Економічний аналіз господарської діяльності підприємства

Зміст

• І. Теоретична частина
• 1. Завдання, джерела інформації та основні напрями аналізу виробництва та реалізації
• 2. Описати основні функції аналізу господарської діяльності
• ІІ. Практична частина
• Завдання 1
• Завдання 2
• Список джерел
• І. Теоретична частина
• 1. Завдання, джерела інформації та основні напрями аналізу виробництва та реалізації
• За нових ринкових умов господарювання всі підприємства здобули повну оперативну самостійність у виборі того, якої і скільки випускати продукції, з ким співпрацювати, кому продавати свої вироби, як організовувати і планувати всі виробничі процеси. Зрозуміло, що цю свободу дій спрямовано передовсім на врахування кон’юнктури ринку, його потреб і вимог [1, с. 34].
• Правильно вибрана стратегія виробництва і належні обсяги випуску продукції забезпечують бажаний обсяг реалізації і відповідні прибутки. Тому виробничу діяльність підприємства жорстко зумовлено загальною економічною ситуацією, галузевими пропорціями і платоспроможним попитом населення.
• У процесі аналізу виробничої діяльності підприємства потрібно розглянути такі питання:
• а) якість планування виробництва, напруженість і обґрунтованість планів діяльності як у цілому, так і щодо окремих виробничих підрозділів;
• б) оцінка виконання планів виробництва, постачання й реалізації продукції, динаміка обсягів виробництва;
• в) визначення основних факторів, що впливали на загальні обсяги виробництва протягом останніх років і зокрема у звітному періоді;
• г) розкриття взаємозв'язку і взаємозумовленості показників обсягу виробництва, реалізації, асортименту, якості виробів тощо;
• д) визначення внутрігосподарських резервів зростання обсягів випуску продукції і реалізації, а також розроблення заходів щодо їх повного та ефективного використання.
• Для виконання аналітичного дослідження використовують статистичну звітність про виробництво продукції (ф. 1-п), а також планові матеріали відповідного відділу і бухгалтерські дані про випуск, відвантаження і реалізацію продукції, оперативні дані виробничої діяльності. Бажано також ознайомитись із залишками незавершеного виробництва, готової продукції на складі і товарів відвантажених (ф. 1).
• Аналіз звичайно починають з оцінки того, як виконано план виробництва у звітному періоді в цілому по підприємству і в розрізі його основних виробничих одиниць.
• Аналіз випуску продукції протягом поточного місяця здійснюється на підставі оперативної інформації, яка нагромаджується в комп’ютерній базі даних і стосується загального обсягу, асортименту продукції, місця виробництва тощо як за день, так і наростаючим підсумком з початку місяця.
• Під час аналізу можна розраховувати середньорічні темпи зміни виробництва () або приросту (Д). Використовують для розрахунку формулу середньогеометричної:
• .
• Проаналізувавши загальні показники обсягу товарної продукції, слід визначити головні чинники, які спричинили негативні тенденції та окремі зриви завдань. Особливо ретельним має бути пошук внутрішніх негативних факторів, винних підрозділів і виконавців. Треба мати на увазі, що інколи зрив планових завдань з випуску продукції деякі виробничники й низові керівники пояснюють недоліками в плануванні, завищеними завданнями, які просто неможливо було виконати. Здебільшого ці виправдання бувають безпідставними, але коли їх кількість зростає і виконавці їх відповідно аргументують, керівництву підприємства треба обов’язково перевірити обґрунтованість планових розрахунків і взагалі якість поточного планування виробництва.
• Розроблення напружених, але реальних для виконання планів — першочергове завдання планового відділу. Не втручаючись в його справи, аналітик тільки повинен указати на явні недоліки в плануванні. Якщо ж стан планування потребує рішучіших дій, то відповідні рекомендації треба включити до переліку управлінських заходів для поліпшення справ на підприємстві [2, с. 74].
• Аналізуючи динаміку обсягів виробництва, треба обов’язково визначити, які фактори спричинили саме таку тенденцію розвитку, й відокремити ті з них, що діяли на державному рівні, тобто не залежали від підприємства. Проте внутрішні фактори заслуговують на особливу увагу. Обсяг виробництва можна збільшити, використовуючи дорожчі матеріали і відповідно піднімаючи ціну виробів, або, навпаки, збільшувати в складі рецептур дешевші компоненти, а зекономлені дефіцитні спрямовувати на додатковий випуск продукції. Усі заходи щодо розвитку спеціалізації та кооперації також помітно впливають на обсяги виробництва.
• 2. Описати основні функції аналізу господарської діяльності

Господарська діяльність підприємств різних галузей матеріального виробництва є основою суспільного відтворення валового внутрішнього продукту. Відомо, що кожне підприємство є складною системою взаємозв'язаних підрозділів і ланок, які виконують різні функції в процесі виробництва продукції. Економічний бік діяльності підприємства відображує система показників, які дають економічну оцінку процесам та результатам цієї діяльності [4, с. 62].

