Урок математики з інсценуванням та елементами гри

Сценарій

Урок математики з інсценуванням та елементами гри Пісня О, математика!

І знову дзвоник запрошує в клас, У царство логіки, краси і сили.

Багато тут цікавого для нас У зоряні хвилин ми відкрили.

Приспів:

О, математика!

Без неї не ступиш ні кроку;

Без неї, як на суші без води.

Її неповторний уроки.

В серцях наших будуть завжди.

Манить нас знань велична висота, Така солодка нам навчання муки, Ми любимо усі науки, та Найкраща — математики наука.

Приспів:

Розв’язуєш рівняння ми щодня, Обчислюєм охоче інтеграли, Щоб потім, як покличе нас життя, Свої знання Вітчизні ми віддали.

1-ий учень. Сьогодні будем, друзі з вами Царицею всіх наук вітати Так можем гордо і по праву Ми математику назвати.

2-ий учень. Наук на світі є багато.

Їх навіть важко політики, Та нам їх треба добре знати, Щоб Всесвітом оволодіти.

3-ий учень. Наука — хліб мільйонотонний Дари розвіданих морів.

І винограду пишні грона, Й серед пустель пташиний спів.

4-ий учень. Наука нам допомагає.

Ракети в космос запускати.

І будувати всюдоходи Щоб грунт на Місяць вивчать.

1-ий ведучий. Важко уявити собі життя людей без математики.

Тут не допоможе навіть найсміливіша фантазія.

2-ий ведучий. Кажуть, що в одній із західних країн оголосили конкурс на кращий твір «Як би люди жили без математики» .

1-ий ведучий. Ну й що?

2-ий ведучий. За найкращий твір обіцяли дуже велику премію.

1-ий ведучий. І хто ж її одержав?

2-ий ведучий. Уяви собі, ніхто. На конкурс не було подано жодної роботи і навіть найталановитіші фантасти не змогли уявити, як жити без математики.

1-ий ведучий. Історія цього конкурсу ще раз переконує нас, що суспільство без математики не може існувати.

2-ий ведучий. Сьогодні ми поведемо мову про красу математики.

1-ий ведучий. Запитуйте у ваших друзів, який пр6дмет їм найбільше подобається.

2-ий ведучий. І ви дуже рідко почуєте відповідь: «Математики». Адже багато хто вважає математику сухою, нецікавою наукою.

1-ий ведучий. Інколи навіть кажуть, що математикице сукупність голих цифр, ледве прикритих буквами та формулами.

1-ий учень. А мені математика — мука:

В ній немає живої краси.

Це важка, нецікава наука ;

В ній лиш символи й формул ліси.

1-ий ведучий. Ну знаєш, з тим, що математика наука нелегка, погодитись можна. Але той, хто розуміє математику, ніколи не розгубиться в лісі символів.

2-ий ведучий. А хіба ж неправда, що в математиці скрізь нудьга?

1-ий ведучий. Звичайно ні.

2-ий ведучий. Але ж у математиці немає краси. Хіба неправда?

2. Учень. Зрозумій, ти неправий, мій друже!

Не по тому шляху ти пішов.

Із задачами, певно, не дружиш.

То й поезії в них не знайшов.

Нестандартні цікаві задачі.

Я б розв’язував ночі дні.

1.Учень. А мене лиш чекають невдачі,.

Не щастить в цій науці мені.

2-ий ведучий. Будеш, друже, трудитись сумлінно ;

У навчанні уникнеш невдач.

І розв’яжеш на «10» й «12» .

Не десяток, а сотні задач.

1-ий ведучий. Глибина і абстракція сила, Підрахунок в задачі стрункий, Строга логіка, виклад красивий, Математиків ваблять віки.

Проникаючи в зоряні долі,.

В таємниці земної кори, Математика всіх закликає:

" Ти мрій, фантазуй і твори" .

Інсценівка «І як це нас учать?» .

(виконує двоє учнів).

1-ий ведучий. І чого нас у школі вчать? Весь час учитель казав, що для скорочення дробів потрібно розкладати чисельник і знаменник на множники, а тоді скорочувати на спільний множник.

2-ий ведучий. А хіба це не так?

1-ий ведучий. Звичайно, ні. Можна робити всі скорочення простіше. Ось дивить. (Підходить до дошки) Беру $$\frac{\text{26}}{\text{65}}$$, закреслюю 6 і дістаю $$\frac{2}{5}$$, беру $$\frac{\text{266}}{\text{665}}$$, закреслюю 6 і дістаю $$\frac{2}{5}$$, беру $$\frac{\text{166}}{\text{664}}$$, закреслюю шестірки і дістаю $$\frac{1}{4}$$ .

2-ий ведучий. Стривай, стривай.

1-ий учень. Що «стривай»? $$\frac{\text{2666}}{\text{6665}}=\frac{2}{5}$$ — $$\frac{\text{1666}}{\text{6664}}=\frac{1}{4}$$? Правильно? Навіщо нам розкладати на множники? Закреслюю однакові цифри — і все!

