Облік нематеріальних активів підприємства

Дніпродзержинський Комерційний технікум Дніпродзержинського Державного Технічного університету

Курсова робота

з бухгалтерського обліку на тему: «Облік нематеріальних активів підприємства»

Студентка 3 курсу Групи БО-10/9−1д Напрям підготовки Спеціальність: «Бухгалтерський облік»

Зміст

Реферат

Вступ Розділ 1. Теоретико-методологічні основи обліку нематеріальних активів

1.1. Економічна сутність нематеріальних активів та їх класифікація

1.2. Особливості оцінки нематеріальних активів

Розділ 2. Облік нематеріальних активів на підприємстві

2.1.Організація первинного обліку нематеріальних активів

2.2.Особливості амортизацій нематеріальних активів

2.3.Синтетичний та аналітичний облік нематеріальних активів Розділ 3. Практична частина курсової роботи Висновок Список використаних джерел

Реферат

Нематеріальні активи являють собою довгострокові вкладення підприємства на придбання прав на майно, яке не має матеріальної форми, але приносить підприємству дохід.

Нематеріальні активи підприємства є частиною загального капіталу підприємства. Важливою ознакою нематеріального активу є те, що він використовується понад один рік.

Нематеріальні активи відіграють важливу роль у роботі підприємств, тому для забезпечення їх обліку необхідним є дослідження цього питання.

На сьогодні методика і принципи побудови обліку нематеріальних активів є об'єктом пильного вивчення світової економічної науки і практики. Дані питання неодноразово розглядалися на сесії Міжнародної групи експертів ООН з міжнародних стандартів обліку і звітності, і продовжують постійно розроблятися економістами всіх розвинених країн.

Дана курсова робота присвячена дослідженню теоретичних питань методології обліку нематеріальних активів. В рамках даної теми буде розглянуто: економічну характеристику категорії «нематеріальні активи», а також загальні принципи побудови їх обліку на підприємстві; види нематеріальних активів згідно з класифікацією, поданою в Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій від 30.11.99 № 291; питання аналітичного та синтетичного обліку нематеріальних активів згідно з П (С)БО, документальне оформлення операцій з їх руху та використання на підприємстві, а також принципи відображення даної категорії активів у звітному балансі підприємства; характеристику процедур обліку нематеріальних активів, таких як: визнання, оцінка, амортизація, інвентаризація та інших у відповідності до національних стандартів бухгалтерського обліку.

Вступ

Інтелектуальна власність є відносно новим об'єктом бухгалтерського обліку, що зумовлено нематеріальною природою, особливостями правової охорони та відображенням її у складі активів. Значна частина об'єктів інтелектуальної власності тільки починає бути учасниками господарського обороту, що вимагає постійного перегляду та вдосконалення методики бухгалтерського обліку з метою врахування всієї різноманітності й різнорідності об'єктів На сьогоднішній день значна увага приділяється використанню об'єктів нематеріальних активів у господарській діяльності підприємства як потенційного джерела отримання економічних вигод.

Метою курсової роботи є дослідження обліку нематеріальних активів на підприємстві. Для досягнення поставленої мети визначені наступні завдання:

? розглянути питання аналітичного та синтетичного обліку нематеріальних активів згідно з П (С)БО, документальне оформлення операцій з їх руху та використання на підприємстві;

? дослідити економічну характеристику категорії «нематеріальні активи», а також загальні принципи побудови їх обліку на підприємстві;

? вивчити види нематеріальних активів згідно з різноманітними підходами до їх класифікації;

? розглянути питання щодо оцінки та переоцінки нематеріальних активів;

? розглянути питання щодо інвентаризації нематеріальних активів.

Об'єктом дослідження курсової роботи є облік нематеріальних активів на підприємстві.

Предметом дослідження є система теоретичних, методичних та практичних аспектів, що стосуються обліку наявності та руху нематеріальних активів. Джерела, які були використані при написанні курсової роботи: первинні та зведені документи, регістри бухгалтерського обліку, річні звіти підприємств, а також наукова та методична література з даної теми.

