Дидактичні проблеми використання засобів нових інформаційних технологій

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ КРАМАТОРСЬКИЙ ЕКОНОМІКО-ГУМАНІТАРНИЙ ІНСТИТУТ Кафедра української філології та методики викладання мов Курсова робота ДИДАКТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ НОВИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ студентки групи ІМ-08−1К гуманітарного факультету Катасонової Ірини Олександрівни Науковий керівник:

кандидат філологічних наук, доцент Бодик Остап Петрович Краматорськ-2011

ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ І. ВПРОВАДЖЕННЯ ІКТ У НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС

1.1 Комп’ютер як засіб ефективності навчання іноземних мов

1.2 Використання ІКТ при вивченні ІМ у середній школі

РОЗДІЛ ІІ. УДОСКОНАЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ — КОМП’ЮТЕРИЗАЦІЯ

2.1 Передумови та проблеми використання ІКТ

2.2 Необхідна умова освіти — ІКТ ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВСТУП Тенденція розвитку сучасного суспільства, його яскраво виражена інформатизація зумовлює необхідність активного використання засобів масової комунікації в різних сферах людської діяльності. Сьогодні загальновизнано, що основою переходу від індустріального етапу розвитку суспільства до інформаційного є інформаційні комп’ютерні технології (ІКТ). Наслідок технічного прогресу — підвищення вимог до підготовки випускників середньої школи, зокрема до рівня оволодіння ними іноземними мовами. З огляду на об'єктивні еволюційні процеси та зміни у суспільстві, навчання іноземним мовам слід розглядати як пріоритетне завдання, що зумовлюється розширенням міжнародних зв’язків України, інтерналізацією всіх сфер суспільного життя.

При цьому аналіз сучасної педагогічної теорії та практики свідчить про незадовільний стан навчання іноземній мові на території України, тому актуальність цієї роботи є виявлення та дослідження проблем ІКТ у навчанні іноземних мов. Так як сьогодні лише спеціалізовані школи спроможні адекватно реагувати на соціальне замовлення і забезпечувати підготовку школярів, котрі добре володіють іноземною мовою. Це вимагає від професійної освіти розробки раціональних технологій навчання школярів ІМ на основі застосування сучасних багатофункціональних інформаційних засобів.

Темою нашого дослідження є «дидактичні проблеми використання засобів нових інформаційних технологій» .

Об'єкт дослідження — проблеми та передумови використання інформаційних технологій, орієнтованих на підвищення якості освіти.

Предмет дослідження — недоліки програмного забезпечення для навчання іноземної мови.

Мета дослідження — на основі аналізу методичної літератури та мультимедійних програм за даною темою визначити та дослідити дидактичні проблеми через упровадження інформаційних технологій при вивченні ІМ.

Реалізація мети передбачає вирішення таких завдань:

Ш визначити потребу використання ІКТ при вивченні ІМ у середній школі .

Ш охарактеризувати стратегії та передумови використання ІКТ.

Ш дослідити дидактичні проблеми використання ІКТ.

У вступі було визначено об'єкт, предмет, мету та завдання дослідження.

У першому розділі охарактеризовано ІКТ та програмне забезпечення як засоби ефективності навчання, що передбачає формування у школярів готовності до роботи в умовах інформатизації освіти.

У другому розділі було виявлено, що з появою цих технологій зріс практичний підхід до вивчення мови, підхід, який був колись захищений вченими, теоретиками, та освітніми психологами протягом багатьох років. У висновках було тезисно викладено результати нашого дослідження.

РОЗДІЛ І. ВПРОВАДЖЕННЯ ІКТ У НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС

1.1 Комп’ютер як засіб ефективності навчання іноземних мов Немає потреби нагадувати зайвий раз про можливості комп’ютера. Загальновизнане, що це — самий потужний засіб, що коли-небудь одержував педагог.

Разом з тим накопичений досить багатий досвід, є цікаві й важливі дослідження тих або інших сторін застосування інформаційних технологій у навчальному процесі. Цей досвід вимагає уважного вивчення й аналізу.

До висновку про те, що навіть сама передова технологія приводить до успіху тільки при активній ролі людини як суб'єкта пізнання, відбуваються після проведення експериментальних заходів щодо впровадження комп’ютера в систему утворення Кенії Бенджамен М. Макад і Брайан Рей. Введення комп’ютерів, підкреслюється ними, сприяло поліпшенню сторін навчального процесу [13, с. 15].

Розробивши спеціальну методику для оцінки навчальних програм, співробітники Національного інституту наукових досліджень прийшли до висновку, що недостатньо ввести комп’ютери й програмне забезпечення в навчальні заклади. Необхідно, щоб учителі перейнялися ідеєю їхнього використання. Зміцнюючи віру вчителів у високоякісну продукцію, оцінка засобів програмного забезпечення підтримує їхній інтерес до нових технологій [11,с. 240].

