Визначення тривалості виробничого циклу

1. Розрахунок параметрів безперервно-потокової лінії.

Такт потокової лінії, хв.:

(1.1).

де: Ф_еф. — ефективний фонд часу роботи обладнання при роботі в одну зміну, хв.;

В-добовий випуск виробів, шт.;

n_зм — число змін роботи потокової лінії.

Т_пер — час регламентованих перерв протягом зміни, хв.

(хв).

Розрахункове число робочих місць по кожній операції: (С _{розр і}).

(1.2).

де: — норма часу на виконання iї операції, хв.;

Далі визначимо прийняте число робочих місць по кожній операції (С пр_і.) шляхом заокруглення розрахункового значення до найближчого цілого числа з врахуванням допустимого відхилення (5%) від такту потоку:

Коефіцієнт завантаження робочих місць по кожній операції визначається з точністю до двох знаків після коми:

(1.3).

Середній коефіцієнт завантаження робочих місць визначається як сума розрахункових значень робочих місць до суми прийнятих робочих місць. На основі попередніх розрахунків будується графік завантаження робочих місць по кожній операції та його середнє значення (додаток 1).

(1.4).

Швидкість руху конвеєра. (м/хв.).

(1.5).

де: — крок потокової лінії, м.

(м/хв) Довжина робочої зони кожної операції () визначається з врахуванням числа робочих місць на кожній операції.

(1.6).

(м).

(м).

(м).

(м).

(м).

(м).

(м).

(м).

(м).

(м).

Довжина робочої зони конвеєра:

(1.7).

— число операцій в технологічному процесі.

(м) Довжина замкнутої стрічки конвеєра при двосторонньому розташуванні робочих місць:

(1.8).

де: р = 3,14.

r — радіус барабана, який натягує стручку транспортера, м.

= 20,88 (м) Тривалість технологічного циклу обробки одного виробу, хв.

(1.9).

(хв.).

На основі попередніх розрахунків складаємо таблицю розподілу розмічальних знаків за робочими місцями.

Таблиця 1 — Розподіл розмічальних знаків.

2. Визначення тривалості операційного циклу при різних видах руху предметів праці.

Розрахунок тривалості операційного циклу слід вести за наступними формулами:

а) при послідовному виду руху предметів праці.

(2.1).

де: — розмір партії деталей, шт.

б) при паралельно — послідовному виді руху предметів праці.

(2.2).

де: — розмір передаточної партії, шт.

сума найкоротших операційних циклів із кожної пари суміжних операцій, хв.

в) при паралельному виді руху предметів праці.

(2.3).

— максимальна за тривалістю операція в технологічному процесі, хв.

Таблиця 2 — Тривалість операційного циклу по операціях.

Таблиця 3 — Тривалість операційного циклу по операціях обробки одної передаточної партії.

Пропоную заходи, направлені на зміну тривалості операційного циклу при різних видах руху предметів праці:

— захід № 1: розмір передаточної партії зменшимо на 15 шт., тобто до р=35 шт.:

а) при послідовному виді руху предметів праці:

б) при паралельному виді руху предметів праці:

в) при паралельно-послідовному виді руху предметів праці:

— захід № 2: сьому та восьму операції об'єднати в одну з р=35 шт.:

а) при послідовному виді руху предметів праці:

б) при паралельному виді руху предметів праці:

в) при паралельно-послідовному виді руху предметів праці:

Таблиця 4 — Зміна тривалості операційного циклу.

Отже, аналізуючи дані таблиці 4, можна зробити наступні висновки: другий запропонований захід не був ефективним, оскільки призвів до збільшення тривалості операційного циклу для паралельного та паралельно-послідовного видів руху. Перший захід був більш ефективним, так як тривалість операційного циклу скоротилась на 7,05 години при паралельному виді руху і на 6,53 годин при паралельно-послідовному виді руху. Що стосується послідовного виду руху, то ні перший, ні другий захід на нього ніяк не вплинув, тому що тривалість операційного циклу не змінилась.

3. Визначення тривалості виробничого циклу.

Для визначення тривалості виробничого циклу (Т_в.ц.) необхідно, крім тривалості операційного циклу, враховувати час на перевірку якості продукції, комплектування партій та транспортування виробів в процесі їх виробництва. Розрахунки зробити для всіх видів руху предметів праці.

(3.1).

де: Т _оп — тривалість операційного циклу при різних видах руху;

Т_контр — час на перевірку якості продукції на всю партію;

Т_компл — середні витрати часу на комплектування для кожної транспортної партії;

Т_{трансп.} — час виконання транспортних операцій на всю партію виробів.

а) Тривалість виробничого циклу при послідовному виді руху предметів праці ():

хв б) Тривалість виробничого циклу при паралельно-послідовному виді руху предметів праці ():

хв в) Тривалість виробничого циклу при паралельному виді руху предметів праці ():

хв Для визначення тривалості виробничого циклу в календарних днях слід врахувати режим роботи підприємства.

(3.2).

де: — тривалість зміни, хв.

— коефіцієнт переведення робочих днів у календарні.

(3.3).

де: — число робочих днів у звітному році;

— число календарних днів у звітному році.

4. Розрахунок внутрішньозмінних запасів.

Загальний внутрішньозмінний запас виробів, що знаходяться в незавершеному виробництві на потоковій лінії:

(4.1).

де: — технологічний запас;

— транспортний запас;

— страховий запас.

Технологічний запас:

(4.2).

Транспортний запас:

(4.3).

Страховий запас визначається в заданих відсотках від технологічного запасу:

(4.4).

5. Розрахунок виробничих площ.

Виробнича площа ():

(5.1).

— ширина конвеєра;

— довжина конвеєра.

м.

