Результати та їх обговорення

За 10 останніх років до клініки дитячих інфекцій було госпіталізовано 95 дітей з клінічно підтвердженим діагнозом грипу. У 22 з них відмічалися різноманітні симптоми ураження нервової системи. Це були діти віком від 3 місяців до 12 років, переважно від 1 до 7 років (15 дітей), здебільшого хлопчики (16 дітей). Серологічно діагноз грипу підтверджений у 12 дітей (у 10 хворих — А-2, у двох — В).

Клініцисти давно спостерігали вплив преморбідного фону на розвиток уражень центральної нервової системи через грип, що підтверджено й нашими дослідженнями. Сімнадцять дітей були під наглядом невропатолога з приводу перинатального неврологічного дефіциту й резидуальної енцефалопатії, у п’ятьох були фебрильні судоми, патологічні пологи — у шести. Майже в усіх дітей в анамнезі часті ГРВІ, у чотирьох — хронічний тонзиліт.

Значну роль в ураженні нервової системи при грипі має і сам збудник. Під час спалаху грипу А-2 (Гонконг) у 1962;1973 роках у СРСР ранні неврологічні ускладнення спостерігалися в 16,8% дітей [4]. За нашими даними, вони складають у різні роки від 0,02 до 2,6% від загальної кількості хворих на грип дітей.

Розвиток неврологічної симптоматики при грипі спостерігається в різні терміни й відрізняється багатою різноманітністю клінічних проявів, що представлено в табл. 1. Слід також підкреслити, що неврологічні симптоми виявлялись у дітей, як правило, в перші три дні захворювання (95%) і мали швидку зворотну динаміку протягом 1−2 тижнів за винятком важких енцефалітів, що закінчились летально. У дітей раннього віку були ознаки ураження підкоркових структур у вигляді тремору кінцівок і насильних рухів язика, а також симптоми мозочкових розладів. Крім того, до клінічних особливостей грипу в дітей перших місяців життя слід віднести поступовий початок, вірогідність розвитку серозного менінгіту, енцефаліту на тлі мінімальних катаральних симптомів. Це повинні пам’ятати дільничні лікарі, бо надання етіопатогенетичної допомоги таким дітям на 3−4 добу захворювання, як правило, не ефективне.

В однієї дитини віком 11 років з підтвердженим діагнозом грипу (А- 1) розвинувся синдром Гуільяно-Барре. Дитина видужала, але залишилися психоневрологічні ускладнення.

Порушення на очному дні, виявлені у восьми дітей, включали зміни тонусу судин сітківки у вигляді артеріо-венозної дисоціації (спазм артерій і нерівномірне розширення вен). У половини дітей спостерігався локальний застій дисків зорових нервів, гіперемія диску зорового нерву й нечіткість його межи.

У чотирьох дітей були психосенсорні розлади з епісиндромом. Однак це були діти з обтяженим преморбідним анамнезом, і ми вирішили, що перенесений грип лише виявив цю патологію.

Ізольованих серозних менінгітів при грипі ми не зустрічали, але чотирьом дітям за наявності менінгеального синдрому була зроблена люмбальна пункція, де виявлялося лише незначне підвищення клітин (лімфоцитів).

Комп’ютерна томографія мозку, зроблена чотирьом дітям у зв’язку з дуже важким станом енцефаліту, виявила тільки ознаки набряку речовин мозку без осередкової патології.

Таблиця 1. Перелік неврологічних симптомів при грипі у дітей.

Померли шестеро дітей, у яких діагноз грипу підтверджений серологічно, у всіх виявлений вірус грипу А-2. Причому чотирьом дітям первинно був поставлений діагноз синдрому раптової смерті. П’ятеро дітей були віком від 2 до 10 місяців, і одна дитина — три роки. Патологоанатомічний і судово-медичний розтини померлих дітей виявили катарально-десквамативний трахеобронхіт, що поєднувався з осередками ураження мозку: значні розлади кровообігу з ланками крововиливів у тканину мозку, дегенеративні зміни і десквамація ендотеліальних клітин на тлі всебічних дистрофічних змін у всіх органах. Це поєднувалось з периваскулярним і перицелюлярним набряком, інколи зустрічались капілярні стази. У м’яких оболонках значний набряк, вони різко повнокровні, дифузна, переважно круглоклітинна інфільтрація.

До патологоанатомічних знахідок у чотирьох дітей з попереднім діагнозом синдрому раптової смерті слід віднести: значний розлад кровообігу й різну за ступенем інтенсивності клітинну проліферацію.

Розлад кровообігу виявлявся у вигляді стазу, крововиливу, дифузного й периваскулярного набряку. Інколи спостерігалися гіалінові тромби. Майже в усіх дітей виявлялись проліферати, що мали периваскулярний характер і знаходились у перивентрикулярній області. У судинних сплетеннях мозку виявлялись гіперемія, крововиливи, набряк. Крім того, відмічалась проліферація епендимної глії шлуночків головного мозку. Гістологічне дослідження м’яких мозкових оболонок у двох дітей виявило набряк, гіперемію, дрібні крововиливи й інфільтрацію лімфоїдними й макрофагальними клітинами. Аналогічні ураження судинної системи виявлялися й у легенях: значні ознаки високої проникності судинних стінок, розширення і стази в капілярах міжальвеолярних перегородок, периваскулярні крововиливи й патологоанатомічні ознаки вірусної пневмонії. неврологічна симптоматика грип набряк До цієї групи дітей треба було б віднести і 10 випадків смерті від синдрому Рея, оскільки грип є частою причиною його розвитку. І хоча ці діти потрапляли до лікарні у дуже важкому стані, помирали, як правило, у перші дві доби і не були обстежені на грип, патологоанатомічні знахідки у вигляді набряку мозку, жирової дегенерації печінки, тяжкого бронхіту і трахеїту в деяких дітей можна з більшою часткою упевненості вважати типовими проявами грипу.