Основи науково-педагогічних досліджень

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені М.П. ДРАГОМАНОВА Затверджую Проректор з навчальної роботи

(декан факультету)

________________________

«______"_________________2008_р.

Робоча програма

з дисципліни " Основи науково-педагогічних досліджень"

для студентів спеціальності 6.10 100 Дошкільне виховання (бакалавр)

факультет Інститут розвитку дитини

кафедра теорії та історії дошкільної педагогіки

курс 3

семестр 5

Всього _90__ (годин) Залік 5 семестр Лекції __20_(годин) Екзамен __ (семестр) Практичні заняття __10 (годин) Семінарські заняття _6__(годин)

Індивідуальні заняття __14_(годин) Самостійна робота 40 годин

2008 — 2009 навч. рік

Робоча програма складена на підставі

Типової навчальної програми «ОСНОВИ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ» для студентів вищих педагогічних закладів спеціальності «Дошкільне виховання» (ОКХ «Бакалавр») рекомендованої Науково-методичним центром вищої освіти Міністерства освіти і науки України

25. 03. 2005 р. Лист № 14/18. 22−611.

Укладач робочої програми — канд. пед. наук, професор Бєлєнька Г. В.

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри дошкільної педагогіки Протокол № ____ від ________

Завідувач кафедри ____________________

Схвалено Радою (методичною комісією)

________ _____________ 2008 р.

Голова _________________

1. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Перехід вищої освіти України на ступеневу систему підготовки фахівців зумовив перегляд змісту навчальних планів та освітніх програм, що будуються на основі визначених стандартами вищої освіти (СВО) освітньо-кваліфікаційних характеристиках. Згідно СВО майбутнім фахівцям в галузі дошкільного виховання, які опановують професію на освітньо-кваліфікаційному рівні підготовки «Бакалавр» викладається навчальний курс «Основи науково-педагогічних досліджень». Це обумовлено тим, що на сучасному етапі розвитку суспільного і сімейного дошкільного виховання, щоб професійно займатися педагогічною діяльністю, майбутні вихователі повинні не лише засвоїти знання з психології, педагогіки та фахових методик, але й опанувати основні професійні уміння, оволодіти методами науково-педагогічних досліджень в системі освіти.

Опис предмету навчального курсу

(денна форма навчання)

Основна мета курсу — підготовка висококваліфікованих фахівців у галузі дошкільної освіти, здатних до здійснення самостійного наукового дослідження проблем з навчання і виховання дітей раннього, дошкільного та молодшого шкільного віку, що виникають в практичній роботі, до прогнозування наслідків здійснюваних педагогічних впливів на дитину, вивчення та впровадження кращого сучасного передового досвіду.

Завдання з вивчення дисципліни полягають у наступному:

1. Забезпечити високий рівень професійної підготовки студентів шляхом ознайомлення їх з колом актуальних педагогічних проблем та озброєння принципами наукового підходу до постановки, оцінювання та їх вирішення.

2. Вдосконалити загально-навчальні уміння з опрацювання та вивчення літературних педагогічних першоджерел: вміння здійснювати науковий огляд систематизованих першоджерел, користуватись прийомами швидкого, уповільненого, вибіркового та змішаного читання, засобами накопичення матеріалів в процесі критичного аналізу літератури.

3. Озброїти студентів початковими знаннями та вміннями з основ проведення наукового дослідження.

4. Формувати уміння і навички використання дослідницьких методів (діагностичних та формуючих) для вирішення практичних завдань навчання та виховання дітей дошкільного віку.

5. Розвивати прогностичні уміння майбутніх вихователів, базуючись на їх емпіричному досвіді та отриманих знаннях.

6. Підготувати студентів до здійснення самостійного педагогічного дослідження та оформлення його у вигляді курсової роботи з дошкільної педагогіки.

7. Сприяти розвитку інтересу та прагнення до наукової діяльності, самостійності мислення.

8. Формувати в процесі навчання професійну майстерність, організаційно-методичні навички, вміння творчо використовувати результати вітчизняних та зарубіжних наукових досліджень в практиці навчання і виховання дітей дошкільного віку.

Вивчення навчальної дисципліни «Основи науково-педагогічних досліджень» базується на принципах кредитно-модульної системи, яка сприяє систематичній роботі студентів над матеріалами курсу. Якість засвоєння навчального матеріалу здійснюється за рейтинговими показниками.

За навчальним планом спеціальності 6.10 101 «Дошкільне виховання» вивчення курсу «Основи науково-педагогічних досліджень» передбачено протягом 5-го семестру. Навчальний матеріал розподілено на три модулі. У тематичному плані (п. ІІ.) представлено розподіл годин кожного модуля за видами навчальних занять та самостійної роботи студентів. Загальний обсяг дисципліни складає 2,5 кредити, відповідних ECTS (90 годин), що об'єднує всі види навчальної діяльності студента: аудиторні заняття, самостійну робота (в т.ч. підготовку до підсумкового контролю), контрольні заходи: модульний контроль, захист творчих проектів, залік. Самостійна робота студентів передбачає дві складові: самостійну підготовку до аудиторних занять та підготовку до модульного контролю.

