Оцінка обліку, аналізу та контролю наявності та руху грошових коштів підприємства

Вступ

Більшість операцій, що відбуваються на підприємстві, пов’язані з придбанням, виробництвом і продажем товарів та послуг, і, у зв’язку з цим оплатою та одержанням грошових коштів. Оскільки грошові кошти мають здатність обертатись, ступінь ризику помилок в обліку та контролю на цій ділянці обліку досить великий. Тому важливим завданням є організація обліку грошових коштів з метою забезпечення мінімальних гарантій для користувачів фінансової звітності щодо достовірності, реальності, повноти і законності наведеної інформації про неї.

На сучасному етапі грошові кошти є найбільш ліквідними активами підприємства. Вони присутні на початковому та кінцевому етапах облікового циклу, який включає придбання товарів, виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг, а також їх продаж і отримання виручки. Під грошовими коштами розуміють кошти у вигляді грошей, які знаходяться в касі підприємства, на рахунках в установах банку, в акредитивах, у підзвітних осіб .

Отже, питанням обліку грошових коштів має приділятись серйозна увага.

Метою роботи є вивчення та практична оцінка обліку, аналізу та контролю наявності та руху грошових коштів підприємства, а також напрямів їх удосконалення.

Виходячи з поставленої мети, можна сформувати завдання роботи :

— розглянути економічну суть, завдання та значення обліку грошових коштів;

— документальне оформлення господарських операцій з руху грошових коштів у касі;

— синтетичний та аналітичний облік касових операцій;

— порівняльне проведення інвентаризації через КП «Купіль» в касі грошових коштів.

Об'єктом дослідження — облік касових операцій.

Предмет дослідження — облік операцій з грошовими коштами на підприємстві.

Структура роботи: робота складається з вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел.

1.Економічна сутність та законодавче регулювання готівкового обігу

1.1 Економічна суть, завдання та значення обліку грошових коштів

грошовий облік господарський

Грошові кошти є найбільш ліквідними активами. Вони присутні на початковому та кінцевому етапах облікового циклу, який включає придбання товарів, виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг, а також отримання виручки.

Згідно з П (С)БО 4 «Звіт про рух грошових коштів» під грошовими коштами розуміють готівку, кошти на рахунках в банках та депозити до запитання [7, c. 5] .

В літературних джерелах існують різні підходи щодо визначення поняття «грошові кошти». Для розуміння сутності грошових коштів, проаналізуємо думки провідних вітчизняних і зарубіжних вчених в різних літературних джерелах.

З макроекономічних позицій Базилевич В. Д., Баластрик Л. О. розглядають грошові кошти як засоби, які знаходяться в народному господарстві в готівковій і безготівковій формах і виконують функції засобів обігу, платежу і накопичення [10.с, 139] .

Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. визначають грошові кошти як засоби збереження вартості й на цій основі використовуються як посередник обімну товарів і послуг. [9, с.141].

Бутинець Ф. Ф. надає визначення грошовим коштам згідно з П (С)БО 4: це готівка, кошти на рахунках в банку та депозити до запитання [7, с.354] .

Пушкар М.С. розглядає грошові кошти як грошові знаки національної і іноземної валюти які є платіжними засобами [21, с.72].

Ткаченко Н.М. вважає, що це необхідні для забезпечення господарської діяльності підприємства кошти, що зберігаються в касі або на рахунках в банку [24, с. 478] .

З аналітичного погляду Савицька Г. В. наводить наступне визначення: грошові кошти — це кошти, що зберігаються в касі або на рахунках в банку. Грошові кошти, що находяться на рахунках в банку, не приносять доходу, їх потрібно мати в наявності на рівні безпечного мінімуму [23, с. 299] .

З фінансової точки зору Г. Г.Кірейцев визначає грошові кошти складовими оборотних активів, їх обсяги, шляхи надходження та вибуття залежать в першу чергу, від зміни обсягів виробничих запасів, стану дебіторської і кредиторської заборгованості, платежів до бюджету [27, с. 72] .

Американський учений Дж. К. Ван Хорн вважає [20, с.84], що «рух грошових коштів фірми являє собою безперервний процес». Активи фірми являють собою чисте використання коштів, а пасиви — чисті джерела. Обсяг коштів коливається в часі в залежності від обсягу продажів, інкасації дебіторської заборгованості, капітальних витрат і фінансування. Дж. К. Ван Хорн підкреслює, що поняття грошових коштів та грошових потоків можна трактувати по-різному в залежності від завдань аналізу. Як правило, грошові кошти і грошові потоки розглядають як готівку або робочий оборотний капітал, тобто у вузькому або широкому тлумаченні цього поняття.

Арістотель (384−322 pp. до н. е.), який вважав гроші продуктом угоди між людьми. Цей погляд на походження грошей виявився дуже стійким і зберігся до нашого часу.

Видатний німецький економіст Г. Кнапп (1842—1926 pp.), який у своїй праці «Нариси державної теорії грошей» стверджує, що гроші — це продукт права.

Відомий грецький історик і філософ Ксенофонт (430—355 pp. до н. е.) написав цілу низку наукових робіт, серед яких є і трактат «Економікос», де описано зразкове, на його думку, господарство. Ксенофонт, досліджуючи гроші, виділяє такі їх функції: засіб обігу, засіб нагромадження.

А. Сміт визначав гроші, як особливий товар, який стихійно виділився з усієї маси товарів. Але сутність грошей він не зрозумів, бо зводив її до ролі посередника в обміні товарів.

