Тенденції та перспективи удосконалення управлінської діяльності в бібліотеках України

ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В БІБЛІОТЕКАХ УКРАЇНИ

Зміст

• Проблеми впровадження інформаційних технологій управління
• Особливості сучасного стану бібліотек на прикладі Наукової бібліотеки Харківського національного медичного університету (НБ ХНМУ)
• Пріоритетні завдання удосконалення інформаційної системи управління
• Висновки
• Список використаної літератури
• Додаток

Проблеми впровадження інформаційних технологій управління

Суспільство на сучасному етапі свого розвитку характеризується переходом до всеохоплюючої інформатизації усіх соціальних інституцій і процесів, пов’язаних із формуванням інформаційних ресурсів і передачею знання. Ця тенденція чітко проявляється в бібліотеці, яка в умовах інформатизації перетворюється із книгосховища у соціальний інститут, що забезпечує кумуляцію, збереження, загальну доступність і поширення документів, інформації, знань. Для прискорення цих процесів необхідно переглянути управлінські орієнтири, що склалися в бібліотечній науці та практиці.

Закономірності розвитку бібліотеки значною мірою впливають на її управлінську функцію. Отож, у бібліотечній діяльності ми розглядаємо управління як систему економічних, технічних і соціальних засобів, що забезпечують цілеспрямований вплив на ресурсну базу бібліотеки та сприяють їх взаємодії для досягнення найкращої соціальної, економічної, технологічної ефективності бібліотечної діяльності. Про якість управління бібліотекою безпосередньо свідчать показники економічної ефективності та результати її діяльності.

Перебудова системи управління в існуючих соціально-економічних реаліях виступає як найважливіша умова успішного функціонування бібліотеки, оскільки бібліотека динамічно змінюється під впливом зовнішніх і внутрішніх чинників, а за допомогою управління — одержує якісну визначеність своєї діяльності. Цей розвиток бібліотеки — закономірний і об'єктивний процес. Адаптація системи управління продиктована конкретними причинами, серед яких головними є такі:

необхідність формування ринкових відносин із зовнішнім середовищем для підтримки стабільності функціонування бібліотеки в умовах трансформації соціальної-економічної системи;

інформаційне управління бібліотека україна визначення нових взаємовідносин між різними рівнями управління та встановлення раціональних структурно-функціональних зв’язків в середині бібліотеки;

зростання інформаційного ресурсу і відсутність достатнього управлінського досвіду у більшості керівників бібліотек в складних і постійно змінюваних умовах;

потреба гнучкого, оперативного реагування на зміни в структурі користувачів та їх запитів;

ускладнення бібліотечної технології, яка потребує нової організації і розподілу праці, нових форм контролю і стимулювання тощо.

Таким чином, динаміка і різноплановість названих причин зумовлює потребу визначення не тільки нових пріоритетів розвитку бібліотеки, а й обрання нової філософії управління, головними параметрами якої є проведення інноваційної, науково-технічної, ринкової політики в бібліотеці.

Глибокі зміни в усіх сферах суспільного життя України та інших посткомуністичних держав за останнє десятиліття зумовили підвищену увагу як науковців, так і практиків до проблеми управління бібліотекою.

Башун О.В. та Петрова Л. Г. вважають, що на зміну традиційному підходу до управління бібліотекою, який розуміється як раціональна організація та використання внутрішніх ресурсів, започатковано новий підхід, особливість якого прийнято характеризувати як маркетинговий або емпіричний напрям управління.

Важливим чинником успішного розвитку сучасної бібліотеки є підвищення рівня сучасного управлінського мислення, що базувалось би на свідомому розумінні працівником бібліотеки своїх цілей і свого призначення в процесі функціонування організації, готовності взяти на себе відповідальність за результати діяльності. Враховуючи вищезазначене, значна увага приділяється інноваційному менеджменту, який стимулює створення оптимальних організаційних і економічних умов для впровадження нововведень та забезпечення цілеспрямованого управління цим процесом. Такий підхід як ситуативний менеджмент поступово утверджується як дієвий засіб управління організацією. Його переваги — у застосуванні гнучкості змісту, форм і методів управління. Ситуативний менеджмент надає можливість здійснювати адекватний аналіз конкретної ситуації, пошук альтернативних рішень, обирання найприйнятнішого варіанту дій в існуючій ситуації, що є важливим для адаптації бібліотеки до нового соціально-економічного середовища.

Проте варто зазначити, що єдиного погляду на управління бібліотекою серед бібліотекознавців досі не існує. Понад десять років не вщухає дискусія навколо бібліотечного менеджменту. Частина бібліотекознавців вважає, що процес становлення бібліотечного менеджменту ознаменований вагомими результатами, серед яких: визначення конструктивних шляхів реорганізації управлінських механізмів та підходів до вирішення багатьох проблем організації діяльності бібліотек; формування наукової школи, в рамках якої опубліковано багато праць та захищено дисертацій; здійснюється підготовка і перепідготовка управлінських кадрів.

Разом з тим, інша частина бібліотекознавців має протилежну думку і не погоджується з правом на існування бібліотечного менеджменту, сприймаючи його як невдалий синонім терміну «управління бібліотекою», перенесення американського досвіду загального менеджменту в умовах ринкової економіки, та вважає, що такий підхід може призвести до втрати специфіки управління бібліотекою.

Термінологічний словник подає термін «бібліотечний менеджмент» як свідому планомірну діяльність керівництва бібліотеки, яка включає планування, організацію, оптимізацію праці, управління бібліотечними процесами, контроль за діяльністю, роботу з кадрами тощо. Відмінність його від терміну «управління бібліотекою» — в принципово нових положеннях в керівництві: можливості створення оптимальної організаційної структури управління адаптивного типу, формуванні перспективних програм розвитку, здійсненні в повному обсязі управлінських функцій. Сутність бібліотечного менеджменту — у визначенні стратегії (напрямів) і тактики (методів) управління конкретною бібліотекою як самостійною господарською і юридичною одиницею. Виходячи з даного визначення, вважаємо, що новий підхід ґрунтується на сприйнятті конкретної бібліотеки як об'єкту управління і суб'єкту господарювання, відкритої і самостійної системи, що функціонує в рамках ситуаційного підходу. Прийняття концепції бібліотечного менеджменту необхідне для трансформування управління сучасної бібліотеки як окремого напряму бібліотекознавства в наукову дисципліну і професійну галузь діяльності. З цією точкою зору не можна не погодитися, враховуючи об'єктивну необхідність створення сучасної концепції управління бібліотекою в ринкових умовах.

Надзвичайно важливим аспектом управління бібліотекою є культура процесів управління, що включає впровадження прогресивної технології управління, раціональну організацію управлінської діяльності і роботи бібліотеки, її структурних підрозділів, комплексну механізацію і автоматизацію бібліотечно-інформаційних процесів, культуру спілкування із співробітниками і читачами, телефонних розмов, проведення нарад, засідань, зборів.

Бібліотеці необхідно мати встановлений графік проведення зборів, нарад, засідань на рік, місяць із указанням місця, часу, відповідальних за підготовку. Велике значення має порядок роботи нарад і їх зміст.

Сучасний етап розвитку суспільства характеризується переходом до всеохоплюючої інформатизації усіх соціальних інституцій і процесів, пов’язаних із формуванням інформаційних ресурсів і передачею знання. Ця тенденція чітко проявляється в бібліотеці, яка в умовах інформатизації перетворюється зі «сховища книг» у соціальний інститут, що забезпечує кумуляцію, збереження і загальну доступність документів, інформації, знань.

Це зумовлює принципові зміни в її діяльності як соціального інституту, що забезпечує збереження і розвиток світової та національної культури, соціально-економічний прогрес суспільства. Ці процеси стимулюють розробку і впровадження якісно нової системи управління бібліотекою, яка має забезпечити її ефективне функціонування як багатомірної соціально-культурної та інформаційно-комунікативної реальності. За такої трансформації діяльності головною функцією бібліотеки стає задоволення інформаційних потреб суспільства через забезпечення загальної доступності документів, інформації, знань.

Впровадження та використання в діяльності бібліотеки інформаційних технологій, робота по створенню електронних ресурсів, видозміна функцій бібліотеки та перерозподіл функцій структурних підрозділів — все це зумовлює потребу в перегляді управління бібліотекою ВНЗ.

Сьогодні тенденції розвитку бібліотечно-інформаційних технологій та й діяльності бібліотеки в цілому вже неможливо представити без електронних інформаційних ресурсів, що, в свою чергу, призводить до формування електронних бібліотек. Адже головною перевагою останніх є доступ до віддалених ресурсів, який можливий при сучасних телекомунікаційних технологіях.