Поряд з традиційними видами аудиторних занять планується виконання студентами індивідуальної аудиторної роботи під керівництвом викладача, коли проводиться індивідуальне або колективне консультування студентів з питань курсу, виконання індивідуальних проектів, модульний контроль.

Навчально-методична карта дисципліни (п. V) представляє структуру навчального курсу за змістом та видами навчальної діяльності у поєднанні з графіком навчального процесу, календаризованого за термінами вивчення та складання окремих модулів. Кожен з модулів має свою форму контролю у вигляді індивідуальних завдань, виконання яких передбачається у письмовому вигляді та презентації результатів власного міні-дослідження, виконання проекту.

Рейтингова система оцінювання (п. VІ) дозволяє врахувати, як поточну підготовку студента до аудиторних занять, так і визначати рівень засвоєння навчального матеріалу окремого модуля. Підсумкова (залікова) оцінка виставляється за рейтинговими показниками.

Тематика індивідуальних завдань, зразки контрольних карток, перелік питань, обговорюваних під час контрольних заходів, представлені в п. VI даної програми. Подані матеріали дозволяють студенту самостійно планувати терміни та обсяги виконання змістової складової навчальної діяльності, прогнозувати її результативність та в разі необхідності отримувати індивідуальні консультації і відпрацьовувати пропущений матеріал.

Вивчення курсу передбачає формування у студентів знань:

1. Про основні напрямки розвитку сучасної педагогічної науки, види наукових педагогічних досліджень, їх значення для розвитку теорії і практики дошкільного виховання.

2. Історію розвитку педагогічних досліджень.

3. Підпорядкованість наукових організацій та спрямованість їх діяльності.

4. Принципи організації наукового педагогічного дослідження.

5. Теоретичні та емпіричні методи дослідження.

6. Логіку наукового пошуку та основні етапи педагогічного дослідження: визначення проблеми, теми, мети, завдань дослідження та поетапну побудову його методики.

7. Місце і значення діагностики, прогнозування у педагогічному процесі та педагогічному дослідженні.

8. Роль експериментальної та контрольної групи у педагогічному дослідженні.

9. Методи обробки інформації, отриманої в результаті проведення педагогічного дослідження, її відповідного оформлення та презентації.

10. Шляхи впровадження результатів наукового педагогічного дослідження у практику роботи з дітьми в умовах суспільного і сімейного дошкільного виховання.

На основі цих знань у студентів повинні бути сформовані уміння:

1. Аналізувати сучасні тенденції розвитку педагогічної науки в цілому та дошкільній освіті зокрема.

2. Використовувати дані психолого-педагогічних досліджень при підготовці до семінарських та практичних занять, оцінюючи їх актуальність та доцільність застосування в різних формах роботи з дітьми дошкільного віку.

3. Використовуючи теоретичні методи дослідження готувати доповіді, реферати, писати анотації на методичні матеріали за фахом майбутньої професійної діяльності.

4. Застосовувати емпіричні методи дослідження в процесі практичних занять та педагогічної практики для різнобічного вивчення особистості дитини раннього, дошкільного та молодшого шкільного віку.

5. На основі діагностування здійснювати прогноз зміни предмету дослідження за рахунок використання засобів педагогічного впливу на нього.

6. Здійснювати самостійне педагогічне міні-дослідження і презентувати його у вигляді доповіді, статті, тез виступу чи методичного проекту.

7. Під керівництвом викладача проводити самостійне педагогічне дослідження і оформляти його у вигляді курсової роботи.

8. Користуватись математичними методами при обробці даних педагогічного дослідження (математичного моделювання та статистики).

9. За допомогою методів кількісної та якісної обробки матеріалів дослідження визначати ефективність проведеного дослідження.

10. Впроваджувати результати наукових досліджень (чи їх елементів) у практику суспільного та сімейного дошкільного виховання: готувати доповіді, проводити відкриті заняття, або їх фрагменти, складати програми, добирати матеріали для наукової статті чи виступу на науковій конференції.

ІІ. Тематичний план

(орієнтовна структура залікового кредиту курсу)

навчальний курс педагогічний дослідження

ІІІ. Зміст дисципліни

3.1 Загальна характеристика змісту навчальної дисципліни за модулями курсу

Модуль І: Теоретико-філософські основи наукового дослідження

Предмет, завдання, теоретичні основи курсу. Основи науково-педагогічних досліджень — предмет, що вивчає основні закони та закономірності організації наукового пошуку в дослідницькій діяльності, конкретні методи наукового дослідження та правила побудови методик вивчення (діагностування), формування та розвитку певних сторін об'єкту дослідження.

