних експертів на сьогодні Україна є прикладом для наслідування іншими країнами Європейського співтовариства щодо задоволення освітніх проблем національних меншин. В україні функціонує мережа загальноосвітніх навчальних закладів, у яких навчально-виховний процес здійснюється російською, угорською, румунською (молдавською), кримськотатарською та польською мовами, а саме: функціонують 1594 школи з російською мовою навчання, 69 — угорською, 94 — румунською, 9 — молдавською, 14 — кримськотатарською, 4 — польською. Окрім того, функціонує 2140 загальноосвітніх навчальних закладів, у яких навчання здійснюється двома й більше мовами, зокрема: українською й російською — 2068 (1 168 214 учнів); українською й угорською — 30 (9332 учнів), українською й румунською — 8 (2949 учнів); українською й молдовською — 3 (1320 учнів); українською й польською — 2 (1082 учні).

Відповідно до Закону України «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або меншин» у багатьох загальноосвітніх навчальних заставах російська, румунська, молдавська, угорська, польська, болгарська, новогрецька, гагаузька, ромська мови, а також іврит та ідіш вивчаються як навчальні предмети; вірменську, кримчацьку, караїмську ж мови вивчають у недільних школах.

З кожним долею розширюється мережа загальноосвітніх навчальних закладів для обдарованої молоді. Якщо сім років тому в Україні функціонувало 913 гімназій, ліцеїв та колегіумів, у яких навчалося 265,8 тис. учнів, те нині їх кількість наближається до 1 млн. Взагалі в Україні ведеться постійна різнобічна робота з пошуку, навчання й виховання талановитої молоді - майбутнього інтелекту держави. І найбільш ефективною формою виявлення юних талантів стали учнівські предметні олімпіади, турніри та конкурси.

В 2004 — 2005 н.р. у всеукраїнських учнівських олімпіадах з базових предметів взяло долю близько 3 млн. учнів, 1018 з їх стали переможцями; 26 школярів гідно представляли Україну в Міжнародних учнівських олімпіадах, виборовши 25 медалей різного статусу: 3 золоті, 10 срібних і 12 бронзових.

Школярі України постійно беруть доля й в інших всеукраїнських та міжнародних змаганнях, багато з яких вже стали традиційними: Міжнародна Мендєлєєвська олімпіада, Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика, Міжнародна олімпіада та Міжнародний конкурс з російської мови для країн СНД і Балтії, Міжнародний турнір фізиків, всеукраїнський конкурс учнівської творчості, присвячений видатному українському поету Т. Г. Шевченку тощо.

В Україні приділяється значна увага й позашкільній освіті. Майже 1,5 млн. дітей та підлітків одночасно з навчанням у школі навчаються й у позашкільних заставах освіти, яких нараховується майже 1,5 тисячі. У них створені належні умови для здобуття додаткових знань, умінь і навичок за інтересами, забезпечення інтелектуального, духовного розвитку, підготовки до активної професійної та громадської діяльності.

За роки незалежності в Україні створені вітчизняні підручники, навчальні й методичні посібники для усіх ланків середньої освіти. Лише для реалізації змісту предметів інваріантної частини Базового навчального плану загальноосвітньої школи регламентовано 1071 назву підручників та понад 600 найменувань додаткових навчальних видань, спрямованих на поглиблення та вдосконалення загальної середньої освіти учнів. Майже з усіх навчальних предметів є варіативні підручники, наявність яких створює сприятливі умови для демократизації навчально-виховного процесу.

В 2001 році в Україні розпочався поступовий перехід на 12-річний термін навчання. Здійснено значну організаційну та науково-методичну роботові щодо переходу загальноосвітньої школи на новий зміст і структуру. Затверджені Державні стандарти початкової загальної освіти та базової й повної загальної середньої освіти, на основі яких розроблені Типові навчальні плани початкової, основної й старшої школи.

Ключова роль у забезпеченні якісні освіти належить учителеві. Нині в Україні працює понад 570 тисяч педагогів. З метою стимулювання їхньої активної участі в становленні й розвитку національної системи освіти засновано щорічний Всеукраїнський конкурс «Учитель долі». Вже відбулося 9 таких конкурсів, у яких взяло долю більш як 120 тис. учителів, у тому числі понад 1 тис. у фінальних етапах. Переможці конкурсу відзначаються високою державною нагородою — присвоєнням звання «Заслужінь учитель України». Нині таких вчителів 45.