В основу своєї теорії походження грошей К. Маркс поклав тезу про те, що гроші — це продукт товарного виробництва. Отже, появу грошей він пов’язує з об'єктивним процесом розвитку товарного виробництва товарного обміну, що супроводжує його, оскільки товарне виробництво неможливе без обміну [ 5, c. 45].

Як видно з наведених визначень, автори по різному підходять до визначення грошових коштів. Проте в усіх визначеннях зустрічається визначення матеріальної основи готівкових коштів — «гроші», «кошти», «знаки», «засоби» і місце зберігання — на рахунках в банку, в касі підприємства.

Сутністьність інформації про рух реальних грошових потоків практично не дозволяє здійснювати ефективне управління капіталом підприємств.

Основними завданнями обліку грошових коштів є:

— здійснення контролю за дотриманням касової і розрахункової дисципліни, в тому числі за зберіганням, своєчасним надходженням і витрачанням отриманих в установах банку грошових коштів відповідно до їх цільового призначення;

— своєчасне і правильне оформлення документів і відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій по руху грошових коштів;

— проведення інвентаризації грошових коштів та відображення результатів інвентаризації на рахунках бухгалтерського обліку[ 4, c. 32].

Управління надходженням та витрачанням коштів полягає в синхронізації грошових потоків, прискоренні погашення дебіторської заборгованості, тимчасовому інвестуванню грошових коштів у цінні папери, які можна легко реалізувати, контролі за витратами.

Ефективне управління залишками грошових коштів на поточних рахунках полягає в тому, щоб забезпечувати грошовими коштами виконання поточних операцій, підтримувати необхідний резерв коштів для здійснення непередбачуваних платежів (як захід передбачливості) і мати кошти в ліквідній формі, щоб не втратити можливість заробити додаткові прибутки, приймаючи участь в незапланованих фінансових операціях (наприклад в фінансових операціях на фінансовому ринку) [ 12, c. 38].

Грошові кошти на поточному рахунку практично не приносять доходу, з їх збільшенням збільшуються втрати доходів від інвестицій, але одночасно підвищується і ліквідність. Саме тому, втрати доходів від більш вигідних вкладень розглядаються як плата за підвищення ліквідності. Згідно законодавства «Про організацію роботи по готівковому обігу установами банків України» всі підприємства, об`єднання, організації і установи, незалежно від організаційно-правових форм і сфери своєї діяльності, зобов`язані зберігати вільні грошові кошти в установах банків на поточних рахунках різного характеру [ 12, c. 42].

Поточні рахунки — це рахунки які, відкриваються в уповноважених установах банків підприємствами усіх видів та форм власності, а також їх відокремленими підрозділами для зберігання грошових коштів та здійснення усіх видів операцій за цими рахунками відповідно до чинного законодавства України [13, c. 45].

У процесі господарської діяльності підприємства безперервно відбувається зміна залишків грошових коштів на рахунках в банку — збільшення або зменшення грошових коштів. На поточний рахунок підприємства надходить виручка за продану продукцію, позика банку, дебіторська заборгованість (повернення боргів від наших боржників), аванси всіх видів, готівка з каси при оплаті готівкою тощо. Це прибуткова частина поточного рахунку, тобто дебет поточних рахунків. З поточного рахунку відбуваються усі види безготівкових платежів, видаються суми на виплату заробітної плати, на оплату по відрядженню і господарські витрати тощо.

Залишок грошових коштів на рахунку зменшується в наступних випадках: в міру придбання матеріалів і відповідних послуг для виробництва готової продукції, при погашенні заборгованості постачальникам. Після реалізації запасів готової продукції виникає вхідний готовий потік, з`являються і рахунки дебіторів (тобто виникає заборгованість покупців підприємству). Після оплати рахунків покупцями дебіторська заборгованість зменшується, а потік грошових надходжень збільшується. Але боржники часто затримують оплату поставок відвантаженої їм продукції, тому надходження грошових коштів може виникнути лише через деякий час.

Облік грошових коштів має дуже важливе значення, не залежно від того де він ведеться чи в касі, чи на рахунках в банку, бо у розпорядженні підприємства яке випускає продукцію, виконує роботу, або надає послуги є грошові кошти за якими повинен бути встановлений жорсткий контроль.

Щоб правильно вести облік розрахункових операцій, треба їх чітко формулювати в первинних документах і докладно розписувати суми платежу.

Отже, правильна побудова обліку грошових коштів дає можливість забезпечити інформацію про їхню наявність, цілеспрямоване використання і контроль за збереженням.

1.2 Законодавче регулювання готівкового обігу та організація готівкових розрахунків в Україні

Основним нормативно-правовим документом, який врегульовує питання обліку касових операцій, є затверджений Постановою Правління Національного банку України «Положення про ведення касових операцій у національній валюті України» № 72 від 19.02.2001 р [7, c. 135].

Вимоги цого Положення поширюються на юридичних осіб (крім установ банків і підприємств поштового зв’язку) незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, їх відокремлені підрозділи, представництва іноземних організацій і фірм, які здійснюють підприємницьку діяльність (далі — підприємства), а також на зареєстрованих у встановленому порядку фізичних осіб, які є суб'єктами підприємницької діяльності без створення юридичної особи, які здійснюють операції з готівкою в національній валюті та є обов’язковими для виконання ними [ 7, c. 135].

Механізм здійснення готівкових операцій регулюється певною законодавчою і нормативною базою. Розглянемо нормативні акти в таблиці 1.1. Наведений перелік нормативних документів не є вичерпним, оскільки потрібно враховувати дію інших нормативних документів, що опосередковано впливають на облік операцій з грошовими коштами.

Таблиця 1.1. Нормативні акти, що регулюють питання обліку операцій з грошовими коштами.