Основні завдання курсу — підвищення рівня фахової підготовки шляхом ознайомлення з колом актуальних педагогічних проблем та озброєння принципами наукового підходу до їх постановки, оцінювання та вирішення; вдосконалення загальнонавчальних умінь — опрацювання та вивчення літературних педагогічних першоджерел; оволодіння початковими знаннями та вміннями з основ проведення наукового дослідження; набуття умінь і навичок використання дослідницьких методів (діагностичних та формуючих) для вирішення практичних завдань навчання та виховання дітей дошкільного віку; формування прогностичних умінь; підготовка до здійснення самостійного педагогічного дослідження та оформлення його у вигляді курсової роботи; розвиток інтересу та прагнення до наукової діяльності, самостійності мислення; формування в процесі навчання професійної майстерності, організаційно-методичних навичок, вміння творчо використовувати результати наукових досліджень в практиці навчання і виховання дітей дошкільного віку.

Зв’язок курсу з іншими навчальними предметами. Філософія, історія України, історія педагогіки, загальна і дошкільна педагогіка, загальна та дитяча психологія, математика і кібернетика як теоретичні основи курсу. Основні вимоги до роботи над курсом.

Педагогічне дослідження як особливий вид наукової діяльності. Наука як соціально-значуща сфера людської діяльності, функцією якої є вироблення і систематизація об'єктивних знань про навколишній світ; як специфічна форма свідомості, основою якої є система знань; процес пізнання закономірностей об'єктивного світу; певний вид розподілу людської праці; фактор суспільного розвитку; процес виробництва знань та їх використання.

Історія розвитку педагогічних досліджень. Поняття про фундаментальні та прикладні наукові дослідження. Спрямованість фундаментальних досліджень в освіті на визначення сутності педагогічних явищ, знаходження прихованих основ педагогічної дійсності, забезпечення можливості дати їй пояснення. Теорії, що виникають на основі фундаментальних досліджень в галузі освіти: теорія навчання і виховання, теорія змісту освіти, теорія методів і організаційних форм, технологій навчання і виховання тощо. Значення фундаментальних досліджень — окреслення перспектив розвитку науки, забезпечення теоретичних основ для прикладних досліджень.

Спрямованість прикладних досліджень — оптимізація навчально-виховного процесу, усунення існуючих недоліків в освіті. Історичні, теоретичні, експериментальні педагогічні дослідження. Вплив прикладних педагогічних досліджень на практику роботи. Поняття про наукові школи. Національна Академія наук України, АПН України, галузеві академії та мета їх діяльності. Підпорядкованість наукових організацій, кадрове забезпечення наукових досліджень.

Види студентських наукових педагогічних досліджень у вищому навчальному закладі: робота у науковому гуртку, курсова, дипломна, магістерська робота.

Принципи наукового дослідження. Єдність основних принципів вивчення суспільних відносин та явищ для всіх суспільних наук. Провідний принцип дослідження проблем виховання і навчання дітей — принцип конкретно-історичного вивчення педагогічного явища в усій багатогранності зв’язків, залежностей і впливів. Принцип діалектичної єдності спільного і особливого у педагогічних явищах. Принцип єдності виховання та вимог життя. Принцип взаємозв'язку та взаємозалежності педагогічної теорії і практики. Принцип об'єктивності, достовірності та повноти дослідження. Принцип поєднання історизму з сучасними досягненнями науки. Принцип комплексного використання методів педагогічного дослідження. Принцип поєднання змін у педагогічному процесі з формуванням дослідницьких та фахових умінь і навичок педагога.

Модуль ІІ: Методологія і методи науково-педагогічного дослідження.

Загальна характеристика сучасної методології і методів наукового дослідження.

Поняття про методологію як вчення про методи пізнання і перетворення дійсності. Методологія — сукупність методів і прийомів дослідження, що застосовуються в науці. Види методології: часткова — сукупність методів у кожній конкретній науці; загальна — сукупність більш загальних методів; філософська — система діалектичних методів, які є універсальними і діють на всьому полі наукового пізнання, конкретизуючись через загальнонаукову і часткову методологію.

Характеристика поняття «науковий метод» як цілеспрямованого підходу до вирішення проблеми, за допомогою якого досягається мета, щось пізнається або вивчається. Характеристика наукового методу як категорії, що охоплює комплекс внутрішніх і зовнішніх дій дослідника.

Об'єктивні закони дійсності - основа всіх методів пізнання. Поєднання суб'єктивних і об'єктивних моментів людської діяльності у науковій методології. Загальна класифікація методів пізнання за ступенем спільності: узагальнені, загальні і часткові (спеціальні).