Господарська діяльність підприємств, як і інші явища суспільного життя, потребує систематичного вивчення для успішного й ефективного управління нею. Одним із способів вивчення діяльності є аналіз. Термін «аналіз» іншомовного походження (від гр. analysis) і означає «розділяти», «розчленовувати». Щодо економічного аналізу — це означає вичленовування окремих показників господарської діяльності із загальних складових для наступного їх вивчення. Аналіз економічних показників доповнюється в міру необхідності протилежним заходом — синтезом (гр. synthesis), який, з'єднуючи окремі показники в одне ціле, уможливлює вивчення зв’язків і залежностей між ними. Отже, аналіз і синтез у комплексі забезпечують наукове вивчення явищ і процесів у їхньому зв’язку та взаємодії. Слід підкреслити, що економічний аналіз провадиться на всіх рівнях управління економікою: на рівні держави, галузей та регіонів (макроекономіка), на рівні підприємств і організацій (мікроекономіка). На макрорівні здійснюється економічний аналіз макропоказників, на мікрорівні — конкретний економічний аналіз, який іще називають аналізом господарської діяльності підприємства. Економічний аналіз діяльності підприємства має бути тісно пов’язаний із системним підходом, тобто з комплексним вивченням об'єкта управління з урахуванням усіх його аспектів: економічного, соціального, технічного, організаційного, екологічного та психологічного.

За системного підходу кожний об'єкт управління розглядають як комплекс взаємозв'язаних елементів, котрим притаманні визначені загальні властивості і котрі об'єднані для досягнення певної мети. У спеціальній літературі рекомендується для визначення системи користуватися п’ятьма найважливішими принципами:

системі притаманна єдина мета;

система складається із взаємозв'язаних елементів, які створюють її внутрішню структуру;

система існує в певному середовищі, яке може справляти обмежуючий вплив на її функціонування;

система має певні ресурси, які забезпечують її функціонування;

систему очолює керуючий центр, який організує її рух до визначеної мети.

Ці особливості системного підходу до управління свідчать, що економічний аналіз не може забезпечити підготовки управлінських рішень стосовно всіх аспектів діяльності підприємства. Але він є надійним інструментом для вирішення проблем саме економічного аспекту, а також для економічного обґрунтування рішень з інших проблем управління.

Це дає змогу визначити місце економічного аналізу в системі управління підприємством. На рис. 1.1 зображено систему управління підприємством як сукупність трьох підсистем: власне системи управління, системи, що управляється, та інформаційної системи. Як видно зі схеми, інформаційна система управління включає всі види обліку, що створюють масив управлінської інформації, котрий характеризує стан системи, що управляється, та виконання управлінських рішень. Уся управлінська інформація аналізується, і відповідно до результатів аналізу готуються проекти управлінських рішень, які передаються в систему управління.

Рис. 1.1. Економічний аналіз у системі управління підприємством

У системі, що управляє, проекти управлінських рішень разом з іншою інформацією використовуються відповідно до загальних функцій управління для формулювання управлінських рішень, які передаються на об'єкт управління (систему, що управляється) [2, с. 51].

В об'єкті управління управлінські рішення передаються у відповідні підрозділи та забезпечується контроль за їх виконанням. Щодо всіх операцій, які здійснюються в підрозділах, формується відповідна первинна інформація, котра в порядку зворотного зв’язку направляється в інформаційну систему управління.

Короткий огляд циклу управління підприємством показує, що економічний аналіз займає важливе місце в інформаційній підсистемі управління для економічного обґрунтування управлінських рішень і контролю за їх виконанням.

Ці трансформації тривають під впливом розвитку суспільних відносин. Слід коротко назвати особливості сучасних змін економічного аналізу порівняно з традиційними його формами.

Значно ширше використання принципу управління за відхиленнями, що дає можливість керівництву звертати увагу на зміни безпосередньо в процесі виробництва.

Підвищення оперативності економічного аналізу, що виявляється в мінімізації періоду, за який проводиться поточний аналіз.

Відхід від обов’язкової формальної «точності» результатів аналізу, тобто перенесення центру уваги від аналізу звітності до аналізу ситуацій, цільового аналізу резервів.

Широке використання додаткової інформації поряд з використанням зовнішньої і внутрішньої звітності.

Створення аналітичних груп з участю економістів, технологів, маркетологів, юристів (залежно від змісту проблеми) для забезпечення комплексності економічного аналізу.

Розширення використання в економічному аналізі вибіркових даних.

Економічний аналіз широко застосовується в процесі проведення ревізій, аудиторських перевірок та маркетингових досліджень. Це невід'ємна частина системи планування підприємства, яка (особливо щодо собівартості продукції) є складовою управлінського обліку [5, с. 74].

ІІ. Практична частина

Завдання 1

Необхідно:

Вихідні дані:

а) визначити невідомі показники; пояснити порядок їх розрахунку; назвати можливі причини змін, що відбулися, їх вплив на результати господарської діяльності підприємства;

б) зробити відповідні висновки за результатами проведеного дослідження.

