Стан ринку борошняних кондитерських виробів в Україні

На сьогоднішній день ринок кондитерських виробів України пройшов етап кількісного зростання і вступив у фазу якісного удосконалення продукції. Надалі найактивніше розвиватимуться такі цінові сегменти як середній і преміум. кондитерський борошно печиво споживчий На ринку кондитерських виробів можна виділити три основні сегменти: борошняні; шоколадні і цукристі. Що стосується ринку борошняних кондитерських виробів, то в даний час борошняні солодощі знаходяться на першому місці з продажу серед кондитерської продукції всіх видів.

Найзначніший сегмент — борошняні вироби (печива, вафлі, торти і крекери) займає до 52% всього обсягу продукції. Сегмент цукристих кондитерських виробів (карамель, драже і цукерки) займає 20,05%, а сегмент шоколадних виробів — 27,95% (рис. 1.1).

Рис. 1.1. Структура кондитерського ринку України

Борошняні вироби займають близько половини внутрішнього кондитерського ринку — Україна активніше експортує шоколадні і карамелеві вироби, чим печиво, вафлі і рулети з бісквітами. Кремові вироби також не до вподоби експортерам, оскільки зважаючи на швидке псування товару (2−5 діб) складно знайти торгівельних партнерів «з того боку». Іншими словами, у аналітиків досить підстав стверджувати, що за рік український ринок борошняної «кондитерки» при своїй фізичній ємкості 400−450 тис. тонн, обходиться споживачеві приблизно в 3,5 млрд. гривень або 400−500 млн. євро по середньому курсу 2012 року.

За підрахунками «кондитерів» 2012 рік продемонстрував «фізичні» результати того ж порядку — не більше 450 тис. тонн, а ось грошова ємкість зросла помітніше (по різним даним, від 15% до 20%), оскільки до зростання об'ємів споживання додається подорожчання продукту. З одного боку, інфляція торкнулася і гривні і долара, з іншої - вітчизняний виробник пропонує усе більш складні у виготовленні, тому і дорожчі борошняні продукти.

Динаміка приросту компаній лідерів від загальногалузевої відрізняється дуже істотно. Наприклад, найбільший виробник кондитерських виробів в Україні - корпорація Roshen у 2012 році, в порівнянні з 2011 роком, збільшила виробництво продукції на 3% або на 10 тис. тонн — до 360 тис. тонн, з яких на український ринок направлено 155 тис. тонн. Об'єм реалізації у всіх країнах-покупцях продукції Roshen склав 850 млн. доларів США, що на 31% більше, ніж рік тому.

Дохід від реалізації продукції ще одного лідера трійки — Групи «КОНТІ» виріс на 40%, в порівнянні з попереднім роком, і склав, як і було заплановано, 2,6 млрд. грн. (без ПДВ). Об'єм реалізації «КОНТІ» у Україні склав 1,1 млрд. грн. (+25%), в Російській Федерації - 1 млрд. грн. (+55%), до країнах СНД — 372 млн. грн. (+54%) В натуральному вираженні об'єм продажів компанії досяг 214 тис. тонн (+4%). У 2012 році Група «КОНТІ» випустила 219 тис. тонн кондитерських виробів, що на 7% більше, ніж в 2011 році, а свою долю в загальному об'ємі, кондитерського виробництва України компанія підвищила до 13,8% [1].

Володар п’ятого місця по галузі - «Житомирські Ласощі» обсяг виробництва збільшив на 15% у фізичному вираженні (до 56,5 тис. тонн), а реалізації - на 45% (до 622 млн. гривень).

Потужності виробництва цих виробів розподіляються досить рівномірно, але найбільш високий їхній рівень зосереджений у Донецькій, Київській, Черкаській і Харківській областях, на території яких діють такі великі компанії як «Київ-Конті», «Roshen», «АВК», «Світ ласощів», кондитерська фабрика «Лагода», Харківська бісквітна фабрика та ін. (рис. 1.2, рис. 1.3) [2].

Рис. 1.3. Частка виробництва борошняних кондитерських виробів провідними компаніями України у 2012 р.

Окремо по борошняному напряму приріст в масштабах країни виявився вищим, ніж в середньому по галузі. У 2012 році, за даними Державного комітету статистики України, печива, пряників, вафель і бісквітно-рулетних виробів виготовлено порядком 400 тис. тонн, що приблизно на 8% більше, ніж рік тому за той же період. При цьому в сегменті солодкого печива і вафель склав 7,2%, пряників — 10,8%. У вересні, незважаючи, на жарку погоду, відкриття кордонів до СОТ і підвищення цін, в обох сегментах приріст був так само позитивним — 5,3% і 8,1% [1].