Діалектика як узагальнений метод пізнання. Об'єктивна основа діалектичного методу — найбільш узагальнені закони розвитку матеріального світу. Діалектика — знаряддя пізнання в усіх галузях науки і на всіх етапах наукового дослідження. Загальнонаукові методи пізнання, їх характерна риса: зародження в межах тієї чи іншої окремої галузі науки та набуття згодом загального міжнаукового характеру. Особливості загальнонаукових методів: зв’язок з математичними і логічними методами; цілісність понятійного апарату (поняття, що вивчається поза системою, втрачає своє значення); взаємопроникнення ідей і понять; виконання деякими загальнонауковими методами ролі «проміжної» методології між філософією і фундаментальними теоретичними положеннями у тій галузі науки, у межах якої відбувається конкретне дослідження.

Метод науково-педагогічного дослідження як шлях опанування складних психолого-педагогічних процесів формування особистості, встановлення об'єктивної закономірності виховання та навчання. Характеристика основних груп методів: теоретичних та емпіричних. Співвідношення загальнонаукових та інших методів у науковому дослідженні.

Характеристика теоретичних методів наукового дослідження.

Спрямованість теоретичних методів дослідження на забезпечення його теоретичної новизни. Характеристика методів: порівняльно-історичного аналізу, синтезу, індукції та дедукції, абстрагування, моделювання, формалізації та ідеалізації.

Характеристика емпіричних методів наукового дослідження.

Спрямованість емпіричних методів на отримання первинної інформації у вигляді сукупності емпіричних тверджень. Характеристика методів: спостереження, порівняння, вимірювання, педагогічного експерименту. Опитувальні методи дослідження: бесіда, інтерв'ю, анкетування. Структура анкети. Тест як система психолого-педагогічних завдань, спрямованих на дослідження окремих рис і властивостей людини. Класифікація тестів: тести успішності, здібностей та індивідуальні, вимоги до їх проведення. Поняття надійності і валідності тестів. Характеристика методу соціометрії та ранжування. Використання у науково-педагогічному дослідженні методів рейтингу, консиліуму, незалежних характеристик, експертної оцінки. Значення у педагогічних дослідженнях методу вивчення і узагальнення кращого педагогічного досвіду, аналізу результатів діяльності дітей.

Модуль ІІІ: Підготовка, проведення та впровадження результатів наукових досліджень (логіка наукового пошуку).

Основні етапи наукового дослідження. Характеристика підготовчого етапу. Визначення проблеми, об'єкту та предмету дослідження у відповідності до його мети. Завдання дослідження як конкретизація мети. Етап збору фактичного (теоретичного) матеріалу при організації наукового дослідження. Отримання фактичного матеріалу шляхом опрацювання спеціальної літератури (результатів наукових досліджень, статистичних даних тощо), порівняльного аналізу та узагальнення. Оформлення матеріалів у вигляді схем, графіків, таблиць, діаграм. Правила та види роботи з науковою літературою. Огляд літературних джерел, виписки, резюме, анотація, реферування матеріалів з фахової дисципліни, аналіз опрацьованих матеріалів.

Характеристика курсової роботи як форми організації навчальної наукової діяльності студентів в університеті та етапу наукової діяльності майбутнього фахівця. Теоретичні та практичні завдання курсової роботи. Відображення у структурі і змісті курсової роботи основних етапів наукового дослідження.

Педагогічний експеримент як важливий етап педагогічного дослідження - науково обґрунтований дослід або спостереження досліджуваного явища у спеціально створених умовах, що дають змогу стежити за його перебігом та керувати ним. Класифікація експерименту за умовами проведення: природний та лабораторний і за ознаками мети: констатувальний (діагностичний), пошуковий, формувальний (перетворюючий), контрольний.

Етап створення методики дослідження. Побудова програми та методики педагогічного дослідження. Програма наукового дослідження — план, у якому вказані послідовність і зміст етапів експериментального дослідження. Методика — опис методів і прийомів, що будуть використані в процесі дослідження. Зміст методики: характеристика об'єкту і предмету дослідження, виклад методів дослідження, вказівка на кількість експериментів з точки зору необхідності їх точності і надійності, визначення необхідних умов для здійснення дослідження, вказівка про необхідні прилади; порядок проведення експерименту і запис його результатів; способи обробки та оформлення експериментальних даних.

Етап збору фактичних емпіричних матеріалів. Визначення завдань та методів констатувального експерименту. Методи вивчення предмету, процесу, явища у науковому дослідженні як джерело накопичення інформації. Побудова програми вивчення дитини (колективу дітей) дошкільного віку. Реалізація особистісного, диференційованого та індивідуального підходу до дитини через врахування у педагогічному процесі даних, отриманих засобами діагностування. Методи, що використовуються з метою діагностики педагогічного процесу: спостереження, експеримент, тести (об'єктивні та стандартизовані), анкетування, бесіда, рольові репертуарні решітки, аналіз документації та продуктів діяльності тощо. Вимоги до діагностичних методик. Поняття про основні і уточнюючі методи отримання фактичного матеріалу.

Визначення критеріїв та показників оцінки результату проведення констатуючого експерименту. Обробка результатів констатуючого експерименту. Способи оформлення отриманих даних. Поєднання інформації, отриманої різними шляхами, її аналіз та констатація результату.

