Міжпредметні зв'язки на уроках хімії
Прикладом реалізації міжпредметних зв’язків хімії з фізикою є вивчення будови речовини, газових законів у цих навчальних дисциплінах. В курсі фізики учні вивчають початкові відомості про будову речовини (тверді тіла, рідини і гази; рух і взаємодію атомів і молекул, пояснення різних станів речовини з погляду атомно-молекулярного вчення, вимірювання маси, об'єму, густини речовини, тиск газів та… Читати ще >
Міжпредметні зв'язки на уроках хімії (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Шляхи налагодження міжпредметних зв’язків у процесі вивченні хімії в загальноосвітній школі органічно пов’язані з іншими функціями. У процесі вивчення хімії в загальноосвітній школі міжпредметні зв’язки виконують такі важливі функції:
- *Навчальну (поліпшення змісту шкільної хімічної освіти на підставі комплексного підходу до вибору і координації навчальної інформації, взаємній узгодженості знань, умінь та навичок учнів з хімії, фізики та біології).
- *Виховну (виховання школяра, формування екологічних знань, умінь та навичок, екологічної культури та мислення).
- *Розвивальну (розвиток творчої особистості учня, його пізнавального інтересу, активності, креативності, культури мислення та мовлення, оволодіння логічними прийомами мислення).
Ці функції збігаються з головними функціями процесу навчання. Решта функцій міжпредметних зв’язків, гармонійно доповнюючи головні функції, забезпечують ефективність процесу навчання під час вивченні хімії в загальноосвітній школі.
Найбільший інтерес у процесі вивчення хімії мають міжпредметні зв’язки, що відповідають основним видам знань, передбачених навчальною програмою. Інформаційна структура навчального предмета передбачає виокремлення змістово-інформаційних міжпредметних зв’язків.
Розв’язання питань практичного налагодження міжпредметних зв’язків потребують визначення педагогічних умов. [39]До педагогічних умов, що забезпечують реалізацію міжпредметних зв’язків у процесі вивчення хімії у загальноосвітній школі, відносяться:
- *врахування специфіки налагодження міжпредметних зв’язків навчально-виховному процесі;
- *дотримання вимог щодо налагодження взаємозв'язків хімії та інших навчальних дисциплін;
- *узгодження навчальних програм з різних дисциплін, відображення в них міжпредметних зв’язків;
- *акцентування міжпредметних зв’язків у навчальній літературі;
- *розроблення методичного забезпечення міжпредметних зв’язків;
- *координацію педагогічної взаємодії суб'єктів навчально-виховного процесу;
- *моделювання міжпредметних зв’язків.
Прикладом реалізації міжпредметних зв’язків хімії з фізикою є вивчення будови речовини, газових законів у цих навчальних дисциплінах. В курсі фізики учні вивчають початкові відомості про будову речовини (тверді тіла, рідини і гази; рух і взаємодію атомів і молекул, пояснення різних станів речовини з погляду атомно-молекулярного вчення, вимірювання маси, об'єму, густини речовини, тиск газів та рідин). Знання та вміння, що набуті учнями в курсі фізики, сприяють засвоєнню початкових хімічних понять про кількість речовини, об'ємні відношення газів у хімічних реакціях, закон Авогадро, молярний об'єм газів, відносну густину газів під час вивчення хімії.
Реалізацію міжпредметних зв’язків хімії та біології можна розглянути на прикладі вивчення органічної хімії та біології. Для ґрунтовного засвоєння учнями хімічної організації клітин живих організмів необхідні знання, що набуті в курсі хімії (макроі мікроелементи, катіони, аніони, вода, хімічні зв’язки, хімічна природа і властивості речовини, процеси розчинення, осадження, гідролізу, окиснення-відновлення, швидкість хімічних реакцій, каталіз). Під час вивчення хімії у 8−9 класах створюється база знань, необхідна для засвоєння теми «Органічні сполуки живих організмів» в курсі біології.
Водночас знання і вміння, набуті учнями в курсі біології під час вивчення цієї теми, стають базовими для засвоєння теми «Білки». Такі знання про амінокислоти, пептиди, дипептиди та поліпептиди, склад і структури білків, класифікацію, хімічні властивості, функції білків. У процесі вивчення біології формуються вміння проводити кольорові реакції білків, пояснювати процеси гідролізу, осадження, денатурації, гідратації та дегідратації білків.