Готелі України
Україна, володіючи численними історичними та культурними цінностя-ми, унікальними рекреаційними ресурсами, зможе досягти значного еко-номічного ефекту в туристичному бізнесі. Якщо в розвинених країнах ця галузь діяльності перетворилась на індустрію туризму, то Україна робить лише перші кроки в цьому напрямі. У світовій практиці поняття «індуст-рія туризму» включає в себе підприємства… Читати ще >
Готелі України (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Міністерство освіти і науки України
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Реферат на тему:
"Готелі України"
Роботу виконала
Студентка 104 групи
Географічного фак-ту
Палкіна Інна Михайлівна
Викладач:Скутар Т.Д.
Чернівці 2007
План
1. Вступ
2. Виникнення та розвиток готельного господарства
3. Сутність та специфіка готельних послуг
4. Класифікація готелів України
5. Сучасний стан готельного господарства
6. Готелі України Висновок
Список використаної літератури
Вступ
Україна, володіючи численними історичними та культурними цінностя-ми, унікальними рекреаційними ресурсами, зможе досягти значного еко-номічного ефекту в туристичному бізнесі. Якщо в розвинених країнах ця галузь діяльності перетворилась на індустрію туризму, то Україна робить лише перші кроки в цьому напрямі. У світовій практиці поняття «індуст-рія туризму» включає в себе підприємства інфраструктури, що зайняті за-доволенням потреб туристів, у тому числі служби побуту, підприємства місцевої промисловості, що виробляють товари та сувенірну продукцію для туристів, товари та устаткування для готелів, ресторанів, кафе, а також напівфабрикати продуктів харчування тощо. Особливе місце в інфра-структурі займають підприємства готельного та ресторанного господарст-ва тому, що сприяють задоволенню таких важливих потреб туристів як проживання та харчування.
Україна, володіючи численними історичними та культурними цінностя-ми, унікальними рекреаційними ресурсами, зможе досягти значного еко-номічного ефекту в туристичному бізнесі. Якщо в розвинених країнах ця галузь діяльності перетворилась на індустрію туризму, то Україна робить лише перші кроки в цьому напрямі. У світовій практиці поняття «індуст-рія туризму» включає в себе підприємства інфраструктури, що зайняті за-доволенням потреб туристів, у тому числі служби побуту, підприємства місцевої промисловості, що виробляють товари та сувенірну продукцію для туристів, товари та устаткування для готелів, ресторанів, кафе, а також напівфабрикати продуктів харчування тощо. Особливе місце в інфра-структурі займають підприємства готельного господарст-ва тому, що сприяють задоволенню такої важливої потреби туристів як проживання.
Цілком очевидно, що створення вітчизняної індустрії туризму неможли-ве без висококваліфікованих кадрів у цій сфері. Тим часом, вузами нашої країни фактично не здійснювалась підготовка фахівців з туризму, готель-ного господарства, туристичного менеджменту та маркетингу. Тільки в ос-танні роки деякі вищі навчальні заклади розпочали підготовку спеціалістів вищої кваліфікації для туристичної галузі. До навчальних планів підготов-ки майбутніх спеціалістів з туризму введені такі дисципліни як «Економі-ка й організація готельного господарства», «Економіка й організація рес-торанного господарства», «Менеджмент готельного та ресторанного госпо-дарства» та ін.
Виникнення та розвиток готельного господарства
Історія розвитку готельної справи нерозривно пов’язана з подорожами. Подорожуючи з різною метою та намірами (відвідування святих місць і храмів, олімпійських ігор тощо) люди мали потребу в притулку, харчуван-ні та відпочинку. Найдавніші згадки про місця для розміщення подорож-ніх можна знайти в писемних джерелах Стародавнього Єгипту.