Розділ 1. Теоретичні основи обліку нематеріальних активів

1.1 Економічна сутність нематеріальних активів та їх класифікація

До затвердження стандартів бухгалтерського обліку нормативні акти з бухгалтерського обліку обмежувались невичерпними переліками видів нематеріальних активів без визначення їх загального поняття. За визначенням, що наведене у пункті 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8, нематеріальний актив — це немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований (відокремлений від підприємства) та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам. Інакше кажучи, термін «нематеріальні активи «охоплює будь-які безтілесні об'єкти цивільного обігу, що можуть бути капіталізовані підприємством, організацією, установою.

В свою чергу в П (С)БО 19 подано визначення терміну «немонетарні активи». Немонетарні активи — активи, крім грошових коштів, їх еквівалентів та дебіторської заборгованості у фіксованій (або визначеній) сумі грошей. нематеріальний актив облік амортизація Вперше можливість внесення об'єктів нематеріальних активів в рахунок внеску в статутний капітал радянських організацій з’явилася з затвердженням Указу Радміну РРФСР від 25.12.1990 601 «Про затвердження Положення про акціонерні товариства», де було вказано, що внеском учасника товариства можуть бути будівлі, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою і іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами і устаткуванням, а також інші майнові права (зокрема на інтелектуальну власність), грошові кошти в радянських рублях і в іноземній валюті.

Нематеріальні активи — це доступ до прав власності автора, які захищено правами, «що самі по собі і є нематеріальними активами». Нематеріальні ресурси — це складова частина потенціалу підприємства, здатна забезпечувати економічну користь протягом відносно тривалого періоду.

Таблиця (1.1)

З позиції фінансової перспективи нематеріальні активи класифікуються як інноваційний капітал, структурний капітал (інтелектуальний капітал і знання, організаційна узгодженість і мобільність, майстерність працівників), виконувані контракти (робота з ліцензіями і франшизами, ліцензії на засоби інформації, сільськогосподарські і інші квоти виробництва, експлуатаційні та сервісні можливості), ринковий капітал (бренди, торгові марки, титульні дані) і ділова репутація .

Для цілей бухгалтерського обліку П (С)БО 8 «Нематеріальні активи» передбачено поділ нематеріальних активів на декілька груп:

1.Право користування земельною ділянкою — право покупця на подальше господарське або інше користування земельною ділянкою. До цього права відноситься також право оренди земельної ділянки.

2.Товарні знаки і торгові марки — це зареєстровані символи, знаки, слова, речення, які дають власнику право виділяти або ідентифікувати певне підприємство, продукт чи послуги.

3.Право на програми для ЕОМ — право на опублікування, відтворення, розповсюдження та інші дії по введенню в господарський обіг сукупності даних і команд, призначених для функціонування ЕОМ та інших комп’ютерних пристроїв з метою отримання результату.

4.Право на бази даних — право на опублікування, відтворення, розповсюдження та інші дії щодо введення в господарський обіг сукупності даних (статей, розрахунків тощо), які систематизовані для пошуку та обробки з допомогою ЕОМ.

5.Право на використання економічних та інших привілеїв — права на користування податковими, господарськими та іншими привілеями. Визначаються на підставі документів, що засвідчують ці права. Право користування податковими привілеями визначається на підставі інформації, наданої податковою адміністрацією.

6.Гудвіл відповідно до П (С)БО 19 — це перевищення вартості придбання над часткою покупця у справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів та зобов’язань на дату придбання. Тобто, вартість будь-якого підприємства, взятого в цілому як єдиного майнового господарського комплексу, відрізняється від сукупної вартості його активів та зобов’язань.

Класифікація нематеріальних активів пов’язана з особливостями їх визнання і оцінки в обліку та звітності.

Отже, за способом отримання розрізняють такі нематеріальні активи:

? Створені власними силами;

? Отримані іншим шляхом:

1) придбані за грошові кошти;

2) придбані в обмін на інші активи;

3) придбані в обмін на інструменти капіталу (як внесок в уставний капітал);

4) отримані внаслідок об'єднання підприємств;

5)отримані безоплатно;

6) придбані за рахунок коштів цільового фінансування.

1.2 Особливості оцінки нематеріальних активів

Методологічні засади оцінки та переоцінки нематеріальних активів регламентуються П (С)БО 8 «Нематеріальні активи». На сьогодні є три класичні підходи до оцінки нематеріальних активів, а саме: витратний, порівняльний і підхід прибутковості. Найчастіше на підприємствах України використовують перший підхід.