На виконання основних положень Національної доктрини розвитку освіти, Закону України «Про загальну середню освіту», положень концепції загальної середньої освіти для 12-річної школи розпочато поетапний перехід до профільного навчання в старшій школі. Розроблено й ухвалено Концепцію профільного навчання. Підготовлено перелік існуючого навчально-методичного забезпечення профільного навчання та визначено шляхи його поповнення. З метою зміцнення статусу української мови як державної постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2003 долі затверджено Державну програму розвитку й функціонування української мови на 2004;2010 роки, розроблено та подане до Кабінету Міністрів України проект Закону України «Про розвиток і застосування мов в Україні» .

Затверджено Комплексну програму забезпечення загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладів сучасними технічними засобами навчання йз природничо-математичних і технологічних дисциплін.

Метою Концепції є визначення напрямів забезпечення державного соціального захисту осіб з розумовою відсталістю та подальшого удосконалення системи їх соціальної адаптації.

ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНА ОСВІТА

Особливу роль відіграє система професійно-технічної освіти, яка органічно пов’язана йз суспільним виробництвом і винна забезпечувати відтворення трудових ресурсів держави. Сьогодні в Україні діє 937 професійно-технічні навчальні запоклажі, з яких 251 готують робітничі кадри для промисловості, 229 — для будівництва, 297 — для агропромислового комплексу, 160 — для сфери послуг. З метою формування ступеневої професійно-технічної освіти, підготовки висококваліфікованого робітничого потенціалу, перенавчання працюючих робітників на нові технології та роботові з новими матеріалами створено 173 вищих професійних училищ та центрів професійно-технічної освіти, 428 професійних ліцеїв, що здійснюють підготовку робітників високого рівня кваліфікації з технологічно складних, наукоємких професій. Отримують освітньо-кваліфікаційний рівень «кваліфікований робітник» близько півмільйона осіб, 65 відсотків з яких отримують повну загальну середню освіту. У всіх типах навчальних закладів загалом було охоплено понад 500 тисяч чоловік.

Одним із вирішальних факторів становлення професійно-технічної освіти є її кадрове забезпечення. Сьогодні в системі працює 49,7 тисяч педагогічних працівників, з них 23,5 тисяч майстрів виробничого навчання та 17,5 тисяч викладачів.

За участю Європейського фонду освіти та країн-донорів в Україні сьогодні реалізується міжнародний проект «Реформування професійно-технічної освіти В Україні». До реалізації проекту залучені професійно-технічні навчальні заклади м. Києва, Вінницької, Львівської, Закарпатської та Одеської областей у секторах сільського господарства, транспорту (міжнародні перевезення), туризму, сфери послуг, готельного господарства.

Проводитися робота над інтеграцією професій, скорочення їх чисельності до 350−400 найменувань. Розпочато пілотну розробку державних стандартів професійно-технічної освіти з конкретних робітничих професій та їх відповідне методичне забезпечення.

Вища освіта є могутнім фактором розвитку духовної культури українського народу, відтворення продуктивних сил суспільства. Ця складова гуманітарної сфери спрямована на забезпечення фундаментальної наукової, загальнокультурної й професійно-практичної підготовки особистості, формування інтелектуального потенціалу нації та всебічний розвиток особистості як найвищої цінності суспільства.

Суттєво реформується мережа вищих навчальних закладів. Значна частина вищих навчальних закладів передається до сфери управління Міністерства освіти й науки України. Нині система вищої освіти нараховує 966 вищих навчальних закладів І-І рівнів акредитації (училища, технікуми, коледжі, інститути, академії, університети), з їх 670 вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, у тому числі 586 державної форми власності та 84 інших форм власності. Загальна чисельність студентів таких закладів становить 593 тис., або в розрахунку на 10 тис. населення -125 осіб.

Мережа вищих навчальних закладів ПІ-ІУ рівнів акредитації налічує 339 закладів, у тому числі 235 державної форми власності й 104 — недержавної форми власності. Серед їх функціонує 141 університет, 63 академії, 135 інститутів. Зазначимо, що усі ці типи вищих навчальних закладів за своїм статусом відповідають статусу європейських університетів.

