Розділ 4. Удосконалення маркетингової діяльності пп «діоніс»

Удосконалення організаційної структури ПП «Діоніс»

Аналізуючи діяльність ПП «Діоніс», варто зазначити що прибуток підприємства зростає і товарооборот фірми наближається до цифри 500 тис. грн. за рік, тому фірмі «Діоніс» потрібно здійснити перереєстрацію приватного підприємства «Діоніс» на товариство з обмеженою відповідальністю. Таке переоформлення уможливить розширення торгівельної мережі за рахунок вливання додаткових коштів.

При аналізі системи управління організаційна структура даного підприємства потребує певної модифікації. Насамперед потрібно створити окремий відділ маркетингу. Впровадження концепції маркетингу у практику дає можливість підприємству оперативно реагувати на ринкову ситуацію та перемагати в умовах конкуренції.

Організація маркетингу передбачає:

• 1) побудову та вдосконалення структури управління маркетингом;
• 2) добір фахівців з маркетингу належної кваліфікації;
• 3) розподіл завдань, праві відповідальності серед працівників маркетингових служб;
• 4) створення належних умов для ефективної роботи маркетингового персоналу;
• 5) забезпечення ефективної взаємодії маркетингової служби з іншими службами фірми.

Функції маркетингу виконує служба маркетингу, яка може мати різну організаційну структуру: функціональну, регіональну, товарну, ринкову та різноманітні їх комбінації.

Функціональна організація служби маркетингу передбачає розподіл обов’язків між структурними підрозділами за окремими функціями маркетингової діяльності.

Функціональна організація служби маркетингу є найпоширенішою та найпростішою, проте її ефективність знижується із зростанням товарного асортименту та розширенням кількості ринків збуту. При такій організації маркетингу відсутня особа, яка відповідає за маркетинг окремих товарів загалом чи маркетингову діяльність на окремих ринках.

Регіональну організацію служби маркетингу застосовують у компаніях, які працюють на широких географічних ринках. Вона передбачає створення підрозділів, що займаються маркетингом продукції підприємства в окремих регіонах.

Така організація дає змогу збутовому персоналу жити в межах території, яку вони обслуговують, досконало знати своїх споживачів, працювати з мінімальними витратами часу і коштів на реалізацію продукції.

На підприємствах із широким товарним асортиментом застосовують товарну (продуктову) організацію. Це така структура управління маркетингом, в якій за розроблення і реалізацію стратегій та планів маркетингу для певного товару чи групи товарів відповідає керівник по товару.

Переваги даного підходу до організації маркетингової діяльності на підприємстві:

• 1. керівник, який займається певним товаром, має можливість координувати різні роботи з усього комплексу маркетингу для даного товару, а також скоро реагувати на вимоги ринку;
• 2. приділяють увагу як основним, так і другорядним за значенням товарам;
• 3. легше виявляти здібних працівників, адже їх залучають до всіх сфер оперативної маркетингової діяльності.

Проте для даного типу оргструктури, особливо коли на підприємстві паралельно існують і функціональні маркетингові служби, характерні певні недоліки:

• 1. керівник, який відповідає за певний товар, не має усіх повноважень, необхідних для його діяльності;
• 2. товарна організація часом потребує більших видатків, ніж очікується, через значні витрати на утримання великої кількості персоналу;
• 3. у працівників товарних підрозділів можуть існувати «подвійні підпорядкування»: своїм безпосереднім керівникам та керівникам функціональних маркетингових служб.

Ринкова організація служби маркетингу дає можливість урахувати специфіку роботи на різних за своїм характером ринках: на споживчому ринку, ринку промислових підприємств, ринку державних установ тощо. Керівник із питань роботи з ринком відповідає за розроблення перспективних і річних планів збуту продукції та з інших видів функціональної діяльності.

Перевага даної організаційної структури полягає у тому, що вона дає змогу концентрувати маркетингову діяльність на потребах конкретних ринкових сегментів. Недоліки аналогічні недолікам товарної організації служби маркетингу.

Товарно-ринкова організація служби маркетингу реалізується, як звичайно, у матричній формі. На підприємстві є керівники по окремих товарах та по окремих ринках.

Керівники по товарах планують обсяги продажів та прибутки для своїх товарів, визначають методи їх просування. При тому вони контактують із керівниками по ринках, маючи на меті визначення можливих обсягів продажів і врахування специфіки конкретних ринків.

Своєю чергою, керівники по ринках відповідають за розвиток прибуткових ринків для існуючих та потенційних товарів.

Даний тип оргструктури маркетингу застосовують підприємства, що випускають різноманітну продукцію та реалізують її на багатьох ринках, які суттєво відрізняються. Перевагою даної організації маркетингу є можливість приділити увагу кожному товару та кожному ринку. Проте її недоліками можна вважати:

• 1. значні управлінські витрати;
• 2. відсутність достатньої організаційної гнучкості;
• 3. породження конфліктів серед персоналу маркетингових служб.

При виборі організаційної структури маркетингу слід дотримуватися основних принципів її побудови:

• — наявності чітко сформульованих цілей та завдань, поставлених перед підприємством;
• — забезпечення оперативного передання інформації між службами маркетингу;
• — відсутності «подвійного підпорядкування» ;
• — обмеження кількості персоналу;
• — обмеження кількості ланок в управлінні;

— чіткого визначення та координації завдань лінійного керівництва і функціональних служб;

— загал…

Інтервали цього показника відповідають:

• — група А: V_А > 3,0;
• — група В: 0,7? V_В? 3,0;
• — група С: V_С < 0,7.