Витратний підхід

Такі об'єкти інтелектуальної власності, як інформаційні бази даних, що підпадають під визначення нематеріального активу, як правило, створюються протягом досить тривалого періоду, і витрати на їх формування найчастіше списують за витратними статтями. Незважаючи на це, зібрана наукова бібліотека, наприклад, може становити величезну цінність — подекуди вона може бути найдорожчим активом підприємства, особливо, якщо це підприємство — науковий інститут або вищий навчальний заклад. Активи такого роду оцінюються за методом вартості створення, тобто з погляду витратного підходу.

Витратний підхід застосовується при оцінці вартості нематеріальних активів, якщо неможливо знайти аналоги, а прогнозований прибуток не є стабільним.

Оцінюючи, слід врахувати всі істотні витрати, такі як праця, маркетингові та рекламні витрати, витрати на страхування ризиків, пов’язаних з об'єктами інтелектуальної власності, витрати на вирішення правових конфліктів, на матеріали, витрачені на формування об'єкта інтелектуальної власності, собівартість науково-методичного забезпечення, індивідуалізації власної продукції — логотипа, ліцензій, сертифікатів тощо.

Порівняльний підхід

В економічній літературі цей підхід має ще одну назву — ринковий. Він застосовується, якщо є досить розвинутий ринок продажу нематеріальних активів, що оцінюються. Цей підхід ґрунтується на принципі ринку, що ефективно функціонує, на якому інвестори купують і продають активи аналогічного типу, приймаючи при цьому незалежні індивідуальні рішення.

Підхід прибутковості

При оцінці патентів і ліцензій, торгової марки, франшизи, майнових прав використовується, як правило, третій підхід — підхід прибутковості.

Він ґрунтується на розрахунку економічних вигід, пов’язаних з отриманням прибутку за рахунок нематеріальних активів, не відображених на балансі підприємства, які забезпечують прибуток на активи або власний капітал вище середнього рівня.

Придбані нематеріальні активи оцінюються за первісною вартістю, яка складається з ціни придбання з додаванням витрат на приведення їх до стану, придатного для практичного використання (витрати на одержання консультацій; витрати, пов’язані з захистом певних прав; інші витрати, що можуть виникнути при впровадженні;). Оцінка нематеріальних активів, що вносяться до статутного фонду як внесок одного із засновників, здійснюється експертним шляхом за домовленістю сторін з орієнтацією на справедливу вартість. Безкоштовно передані нематеріальні активи оцінюються за справедливою вартістю з урахуванням строку їх функціонування до моменту такої передачі .

Нематеріальний актив може бути отриманий підприємством і в результаті обміну на подібний об'єкт. В такому разі його первісна вартість дорівнюватиме залишковій вартості переданого в обмін нематеріального активу. Якщо залишкова вартість переданого об'єкта перевищує його справедливу вартість, то первісною вартістю отриманого нематеріального активу буде його справедлива вартість із включенням різниці до фінансових результатів (витрат) звітного періоду.

Первісною вартістю нематеріальних активів, отриманих у результаті об'єднання підприємств, є їх справедлива вартість. Первісна вартість нематеріального активу, створеного підприємством, формується із прямих нематеріальних витрат, пов’язаних з розробкою і приведенням матеріального активу до стану, придатного для використання.

Проте варто зазначити, що в будь-якому випадку до первісної вартості нематеріального активу не включають відсотки за кредит, пов’язані з його придбанням або створенням, та курсові різниці, якщо об'єкт придбано з оплатою в іноземній валюті.

За нормами П (С)БО 8 підприємство може здійснювати переоцінку за справедливою вартістю на дату балансу тих нематеріальних активів, щодо яких існує активний ринок. У разі переоцінки окремого об'єкта нематеріального активу слід переоцінювати всі інші активи групи, до якої належить цей нематеріальний актив (крім тих, щодо яких не існує активного ринку).

Якщо підприємством проведена переоцінка об'єктів групи нематеріальних активів, то надалі вони підлягають щорічній переоцінці. Переоцінену первісну вартість та накопичену амортизацію об'єкта нематеріального активу визначають як добуток відповідно первісної вартості або накопиченої амортизації та індексу переоцінки. Індекс переоцінки визначають діленням справедливої вартості об'єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість.

Якщо залишкова вартість об'єкта нематеріальних активів дорівнює нулю, то його переоцінену залишкову вартість визначають додаванням справедливої вартості цього об'єкта до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми накопиченої амортизації об'єкта.