Значний розвиток готельної справи в Європі спостерігається тільки з VIII-IX ст. після того, як Карл Великий видав едикт, яким зобов’язав мо-настирі та церкви утримувати «госпиції» — будинки, що надавали подо-рожнім і прочанам ночівлю, харчування, відпочинок, а іноді, навіть, і лі-кувальні процедури. Найбільшого поширення «госпиції» набули в Швейца-рії, яка завдяки старим традиціям і тепер вважається найбільш авторитет-ною в сфері готельного господарства та готельних послуг.
У XIII-XIV ст. у зв’язку з зростанням і розвитком ремесла та торгівлі, пожвавленням внутрішніх і міжнародних економічних зв’язків у Європі, широкого поширення набула система тимчасового проживання за плату в готелях. Першими такими готелями були приватні житлові будинки (або окремі кімнати в них). Власники готелів нерідко виконували й функції по-середників у справах своїх клієнтів, виступали як перекупники й агенти. Таким чином, з’являються прототипи сучасних готелів. Приблизно в цей же час була здійснена перша офіційна спроба їх класифікації.
У XVI— першій половині XVII ст. одним з головних торговельних цен-трів Східної Європи був Київ, через який проходили купецькі каравани з Польщі, Кримського ханства, Туреччини, Молдови, Греції, Угорщини, кра-їн Західної Європи, що направлялися до Московської держави. Українсь-кі купці мали право безмитної торгівлі у прикордонних містах Московії. Для них створювалися спеціальні гостинні двори. На чумацьких і торго-вельних шляхах України здавались в оренду корчми, що не тільки вели торгівлю хмільними напоями, але й були пристановищем для подорожніх Крім того, Київ стає одним з центрів паломництва, що викликало пот-ребу в будівництві готелів для прочан біля стін печерського монастиря.
Друга світова війна завдала величезних збитків готельному господарст-ву України. Тільки в останні роки в столиці України зведено такі великі готелі як «Хрещатик», «Турист», го-тельний комплекс «Київська Русь».
Після війни готельне господарство розвинених країн перетворилось на значну галузь — «готельну індустрію», що для багатьох країн стає реаль-ним джерелом доходу та отримання іноземної валюти.
Сутність і специфіка готельних послуг
Важливою складовою туристичної діяльності є готельне господарство. Розвиток вітчизняного та міжнародного туризму значною мірою пов’язу-ється з рівнем матеріально-технічної бази, розгалуженістю та різноманіт-ністю мережі, якістю обслуговування в готельному господарстві. Саме го-тельні підприємства виконують одну з основних функцій у сфері обслуго-вування туристів: забезпечують їх сучасним житлом і побутовими послу-гами.
Звідси витікає важливість етапу вивчення змісту поняття «готельне гос-подарство». Глибина теоретичного розуміння цього питання сприяє ефек-тивній організації діяльності, розвитку матеріально-технічної бази, правильному укомплектуванню штатів, повному задоволенню потреб турис-тів.
Поряд з поняттям «готель» широко застосовується міжнародне поняття «отель» (від французького слова «хотел»).
Спочатку під «готельним господарством» розумілась така господарська ді-яльність, що виробляла та надавала платні послуги з розміщення. Згодом, із зростанням вимог туристів і прагненням готелів розширити комплексність обслуговування, послуги розміщення почали доповнюватись такими, що пов’язані з харчуванням і продажем напоїв.
Це дає підстави й сьогодні розглядати готельне господарство у двох напрямах діяльності, а саме в широкому та вузькому його розуміннях. У першому випадку готельне господарство включає дві основні групи послуг — розміщення та харчування, а в другому — тільки розміщення.
Існують також інші заклади розміщення, що не входять до системи го-тельного господарства. Це будинки відпочинку, санаторії, пансіонати, дитя-чі табори відпочинку, дачі дитсадків та ін. Вони не входять до готельного господарства тому, що розселення не є їх основною діяльністю, ціни туї низькі та, як правило, наближаються до собівартості.
