Розробка мультимедійного навчального комплексу з дисципліни «Теорія кольору»

http://www..ru/

Реферат

Обсяг — 88 стор.; 10 ілюстр.; 7 табл.; 1 додаток; 25 джерел.

Ключові слова: мультимедіа, розробка, електроні видання, комплекс, електроний підручник, навчальній комплекс.

Об'єкт дослідження: засоби та технології розробка мультимедійного електронного навчального комплексу Предмет дослідження: є методичне забезпечення процесу розробки мультимедійного навчального комплексу з дисципліни «Теорія кольору».

Мета роботи: розробка мультимедійного електронного навчального комплексу.

Ключовим аспектом просування підприємства на ринок є розробка мультимедійного електронного навчального комплексу. Особливо це стосується навчальних закладів, оскільки кожен електронний підручник має свою структуру змісту, яка являє собою певну ієрархію. У всіх електронних підручниках програмно реалізується можливість швидкого переходу на будь-який структурний елемент підручника (розділ, підрозділ, таблицю, фотографію, схему, аудіо-відеозапис тощо).

Магістерська кваліфікаційна робота складається із п’яти розділів: теоретичного, практичного, економічного, охорони праці й дидактичного. У теоретичному розділі проаналізована предметна область об'єкта дослідження: поняття мультимедіа, проведений аналіз розробки мультимедійних підручників, проведене порівняння програмних засобів захисту. У практичному розділі дані методичні рекомендації що до мультимедійного підручника, а також показана методика реалізації розробки. У економічному розділі була розрахована точка беззбитковості. У розділі охорони праці були проаналізовані санітарно-гігієнічні умови праці й дані рекомендації щодо удосконалення умов праці. Дидактичний розділ містить рекомендації щодо того, як розробити мультимедійний електроний навчальній комплекс.

Реферат

Объем — 88 стр.; 10 илюстр; 7 табл.; 1 приложение; 25 источников.

Ключевые слова: мультимедиа, разработка, электронные издания, комплекс, электронный учебник, учебной комплекс.

Объект исследования: средства и технологии разработка мультимедийного электронного учебного комплекса Предмет исследования: является методическое обеспечение процесса разработки мультимедийного учебного комплекса по дисциплине «Теория цвета».

Цель работы: разработка мультимедийного электронного учебного комплекса.

Ключевым аспектом продвижения предприятия на рынок является разработка мультимедийного электронного учебного комплекса. Особенно это касается учебных заведений, поскольку каждый электронный учебник имеет свою структуру содержания, которая представляет собой определенную иерархию. Во всех электронных учебниках программно реализуется возможность быстрого перехода на любой структурный элемент учебника (раздел, подраздел, таблицу, фотографию, схему, аудио-видеозапись и т. д.).

Магистерская квалификационная работа состоит из пяти разделов: теоретического, практического, экономического, охраны труда и дидактического. В теоретическом разделе проанализирована предметная область объекта исследования: понятие мультимедиа, проведен анализ разработки мультимедийных учебников, проведено сравнение программных средств защиты. В практическом разделе данные методические рекомендации что до мультимедийного учебника, а также показана методика реализации разработки. В экономическом разделе была рассчитана точка безубыточности. В разделе охраны труда были проанализированы санитарно-гигиенические условия труда и даны рекомендации по совершенствованию условий труда. Дидактический раздел содержит рекомендации относительно того, как разработать мультимедийный электронный учебной комплекс.

мультимедійний навчальний електронний посібник

Abstract

Volume — 88 pages, 10 Ilustre, 7 tabl., 1 annex with 25 sources.

Keywords: multimedia, design, electronic publishing, complex, electronic textbook, a training complex.

Object of research: tools and technologies development of a multimedia e-learning complex

Subject of research: a methodological support of the process of developing a multimedia training package on the discipline of «Theory of Colors.

Purpose: development of a multimedia e-learning complex.

A key aspect of promoting the enterprise market is the development of a multimedia e-learning complex. This is especially true of educational institutions, as every electronic textbook has its own structure content, which is a definite hierarchy. All electronic books and software sold to quickly jump to any structural element of the textbook (section, subsection, table, photographs, charts, audio, video, etc.).

Master qualification work consists of five sections: theoretical, practical, economic, safety and didactic. In the theoretical section analyzed data domain of the object of research: the concept of multimedia, an analysis of the development of multimedia textbooks, a comparison of software protection. In practical section details guidelines that up to a multimedia textbook, but also shows the method of implementation of the development. In the economic section was calculated break-even point. Under the protection of labor were analyzed sanitary conditions and made recommendations to improve working conditions. Didactic section contains recommendations on how to develop a multimedia e-training complex.

Вступ

Сучасна система освіти все активніше використовує інформаційні технології і комп’ютерні телекомунікації. Особливо динамічно розвивається система дистанційної освіти, чому сприяє ряд факторів, і перш за все — оснащення освітніх установ потужною комп’ютерною технікою та розвиток спільноти мереж Інтернет.

Лекційно-семінарная форма навчання давно втратила свою ефективність — практика довела, що майже 50% навчального часу витрачається даремно. Вивчаючи зарубіжний досвід, можна виділити наступний важливий аспект: викладач виступає не в ролі розповсюджувача, а в ролі консультанта, порадника, іноді навіть колеги, кого навчають. Це дає деякі позитивні моменти: студенти беруть активну участь у процесі навчання, привчаються мислити самостійно, висувати свої точки зору, моделювати реальні ситуації.

Розвиток інформаційних технологій надав нову, унікальну можливість проведення занять — впровадження дистанційної форми навчання. Вона, по-перше, дозволяє самому вибрати, кого навчають і час і місце для навчання, по-друге, дає можливість здобути освіту особам, позбавленим отримати традиційну освіту в силу тих чи інших причин, по-третє, використовувати в навчанні нові інформаційні технології, в четверте, в певній мірі скорочує витрати на навчання. З іншого боку, дистанційна освіта підсилює можливості індивідуалізації навчання.