Відомості про зміни первісної вартості та суми накопиченої амортизації нематеріальних активів заносять до регістрів їх аналітичного обліку.

Суму дооцінки залишкової вартості об'єкта нематеріальних активів відображують у складі додаткового капіталу, а суму уцінки — у складі витрат звітного періоду.

У разі наявності (на дату проведення чергової (останньої) дооцінки об'єкта нематеріальних активів) перевищення суми попередніх уцінок об'єкта і втрат від зменшення його корисності над сумою попередніх дооцінок залишкової вартості цього об'єкта і вигід від відновлення його корисності сума чергової (останньої) дооцінки, але не більше від зазначеного перевищення, включають до складу доходів звітного періоду, а різницю (якщо сума чергової (останньої) дооцінки більша за зазначене перевищення) спрямовують на збільшення іншого додаткового капіталу.

У разі наявності (на дату проведення чергової (останньої) уцінки об'єкта нематеріальних активів) перевищення суми попередніх дооцінок об'єкта і вигід від відновлення його корисності над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об'єкта і втрат від зменшення його корисності сума чергової (останньої) уцінки, але не більше від зазначеного перевищення, спрямовують на зменшення іншого додаткового капіталу, а різницю (якщо сума чергової (останньої) уцінки більше зазначеного перевищення) включають до витрат звітного періоду.

Перевищення сум попередніх дооцінок об'єкта нематеріальних активів над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об'єкта нематеріальних активів можна щомісяця (щокварталу, раз на рік) у сумі, пропорційній нарахуванню амортизації, включати до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням додаткового капіталу. При цьому до складу нерозподіленого прибутку в разі вибуття цього об'єкта включають залишок перевищення сум попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок такого об'єкта, що відображений у складі додаткового капіталу.

Суму дооцінки, що підлягає списанню щомісяця (щокварталу, раз на рік) на збільшення нерозподіленого прибутку, визначають пропорційно до нарахованої амортизації за звітний період за об'єктами дооцінки.

Період зарахування сум дооцінки нематеріальних активів до складу нерозподіленого прибутку визначають за обліковою політикою підприємства.

Таким чином, організація ефективного порядку обліку переоцінки нематеріальних активів сприяє правильному відображенню на бухгалтерських рахунках і у фінансовій звітності результатів дооцінки та уцінки нематеріальних активів.

Розділ 2. Облік нематеріальних активів на підприємстві

2.1 Документальне оформлення операцій з нематеріальними активами

Обов’язковою підставою відображення в бухгалтерському обліку будь-якого об'єкту нематеріальних активів на підприємстві слугують правильно оформлені первинні документи. Для документування операцій з обліку нематеріальних активів використовуються типові форми документів.

Таблиця 2.1 Типові форми документів

Основною ознакою нематеріального активу є відсутність матеріальної форми об'єкта, проте повинні бути документи, які підтверджують існування цього об'єкта та права підприємства на його використання (табл. 2.2.).

Таблиця 2.2 Документування операцій з нематеріальними активами

2.2 Амортизація нематеріальних активів

За П (С)БО 8, усі без виключення нематеріальні активи підлягають амортизації.

Амортизація нематеріальних активів — постійне списання вартості нематеріальних активів в процесі їх виробничого використання. Вона покликана компенсувати затрати, понесені підприємством при їх придбанні, і забезпечити формування джерела фінансування майбутніх придбань

відповідних активів.

Амортизація нематеріальних активів здійснюється за прямолінійним методом, виходячи зі строку корисного використання об'єкта, який установлюється підприємством, але не більше 20 років.

У процесі нарахування амортизації амортизується первісна вартість, а ліквідаційна вартість прирівнюється до нуля.

Крім прямолінійного методу нарахування амортизації підприємство може обрати інший метод амортизації, який краще враховує форму надходження економічних вигод від використання нематеріального активу. Порядок застосування методів амортизації визначається згідно з П (С)БО 7 «Основні засоби». Можливі методи нарахування амортизації:

· прямолінійний;

· зменшення залишкової вартості;

· прискореного зменшення залишкової вартості;

· кумулятивний;

· виробничий.