Етап конкретизації та корекції методики дослідження. Підготовка та проведення формувального педагогічного експерименту. Роль формувального експерименту у науковому дослідженні. Визначення завдань, методів та змісту освітньо-виховної роботи з дітьми в умовах дошкільного навчального закладу чи сім'ї на період дослідної роботи.

Окреслення завдань формувального експерименту виходячи з мети дослідження та даних констатувального експерименту. Вибір методів впливу на предмет дослідження з метою його зміни. Визначення та дотримання умов проведення експерименту. Складання календарного плану дослідження з визначенням очікуваних і реальних результатів.

Поняття «експериментальна» та «контрольна» група, їх роль у науковому дослідженні. Порівняльний аналіз результатів, отриманих у контрольній та експериментальній групах.

Обґрунтування, на основі фактичного матеріалу, ефективності удосконаленого навчального або виховного впливу нової методики навчання чи виховання у порівнянні з усталеною. Роль контрольних зрізів у процесі дослідження.

Етап кількісного та якісного аналізу матеріалів дослідження і висвітлення отриманих результатів. Можливість виникнення на останньому етапі необхідності проведення нових експериментів, уточнення проведених або розробки нових методик. Підбір методів до завдань, що реалізуються в ході певного етапу дослідження. Оформлення робочих матеріалів та результатів курсової роботи. Характеристика вимог до структурування та викладу змісту наукового дослідження.

Підготовка та презентація результатів наукового дослідження (написання наукової статті, тез, підготовка виступу, доповіді, роботи «майстер-класу»). Вимоги до оформлення списку літератури, графіків, таблиць, діаграм, малюнків тощо.

3.2 Орієнтовний зміст лекційних занять

3.3 Семінарські заняття

(орієнтовний перелік тем та питань для обговорення)

Тема 1: Педагогічне дослідження як особливий

вид наукової діяльності.

Питання для обговорення:

1. Характеристика науки як соціально-значущої сфери людської діяльності, специфічної форми свідомості, процесу пізнання закономірностей об'єктивного світу. певного виду розподілу людської праці, фактору суспільного розвитку, процесу виробництва знань та їх використання.

2. Історія розвитку педагогічних досліджень.

3. Поняття про фундаментальні та прикладні наукові дослідження.

6. Принципи наукового дослідження.

7. Підпорядкованість наукових організацій та спрямованість їх діяльності.

Тема 2: Методологія і методи сучасної науки.

Питання для обговорення:

1. Методологія як вчення про методи пізнання і перетворення дійсності.

2. Методологія як сукупність методів і прийомів дослідження, що застосовуються в науці.

3. Особливості сучасної наукової методології.

4. Загальна характеристика методів пізнання за ступенем спільності: узагальнені, загальні і часткові (спеціальні).

Тема 3: Теоретичні методи наукового дослідження

Питання для обговорення:

1. Спрямованість теоретичних методів дослідження.

2. Характеристика методу порівняльно-історичного аналізу.

3. Характеристика методів аналізу і синтезу.

4. Характеристика методів індукції і дедукції.

5. Характеристика методів абстрагування і моделювання.

6. Характеристика методів формалізації та ідеалізації.

7. Вирішення практичних педагогічних завдань за допомогою теоретичних методів дослідження.

Тема 4: Основні етапи наукового педагогічного дослідження

Питання для обговорення:

1. Сутність підготовчого етапу наукового дослідження.

2. Правила та види роботи з науковою літературою.

3. Педагогічний експеримент як основний етап педагогічного дослідження.

4. Роль контрольних зрізів у науковому експерименті. Поняття «контрольна група».

5. Етап кількісного та якісного аналізу матеріалів дослідження.

1. Практичні заняття (орієнтовний перелік тем та завдань)

Тема 1: Теоретичні методи наукового дослідження

Зміст діяльності:

На практичному занятті студенти за допомогою теоретичних методів наукового дослідження показують можливості вирішення ряду педагогічних завдань та ситуацій, підібраних ними самостійно у період підготовки до практичного заняття та запропонованих викладачем, порівнюють та аналізують різні варіанти, визначають ефективність досягнутого результату.

Тема 2: Емпіричні методи дослідження

Зміст діяльності:

На практичному занятті студенти:

· вправляються у використанні опитувальних методів дослідження, демонструють вміння проводити інтерв'ю, анкетування, організовувати бесіду;

· Здійснюють тестування підгрупи студентів, застосовуючи самостійно підібрані тести, аналізують отримані результати;

· Презентують результати виконання дітьми дошкільного віку малюнкових тестів «Моя сім'я», «Будинок», «Дерево», «Людина», «Малюнок неіснуючої тварини».

· Вправляються у застосуванні соціометричного методу;

· Обговорюють ефективність використання у науково-педагогічному дослідженні методів рейтингу, консиліуму, незалежних характеристик, експертної оцінки.

