Інноваційна діяльність як чинник підвищення конкурентоздатної підприємства
Слід відзначити також важливість створення мотиваційного механізму впровадження нововведень у ТДВ «Коростенський комбінат хлібопродуктів». Серйозною сучасною проблемою управління інноваціями в організації залишається відсутність сучасних концепцій стимулювання творчої активності працівників. Недооцінка творчих можливостей співробітників призводить до втрати можливостей вдосконалити процес роботи… Читати ще >
Інноваційна діяльність як чинник підвищення конкурентоздатної підприємства (реферат, курсова, диплом, контрольна)
ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ЧИННИК ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОЗДАТНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
Все більшого розповсюдження набуває проблема забезпечення конкурентоспроможності підприємств у сучасних умовах господарювання, оскільки здатність підприємства працювати у високодинамічному конкурентному середовищі з позитивною динамікою є результатом ефективної системи управління забезпеченням конкурентоспроможності підприємства. В сучасних умовах господарювання забезпечення та підтримка конкурентоспроможного рівня підприємства усе частіше починає залежати від впровадження в діяльність інноваційного продукту або певних технологій.
Тому для успішного розвитку організації необхідно дослідити інноваційний процес у розрізі конкурентоздатності та проаналізувати усі його переваги та недоліки.
Досягнення поставленої мети вимагає вирішення наступних завдань дослідження:
- — проаналізувати вплив інноваційної діяльності на конкурентоздатність підприємства;
- — здійснити аналіз показників інноваційної діяльності на прикладі ТДВ «Коростенський КХП»;
- — визначити перспективи інноваційного розвитку для ТДВ «Коростенський КХП» та здійснити їх економічне обґрунтування.
В основі інноваційного процесу лежить створення, упровадження і поширення інновацій, необхідними властивостями яких є науково-технічна новизна, практичне їх застосування і комерційна реалізованість з метою задоволення нових суспільних потреб. Звичайно, світ нововведень не обмежується тільки технікою і технологіями. Удосконалення, зміни систем управління та організації процесів виробництва теж здійснюються через уведення інновацій. Нові організаційні структури, методи розробки управлінських рішень, форми стимулювання розробляються науковцями-спеціалістами, освоюються і впроваджуються так само, як і нові прилади, технологічні лінії чи обладнання. На думку багатьох вчених, «нововведення — це процес, тобто перехід певної системи з одного стану в інший». Інноваційний процес має чітку орієнтацію на кінцевий результат прикладного характеру, який забезпечує певний технічний і соціально-економічний ефект [4, 7].
Ефективність інноваційного процесу визначається лише після впровадження інновації, коли з’ясовується, у якій мірі вона задовольняє потреби ринку. Важливе значення при цьому має інструмент моделювання. Модель інноваційного процесу дає змогу виділити в інноваційній діяльності окремі складові, відкриваючи тим самим можливість наскрізного планування інновації за стадіями, з урахуванням кон’юнктурних змін. [1−3].
Аналіз стану інноваційної діяльності ТДВ «Коростенський комбінат хлібопродуктів» засвідчує існування певних чинників, що значною мірою впливають на інноваційний розвиток організації. Чинники, що впливають на інтенсивність інноваційного процесу на мікрорівні, доцільно, на наш погляд, згрупувати таким чином: матеріально-технічні; фінансові; організаційно-управлінські; соціально-психологічні; інформаційні; ринкові.
Групування цих чинників за ознакою сфери їх виникнення дає можливість більш глибоко дослідити їх сутність та способи уникнення чи послаблення їх впливу на інноваційну діяльність підприємства [5−8].
Для оцінки рівня інноваційної діяльності ТДВ «Коростенський комбінат хлібопродуктів» найдоцільнішим є визначення цілого ряду коефіцієнтів.
Таблиця Характеристика інноваційної діяльності ТДВ «Коростенський комбінат хлібопродуктів».
Показник. | Алгоритм розрахунку. | Роки. | |||
Коефіцієнт інноваційної діяльності. | j*! II. JSO l^fco. | 0,01. | 0,03. | 0,08. | |
Коефіцієнт оновлення послуг. | К _ Qh vон.пр. s-x *Јтов. | 0,06. | 0,22. | 0,48. | |
Питома вага конкурентоздатних послуг/ товарів, %. | П _ Qmoe~ QcK x100%. Qmoe. | ||||
Коефіцієнт оновлення технології. | N. К н.тп. vон.тп. n ' заг.тп. | 0,02. | 0,2. | 0,4. | |
Коефіцієнт використання власних інноваційних пропозицій. | N. К в. вл влр ~ N. зал.вл. | 0,01. | 0,12. | 0,5. | |
Таким чином, зважаючи на показники витрат на інноваційну діяльність досліджуваного нами підприємства можемо прослідити позитивну тенденцію, наприклад, в 2015 р. складало 8% від загальних витрат, що все ж в конкурентних умовах свідчить про існування проблем інноваційного розвитку.