Статус національного має 82 вищих навчальних закладів. Мережа забезпечує навчання 387 студентів на 10 тис. населення. В університетах, академіях, інститутах навчається 1,8 млн. студентів. Підготовка фахівців з вищою освітою в Україні здійснюється за 76 напрямами, що включають майже 600 спеціальностей.

Навчально-виховний процес і науково-дослідницьку діяльність у вищій школі ведуть 90,5 тисяч викладачів, серед них 7,9 тис. докторів та 42,2 тис. кандидатів наук, 7,5 тис. професорів і 31,6 тис. доцентів. У вищих навчальних заставах діє розгалужена мережа аспірантури й докторантури.

Систему післядипломної освіти складають майже 600 навчальних закладів. Щорічно в них навчається понад 330 тис. фахівців, у тому числі біля 30 тис. отримують другові вищу освіту.

Прагнучи статусу розвиненої, Україна сприяє й всіма заходами підтримує розвиток освіти, зростання інтелектуального потенціалу суспільства. У контексті стратегічного значення для вищої школи України буде мати приєднання до Болонської декларації, яку передбачається реалізувати в 2005 році.

Протягом 2003 — 2004 років бачено за державне фінансування для студентів вищих навчальних закладів 111 назв підручників і навчальних посібників накладом 548 712 тис. прим. Для середньої школи протягом 2003 — 2004 років бачено 316 назв підручників і навчальних посібників накладом 22,6 млн. примірників.

Усвідомлюючи роль міжнародної співпраці та необхідність широкої інтеграції до світового науково-освітнього простору Міністерство освіти й науки України приділяє зазначеному напрямку діяльності особливу увагу й постійно розширює та вдосконалює нормативно — правову базу міжнародного співробітництва.

Якщо в 1992 році співпраця в галузі освіти на договірній основі здійснювалася лише з однією країною (Республіка Польща), те на сьогодні вже укладено 88 міжурядових і 46 міжвідомчих угод про співробітництво в галузі освіти й науки з 62 країнами світу.

З метою встановлення норм взаємного визнання документів про освіту, наукові ступені й вчені звання, що видаються в Україні й за кордоном, дотримання міжнародних принципів визнання документів про освіту укладено міжурядові догоди з 17 країнами світу (Азербайджан, Білорусь, Болгарія, Вірменія, Грузія, Естонія, Казахстан, Китай, Лівія, Молдова, Перу, Росія, Румунія, Словаччина, Туркменістан, Угорщина, Узбекистан).

Однак, найбільш важливою є Угода про науково-технічне співробітництво між Україною та Європейським співтовариством, яка надає можливість інтегрувати вітчизняну науку в загальноєвропейський науковий простір.

Усього на сьогодні розроблено й передано на узгодження до зарубіжних країн близько 90 проектів міжурядових і міжвідомчих угод, третя частина з яких — це міжурядові догоди про взаємне визнання документів про освіту, наукові ступені й вчені звання Міністерство освіти й науки України — центральний орган державної виконавчої влади, який здійснює керівництво в сфері освіти й науки. Міністерство бере доля у визначенні державної політики в галузі освіти та науки й здійснює її реалізацію, професійної підготовки кадрів, розробляє програми розвитку освіти, державні стандарти освіти, встановлює державні стандарти знань з шкірного предмету, визначає нормативи матеріально-технічного, фінансового забезпечення закладів освіти та наукових установ, забезпечує зв’язок з навчальними заставами та державними органами освіти інших країн з питань, що входять до його компетенції.

Міністерство активно працює й готується вступити до Болонського процесу в 2005 році. Міністерство розробляє проекти положень про запоклажі освіти, проводити акредитацію вищих та професійно-технічних навчальних закладів незалежно від форми власності та підпорядкування, видає їм ліцензії та сертифікати, формує й розміщує державне замовлення на підготовку фахівців з вищою освітою, розробляє умови прийому та здійснює керівництво заставами освіти, контроль за виконанням законодавчих актів в усіх типах навчальних закладів незалежно від форм власності й підлеглості. Забезпечує випуск підручників, навчальних посібників, методичної літератури. Організовує атестацію педагогічних і науково-педагогічних працівників щодо присвоєння їм кваліфікаційних категорій, педагогічних та вчених звань. Акти Міністерства освіти й науки України, прийняті в межах його повноважень є обов’язковими для міністерств і відомств, Яким підпорядковані навчальні заклади.