Відповідно до п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів» грошові кошти — це готівка, грошові кошти на рахунках в банках та депозити до запитання.

1 серпня 2001 року Національний банк України видав Постанову «Про затвердження змін до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» № 311, що зареєстроване в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2001 року за № 731/5922. Згідно цієї Постанови НБУ усуваються будь-які обмеження на готівкові розрахунки підприємств (підприємців) між собою при закупівлі сільськогосподарської продукції (перелік якої передбачено Державним класифікатором продукції та послуг, затвердженим наказом Державного комітету стандартизації та сертифікації України). Підприємства, які мають поточні рахунки в різних установах банків, подають заявку-розрахунок на власний розсуд до будь-якої установи банку, в якому відкрито його поточний рахунок, а іншим установам банків — копії заявки-розрахунку з установленим лімітом каси [7, с. 5].

Постановою Правління НБУ від 19 лютого 2001 року затверджено Інструкцію «Про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України». Дана Інструкція розроблена відповідно до законодавства України.

Інструкція регулює порядок організації роботи установами банків України з готівкового обігу національної валюти як єдиного законного платіжного засобу на території України. Установи банків відповідно до нормативно-правових актів Національного Банку України здійснюють аналіз готівкового обігу, організовують і виконують оперативні функції з реалізації єдиної грошово-кредитної політики на території відповідних регіонів [5, с.2].

Указ Президента України від 03.09.1997 року № 949/97 зі змінами і доповненнями «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки» визначає фінансові санкції у вигляді штрафів, які застосовуються при порушенні норм регулювання обігу готівки, встановлених НБУ, юридичними особами всіх форм власності, а також фізичними особами-громадянами України, іноземними громадянами, які є суб`єктами підприємницької діяльності [9, с. 2].

Отже, основним нормативно-правовим документом, який врегульовує питання обліку касових операцій, є затверджений Постановою Правління Національного банку України «Положення про ведення касових операцій у національній валюті України» № 72 від 19.02.2001 р та ті що вище зазначені.

2.Документальне оформлення та облік касових операцій

2.1 Загальна характеристика КП «Купіль»

Кооперативне підприємство «Купільське» створене на підставі постанови правління Волочиського РайСТ № 8 від 20 січня 2003 року являється власним підприємством та здійснює господарську діяльність у відповідності до Закону України «Про споживчу кооперацію», інших законодавчих актів України, Статуту Волочиського РайСТ та цього Статуту.

Власне кооперативне підприємство «Купільське» Волочиського районного споживчого товариства є юридичною особою, має відокремлене майно, свій фірмовий бланк, розрахунковий рахунок, печатку, штамп з найменуванням організацій, діє на принципах господарського розрахунку, може від свого імені укладати договори, набувати майнові права та обов’язки, бути позивачем та відповідачем у содових органах.

Повне найменування підприємства Ї Власне кооперативне підприємство «Купільське» Волочиського районного споживчого товариства. Скорочена назва Ї КП «Купільське». Місце знаходження Підприємства (юридична адреса). с. Купіль, Волочиського району, Хмельницької області.

Метою діяльності Підприємства є забезпечення потреб системи споживчої кооперації в товарах, матеріалах, обладнанні, виконанні робіт, наданні послуг, тощо на основі раціонального використання виробничих потужностей, наявних ресурсів та доходів для реалізації соціальних і економічних інтересів самого Підприємства та членів Волочиського районного споживчого товариства.

Основними завданнями Підприємства є:

— організація торговельного обслуговування населення, включаючи гуртову та роздрібну торгівлю продовольчими та непродовольчими товарами, громадське харчування, надання послуг населенню, не заборонених чинним законодавством України;

— закупка у населення, сільських господарств, колективних сільськогосподарських підприємств та інших господарств сільськогосподарської продукції та сировини, виробів підсобних підприємств і промислів, дикорослих плодів, ягід, грибів, лікарсько-технічної сировини, чорного та кольорового металобрухту, вторинної сировини для послідуючої переробки і реалізації в торговій мережі а також для поставки промисловості;

— розподіляти обов’язки між заступниками, нести персональну відповідальність Підприємства;

— приймати рішення про пред’явлення від імені Підприємства претензій до юридичних та фізичних осіб;

— затверджувати посадові обов’язки працівників підприємства і встановлює розміри та строки їх преміювання;

— організовувати ведення бухгалтерського обліку та звітності Підприємства;

— надавати власнику баланс та звіт Підприємства у встановлені терміни.

Інтереси трудового колективу Підприємства представляють загальні збори.

Трудовий колектив Підприємства:

— розглядає і затверджує проект колективного договору;

— затверджує правила внутрішнього трудового розпорядку;

— визначає порядок надання працівникам Підприємства соціальних пільг Діяльність Підприємства здійснюється на умовах повного господарського розрахунку.

Підприємство:

— самостійно визначає свою діяльність, розробляє і затверджує перспективні і поточні обсяги економічного і соціального розвитку, забезпечує постійний приріст галузей діяльності, оновлення виробничих фондів, впровадження нових методів торгівлі;

— основу обсягів Підприємства становлять реалізації, замовлення та договори, укладені з споживачами продукції, товарів, робіт, і послуг та постачальниками товарів;

— самостійно створює створює фонди споживання і соціального розвитку;

— розробляє і здійснює заходи по розвитку і покращенню торгівлі, по ефективному використанню виробничого потенціалу, раціональному використанню природних ресурсів;

— забезпечує першочергове проведення робіт по технічному переоснащенню, реконструкції, модернізації та розширенню виробництва і об'єктів соціального призначення;

Підприємство самостійно здійснює матеріально-технічне забезпечення торгівлі, власного виробництва, заготівель та капітального будівництва через систему прямих договорів, товарні біржі, посередницькі та інші органи. Підприємство забезпечує дотримання фінансової та розрахункової дисципліни. Відповідає по своїм зобов’язанням належним йому майном.