Вихідні дані:

По підприємству ТзОВ «Атлант» є наступні дані:

Розв’язання:

Визначимо невідомі показники:

Відпускна ціна одиниці продукції = Чистий дохід / Обсяг реалізації продукції=96 250/3500=27.5 грн.

Чистий дохід = Відпускна ціна одиниці продукції * Обсяг реалізації продукції = 3200*35=112 тис. грн.

Середньоспискова чисельність працівників = Чистий дохід / Продуктивність праці=112/0.62=181 осіб Повна собівартість одиниці продукції = Чистий дохід * Рентабельність продукції=112*45.85%=51.35 тис. грн.

Рентабельність продукції = Повна собівартість одиниці продукції/ Чистий дохід*100%=22/96.25*100%=22.9%

Продуктивність праці = Повна собівартість одиниці продукції / Середньоспискова чисельність працівників = 22/140=0.16 тис. грн.

Збиток від інших операцій = Чистий дохід — Повна собівартість одиниці продукції - Чистий прибуток = 112−51.35−16.69=43.96 тис. грн.

Чистий прибуток = 96.25−22−4.6=69.65 тис. грн.

Середньорічна вартість основних засобів =

Фондоозброєність = ОВФ / Середньоспискова чисельність працівників =12.5/140=0.09 тис. грн.

ОВФ1=181*5.18=937.6 тис. грн.

Фондовіддача = ОВФ / Чистий дохід=937.6/112=8.37 грн.

ОВФ2 = 0.13*96.25=12.5 тис. грн.

аналітичний економічний господарський рентабельність

Отже, за результатами аналізу встановлено, що чистий дохід на підприємстві зменшився з 112 тис. грн. в 1 півріччі до 96.25 тис. грн. в другому півріччі, при цьому величина чистого прибутку в 1 півріччі складала 16.7 тис. грн., а в 2 півріччі - 69.65 тис. грн.

Завдання 2

Необхідно:

а) на підставі даних табл. 1 визначити результативний показник; виявити вплив факторів на зміну показника;

б) зробити відповідні висновки визначити позитивні та негативні зміни факторів, їх причини.

Вихідні дані:

Таблиця 1. Показники діяльності ТзОВ «Радмир»

Розв’язання:

На підставі даних табл. 1 визначимо результативний показник; виявити вплив факторів на зміну показника:

Обсяг випуску = Кількість верстатів * Тривалість роботи одного верстата * Продуктивність одного верстата за годину ОВ план = 48*373*14=250 656 шт.

ОВ факт = 46*362*16=266 432 шт.

Д ОВ = ОВ факт — ОВ план =266 432−250 656=15776 шт.

Д ОВ к = К ф * Тп* Пп — К п * Тп* Пп = 46*373*14−48*373*14=-10 444 шт.

Д ОВ т = К ф * Тф* Пп — К ф * Тп* Пп = 46*362*14−46*373*14=-7084шт.

Д ОВ п = К ф * Тф* Пф — К ф * Тф* Пп = 46*362*16−46*362*14= 33 304 шт.

Отже, обсяг випуску зросте на 15 776 шт., за рахунок зміни кількості верстатів обсяг випуску зменшиться на 10 444 шт., зміни тривалості роботи одного верстату обсяг випуску зменшиться на 7084шт., зміни продуктивності праці обсяг випуску зросте на 33 304 шт.

Можливими причинами зростання обсягу випуску є перевищення темпів росту продуктивності праці, над темпами зниження кількості верстатів та тривалості їх роботи.

Список джерел

1. Аналіз господарської діяльності: навч. посіб. / Шевчук В. О., Коновалова О. В., Пантелєєв В.П.; Нац. акад. статистики, обліку та аудиту Держкомстату України. — К.: ДП «Ін форм.-аналіт. агентство», 2011. — 399с.

2. Экономический анализ работы предприятий. Под ред. А. Ш. Маргулиса. — М.: «Финансы». 1997. — 424 с.

3. Лазаришина І.Д. Економічний аналіз в Україні: історія, методологія, практика: Монографія. — Рівне: НУВГП, 2005. — 369 с.

4. Мендела І.Я. Формування системи продажу продукції нафтопереробних підприємств: автореф. дис… канд. екон. наук: 08.00.04 / І.Я. Мендела; Івано-Франків. нац. техн. ун-т нафти і газу. — Івано-Франківськ, 2009. — 20 с.

5. Мних Є.В. Економічний аналіз діяльності підприємства: Підручник — К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2008. — 514 с.

6. Мошенський С. З., Олійник О.В. Економічний аналіз: підручник для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів. // За ред. д.е.н., проф., Заслуженого діяча науки і техніки України Ф. Ф. Бутинця. — 2-ге вид., доп. і перероб. — Житомир: ПП «Рута», 2007. — 704 с.