Тема 3: Побудова програми та методики педагогічного дослідження

Зміст діяльності:

До практичного заняття студенти готують програму та розробляють методику дослідження за темою курсової роботи з дошкільної педагогіки, яку і презентують на занятті. В процесі обговорення представлених матеріалів відбувається обґрунтування позицій дослідника, здійснюється корекція методики, її алгоритмізація.

Тема4: Оформлення робочих матеріалів та результатів наукової роботи.

Зміст діяльності:

Студенти презентують результати власного педагогічного міні-дослідження у різноманітних формах (доповідях, творчих проектах, таблицях і графіках, образних моделях, мультимедійних презентаціях, «майстер-класах», статтях) та приймають участь у обговоренні результатів роботи інших студентів. Робота, за браком часу, може бути продовжена в процесі індивідуальних занять.

ІV. Індивідуальна робота

Індивідуальна робота викладача зі студентами планується відповідно до плану навчальних занять і виступає засобом корекції (підвищення якості) процесу опанування студентами змісту навчальної дисципліни. В залежності від показників поточного та модульного контролю знань студентів, виявлених типових чи індивідуальних недоліків у знаннях та практичних уміннях студентів, викладачем можуть бути сплановані і проведені додаткові лекції чи практичні заняття для групи, підгрупи чи окремих студентів. Тематика індивідуальних занять визначається викладачем у кожному конкретному випадку індивідуально.

V. Завдання для самостійної роботи студентів

1. На основі опрацювання лекційного матеріалу, основної та додаткової літератури, здійснити порівняльну характеристику існуючих класифікацій методів наукового дослідження за схемою: автор класифікації, принцип, покладений в основу класифікації, перелік методів за визначеними групами, коротка класифікації груп.

2. На основі опрацювання лекційного матеріалу, повторення теми «Теорія пізнання» з курсу філософії, опрацювання додаткової літератури, написати невелике есе на тему: «Можливості пізнання людиною об'єктивної дійсності «.

3. Робота в каталозі бібліотеки — ознайомлення з видами каталогів та правилами роботи з ними. Самостійний підбір літератури (довідникової, психолого-педагогічної, методичної) за темою дослідження в контексті виконання курсової роботи.

4. Написати анотацію (короткий виклад змісту прочитаного: статті, книги тощо) на одну з наукових статей, запропонованих викладачем. Вимоги до анотації: лаконічність, чіткість, об'єктивність, достовірність.

5. Написати рецензію на наукову роботу (статтю, доповідь, реферат, посібник): подати стислий аналіз роботи, обґрунтувати і представити власну думку. Структура рецензії: обґрунтування актуальності роботи, що рецензується; короткий виклад теоретичної позиції автора рецензованої роботи; аналіз теоретичної позиції автора з погляду методологічних, філософських положень та (по можливості) зіставлення її з теоретичними поглядами інших учених; аналіз доказовості висунутих припущень; характеристика особливостей викладу: ясно чи плутано, з достатньою чи недостатньою повнотою; висновки: що є цінним у рецензованій роботі, що вимагає додаткової перевірки чи уточнення, що є неправильним.

6. Підготувати аналітичний огляд літератури за темою курсової роботи. Можлива побудова викладу аналітичного огляду з проблеми:

а) у вигляді викладення історії вивчення проблеми (як виникла проблема, ким вперше була описана, хто досліджував, що нового внесли ті чи інші дослідники);

б) у вигляді аналізу сучасного стану проблеми (розглянуті роботи об'єднуються за ознакою спільності);

в) використати комбінований підхід.

7. Визначити понятійний апарат власного наукового дослідження.

8. Повправлятися у практичному застосуванні емпіричних методів наукового дослідження анкетування, тестів, рейтингу, консиліуму, незалежних характеристик, експертної оцінки, узагальнення досвіду, аналізу результатів діяльності дітей.

9. Визначити завдання, методи та зміст освітньо-виховної роботи з дітьми в умовах дошкільного навчального закладу чи сім'ї в контексті теми курсової роботи. Побудувати програму та розробити методику педагогічного дослідження.

10. Підготувати графіки, таблиці, діаграми, малюнки тощо до презентації результатів наукового дослідження.

VІ. Порядок поточного і підсумкового контролю знань

Контроль успішності студентів із врахуванням поточного та підсумкового оцінювання проводиться відповідно до робочої програми з курсу, де зазначено види і терміни контролю.

Система рейтингових балів для різних видів контролю та порядок їх переводу до національної (4 — ох бальної) та європейської (ECTS) шкали представлені в таблицях п.п. 6.1. і 6.2.

Для обліку і реєстрації показників успішності використовуються рейтингова відомість успішності студентів (п. 6.3.).

Кожний модуль включає бал оцінки поточної роботи студента на практичних заняттях. Рейтинговий бал за практичні заняття встановлюється як середнє арифметичне з усіх позитивних і негативних оцінок, виставлених за 4 — х бальною шкалою, отриманих на усіх практичних заняттях даного модуля.