КП «Купіль» використовує Журнально-ордерну форму обліку. Фінансовий результат підприємства є прибутковим, прибуток складається в рік 1 304 239 гри 92 коп. Підприємство використовує новий план рахунків, який був затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291Ї «План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій» .

На даному підприємстві працює 5 працівників: директор, заступник директора, головний бухгалтер, касир, бухгалтер.

КП «Купіль» є платником таких податків:

— податок на додану вартість;

— єдиний податок;

— податок з доходів фізичних осіб;

— акцизний збір.

2.2 Документування господарських операцій з руху грошових коштів у касі

Грошові кошти підприємства мають зберігатися в касі або на рахунку в банку. Каса — це спеціально обладнане та ізольоване приміщення, призначене для приймання, видачі і тимчасового зберігання готівки, як в національній так і в іноземній валютах, та інших грошових документів[15.с, 45].

До грошових документів відносять грошові квитки, поштові марки, тощо. Уся готівка повинна зберігатись у вогнетривких металевих шафах, а окремих випадках у комбінованих і звичайних шафах, які після закінчення роботи каси замикаються ключем і опечатуються сургучною печаткою касира. Ключі від металевих шаф і печатки зберігаються у касирів, яким забороняється передавати стороннім особам або виготовляти невраховані дублікати.

Для ведення касових операцій наказом керівника призначається матеріально-відповідальна особа — касир. Після видання наказу про призначення касира, керівник зобов’язаний під розписку ознайомити його з порядком ведення касових операцій, після чого з касиром укладається договір про повну матеріальну відповідальність.

Для здійснення касових операцій на підприємстві використовують такий структурний підрозділ, як касу. В касі підприємства можуть зберігатися кошти в розмірі встановленого ліміту.

Касові операції Ї це операції пов’язані з прийманням, зберіганням, видачею готівки касами банків, підприємств, організації тощо [15, с. 56].

Касові операції оформлюються документами, типові міжвідомчі форми яких затверджені Мінстатом України за згодою з НБУ і Мінфіном України, і які повинні застосовуватись без змін на всіх підприємствах, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форми власності. Рух коштів у касі оформляється такими документами, які зображені у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1.

Касові ордера — це документи, що засвідчують законність надходження грошей до каси підприємства та їх витрачання за цільовим призначенням, Оприбуткування готівки в касу здійснюється на підставі прибуткового касового ордера, підписаного головним бухгалтером або уповноваженими на це особами.

При цьому особі, яка здала гроші, після отримання їх касиром видається квитанція, підписана головним бухгалтером та касиром. Прибутковий касовий ордер в залежності від цілей використання коштів, які надходять до каси, повинен мати юридичне обгрунтування. В прибутковому касовому ордері зазначають, від кого прийнято гроші, на якій підставі, сума (цифрами і прописом), підпис головного бухгалтера і касира.

Видача готівки з каси оформлюється видатковим касовим ордером. Він підписується керівником і головним бухгалтером КП «Купіль» або особами, ними уповноваженими. Якщо на доданих до видаткових касових ордерів документах — заявках, рахунках, інших розрахункових документах присутній дозволяючий надпис керівника підприємства, то його підпис на видаткових ордерах не є обов’язковим. У випадку видачі грошей окремій особі за видатковим касовим ордером касир вимагає пред’явлення документу, який засвідчує особу отримувача і містить фотокартку та особистий підпис власника.

Прибутковий касовий ордер і видатковий касовий ордер чи документи, що їх замінюють, до передачі в касу КП «Купіль» реєструються бухгалтерією в журналі реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів (форма № КО-3).

Журнал реєстрації побудовано таким чином, що за його даними здійснюється контроль за цільовим призначенням готівки, отриманої і витраченої підприємством. Після реєстрації касові ордери передаються бухгалтером в касу підприємства для виконання. Видатковий касовий ордер, оформлені за платіжними (розрахунково-платіжними) відомостями на виплату заробітної плати, реєструються після видачі.

Всі факти надходження і вибуття готівки у КП «Купіль» відображаються в касовій книзі.

Касова книга — обліковий регістр, призначений для обліку касових операцій касиром підприємства.

На КП «Купіль «ведеться одна касова книга в національній валюті, яка пронумерована, прошнурована і опечатана мастичною печаткою. Кількість аркушів в касовій книзі підтверджується підписами керівника і головного бухгалтера підприємства.

Записи в касовій книзі здійснюються у 2-х примірниках через копіювальний папір кульковою ручкою темного кольору або чорнилами. Перші примірники аркушів залишаються в касовій книзі. Другі примірники повинні бути відривними і є звітами касира. Перші і другі примірники нумеруються однаковими номерами. Приписки та необумовлені виправлення в касовій книзі забороняються. Зроблені виправлення завіряються підписами касира і головного бухгалтера підприємства або особи, яка його замінює.

Записи в касовій книзі здійснюються касиром одразу ж після отримання або видачі грошей по кожному ордеру або по замінюючих його документах. В кінці кожного робочого дня касир підбиває підсумки операцій за день, виводить залишок грошей в касі на наступне число і передає до бухгалтерії звіт касира.

Звіт касира — це документ, який передається касиром підприємства в бухгалтерію, і представляє собою відривний листок касової книги з додатком прибуткових та видаткових касових документів.