Нарахування амортизації нематеріальних активів супроводжується бухгалтерськими проводками, аналогічними при нарахуванні амортизації основних засобів (мал. 2.1)

Бухгалтерські записи з нарахування амортизації є такими:

а) віднесення витрат на амортизацію до певної статті витрат відповідно до сфери використання нематеріального активу (у разі застосування тільки рахунків класу 9):

Дебет 23 «Виробництво»

Дебет 91 «Загальновиробничі витрати»

Дебет 92 «Адміністративні витрати»

Дебет 93 «Витрати на збут»

Дебет 94 «Інші витрати операційної діяльності»

Дебет 97 «Інші витрати»

Дебет 99 «Надзвичайні витрати»

Кредит 133 «Знос нематеріальних активів»

б) включення витрат на амортизацію до вартості певного необоротного активу.

Дебет 15 «Капітальні інвестиції»

Кредит 133 «Знос нематеріальних активів»

При застосуванні рахунків класу 8 запис з нарахування амортизації матиме вигляд:

Дебет 833 «Амортизація нематеріальних активів»

Кредит 133 «Знос нематеріальних активів»

Дебет 23 «Виробництво»

Дебет 91 «Загальновиробничі витрати»

Дебет 92 «Адміністративні витрати»

Дебет 93 «Витрати на збут»

Дебет 94 «Інші витрати операційної діяльності»

Дебет 97 «Інші витрати»

Дебет 99 «Надзвичайні витрати»

Кредит 833 «Амортизація нематеріальних активів»

Особливістю відображення амортизації в бухгалтерському обліку є нарахування амортизації на:

· безоплатно одержані нематеріальні активи

· нематеріальні активи, придбані (створені) за рахунок цільового фінансування.

При нарахуванні амортизації на безоплатно одержані нематеріальні активи одночасно визнається дохід від безоплатно одержаних активів.

При нарахуванні амортизації на нематеріальні активи придбані (створені) за рахунок цільового фінансування одночасно частина доходів майбутнього періоду визнається як інші доходи від звичайної діяльності і відображається у Звіті про фінансові результати за звітний період.

Термін експлуатації та метод амортизації нематеріального активу оцінюються на кожну дату балансу на предмет відповідності новим умовам використання активу. Якщо у наступному періоді очікуються зміни строку корисного використання активу або зміни умов отримання майбутніх економічних вигод, то в кінці звітного періоду переглядаються термін корисного використання нематеріального активу та метод його амортизації.

2.3 Синтетичний та аналітичний облік нематеріальних активів

Бухгалтерський облік наявності та руху нематеріальних активів, прийнятих на баланс, ведеться на інвентарному балансовому рахунку 12 «Нематеріальні активи».

Рахунок 12 «Нематеріальні активи» призначений для обліку і узагальнення інформації про наявність та рух нематеріальних активів. За дебетом цього рахунку відображається придбання або отримання в результаті розробки (від інших фізичних або юридичних осіб) нематеріальних активів, а за кредитом — вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі або неможливості отримання підприємством в подальшому економічних вигод від його використання, а також сума уцінки нематеріальних активів. Цей рахунок є активним, балансовим, призначений для обліку господарських засобів.

Згідно П (С)БО 8 придбаний (отриманий) нематеріальний актив відображається на балансі, якщо його можна використовувати при виробництві товарів, наданні послуг, призначених для реалізації;

його можна обміняти на інші нематеріальні активи; його можна використовувати на погашення заборгованості чи розподіляти між власниками підприємства або використовувати у господарській діяльності, спрямованій на отримання прибутку.

Синтетичний облік нематеріальних активів ведеться на рахунку 12 «Нематеріальні активи» за первинною вартістю, яка визначається за об'єктами:

* придбаних за плату — виходячи з фактичної ціни (вартості) їх придбання (крім одержаних торгових знижок), мита, непрямих податків, які не підлягають відшкодуванню, та інших витрат, безпосередньо пов’язаних з їх придбанням і доведенням до стану, придатного до використання за призначенням. Витрати на сплату відсотків за кредит не включаються до первинної вартості нематеріальних активів, придбаних за рахунок кредиту банка;

* внесених засновниками до статутного капіталу підприємства — в сумі, узгодженій сторонами (справедливій вартості);

* одержаних безоплатно від інших юридичних осіб — за справедливою вартістю;