Класифікація функцій управління бібліотекою поділяється на загальні та специфічні. Перша група виділена відповідно до основних напрямів управління. А специфічні функції виділено згідно з розділами бібліотечного менеджменту:

· загальне керівництво;

· управління бібліотечною технологією, організація праці і стимулювання;

· управління кадровим потенціалом;

· оперативне управління;

· контроль за якістю роботи, продукції та послуг.

Таким чином, основними складовими бібліотечного управління або по-сучасному «менеджменту» є планування, організація, адміністративне керівництво, кадрове забезпечення, контроль.

У комплексі організаційних проблем слід розглядати питання удосконалення організаційної структури бібліотеки.

Ні для кого не є секретом, що автоматизація бібліотечних процесів неодмінно вплине, або впливає на зміну функцій певних структурних підрозділів, їх видозміну, укрупнення, або, навпаки, роз'єднання. Тому необхідно передбачати цю зміну, чітко розподіляти функції, якщо можна так сказати, розібрати процес на конкретні деталі. В кожній бібліотеці удосконалення структури може йти своїм шляхом, виходячи з різних причин.

У адміністративному керівництві - стиль управління бібліотечним колективом.

Стиль управління повинен базуватися на чіткому розподілі виконавців, інформуванні про зміни, що чекають колектив, доведення потрібності змін, а також постійному підкресленні взаємозв'язків кожного структурного підрозділу бібліотеки в процесі створення інформаційних ресурсів.

У кадровому менеджменті - підготовка і підвищення кваліфікації. На жаль, наші вищестоящі методичні центри не розуміють потреби у чіткому навчанні окремим процесам автоматизації наших фахівців. Єдиним виходом з цієї ситуації є відвідування багатих таким досвідом бібліотек, отримання конкретних консультацій на робочому місці, спеціалізовані школи. Безпосередньо в бібліотеці це вивчення спеціалізованої літератури, практичні заняття з колективом, участь у семінарах та конференціях.

Управління ЕР можна розглядати в трьох аспектах:

· об'єкт управління;

· задачі управління;

· механізм управління.

В механізмі управління бібліотекою взаємодіють два елементи: об'єкт та суб'єкт управління. В якості об'єкту управління ми сьогодні будемо розглядати бібліотечно-бібліографічні ресурси, в першу чергу — інформаційні.

Тобто об'єкт управління електронними ресурсами містить у собі всі електронні ресурси бібліотеки: основними з них є - ЕК; фонд повнотекстових електронних документів; видання на CD-ROM та компакт-дисках.

На секційному засіданні питанням поєднання традиційних і технологічно нових підходів до обліку та наукової обробки видань буде приділено окрему увагу, т. я. необхідно дуже чітко, з однієї сторони, дотримуватись традиційних бібліотечних вимог, так і, з другої сторони, бачити і досконало знати всі можливості та взаємозв'язки Програми, в якій працює кожна бібліотека.

Як і кожен масив, інформаційні електронні ресурси потребують роботи, пов’язаної з їх впорядкуванням, тобто, до управління цими ресурсами:

· формування фонду електронних ресурсів;

· забезпечення до них доступу;

· створення умов для надійного зберігання цих ресурсів.

· Система управління інформаційними ресурсами повинна бути:

· Здатною до роботи в різних ситуаціях.

· Гнучкою в пристосуванні до динаміки процесів.

· Містити набір інструментарію, що поліпшує управління ресурсами.

В роботі по управлінню слід враховувати і суб'єкт управління — користувачів. Адже саме студентство складає головну частку користувачів вузівських бібліотек, і саме їх потреби повинні визначати пріоритети в діяльності цих бібліотек.

Адже для удосконалення якості інформаційних послуг в бібліотеці необхідне поліпшення і якісного інформаційного забезпечення потреб університетської спільноти:

· Потреби в інформації для отримання знань;

· Надання джерел про методику викладання знань;

· Сприяння проведенню науково-дослідних робіт.

Всі ці потреби забезпечуються інформаційними електронними ресурсами бібліотеки.

Суть управління ресурсами полягає у планомірній, систематичній діяльності щодо узгодження чіткої роботи кожного структурного підрозділу бібліотеки.

Головною метою функціонування бібліотеки в період освоєння інформаційних технологій є забезпечення доступності документів, інформації, знань для ефективного забезпечення освітніх та наукових потреб навчального закладу і максимально повного задоволення інформаційних потреб особистості.

На сучасному етапі інформатизації бібліотеки доцільно виділити такі завдання:

· здійснення моніторингу динаміки інформаційного середовища;

· вивчення ступені відповідності фондів первинних документів інформаційним потребам;

· аналіз відповідності складу фондів вторинних документів інформаційним потребам;

· дослідження ринку зовнішніх інформаційних ресурсів;

· здійснення технологічного і технічного оновлення бібліотеки;

· вдосконалення існуючої, розробка і реалізація перспективної системи послуг;

· розробка науково-організаційних основ інноваційної діяльності бібліотеки.

На сьогоднішній конференції ми матимемо змогу розібратися в окремих моментах системи управління, ролі певних структурних підрозділів бібліотеки в цьому процесі, побачимо зв’язок суто бібліотечних технологій і підходів до їх відображення в нових технологіях. Також будуть дані аналізи представлення інформаційних ресурсів на сайтах бібліотек як результат впровадження інформаційних технологій на допомогу науковому та освітньому процесам діяльності бібліотек ВНЗ.

Таким чином управління інформаційними ресурсами це постійний систематичний процес, і чим більш він буде вивчений, проаналізований, продуманий на кілька років і кроків вперед, тим якіснішою та ефективнішою буде вся діяльність бібліотеки та її колективу.

Особливості сучасного стану бібліотек на прикладі Наукової бібліотеки Харківського національного медичного університету (НБ ХНМУ)

На досвіді Наукової бібліотеки Харківського національного медичного університету (НБ ХНМУ) розглянемо особливості сучасного стану бібліотек. Підкреслюється, що зміст бібліотечно-інформаційної діяльності визначається розвитком новітніх комунікаційних технологій.

Історія розвитку Наукової бібліотеки Харківського національного медичного університету пов’язана із відкриттям у 1805 році Імператорського Харківського університету за ініціативою просвітителя, громадського діяча, вченого В.Н. Каразіна з чотирма факультетами, один з яких був медичний.

У 1803−1804 рр. В.Н. Каразін, перебуваючи в Санкт-Петербурзі у справах, пов’язаних з організацією університету, придбав 3 219 книг, які були переправлені до Харкова й започаткували університетську бібліотеку.

У наступний за урочистим відкриттям університету 18 (30) січня 1805 р. день відбулося перше засідання ради, на якому було обрано з-поміж професорів, як того вимагав статут університету, першого бібліотекаря — професора Я. Я. Белен де Баллю.

Починаючи свою історію з кафедральних бібліотек медичного факультету Імператорського Харківського університету, бібліотека пройшла ряд етапів свого розвитку.

Фонд формувався з приватних зібрань і праць вчених кафедр, дарунків та пожертвувань? дворяни, купці, професори й вихованці університету дарували бібліотеці великі суми, цілі книжкові зібрання, окремі книги. За ініціативою студентів і за підтримкою профспілки на початку 20 ст. було організовано так звану «Книжкову лавку», де збиралася медична література і відбувався книгообмін.

Кафедральні фонди медичного факультету університету, пройшовши всі етапи реорганізації факультету в інститут, стали базою створення бібліотеки медичного інституту, до якої приєдналася і профкомівська (колишня «Книжкова лавка»).

Сьогодні Наукова бібліотека університету є центральною ланкою в системі інформаційного забезпечення учбового, педагогічного, наукового та виховного процесів всіх категорій користувачів: студентів, професорсько-викладацького складу, науковців; активно працює над удосконаленням і розширенням сучасного інформаційного середовища.

Стрімке вторгнення цифрових технологій привело до радикальних змін усіх напрямів діяльності бібліотеки: від традиційного інструментарію до методів обслуговування, доступу до ресурсів, форм надання інформації. Відтепер роль і значення бібліотеки визначаються не тільки кількістю і різноманітністю її фонду, але й комфортністю послуг, які вона може надати.

Дослідження публікацій, участь у семінарах та науково-практичних конференціях, ознайомлення з досвідом роботи і, нарешті, власна практика Наукової бібліотеки Харківського національного медичного університету (НБ ХНМУ) свідчать про деякі особливості сучасного етапу розвитку бібліотек вищих навчальних закладів (ВНЗ) України, що спостерігаються принаймні у двох сферах: інформаційному обслуговуванні користувачів та професійній компетентності бібліотечних працівників.