Як правило, у дистанційній формі навчання застосовуються електронні навчальні комплекси. Перевагами цих підручників, на мій погляд, є: по-перше, їх мобільність, по-друге, доступність зв’язку з розвитком комп’ютерних мереж, по-третє, адекватність рівню розвитку сучасних наукових знань. З іншого боку, створення електронних навчальних комплексів сприяє також рішенню і такої проблеми, як постійне оновлення інформаційного матеріалу. У них також може міститися велика кількість вправ і прикладів, детально ілюструватиметься в динаміці різні види інформації. Крім того, за допомогою електронних навчальних комплексів здійснюється контроль знань — комп’ютерне тестування.

1. Теоретична частина

1.1 Постановка завдання дослідження

Дана методика заснована на комбінації різних методів розробки.

Метою даного магістерського кваліфікаційного проекту є: розробка мультимедійного електронного навчального комплексу.

Об'єктом є: засоби та технології розробки мультимедійного електронного навчального комплексу

Предметом є: методичне забезпечення процесу розробки мультимедійного навчального комплексу з дисципліни «Теорія кольору».

1.2 Обґрунтування актуальності мультимедійних електронних навчальних комплексів

У сучасних освітніх установах велика увага приділяється комп’ютерному супроводу професійної діяльності. У навчальному процесі використовуються навчальні та тестуючі програми з різних дисциплін освітнього процесу.

Проведені в ВУЗі статистичні дослідження використання навчальних і тестуючих програм з різних дисциплін (в рамках навчального процесу і комп’ютерних курсів) показують, що їх застосування дозволило підвищити інтерес не лише до майбутнього фаху, а й успішність з даної дисципліни. Більшість студентів краще сприймають інформацію візуально, ніж прослухавши, тим більше, якщо вона якісно оформлена. Ці програми дають можливість кожному студентові незалежно від рівня підготовки активно брати участь у процесі освіти, індивідуалізувати свій процес навчання, здійснювати самоконтроль. Бути не пасивним спостерігачем, а активно здобувати знання і оцінювати свої можливості. Студенти починають отримувати задоволення від самого процесу навчання, незалежно від зовнішніх мотиваційних чинників. Цьому сприяє і те, що при інформаційних технологіях навчання комп’ютера на час передані окремі функції викладача. А комп’ютер може виступити в ролі терплячого педагога-репетитора, який може показати помилку і дати правильну відповідь, і повторювати завдання знову і знову, не виражаючи ні подразнення, ні досади.

Час йде, і програми швидко старіють. В даний час у вищих навчальних закладах йде розробка комп’ютерних програм — мультимедійних електронних навчальних комплексів з різних дисциплін.

1.3 Огляд та аналіз методів мультимедійних електронних навчальних комплексів

Розглянута література містить багато порад по створенню, мультимедійних електронних видань, які дозволяють відвідувачу легко орієнтуватися в ньому.

1.3.1 Основні поняття

З різних джерел слідують наступні визначення мультимедійного електронного навчального комплексу:

1) це сукупність графічної, текстової, цифрової, мовної, музичної, відео-, фото-та іншої інформації, а також друкованої документації користувача. Електронне видання може бути виконане на будь-якому електронному носії - магнітному (магнітна стрічка, магнітний диск тощо), оптичному (CD-ROM, DVD, CD-R, CD-1, СD + та ін), а також опубліковано в електронній комп’ютерної мережі;

2) навчальне видання, що містить систематичний виклад навчальної дисципліни або її розділу, частини, що відповідає державному стандарту і навчальній програмі та офіційно затверджене як даного виду видання;

3) це електронне видання, частково або повністю замінює або доповнює підручник та офіційно затверджене як даного виду видання;

4) це текст, представлений в електронній формі і забезпечений розгалуженою системою зв’язків, що дозволяє миттєво переходити від одного його фрагмента до іншого відповідно до деякої ієрархією фрагментів.

1.3.2 Терміни та визначення

Електронний документ — документ на машиночитаному носії, для використання якого необхідні засоби обчислювальної техніки.

Офіційний статус навчального електронного видання затверджується тільки Міністерством Освіти України (МОУ).

Електронні видання розрізняють [3]:

1) за наявністю друкованого еквіваленту:

Електронний аналог друкованого видання: ЕВ, в основному відтворює відповідне друкованому виданню (розташування тексту на сторінках, ілюстрації, посилання, примітки тощо);

Самостійне електронне видання: ЕВ, що не має друкованих аналогів;

2) за природою загальну інформацію:

Текстове (символьний) електронне видання: ЕВ, що містить переважно текстову інформацію, представлену у формі, що допускає посимвольний обробку;

Образотворче електронне видання: ЕВ, що містить переважно електронні зразки об'єктів, що розглядаються як цілісні графічні суті, представлені у формі, що допускає перегляд і друковане відтворення, але не допускає посимвольний обробки; до образотворчим ЕВ відносяться факсиміле, а також тексти у форматах, що не допускають посимвольний обробки;

Звукове електронне видання: ЕВ, що містить цифрове подання звукової інформації у формі, що допускає її прослуховування, але не призначеної для друкованого відтворення;

Програмний продукт: що являє собою публікацію тексту програми або програм на мові програмування або у вигляді виконуваного коду;

Мультимедійне електронне видання: ЕВ, в якому інформація різної природи присутній рівноправно і взаємопов'язане для вирішення певних розробником завдань, причому цей взаємозв'язок забезпечена відповідними програмними засобами;

3) за цільовим призначенням:

Офіційне електронне видання: ЕВ, публікується від імені державних органів, установ, відомств та громадських організацій, що містить матеріали нормативного або директивного характеру;

Наукове електронне видання: ЕВ, що містить, відомості про теоретичні і (або) експериментальні дослідження, а також науково підготовлені до публікації пам’ятки культури та історичні документи;

Науково-популярне електронне видання: ЕВ, що містить, відомості про теоретичні і (або) експериментальних дослідженнях у галузі науки, культури і техніки, викладені у формі, доступній читачеві-неспеціалістові;

Виробничо-практичне електронне видання: ЕВ, що містить, відомості щодо технології, техніці та організації виробництва, а також інших галузей суспільної практики, розраховане на фахівців різної кваліфікації;