Попит на готельні послуги має нерівномірний та сезонний характер, то-му готелі, мотелі, кемпінги повинні мати достатній резерв номерного фон-ду, а також матеріальних і трудових ресурсів. Постійна готовність підпри-ємств готельного господарства до зустрічі й обслуговування туристів вик-ликає необхідність одночасної присутності протягом доби адміністратора, регістратора, портьє, носильників, покоївок та ін. Це значною мірою змен-шує ефективність використання праці персоналу. Однак, вітчизняний та зарубіжний досвід свідчить про можливість подолання цього протиріччя.
Класифікація готелів України
До 1992 р. готелі України (і всіх колишніх республік СРСР) поділялись на сім розрядів: «Люкс», «Вищий А», «Вищий Б», І, II, III, IV. У 1991 р, Державний комітет України з житлово-комунального господарства затвер-див «Рекомендації про порядок віднесення комунальних готелів України» до міжнародної класифікації. Вказаними рекомендаціями запроваджується уніфікація вимог до готелів згідно з чинними міжнародними стандартами, що дозволяють віднести готелі до одного з чотирьох розрядів: «4 зірки», «З зірки», «2 зірки», «1 зірка».
У даних рекомендаціях не визначаються критерії оцінки готелів «Люкс» («5 зірок») тому, що готелі такого типу на сьогодні відсутні в системі жит-лово-комунального господарства. Однак, розвиток іноземного туризму б Україні, особливо таких його видів як конгресний і діловий, буде сприяти будівництву саме таких готелів. Тому, доцільно вказану класифікацію го-телів доповнити та розглянути основні вимоги до готелів «Люкс» або «5 зірок».
Готелі «Люкс» повинні розташовуватись у будівлях, збудованих за ін-дивідуальним проектом, що відрізняються оригінальністю архітектури й оснащені сучасним інженерним обладнанням і засобами автоматики. Не-від'ємною вимогою є наявність світлової реклами з назвою готелю та ху-дожньою емблемою, а також повний благоустрій під'їзних шляхів, підхо-дів до готелю, двору та прилеглої території. Неодмінною умовою є наяв-ність забезпечених охороною критих стоянок для легкових автомобілів із зоною обслуговування та механізованими постами для миття.
Готелі «Люкс» повинні мати вестибюлі для прийому гостей, упорядко-вані холи на кожному поверсі, конференц-зал, телефонний зв’язок, що за-безпечує замовлення на міжміські та міжнародні телефонні розмови. У готелі працюють ресторани вищої категорії, кафе та буфети на кожному по-версі. Крім того, працюють перукарня, косметичний кабінет, пошта, пункт обміну валюти, фірмові магазини, а також побутові служби з ремонту та прасування одягу, термінової хімчистки та прання, ремонту взуття, прока-ту предметів культурно-побутового призначення тощо.
Номери для проживання мають бути одно— та двомісними, при цьому не менше 10 відсотків — багатокімнатні номери, в кожному з них вста-новлено радіоприймач, телевізор, телефон, холодильники.
Вимоги до готелів «4 зірки»: будівля, її зовнішнє оформлення, благоус-трій території аналогічні готелям типу «Люкс» («5 зірок»). Послуги щодо обслуговування автомобілів обмежуються лише їх зупинкою та наявністю автостоянки, забезпеченою охороною. Вестибюлі мають бути просторими, мати декоративне озеленення, художні композиції, зони відпочинку, об-лаштовані високоякісними гарнітурними меблями, а також аудіовізуальни-ми установками.
Інформаційні послуги: пункт поштового зв’язку (не менше 12 годин роботи); бізнес-центр; телефакс, телекс, телетайп; 1−2 кімнати (офіси) для ділових переговорів; розмножувальна техніка; міжміський та міжна-родний телефон; послуги секретаря-друкарки із знанням іноземної мо-ви, прокат друкарських машинок із латинським шрифтом тощо.
Послуги ресторанного господарства: ресторан з банкетними залами; нічний ресторан із вечірньою концертною програмою; бар у вестибюлі го-телю; валютний бар.