Наразі НБ ХНМУ — важливий підрозділ університету, на який покладено завдання інформаційного забезпечення навчально-виховного та науково-дослідницького процесів. Бібліотека є інформаційною серцевиною, основою навчально-педагогічного та наукового процесів, тією творчою лабораторією, від ресурсів та послуг якої в значній мірі залежить зміст навчання та наукових досліджень.

Наукова бібліотека ХНМУ має функціональну структуру управління і складається з 8 відділів та 6 секторів, структурна схема яких наведена у Додатку [19]:

Відділ комплектування документів;

· сектор періодичних видань;

Відділ наукової обробки документів та організації каталогів;

Відділ обслуговування навчальною літературою;

· сектор виховної та культурно-просвітницької роботи;

Відділ обслуговування науковою літературою;

· сектор (зал) медичних періодичних видань;

Відділ організації та зберігання фонду наукової літератури;

· сектор зберігання і реставрації фонду;

Відділ інформаційно-бібліографічної роботи;

Відділ літератури іноземними мовами;

· сектор обслуговування студентів англомовної форми навчання;

Відділ інформаційних технологій та комп’ютерного забезпечення;

· сектор підтримки автоматизованої бібліотечної системи та програмного забезпечення.

Диференційному обслуговуванню користувачів сприяє розгалужена мережа пунктів бібліотечного обслуговування: 4 абонемента, а саме для студентів 1−3 курсів, для студентів 4−6 курсів, науковий, художній.

Диференційному обслуговуванню користувачів сприяє розгалужена мережа пунктів бібліотечного обслуговування: одинадцять читальних залів (350 посадкових місць), в тому числі: навчальний, науковий, медичних періодичних видань та гуманітарної підготовки.

В структуру бібліотеки входять два зали електронної інформації для студентів і для науковців, п’ять читальних залів у студентських гуртожитках, десять бібліотечних пунктів на кафедрах і одна у Науково-дослідному інституті гігієни праці та професіональних захворювань.

Фонд бібліотеки складає понад 1 млн. документів, серед яких:

унікальний фонд дисертацій по медицині, захищених в університеті з дня його заснування (5,5 тис. документів);

колекції стародруків та рукописів, датованих ХVII-ХVIII ст. (2717 документів);

фонд патентів (24 тис. документів);

монографії, збірники праць вчених нашого університету;

наукові видання вітчизняних та іноземних авторів, підручники та науково-методичні посібники, періодичні та науково-інформаційні видання, соціально-економічна та художня література на всіх видах носіїв інформації;

цінні видання з приватних бібліотечних колекцій видатних вчених-медиків.

Бібліотека щорічно обслуговує 25 тис. користувачів, яким видається понад 800 тис. документів.

Фонд електронних та файлових документів має структуру представлену на рис. 3.1.

Рис. 1. Структура фонду електронних та файлових документів НБ ХНМУ

Бібліотека має Положення про Наукову бібліотеку Харківського національного медичного університету, згідно з яким регламентується організація та діяльність структурного підрозділу Харківського національного медичного університету «Наукової бібліотеки», координація роботи та визначення правового положення в структурі ХНМУ. В пункті 4 даного положення регламентовано Управління Бібліотекою, а саме:

Управління Бібліотекою здійснює директор, який підпорядкований ректорові Університету і є членом Вченої Ради.

Директор Бібліотеки обирається Вченою Радою Університету строком на сім років та призначається наказом ректора Університету, має вищу спеціальну освіту і відповідний стаж роботи в бібліотеці.

Права і обов’язки працівників Бібліотеки визначаються посадовими інструкціями, правилами внутрішнього трудового розпорядку Університету.

Структура та штат Бібліотеки затверджується ректором Університету за поданням директора згідно діючого законодавства. Працівники Бібліотеки призначаються і звільняються наказом ректора Університету за поданням директора.

Керівництво Університету забезпечує Бібліотеку необхідними службовими і виробничими приміщеннями, комп’ютерною технікою і технічними засобами, необхідним обладнанням і устаткуванням. Витрати на утримання Бібліотеки передбачаються загальною схемою витрат Університету.

Забороняється використання приміщень Бібліотеки для робіт, непередбачених завданнями та цілями Бібліотеки.

Річні плани та звіти роботи Бібліотеки затверджуються ректором Університету.

Для вирішення актуальних питань діяльності Бібліотека створює ради: з науково-методичної роботи, бібліотечну, раду дирекції тощо.

Режим роботи Бібліотеки встановлюється керівництвом Університету відповідно до внутрішнього трудового розпорядку. Щоденно дві години робочого часу виділяються на виконання внутрішньої бібліотечної роботи. Один раз на місяць проводиться санітарний день (у цей день користувачі не обслуговуються).

В бібліотеці ведеться робота за такими важливими напрямами як функціональне формування та забезпечення збереження фонду, бібліотечно-інформаційне обслуговування, впровадження нових інформаційних технологій, культурно-просвітницька робота. Всі ці напрями безпосередньо впливають на формування інформаційного поля бібліотеки.

Бібліотека для оптимального використання накопичених у ній багатств забезпечує їх упорядкування, структурування і продуктивну організацію функціонування в інформаційних системах.

Основні напрями інформаційної роботи бібліотеки:

· формування інформаційного ресурсу в традиційному та електронному режимах;

· створення системи вторинних документів (бібліографічних, реферативних, оглядово-аналітичних);

· довідково-інформаційне обслуговування (обслуговування спеціалістів у режимах ВРІ, ДОК та «запит-відповідь», організація книжкових виставок, віртуальних виставок та виставок нових надходжень, інформаційних переглядів); проведення інформаційних заходів.

У сучасному світі глобальної інформатизації визначальним моментом є співіснування друкованих та електронних джерел інформації. У цьому зв`язку значно змінюється роль та розширюються функції бібліотек як основних накопичувачів інформаційних ресурсів. Для задоволення потреб сучасного користувача, забезпечення оперативного, вільного й необмеженого доступу до всіх бібліотечно-інформаційних ресурсів як власного виробництва, так і придбаних, бібліотека, формуючи інформаційне поле, освоює і застосовує сучасні досягнення в галузі інформаційних, комунікаційних і мультимедійних технологій, активно впроваджує їх в бібліотечні процеси. Сучасна бібліотека — доступний, прозорий заклад із гнучкою структурою і організацією обслуговування, технічно обладнаний, який для формування інформаційного поля використовує новітні технології.

Технологічна трансформація бібліотеки зумовлює структурну — вона виступає системотворним елементом комплексу, що включає гетерогенну (гібридну) бібліотеку — власне бібліотеку на традиційних і електронних носіях, наукову установу (здійснює продукування нових знань), інформаційно-аналітичний центр, навчальний заклад і культурологічну установу.

Принциповий вплив на розвиток бібліотечно-інформаційного обслуговування в НБ ХНМУ надає трансформація системи інформаційних ресурсів з використанням електронних технологій. Стратегія НБ ХНМУ орієнтована сьогодні на створення єдиного комунікаційного простору як гармонійного зібрання друкованої та електронної колекцій, що досягається шляхом формування власних та організації доступу до світових інформаційних ресурсів.

Так, фонд друкованих видань формується вже понад 200 років і налічує 1 млн. прим. Протягом останніх років активно створюється електронна бібліотека, яка на цей час містить: майже 1 тис. компакт-дисків, з яких близько 500 — навчальна література українською, російською, англійською мовами; понад 2600 файлових документів, серед яких: періодичні і навчально-методичні видання ХНМУ; підручники; посібники; атласи; наукові видання; дисертації і автореферати дисертацій; матеріали конгресів і конференцій; збірки наукових праць тощо.

Склад повнотекстового електронного ресурсу розкривається в електронному каталозі (ЕК) бібліотеки у вигляді бібліографічних записів, що включають також посилання на повний текст документу. Важливою складовою цієї роботи є переведення зберігання повнотекстових документів з локального в мережевий режим, що забезпечує оперативний доступ до них та ефективне управління архівом.

Формування ЕК почалося в НБ ХНМУ на початку 1992 р. і зараз він налічує понад 190 тис. записів. З 2009 р. доступ до ЕК здійснюється в режимі on-line і на цей час зареєстровано майже 175 тис. результативних пошуків, понад 1 500 звернень до повнотекстових документів.

Таким чином, змінюються не тільки матеріальні носії, а й форми подачі інформації і при цьому спостерігається своєрідне стирання граней між особливостями джерел первинної і вторинної інформації.