Науково-методична діяльність навчальних закладів та інших освітніх структур координується Науково-методичними центрами середньої освіти, професійно-технічної освіти, вищої освіти Міністерства освіти й науки України. Виконавська структура апарату міністерства складається йз департаментів, управлінь та відділів.

1.3 Аналіз минулих етапів розвитку Явища Освіти та прогноз майбутніх, необхідних.

У цей час іде інтенсивний розвиток комп’ютеризації загальноосвітніх установ. Однакої розвиток машинного парку на даний момент спрямовано в основному на навчальні цілі. У той же самий час практично не задіяні можливості машинного парку в школах на адміністративні цілі. Можна виділити, зокрема, дві причини такого положення. Перша — практична відсутність зручного програмного забезпечення, здатного вирішувати весь спектр адміністративних завдань, що враховує всі вимоги до шкільної звітності і її стандартизації, при цьому необхідність використання додаткових програмних засобів приведе до утрудненості або навіть неможливості обміну даними між різними інформаційними системами. Друга — нерозв’язаність як у технічному, так і програмно-концептуальному аспектах проблеми зв’язку інформаційних систем шкіл і районних структур.

Очевидно, що необхідно створення єдиного інформаційного простору освітніх закладів району, складовою частиною якого була б інформаційна система школи (ШИС). У свою чергу, єдиний інформаційний простір освітніх закладів району створюється в рамках загального інформаційного простору району.

У цей час у школі N 534 Санкт-Петербурга розроблений програмний комплекс, що дозволяє вирішити ряд найбільш актуальних адміністративних завдань, що також можна розглядати і як один з базисних комплексного програмного забезпечення єдиного освітнього простору сукупності освітніх установ (наприклад, районних).

Шкільна інформаційна система (ШИС) ґрунтується на двох основних об'єктах: «учні школи» і «співробітники школи». На цих двох об'єктах вибудувані всі основні, зв’язані між собою, бази даних. Перший з них містить основні, що зберігаються в особистій справі, відомості про учня, відомості про його успішність. До неї підключається база бібліотеки, медичного кабінету, а також база випускників і база руху контингенту. Другий містить всі дані особистої справи й дані необхідні для тарифікації співробітника й обліку робочого часу. Наявність електронного класного журналу забезпечує додатковий зв’язок між базами даних.

ШИС містить ряд додаткових баз даних: базу предметів, базу класів, види навчальних періодів (чверті, триместри, семестри) для молодшої, середньої й старшої шкіл, адресну базу, що містить список районів і вулиць міста. Всі бази представляють із себе складну зв’язну структуру, що в остаточному підсумку дозволяє зв’язувати об'єкт «Учні» і об'єкт «Співробітники» .

На основі цих об'єктів і побудованих баз сформований набір утиліт, що дозволяють вирішувати широкий спектр адміністративних завдань.

Здійснення зв’язку між навчальними закладами й районними структурами будується на основі телекомунікаційних мереж, що дозволить також вирішити завдання верифікації даних.

Дана телекомунікаційна мережа будується на базі серверів районної адміністрації, які зберігають загальні дані й координують передачу інформації між навчальними закладами й державними структурами. Наявність районного сервера дозволить вирішити питання, пов’язані з рівнями доступу до інформаційних ресурсів.

Одним з достоїнств даного комплексу є можливість роботи в многопользовательском режимі (у цей час підтримується локальна обчислювальна мережа Novell NetWare). Надалі передбачається адаптувати програмний комплекс для роботи в локальних мережах інших фірм.

Розділ 2. Концепція безперервної освіти як головна умова життєдіяльності в інформаційному суспільстві.

2.1 Болонська система освіти

Розвиток національної освіти тісно пов’язаний з побудуванням державності у суверенній Україні. Освіта в Україні позбавилась від ідеалізації радянських часів і почала орієнтуватися на світові суспільні багатства. Українська освіта почала розвиватися в загальноосвітній нормативності згідно з європейськими освітніми процесами.