Нормативно виробничо-практичне електронне видання: ЕВ, що містить, норми, правила і вимоги в різних сферах виробничої діяльності;

Навчальний електронне видання: ЕВ, що містить систематизовані відомості наукового чи прикладного характеру, викладені у формі, зручній для вивчення і викладання, і розраховане на учнів різного віку і ступеня навчання;

Масово-політичне електронне видання: ЕВ, що містить твір суспільно-політичної тематики, агітаційно-пропагандистського характеру і призначене широким колам читачів;

Довідкове електронне видання: ЕВ, що містить короткі відомості наукового та прикладного характеру, розташовані в порядку, зручному для їх швидкого відшукання, не призначене для суцільного читання;

Електронне видання для дозвілля: ЕВ, що містить загальнодоступні відомості з організації побуту, різноманітних форм самодіяльної творчості, різних видів захоплень, комп’ютерні ігри;

Рекламне електронне видання: ЕВ, що містить викладені в привертає увагу формі відомості про вироби, послуги, заходи з метою створення попиту на них;

Художнє електронне видання: ЕВ, що містить твори художньої літератури, образотворчого мистецтва, театрального, естрадного та циркового творчості, твори кіно, музейну та іншу інформацію, що відноситься до сфери культури і що не є змістом наукових досліджень;

4) за технологією розповсюдження:

Локальне електронне видання: ЕВ, призначене для локального використання і випускається у вигляді певної кількості ідентичних екземплярів (тиражу) на їх переносите машиночитаних носіях;

Мережне електронне видання: ЕВ, доступне потенційно необмеженому колу користувачів через телекомунікаційні мережі;

Електронне видання комбінованого розповсюдження: ЕВ, яке може використовуватися як як локального, так і в якості мережевого;

5) за характером взаємодії користувача і електронного видання:

Детермінована електронне видання: ЕВ, параметри, зміст і спосіб взаємодії з яким визначені видавцем і їх не можна змінювати користувачем;

Недетерміноване (інтерактивне) електронне видання: ЕВ, параметри, зміст і спосіб взаємодії з яким прямо або побічно встановлюються користувачем відповідно до його інтересами, метою, рівнем підготовки і т.п. на основі інформації і за допомогою алгоритмів, визначених видавцем;

6) за періодичністю:

Періодичне електронне видання: ЕВ, що виходить через певні проміжки часу, постійною для кожного року числом номерів (випусків), не повторюються за змістом, однотипно оформленими нумерований і (або) датованими випусками, що мають однаковий заголовок;

Неперіодичне електронне видання: ЕВ, що виходить одноразово, що не має продовження;

Серійне електронне видання: ЕВ, що виходить протягом часу, тривалість якого заздалегідь не встановлена, як правило, нумерувати і (або) датованими випусками, що мають однаковий заголовок;

Триваюче електронне видання: ЕВ, що виходить через невизначені проміжки часу, у міру накопичення матеріалу, що не повторюються за змістом, однотипно оформленими нумерований і (або) датованими випусками, що мають загальний заголовок;

Оновлювання електронного видання: ЕВ, що виходить через визначені або невизначені проміжки часу у вигляді нумерованих або датованих випусків, що мають однаковий заголовок і частково повторюється зміст. Кожен випуск містить у собі, актуальну інформацію і повністю замінює попередній.

7) за структурою:

Однотомні електронне видання: ЕВ, випущене на одному машиночитаному носії;

Багатотомне електронне видання: ЕВ, що складається з двох або більше пронумерованих частин, кожна з яких представлена на самостійному машиночитаному носії, що являє собою єдине ціле за змістом і оформленням;

Електронна серія: серійне ЕВ, що включає сукупність томів, об'єднаних спільністю задуму, тематики, цільовим або читацьким призначенням, що виходять в однотипному оформленні.

8) за видом підтримуваної навчальної діяльності:

а) електронна лекція;

б) електронна лабораторна робота;

в) ЕВ для перевірки знань (для вхідного, вихідного та проміжного контролю);

г) електронна хрестоматія;

д) електронний довідник.

9) аналіз електронних підручників:

Підручник — навчальне видання, що містить систематичний виклад навчальної дисципліни або її розділу, частини, що відповідає державному стандарту і навчальній програмі та офіційно затверджене як даного виду видання;

Електронний підручник — основний навчальний електронне видання, створене на високому науковому і методичному рівні, повністю відповідне федеральної складової дисципліни Державного освітнього стандарту спеціальностей та напрямків, яка визначається дидактичними одиницями стандарту і програмою;

Електронний навчальний посібник — це видання, частково або повністю замінює або доповнює підручник та офіційно затверджене як даного виду видання. Електронними навчальними посібниками є видання по окремих найбільш важливих розділів дисциплін Державного освітнього стандарту спеціальностей та напрямків, з дисциплін зразкового та робочого плану, а також збірники вправ і завдань, альбоми карт і схем, атласи конструкцій, хрестоматії з дисциплін зразкового і робочого навчального плану, вказівки з проведення навчального експерименту, вказівки до практикуму, курсового та дипломного проектування, довідники, енциклопедії, тренажери та ін.

Комплекс технічних, програмних та методичних засобів підтримки та супроводу самостійної навчальної роботи учнів, спрямованої на одержання і практичне застосування актуальних професійних знань в режимі віддаленого комп’ютерного доступу до розподілених інформаційних і технічних ресурсів навчальних закладів;

Віддалений комп’ютерний доступ. Робота учнів з розподіленими інформаційними та технічними ресурсами, а також з викладачами-консультантами та іншими учнями, що здійснюється за допомогою комп’ютерів, об'єднаних засобами телекомунікації;

Об'єкт ЕВ — сукупність науково обгрунтованих положень, закономірностей, алгоритмів і технологічних прийомів, а також фізичних об'єктів (лабораторних стендів, промислових установок і т.д.), що вивчаються або досліджуваних в рамках певної навчальної дисципліни або її розділів;

Підсистема ЕВ — сукупність компонентів засобів забезпечення ЕВ, призначена для вирішення конкретних функціональних завдань (наприклад, підсистема тестування і контролю знань, підсистема моделювання, підсистема підготовки, проведення, отримання та обробки результатів навчальних експериментів і т.п.);

Мінімальні системні вимоги — вимоги до технічних і програмних засобів, мінімально необхідним для реалізації можливостей ЕВ;

Програмний засіб навчального призначення — називається засіб, в якому відображається деяка предметна область, в тій чи іншій мірі реалізується технологія її вивчення, забезпечуються умови для здійснення різних видів навчальної діяльності. Такі програмні засоби звичайно призначаються для використання в традиційному навчально-виховному процесі, при підготовці, перепідготовці і підвищенні кваліфікації кадрів, для розвитку особистості учня, інтенсифікації процесу навчання та в інших цілях.