Нові можливості в задоволенні інформаційних потреб користувачів відкриває перед НБ ХНМУ вільний доступ до Інтернет. Довідково-бібліографічний апарат (ДБА) бібліотеки, набуває величезної інформаційної потужності, об'єднуючи пошукові можливості власних каталогів і картотек з необмеженими можливостями зовнішніх ресурсів. За рахунок представлених в мережі авторитетних БД, бібліотечних каталогів, різноманітних порталів, електронних бібліотек тощо Інтернет поступово перетворюється на одне з пріоритетних джерел для виконання будь-яких запитів, дозволяючи оперативно корегувати пошук і створювати гнучкий пошуковий алгоритм.

З метою вивчення можливостей інформаційно-пошукових систем, виявлення якісних і достовірних ресурсів з освіти, медицини та суміжних наук фахівці бібліотеки проводять моніторинг глобальної мережі. Результатом аналітико-синтетичної обробки інформації є систематизований покажчик адрес різноманітних Web-ресурсів, який перебуває в стані безперервного оновлення і поповнення.

Пріоритетним розділом покажчика є посилання на адреси повнотекстових періодичних видань з медицини. При такій формі робота з текстом найбільш ефективна: під час пошуку користувачі мають змогу не тільки економити час, а й позбавляються необхідності безпосереднього перегляду масивів документів, отримують сучасну і найбільш релевантну запиту інформацію.

Поява електронних джерел дозволяє збільшити об'єм наданої інформації, змінює її якісно, розширює перелік інформаційних послуг і в цілому — можливості інформаційного обслуговування.

Але наявність ресурсів віддаленого доступу не виключає необхідності формування і використання власних інформаційних ресурсів — праць учених, викладачів і співробітників університету. На порядку денному — вирішення проблеми відкритого контенту наукової скарбниці ХНМУ.

Важливим завданням НБ ХНМУ є розробка політики організації та створення університетського репозитарію — електронного архіву повнотекстових версій навчально-методичних посібників, монографій, авторефератів дисертацій, статей, лекційних матеріалів, підготовлених вченими, викладачами, співробітниками і студентами університету, з доступністю публікацій через Інтернет. Вже зроблені певні кроки в цьому напрямі.

Наукова бібліотека ХНМУ є членом Української бібліотечної асоціації, Асоціації сучасних інформаційно-бібліотечних технологій (АСІБТ), асоціації «Інформатіо-Консорціум», бере участь у проекті HINARI (внутрішньомережевий доступ до досліджень у сфері охорони здоров’я) під егідою ВООЗ.

З підвищенням ролі НБ ХНМУ в інформаційному середовищі університету зазнає зміни вся сфера бібліотечно-інформаційної діяльності: ускладнюються технології, впроваджуються нові послуги, розширюється кількісно і якісно склад інформаційних ресурсів, набирають наукового темпу запити користувачів. Це робить надзвичайно важливим призначення бібліотекаря і диктує нові вимоги до бібліотечних працівників як посередників між користувачами та інформаційними ресурсами.

Бібліотекар сьогодні виконує багато функцій, які не були йому властиві раніше. Він — активний суб'єкт системи соціальних комунікацій, і господарник, що освоює інноваційні напрямки економічної діяльності у невиробничій сфері, і спеціаліст в області інформаційних технологій, і провідник інформаційної культури.

Повсякденна бібліотечна практика потребує зростання професійної кваліфікації на всіх ділянках роботи: при наданні послуг, виконанні довідок, проведенні комплексних заходів, чергуванні у залі каталогів та залах електронної інформації і навіть просто у спілкуванні з відвідувачами бібліотеки, серед яких і студенти, і викладачі, і науковці, і лікарі-практики.

Фахівці НБ ХНМУ, що працюють в умовах сучасних освітніх і комунікаційних технологій, повинні володіти термінологією предметної області з медицини (у тому числі латинською та іншими іноземними мовами), дотримуватись професійної етики і при необхідності застосовувати методи вирішення проблем, використовувати новітні прийоми бібліотечно-інформаційної діяльності.

Сьогодні відбувається трансформація професійних ролей і спостерігається явне розширення діапазону спеціалізації сучасного персоналу бібліотеки, переміщення ролі бібліотекаря від «зберігача» інформації до «інструктора» з мистецтва розшукувати потрібну інформацію. На перший план виходить уміння зорієнтувати користувача у великому масиві інформаційних ресурсів і компетентно відповісти на безліч запитань, що є показником високої кваліфікації і професійної культури.

Спеціалісти НБ ХНМУ добре уявляють, які документні та інформаційні ресурси найбільш актуальні, де відомості про них знаходяться в світовому інформаційному просторі, як здійснити їх семантичний пошук, обробку і оперативну доставку користувачам.

Необхідність пристосування традиційних бібліотечних технологій до нових інформаційних реалій привела до виникнення нового класу завдань і відповідних напрямів професійної діяльності бібліотекарів, які сьогодні суміщають в своїй роботі традиційні функції і функції консультанта з інформаційного пошуку, мережевого навігатора, інформаційного аналітика, інструктора і організатора знань.

Інформатизація є одним з пріоритетних напрямів діяльності НБ ХНМУ, яка цілеспрямовано виконує комплексну програму переходу функціонування як електронна бібліотека. При підтримці університету пройдений шлях від локального автоматизованого робочого місця до складної автоматизованої бібліотечно-інформаційної системи.

Процес комп’ютеризації бібліотеки, що розпочався наприкінці 1991 р. з одного ПК, триває. З 1992 р. створюється ЕК, з 1995 р. використовується електронна пошта, з 1999 р. — Інтернет, до якого з 2006 р. надано безлімітний доступ, з 2000 р. функціонує локальна бібліотечна мережа.

На цей час локальна мережа бібліотеки об'єднує 34 персональних комп’ютери: 24 службових і 10 робочих місць для користувачів. Бібліотека також має один ксерокс, 5 багатофункціональних пристроїв принтер-сканер-ксерокс, дев’ять принтерів, два сканери. Введена в експлуатацію система бездротового доступу (Wi-Fi) до Інтернет. Для автоматизації технологічних процесів впроваджена АБІС ИРБИС64.

Під час впровадження АБІС виникла необхідність детального перегляду усієї технологічної схеми бібліотеки, і навіть більше, проведення глибоких перетворень в управлінні, зміни відносин з університетом і іншими бібліотеками.

Сенс організаційно-технологічних підходів до проведення змін полягає в: навчанні персоналу; поєднанні зусиль усіх спеціалістів бібліотеки; участі усього колективу бібліотеки в процесі автоматизації.

Бібліотечна технологія до моменту впровадження автоматизованої системи носила автономний характер. Виробничі процеси розподілялися за структурними підрозділам та окремим виконавцям. Постійно займаючись оптимізацією традиційної бібліотечної технології, ми не змінювали зміст виробничих процесів, час від часу намагаючись збільшити їх ефективність. Разом з цим не завжди вдавалося полегшити роботу бібліотекарів, уникнути дублювання дій та надлишкових витрат ресурсів.

Оскільки НБ ХНМУ — це складний і достатньо консервативний з точки зору організаційно-технологічної системи механізм, і його складно змінити повністю одномоментно, тому працівники бібліотеки змушені працювати паралельно у двох варіантах старої і нової технології. У цій ситуації головне — правильно розставити пріоритети, і усі зміни здійснювати поетапно, опираючись на результати експериментів, які спочатку проводимо у одному колективі (відділі), там де є можливість відпрацювати технологію і перевірити результати для того, щоб впровадити в інших підрозділах бібліотеки.

Сьогодні основне завдання бібліотеки полягає в розширенні галузей застосування автоматизованої технології і в поступовому переході до стабільної роботи на основі комп’ютеризації більшої частини технологічних процесів.

У даний час працівникам НБ ХНМУ вдалося об'єднати виробничі процеси комплектування, каталогізації та обслуговування в єдину інтегровану систему.

Головними змінами у процесах комплектування та каталогізації нашої бібліотеки стали:

· комп’ютеризація обліку фондів,

· обрахування книгозабезпеченості,

· підвищення значення електронного каталогу в єдиному технологічному комплексі.

У відділі комплектування автоматизовано усі процеси — від індивідуального та сумарного обліку літератури до роздруку інвентарних книг. Розпочали ведення картотеки книгозабезпеченості, яку в майбутньому можна буде виставити на бібліотечний сайт для того, щоб нею могли користуватися і викладачі університету.