У ресторанах і барах має бути фірмова столова білизна, посуд, столові набори з монограмою чи емблемою підприємства, меню трьома іноземними мовами. Крім того, надаються наступні послуги: обслуговування в номерах цілодобово (подання сніданків, обідів, вечерь), продаж квітів у залах ресторанів, бронювання місць у ресторані, виклик таксі тощо.
Готелі цього розряду надають цілодобово такі послуги як піднесення багажу, прийом на збереження багажу та цінностей, виклик автомобіля, по-будка. Пропонуються також додаткові послуги: салона — перукарні (у т. ч. косметичний кабінет, манікюр, педикюр), ремонт і прасування одягу, ре-монт і чищення взуття, термінове прання та хімчистка, виконуються за-мовлення на оформлення транспортних квитків, прокат автомобілів, тор-говельне обслуговування через мережу магазинів і кіосків (у т. ч. продаж за валюту), банківські послуги та медичне обслуговування. У готелях «4 зірки» мають працювати цілодобово медичні пункти, а також аптечний кі-оск у денний час.
Велика увага звертається на культурне та спортивно-рекреаційне обс-луговування. У готелі має бути універсальний зал для проведення конгре-сів, культурних заходів тощо, з установкою для синхронного перекладу, приміщеннями для секційних засідань. Для організації виставок, демонст-рації творів мистецтва, моделей, проведення різних конкурсів має бути ек-спозиційний зал (салон).
У готельних комплексах цього розряду мають бути сауни з баром і за-лом спортивних тренажерів, за бажанням туристів проводиться масаж. Го-телі та мотелі зорієнтовані на рекреаційний туризм, крім того, мають ке-гельбани чи більярди, зали ігрових автоматів, солярії, спортивні майдан-чики, тенісні корти, кімнати для настільного тенісу, оснащені пляжі тощо .
Готелі розряду «З зірки» пропонують туристам меншу кількість і різно-манітність додаткових послуг порівняно з вищевказаними готелями. Тут можуть бути відсутніми: нічний ресторан і концертна програма; фірмова столова білизна та посуд; прокат автомобілів, магазини, медичний пункт, тенісні корти й інші послуги.
Готель «2 зірки» може бути збудованим за типовим проектом, забезпе-чені охороною автомобільні стоянки можуть бути тільки в мотелях, кон-диціювання повітря проводиться лише в загальних приміщеннях (коли го-тель (мотель) розташовано у IV кліматичному регіоні). Ресторан має бу-ти в готелях місткістю понад 250 місць, меню пропонується двома інозем-ними мовами, перелік побутових послуг значно скорочено й чимало з них мають характер самообслуговування.
Віднесення готелів до розряду «1 зірки» здійснюється за умови відповідності готелів загальним вимогам згідно з міжнародною класифікацією. У відповідності до цих вимог будівля, обладнання, санітарно-гігієнічні умови готелю мають бути пристосованими для створення необхідного рівня ком-форту та надання основного комплексу послуг.
Номери в готелях (мотелях) у залежності від зручностей, що надають-ся, розмірів площ, кількості кімнат, інтер'єру, ступеня оснащеності мебля-ми та інвентарем поділяються на п’ять категорій: вищу, першу, другу, тре-тю та четверту.
Вища категорія. До неї належать дво— та трикімнатні номери, розра-ховані на двох осіб, оснащені повним санвузлом (ванна, душ, умивальник, унітаз, біде). Встановлюються телевізори І-ІІ класів (у готелях «5 зірок» мо-жуть бути відеомагнітофони, комп’ютери). У цих номерах обов’язкові: теле-фон, холодильник або бар-холодильник, килими чи килимові покриття, ви-сокоякісне електроустаткування (люстра, бра, торшери, настільні лампи, світильники), гарнітурні меблі; постільна білизна високої якості, у т. ч. не менше п’яти рушників. Крім того, має бути широкий набір предметів гос-тинності одноразового вжитку.