* придбаних у результаті обміну одного нематеріального активу на інший нематеріальний актив — за залишковою вартістю переданого об'єкта. Якщо залишкова вартість переданого об'єкта перевищує його справедливу вартість, то первинною вартістю одержаного в обмін нематеріального активу є його справедлива вартість з віднесенням різниці на фінансові результати (витрати) звітного періоду;

* придбаних у результаті обміну нематеріального актива на інший об'єкт — за справедливою вартістю переданого нематеріального активу, збільшеною (зменшеною) на суму грошових коштів, переданих (отриманих) під час обміну;

* одержаних у результаті об'єднання підприємств — за їх справедливою вартістю. При цьому згідно з Положенням (стандартом) № 19 «Об'єднання підприємств» під справедливою вартістю розуміють суму, за якою може бути здійснений обмін активу або оплата зобов’язання в результаті операції між заінтересованими і незалежними сторонами. Первинна вартість нематеріального активу, створеного (виготовленого) самим підприємством, включає прямі матеріальні витрати, витрати на оплату праці та інші витрати, які безпосередньо пов’язані із створенням такого нематеріального активу і

доведенням його до стану придатності для використання за призначенням (оплата реєстрації юридичного права тощо). При цьому право інтелектуальної власності, одержаного в процесі виконання завдання, належить його автору, але право використання — підприємству (юридичній особі), за завданням якого право створено.

Аналітичний облік організовується за видами нематеріальних активів та інвентарними об'єктами, на кожний з яких відкривається картка обліку нематеріальних активів. Підприємство може самостійно розробляти додаткові субрахунки та аналітичні рахунки, виходячи зі специфіки діяльності, конкретних потреб, завдань управління та контролю.

Аналітичний облік нематеріальних активів ведеться по кожному об'єкту з поділом на такі групи:

* права користування природними ресурсами (право киристування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природні середовища);

* права користування майном (права користування земельною ділянкою, будівлею, право на оренду приміщень тощо);

* право на знаки для товарів і послуг (товарні знаки, торгові марки, фірмові назви та ін.);

* права на об'єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорт рослин, породи тварин, ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції та ін.);

* авторські і суміжні з ними права (право на літературні й музикальні твори, право власності на програми для ЕОМ, на базу даних, які систематизовані для обробки за допомогою ЕОМ, та ін.);

* гудвіл (перевищення вартості придбання над часткою покупця у справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів та зобов’язань на дату придбання);

* інші нематеріальні активи (право на здійснення діяльності, використання

економічних та інших привілей, місце на фондовій, товарній біржі, до вартості якого входять усі витрати, пов’язані з практичним використанням цього місця для самого підприємства) та ін.

Правильно організований аналітичний облік дозволяє забезпечувати своєчасний контроль за наявністю, рухом кожного об'єкта нематеріального активу окремо.

Розділ 3. Практична частина курсової роботи

Завдання № 1

Складіть Ф. 03−1 на приймання комп’ютерної програми «Заробітна плата» від 15.11.05 № 3. Постачальник ТОВ «Графіт», отримувач ТОВ «Мрія». Первісна вартість — 4000 грн. Метод амортизації - прямолінійний. Рік випуску — 2005.

Завдання № 2

Виконайте записи за завданням № 1 у відомості обліку НМА і нарахування амортизації (зносу) за грудень.

Завдання № 3

Складіть бухгалтерські проводки:

Відповідь:

1. Сплачено збір за видачу ліцензії на користування надрами корисних копалин

2. Отримано ліцензію

3. Сплачено страховий збір за 1 рік розробки

4. Оприбутковано НМА (право на користування надрами)

5. Нараховується амортизація (щомісячно)

6. Списується НМА після завершення терміну дії ліцензії

Завдання № 4

1.Виконайте записи по рахунку 12 у регістрах бухгалтерського обліку.

2.Вкажіть, у якій звітності відображено інформацію по НМА (не матеріальні активи).

Інформація по НМА відображається у фінансовій звітності первісна або переоцінена вартість об'єктів нематеріальних активів відображається у ф. № 1 «Баланс» у статті «Нематеріальні активи» (ряд.011 «Первісна вартість») і у ф.№ 1-м у рядку 031.