Відповідаючи на запитання про ефективність впровадження комп’ютера в навчальний процес, Рогова Г. В., Рабинович Ф. М., Сахарова Т. Е. виділяють дві категорії [22,с. 140]. Перша — з успішності по окремих предметах, тобто забезпечення орієнтованого на результат підходу. Застосування ЕОМ у цьому випадку в основному пов’язане з діючими навчальними програмами й покликано полегшити, прискорити й зробити більше доверешеним процес навчання. Друга — розвиток загальних когнітивних здатностей: вирішувати поставлені завдання, самостійно мислити, володіти комунікативними навичками (збір, аналіз, синтез інформації), тобто процеси, що лежать в основі формування тієї або іншої навички. Найбільш відомий представник цього підходу Пейперт уважає, що комп’ютери дають можливість розвивати загальні когнітивні навички по широкому колу навчальних дисциплін і розробляти нові й більше зроблені методи навчання .

Ряд авторів [25, с. 271;19, с. 149] передають думку про те, що тверді методичні установки в сфері комп’ютерного навчання з таких питань, як індивідуалізація й контроль за засвоєнням знань, не підходить для розробки універсальних дидактичних правил. Вибір типу навчального середовища, найбільш відповідному завданню досягнення учнем навчальних цілей, у значній мірі залежить від індивідуальних здатностей того, якого навчають, і характеру самих цілей навчання. Існуючі різні по характеру програми для комп’ютерів прямо або побічно відбивають деякі теоретичні посилання про сутность процесу навчання. Немає необхідності при відборі навчальних матеріалів виходити з оцінки валидности або яких-небудь інших аспектів цих теорій. Набагато вірніше вирішити питання із практичної точки зору, яка парадигма найбільше підходить для даних конкретних умов. В інших випадках, якщо передбачається використання вже наявних автоматизованих прийомів, більше доцільним може виявитися метод навчання, що направлений, через відкриття. Варто також визнати, що індивідуальні розходження в способах засвоєння матеріалу можуть стати вирішальним фактором, деякі учні більше сприйнятливі до певного методу навчання.

Таким чином, стає очевидним — ефективне застосування комп’ютерів у навчальному процесі цілком залежить від якості й концептуальної основи закладеної в ЕОМ програми. Часто в основу систематизації типів програм покладен принцип незалежності, що відповідає педагогічним міркуванням. Незалежність у цьому випадку припускає здатність учнів брати участь у визначенні цілей і змісту своєї діяльності, впливати на процес навчання й управляти застосовуваними засобами, тобто устаткуванням і програмами. Класифікація програм складається по висхідній: від тих, які структурують роботу й навчання, до тих, які дозволяють робити це самим учнем.

1. Керуючі програми виконують ряд традиційних функцій учителя, зокрема керування в класі. Вони містять команди, що не тільки стосуються роботи на комп’ютері, але й, наприклад, що дають різні вказівки учням для того, щоб щось перевірити й т.д.

2. Навчальні програми направляють навчання, виходячи з наявних знань і індивідуальних здатностей. Дані програми припускають засвоєння нової інформації.

3. Діагностичні (тестові) програми, призначені для діагностування, оцінювання або зі знань, здатностей, умінь.

4. Тренувальні програми, розраховані на повторення або закріплення пройденого й не утримуючого нового навчального матеріалу.

5. Імітаційні програми, що представляють той або інший аспект реальності за допомогою обмеженого числа параметрів для вивчення його основних структурних або функционных характеристик.

6. Моделюючі програми вільної композиції, що надають у розпорядження того, кого навчають, основні елементи й типи функцій для моделювання певної реальності.

7. Програми типу «мікросвіт», схожі на імітаційно-моделюючі, однак не відбивають реальність; в ідеалі - уявлюване навчальне середовище, створюване при участі викладача.

8. Інструментальні програмні засоби, що забезпечують виконання конкретних операцій, наприклад, обробку тексту, складання таблиць, редагування графічної інформації.

9. Мови програмування: системи кодування, що дозволяють управляти комп’ютером.

Приведена класифікація дозволяє вірніше визначити дидактичну функцію програми при плануванні комплексного й тривалого навчання [10,с. 98].

В області викладання іноземних мов існує величезна кількість програмного забезпечення для вивчення безпосередньо мови.

— Програми загального характеру, що припускають навчання всім видам мовної діяльності: читанню, говорінню, аудиюванню та письму.

Таких програм існує безліч. Наведемо як приклад деякі з них.

Навчальний курс Reward зарекомендував себе ще в традиційному виді, але вже кілька років учителя й учні можуть скористатися електронною версією цього курсу Reward Іnteractіve. Користувачам буде доступна система дистанційного навчання через Інтернет. Відмітною рисою цього курсу від подібних є те, що в нього включаються письмові вправи творчого характеру, перевірити які може тільки живий викладач, можливе спілкування в реальному часі, причому не тільки в текстовому, але й у голосовому режимі (у програмі ця функція називається «Форум»). Крім того, курсом передбачені мережні ігри й одержання учнями останніх новин англійською мовою.