Процес об'єднання Європи, її розповсюдження на схід і на прибалтійські держави супроводжується формуванням загального освітнього та научного простору і розробкою загальних вимог і стандартів у цій сфері у масштабах усього континенту.

Проблеми європейської інтеграції поступово охвачують нові сфери і аспекти суспільного життя. Освіта в Україні не стоїть осторонь від цього процесу. Найважливішим є — Болонський процес. Саме такі інновації в учбовому процесі будуть повністю розкриті на нашому сайті.

Важливим кроком на шляху євроінтеграції України стало приєднання України до держав — учасників Болонського процесу. Це процес європейських реформ, котрий спрямований на заснування загального простору європейського вищої освіти.

Болонський процес налаштований на збільшення взаємодій поміж різними освітніми системами країн.

Навчання згідно Болонського процесу припускає 50% самостійної роботи студента. Навчання і оцінка студента проходить по кредитно-модульной системі. Кредити Ї умовні одиниці, в котрих визначається об'єм знань. За кожною такою одиницею стоїть визначена кількість вивчених понять, зв’язків поміж поняттями, напрацьовані навики, самостійна робота, здача іспитів та інші типи праць. Кредитна система дає можливість урахувати всі досягнення студента Ї не тільки навчальне навантаження, але й участь у наукових дослідах, конференціях, олімпіадах, участь у суспільних організаціях. Основою технології кредитно-модульної системи є структура із модулів, частин учбового процесу.

Кредитно-модульна система включає в себе процес накопичення балів. Увесь модуль представлений у вигляді сукупності дій і подій, участь в яких дозволяє учню накопичувати необхідні бали для отримання високої оцінки за модуль. Модуль Ї це структурна одиниця, яка допомагає учню разом з учителем покроково проходити до цілі. Модуль включає в себе блок занять, посвячених одній темі.

Предмет у семестрі ділиться на модулі (окремі повні теми), які оцінюються в визначену кількість балів. Один семестр включає в себе 3−4 модулі.

Наприклад, за семестр по предмету студент повинен набрати 100 балів для отримання найвищої оцінки. До суми входить: відвідування лекцій, виконання практичних та лабораторних робіт, курсова робота, іспит, а також додаткова робота для отримання додаткових балів.

Таблиця відповідності оцінки та набраних балів:

Для того, щоб стати частиною подій болонського процесу, українська освіта повинна не тільки прийняти умову європейської освіти, але й пропонувати європейському колективу свої досягнення, пропозиції, своє бачення проблем. Тобто, необхідно досягти гармонії в появі європейських новинок і кращих вітчизняних традицій.

Можливо вважати, що розвиток Болонського процесу є інструментом гармонізації систем вищої освіти країн-учасниць. Та бути взаємовигідним варіантом формування єдиного європейського ринку високо кваліфікаційної праці і вищої освіти. Вхід української освіти в загальноєвропейський Болонський процес дозволить досягти конкуренто здібності наших вузів і спеціалістів не тільки у європейському, але й у світовому суспільстві, вирішити проблему визнання українських дипломів і закріпити наші позиції на світовому ринку освітніх послуг.

2.2. Інтернет як інструмент у безперервному освітянському циклі еволюції Розумного.

Для явища освіти характерні різні якості. Основною метою явища освіти є організація простору для розповсюдження та передачі нових алгоритмів та образів дій іншим.

Основною ціллю школи або навчального закладу є організування простору, в якому учень, проявляючи свої якості, побачить яку позицію він займе в суспільстві в майбутньому, підготовка його до життя в визначеному явищі, яке має характерні йому властивості. Стати людиною вже сформованою, як річ у собі, яка зможе існувати в цьому суспільстві.

Зараз усі знають про швидкий розвиток інформаційних технологій, які потрібно вивчати кожному. Комп’ютер є в усих соціальних сферах обслуговування, управління, виробництва. Необхідні спеціалісти, які будуть не тільки давати команди на виконання винаходу XX сторіччя. Важливий і той спеціаліст, який зможе, прийняв знання роботи на ПК за основу, створити нове. В цьому допомагає освоєння учбових програм.