1.3.3 Основні форми електронного підручника

Як і у створенні будь-яких складних систем, при підготовці електронного підручника вирішальним для успіху є талант і майстерність авторів. Тим не менше, існують усталені форми електронних підручників, точніше, конструктивних елементів, з яких може бути побудований підручник.

Тест. Зовні, це найпростіша форма електронного підручника. Основну складність становить підбір і формулювання питань, а також інтерпретація відповідей на питання. Хороший тест дозволяє отримати об'єктивну картину знань, умінь і навичок, якими володіє учень у визначеній предметній області.

Енциклопедія. Це базова форма електронного підручника. На змістовному рівні термін енциклопедія означає, що інформація, сконцентрована в електронному підручнику, повинна бути повною і навіть надлишкової по відношенню до стандартів освіти.

Задачник. Задачник в електронному підручнику найбільш природно здійснює функцію навчання. Учень отримує навчальну інформацію, яка необхідна для вирішення конкретного завдання. Головна проблема — добір завдань, що перекривають весь теоретичний матеріал.

Креативна середа. Сучасні електронні підручники мають забезпечувати творчу роботу учня з об'єктами вивчення і з моделями систем взаємодіючих об'єктів. Саме творча робота, краще в рамках проекту, сформульованого викладачем, сприяє формуванню та закріпленню комплексу навичок та вмінь в учня. Креативна середовище дозволяє організувати колективну роботу учнів над проектом.

Авторська середа. Електронний підручник повинен бути адаптуємо до навчального процесу. Тобто дозволяти враховувати особливості конкретного навчального курсу, конкретної спеціальності, конкретного студента. Для цього необхідна відповідна авторська середу. Така середу, наприклад, забезпечує включення додаткових матеріалів в електронну енциклопедію, дозволяє поповнювати задачник, готувати роздаткові матеріали та методичні посібники з предмету. Фактично, це подібність інструменту, за допомогою якого створюється сам електронний підручник.

Невербальна середа. Традиційно електронні підручники вербальні за своєю природою. Вони викладають теорію у текстовій чи графічній формі. Це є спадщиною поліграфічних видань. Але в електронному навчальному комплексі можливо реалізувати методичний прийом «роби як я». Така середа наділяє електронний навчальний комплекс рисами живого вчителя.

Перераховані форми електронного підручника можуть бути реалізовані у вигляді окремих електронних підручників або згруповані в рамках єдиного ансамблю. Все залежить від задуму «автора».

1.3.4 Рекомендації з розробки мультимедійних електронних навчальних комплексів

Основні етапи розробки мультимедійного електронного навчального комплексу [15]:

1) вибір джерел;

2) розробка змісту і переліку понять;

3) переробка текстів в модулі по розділам;

4) реалізація гіпертексту в електронній формі;

5) розробка комп’ютерної підтримки;

6) підбір матеріалу для мультимедійного втілення;

7) розробка звукового супроводу;

8) реалізація звукового супроводу;

9) підготовка матеріалу для візуалізації;

10) візуалізація матеріалу.

А тепер детальніше:

1) при розробці електронного навчального комплексу (ЕНК) доцільно підбирати як джерела такі друковані та електронні видання, які найбільш повно відповідають стандартній програмі, лаконічні і зручні для створення гіпертекстів, містять велику кількість прикладів і завдань, що є в зручних форматах (принцип збирання);

2) проводиться розбивка матеріалу на розділи, що складаються з модулів, мінімальних по об'єму, але замкнутих за змістом, а також складається перелік понять, які необхідні і достатні для оволодіння предметом;

3) переробляти тексти джерел у відповідності зі змістом та структурою модулів; виключаються тексти, що не увійшли до переліків, і додаються ті, яких немає в джерелах; визначаються зв’язку між модулями та інші гіпертекстние зв’язку. Таким чином, готуються проект гіпертексту для комп’ютерної реалізації;

4) гіпертекст реалізується в електронній формі. У результаті створюється примітивне електронне видання, що вже може бути використане в навчальних цілях;

5) розробляється комп’ютерна підтримка. Врабативаются інструкції для користувачів із застосування інтелектуального ядра ЕНК. Тепер електронний підручник готовий до подальшого вдосконалення (озвучення та візуалізації) за допомогою мультимедійних засобів;

6) змінюються способи пояснення окремих понять і тверджень і відбираються тексти для заміни мультимедійними матеріалами;

7) розробляються сценарії візуалізації модулів для досягнення найбільшої наочності, максимальної розвантаження екрана від текстової інформації та використання емоційної пам’яті учня для полегшення розуміння і запам’ятовування досліджуваного матеріалу;

8) проводиться візуалізація текстів, тобто комп’ютерне втілення розроблених сценаріїв з використанням малюнків, графіків і, можливо, анімації.

На цьому закінчується розробка ЕНК і починається його підготовка до експлуатації. Слід зазначити, що підготовка до експлуатації ЕНК може передбачати деякі корекції його змістовної і мультимедійний компонент.

1.3.5 Види та аналіз програмного забезпечення

В даний час серед основних вимог при створенні електронних підручників для освітнього процесу: науковості, доступності, проблемності, велика увага приділяється наочності навчання: чуттєвого сприйняття досліджуваних об'єктів. Наочність навчання при використанні комп’ютерних програм має деякі переваги перед навчанням з використанням традиційних підручників.