Серія програм по німецьких, англійських, французьких мовах «Швидкий старт» .

— Програми, що припускають навчання одному аспекту мови: фонетиці, граматиці.

Найбільш відомими програмами цього пункту є Professor Hіggіns. Англійський без акценту — навчання фонетиці англійської мови. Особливістю даної програми є порівняння власної вимови з еталонним не тільки на слух, але й візуально.

— Програми, що припускають навчання одному-двом видам мовної діяльності. Такі програми з’явилися порівняно недавно. Як приклад можна привести програму серії Englіsh Readіng Club, що включає кілька літературних добутків, які оформлені таким чином, що текст можна читати, слухати (всі тексти озвучені англомовними носіями мови), коректувати вимову за допомогою убудованої відомої методики Re-Wіse. Крім цього, після кожної глави можна знайти спеціальні вправи, спрямовані на розвиток основних мовних навичок — на перевірку розуміння прочитаного, закріплення граматичних конструкцій, активізацію нових слів, прогнозування сюжету й т.п.

— Різні довідкові матеріали в електронному виді.

— Словники. Найбільш відомими є словники сімейства ABBYY Lіngvo й Multіlex.

— Енциклопедії: Brіtannіca Encyclopedіa, Mіcrosoft Encarta Encyclopedіa Standard.

Для орієнтації в такій кількості програмного забезпечення вчитель повинен навчитися аналізувати програми на технічному, ергономічному, психолого-педагогічному й інтерактивному рівнях[18, с. 277].

На закінчення необхідно відзначити, що інформаційна культура — це не тільки вміння працювати із прикладним програмним забезпеченням, уміння програмувати, це, крім того, глибоке проникнення в суть процесів обробки інформації. Майбутній учитель іноземної мови одержав доступ до величезного обсягу автентичної інформації різного виду, однак використати неї в освітньому процесі без обробки неможливо. Головне при роботі з автентичним матеріалом не кількість пророблених учнями документів, а якість їхньої дидактичної обробки, тобто використання спеціальної методики, спрямованої на розвиток повноцінного вміння сприймати мовний та соціокультурный матеріал.

1.2 Використання ІКТ при вивченні ІМ у середній школі

Проблема зближення теоретичної освіти з практичним застосуванням знань в реальному житті не нова, але вона не втратила своєї актуальності і сьогодні. Комп’ютерні технології надали нові можливості у вирішенні цієї проблеми.

Удосконалення процесу підготовки фахівців потребує не тільки поліпшення якості навчальних планів і програм, а й зумовлює також новітнє осмислення професійного розвитку майбутнього фахівця, який повинен володіти новітніми інноваційними технологіями.

Входження України в Європейський освітній простір, проблема розвитку ринкових та економічних відносин, вдосконалення процесів інтеграції, підвищення вимог суспільства, розвиток технологій, комп" ютеризація навчального процесу зумовлюють необхідність удосконалення змісту і форм підготовки спеціалістів у системі вищої освіти з самого початку навчання[13, с. 170].

Поряд з проведенням широкомасштабної наукової роботи, спрямованої на вдосконалення навчально-виховного процесу у вищій освіті актуальним становиться використання комп’ютерних технологій при підготовці конкурентоспроможних фахівців.

Застосування найновіших засобів інформаційної технології в різних галузях людської діяльності, в тому числі і в освіті, набуває все більшої актуальності. В вітчизняних та зарубіжних виданнях комп" ютеризація учбового процесу розглядається як один з актуальних факторів організації навчання тому чи іншому предмету.

Застосуванню комп’ютерів для навчання англійської мови приділяється в останні роки велика увага. Різноманітні електронні підручники, контролюючі програми, електронні словники, редактори текстів, енциклопедичні програми можуть бути успішно використані в цілях навчання англійській мові [21, с. 64].

Використання комп’ютера дозволяє працювати над усіма видами мовної та мовленнєвої діяльності.

Навчаючі програми і комп’ютерні учбові посібники займають центральне місце у програмному забезпеченні навчання іноземної мови.

Важливою частиною впровадження нових технологій навчання, пов’язаних з застосуванням комп’ютерних технологій, є використання електронних підручників, які враховують індивідуальні особливості, студент може працювати за власним темпом та викладач може перевірити виконану роботу на відстані, можливості комп" ютера дозволяють подавати навчальний матеріал наочно, студент одразу бачить результати (оцінка, бали), те саме завдання можна виконувати кілька разів, поки не буде досягнуто потрібного результату, можна виконувати одразу кілька видів тренувальних вправ: читання і говоріння[10, с. 105].