І завдяки Інтернету ми маємо можливість реалізувати наш проект.

2.3. Засоби організації процесу навчання

Рівність доступу до якісної освіти будь-якого рівня, можливість закінчення навчання без жодних перешкод, пов’язаних із матеріальних чи соціальних становишем, забеспечення якості освіти — невід'ємні атрибути громадського демократичного суспільства, які досить належить чином не реалізовані біля нашої держави.

Це національна система кваліфікацій, узгоджений пакет європейських стандартів і керівних принципів забеспечення та визначення ступенів і термінів навчання. Відсутність цієї схеми заразом викликає цілий ряд проблем для українців, наприклад, молодим спеціальність, що щойно отримала якісну за вітчизняними критеріями вищу освіту та мають бажання працювати за отриманим фахом за кордоном, доводитися стикатися з проблемою визначення отриманих ними документів про вищу освіту, що стає перешкодою для отримання престижної роботи та відповідно оплату праці, тому вирешення цих питань є необхождімим.

Це нові співробітниства в науковій сфері, доступ до розробок європейських вчених, спільна робота, обмін ідеями. Адже сьогодні ьожливісті співробітниства між науковцями, працівниками вищих навчальних закладів та студентами обмежені. Кордоні, мовний бар'єр, економічне становища держави, відсутність налагоджених схем для співробітництва — все це стає перешкодою для їх мобільності між вищими навчальними заставами та між державами, що давно вже є важливою якісною особливостю європейського освітнього простору. Відсутність мобільності, практично унеможливлює роботу над певними складними науковими розробками, які часте вимагають залучиння великої кількості ресурсів матеріального та інтелектуального характеру, саме тому такі розробки значно полегшуються при сумісній праці над ними досвідчених вчених з різних країн.

2.4. Види дистанційного навчання (використання диску, Інтернету)

Зі стрімким розвитком Явища освіти виникла необхідність дистанціювати викладача та навчаючого, для того аби проявились інтерес та самостійність індивіда до пізнання нового. Так з’явилась дистанційна форма навчання.

Дистанційна форма навчання — це отримання освітніх послуг без відвідин вищого учбового закладу, за допомогою сучасних інформаційно-освітніх технологій і систем телекомунікації, таких як електронна пошта, телебачення і INTERNET. Дистанційну форму навчання можна використовувати у вищій школі, а також для підвищення кваліфікації і перепідготовки фахівців.

Дистанційна форма навчання дозволяє одержати університетський диплом всім, хто по тим або іншим причинам не може вчитися очно. Дистанційна форма навчання відкриває великі можливості для студентів-інвалідів. Сучасні інформаційні освітні технології дозволяють вчитися незрячим, глухим і страждаючим захворюваннями опорно-рухового апарату.

Враховуються індивідуальні здібності, потреби, темперамент і зайнятість студента. Він може вивчати учбові курси в будь-якій послідовності, швидше або повільніше. Все це робить дистанційну форму навчання якісніше, доступніше і дешевше за традиційну.

Ефективність дистанційного навчання досягається шляхом якнайповнішого і точнішого узгодження вимог і можливостей студента. Враховуються всі обмеження, з якими стикаються викладач і студент. Звичайно, навчання проводиться з використанням декількох засобів спілкування одночасно, що дозволяє студенту одночасно з навчанням бути в курсі всіх технологічних новинок.

Ефективність дистанційного навчання заснована на тому, що студенти самі відчувають необхідність подальшого навчання, а не піддаються тиску батьків, обставин, начальства і ін.

Ефективність дистанційного навчання чимало залежить від того, наскільки регулярно займається студент. Це пояснюється тим, що неможливо сформувати систему знань при нерівномірному учбовому навантаженні. Проте при цьому жорстка звітність — це важливий аспект системи дистанційного навчання. За кожен пройдений розділ курсу студент повинен звітувати перед викладачем і, доки цього не відбудеться, рухатися в навчанні далі студент не зможе.

Ефективність дистанційного навчання досягається за рахунок того, що студент може сам вибирати час навчання, а також самостійно визначати інтенсивність і тривалість занять. Студент дистанційного навчання не прив’язаний до жорсткого розкладу. Будь-які затруднення і проблеми можуть бути вирішені у будь-який момент по електронній пошті. Можна також зв’язатися з своїм викладачем в режимі on-line і поставити йому всі питання на тему, що цікавить вас.