Перша категорія — це номери з однієї кімнати на 1−2 проживаючих, оснащені повним санвузлом (без біде), має бути телефон (крім готелів, що розташовані у важкодоступних районах). Однак, інтер'єр, оснащеність у цих номерах дещо скромніші. Зокрема, можуть бути відсутніми телевізо-ри, холодильники, замість гарнітурних меблів можуть бути вбудовані меб-лі, а килимів — приліжкові килимки. Постільна білизна має бути високої якості, рушників — не менше трьох. Драпірування для вікон.
Номери другої категорії — однокімнатні на 1−3 проживаючих. Осна-щені неповним санвузлом (унітаз, умивальник). У номерах цієї категорії обов’язковими є: однопрограмний гучномовець, світильники верхнього та приліжкового освітлення, однотипні чи вбудовані меблі. Постільна білиз-на доброї якості, не менше двох рушників. Драпірування для вікон.
Номери третьої категорії — однокімнатні на 1−3 проживаючих. Ос-нащеність: такі як у номерах другої категорії.
Номери четвертої категорії — однокімнатні на 1−3 проживаючих, ос-нащені необхідними меблями, однопрограмним гучномовцем, світильника-ми верхнього та приліжкового освітлення, постіллю, драпіруванням.
Сучасний стан готельного господарства
Готельне господарство є однією з основних складових туристської індустрії України. У 2004 р. в Україні налічувалось 1308 готельних підприємств на 949,1 тис. місць.
На виконання статті 15 Закону України «Про туризм» з 1 жовтня 1999 р. введено обов’язкову сертифікацію готельних послуг та послуг харчування, які надають суб'єкти туристської діяльності. Згідно з чинним законодавством обов’язковій сертифікації в Україні нині підлягають 266 підприємств, що надають готельні послуги, та 455 підприємств хар-чування. Станом на 01.10.2040 р. сертифікат відповідності надано: на готельні послуги — 158 підприємствам, на послуги харчування — 274 підприємствам. Результатом проведеної роботи стало помітне підвищення рівня обслу-говування на підприємствах готельної галузі. Разом з тим існуюча інфраструктура туризму ще не відповідає вимо-гам міжнародних стандартів. У більшості готелів відсутні сучасні засо-би зв’язку та комунікацій, конференц-зали з відповідною аудіовізуальною технікою та технічними засобами для синхронного перекладу.
Подальший розвиток готельного господарства неможливий без су-часного обладнання і новітніх технологій, про що нагадує девіз Все-світньої туристської організації на 2003 рік: «Технологія і природа — два актуальних аспекти розвитку туризму на початку двадцять першо-го століття». Це стосується насамперед інформаційних технологій, ефек-тивних і надійних систем захисту, без чого неможливо досягти високого рівня якості послуг.
За статистикою в 1990 р. у колишньому Радянському Союзі налічу-валося близько 350 тис. готельних місць. Нині у Росії — 250 тис. готельних місць (у Москві — 75 тис. місць, у Санкт-Петербурзі — близько 30 тис. місць); в Україні — 120 тис. місць (у Києві — 16 тис. готельних місць).
За статистикою ВТО майже половина готельних місць світу (40%) розміщені в Європі. За статистикою 2004 р. в Україні 50,8% готельних підприємств було заявлено на сертифікацію (табл. 1.09). Станом на 11.06.2000 р. підтвердили свою категорію тільки 9% готельних підприємств по Україні та 43% — по Києву (табл. 1.10).
Динаміка сертифікації підприємств готельного типу визначається існуючими формами власності та управління. За статистикою 2004 р. готельні підприємства колективної форми власності становили 57%, державні — 40,5%, приватні — 2,6% від загальної кількості готельних підприємств. При цьому було заявлено на сертифікацію: з колектив-них — 45,6%, з державних — 56%, з приватних — 80% .
Готелі України
" У Бюргера"
Готель «У Бюргера» розташований в центрі стародавнього Львова. Готель може приняти до 50 чоловік. До послуг гостей входять 18 номерів (3 номера «люкс» і 4 — «полулюкс»). У всіх номерах — ванна, душ, кабельне телебачення, Інтернет,, в люксах і полулюксах — басейн-ванна. Також є конференц-зали, можна проводити семінари, конференції та ділові зустрічі.