Надходження і видача грошових документів оформлюються прибутковим касовим ордером і видатковим касовим ордером або накладними, що їх замінюють. Касир складає звіт про рух грошових документів.

Отже, основними документами які відображають рух коштів на К П «Купіль» є: прибутковий касовий ордер, видатковий касовий ордер, звіт касира, журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових документів.

2.3 Синтетичний та аналітичний облік касових операцій

Для ведення касових операцій на підприємстві КП «Купіль» використовують рахунок 30 «Каса». Це рахунок балансовий, активний. На дебеті рахунку відображають надходження грошей у касу, а на кредеті Ї їх видачу. Рахунок 30 «Каса» має такі субрахунки:

301Ї «Каса в національній валюті» ;

302Ї «Каса в іноземній валюті» .

Розглянемо облік касових операцій на КП «Купіль».

Типова кореспонденція по рахунку зо «Каса».

Таблиця 2.2.

Аналітичний облік по 30 рахунку ведеться в Журналі 1, та Відомості 1.1. У відомості 1.1 відображається сальдо на початок місяця, обороти усього за кредитом та сальдо на кінець місяця. Записи до Відомості 1.1 та Журналу 1 проводяться на підставі складених та опрацьованих звітів касира. У даних облікових регістрах кожний звіт записується окремою стрічкою.

Таким чином, для ведення касових операцій на підприємстві КП «Купіль» використовують рахунок 30 «Каса». Це рахунок балансовий, активний. На дебеті рахунку фіксують надходження грошей у касу, а на кредеті Ї їх видачу.

2.4 Порядок проведення інвентаризації грошових коштів у касі

При проведені інвентакризації каси на підприємстві КП «Купіль» керуються «Положенням про ведення касових операцій у національній валютів Україні», затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637 [14,с.223].

ІнвентаризаціяЇ це перевірка та оцінка фактичної наявності обєкту контролю, яка здійснюється шляхом спостереження, вимірювання, реєстрації з подальшим порівнянням отриманих даних з обліковими показниками.

У строки, встановлені керівником підприємства, але не рідше одного разу на квартал, на кожному підприємстві проводиться інвентеризація каси з покупюрним перерахуванням усіх грошей і перевірку інших цінностей, що знаходяться в касі. Для проведення інвентеризації каси наказом керівника підприємства призначається комісія, яка складає Акт інвентаризації наявності грошових коштів. У разі виявлення в процесі інвентеризації нестачі, або лишку цінностей в касі в акті вказується сума нестачі або лишку і обставини їх виникнення Акт складається у двох примірниках і підписується членами інвентеризаційної комісії і матеріально — відповідальною особою.

Один примірник акта передається до бухгалтерії підприємства, другийЇ залишається у матеріально — відповідальної особи.

Типову кореспонденцію бухгалтерських рахунків, яка здійснюється за результатами проведення інвентеризації грошових коштів та інших ціностей, що знаходяться у касі підприємства, наведено у таблиці 4.1.

Таблиця 4.1 Кореспонденція бухгалтерських рахунків за результатом інвентеризації каси.

Отже, з метою контролю за схоронністю готівкових коштів на підприємствах проводиться інвентаризація каси. Для проведення інвентаризації каси, що має здійснюватися згідно з наказом керівника, призначається комісія, яка після закінчення інвентаризації каси складає акт про результати інвентаризації наявних коштів.

2.5 Шляхи удосконалення обліку касових операцій

Збільшення обсягу економічної інформації, зростання вимог до обліку, розвиток інформаційних технологій потребує вдосконалення методологічних засад бухгалтерського обліку. Поліпшенню якості економічної інформації та управління сприяє використання засобів обчислювальної техніки для обліку, аналізу господарської діяльності і планування.

Застосування комп’ютерної техніки вносить значні зміни до організації бухгалтерського обліку, причому з допоміжного засобу обчислювальна техніка перетворюється на визначний фактор організації обліку. Ці зміни зумовлені тим, змінюються способи обробки даних, при яких забезпечується різна швидкість надання звітної інформації. В різних системах бухгалтерського обліку (від паперової до комп’ютерної) вона досягається, як правило, раціональною організацією облікових даних, одноразовим їх отриманням та передачею за всіма напрямками.

Використання комп’ютерів для ведення обліку принципово змінило технологію обробки облікової інформації. Суть автоматизованої форми обліку полягає в тому, що електроно обчислювані машини використовують не лише для опрацювання, а й для збирання облікової інформації, що дає змогу автоматизувати весь процес бухгалтерського обліку. Інформація, введена в електроних обчислюваних машинах за встановленою програмою, автоматично обробляється, а її результати видаються у вигляді машинограм (або відеограм).

На КП «Купіль» ще досі використовує Журнально — ордерну форму обліку. Щоб удосконалити роботу потрібно ввести автоматизацію бухгалтерського обліку, програму «1С-Бухгалтерія».

Технологічний процес обробки даних по грошових коштах при комп’ютерній формі обліку можна поділити на три етапи.

Першим етапом облікового процесу є збір та реєстрація первинних даних для обробки на комп’ютері.

На другому етапі проводиться формування масивів облікових даних на електронних носіях: Журналу господарських операцій, структури синтетичних та аналітичних рахунків, довідників аналітичних об'єктів, постійної інформації. Одночасно здійснюється контроль за процесом обробки інформації, записаної на масивах облікових даних.

Заключним етапом процесу є отримання результатів за звітний період на запит користувача або у вигляді регістрів синтетичного обліку, аналітичних таблиць, довідок з бухгалтерських рахунків, або відображенням на екрані дисплею потрібної інформації.