Допоміжна площа ():

(5.2).

Загальна площа ():

(5.3).

6. Організація ремонту обладнання.

Тривалість міжремонтного періоду (t_м.р) характеризується проміжком часу між двома черговими ремонтами:

(6.1).

— тривалість ремонтного циклу, років;

— відповідно число середніх та поточних ремонтів.

Тривалість міжремонтного періоду для першого виду обладнання:

міс..

Тривалість міжремонтного періоду для другого виду обладнання:

міс..

Тривалість міжремонтного періоду для третього виду обладнання:

міс..

Міжоглядовий період:

(6.2).

— число оглядів в ремонтному циклі.

Тривалість міжоглядового періоду для першого виду обладнання:

міс..

Тривалість міжоглядового періоду для другого виду обладнання:

міс..

Тривалість міжоглядового періоду для третього виду обладнання:

міс..

Таблиця 5 — План графік планово-попереджувального ремонту обладнання дільниці на 2011 рік.

Категорія складності ремонту обладнання () характеризує ступінь складності його ремонту. Загальна кількість ремонтних одиниць встановленого обладнання на поточній лінії () складає:

(6.3).

— число одиниць встановленого обладнання приймаємо рівним прийнятому числу робочих місць, тобто = ;

— середня категорія складності ремонту одиниці обладнання.

од..

Трудомісткість ремонтних робіт в нормо — годинах, що виконується щорічно як в цілому, так і за видами робіт (слюсарними, верстатними, ін.) визначається за формулою:

(6.4).

— трудомісткість відповідно огляду, поточного, середнього та капітального ремонтів;

— кількість відповідно оглядів, поточних, середніх, капітальних, ремонтів та на протязі року.

Трудомісткість ремонтних слюсарних робіт:

нормо-год Трудомісткість верстатних ремонтних робіт:

нормо-год Трудомісткість інших ремонтних робіт:

нормо-год Загальний річний обсяг ремонтних робіт:

(6.5).

Таблиця 6 — Норми часу (трудомісткості) на виконання ремонтних робіт на одну ремонтну одиницю, год.

Чисельність ремонтних робітників за видами робіт, необхідних для виконання ремонтних робіт:

(6.6).

Феф=8*2*252=4032.

Де: — ефективний фонд часу роботи одного робочого за рік, год.

— коефіцієнт виконання норм виробітку.

Загальна чисельність ремонтних робітників визначається як сума чисельності робітників за видами робіт.

7. Визначення потреби в інструменті.

Витрати різального інструменту на виконання виробничої програми:

(7.1).

— річна кількість деталей, яку необхідно обробити, шт.;

— машинний час роботи інструменту на обробку одиниці виробу, хв.;

— машинний час роботи інструменту до повного зносу, хв.;

— коефіцієнт випадкової втрати інструменту;

— питома вага використання інструменту і-го виду, %.

Витрати різального інструменту на виготовлення виробів першого виду:

шт..

Витрати різального інструменту на виготовлення виробів другого виду:

шт..

Витрати різального інструменту на виготовлення виробів третього виду:

шт..

Річна кількість деталей визначається за формулою:

(7.2).

В-добовий випуск виробів;

Д _роб — число робочих днів у році.

дет..

Мінімальний запас за видами інструменту дорівнює 50% від середньомісячної потреби.

Середньомісячна потреба в інструменті розраховується за формулою:

(7.3).

шт..

шт..

шт..

Розрахуємо мінімальний запас за видами інструменту:

(7.4).

шт..

шт..

шт..

Розмір максимального запасу () за видами інструменту:

(7.5).

— періодичність надходження партії інструменту в центральний інструментальний склад (ЦІС) в місяцях;

— витрати інструменту протягом місяця, шт.

шт..

шт..

шт..

Оборотний фонд — це та кількість інструменту, яку необхідно мати в експлуатації, а також на робочих місцях, в коморах:

(7.6).

шт..

шт..

шт..

«Точка замовлення» — величина запасу інструменту, при якій необхідно виконувати замовлення нової партії.

(7.7).

— тривалість виконання замовлення на партію інструменту в місяцях.

шт..

шт..

шт..

Розмір партії замовлення:

(7.8).

шт..

шт..

шт..

8. Визначення потреби в різних видах енергії.

Річна потреба в силовій електроенергії для виробничих потреб ():

(8.1).

— сумарна встановлена потужність електродвигунів, кВт;

— коефіцієнт, що враховує одночасну роботу електрообладнання, ;

— фонд роботи часу обладнання в одну зміну, год.;

— середній коефіцієнт завантаження обладнання;

— коефіцієнт, що враховує втрати електроенергії в мережі.

кВт.

Потреба в електроенергії для освітлення приміщення ():

(8.2).

внутрішньозмінний запас ремонт виробничий.

— норма освітлення Вт, на 1 м² площі, (за нормативами приймається 20 Вт на 1 м² площі);

— загальна площа дільниці, м² (визначається виходячи із схеми конвеєрної стрічки);

— середньорічна тривалість освітлювального періоду (приймається рівною 2100 годин при роботі в дві зміни і 500 годин при роботі в одну зміну).

кВт.

Потреба в паливі для опалення виробничого приміщення ():

(8.3).

— витрати тепла на 1 м³ приміщення дільниці при різниці зовнішньої та внутрішньої температур в 1 ⁰ С ккал/год.; (20 ккал/год.).

— різниця зовнішньої та внутрішньої температур в опалювальному періоді, ⁰ С;

— тривалість опалювального сезону, год.;

— об'єм приміщення дільниці, м³;

— теплотворна здатність умовного палива (700 ккал/кг);

— коефіцієнт корисної дії котельної установки ().

тонн.

Річні витрати води ():

(л).

(л).