2-ий учень. А якщо я візьму $$\frac{\text{13}}{\text{36}}$$, закреслюю трійки вийде $$\frac{1}{6}$$. Хіба $$\frac{\text{13}}{\text{36}}=\frac{1}{6}$$ ?

1-ий учень. Ні. Не дорівнює. Але це тільки один дріб такий.

2-ий учень. Як один? А хіба $$\frac{\text{21}}{\text{42}}$$ дорівнює $$\frac{1}{4}$$ ?

1-ий учень. Тож наче не дорівнює. Так що, так скорочувати дроби не можна?

2-ий учень. Звичайно, ні.

1-ий учень. А чому ж у мене ті дроби скорочувались, і все було правильно?

2-ий учень. Давай запитаємо у глядачів. Чому в нього скорочувались дроби, коли він закреслював однакові цифри?

Інсценівка «І таке буває»

(На сцену виходить Незнайко і Пампушка) Пампушка. Незнайко, ходімо купимо цукерок, Там у кіоску продають хороші цукерки. По 7 копійок штука…

Незнайко. А гроші в тебе є?

Пампушка. Є 20 копійок.

Незнайко. У тебе 20 копійок. У мене 8 копійок. Усього 28 копійок (трохи поміркував). Добре. Ходімо. А цукерки пополам.

Пампушка. Звичайно. А скільки нам дадуть цукерок на 28 копійок?

Незнайко. (роздратовано). Скільки, скільки… Треба знати ділення. Скільки грошей? 28 копійок! А скільки коштує одна цукерка? 7 копійок! Треба 28 поділити на 7. Дивись і вчись. (ділять на дошці).

Ділимо 8 на 7. Дістанемо 1. Множимо 1 на 7. Дістанемо 7. Віднімемо. Дістанемо 1. Зносимо 2. Ділимо 21 на 7. Дістанемо 3. Отже, нам дадуть 13 цукерок. Ділимо порівну: 7 мені, а 6 тобі.

Пампушка. Гаразд. Та тільки щось цукерок багато виходить.

Незнайко. Багато! Чи більше — тим краще! Давай перевіримо. Ділення перевіряють множенням. А множення можна замінити додаванням. Чи не так? (Пампушка ствердливо киває головою). Отже, ділення будемо перевіряти додаванням. Дивись. Записую 13 сім раз. Додаю 3 та 3, буде 6, ще 3−9, ще 3−12, ще 3−15, ще 3−18, ще 3−21. Одиниці я вже додав. Тепер продовжую додавати десятки. Скільки в нас було?

Пампушка. Двадцять один.

Незнайко. Далі 21 та 1 буде 22, ще 1 буде 23, ще 1−24, ще 1−25, ще 1−26, ще 1−27, ще 1−28. Ось бачиш, перевірка виходить. Отже, нам дадуть 13 цукерок. Ми їх поділимо пополам: 7 мені, а 6 тобі.

Пампушка. А чому тобі 7, а мені 6? Хіба це пополам.

Незнайко. Звичайно, пополам. Поділи 13 на 2. Скільки дістанемо? Шість. Отже, тобі 6 цукерок, ну, а мені, що залишилось. Тому мені 7 цукерок. Математика, друже, наука точна. Ходімо швидше.

Пампушка. Так, так. Ходімо.

Пісня «Зовсім навпаки»

Соліст: Відмінник я такий ;

На цілий клас:

Летять в щоденник мій П’ятірки кожен раз.

Згубив їм лік ;

П’ятірки цілий рік!

І вдома, і у школі я В пошані бути звик.

Хор: Ха-ха, з дружка

Не так все в хлопчика:

Чотири двійки в табелі ;

Ганьба яка!

Соліст: Умію, друзі, я Стригаль, пилять, Будинок можу я Як слід ремонтувать.

Сусід сказав, Що майстром я вже став,.

І так мене хвалили всі,.

Де дітись — я не знав.

Хор: Ха-ха, дружки!

Усе тут навпаки:

Зламав аж два будильники ;

Скандал який!

Соліст: Я воду полюбив.

І водний спорт Недавно я побив, У плаванні рекорд.

Я кожен раз Пірнав, як водолаз, Мов риба в річці плаваю ;

Гордиться мною клас!

Хор: Ха-ха, з плавця З такою брехунця!

З сіх предметів «плаваєш» .

Ти без кінця!

Пора б і перестать Людей смішить.

Не сором та брехать?

Ну, яку же нам дружить?

Соліст: Радий дружбі.

Бо як без дружби жить?

Порадьте і навчіть мене, Як дружбу заслужить!

Хор: Правдивим будь Про лінощі забудь, ;

І руки друзі з радістю Тобі дадуть!

Вікторина.

(барабанний бій. Виходить глашатай у супроводі барабанщиків).