Зміни процесів каталогізації та надання доступу до інформації стало ключовим моментом змін усієї технології бібліотеки. Саме в цьому напрямку ми отримали значні практичні результати. Вони пов’язані з обов’язковим використанням машиночитанного стандарту представлення бібліографічних записів у електронному каталозі з одноразовим складанням бібліографічного запису та багатократним його використанням, зі зменшенням термінів опрацювання та збільшенням обсягу каталогізованих сучасним способом видань, а також зі створенням декількох технологічних ліній відображення видань в електронному каталозі.

Перший запис документ отримує в електронному каталозі власне у відділі комплектування, який згодом редагується у відділі наукового опрацювання літератури. У процесі наукового опрацювання літератури автоматизовано процес систематизації літератури. З початком ведення ЕК ми припинили ведення п’яти карткових каталогів, скоротили друк каталожних карток на 10−15%. Роздрукування карток здійснюємо також автоматично на принтері. Розроблено технологію ретроспективного введення фондів бібліотеки до ЕК. Для забезпечення якості записів, контролю введення даних у ЕК у бібліотеці створена група редакторів із найбільш кваліфікованих працівників бібліотеки, а також організовано технологічний процес повного контролю.

У бібліотеці запроваджено систему штрихового кодування документів. Одночасно штрихкодуються усі нові надходження та документи під час ретроконверсії. Штрих-кодове маркування дозволяє підвищити оперативність процесів, пов’язаних з:

· видачею та поверненням документів,

· відслідковуванням пересування документів,

· перевіркою книжкового фонду.

Штрихове кодування документів підвищує якість та ефективність роботи бібліотеки в цілому.

Розвиток електронного каталогу дав можливість впровадити нові технології обслуговування користувачів, а також надання принципово нових інформаційних послуг. Усі абонементи бібліотеки трансформовано у єдину технологічну структуру — електронну кафедру видачі, де власне процес обслуговування проводиться за допомогою комп’ютера, шляхом зчитування штрихового коду з книги та читацького квитка та закріплення конкретного примірника документа за читачем.

Таким чином, колектив НБ ХНМУ підійшов до створення нової технологічної інфраструктури бібліотеки на самих головних ділянках бібліотеки, якими є формування власних інформаційних ресурсів та організація доступу користувачів до них.

У інформаційно-бібліографічному обслуговуванні нові технології бібліотеки забезпечують:

· створення БД на допомогу навчальному та науковому процесам університету;

· створення БД праць вчених університету і на основі цієї бази — укладання бібліографічного покажчика — щорічника праць вчених.

Читачам також надається доступ до електронних документів НТБ та передплачених баз даних Elsevier (ScienceDirect), EBSCOhost, East View Information Services, інформаційних продуктів американських наукових товариств.

Покращення каналів комунікаційного зв’язку і сучасного технічного обладнання вимагає й постійного підвищення технічної обізнаності бібліотечних працівників, застосування принципово нових знань і умінь.

Перший етап був пов’язаний з адаптацією персоналу до інформаційних технологій і суб'єктивною оцінкою їх перспектив і своїх можливостей. Другим етапом було активне освоєння і впровадження технологічних нововведень на багатьох ділянках роботи. Сьогодні вже стало очевидним, що грамотне застосування комп’ютерних технологій у багато разів підвищує ефективність інформаційного обслуговування, звільняє від рутинних процесів, дає простір для творчої діяльності.

У вирішенні професійних завдань фахівці бібліотеки використовують комплекс сучасної електронно-обчислювальної техніки і освоїли не одну інформаційну систему з автоматизації процесів комплектування і каталогізації.

Вони впевнено працюють з сервісами Інтернет і електронними базами даних, повсякденно використовують програмні продукти Office. Крім того, за роки роботи з новими технологіями бібліотекарі в своїй більшості здобули комплекс знань і умінь «просунутого користувача» з елементами адміністрування, що дозволяє елементарно підтримувати комп’ютер в робочому стані, відновити програму чи антивірусну базу.

Отже для бібліотечного працівника будь-якого відділу компетентність у сфері інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) стає не менш важливою, ніж у бібліотечній справі.

Останніми роками в НБ ХНМУ спостерігається зміна характеру інформаційних запитів в режимі «запит-відповідь» по задоволенню разових або постійних звертань користувачів. В процесі пошуку та аналітико-синтетичної обробки інформації все частіше доводиться використовувати не традиційні прийоми, а застосовувати індивідуальний підхід, тобто у кожному окремому випадку створювати «персональний» алгоритм залежно від особливостей і складності конкретного запиту. У свою чергу це веде до зміни характеру виконуваних довідок, які поступово стають «робочим» етапом пошуку, а не його результатом.

Користувачі все частіше прагнуть отримати саме інформацію, а не посилання на її джерело. Самостійні розшуки поступаються місцем цілеспрямованому звертанню користувача до бібліографа на пошук професійно обробленої інформації, адаптованої до його конкретних потреб, представленої в зручній для нього формі і на вибраному їм матеріальному носієві.

Використання електронних джерел для пошуку інформації з перевагою повнотекстових БД якраз і дозволяє отримати «інформацію як таку». Для виконання найбільш складних тематичних інформаційних пошуків використовуються БД на компакт-дисках: «Російська медицина», РЖ «Медицина», «Український реферативний журнал» тощо. Безлімітний доступ до Інтернет дає можливість звертатись до віртуальних БД біомедичної спрямованості (EBSCO, PubMed, HINARI, Nature Publishing Group та ін.) для виконання запитів різної складності.

Таким чином, в практиці роботи НБ ХНМУ письмова тематична довідка зазнала зміни не тільки в технології виконання, але і в найменуванні - традиційний «Архів виконаних довідок» отримав назву «БД виконаних тематичних інформаційних пошуків». Як правило, результатом подібного тематичного пошуку є «інформаційний пакет», який крім традиційного переліку джерел, відібраних за темою, містить також значну кількість повнотекстових документів статей, оглядів, рефератів тощо українською, російською та іноземними мовами.

На цей час «БД виконаних тематичних інформаційних пошуків» містить 846 довідок і налічує майже 150 тис. джерел.

На сучасному етапі розвиток медичної освіти та науки безпосередньо залежить від якості бібліотечно-інформаційного обслуговування. Студенту, викладачеві, вченому, лікарю потрібні потужні інформаційні ресурси і оперативний доступ до них.

Разом з тим, росте сфера впливу НБ ХНМУ, збільшується кількість сторонніх користувачів, активізується попит найбільш важливих видань з фонду читального залу, виникає потреба на послуги, пов’язані з використанням комп’ютерних технологій. Електронна інформація набуває все більшого розповсюдження і для окремих категорій користувачів стає більш вагомою, про що свідчать результати соціологічних досліджень НБ ХНМУ у 2007 та 2010 рр. Проте освоєння електронних ресурсів і сервісів вимагає певної інформаційної культури.

Ці фактори дещо корегують функції бібліотеки, спонукають до пошуку нових форм і методів організації обслуговування. Наші користувачі чекають від бібліотеки не тільки набору класичних послуг в традиційній формі, що надаються на абонементах і в читальних залах, але і нових послуг за допомогою сучасних засобів їх надання.

Орієнтиром в роботі НБ ХНМУ є принцип «Бібліотека — для користувача» і користувач має право сподіватися на комплекс різноманітних послуг в одному місці.

За останні 5 років система бібліотечно-інформаційних послуг НБ ХНМУ поступово розширилася, деякі з них (що потребують додаткових матеріальних витрат) з кінця 2008 р. було введено на платній основі.

Так, систему нових послуг складають:

Бібліотечні послуги (додаткові)

обслуговування сторонніх користувачів;

нічний абонемент та абонемент вихідного дня.

Інформаційні послуги (додаткові)

виконання тематичних інформаційних пошуків;

складання та редагування бібліографічних списків;

користування залом електронної інформації (як додаткова тільки для сторонніх користувачів);

систематизація наукових робіт за УДК (як додаткова тільки для сторонніх користувачів).

Консультаційні послуги

проведення групових консультацій для користувачів-студентів;

проведення семінарів-презентацій для молодих науковців.

Сервісні послуги (додаткові)

ксерокопіювання документів;

друкування документів на принтері;

сканування документів;

запис інформації на електронні носії.

Отже, при наданні послуг пріоритетним є інтегрований підхід до обслуговування користувачів на основі надання комфортного і ефективного доступу до традиційних і електронних інформаційних ресурсів.

Широковідома точка зору, що в Інтернеті «все є» часто трактується помилково. Так, в Інтернеті дійсно є багато корисної інформації, але виключно для того, хто володіє «секретами» її пошуку.

