Становлення теоретичного інтелекту та практичного мислення в середньому шкільному віці

Реферат на тему:

Становлення теоретичного інтелекту та практичного мислення в середньому шкільному віці.

Із розвитком, вага головного мозку підлітка наближується до ваги мозку дорослої людини. Далі розвиваються лобні ділянки мозку, частково скроневі та тім'яні, кора головного мозку вдосконалюється на внутрішньоклітинному рівні. Інтенсивний розвиток вищої нервової діяльності виявляється у розумовій активності підлітка.

Мислення в середньому шкільному віці пронизує процеси уваги, сприймання, пам’яті, підвищується його роль у мовних актах, уяві, емоційному житті учнів.

Однією із рис підлітків є критицизм, тобто несприйняття на віру пояснень вчителя, батьків. Вони намагаються знайти докази, які заперечують та, що їм говорять. Це свідчить про посилення мислительної активності.

Проходить дальше вдосконалення процесів порівняння об'єктів, їх аналізу і синтезу, абстрагування їх істотних ознак, узагальнення, утворення понять та оперування ними. Мислення з конкретно-понятійного поступово стає абстрактно-понятійним, розвивається здатність конкретизувати абстрактні поняття, розкривати їх зміст у конкретних образах, уявленнях.

Розвиваються міркування та умовисновки.

У підлітковому віці поступово формуються такі якості мислення, як:

послідовність;

гнучкість;

точність;

самостійність;

критичність.

Вдосконалюється вміння користу­ватись мовленням як засобом спілкування.

Посилюється інтерес до оволодіння засобами виразної мови, до крилатих слів, метафор. Підлітки розуміють гумор, мовні засоби його вираження. Вони стають чутливими до краси художнього словесного опису. Виникає потяг до писання віршів.

Характерне оволодіння складними конструкціями підрядних і супідрядних речень із вживанням різних сполучників, дієприкметників та прикметникових зворотіів. Кількісно зростає активний словник, підвищується рівень оволодіння значеннями слів.

Підлітки оволодівають читанням «про себе», що підвищує продуктивність розуміння, сприяє розвитку внутрішнього мовлення. Рубінштейн вказував, що мовлення стає контекстним, все менше пов’язаним із конкретною ситуацією.

Старші підлітки успішно використовують засоби зв’язності (узгодження слів у реченні), використо­вують інтонаційні засоби, повністю оволодіти правильною вимовою слів.

Середній шкільний вік — перехід від дитинства до юності, період «полуребенка-полувзрослого».

У школяра підлітка цей перехід зв’язаний із включенням його в доступні йому форми громадського життя. Разом з тим міняється і реальне місце, що дитина займає в повсякденному житті навколишніх його дорослих, у житті своєї родини. Тепер його фізичний сили, його знання й уміння ставлять його в деяких випадках на рівну ступінь з дорослими, а яке в чому він навіть почуває свою перевагу. Іноді він визнаний «чинильщик» механізмів, іноді він виявляється головним домашнім «коментатором» суспільних подій.

У цьому віці відбувається бурхливий ріст і розвиток всього організму. Значно зростає сила м’язів. А от розвиток внутрішніх органів відбувається нерівномірно, що приводить до різних порушень: частішання серцебиття, хекання. Характерна риса підліткового віку — полове дозрівання організму. Продовжується розвиток нервової системи, розумової діяльності.

Світогляд, моральні ідеали, система оцінних суджень, моральні принципи, якими школяр керується у своєму поводженні, ще не придбали стійкість, їхній легко руйнують думки товаришів, протиріччя життя.

Правильно організованому вихованню належить вирішальна роль. У залежності від того, який моральний досвід здобуває підліток, буде складатися його особистість.

Середній шкільний вік відрізняється підвищеною інтелектуальною активністю, що стимулюється не тільки віковою допитливістю, але і бажанням продемонструвати навколишнім свої здібності, одержати високу оцінку з їх боку, тому вони люблять брати на себе найбільш складні і престижні задачі, виявляючи неабиякі здібності і високорозвинений інтелект. Їм властива емоційно-негативна реакція на прості задачі, що вони відмовляються вирішувати через розуміння престижності. Сфера пізнавальних, у тому числі навчальних, інтересів підлітків виходить за межі школи і здобуває форму пізнавальної самодіяльності. В ці роки відбувається завершення когнітивних процесів, насамперед мислення. Думка остаточно з'єднується зі словом, у результаті чого утвориться внутрішня мова як основний засіб організації мислення і регуляції інших пізнавальних процесів. «Домогтися від учнів глибокого й усвідомленого оволодіння великою кількістю математичних понять нелегко, дотримуючи, увесь час академічного стилю строгих визначень. Справа в тім, — роз’ясняє відома письменниця (професор математики по основному роді занять) И. Грекова, що «…живий зміст поняття, як правило, ширше і богаче його стиснутого словесного визначення — адже воно формується не визначенням, а всім досвідом громадського життя і практичної діяльності людей, усією системою асоціацій, образів, аналогій. Навіть емоцій, зв’язаних з даним предметом, явищем». Середній шкільний вік відрізняється підвищеною інтелектуальною активністю, що стимулюється не тільки віковою допитливістю, але і бажанням продемонструвати навколишнім свої здібності, одержати високу оцінку з їх боку, тому вони люблять брати на себе найбільш складні і престижні задачі, виявляючи неабиякі здібності і високорозвинений інтелект. Їм властива емоційно-негативна реакція на прості задачі, що вони відмовляються вирішувати через розуміння престижності. Сфера пізнавальних, у тому числі навчальних, інтересів підлітків виходить за межі школи і здобуває форму пізнавальної самодіяльності. В ці роки відбувається завершення когнітивних процесів, насамперед мислення. Думка остаточно з'єднується зі словом, у результаті чого утвориться внутрішня мова як основний засіб організації мислення і регуляції інших пізнавальних процесів.