У програмах з мультимедійним представленням інформації з’являється можливість створення не тільки зорових, але і слухових відчуттів. Електронні підручники суттєво підвищують якість самої візуальної інформації, вона стає яскравішим, барвисто, динамічніше. З’являється можливість наочно-образної інтерпретації істотних властивостей не тільки тих чи інших реальних об'єктів, але навіть і наукових закономірностей, теорій, понять.

1) електронні підручники в форматі Word, PowerPoint. Немає потреби подавати документи в цих поширених форматах. З їхньою допомогою можна підготувати не якісний електронний навчальний посібник бо в них не достатньо програмного забезпечення;

2) електронні підручники в форматі Acrobat. Чудово зарекомендував себе формат PDF електронних документів від компанії зі світовим ім'ям Adobe Systems. Для читання електронних підручників у цьому форматі застосовується в програма Acrobat Reader. Для створення ж електронних підручників використовується програма Acrobat з широкими можливостями, цілком доступна освітнім організаціям. Багато мільйонів електронних документів в світі виконані саме у форматі PDF;

3) електронні підручники в програмі Flash MX. Багато електронних підручників, мають основну — програму Flash MX, що представляє потужну систему для створення анімаційних файлів для Web. Тому що майбутнє за дистанційною освітою, то вивчення і застосування цієї програми не випадково;

4) електронний підручник у програмі AutoRun Pro Enterprise. AutoRun Pro Enterprise — є мультимедійним презентаційним інструментом, який поєднує веб-сайти, файли PDF, PowerPoint презентації, відео, слайд-шоу або привабливі CD / DVD презентації;

5) електронний підручник у програмі 3D Studio MAX. 3DMAX дозволяє змоделювати багато шляхом використання різноманітних базових об'єктів. Після побудови геометричних об'єктів і належного їх розміщення до них можна застосовувати «матеріали», накладати на геометрію текстури.

Завдяки використанню тривимірного моделювання 3DMAX і зручному інтерфейсу Flash нові комп’ютерні програми стали наочні, барвисті і цікаві студентам.

1.4 Класифікація засобів створення електронних мультимедійних навчальних комплексів

Засоби створення електронних мультимедійних навчальних комплексів можна розділити на групи, наприклад, використовуючи комплексний критерій, що включає такі показники, як призначення і виконувані функції, вимоги до технічного забезпечення, особливості застосування. Згідно із зазначеним критерієм можлива наступна класифікація:

1) традиційні алгоритмічні мови;

2) інструментальні засоби загального призначення;

3) засоби мультимедіа;

4) гіпертекстові і гіпермедіа засоби.

Нижче наводяться особливості та загальний огляд кожної з виділених груп.

Традиційні алгоритмічні мови

Характерні риси електронних підручників, створених засобами прямого програмування:

1) різноманітність стилів реалізації (колірна палітра, інтерфейс, структура ЕП, спосіб подачі матеріалу і т.д.);

2) складність модифікації і супроводу;

3) великі витрати часу і трудомісткість;

4) відсутність апаратних обмежень, тобто можливість створення ЕП, орієнтованого на наявну в наявності технічну базу.

Інструментальні засоби загального призначення.

Інструментальні засоби загального призначення (ІЗЗН) призначені для створення ЕП користувачами які не є кваліфікованими програмістами. ІЗЗН, що застосовуються при проектуванні ЕП, як правило, забезпечують наступні можливості:

1) формування структури ЕП;

2) введення, редагування та форматування тексту (текстовий редактор);

3) підготовка статичної ілюстративної частини (графічний редактор);

4) підготовка динамічної ілюстративної частини (звукових і анімаційних фрагментів);

5) підключення виконуваних модулів, реалізованих із застосуванням інших засобів розробки та ін.

6) можливість створення ЕП особами, які не є кваліфікованими програмістами;

7) істотне скорочення трудомісткості і термінів розробки ЕП;

8) невисокі вимоги до комп’ютерів та програмного забезпечення.

Разом з тим ІЗЗН мають ряд недоліків, таких як:

1) далеко не дружній інтерфейс;

2) менші, порівняно з мультимедіа і гіпермедіа системами, можливості.

Гіпертекстові і гіпермедіа засоби

Гіпертекст — це спосіб нелінійної подачі текстового матеріалу, при якому в тексті є будь-яким чином виділені слова, що мають прив’язку до певних текстових фрагментів. Таким чином, користувач не просто гортає по порядку сторінки тексту, він може відхилитися від лінійного опису з якої-небудь посиланню, тобто сам керує процесом видачі інформації. У гіпермедіа системі в якості фрагментів можуть використовуватися зображення, а інформація може містити текст, графіку, відео фрагменти, звук.

Використання гіпертекстової технології задовольняє таким що пред’являються до підручників вимогам, як структурувати, зручність у використанні. При необхідності такий підручник можна «викласти» на будь-якому сервері і його можна легко коректувати. Але, як правило, їм властиві невдалий дизайн, компонування, структура і т.д.

В даний час існує безліч різних гіпертекстових форматів (HTML, DHTML, PHP та ін.).

Критерії вибору засобів

При виборі засобів необхідна оцінка наявності:

1) апаратних засобів певної конфігурації;

2) сертифікованих програмних систем;

3) фахівців необхідного рівня.

Крім того, необхідно враховувати призначення розробляється ЕП, необхідність модифікації доповнення новими даними, обмеження на обсяг пам’яті та ін.

Завдяки бурхливому розвитку технології засоби мультимедіа і гіпермедіа стають достатньо дешевими, щоб встановлювати їх на більшість персональних комп’ютерах. Крім того, потужність та швидкодію апаратних засобів дозволяють використовувати вищезгадані засоби.

1.4.1 Структурна організація мультимедійного електронного підручника

На ринку комп’ютерних продуктів з кожним роком зростає кількість навчальних програм, електронних підручників і т.п. Одночасно не вщухають суперечки про те, яким має бути «електронний підручник», які функції «ставляться йому в обов’язок». Традиційне побудова ЕП: пред’явлення навчального матеріалу, практика, тестування.