Комп’ютер стає звичайним засобом освіти, помічником викладача у викладанні предметів курсу. Звичайно, комп" ютерне навчання не замінить викладача. У вивченні іноземних мов найбільш перспективним є комплексний підхід у виборі засобів навчання. Комп" ютер — це одна із складових сучасних методик викладання іноземних мов, це чудовий засіб активізації учбового процесу на етапах вивчення нового матеріалу, тренування та контролю за його засвоєнням. Наявність посібників для вивчення англійської мови, книг, брошур, аудіо-, відеокасет, що представлені сьогодні на полках магазинів, може злякати. Тут на допомогу прийде комп’ютер. Завдяки йому студент зможе тренувати свої знання у письмі, говорінні, читанні і аудіюванні. Та треба пояснити, що комп’ютер не може бути єдиним джерелом поповнення знань. Не можна втрачати можливості читати книги, слухати радіо, говорити з співбесідниками на мові, що вивчається.

Удосконалюючи методику використання нових інформаційних технологій, викладачі Лисичанського коледжу розробляють нові навчальні та контролюючі програми з англійської мови, щоб проводити нестандартні уроки, тренувальні лексико — граматичні вправи [4,с. 215].

Для вивчення англійської великі можливості надає Інтернет. Звертання до Інтернету як до джерела інформації дозволяє отримати доступ до різноманітних текстових, звукових та відеоматеріалів на мові, що вивчається.

В наш час всі розуміють, що Інтернет володіє колосальними інформаційними можливостями і не менш вражаючими послугами. Однак не треба забувати, що якими б властивостями не володів той чи інший засіб навчання, інформаційно — предметне середовище, на першому місці стоять дидактичні задачі. Інтернет з усіма ресурсами та можливостями — засіб реалізації цих цілей.

Отримана із Інтернету інформація завжди актуальна, аутентична за змістом, формою і функціями, підготовлена професіоналами, має високу якість, кольорова, з фотокартками.

Однак із вказаними перевагами пов’язані і певні недоліки, наприклад, великий обсяг інформації і її складність. Аутентична інформація не складається, як правило, для навчальних цілей, тому вона не структуризована і методично не оброблена.

Зрозуміло, що прямий вхід до Інтернету на уроці практично виключається, оскільки навряд чи можна знайти достатню кількість обладнаних кабінетів.

Слід зазначити, що викладачі Лисичанського педагогічного коледжу мають нагоду користуватися послугами комп’ютерних лабораторій, які налічують 10 комп’ютерів та мають доступ до Інтернету. Кожен викладач намагається використати цю можливість. Викладачі можуть скористатися такими можливостями Інтернету:

— до заняття викладач може дібрати ті чи інші аутентичні матеріали різного ступеня складності для читання по темі; знайомитися з матеріалами культури, що включають в себе мовний етикет, особливості мовної поведінки, традицій країни, мова якої вивчається;

— використання анімаційних програм в яких присутній звук, для розвитку навичок аудіювання;

— провести усне обговорення отриманих по електронній почті листів партнерів;

— провести в групах співробітництва обговорення, дискусію по тій чи іншій проблемній інформації, що отримали із ресурсів мережі Інтернет

— провести лінгвістичний аналіз певних повідомлень, висловлювань носіїв мови;

— використовувати художні твори авторів мови, отримані в віртуальних бібліотеках;

— використовувати матеріали електронних граматичних довідників, матеріалів дистанційних курсів.

Мережу Інтернет можна використовувати і для самостійної роботи, студент може розмовляти у реальному часі з носіями мови, знайти додаткову інформацію.

Таким чином, використовуючи інформаційні ресурси мережі Інтернет, можна, інтегруючи їх в учбовий процес.

Для того щоб правильно визначити місце і роль Інтернету в навчанні англійській мові, необхідно, перш за все, знайти для себе чіткі відповіді на запитання: для кого, для чого, в якому обсязі він повинен використовуватися.

Таким чином, комп’ютери стають реально досяжними для освіти, їх технічні можливості постійно удосконалюються, і, хоча сучасні засоби комп’ютерного навчання не позбавлені недоліків, використання комп’ютерних технологій є невід'ємною частиною учбового процесу.

РОЗДІЛ ІI. УДОСКОНАЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ — КОМП’ЮТЕРИЗАЦІЯ

2.1 Передумови та проблеми використання ІКТ Завдання сучасного вузу — підготовка конкурентоспроможного фахівця. Інформаційний бум, що супроводжує наше життя, змушує викладачів переглядати традиційні форми роботи, переосмислювати зміст освіти. Розвиток науки, суспільства, нових технологій зростає настільки швидкими темпами, що нові знання досить швидко втрачають свою актуальність, застарівають. Психологічний підхід в освіті не здатний на сучасному етапі розвитку суспільства та системи освіти залишатися провідним, як, наприклад, 50 років тому. Зараз багатьом фахівцям став звичним термін «період напіврозпаду знань». Це проміжок часу, за який знання застарівають на 50%. У сфері високих технологій цей період становить два роки. В інших галузях він може досягати шести-восьми років. Але в будь-якому разі він дуже короткий і весь час скорочується[14, с. 318]. У зв’язку з цим в останнє десятиліття активно впроваджуються інноваційні методики, які використовують нові, прогресивні технології. Але можна використовувати перевірені форми і методи роботи, привносячи в них елемент творчості, нестандартності, що не в меншій мірі сприяє розвитку думаючих молодих людей, здатних творчо, нестандартно підходити до вирішення проблем, приймати самостійні рішення.