Виконання тестових завдань здійснюється в режимі комп’ютерної діагностики, або за допомогою роздрукованих завдань. Оцінювання тестів проводиться за власною методикою з приведенням підсумку до встановленої у рейтинговій шкалі балів.

Реферати, підготовлені за заданою тематикою обговорюються та захищаються під час семінарських занять. Студент може виконати більшу кількість рефератів (за бажанням), але не більше 3-х (по одному на кожний модуль). Додаткові бали (до 25) нараховуються за виконання творчого проекту, підготовку аналітичного огляду матеріалів наукової літератури до певної теми (до 15), аналіз матеріалів періодичної преси за визначеною темою (до 10), інтернет-пошук додаткової інформації за темою власного педагогічного дослідження (до 10), мультимедійну презентацію результатів курсової роботи (до 15).

Заходи з модульного контролю проводяться по завершенню вивчення навчального матеріалу даного модулю. Формами контролю виступають: тести співбесіда, контрольна робота, колоквіум.

За пропуски навчальних занять (лекцій, практичних, семінарських) нараховуються штрафні бали (1 бал за кожен пропуск), які віднімаються від сумарного рейтингового балу при виведенні підсумкової оцінки.

При згоді студента, до відомості обліку успішності може бути проставлена залікова оцінка на підставі поточного рейтингового балу.

Студент може підвищувати оцінку «задовільно» або «добре», яку він отримав за результатами поточного контролю, складанням семестрового заліку.

Розрахунок рейтингових балів за видами поточного та модульного контролю

Порядок переведення рейтингових показників в європейські оцінки ECTS:

VI. Навчально-методична карта дисципліни «_Основи науково-педагогічних досліджень» (курс 3) рік 2008/9)

Всього: 90. Лекції - 20, Практичні - 8, Семінарські - 8, Індивідуальна робота — 14, Самостійна робота — 40, залік — 5 семест

VІІ. Індивідуальні завдання та контрольні заходи для проведення модульного-контролю

7.1 Тестові завдання

Тест 1.

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ З ДИСЦИПЛІНИ «ОСНОВИ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ»

(За результатами вивчення 1-го модулю)

МОДУЛЬ: Теоретико-філософські основи наукового дослідження

Тема 1: Предмет, завдання, теоретичні основи курсу.

ВАРІАНТ 1

ВИКОНАЙТЕ ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ: вкажіть літеру правильної відповіді

1. Правильна назва курсу це:

А) Основи наукових досліджень Б) Основи науково-педагогічних досліджень В) Основи наукових досліджень в галузі «Дошкільне виховання»

Г) Ваш варіант відповіді

2. Предметом курсу є:

А) Вивчення основних законів та закономірностей організації наукового пошуку в дослідницькій діяльності, конкретних методів наукового дослідження та правил побудови методик вивчення (діагностування), формування та розвитку певних сторін об'єкту дослідження Б) Підготовка студента до написання курсової, бакалаврської, дипломної чи будь-якої іншої наукової роботи В) Закономірності наукового пізнання особистістю реалій навколишньої дійсності, механізм формування наукового підходу до життя Г) Ваш варіант відповіді

3. Даний курс змістовно пов’язаний з наступними навчальними предметами:

А) філософією, педагогікою та психологією Б) філософією, загальною та дошкільною педагогікою, загальною та дитячою психологією В) філософією, дошкільною педагогікою, дитячою психологією та фаховими методиками Г) Ваш варіант відповіді.

4. В науці прийнято розрізняти наступні види педагогічних досліджень:

А) фундаментальні та прикладні

Б) теоретичні, методичні, дослідно-експериментальні

В) теоретико-методичні, методично-експериментальні

Г) Ваш варіант відповіді

5. До принципів наукового дослідження відносяться:

А) Принцип конкретно-історичного вивчення педагогічного явища

Принцип діалектичної єдності спільного і особливого у педагогічних явищах Принцип єдності виховання та вимог життя Принцип взаємозв'язку та взаємозалежності педагогічної теорії і практики Принцип об'єктивності, достовірності та повноти дослідження Принцип поєднання історизму з сучасними досягненнями науки Принцип комплексного використання методів педагогічного дослідження Принцип поєднання змін у педагогічному процесі з формуванням дослідницьких та фахових умінь і навичок педагога Б) Принцип конкретно-історичного вивчення педагогічного явища Принцип єдності виховання та навчання Принцип послідовності

Принцип науковості

Принцип об'єктивності

Принцип комплексного використання методів педагогічного дослідження Принцип зв’язку теорії з практикою В) Принцип діалектичної єдності спільного і особливого у педагогічних явищах Принцип єдності виховання та вимог життя Принцип взаємозв'язку та взаємозалежності педагогічної теорії і практики Принцип об'єктивності, достовірності та повноти дослідження Принцип поєднання історизму з сучасними досягненнями науки Принцип комплексного використання методів педагогічного дослідження Принцип єдності виховання та навчання Г) Ваш варіант відповіді