Висновок

У даній роботі наведене теоретичне узагальнення методології обліку нематеріальних активів. Головні висновки з даної роботи полягають у наступному:

Важливим є розуміння, що нематеріальні активи як економічна і облікова категорія характеризується такими основними взаємообумовленими і взаємопов'язаними компонентами, як:

— відсутність матеріально-речовинної (фізичної) структури;

— корисність в реалізації цілей по виробництву продукції (наданню послуг, виконанню робіт і в управлінні самою фірмою (підприємством);

— перспективність отримання прибутку не тільки в даний момент часу, але і в майбутніх періодах господарської діяльності.

Призначення активів, які можуть увійти до складу нематеріальних, достатньо широке. Їх список набагато ширший за перелік, вказаний у п. 5 П (С)БО 8 та Інструкції № 291. Відповідно до П (С)БО 8 нематеріальні активи поділяються на групи:

право користування надрами та іншими ресурсами природного середовища;

право на користування надрами;

право користування геологічною та іншою інформацією про природне середовище;

право користування земельною ділянкою;

товарні знаки і торгові марки;

фірмова назва;

право на корисні моделі;

право на промислові зразки;

право на сорт рослин;

право на ноу-хау;

право на програми для ЕОМ;

право на бази даних;

право на використання економічних та інших привілеїв.

Нематеріальні активи класифікують також за способом отримання, з позиції фінансової перспективи та з точки зору маркетингу.

Основою для визначення достовірної оцінки об'єктів нематеріальних активів є господарські договори на їх придбання або виготовлення та інші розпорядчі й облікові документи.

За нормами П (С)БО 8 підприємство може здійснювати переоцінку за справедливою вартістю на дату балансу тих нематеріальних активів, щодо яких існує активний ринок.

Придбані або створені нематеріальні активи зараховуються на баланс за первісною вартістю. Особливості початкової оцінки нематеріального активу залежить від способу його одержання. Проте в будь-якому випадку у вартість нематеріального активу не включаються відсотки за кредит, який підприємство використовувало для його придбання (створення), і курсові різниці, якщо актив був придбаний з оплатою в іноземній валюті. У першому випадку відсотки за кредит завжди відображаються у складі фінансових витрат, а курсові різниці, що виникнуть при розрахунках за нематеріальний актив, — у складі інших доходів (витрат) звичайної діяльності.

Бухгалтерський облік наявності та руху нематеріальних активів, прийнятих на баланс, ведеться на інвентарному балансовому рахунку 12 «Нематеріальні активи». Для обліку нематеріальних активів призначені як балансові, так і позабалансові рахунки. Бухгалтерський облік нематеріальних активів ведеться щодо кожного об'єкта за відповідними групами. Аналітичний облік організовується за видами нематеріальних активів та інвентарними об'єктами, на кожний з яких відкривається картка обліку нематеріальних активів.

Під час інвентаризації нематеріальних активів перевіряється фактична наявність; виявляються нематеріальниі активів, які не використовуються і в подальшому не можуть приносити економічних вигод; перевіряють реальність вартості нематеріальних активів, що відображаються в обліку; перевіряють наявність документів, що підтверджують права на використання нематеріальних активів. Інвентаризація нематеріальних активів оформлюється формою НА — 4 «Інвентаризаційний опис об'єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів».

В умовах прагнення України бути повноправним членом світового співтовариства, основними завданнями сьогодення с дотримання світових стандартів у сфері охорони об'єктів інтелектуальної власності та створення такого механізму регулювання відносин у цій сфері, який за умов відповідності міжнародним вимогам служив би національним інтересам.

Недотримання прав інтелектуальної власності створює серйозні перепони для технологічного та економічного розвитку країни та негативно впливає на її інвестиційну привабливість. Необхідно відмітити, що високий рівень піратства в Україні, величезні масштаби незаконного використання об'єктів авторських і суміжних прав із неминучістю ведуть до підриву економіки країни, ставлять під загрозу існування національної легальної індустрії в цій сфері.

Комп’ютерне піратство являє собою несанкціоноване правовласником копіювання, використання та розповсюдження програмного забезпечення, що має різноманітні форми.

Через поширення та використання неліцензійного програмного забезпечення Україна щороку втрачає близько 100 мільйонів доларів прямих податкових надходжень до держбюджету.

Слід відмітити, що на думку фахівців, однією з причин такого високого рівня комп’ютерного піратства в Україні є брак законодавчих норм, які детально регламентують відповідальність за комп’ютерне піратство.