У сучасній вищій школі існує чимало прийомів, способів і методів, які будують творчу активність студентів.

Швидке зростання і розвиток інформаційних технологій запропонували кращий зразок дослідження нової навчальної моделі. У результаті мультимедійні технології відіграють важливу роль у навчанні англійської мови. Однак, деякі викладачі так покладаються на технології, що у навчальному процесі з’являється маса недоліків. Щоб зробити використання технологій більш ефективним і практично цінним для навчання англійської мови, розглянемо пропозиції і стратегії, аналізуючи проблеми з використанням мультимедійних технологій. Двадцять перше століття — епоха глобалізації, в яку дуже важливо засвоїти один або багато різних іноземних мов, і англійська мова тут на першому місці. З швидким розвитком науки і техніки, появою і розвитком мультимедійних технологій і їх застосуванням в навчанні, традиційна навчальна модель стала застарівати, порівняно з сучасними методиками навчання англійської мови і тому мультимедійні технології (показ аудіо, графіки, ефекти мультиплікації) грають важливу роль у навчанні англійської мови в мультимедійному класі і встановлюють сприятливу базу для реформ та досліджень навчальної моделі. Доведено, що мультимедійні технології відіграють важливу роль у розвитку дій та ініціативи студента і посилення навчального ефекту в кабінеті англійської мови[10, с. 177].

В даний час стереотипні традиційні навчальні методи та навколишнє середовище непопулярні, в той час як мультимедійний технологічний показ, аудіо, візуальні мультиплікаційні ефекти, природно, дають нам більший доступ до інформації. Крім того, з такими особливостями, які забезпечують мультимедійні технології відбувається дуже ефективне функціонування, що досить підвищує до них інтерес студентів і спонукає їх до активної роботи в класі.

Традиційне навчання спрощує здатність студентів осягати іноземну мову і перешкоджає їх розумінню структури і функції мови, робить студентів пасивними одержувачами знань. Таким чином важко досягати комунікативної мети. Мультимедійне забезпечення навчального курсу в університеті може активізувати погляди студентів; візуальне і яскраве мультимедійне забезпечення навчального курсу перетворює уроки англійської мови на цікаву подорож до англомовної країни[16, с. 257]. І групове обговорення, особисте обговорення і дебати можуть також запропонувати більше можливостей для комунікації як серед студентів, так і між учителем та студентами. Таким чином, мультимедійні технології в навчанні унікальні і цілком збільшують активне мислення студентів і їх комунікативні здібності в соціальній практиці.

У практичному навчанні англійської є невідповідним дублювання текстового матеріалу на екрані так, щоб положення вчителя було проігноровано. Щоб гарантувати ефективність мультимедіа у навчанні, потрібно відзначити що:

Ш — якість програмного забезпечення навчального курсу не єдина мета;

Ш — монітор не може замінити дошку;

ШPowerPoint не може зайняти місце думки студентів;

Ш — традиційні навчальні інструменти та пристрої не можна упускати;

Ш — мультимедійними технологіями не варто зловживати.

Деякі викладачі можуть мати невірне поняття, коли вони повністю застосовують мультимедійні технології в своєму навчанні. Також вважається, що, чим більше використовуються мультимедійні технології, тим краща атмосфера може вирости в класі, чим більш активно студенти зайняті в класі, тим більш легкий доступ студентів до матеріалу. Очевидно, студенти показують деякий інтерес, але фактично, вони відчувають тільки бажання спостерігати. Практично, чим більш розсіяна увага, яку звертають студенти, тим більше втручання необхідно при передачі інформації, і тим менше студенти сприймають мовний матеріал[8, с. 231].

Зрозуміло, що незважаючи на недоліки, застосування мультимедійних технологій допомагає у навчанні. Під час практичного навчання це — частина повної навчальної процедури. Практично, якщо мультимедійні технології були б належним чином використані в навчанні англійської мови, студенти могли б практично використовувати розмовні та аудіо матеріали та розвинути їх у повній потужності, такою і є мета при введенні мультимедійних технологій у сучасне навчання.

З розвитком сучасних технологій, використання мультимедіа стало новим засобом навчання для самих викладачів і визначило критерії оцінки здібностей вчителя.

З появою цих технологій зріс практичний підхід до вивчення мови, підхід, який був колись захищений вченими, теоретиками, та освітніми психологами протягом багатьох років. Провідні інформаційні технології, такі як візуалізація, цифрове моделювання, перетворення в цифровий формат, моделювання, ігри, віртуальні світи, разом ці системи навчання різко збільшують вивчення складних понять, переводячи абстракції в контексти реального світу і забезпечуючи налаштовану інструкцію і індивідуалізовані оцінки [19, с. 219]. Щоб реалізувати повний потенціал цих технологій і гарантувати їх розповсюдження у всіх навчальних закладах, необхідно провести великомасштабні дослідження їх розвитку, перевірити і поширити інструменти для створення провідних систем навчання.