В даний час до підручників пред’являються наступні вимоги [24]:

1) інформація по обраному курсу повинна бути добре структурована і представляти собою закінчені фрагменти курсу з обмеженим числом нових понять;

2) кожен фрагмент, поряд з текстом, повинен подавати інформацію в аудіо-чи відео вигляді («живі лекції»). Обов’язковим елементом інтерфейсу для живих лекцій буде лінійка прокрутки, що дозволяє повторити лекцію з будь-якого місця;

3) текстова інформація може дублювати деяку частину живих лекцій;

4) на ілюстраціях, що представляють складні моделі або пристрою, повинна бути миттєва підказка, що з’являється або зникає синхронно з рухом курсору по окремих елементах ілюстрації (карти, плану, схеми, креслення складання виробу, пульта управління об'єктом і т.д.);

5) текстова частина повинна супроводжуватися численними перехресними посиланнями, що дозволяють скоротити час пошуку необхідної інформації, а також потужним пошуковим центром. Перспективним елементом може бути підключення спеціалізованого тлумачного словника з даної предметної області;

6) відеоінформація або анімації повинні супроводжувати розділи, які важко зрозуміти в звичайному викладі. У цьому випадку витрати часу для користувачів в п’ять-десять разів менше в порівнянні з традиційним підручником. Деякі явища взагалі неможливо описати людині, ніколи їх не видав (водоспад, вогонь і т.д.). Відео кліпи дозволяють змінювати масштаб часу і демонструвати явища в прискореної, повільний або вибіркової зйомці;

7) наявність аудіо інформації, яка в багатьох випадках є основною і часом незамінною змістовною частиною підручника.

2. Практична частина

2.1 Технології розробки мультимедійного електронного навчального комплексу (МЕНК)

Для вдосконалення навчального процесу необхідний комплексний підхід до процесу навчання із застосуванням новітніх технічних засобів навчання (МЕНК) та інформаційних технологій. При цьому виникає проблема їх проектування, створення і використання, а також оцінки їх педагогічної корисності.

Застосування мультимедійного навчального комплексу одночасно вирішує на практиці і проблему наочності, яка до цих пір є однією з актуальних провідних методологічних проблем у галузі природничих наук, зокрема, теорії кольору, завдання якої забезпечувати зв’язок спостережуваних явищ і створюваних уявлень зі свідомим глибоким розумінням істоти предмета вивчення. Віртуальний експеримент грає роль опосередковано наочності, відбиває предмет вивчення в образах, вірних зображеннях (дійсних і умовних), тобто виражає ознаки, проводячи їх через мислення.

Предметом дослідження є методичне забезпечення процесу розробки мультимедійного навчального комплексу з дисципліни «Теорія кольору».

Гіпотеза дослідження: якщо під час проведення лекцій поряд з традиційним демонстраційним експериментом використовувати Мультимедійний електронний навчальний комплекс (МЕНК), що включає в себе набір комп’ютерних завдань і методику їхнього застосування, то процес засвоєння теоретичних знань відбуватиметься більш ефективно (поліпшується розуміння, запам’ятовування, активізується пізнавальна діяльність студентів, посилюється наочність).

Відповідно до цілей і гіпотез були визначені наступні завдання:

1) вивчити наявні можливості сучасних МЕНК і проблеми, що виникають у процесі їх використання в лекційному супроводі;

2) визначити умови застосування МЕНК в практиці лекційного навчання;

3) поліпшити можливості комплексу шляхом оптимізації технічних характеристик його різних складових;

4) розробити методику включення натурного і мультимедійного експериментів в лекційний курс;

5) розробити навчальні програмні продукти для мультимедійного комплексу з дисципліни «Теорія кольору».

Методи педагогічного дослідження

Для рішення та розкриття поставлених завдань, а також перевірки вихідних припущень, використовувалися наступні методи дослідження [12]:

1) вивчення методики і аналізу літератури з дидактичним, педагогічним, психологічним і технічних проблем, пов’язаних з інформатизацією освіти;

2) вивчення і узагальнення практичного досвіду використання новітніх технічних засобів навчання в методиці викладання теорії кольору;

3) педагогічний експеримент;

4) анкетування;

5) психологічне тестування.

Програмний продукт і методика його використання повинні бути побудовані таким чином, щоб доводити засвоєння навчального матеріалу до рівня активного використання його при вирішенні поставленої задачі.

З метою полегшення роботи лектора управління програмним продуктом в процесі читання лекції здійснюється за допомогою маніпулятора «миша», хоча передбачена і можливість управління з клавіатури.

Наукова новизна і теоретична значущість проведеного дослідження полягає в тому, що:

1) адаптована до навчального процесу математична модель (теорема К. Шеннона), на основі якої можна визначити можливості використання в педагогічному процесі МЕНК, а також виявити і обґрунтувати дидактичні умови інтенсифікації навчального процесу;

2) розроблена методика спільного використання натурного та віртуального експериментів з дисципліни «Теорії кольору»;

3) розроблена методика взаємодії зі студентами на основі проблемних ситуацій, створених за допомогою МЕНК.

Практична значимість роботи визначається тим, що:

1) розроблено методику створення навчальних програм і безпосередньо програми, що забезпечують ефективне вивчення розділу «Теорії кольору»;

2) визначені умови для максимально ефективного застосування МЕНК в практиці лекційного навчання.

Основним джерелом наукового пізнання є досвід. Але сам по собі досвід, ні розум не мають великої сили. Процес мислення полягає в тому, що досвід дає розуму їжу для роздумів. Активізація мислення учня відбувається в результаті внутрішніх зусиль, пов’язаних з рішенням поставленого завдання.

Інформаційні технології включають програмованого навчання, інтелектуальне навчання, експертні системи, мультимедіа, імітаційне навчання, демонстрації. Ці приватні методики повинні застосовуватися в залежності від навчальних цілей і навчальних ситуацій: в одних випадках необхідно глибше зрозуміти потреби студента; в інших — важливий аналіз знань в предметній області; по-третє, необхідно врахувати психологічні аспекти навчання. У якості найважливіших характеристик інформаційних технологій виділяють:

1) типи комп’ютерних навчальних систем (навчання й тренування, програмованого навчання, інтелектуальне репетиторство);

2) навчальні засоби;

3) інструментальні системи.