Готель «Замок»
ОВК «Замок» — новий триповерховий пансіонат, стилізований (польськими дизайнерами) в дусі романтизму, розташований на об'їзній Трускавця (р-н санаторію «Либідь»). Оздоровчо-відпочинковий комплекс розрахований на 20 чоловік, має 5 номерів (з них три двохкімнатні класу люкс, один стандарт двохмісний однокімнатний та один одномісний). Готель підходить для сімейного відпочинку з маленькими дітьми (спецпропозиція). «Замок» облюбований закоханими парами, молодятами, ювілярами — як романтичне місце для релакс-відпочинку (спецпрограма).
На прибудинковій території знаходяться альтанки з мангалом, зовнішній басейн з шезлонгами, зонтиками, бадмінтонна площадка, баскетбольний щит, дитяча площадка, альпінарії, фонтани. В приміщенні «Замку» велика прихожа з фонтаном, що переходить в просторий хол з акваріумом, стаціонарним годинником, великою плазмою з домашнім кінотеатром, DVD з караоке, м’якими меблями та вітражною перегородкою. Унікальний інтер'єр виконаний вітражами авторської роботи, художньою ковкою, інкрустацією по дереву, скульптурами, фонтанами, живописом, що складає особливу ауру відпочинку.
На першому поверсі розміщений дрік-бар з каміном, де можна замовити сніданки, вечері, напої, кальян, карооке. В адміністративній кімнаті проходить оформлення при поселенні, зберігаються ключі, та клієнти заповнюють журнал замовлень послуг. На верхній і нижній терасах знаходяться столики, зонтики, відкривається чудовий краєвид Карпат. В цокольному приміщенні розміщений гараж з опаленням на дві машини та відпочивальна частина, котра включає: спортивну кімнату з тенісним столом, тренажерами, є дарц, сауна з басейном, джакузі, кімната відпочинку, а також тут розміщений масажний стіл і гладильна дошка з праскою. Живописний ландшафт, комфортні умови проживання, релакс та оздоровчі програми, якісне обслуговування зроблять Ваш відпочинок неперевершеним.
Висновок:
Я вважаю, що концепція розробки уніфікованих технологій готельних послуг пе-редбачає створення спеціальних технологічних стандартів, спрямо-ваних на розробку єдиної «готельної марки». Аналіз сучасного стану засобів розміщення в Україні виявив неузго-дженість як термінологічну, типологічну, статистичну, так і за формами управління, володіння і рівнями комфорту. Структурні зміни в готельному господарстві України вимагають упровадження уніфікованих технологій для створення нової політики «готельної марки»: підвищення якості послуг і комфортності підприємств, використання нових технологій та комплексної автоматизації технологічних процесів. Зростання доходів при загальному зниженні інших показників пов’язане з інфляційними процесами і ринковими умовами ціноутворення. На рівень цін впливає кілька чинників: розмір собівартості й нормативного прибутку, рівень конкуруючих цін, співвідношення попиту і пропозиції.
Література:
1. Байлик С. И. Гостиничное хозяйство: проблемы, перспективы, сертификация. — К.: ВИРА-Р, 2001.
2. Джон Р.Уокер.
Введение
в гостеприимство: учебник / Пер. с англ. — М.: ЮНИТИ, 1999
3. Іванова Л.О. Маркетингові можливості сучасного готельного бізнесу в Україні. — Л., 2002.
4. Основні показники роботи готелів України за 2003 рік. — К., 2004
5. Туризм и гостиничное хозяйство: учебник / Под редакцией А. Д. Чудновского. — М.: Ассоциация авторов и издателей «Тандем». Издательство Экмос, 2000.
6. Федорченко В. К., Мініч І.М. Готельне гоподарство: основні показники, оцінка якості послуг. — К., 2000.
7. Чудновский А. Д. и др. Гостинничный и туристский бизнес. — М.: Экмос, 2000.