2.2 Необхідна умова освіти — ІКТ навчальний іноземний граматичний комп’ютер Необхідною умовою інформатизації освіти є готовність школярів до використання нових інформаційних технологій навчання. За твердженням академіка АПН України В.М. Мадзігона: «Реформування всіх сторін життя суспільства, його демократизація, а також породжений науково-технічною революцією інформаційний вибух вимагають творчого осмислення цих процесів педагогікою і психологією для вироблення стратегії розвитку народної освіти в Україні» [9,с. 39].

Використання нових інформаційних технологій (ІТ) в навчанні дає можливість вивчати на якісно новому рівні не тільки навчальні дисципліни природничо-наукового циклу, але і гуманітарні. Для студентів мовних спеціальностей лінгвістичних вищих навчальних закладів (ВНЗ) комп’ютер стає, насамперед, засобом навчально-пізнавальної та науково-дослідної діяльності, ефективним інструментом інтенсифікації процесу навчання, що дозволяє вирішувати не тільки стандартні задачі, але і задачі, що вимагають творчого підходу.

Сучасні інформаційні технології розвиваються досить швидкими темпами, тому майбутній вчитель має постійно підвищувати рівень освіченості, інформаційної культури, відповідності своєї професійної підготовки сучасному рівню науки. В наш час це неможливо без використання засобів ІТ, володіння елементарними основами роботи на ПК. Сьогодення вимагає від учителя не просто ознайомлювати учнів з певними знаннями, а вчити їх мислити, структурувати інформацію та цілеспрямовано відбирати необхідне. Сучасний учитель повинен нести учням не просто нові знання, а новий тип оволодіння інформацією.

Аналіз останніх досліджень. Розглядаючи актуальні проблеми реалізації стратегії мовної освіти в Україні академік АПН України, професор Л.І. Мацько говорить " … в державі створюється система мовної освіти, яка повинна забезпечити обов’язкове оволодіння громадянами України державною мовою та надавати можливість вивчати іноземні мови". Вона стверджує, що в єдності цих компонентів мовна освіта сприяє та сприятиме формуванню високої мовної культури та мовної компетенції громадян України, поваги до державної української мови, вихованню толерантного ставлення до носіїв різних мов і культур та надаватиме можливість виходу громадянам України у зарубіжний мовний простір.

Вивчаючи та аналізуючи стан навчання іноземних мов (ІМ) в школі, дослідники стверджують, що в теперішній час вчителі ІМ на всіх етапах зустрічаються з такими проблемами розвитку шкільної освіти [14,с. 119]: невідповідність змісту існуючих традиційних підручників і знань, породжених новою науковою парадигмою; протиріччя між зростаючим обсягом інформації, який потрібно дати учневі та обмеженою кількістю навчального часу; протиріччя в логіці викладу змісту підручників, де завжди проглядається прагнення руху від загального до частинного, у той час, як процес пізнання в цілому йде зворотним шляхом; недостатнє врахування психофізіологічного розвитку учнів і їх індивідуальних здатностей до навчання; відставання розвитку методики навчання як науки від сфери застосування її викладачами.

Одна із закономірностей методики навчання іноземній мові говорить: навчання повинно базуватися на розвитку у школярів слухомоторних зв’язків в результаті виконання ними усних вправ та в індивідуальному режимі. На жаль, практично всі підручники ІМ не враховують ці особливості предмету та мають направлення на якогось середнього учня. Як вважає В. В. Бебих: «…традиційні форми роботи з вітчизняними посібниками вже не є ефективними на сьогодні». Крім того, зазначають спеціалісти, запропоновані в них вправи не завжди мають комунікативну спрямованість .

Виникає необхідність звертатись до сучасних зарубіжних видань, в яких дотримується принцип комунікативності, пропонується широкий спектр завдань та вправ. Вчителі часто адаптують навчальний матеріал до своїх потреб або підбирають його з різних джерел. Така ситуація сприяє творчому пошуку вчителів в плані методичних та дидактичних розробок, застосуванню нових технологій навчання.

Необхідно відзначити, що пошук шляхів і засобів, які б сприяли можливо більш ефективному навчанню ІМ, завжди був у центрі уваги теоретиків і практиків педагогіки. В процесі вирішення цих проблем вчителі змушені шукати нові ефективні методи та форми навчання ІМ. У пошуках ефективних шляхів формування та вироблення стратегії мовної освіти педагогічна наука звертається до різних джерел та залучає сучасні інноваційні засоби, які включають в себе засоби інформаційних технологій.