Таким чином, головне в інформаційних технологіях — це комп’ютер з відповідним технічним і програмним забезпеченням, що підтверджує і визначення: інформаційна технологія навчання — процес підготовки і передачі інформації, кого навчають, засобом здійснення, якого є комп’ютер.

Такий підхід відображає початкове розуміння педагогічної технології як застосування технічних засобів у навчанні, які повинні вирішувати дидактичні проблеми в руслі управління процесом навчання з точно заданими цілями, досягнення яких повинно піддаватися чіткому описі і визначенню. Педагогічні технології - це не просто використання технічних засобів навчання. Педагогічні технології - виявлення принципів і розробка прийомів оптимізації освітнього процесу шляхом аналізу факторів, що підвищують ефективність освітню за допомогою оцінки застосовуваних методів.

Таким чином, на чолі стає процес навчання зі своїми особливостями, а комп’ютер — це потужний інструмент, що дозволяє вирішувати нові, раніше не вирішені дидактичні завдання. Суть основного принципу системного впровадження комп’ютерів в освітній процес полягає в тому, щоб не перекладати на комп’ютер традиційно склалися прийоми і методи, а перебудовувати їх у відповідності з новими можливостями, які дають комп’ютери. На практиці це означає більш повне вирішення завдань, які в силу різних об'єктивних причин (великий обсяг, величезні витрати часу) не вирішуються на поточний момент або вирішуються неповно, але вирішення яких цілком можливо за допомогою комп’ютера. Для реалізації зазначеної програми необхідно використовувати комп’ютерне супровід, характерними рисами якого, на відміну від традиційних способів навчання, є наступні:

1) змагальна активізація мислення;

2) тривала і стійка активність учня;

3) творчий характер і емоційна забарвленість процесів прийняття рішень;

4) підвищення інтенсифікації мисле діяльності.

Всі атрибути процесу наукового пізнання (аналіз і синтез, абстрагування, ідеалізація, узагальнення та обмеження, моделювання, дедукція) повинні органічно присутній у викладанні теорії кольору.

Суттєву допомогу в цьому випадку може надати комп’ютер.

Процес навчання з комп’ютерним супроводом ефективний в тому випадку, якщо він будується у відповідності з провідними принципами навчання: наочності, спрямованості, науковості, свідомості і активності студентів у навчанні при керівній ролі викладача. Необхідність такого поєднання обумовлена об'єктивними законами пізнання. Комп’ютерний супровід — це наочний метод навчання, впорядковані способи взаємозалежної діяльності викладача та студента, в процесі якої здійснюється передача і прийом фактологічного матеріалу за допомогою показу і зорового сприйняття з застосуванням комп’ютерних засобів.

Оснащення ВНЗу новітнім устаткуванням завжди вимагає витрати великих коштів, тому важливо використовувати їх найбільш раціонально. Розглянемо, в яких формах навчальної роботи можливе застосування МЕНК і яким вимогам вони повинні задовольняти. Незважаючи на різноманітність форм навчальної роботи, її основу складають: лекція, як спосіб передачі інформації; самостійна робота, як основа всякого навчання; і контроль знань. Від рівня організації цих основних форм залежить ефективність усього процесу навчання (при цьому не можна забувати, що тільки тоді доцільно застосування МЕНК, коли вони дають безсумнівний ефект і мають перевагу перед іншими засобами навчального процесу).

2.2 Критерії ефективності розробки мультимедійного електронного навчального комплексу

Інтерактивне навчання передбачає взаємодію учня з навчальним оточенням, коли учень стає повноправним учасником навчального процесу. До методів інтерактивного навчання відносяться методи, які сприяють залученню учня у процес одержання та переробки знань: проблемні, групові, дослідницькі форми уроку, рольові ігри.

Сьогодні ми є свідками появи і творцями нових форм інтерактивного навчання, пов’язаних з електронними дидактичними засобами навчання. Сучасний мультимедійний урок має ту ж структуру, що і традиційний: актуалізація знань, пояснення нового матеріалу, закріплення, контроль знань. Використовує ті ж методи: пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, частково-пошуковий та інші. Але сьогодні з’явилася можливість використовувати на уроці динамічні інформаційні моделі, миттєву візуалізацію досліджуваного процесу, моделювання досліджуваного явища. Спрямованість на оперативну зворотній зв’язок, можливість вибудовування індивідуальної освітньої траєкторії в інформаційному середовищі електронного дидактичного засоби навчання змінює дидактичні методи традиційного уроку. Сучасний мультимедійний урок — це проміжна ланка між традиційним уроком і відкритим утворенням.

Підвищення ефективності сучасного уроку педагоги-практики пов’язують із застосуванням мультимедійних технологій, які володіють унікальною можливістю підвищувати інформаційну щільність заняття, але вимагають розуміння специфіки дидактичної нових носіїв навчального матеріалу.

Сучасна інформаційна технологія, на думку Г. К. Селевко, може бути реалізована в трьох варіантах [18]:

1) як «проникаюча» — використання комп’ютера і мультимедійних технологій при вивченні окремих тем, для вирішення окремих дидактичних завдань;

2) як основна — найбільш значуща в використовуваної педагогічної технології;

3) як моно технологія — все навчання, всі види контролю та моніторингу спираються на застосування комп’ютера.

Щоб зробити значний прорив у практиці навчання на основі мультимедійних технологій, потрібні розробки, які супроводжують процес формування ключових понять, як при індивідуальній, так і при фронтальній роботі, що дозволяють брати активну участь студенту у розвитку та застосуванні цих понять.

2.3 Розробка моделі мультимедійного електронного навчального комплексу

Дистанційне навчання — це зручна і ефективна форма організації навчального процесу, що дозволяє мінімізувати часові та матеріальні витрати на навчання.

Основними інформаційними освітніми ресурсами при дистанційному навчанні незалежно від виду застосовуваної дистанційної освітньої технології (ДОТ) є навчально-методичні комплекси (НМК), що забезпечують ефективну роботу учнів з усіх видів занять згідно з навчальним планом освітньої програми.