Викликає занепокоєння тенденція активного інтересу студентства до Інтернет-банків рефератів і водночас щорічне збільшення замовлень молодих науковців НБ ХНМУ на виконання тематичного пошуку інформації. Вважаю, що однією з причин цього явища є непідготовленість до самостійної орієнтації в світовому інформаційному просторі. Оскільки знайомство з електронними технологіями і «легкість» використання глобальної мережі ще не свідчать про достатній рівень інформаційної культури.

Інтернет тільки за певних умов може стати могутнім інструментом науки та освіти, і в числі таких неодмінних умов є створення відповідного бібліотечно-інформаційного середовища.

Досить довго бібліотека вважалась лише «тихим місцем для читання», важливим джерелом надання інформації і сьогодні є нагальна потреба в підвищенні її консультативної функції, впровадженні навчальних технологій. Тому одне з головних завдань, яке ставить перед собою НБ ХНМУ — надати користувачам практичних навичок цілеспрямованої самостійної роботи, уміння знаходити, критично осмислювати використовувати інформацію.

Перш за все, значна кількість консультацій з методики бібліографічного пошуку та використання традиційного ДБА бібліотеки виконується під час чергувань в залі каталогів. Особлива увага при цьому приділяється студентам молодших курсів. Головне завдання — роз’яснити «як» і «де» шукати необхідну інформацію у кожному конкретному випадку в залежності від суті запиту.

Для магістрантів, аспірантів, клінічних ординаторів актуальними питаннями є правила складання бібліографічного опису і оформлення списків літератури до наукових робіт. Це також є важливим об'єктом для проведення консультацій і надання практичної допомоги у відповідності до діючих стандартів.

У залах електронної інформації для студентів та науковців досвідчені бібліографи знайомлять новачків з різноманітними інформаційними ресурсами і системами, безпосередньо біля робочих місць користувачів надають необхідні рекомендації з уміння трансформувати запит, створювати гнучкий пошуковий алгоритм, оцінювати різні джерела інформації тощо.

Постійними є також групові тематичні консультації студентів з питань використання комп’ютерних технологій, особливостей роботи в режимі on-line, методики ефективного пошуку і відбору інформації, що проводяться як практичні заняття в залі електронної інформації. При цьому бібліотека орієнтується не на абстрактні знання і уміння, а максимальний взаємозв'язок навиків інформаційного пошуку із змістовним аспектом навчального процесу.

Традиційними вже стали заняття і для інших категорій користувачів. Так, для молодих науковців (аспірантів, лікарів-інтернів, клінічних ординаторів, магістрантів, студентів-членів студентського наукового товариства) двічі на рік бібліотека проводить поглиблені семінари-презентації на допомогу організації самостійної науково-дослідної роботи, інформаційного і патентного пошуку, доступу до міжнародних інформаційних ресурсів та ефективного їх використання.

В роботі семінарів беруть активну участь не тільки провідні фахівці бібліотеки, а й викладачі і завідувачі кафедр університету. Безпосередньо у залах електронної інформації бібліотеки учасники семінарів знайомляться з алгоритмом інформаційного пошуку, одержують відповіді на численні запитання.

Багато хто вже відчуває себе цілком комфортно «в мережі»: в режимі on-line відбувається спілкування, виконуються банківські операції, здійснюються купівля-продаж товарів. Сучасний користувач цілком логічно очікує, що до всіх видів інформації і послуг (у тому числі бібліотечних) існує безперебійний доступ.

Потенційний користувач бібліотеки прагне служби електронного інформування і замовлення, розширення доступу до повнотекстових баз даних, електронної доставки документів і віртуальної довідкової служби. Все це можливе завдяки електронним технологіям, коли користувач може отримати інформацію, не відвідуючи бібліотеку.

Майбутнє НБ ХНМУ пов’язане з поняттям «віртуальна бібліотека» і наші користувачі поступово теж залучаються до віртуального сервісу. На бібліотечній сторінці загального Web-сайту університету представлено актуальну для користувачів інформацію про Наукову бібліотеку, її ресурси і послуги, новини про відкриття тріал-доступів до зарубіжних БД, проведення Днів інформації тощо. Важливим є посилання на ЕК бібліотеки за єдиною технологією доступу локальних і віддалених користувачів. Регулярно оновлюється перелік передплачених бібліотекою періодичних видань на поточний рік, Інтернет-посилання на повнотекстові періодичні видання України і Росії.

Це було першим етапом впровадження on-line доступу до бібліотечно-інформаційних ресурсів. На жаль, технологічні особливості окремої сторінки не дозволяють певною мірою розкрити всі можливості віртуального обслуговування користувачів.

Тому другим етапом вважаю створення окремого Web-сайту НБ ХНМУ, головне завдання якого не тільки забезпечення пошуку, а й замовлення документів та їх отримання — що є найважливішим мотивом звертання користувачів до бібліотеки або її Web-сайту. Це є не даниною «моді», а нагальною потребою сьогодення, тим більше при наявності в університеті віддалених клінічних кафедр на базі лікарень та учбових науково-виробничих об'єднань.

Web-сайт — візитна картка бібліотеки в світовому інформаційному просторі і органічна складова системи бібліотечно-інформаційного забезпечення.

За умови наявності окремого Web-сайту бібліотеки у найближчих планах впровадження додаткових послуг, які дозволять підвищити якість і комфортність обслуговування, рівень спілкування: служби електронної доставки документів за запитами користувачів — пошук інформаційних ресурсів, надання електронних копій документів, а при необхідності сканування документів з фондів НБ ХНМУ; віртуальної довідкової служби, яка передбачає виконання разових запитів віртуальних користувачів, пов’язаних з пошуком різноманітного спектру інформації.

Розглядаючи основні тенденції сучасної бібліотечної практики, неможливо проігнорувати концепцію Web 2.0, впровадження якої в провідних бібліотеках світу називають Бібліотека 2.0 або «Бібліотека другого покоління». Хоча самі поняття є достатньо дискусійними, технології є реальністю і спонукають шукати інноваційні шляхи надання послуг відповідно до змін в культурній моделі поведінки нового покоління. Сучасний потенційний користувач бібліотеки — це людина, яка «живе» в глобальній мережі, для якої Інтернет став не тільки джерелом інформації, а й місцем співпраці і самовиразу. Форуми, блоги, wiki, мультімедіа-банки, відгуки/коментарі, опитування, рейтинги, огляди, теги є популярним контентом користувача.

Методи, інструменти і сервіси Web 2.0 набули розповсюдження, тому треба замислитись, як можна застосувати їх для створення концептуально іншого бібліотечно-інформаційного середовища, зокрема наших АБІС, Web-сайтів, ЕК тощо. Основні принципи Web 2.0 — колективізм, кооперація, відкритість, доступність, інтерактивність — повинні грати свою роль у створенні «бібліотеки другого покоління» — узагальненої моделі бібліотечних on-line сервісів, яка передбачає їх постійне вдосконалення та переоцінку користувачем.

Це означає не заміну традиційних технологій, а скоріше використання додаткового інструменту взаємодії з користувачем, надання йому права стати учасником бібліотечного процесу у спільному створенні інформаційного продукту.

Для НБ ХНМУ, як і для більшості бібліотек ВНЗ, можливості Web 2.0 є поки що об'єктом дослідження, особливо з точки зору впровадження в бібліотечну практику. Бібліотека прагне бути на рівні вимог часу і хоче не просто «йти на поводі» у користувача або скопіювати корисний досвід, а визначити перспективи нової технології з урахуванням особливостей інформаційно-освітнього простору університету.

Мета НБ ХНМУ — спонукати користувачів бути їхніми партнерами у створенні бібліотеки, яка відповідає їх бажанням і потребам, для чого використовуються різні методи. Можливо принципи Web 2.0 також допоможуть бібліотеці втіленні поставленої мети.

Звичайно, подібна трансформація вимагає чималої попередньої підготовки.

Головну ідею проекту Бібліотека 2.0 — можна визначити, зокрема, так: бібліотека повинна надати користувачеві якомога більше інформації про ресурси і послуги на власному Web-сайті, щоб безпосередньо з нього користувач мав якомога більше функціональності щодо використання цієї інформації.

Реалізація головної ідеї можлива за допомогою багатофункціонального інтерфейсу з використанням відповідних програмних продуктів на Web-платформі.

Отже, потенціал розвитку технології Web 2.0 величезний і накладає на бібліотечних фахівців певні обов’язки. Щоб сприйняти інтелектуальну допомогу користувачів, тому бібліотекарі повинні бути готовими перерости у «бібліотекаря 2.0» .

Впровадження інновацій в практику роботи бібліотеки не було б можливе, якби оперативно і якісно не працював бібліотечний менеджмент.