Важливим показником, що характеризує ефективність інноваційної діяльності організації, є питома вага конкурентоздатних послуг, даний показник може перебувати в межах від 0 до 100%. Якщо він близький до нуля, то це свідчення того, що послуги не конкурентоздатні. Рівень конкурентоздатності послуг зростає в міру наближення до 100 відсотків. Розрахунки показали, що на 2015 р послуги організації достатньо конкурентоздатні, на відміну від попередніх років.
Слід відзначити також важливість створення мотиваційного механізму впровадження нововведень у ТДВ «Коростенський комбінат хлібопродуктів». Серйозною сучасною проблемою управління інноваціями в організації залишається відсутність сучасних концепцій стимулювання творчої активності працівників. Недооцінка творчих можливостей співробітників призводить до втрати можливостей вдосконалити процес роботи, скоротити витрати, впровадити нові послуги.
Аналізуючи коефіцієнт використання власних розробок, можна констатувати факт, що рівень власного наукового забезпечення інноваційної діяльності в організації невисокий. Головну увагу керівники повинні при цьому звертати на якнайшвидшу активізацію творчої, ініціативної роботи в організації, що може забезпечити високий рівень даного коефіцієнта.
Серед значних проблем інноваційного розвитку, слід також відзначити відсутність системи стимулювання інноваційної активності у ТДВ «Коростенський комбінат хлібопродуктів», що зумовлено частково фінансовими труднощами та проблемами управлінського характеру. По-перше, це авторитарний стиль управління вищого керівництва, по-друге, відсутність продуманої моделі управління інноваційними ідеями та пропозиціями в організації.
Серед інших чинників впливу на інноваційну діяльність необхідно акцентувати увагу на рівні централізації управління. У ТДВ «Коростенський комбінат хлібопродуктів» використовуються переважно централізовані інновації, оскільки рішення про впровадження приймає вище керівництво підприємства.
Для ТДВ «Коростенський комбінат хлібопродуктів» позитивний ефект може дати також розроблення системи усунення опору інноваціям через реформування інноваційної організаційної культури та створення заохочувальної системи управління інноваційними ідеями та пропозиціями.
Недоліки нинішнього інноваційного управління пов’язані з слабкою організацією системи збирання, обробки та аналізу інформації. Особливо шкодить формуванню конкурентних переваг та сприяє зниженню ефективності управління нововведеннями брак маркетингової інформації.
Висновки
Таким чином, аналіз сучасного стану інноваційної діяльності відділення ТДВ «Коростенський КХП» дає можливість констатувати, що з точки зору внутрішнього середовища ускладнено в основному такими причинами як нестача фінансових ресурсів для комплексного проведення інноваційної діяльності та відсутністю системи управління нововведеннями.
Досягти позитивних результатів в інноваційній діяльності видається можливим лише через здійснення організаційноуправлінських інновацій. Адже саме вони можуть забезпечити відповідний тип організації, який сприятиме поширенню інновацій через створення більш ефективних форм спеціалізації, кооперування, концентрації, диверсифікації надання послуг, методів організації та стимулювання праці, що дають можливість отримувати конкурентні переваги в розробці та збуті послуг. Саме організаційні інновації виступають ключовою ланкою доведення інноваційних пропозицій до впровадження, отримання певних переваг на ринку, що спрямовані на зростання економічного ефекту. Тому основні зусилля щодо активізації інноваційних процесів сьогодні слід спрямувати на їх організаційно-управлінський розвиток, насамперед, на створення ефективних організаційних структур, які здатні забезпечити комплексне використання інноваційних можливостей організації.
Література
- 1. Витвицька О. Д. Концептуальні підходи до дослідження механізму інноваційно-інвестиційного розвитку зерновиробництва / О. Д. Витвицька // Агроінком. 2013. № 10−12. С. 10−14.
- 2. Дацій О.І. Фінансове забезпечення інновацій в агропромисловому комплексі України / О.І. Дацій // Проблеми інвестиційно-інноваційного розвитку. 2011. № 1. С. 65−76.
- 3. Ілляшенко С.М. Управління інноваційним розвитком: [Навчальний посібник] / С.М. Ілляшенко. [2-ге вид., перероб. і доп]. Суми: ВТД «Університетська книга», 2005. 324 с.
- 4. Організаційно-економічна модернізація аграрної сфери: наукова доповідь /За заг. ред. акад. НААН П. Т. Саблука. К.: ННЦ ІАЕ, 2011. 342 с.
- 5. Скрипниченко В А. Сучасний стан технічного переоснащення аграрної сфери / В А. Скрипниченко // «Приднепровский научный вестник». 2016. № 7 (161). С. 13−18.
- 6. DavidJ Teece Profiting from Technological Innovation: Implications for Integration, Collaboration, Licensing and Public Policy / J Teece David / Transnational Corporations and Innovatory Activities // Taylor & Francis US, 1994. 73 р.
- 7. Mannan MA. Essentials of Total Quality Management / MA. Mannan, F. Ferdousi // University Grants Commission of Bangladesh, Dhaka, 2007 — 197 р.
- 8. Steven D Eppinger Innovation at the Speed of Information / Steven D Eppinger // Harvard business review. 2001. № 79. рр. 149−158.