Запровадження автоматизації форми обліку потребує значної підготовчої роботи: створення (придбання) програмного забезпечення; навчання облікових працівників; уточнення графіку документообороту; введення залишків за попередній період; створення довідників нормативно-довідкової інформації та інше.

Одним із шляхів вирішення інформаційних проблем на підприємстві є створення автоматизованих робочих місць спеціалістів, у тому числі бухгалтера, в автоматизованій системі управління. Отже, комп’ютеризація суттєво змінює процес організації роботи облікового апарату.

На сучасному етапі грошові кошти є найбільш ліквідними активами підприємства. Вони присутні на початковому та кінцевому етапах облікового циклу, який включає придбання товарів, виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг, а також їх продаж і отримання виручки. Під грошовими коштами розуміють кошти у вигляді грошей, які знаходяться в касі підприємства, на рахунках в установах банку, в акредитивах, у підзвітних осіб і т.д. Як економічна категорія гроші виконують наступні функції: міра вартості; засіб обігу; засіб платежу; засіб нагромадження; світові гроші.

КП «Купіль» доцільно впровадити комп"ютерну форму обліку, що базується на використанні персональних комп’ютерів та обчислювальних мереж. Бухгалтер працює в діалоговому режимі, використовує зворотній зв’язок в процесі обробки інформації і отримання відповідних вихідних документів. Єдність інформаційної бази і повний автоматизований технологічний процес забезпечується за рахунок одноразового введення інформації. Інтеграція обробки даних первинного обліку і адаптація програмного забезпечення до потреб підприємства досягається шляхом застосування комп’ютерної програми «.1С: Бухгалтерія».

Можливості «1С:Бухгалтерії».

" 1С: Бухгалтерія" - універсальна бухгалтерська програма, яка є значно удосконаленою версією «1С:Бухгалтерії» — найбільш поширеної (по даних «Финансовой газети», газети «Софт-Маркет» та ін.) бухгалтерської програми. «1С:Бухгалтерія.» може бути налагоджена самим бухгалтером на особливості ведення бухгалтерського обліку на своєму підприємстві, на будь-які зміни законодавства і форм звітності. Один раз засвоївши універсальні можливості програми, бухгалтер зможе автоматизувати різні розділи обліку: касу, банк, матеріали, товари, основні засоби, розрахунки з організаціями, зарплату і т.д. За рахунок повної налагоджуваності «1С:Бухгалтерія» із успіхом використовуються на малих підприємствах, в торгівлі, в бюджетних організаціях.

Основні особливості «1С:Бухгалтерії» :

ведення синтетичного і аналітичного обліку стосовно до потреб підприємства;

можливості ведення кількісного і багатовалютного обліку;

отримання всіх необхідних звітів і різних документів по синтетичному і аналітичному обліку;

повна налагоджуваність: можливість змінювати і доповнювати план рахунків, систему проводок, наладки аналітичного обліку, форми первинних документів, форми звітності;

можливості автоматичного друку вихідних (первинних) документів.

Програма відрізняється зручністю в роботі, швидкістю проведення операцій і легкістю засвоєння. Є можливість ведення обліку для однієї організації на декількох комп’ютерах і на одному комп’ютері для декількох організацій.

Журнал операцій Вихідними даними для роботи програми є проводки, які вносяться в журнал господарських операцій. В програму слід вводити всі проводки, які відбивають господарську діяльність підприємства. Програма розрахована для зберігання великої кількості проводок — десятків і сотень тисяч, але Ви завжди зможете знайти серед них потрібні по даті, рахунках дебету і кредиту, сумі або змісту. Крім того, можна обмежити «видимість» проводок деяким часовим інтервалом, проглядаючи проводки за рік, півроку, квартал і т.д.

Програма дозволяє вводити проводки наступними способами:

Ручний ввод проводок: при вводі в журнал Ви вказуєте дату, кореспонденцію рахунків, суму і зміст операції. Якщо по указаних Вами рахунках ведеться аналітичний облік, то програма вимагає ввести ознаки аналітичного обліку (субконто). Якщо по рахунках проводки ведеться кількісний і/або валютний облік, то програма вимагає ввести кількість і/або суму в валюті .

Використання типових операцій дозволяє автоматизувати ввід стандартних або часто використовуваних операцій. При вводі типової операції створюються одна або декілька проводок, при чому суми цих проводок можуть вираховуватися автоматично. Так, Ви зможете оприходувати матеріали і зразу ж списати по них ПДВ, нарахувати зарплату і зразу ж визначити відчислення в пенсійний та інші фонди і т.д. Більше того, за допомогою типових проводок Ви можете закрити рахунки, розрахувати прибуток і т.д.

Використання режиму «документи і розрахунки» передбачає ще більш універсальні і гнучкі засоби для вводу документів і проведення бухгалтерських розрахунків. За допомогою цього режиму в журнал операцій можна ввести дані про деякий документ (платіжне доручення, рахунок, накладну і т.д.) або розрахунок (прибутку, податків, переоцінки валюти і т.д.) і зв’язані з ним проводки, котрі автоматично розраховуються по заданих формулах. Відповідний документ можна тут же роздрукувати на принтері. При цьому Ви можети з часом змінити реквізити документу або вхідні дані розрахунку (кількість відпущеного товару в накладній, погодинну ставку в розрахунку зарплати і т.д.) і програма перераховує всі зв’язані з документом проводки. Більше того, Ви можете встановити режим автоматичного перерахунку проводок, зв’язаних з документом або розрахунком. Ця можлівість дуже зручна для таких операцій, як переоцінка валюти, розрахунок прибутку і податків і т.д. — при будь-яких змінах журналу господарських операцій ці операції можуть бути швидко перераховані.