6. Форми студентських наукових педагогічних досліджень у вищому навчальному закладі:

А) курсова, дипломна, бакалаврська, магістерська робота, робота у науковому гуртку Б) курсова, дипломна, бакалаврська, магістерська робота В) курсова, бакалаврська, магістерська робота, написання наукових статей, участь у наукових студентських олімпіадах Г) Ваш варіант відповіді

7. Педагогічна проблема відрізняється від педагогічної задачі

А) Наявністю гіпотези Б) Відсутністю всіх, необхідних для розв’язання задачі умов В) Відсутністю теоретичного обґрунтування

Г) Ваш варіант відповіді

8. Розшифруйте (назвіть) основні елементи понятійного апарату наукового дослідження

9. Закінчіть речення: Об'єкт і предмет дослідження співвідносяться як …

10. Закінчіть речення: Актуальність педагогічного дослідження обумовлюється …

7.2 Завдання до контрольної роботи

Зразок картки для контрольної роботи

Варіант І

1.Розкрити особливості використання методів наукового дослідження в роботі з дітьми дошкільного віку.

2. Дати характеристику теоретичним методам наукового дослідження.

3. На конкретному прикладі показати як відбувається врахування вікових особливостей дітей дошкільного віку при виборі методів педагогічного дослідження

4. Визначити понятійний апарат дослідження на тему «Виховання у дітей старшого дошкільного віку поваги до праці дорослих засобами народної казки»

5. Розробити план — схему педагогічного дослідження за визначеною темою

7.3 Питання на колоквіум

1. Метод наукового пізнання.

2. Методологія наукового дослідження.

3. Наукова теорія: поняття, склад, функції.

4. Наукове дослідження: його види.

5. Наукове дослідження: його етапи.

6. Що таке «Об'єкт дослідження»?

7. Що таке «Предмет дослідження»?

8. Співвідношення об'єкту та предмету дослідження.

9. Види та структура наукових гіпотез

10. Джерела виникнення наукової проблеми.

11. Чим відрізняється педагогічна проблема від педагогічної задачі?

12. Призначення «контрольної» групи у науковому дослідженні.

13. Вимоги до результату наукового дослідження.

14. Підходи до класифікації методів психологопедагогічного дослідження.

15. Мета проведення науково-педагогічних досліджень в галузі дошкільного виховання.

16. Принципи організації наукового дослідження.

17. Загальні підходи до організації наукового дослідження в закладах освіти.

18. Характеристика методу соціометрії.

19. Характеристика методу ранжування.

20. Сутність методу консіліуму.

21. Сутність методу незалежних характеристик, експертної оцінки.

22. Сутність методу експертної оцінки.

23. Види тестів

24. Види спостережень

25. Структура педагогічного експерименту

26. Теоретичні методи дослідження (назвати)

27. Емпіричні методи дослідження (назвати)

28. Поняття «компіляція» і «плагіат»

29. Умови забезпечення «чистоти» експерименту

30. Види роботи з науковою літературою

31. Поняття «контрольні зрізи», їх значення в експериментальному дослідженні.

32. функції педагогічної діагностики.

33. Методи і засоби здобуття діагностичної інформації.

34. Роль контрольної групи в педагогічному дослідженні.

35. Поняття якісної та кількісної обробки матеріалів дослідження.

36. Форми впровадження результатів дослідження в педагогічну практику.

37. Вимоги до оформлення списку літератури.

38. Опитувальні методи дослідження: бесіда, інтерв'ю, анкетування.

39. Структура анкети.

40. Методи математичної статистики у науковому дослідженні.

7.4 Питання до заліку

1.Теорія та метод наукового пізнання.

2. Наукове дослідження: його етапи, типи.

3. Вимоги до результату наукового дослідження.

4. Підходи до класифікації методів психологопедагогічного дослідження.

5. Мета проведення науково-педагогічних досліджень в галузі дошкільного виховання. Види наукових досліджень.

6. Принципи організації наукового дослідження.

7. Загальні підходи до організації наукового дослідження в закладах освіти.

8. Класифікація методів наукового дослідження.

9. Використання в педагогічному дослідженні методів суміжних наук: філософії, соціології, історії, психології, фізіології.

10. Дати характеристику теоретичним методам наукового дослідження.

11. Дати характеристику емпіричним методам наукового дослідження.

12. Особливості використання методів наукового дослідження в роботі з дітьми дошкільного віку.

13. Показати роль науково-категоріального апарату у педагогічному дослідженні.

14. Загальні підходи до вибору об'єкту, предмету, мети дослідження.

15. Формулювання гіпотези дослідження. Види наукової гіпотези.

16. Вибір методів дослідження.

17. Врахування вікових особливостей дітей дошкільного віку при виборі методів педагогічного дослідження.