Популярною стала методика дистанційного навчання, що поєднує традиційні методи спілкування викладача і студентів на лекціях і семінарах в аудиторії, а також синхронні (одночасні) і асинхронні (із затримкою в часі) контакти через Інтернет. Світовий досвід дистанційного навчання показує, що при такій методиці дистанційного навчання взаємодія навчаючихся і викладачів на індивідуальній основі відбувається набагато частіше і ефективніше, ніж при інших формах.

Основною ідеєю методики дистанційного навчання є створення учбового інформаційного середовища, що включає комп’ютерні інформаційні джерела, електронні бібліотеки, видеоі аудіотеки, книги і навчальні посібники. Складовою частиною такого учбового середовища є як студенти, так і викладачі, взаємодія яких здійснюється за допомогою сучасних телекомунікаційних засобів. Таке учбове середовище надає унікальні можливості навчаючимся для отримання знань, як самостійно, так і під керівництвом викладачів.

При розробці учбових курсів упір робиться на самостійну роботу навчаючихся, їх колективну творчість, проведення міні - досліджень різного рівня. Передбачається велика кількість завдань, розрахованих на самостійне опрацьовування, з можливістю отримання щоденних консультацій.

Ідеальна методика дистанційного навчання є інтегрованим середовищем, з визначенням ролі різних компонент — методичних, організаційних, педагогічних і технологічних — таких, як друковані матеріали, радіомовлення, телебачення і застосування комп’ютерів.

Розрізняють також моджелі дистанційного навчання.

Модель дистанційного навчання 1: навчання по типу екстернату

Навчання, орієнтоване на шкільні або вузівські (екзаменаційні) вимоги, призначалося для учнів і студентів, які з якихось причин не могли відвідувати стаціонарні учбові заклади.

Модель дистанційного навчання 2: університетське навчання

Це вже ціла система навчання для студентів, які навчаються не стаціонарно, а на відстані, заочно або дистанційно, тобто на основі нових інформаційних технологій, включаючи комп’ютерні телекомунікації.

Модель дистанційного навчання 3: співпраця декількох учбових закладів

Співпраця декількох освітніх організацій в підготовці програм заочного/дистанционного навчання дозволяє зробити їх професіональніше якісними і менш дорогими.

Модель дистанційного навчання 4: автономні освітні установи

Спеціально створені для цілей дистанційного навчання освітні установи орієнтовані на розробку мультимедійних курсів. У їх компетенцію входить також і оцінка знань і атестація навчаних.

Модель дистанційного навчання 5: автономні повчальні системи

Навчання в рамках подібних систем ведеться цілком за допомогою ТБ або радіопрограм, а також додаткової друкарської допомоги.

Модель дистанційного навчання 6: неформальне, інтегроване дистанційне навчання на основі мультимедійних програм

Такі програми орієнтовані на навчання дорослої аудиторії, тих людей, які з якихось причин не змогли закінчити шкільну освіту.

Розділ 3. Аналіз сучасного етапу розвитку позашкільної освіти на прикладі Палацу дитячої та юнацької творчості Центрально-Міського району м. Кривий Ріг.

В самому центрі Центрально-Міського району, на острові дитячої мрії, знаходиться Палац дитячої та юнацької творчості, який гостинно розкриває двері для дітей, підлітків та юнацтва.

Палац дитячої та юнацької творчості створений у 1974 році. Наш палац — це країна дитячих мрій, де займається 2300 дітей, це сузір'я талантів особистостей та цілих колективів серед яких 2 народних і 5 зразкових художніх колективів. Вихованці Палацу є переможцями та призерами 28 Міжнародних фестивалів і конкурсів та 29 Всеукраїнських.

Дім дитинства — так його люблячи називають наші вихованці, працює за 30 напрямками. Також на базі Палацу існую геологокраєзнавчий музей, а під час літніх канікул більше 10 років працює дитячий оздоровчий табір «Посмішка».

Колективи Палацу співпрацють з:

— Український цнтр культурних досліджень, м. Київ;

— Міжнародний благодійний фонд «Універса», м. Дніпроптровськ;

— Центр народної творчості у м. Розгард (Болгарія);

— Міжнародний центр «Музи і діти», м. Дніпропетровськ.