Перенос проводок дозволяє імпортувати дані, підготовлені в інших програмах або створені в «1С:Бухгалтерії» на інших комп’ютерах.

Але повністю можливості програми «1С:Бухгалтерія.» розкриваються при веденні аналітичного обліку. В цьому випадку програма дозволяє простежувати розрахунки з конкретними покупцями і постачальниками, враховувати наявність і рух товарів і основних засобів, виконання договорів, розрахунки по зарплаті і з підзвітними особами і т.д.

Слід відзначити, що в «1С:Бухгалтерія» синтетичний і аналітичний облік тісно зв’язані один з одним. Так, при вводі проводок програма запитує реквізити як синтетичного так і аналітичного обліків. Користувач може з одинаковою легкістю отримувати звіти як по синтетичному, так і по аналітичному обліку.

Для удосконалення бухгалтерського обліку у КП «Купіль» доцільно впровадити комп"ютерну форму обліку, що базується на використанні персональних комп’ютерів та обчислювальних мереж. Бухгалтер працює в діалоговому режимі, використовує зворотній зв’язок в процесі обробки інформації і отримання відповідних вихідних документів. Єдність інформаційної бази і повний автоматизований технологічний процес забезпечується за рахунок одноразового введення інформації. Інтеграція обробки даних первинного обліку і адаптація програмного забезпечення до потреб підприємства досягається шляхом застосування комп’ютерної програми «.1С: Бухгалтерія».

Для удосконалення обліку грошових коштів в умовах КП «Купіль» пропонується використовувати банківські платіжні картки, що стають невід'ємним елементом господарського життя підприємств і є одним з найбільш зручних засобів платежу.

За допомогою використання корпоративних карток на КП «Купіль» можна отримати наступні вигоди:

— скоротити операційні витрати і час, пов’язані з видачею підзвітних сум — зникне необхідність одержання в банку готівкових коштів на командировочні і представницькі витрати, господарські потреби;

— заощадити гроші при одержанні готівкових коштів за корпоративною карткою (0,75%), а за чековою книжкою (1%);

— картковий рахунок може вестися в гривні, при цьому всі операції за кордоном будуть конвертуватися автоматично. Підприємство позбудетеся необхідності купівлі валюти на закордонні відрядження;

— прив'язати до одного рахунка необмежене число корпоративних карток;

— здійснювати контроль витрат коштів співробітників за виписками, наданими банком;

— у разі потреби оперативно поповнити картковий рахунок відрядженого співробітника;

— одержувати готівку цілодобово у широкій мережі банкоматів і в пунктах видачі готівки;

— полегшити роботу бухгалтерії і каси підприємства, пов’язану з підготовкою розрахунку командировочних, перерахування, збереження і доставки наявних коштів, зменшити кількість звітних документів;

— одержати цілодобовий доступ до рахунка і не залежати від режиму роботи банку. Отримана готівка вважається авансом, видана під звіт, яку не потрібно проводити по касовій книзі підприємства.

Отже, якщо вести аналітичний облік, у програмі може сформуватися ряд документів, які показують наявність і рух засобів по конкретних об'єктах обліку. Всі документи по аналітичному обліку формуються в грошовому і, якщо це вказано, в натуральному виразі.

Висновки

На сучасному етапі грошові кошти є найбільш ліквідними активами підприємства. Вони присутні на початковому та кінцевому етапах облікового циклу, який включає придбання товарів, виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг, а також їх продаж і отримання виручки. Під грошовими коштами розуміють кошти у вигляді грошей, які знаходяться в касі підприємства, на рахунках в установах банку, в акредитивах, у підзвітних осіб і т.д.

В роботі вивчили та дали практичну оцінку обліку, проаналізували наявність та рух грошових коштів на КП «купіль» .

Правильна побудова обліку грошових коштів дає можливість забезпечити інформацію про їхню наявність, цілеспрямоване використання і контроль за збереженням.

Основним нормативно-правовим документом, який врегульовує питання обліку касових операцій, є затверджений Постановою Правління Національного банку України «Положення про ведення касових операцій у національній валюті України» № 72 від 19.02.2001 р та ті що вище зазначені.

Основними документами які відображають рух коштів на К П «Купіль» є прибутковий касовий ордер, видатковий касовий ордер, звіт касира, журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових документів.

Для ведення касових операцій на підприємстві КП «Купіль» використовують рахунок 30 «Каса». Це рахунок балансовий, активний. На дебеті рахунку фіксують надходження грошей у касу, а на кредеті Ї їх видачу.

З метою контролю за схоронністю готівкових коштів на підприємствах проводиться інвентаризація каси. Для проведення інвентаризації каси, що має здійснюватися згідно з наказом керівника, призначається комісія, яка після закінчення інвентаризації каси складає акт про результати інвентаризації наявних коштів.

Для удосконалення бухгалтерського обліку у КП «Купіль» доцільно впровадити комп"ютерну форму обліку, що базується на використанні персональних комп’ютерів та обчислювальних мереж. Бухгалтер працює в діалоговому режимі, використовує зворотній зв’язок в процесі обробки інформації і отримання відповідних вихідних документів. Єдність інформаційної бази і повний автоматизований технологічний процес забезпечується за рахунок одноразового введення інформації. Інтеграція обробки даних первинного обліку і адаптація програмного забезпечення до потреб підприємства досягається шляхом застосування комп’ютерної програми «.1С: Бухгалтерія».

Для удосконалення обліку грошових коштів в умовах КП «Купіль» пропонується використовувати банківські платіжні картки, що стають невід'ємним елементом господарського життя підприємств і є одним з найбільш зручних засобів платежу.

Список використаних джерел

1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-ХІV.