Опираючись на наукові дослідження [6,с. 34; 5, с. 230;] застосування засобів ІТ в навчально-виховному процесі навчання ІМ було визначено, що вони можуть виступати як об'єкт вивчення та як засіб забезпечення навчальної діяльності учасників процесу навчання. Науковці стверджують, що на певних етапах навчання ІМ ПК доповнює викладача, коли викладач з його застосуванням презентує: джерело навчальної інформації (яке частково або повністю замінює інформацію від викладача або підручника); наочний посібник (якісно нового рівня з можливостями відео ефектів та телекомунікації); індивідуальний інформаційний простір; тренажер; засіб діагностики і контролю.

ПК може виступати також як робочий інструмент і засіб навчання. У функції робочого інструменту ПК виступає як: засіб підготовки документів та їх зберігання; засіб моделювання (в тому числі мовленнєвого). Функцію засобу навчання ПК виконує під час [11, с. 233]: створення програмних продуктів; застосування різних інформаційних середовищ.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Найбільш розповсюдженим видом із усієї різноманітності засобів нових ІТ, що використовуються у навчально-виховному процесі вивчення ІМ, є прикладні програмні засоби (ПЗ) та, зокрема, ПЗ навчального призначення. Використання мультимедійних педагогічних програмних засобів у навчанні ІМ дозволяє доповнити методичне забезпечення такими засобами як, наприклад: комп’ютерні курси, демонстраційні та модульні програми, навчальні програми, програми-тренажери, перекладачі, електронні словники, енциклопедії.

За висловлюванням О.А. Палій [16, с. 342], засоби ІТ стимулюють розвиток внутрішнього мовлення як основи мовленнєво-розумової діяльності, зокрема, таких як мислення, сприймання, уваги та пам’яті; підтримують інтерес до заняття; стимулюють іншомовну мовленнєву діяльність; створюють та підсилюють мотивацію; відкривають додаткові можливості рефлексії; розширюють можливості подання інформації. Аудіовізуальні засоби навчання ІМ поєднують у собі мовний та позамовний елементи навчання. Використання ІТ відкриває значні додаткові резерви підвищення ефективності навчання ІМ та вносить зміни в усі компоненти навчально-виховного процесу: зміст, методи, засоби, мету та форми навчання.

Важливо відзначити, що використання ІТ в навчально-виховному процесі ні в якому разі не заміняє спілкування з учителем та очне навчання, а лиш доповнює його з метою покращити та розширити знання, які передбачені програмою навчання.

Підтримуючи твердження фахівців в тому, що ціль навчання ІМ — це комунікативна діяльність учнів (практичне володіння ІМ), задачі вчителя — активізувати діяльність кожного учня в процесі навчання, створити ситуації для їх творчої активності, можна стверджувати, що використання сучасних засобів таких, як Інтернет-технології, а також навчання в співробітництві і проектній методиці дозволяють вирішувати ці задачі.

Звичайно, на уроках ІМ не можна використовувати засоби ПК постійно, тому що є безліч інших задач, вирішити які можна лише при безпосередньому спілкуванні з учителем. Але і недооцінювати роль уроків, які проводяться з застосуванням телекомунікаційних засобів мережі Інтернет та використанні засобів ІТ, не можна.

Для того, щоб забезпечити ефективність використання засобів ІТ в навчальних цілях, учитель має знати місце ПК в навчально-виховному процесі навчання ІМ, функції та дидактичні можливості ПК у навчально-виховному процесі, бути обізнаним з методикою використання засобів ПК як засобу навчання. Майбутній вчитель ІМ зобов’язаний постійно дбати про власний рівень само освіченості, інформаційної культури, відповідність фахової підготовки сучасному рівню науки[16, с. 342].

ВИСНОВКИ Сучасне суспільство ставить перед учителями завдання розвитку особистісноважливих якостей школярів, а не тільки передачу знань. Гуманізація освіти припускає ціннісне відношення до різних особистісних проявів школяра. Знання ж виступають не як мета, а як спосіб, засіб розвитку особистості. Найбагатші можливості для цього надають сучасні інформаційні комп’ютерні технології (ІКТ).

У першому роздіді даної роботи було визначено потребу використання ІКТ при вивченні ІМ у середній школі .Першочергового значення набувають відповідні методичні системи навчання, а також системи підготовки вчителя до використання ІКТ в навчальному процесі. Одна із основних проблем загальнотеоретичної підготовки студентів до вчительської діяльності із використанням ІКТ є відсутність методичного забезпечення: спеціально розроблених навчально-методичних посібників, лабораторних практикумів, на яких школярі мали б змогу не тільки отримувати знання з використанням ІКТ, а репрезентувати результати своїх досліджень із запропонованої тематики.

На основі аналізу методичної літератури та мультимедійних програм за даною темою ми визначили та дослідили дидактичні проблеми через упровадження інформаційних технологій при вивченні ІМ.Так, для досягнення вчителями іноземних мов обов’язкового рівня володіння основами ІКТ необхідно, щоб підготовка до вивчення та використання ІКТ ще у навчальному процесі велася з урахуванням спрямованості навчання, забезпечуючи відповідний обсяг міцних знань, умінь і навичок, який дозволить упевнено використовувати вчителем компоненти ІКТ у своїй майбутній професійній діяльності. Подальше удосконалювання знань та умінь основ ІКТ має здійснюватися в процесі самої діяльності в школі з застосуванням відповідного комплексу знань, умінь і навичок основ ІКТ, отриманих під час навчання у школі.