В Україні відсутній механізм притягнення до відповідальності власників файлообмінних ресурсів, у той час як у деяких інших державах до відповіді можна залучити і адміністрацію хостинг-провайдера, чиї клієнти поширюють піратське ПЗ. Крім того, необхідно збільшувати відповідальність за порушення авторських прав, адже більшість злочинців сьогодні відбуваються незначними штрафами. Також важливо підвищувати рівень правової культури населення. Користувачеві має бути щеплено розуміння того, що скачування піратського ПЗ з інтернету рівносильно крадіжці.

Попри офіційні заборони та впровадження різноманітних механізмів впливу, нелегальне використання програмного забезпечення в Україні залишається об'єктивно існуючим явищем, що потребує значної уваги з боку органів державної влади: по-перше, держава повинна подавати приклад легального використання ПЗ; по-друге, держава повинна підсилювати і розширювати кількість контролюючих органів, які борються з піратством; по-третє, необхідна реалізація масштабних освітніх програм, завдяки яким люди будуть менше купувати піратський софт. Також Україні найближчим часом необхідно розробити ефективний механізм реалізації Закону України «Про авторське право і суміжні права» й передбачити в ньому не тільки засоби громадсько-правового захисту, а й штрафні санкції та можливості кримінального переслідування правопорушників. За таких умов легалізація программного забезпечення в

Україні має стати не лише кроком на шляху до світового співтовариства, але й до побудови цивілізованої системи охорони даного результату інтелектуальної праці.

Список використаних джерел

1.Значкова, О. Зменшення корисності основних засобів та нематеріальних активів [Текст] / О. Значкова // Вісник Національного банку України. — 2008. — 8. — C. 16 — 23;

2.Зубилевич, С. Учет нематериальных активов [Текст] / С. Зубилевич // Бухгалтерский учет и аудит (рус.). — 2001. — 10. — C.3 — 13;

3.Назаренко, Н. А. Эволюция плана счетов в России [Електронний ресурс] / Н. А. Назаренко // Современный бухучет. — 2007. — 5. — Режим доступа: http://www.buhi.ru/text/107 782−2.html — Загл. с екрана;

4.Нашкерська, Г. Оцінка нематеріальних активів [Текст] / Г. Нашкерська// Бухгалтерський облік і аудит. — 2006. —? 11. — C. 23 — 31;

5.Павлюк, І. Бухгалтерський облік зменшення та відновлення корисності об'єктів нематеріальних активів [Текст] / І. Павлюк // Бухгалтерський облік і аудит. — 2006. — 10. — C .19 — 25;

6.Павлюк, І. Бухгалтерський облік переоцінки нематеріальних активів [Текст] / І. Павлюк // Бухгалтерський облік і аудит. — 2006. -8. — C. 22−28;

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 19 «Об'єднання підприємств», затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07.07.1999 р.? 163 — Режим доступа: http://www.rada.gov.ua. — Назва з домашньої сторінки інтернету;

7.Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», Затверджений наказом Міністерства фінансів України від 24.12.2004 р. 817 — Режим доступа: http://www.rada.gov.ua. — Назва з домашньої сторінки інтернету;

8.Бутинець, Ф. Ф. Бухгалтерський фінансовий облік [Текст]: навч. посібник / ред. Ф. Ф. Бутинець. — 5-те вид., доп. і перероб. — Житомир: Рута, 2003. — 726 с. — ISBN 966 — 8059 — 22 — 0;

Бухгалтерський облік в Україні [Текст]: навч. посібник / Міністерство освіти і науки України, Національний ун-т «Львівська політехніка»; ред. Р. Л.

9.Хом'як, В. І. Лемішовський. — 7 — ме вид., доп. і перероб. — Львів: Інтелект — Захід, 2008. — 1224 с. — ISBN 966 — 7597 — 49 — 0;

10.Грачова, Р. Бухгалтерський облік — Нематеріальні активи [Електронний ресурс] / Р. Грачова // Дебет — Кредит. — 2008. — 19. — Режим доступа: http://www.dtkt.com.ua/show/6bid01806.html. — Загол. з екрану;

11.Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 996-XIV [Електронний ресурс]. — Режим доступа: http://www.rada.gov.ua. — Назва з домашньої сторінки інтернету;

12.Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій від 30.11.99 291 [Електронний ресурс]. — Режим доступа: http://www.rada.gov.ua. — Назва з домашньої сторінки інтернету;