2. Інструкція щодо застосування плану рахунків. Наказ Мінфіну України від 30.11.99 р. № 291.

3. Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6.07.1995 р. № 226/95-ВР зі змінами і доповненнями.

4. Положення про ведення касових операцій у національній валюті України (затверджено постановою правління НБУ 19.02.2001 р. № 72 зі змінами від 01.08.2001 р. № 311).

5. Інструкція «Про безготівкові розрахунки в національній валюті», затв. Постановою Правління НБУ від 29.03.2001 року № 135, з подальшими змінами згідно Постанови Правління НБУ від 1 серпня 2001 року № 318.

6. Інструкція № 146 «Про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті» від 14.04.2000 року.

7. П (С)БО 4 «Звіт про рух грошових коштів» затв. наказом Мінфіну від 31.03.99 р. № 87.

8. Наказ Міністерства статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку та Інструкції про порядок їх виготовлення, зберігання і застосування» від 27.07.98 р. № 263.

9. Указ Президента України від 03.09.1997 року № 949/97 зі змінами і доповненнями «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки» .

10. Базилевич В. Д., Баластрик Л. О. Макроекономіка: опорний конспект лекцій. — Четверта хвиля, 2007. — 224 с.

11. Борисов А. Б. Большой экономический словарь.- М.: Книжный мир, 2002. — 895 с.

12. Бутинець Ф. Ф. та ін. Інформаційні системи бухгалтерського обліку. Підручник. — Житомир: ПП «Рута», 2012. — 544 с.

13. Бутинець Ф. Ф. Аудит: Підручник. — Житомир: ПП «Рута», 2002. — 672 с.

14. Бутинець Ф. Ф. та ін. Бухгалтерський управлінський облік. — Житомир: ЖІТІ, 2000. — 448 с.

15. Бухгалтерський облік. Навч. посібник /Т.А.Бутинець, Л. В. Чижевська, С. Л. Береза; За ред.проф.Ф. Ф. Бутинця. — Житомир: ЖІТІ, 2009. — 672 с.

16. Бухгалтерській фінансовий облік. Підручник/ За ред. проф. Ф. Ф. Бутинця. — Житомир: ЖІТІ, 2000. — 608 с.

17. Гальчинський А. С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічних знань: Навч. посібник. — К.: Вища шк., 1998. — 544 с.

18. Нидлз Б. и др. Принципы бухгалтерского учета / Б. Нидлз, Х. Андерсон, Д. Колдуэлл: Пер. с англ./ Под ред. Л. В. Соколова. 2-е изд.- М.: Финансы и статистика, 1996 г. — 496 с.

19. Пушкар М. С. Фінансовий облік: Підручник. — Тернопіль: Карт-бланш, 2007. — 628 с.

20. Райзберг Б. А., Лозовский Л. Ш., Стародубцева Э. Б. Современный экономический словарь. — М.: ИНФРА-М, 1999.-479 с.

21. Ткаченко Н. М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України: Підручник. — К.:А.С.К., 2001. — 784 с.

22. Савицкая Г. В. Анализ хозяйственнной деятельности предприятия. — Минск: ООО «Новое знание», 1999. — 688 с.

23.Фінансовий менеджмент: навч. посібник: /За ред.проф.Г.Г.Кірейцева.- Київ: ЦУЛ, 2012.-496 с.

24. Фінанси підприємств: Підручник. За ред. А.М.Поддєрьогіна. — К.: КНЕУ, 2000.-323 с.

25. Філімоненков О.С. Фінанси підприємств. Навч. посібник. Житомир: ЖІТІ, 2000. — 440 с.

26. Цал-Цалко Ю.С. Фінансова звітність підприємства та її аналіз: Навч. посібник.- Житомир: ЖІТІ, 2001. — 300 с.

27. Цал-цалко Ю. С. Холод І. Економіка підприємства. Навч. посібник. — Житомир: ЖІТІ, 2009. — 388 с.

28. Шеремет А. Д., Сайфулин Р. С. Методика фінансового анализа. — М.: ИНФРА-М, 1996. — 176.

29. Бойко Ю. Обережно: помилковий платіж! // Бухгалтерія. — 2004. — № 12. — с. 50 — 54.

30. Боровец В. Як уплинути на боржника// Дебет-Кредит. — 2004. — № 11. — с. 37 — 38.

31. Герасименко А. Грошові розрахунки в новому Цивільному кодексі// Усе про бухгалтерський облік. — 2003. — № 102. — с. 25 — 26.

32. Голенко А. Готівку не перелицьовують// Податки і бухгалтерський облік. — 2004. — № 16. — с. 41 — 44.

33. Для всіх, хто працює з готівкою / Все про бухгалтерський облік. -2010. — № 49. с.22−24.

34. Згурський О. Облік іноземної валюти в касі підприємства/ Дебет-Кредит. — 2002. — № 6. -с.11−15.

35. Згурський О. Облік іноземної валюти в касі підприємства/ Дебет-Кредит. — 2002. — № 11. с.10−14.

36. Литвинов А. Вибираємо обслуговуючий банк// Усе про бухгалтерський облік. — 2010. — № 94. — С. 6 — 7.

37. Максутов С. Облік і аналіз грошових потоків підприємства / Вестник бухгалтера и аудитора Украины. — 2009. № 18. — с. 4−6.

38. Михайлюк Б. Якщо покупець не квапиться з оплатою/ Дебет-Кредит. — 2003. — № 29. — с.10−14.

39. Мосейчук В. Безготівкові розрахунки — тепер по новій інструкції // Дебет-Кредит. — 2009. — № 15. — С. 7 — 8.