Досвідчені педагоги та керівники творчих об'єднань відкривають свої серця вихованцям та ведуть до країни знань, працюють за такими проектами:

— Міжнародні - «Діалог», «Рівни рівному»;

— Державні - «Творча обдарованість», «Діти України»;

Достроковими цільовими програмами:

— «Сузір'я»;

— «За здоровий спосіб життя»;

— «Культура спілкування»;

— «По стежинках рідного міста».

Дім дитинства — це одна із надзвичайних сторінок біографії кожної дитини. В колективах діти вчаться творири, мислити, мріяти та знаходять багато друзів і в цьому допомагають фахівці свєї справи — пдагоги Палацу дитячої та юнацької творчості.

Для того, щоб виявити на якому этапі розвитку знаходиться Палац дитячої та юнацької творчості Центрально-Міського району м. Кривий Ріг ми провели анкетування, результати якого представлені в таблиці

3.1. Етапи організації Палацу дитячої та юнацької творчості в новій системі освіти.

Педагоги й вчителі Палацу займаються розвитком й пошуком нових підходів у вирішенні традиційних питань та проблем, інноваційних знахідок в навчально-виховному процесі і здійснюють свою місію в створені системи пошуку і підтримки юних талантів та обдарувань через гурткову роботу. За стрімким розвитком суспільства виникла необхідність у створенні сайту Палацу дитячої та юнацької творчості. Для створення сайту було зібрано

Головне завдання студії - навчити дітей та підлітків створювати телевізійні програми, інформаційні, публіцистичні та ігрові відео сюжети, дати студійцям основи знань та практичні навички з майстерності актора, сценічної мови, пластики, гриму, операторської майстерності, режесурі, тележурналістики.

Створення сайту допоможе великій кількості учнів Палацу реалізувати себе в навколишньому середовищі, здобути нові знання, знайти нових друзів. Розміщення робіт на сторінках сайту допоможе учням мотивувати себе для кращої роботи.

З таблиці-опитування видно, що діти знайомі з мережою Інтернет, і зможуть працювати й відвідувати сайт Палацу дитячої та юнацької творчості Центрально-Міського району міста Кривий Ріг. Вони вже ознайомлені з такими службами інтернету, як чат, форум, електронна бібліоека, електронна служба, дошка об’яв — тому при користуванні мережою в учнів не виникне ніяких проблем.

3.2. Етапи переходу Палацу дитячої та юнацької творчості на інформаційний рівень взаємодій.

На сучасному етапі розвитку Палац дитячої та юнацької творчості знаходиться на рівні традиційного існування. Тобто основи взаємодій в ньому є традиційнимизнання та досвід передається традиційним способом від вчителя до учнів. Та враховуючи те, що розвиток суспільства не стоїть на місці цей тип розвитку стає не актуальним. Отже щоб не відставати в розвитку Палацу необхідно зробити великий крок на зустріч еволюціонуючому суспільству. Цим кроком буде створення сайту.

На першому етапі існування сайту в Палаці, він буде мати презентаційну структуру, оскільки більшість учнів Палацу розглядає його як спосіб перегляду учнівських робіт, що давало б іншим можливівсть аналізувати їхні помилки та робити відповідні висновки щодо своїх робіт. Це буде продовжуватися доти, доки діти, а разом з ними і педагоги, не навчаться користуватися усіма можливостями сайту. І лише тоді коли це станеться, сайт перейде на новий рівень розвиткуінтерактивний.

(Чат — це служба Інтернет, призначена для спілкування у реальному часі. Діти спілкуючись у чаті, зможуть обговорювати свої роботи, обмінюються думками й дають поради один одному.

Форум — це служба Інтернет, для вираження своїх думок. Учні Палацу зможуть висловити свої думки стосовно того чи іншого питання.)

РОЗДIЛ 4 Етапи розвитку сайту Палацу дитячої та юнацької творчості Центрально-Міського району міста Кривий Ріг.

4.1 Структура Палацу дитячої та юнацької творчості Центрально-Міського району міста Кривий Ріг. Відображення етапів організації факультету, за допомогою HTML.