У дугому розділі даної роботи було виявлено та досліджено дидактичні проблеми використання ІКТ. З розвитком сучасних технологій, використання мультимедіа стало новим засобом навчання для самих викладачів і визначило критерії оцінки здібностей вчителя.

Так, з появою цих технологій зріс практичний підхід до вивчення мови, підхід, який був колись захищений вченими, теоретиками, та освітніми психологами протягом багатьох років. Провідні інформаційні технології, такі як візуалізація, цифрове моделювання, перетворення в цифровий формат, моделювання, ігри, віртуальні світи, разом ці системи навчання різко збільшують вивчення складних понять, переводячи абстракції в контексти реального світу і забезпечуючи налаштовану інструкцію і індивідуалізовані оцінки. Щоб реалізувати повний потенціал цих технологій і гарантувати їх розповсюдження у всіх навчальних закладах, необхідно провести великомасштабні дослідження їх розвитку, перевірити і поширити інструменти для створення провідних систем навчання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Богданов І., Сергєєв О. Школа сідає за комп’ютер (практична можливість та дидактична доцільність інформаційних технологій) // Відкритий урок. — 2004. — № 1−2. — С. 18−20.

2. Вєтрова І., Вєрбенко В. Перше слово — «мама», друге — «комп'ютер» // Відкритий урок. — 2004. — № 1−2. — С. 49−51.

3. Грецька О. О. Використання електронних енциклопедій у навчанні іноземних мов // Іноземні мови. — 2002. — № 2. — С. 38−40.

4. Державний стандарт базової і повної середньої освіти (іноземні мови) // Іноземні мови. — 2004. — № 1. — С. 3−8.

5. Киршев С. П. Компьютер как средство повышения эффективности учебного процесса / Киршев С. П., Киршева Н. В. // Труды ученых ГЦОЛИФКа: 75 лет: Ежегодник. — М., 1993. — С. 162−167.

6. Китайгородская Г. А. Методические основы интенсивного обучения иностранным языкам. — М.: Наука, 1969.-308с.

7. Костюк Т. Діти — справжні рушії прогресу // Відкритий урок. — 2004. — № 1−2. — С. 28−29.

8. Крутецкий В. А. Психология.-М.: Просвещение, 1980 — 352с.

9. Кужель О. М. Можливості використання мультимедійних курсів у навчанні читання на початковому ступені середньої школи // Іноземні мови. — 2001. — № 2. — С. 8−10.

10. Лаутербах Р., Фрей К. Программное обеспечение процесса образования// Перспективы. Вопросы образования. 1988. N 3. с.70−79.

11. Леклерк М., Дюбок Л., Бегин И. Оценка обеспечения программ в Канаде// Перспективы. Вопросы образования. 1988. N 4. с.97−104.

12. Ляховицкий М. В., Кошман И. М. Технические средства в обучении иностранным языкам. — М.:Просвещение, 1981.-144с.

13. Макад Бенджамен М., Рей Б. Микро ЭВМ в образовании: опыт Кении// Перспективы. Вопросы образования. 1988. N 4. с.51−61.

14. Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах / Колект. автор. під керівн. С.Ю.Ніколаєвої. — К., 1999. — с.142 -186, 318с.

15. Современные теории и методики обучения иностранным языкам / Под общ. ред. Л. М. Федоровой, Т.И. РязанцевойМ.: Издательство «Экзамен», 2004.-320с.

16. Палій О. А. Методичний огляд мультимедійних комп’ютерних курсів з німецької мови // Іноземні мови. — 2001. — № 1. — С. 62−64.

17. Основы методики преподавания иностранных языков. /Под ред.В. А. Бухбиндера, В.Штраусса. — К.: Вища школа, 1986. — с.227−263, 323с.

18. Очерки методики обучения устной речи на иностранных языках. К.: Изд-во при Киевском ун-те, 1980, с.11−32; 68−78; 191−201.

19. Панова Л. С. Обучение иностранному языку в школе.-К.: Рад.шк., 1989.-144с.

20. Пассов С. И. Урок иностранного языка в средней школе. — М.: Просвещение, 1988.-223с.

21. Рогова Г. В., Верещагина И. Н. Методика обучения английскому языку на начальном этапе в средней школе. — М., 1988.

22. Рогова Г. В., Рабинович Ф. М., Сахарова Т. Е. Методика обучения иностранным языкам в средней школе. — М.: Просвещение, 1991. с.123−138, 287с.

23. Сердюков П. И. Методические аспекты компьютеризированного обучения иностранным языкам // Іноземні мови. — 1995. — № 3−4. — С. 54−57.