Дистанційне навчання орієнтовано в значній мірі на самостійну роботу учнів з вивчення навчального матеріалу, представленого в НМК. Тому для поліпшення сприйняття великих обсягів інформації, в електронних навчально-методичних комплексах необхідно використовувати разом з текстовою інформацією також мультимедіа: відео-, аудіота графічну інформацію. Оскільки інформація, продубльованих через різні органи почуттів, через текст, відео, графіку і звук, засвоюється краще і зберігається набагато довше.

Існує безліч прикладів використання мультимедійних НМК у навчальному процесі. Створення інтерактивних мультимедійних електронних підручників часто вимагає від розробників навичок програмування чи використання спеціалізованих пакетів програм для роботи з мультимедіа, а також великих витрат часу.

У той же час існує зручні і простий засіб для створення мультимедійного змісту електронних навчально-методичних комплексів з дисциплін пов’язаних з викладанням комп’ютерних технологій (інформатика, нові інформаційні технології, програмне забезпечення персонального комп’ютера та ін.) — програми, що здійснюють відео захоплення (захоплення та збереження у цифровому вигляді окремих відеокадрів). Подібні програмні засоби не вимагають від розробника НМК спеціальної підготовки. Технологія роботи з такими програмами дуже проста.

Ці програми дозволяють записувати дії, що відбуваються на екрані комп’ютера у відеоролик, при цьому за допомогою мікрофона можна записувати коментарі до того, що відбувається на екрані. Як правило, такі програми дозволяють вибирати розмір зони захоплення (екран, вікно, фіксована область) і зберігати отриманий відеоролик в «стислому» форматі. Отримані мультимедійний матеріал можна використовувати для навчання технології роботи з різними програмними засобами. Причому можна створювати як короткі відеоролики, що ілюструють виконання, якоїсь конкретної операції, так і повноцінні навчальні відеофільми (відеопрезентації), знайомлять учня з тим чи іншим програмним продуктом.

Існує досить багато програм: AutoRun Pro Enterprise, Camtasia Studio, HyperCam, VirtualDub, VideoCAP та ін Вони можуть різнитися як інтерфейсом, так і функціональними можливостями. Для створення мультимедійного матеріалу НМК, призначених для дистанційного навчання студентів дисциплін, пов’язаних з вивченням, тих чи інших програмних засобів, мною використовується програма AutoRun Pro Enterprise.

AutoRun Pro Enterprise — є мультимедійним презентаційним інструментом, який поєднує веб-сайти, файли PDF, PowerPoint презентації, відео, слайд-шоу або привабливі CD / DVD презентації (рис. 2.1).

Рис. 2.1. Робоча область AutoRun Pro Enterprise

Першим етапом створення мультимедійної оболонки є розробка його макета.

Під макетом оболонки розуміють ескіз сторінок з структурними елементами, що містяться на них (рис. 2.2):

1) головна сторінка;

2) методичні рекомендації;

3) список статей;

4) лекції;

5) вихід.

Рис. 2.2. Макет оболонки

На основі розробленого прототипу макета мультимедійного комплексу за допомогою програми AutoRun Pro Enterprise був створений шаблон головної сторінки (рис. 2.2) і шаблон для допоміжних сторінок.

Структурні елементи шаблонів всіх сторінок, включаючи головну, передбачалося залишати незмінними, з обов’язковим включенням у кожну сторінку і розташуванням на одному і тому ж місці. Тобто змінюються елементиз основним текстом.

На кожній сторінці мультимедійного підручника розташовані наступні структурні елементи:

1) назва проекту;

2) навігація меню.

Методичні рекомендації - це прості покрокові інструкції, які перетворюють навчання в задоволення, роблять складне простим, а незрозуміле — зрозумілим (рис 2.3).

Рис. 2.3. Методичні рекомендації з «Теорії кольору»

Також в методиці є лабораторні роботи з певними термінами для полегшення навчання студентам.

Список статей — ця сторінка присвячена вибору вибраних статей. Такі статті повинні бути зразком найкращого. Всі вибрані статті поміщаються в свою чергу на сторінці (рис 2.4).

Вимоги до статті [8]

Дані вимоги є мінімальними для обрання статті. Жодна стаття не може стати обраною, якщо не відповідає хоча б одному із зазначених нижче вимог:

1) стаття має бути оригінальною;

2) основна тема повинна бути розкрита;

3) у статті має бути вступ, коротко розкриває тему статті (мінімум 3−4 рядки);

4) стаття не повинна містити очевидних помилок і неточностей;

5) стаття має бути закінченою і не містити відверто недописаним розділів;

6) стаття, висувний в обрані, повинна бути відносно стабільною, консенсусної версією, в ній на момент висування і обговорення не повинне вестися війн правок, стаття не повинна бути захищена під час висунення та обговорення;

7) стаття повинна супроводжуватися набором посилань на інтернет-ресурси по темі.

Рис. 2.4. Список статей для «Теорії кольору»

Лекція (лат. lectio — читання) — усне систематичне і послідовне викладення матеріалу з якої-небудь проблеми, методу, темою питання і т.д. Є елементом лекційно-семінарської форми навчання, практикується переважно в старших класах середньої школи і у вищій школі (де ця форма є основною в процесі навчання). Лекція, як метод навчання, відноситься до словесних методів навчання і може застосовуватися при класно-урочної системи навчання (рис. 2.5).

Лекція — один із видів викладання, суть якої в тому, що досліджуваний матеріал у вигляді послідовного зв’язкового розповіді викладає педагог-лектор.

Лекція — це метод повідомлення нових знань; її відрізняє висока цілеспрямованість і велика інформативність. Лекція має здатність показати особистісне ставлення педагога до навчального матеріалу. Її вплив на учня здійснюється двояко: змістом і емоційною виразністю мови. У ході лекції педагог не тільки передає нову наукову інформацію в систематичному цілісному вигляді, але й може розкрити багато зв’язку — з іншими предметами, проблемами і практикою. Він вчить мислити, аналізувати, доводити, робити узагальнення і висновки; в цьому сенсі лекція для учнів — зразок розповіді. Монологічне виклад дозволяє вчителеві розвивати увагу школярів, вміння виділяти головне, а ці якості важливі і для подальшого самоосвіти, і для будь-якої професії.