Одним із головних напрямків бібліотечного менеджменту є розроблення організаційно-методичних і технологічних документів. За останній час бібліотека розробила цілу низку регламентуючих і технологічних документів, які визначають і закріплюють виконання усіх процесів, забезпечують налагоджений механізм керівництва. Визначає напрямки науково-методичної роботи постійний моніторинг змін в діяльності бібліотеки з метою визначення рівня роботи підрозділів, бібліотеки в цілому і прийняття на цій основі методичних рішень, які сприяють впровадженню нових технологій у роботу бібліотеки та покращанню бібліотечно-бібліографічного обслуговування користувачів.

З метою ефективної організації роботи та координації діяльності колективу в процесі реалізації інноваційних завдань, адміністрація бібліотеки вживає заходів щодо удосконалення системи управління бібліотекою.

У бібліотеці застосовується нова інноваційна концепція управління, яка тісно пов’язана із освоєнням бібліотечного менеджменту. Аналізування власних можливостей та вироблення пропозицій щодо прийняття управлінських рішень — це основа управління інноваційними процесами в бібліотеці, серед яких є обов’язковою функція моніторингу, або дослідження, без якої неможливо оцінити стан, прийняти правильне рішення з будь-якого питання. Тому у 2009 році проведена реорганізація науково-методичного відділу, одним із головних напрямків його роботи стала діагностика стану та рівня адаптації до інноваційних змін бібліотеки, виявлення можливостей функціонування її в нових умовах та вироблення пропозицій до перспективних програм, стратегічних планів.

Результати роботи з впровадження інновацій в практику роботи бібліотеки були забезпечені систематичним визначенням ефективності нових продуктів і послуг. У 2011 році було проведено соціологічне дослідження за темою «Ефективність використання каталогів та картотек бібліотеки», у якому, зокрема, досліджувалося таке питання, як використання ЕК користувачами бібліотеки.

Організаційно-управлінські інновації в бібліотеці спрямовані на реструктуризацію та забезпечення професійного зростання працівників. Один із пріоритетних напрямків у сфері управління бібліотекою є здійснення кадрової політики, що спрямована на досягнення високого професіоналізму працівників та розвиток їх творчого потенціалу. У 2009 році було проведено атестацію працівників бібліотеки. Відбувається процес оновлення керівного складу бібліотеки з дотриманням принципу доцільної розстановки кадрів.

У системі формування інноваційної культури бібліотекаря і інноваційної бібліотечної політики провідне місце належить безперервній освіті персоналу бібліотеки.

Бібліотеці вдалося швидко організувати і провести підготовку значної кількості співробітників, організувати процес навчання паралельно з засвоєнням нових технологій.

Здійснення змін відбулося завдяки значним інтелектуальним зусиллям працівників бібліотеки при підтримці адміністрації університету за доволі короткий проміжок часу. Як показала наша практика, для проведення комплексних змін необхідно сучасне програмне і технічне забезпечення, підготовлений до змін персонал і, безумовно, спланована і досконало продумана організація роботи.

Пріоритетні завдання удосконалення інформаційної системи управління

На сучасну бібліотеку визначальним чином впливають загальноцивілізовані тенденції переходу до відкритого інформаційного суспільства. Основними (відмінними) ознаками такого суспільства є демократизація всіх сфер життя суспільства, децентралізоване управління ринковою економікою; розвинута мережа телекомунікацій, що забезпечує вільний доступ громадян до світових інформаційних ресурсів. Бібліотека повинна гідно відповісти на виклик часу.

Це зумовлює принципові зміни в її діяльності як соціального інституту, що забезпечує збереження і розвиток світової та національної культури, соціально-економічний прогрес суспільства. Ці процеси стимулюють розробку і впровадження якісно нової системи управління бібліотекою, яка має забезпечити її ефективне функціонування як багатомірної соціально-культурної та інформаційно-комунікативної реальності. За такої трансформації діяльності головною функцією бібліотеки стає задоволення інформаційних потреб суспільства через забезпечення загальної доступності документів, інформації, знань.

Складність і різноманітність бібліотечної діяльності по реалізації цієї функції зумовлюють необхідність системного дослідження бібліотеки як об'єкта управління.

Згідно з центральною ідеєю системного підходу процес управління бібліотекою досліджено як систему, спираючись на принцип цілісності, структурності; взаємозалежності структури і середовища; ієрархічності; залежності властивостей і відношень системи від її місця і функцій в бібліотеці.

Відомо, що бібліотека належить до класу складних систем відкритого типу, які характеризуються розгорнутою структурою і великою кількістю взаємопов'язаних процесів. Ії відкритість виявляється в залежності функцій і діяльності від вимог зовнішнього середовища.

Бібліотечна продукція і послуги також впливають на зовнішнє середовище; забезпечуючи задоволення різноманітних інформаційних потреб користувачів. Розглянуто можливості використання для оптимізації управління бібліотекою пізнавальних можливостей системного аналізу. Його необхідно здійснювати в такій послідовності: постановка завдання; визначення кінцевих цілей функціонування бібліотеки; моделювання системи; підготовка попередніх висновків і рекомендацій; експериментальна перевірка прийняття рішень; реалізація остаточного варіанта управлінського рішення.

Необхідність переходу Наукової бібліотеки ХНМУ до стратегічного планування для ефективного виконання її соціальної місії - забезпечення загальної доступності документів, інформації, знань, та для координації роботи у цих напрямах усіх бібліотек регіону незалежно від їх відомчого підпорядкування. Стратегічне управління передбачає розробку довгострокової політики, цілей, установок, орієнтирів і принципово нових напрямів діяльності бібліотеки.

Обов’язкові елементи стратегічного менеджменту — це корпоративна місія бібліотеки; переваги регіональної бібліотеки в організації діяльності з формування інформаційних ресурсів, виробництва продукції та послуг; розробка програми розвитку бібліотеки в цілому і основних її підсистем; організаційна культура і компетентність менеджерів.

Центральне місце в стратегічному управлінні має поняття стратегія. Під ним розуміється поєднання довгострокових цілей і поточних завдань, що з них випливають; прийнятий у бібліотеці курс дій та розподіл фінансових, матеріально-технічних і кадрових ресурсів, що визначають набір правил бібліотечної діяльності, орієнтованої на досягнення довгострокових цілей.

До прийняття стратегії слід здійснити ґрунтовний аналіз зовнішнього середовища; визначити потреби в технічних, фінансових, матеріальних і кадрових ресурсах.

У змісті стратегічного управління виділено два взаємопов'язаних напрями — розробка стратегії та її реалізація. Центральне місце в першому напрямі відводиться оцінці зовнішнього середовища і внутрішньо-бібліотечних факторів; визначенню місії бібліотеки та її можливостей, організації, технології і конкурентоспроможності на інформаційному ринку; обґрунтуванню способів подолання опору нововведенням. Ці напрями є базовими для стратегічного плану розвитку бібліотеки.

Другий напрям передбачає розвиток спеціальних стратегій — технологічної, фінансової, кадрової тощо; реалізацію стратегічного плану; підтримку стратегічного контролю.

У стратегічному плані розвитку Наукової бібліотеки ХНМУ до 2015 року визначена її головна мета — забезпечення доступності документів, інформації, знань для ефективного соціально-економічного розвитку регіону і максимально повного та оперативного задоволення інформаційних потреб особистості. Стратегічний план відображає сукупність цілей бібліотечної діяльності, що конкретизують і розвивають цю мету. Виділено сім цілей першого рівня:

здійснення моніторингу динаміки інформаційного ринку;

вивчення ступеня відповідності фонду первинних документів інформаційним потребам читачів;

вивчення ступеня відповідності складу фондів вторинних документів інформаційним потребам;

дослідження ринку зовнішніх інформаційних ресурсів;

технологічне і технічне оновлення бібліотеки;

вдосконалення існуючої, розробка і реалізація перспективної системи послуг;

розробка науково-організаційних основ функціонування бібліотеки в умовах впровадження нововведень.

Розроблений план є основою стратегічного управління бібліотекою, орієнтованого на вирішення триєдиного завдання: цілеспрямоване впровадження інновацій; управління маркетинговою діяльністю; ефективна організація менеджменту.

Розглянуто комплекс управлінських завдань, що виникають в інноваційному процесі. Встановлені структурні, технічні та людські бар'єри, що виникають при освоєнні інноваційних технологій, та обґрунтовані шляхи їх подолання, які зумовлюють прийняття ефективних управлінських рішень, що потребують високого професіоналізму і спеціальних знань з теорії та практики менеджменту.