При цьому слід враховувати, що розподіл продукції за групами А, В, С доцільно проводити лише для тих товарів, які є рентабельними. Товари, які є для підприємств збитковими автоматично слід віднести до групи С, віднявши від загального обсягу реалізації товарів підприємства обсяг реалізації нерентабельної продукції.

Для того, щоб віднести дані види продукції до групи А, В чи С необхідно здійснити такі розрахунки:

1) Vj =; 0,7? 1,4? 3,0; j > В;

• 2) Vj =; 0,7? 0,99? 3,0; j > В;
• 3) Vj =; 0,7? 1,35? 3,0; j > В;
• 4) Vj =; 0,7? 1,56? 3,0; j > В;
• 5) Vj =; 0,7? 1,8? 3,0; j > В;
• 6) Vj =; 0,7? 2,07? 3,0; j > В;
• 7) Vj =; 0,7? 2,25? 3,0; j > В;
• 8) Vj =; 0,7? 2,32? 3,0; j > В;

9) Vj =; 0,7? 2,39? 3,0; j > В;

10) Vj =; 0,7? 2,48? 3,0; j > В;

11) Vj =; 0,7? 2,03? 3,0; j > В;

12) Vj =; 0,7? 2,13? 3,0; j > В;

13) Vj =; 0,7? 2,22? 3,0; j > В;

14) Vj =; 0,7? 2,13? 3,0; j > В;

15) Vj =; 0,7? 1,92? 3,0; j > В;

16) Vj =; 0,7? 1,99? 3,0; j > В;

17) Vj =; 0,7? 1,85? 3,0; j > В;

18) Vj =; 0,7? 1,91? 3,0; j > В;

19) Vj =; 0,7? 1,77? 3,0; j > В;

20) Vj =; 0,7? 1,6? 3,0; j > В;

21) Vj =; 0,7? 1,6? 3,0; j > В;

22) Vj =; 0,7? 1,5? 3,0; j > В;

23) Vj =; 0,7? 1,35? 3,0; j > В;

24) Vj =; 0,7? 1,28? 3,0; j > В;

25) Vj =; 0,7? 1,12? 3,0; j > В;

26) Vj =; 0,7? 1,12? 3,0; j > В;

27) Vj =; 0,7? 1,09? 3,0; j > В;

28) Vj =; 0,7? 1,1? 3,0; j > В;

29) Vj =; 0,7? 1,06? 3,0; j > В;

30) Vj =; 0,7? 1,04? 3,0; j > В;

31) Vj =; 0,7? 1? 3,0; j > В.

За результатами АВС-аналізу для товарного асортименту ПП «Діоніс» можна зробити висновки, що всі аналізовані товари підприємства належать до групи «В». Це означає, що жодна з наведених товарних груп не приносить підприємству більше 50% від загального прибутку, але серед них немає також нерентабельних видів продукції. Стосовно усіх видів продукції підприємству доцільно використовувати стимулюючий маркетинг за рахунок вдосконалення всіх складових комплексу маркетингу.

Однак в умовах економічної та фінансової нестабільності у державі та впливу інших макрота мікроекономічних факторів на діяльність ПП «Діоніс» дана ситуація може суттєво змінитись. Тому, у процесі управління товарним асортиментом, відділу маркетингу підприємства рекомендується вживати таких заходів:

• — періодично ревізувати наявний асортимент і приймати рішення щодо доповнення товарного асортименту новими виробами;
• — здійснювати постійний контроль за впливом зовнішніх чинників — коливань попиту на певні товари на певних сегментах ринку, змін у товарній пропозиції конкурентів тощо;
• — забезпечувати відповідне обслуговування споживачів у процесі використання товарів наявного асортименту, допомагати замовникам сформулювати специфічні індивідуальні вимоги до товарів;
• — забезпечити необхідну інтенсифікацію зусиль щодо формування попиту під час оцінки, створення та пропозиції нового товару на ринку шляхом активнішого проведення комунікаційної політики.

Також для удосконалення маркетингової цінової політики ПП «Діоніс» рекомендується зробити ціни на продукцію підприємства більш гнучкими. Це можна здійснити шляхом коригування прогнозованого рівня ціни, пропонування і створення умов для ефективного її використання. ПП «Діоніс» надає певні види цінових знижок, що зазначено у розділі 2 даної роботи, але рекомендується розробити більш досконалу систему цінових знижок. Це зможе збільшити обсяги реалізації продукції ПП «Діоніс» і зробити підприємство більш конкурентноспроможним на ринку.

Отже, слід розробити систему знижок для постійного клієнта. Постійним клієнтом може стати особа, яка в магазинах «Діоніс» купила товари на суму 200 грн. Постійним клієнтам надається карточка, в якій зазначена сума знижки — 5%, дія якої триває 2 роки.

Для клієнтів, які в магазині купили товари на суму до 90 грн — 1%, 100−140 грн надається знижка 2%, 150−190 — 3%.

Товари, які зазнали при транспортуванні пошкоджень, але, які вправно виконують свої функції, будуть розміщені окремо на прилавку для оцінених товарів і залежно від пошкоджень, вартість товару буде знижена від 20% до 50%.

Дані рівні знижок були визначені на основі попереднього досвіду підприємства та вже існуючих знижок.

Використання даної системи поправок до ціни, зорієнтованої на уточнення рівня ціни та забезпечення її відповідності реальним умовам процесу реалізації продукції, дає змогу в умовах реальної ринкової ситуації застосувати цінові знижки та надбавки як дієвий інструмент при впровадженні цінової тактики. При цьому потрібно час від часу переглядати своє ставлення до рівня ціни залежно від тих змін, що відбуваються на ринку. Невиконання цих вимог може привести підприємство до втрати частки ринку та завдати збитків, що потребує поміркованого підходу до використання даного методу ціноутворення.