Маркетинг — це важлива складова частина управління виробничою діяльністю бібліотеки, орієнтованої на вивчення інформаційних потреб користувачів, виробництво продукції і послуг, які відповідають цим потребам, та їх цілеспрямоване просування до інформаційного ринку. Маркетингова діяльність розглянута як інструмент формування розгалуженої системи інформаційного сервісу; проведення цілеспрямованої рекламної компанії; налагодження надійних каналів реалізації продукції та послуг бібліотеки. Управління маркетингом розглянуто як процес аналізу, розробки і впровадження в бібліотечну практику ринкових механізмів, орієнтованих на встановлення і підтримку перспективних напрямів діяльності бібліотеки по виробництву продукції і послуг.

Основні напрями реалізації кадрової політики бібліотеки у сфері менеджменту: прогнозування і планування потреби в менеджерах; використання ефективних методів підбору і розстановки кадрів; об'єктивна оцінка результатів праці, ділових і особистих якостей менеджерів; періодична переатестація управлінців. Оцінку менеджерів необхідно здійснювати через узагальнення незалежних характеристик і експертну оцінку ефективності їх роботи, ділових і особистих якостей.

Для концентрації зусиль управлінців, посилення їх професійних і особистих контактів необхідно організувати професійне об'єднання бібліотечних менеджерів України. Його основними завданнями мають стати: регулярне проведення професійних форумів; відображення актуальних управлінських проблем у фахових виданнях і засобах масової інформації; розробка навчальних програм з підготовки і підвищення кваліфікації менеджерів та сприяння їх духовному зростанню.

Висновки

Таким чином, інформатизація суспільства, зростання наукового рівня і інформаційних потреб користувачів обумовлюють необхідність трансформації всієї діяльності бібліотеки сучасного ВНЗ.

Відбувається переосмислення функцій бібліотеки і перехід від управління масивами документів до управління потоками інформації. Поступово бібліотека перетворюється із сховища друкованих документів в автоматизований бібліотечно-інформаційний центр, що забезпечує доступ до інформації, незалежно від місця її зберігання і стає справжнім навігатором у світі інформаційних продуктів і послуг.

Завдання бібліотеки, як і раніше, полягає у задоволенні інформаційних потреб користувачів, проте сьогодні можна помітити тенденцію використання нових форм взаємодії, підвищення комфортності і посилення персоналізації їх обслуговування. Користувачі прагнуть отримання всього комплексу сучасних інформаційних послуг і бібліотека повинна надавати їх.

Новітні тенденції спонукають нас шукати інноваційні шляхи розвитку. Утім, впровадження корисного досвіду мусить проходити з урахуванням реалій, готовності бібліотечних працівників до радикальних перетворень професійного середовища і підвищення професійної компетентності.

В дослідженні особливостей сучасного стану НБ ХНМУ зарано ставити крапку. Бібліотека постійно розвивається, удосконалює свою структуру і внутрішньо-бібліотечні технології, впроваджує нові форми і методи обслуговування. Очевидно, що зміст бібліотечно-інформаційної діяльності і надалі буде визначатися, перш за все, можливостями ІКТ, спонукаючи працівників бібліотеки рухатися вперед і адаптуватися до нових умов. Культура — важлива складова стилю управління, що прямо і безпосередньо впливає на результати діяльності бібліотеки.

Аналізуючи досвід функціонування бібліотеки та теоретичні аспекти проблеми управління нею, можна стверджувати, що їх успішна діяльність можлива за умов:

врахування реалій інформаційного суспільства в організації гнучких форм роботи, створенні мобільних груп та об'єднанні зусиль працівників для досягнення конкретних цілей;

чіткого спрямування зусиль колективу на головних напрямах, визначення цілей та вибору стратегій розвитку;

пошуку і використання нових ідей, впровадження інновацій і заохочення творчих починань;

позитивної мотивації колективу до змін, задоволення від спільної праці всіх учасників, створення морально-етичного мікроклімату бібліотеки;

використання можливостей, які надає сучасне виробництво інформації.

Для підвищення ефективності виробничо-господарської діяльності бібліотеки необхідне виконання усіх цих умов, які нададуть змогу раціонально використати нові можливості у конкурентному середовищі. У той же час, проведення гнучкої науково-технічної, інноваційної, ринкової політики, орієнтація на інформаційно-бібліотечні потреби користувачів як базових складових нової концепції управління забезпечує реальну можливість трансформації бібліотеки в сучасний, дієздатний, необхідний суспільству заклад культури.

На сучасну бібліотеку визначальним чином впливають загально цивілізовані тенденції переходу до відкритого інформаційного суспільства. Основними ознаками такого суспільства є демократизація всіх сфер життя суспільства, децентралізоване управління ринковою економікою; розвинута мережа телекомунікацій, що забезпечує вільний доступ громадян до світових інформаційних ресурсів. Бібліотека повинна гідно відповісти на виклик часу.

Список використаної літератури

1. Андреева Н. Е. Эволюция менеджмента как основа формирования концепции управления информационной деятельностью библиотек / Н. Е. Андреева // Библиотечное дело — 2001: российские библиотеки в мировом информационном и интеллектуальном пространстве: Материалы шестой междунар. науч. конф. (Москва26−27 апреля2001 г.) — Режим доступа: http://libconfs. narod.ru/2001/6s/s6_p5.html.

2. Башун О. В. Маркетинговий підхід до трансформації універсальної наукової бібліотеки як культурно-інформаційного центру регіону/ О. В. Башун // Вузівські бібліотеки на порозі ХХІ століття і впровадження нових технологій: матеріали міжнар. наук. — практ. конф. (20−23 травня1998 р., м. Київ). — К., 1998. — С.30−38.

3. Габор Р. Т. Управління автоматизованою бібліотекою. — К.: Кн. палата, 1997. — 55с.

4. Годин В. В. Информационное обеспечение управлен-ческой деятельности: учебник / В. В. Годин, И.К. Корне-ев. — М.: Мастерство; Высшая школа, 2001. — 240 с.

5. Дригайло В. Г. Основы организации работы библиотеки вуза: научно-практическое пособие / В. Г. Дригайло. — М.: ЛИБЕРЕЯ-БИБИНФОРМ, 2007. — 624 с.

6. Дригайло В. Г., Башун Е. В., Волынец В. Н. Основы управления библиотекой высшего учебного заведения. — К.: Политехника, 2001. — 389 с.

7. Зайцев В. Н. Библиотеки — сердце информационно-го общества / В. Н. Зайцев // Библиотека. — 2004. — № 4. — С.4−7.

8. Кармовский В. В. Диверсификация библиотечного менеджмента: типология и выбор альтернатив // Библиотековедение. — 2001. — № 3. — с.13−21.

9. Карташов Н. С. Управление. Менеджмент. Маркетинг (О спорных вопросах управления библиотечным делом) /Н.С. Карта шов // Библиотековедение: исследования, история, современность: сб. науч. тр. — М., 1995. — С.131−152.

10. Карташов Н. С. Управление библиотечным делом: организационный механизм // Библиотековедение. — 2001. — № 4. — с.17−25

11. Крючкова Е. Технологическое сопровождение как форма управления библиотекой // Библиотековедение — 1999 — № 7 — 12. — С.50−57

12. Матвієнко О. Менеджмент сучасних інформаційних систем і його місце в галузі сучасного управління // ВКП — 1999 — № 4 — с.27−29

13. От архетипов к когнитипам в менеджменте / С.С. Ба-чурина, В. И. Максимов, Е. Г. Малышева, А. Н. Райков // Информационное общество. — 2001. — Вып.6. — С.26−30.

14. Петрова Л. Г. Маркетинговий підхід до організації бібліотечного обслуговування користувачів/ Л. Г. Петрова // Бібліотека у демократичному суспільстві: зб. матеріалів КДІК, УБА. — К., 1995. — С.152−153.

15. Райков А. Н. Конвергентное управление и поддерж-ка решений / А. Н. Райков. — М.: Издательство ИКАР, 2009. — 245 с.

16. Столяров Ю. Н. Библиотечный фонд: учебник /Ю.Н. Столяров. — М.: Издательство «Книжная пала-та», 1991. — 271 с.

17. Суслова И. М. Научный статус менеджмента/ И. М. Суслова // Библиотека. — 1999. — № 11. — С.34−37.

18. Суслова И. М. Менеджер библиотеки: требования к профессии и личности: Учебное пособие. — М.: Профиздат, 2000. — 144 с. — (Современная библиотека. Вып.6).

19. http://libr. knmu. kharkov.ua/ - офіційний сайт Наукової бібліотеки Харківського національного медичного університету

Додаток