Розвиток ринку алкогольних напоїв в Україні

Розвиток ринку алкогольних напоїв в Україні

Ринок алкогольних напоїв, як один з сегментів товарного ринку харчової промисловості, відіграє важливу роль у розвитку вітчизняної економіки. Маючи достатньо високу ємність та стабільно високий попит на продукцію, сфера винота лікеро-горілчаних виробів є привабливим об'єктом для інвестування. Діяльність підприємств-виробників алкогольних напоїв, як правило, є високорентабельною, хоча і відбувається в умовах гострої конкуренції. Останнє, з одного боку, позитивно позначається на якості продукції, сприяє інноваціям у маркетинговій політиці підприємств, які реалізують алкогольні напої, та, як наслідок, підвищує рівень задоволення їх споживачів. Проте, з іншого боку, висока інтенсивність конкуренції актуалізує необхідність перманентного відстеження тенденцій на ринку алкогольних напоїв (особливо в умовах прояву в країні наслідків загальноекономічної кризи).

Деякі аспекти, пов’язані з ситуацією, що склалася на ринку алкогольних напоїв до 2011 р., наприкінці якого в Україні почали проявлятися перші наслідки загальноекономічної кризи, вже висвітлювалися у працях І. Матчина, А. Авідзба [1], О. Гаркуші [2], О. Філановського [3], В. Чабаненко [4], В. Загоруйко та інших. Але тендеції, що склалися на вітчизняному ринку алкогольних напоїв останнім часом та перспективи його майбутнього розвитку, зважаючи на специфіку державного регулювання вино — та лікеро-горілчаної сфери в Україні й сучасні тенденції розвитку світового ринку алкогольних напоїв тощо, до цього часу ще глибоко не вивчалися.

Цілями нашого дослідження є, по-перше, визначення тенденцій розвитку ринку алкогольних напоїв в Україні, що сформувалися після початку кризи; по-друге, виявлення лідерів продажів на різних сегментах вітчизняного ринку алкогольних напоїв; по-третє, встановлення чинників, що можуть суттєво вплинути на розвиток ринку алкогольних напоїв у майбутньому.

В Україні впродовж 2008;2010 рр. щорічні обсяги легального виробництва алкогольних напоїв в цілому мали тенденцію до зростання. Проте у 2011 р. на цьому ринку були зафіксовані ознаки стагнації, які особливо проявилися у сегментах горілки та вин (табл. 1). Причинами формування такої ситуації на ринку алкогольних напоїв України, на наш погляд, могли стати, по-перше, збільшення обсягів нелегального виробництва (тобто зростання тіньового ринку алкоголю), по-друге, активізація імпорту алкогольних напоїв на фоні ймовірного скорочення експорту, по-третє, цінова кон’юнктура, по-четверте, негативний вплив наслідків загальноекономічної кризи на формування споживчого попиту.

ринок алкогольний продаж попит Таблиця 1. Динаміка виробництва алкогольних напоїв в Україні впродовж 2008;2011 рр.

2. Включаючи пиво безалкогольне і пиво з вмістом алкоголю менше 0,5%.

Тіньовий ринок алкоголю в Україні, за оцінками експертів [8], на початку квітня 2012 р. вже складав більше 40% і мав передумови для подальшого зростання. У якості основної причини збільшення тінізації виробництва алкогольної продукції, передусім, називають плани Кабінету міністрів України підняти мінімальну ціну на горілку до 33 грн. Зауважимо, що постановою Кабміну № 819 від 3 серпня 2011 р. [9], вже було встановлено нові мінімальні ціни на алкоголь. Зокрема, на горілку і лікеро-горілчані вироби міцністю 40% в пляшках об'ємом 0,5 л нова оптово-відпускна ціна склала 17,7 грн., роздрібна — 26,1 грн., мінімальна роздрібна ціна за пляшку 0,5 л коньяку «три зірки» — 33,08 грн., «чотири зірки» — 37,16 грн., «п'ять зірок» — 41,10 грн.

Аналіз показників імпорту різних алкогольних напоїв на територію України свідчить, що після падіння його обсягів у 2009 р. порівняно з 2008 р. (як у натуральних, так і грошових одиницях виміру) протягом наступних двох років намітилась тенденція до зростання імпорту в Україну горілки, лікеро-горілчаних виробів, вин, пива тощо (табл. 2).

Таблиця 2. Зміни у імпорті алкогольних напоїв в Україну впродовж 2008;2011 рр.

2. Тут і далі мається на увазі кількість декалітрів у перерахунку на 100%-й спирт.

3. Наприклад, сидр, перрi (грушевий напій), напiй медовий.

Основними постачальниками горілки в Україну є: Росія (87,1% від загального обсягу імпорту горілки 2011 р. у натуральних одиницях виміру та 70,9% - у грошових) та Литва (5,7% та 13,9% відповідно). Найбільшими як за кількісними, так і за вартісними обсягами імпорту в Україну лікерів, солодких наливок та спиртових настоянок у 2011 р. були: Чехія (29,0% імпорту лікеро-горілчаних виробів у натуральних та 12,5% у грошових одиницях виміру), Ірландія (13,6% та 32,9% відповідно) та Німеччина (9,1% та 10,9% відповідно). Вагомі частки імпорту вина у 2011 р. припадали на: Молдову (53,3% від загального обсягу у натуральних одиницях та 21,2% - у грошових), Грузію (16,0% та 21,9% відповідно), Францію (4,3% та 16,0% відповідно), Чілі (4,6% та 7,1% відповідно). Понад 56% ринку імпортного пива України у натуральних одиницях виміру належить Росії, інші частки практично рівномірно розподіляються між Бельгією, Чехією, Великобританією, Іспанією, Німеччиною та іншими країнами.

На фоні зростання імпорту алкогольних напоїв в Україну їх експорт по горілці та лікеро-горілчаним виробам, вину та пиву останнім часом має тенденцію до скорочення. Так, у 2011 р. порівняно з 2010 р. експорт з України горілки зменшився на понад 18% (або на 390 тис. дал.); вина виноградного (крім ігристих), включаючи вина кріплені - у 1,9 рази (або на майже 2,6 млн. дал.); вина ігристого та пива — на трохи більше 12% кожний (або на 65 тис. дал. та 3,7 млн. дал. відповідно).

Головним зовнішнім ринком збуту української алкогольної продукції, як свідчать офіційні статистичні дані [10], є Росія. Від загального обсягу експорту відповідних напоїв (у натуральних одиницях виміру) Україна до Росії у 2011 р. поставляла: 58,0% горілки, 80,3% виноградних вин (включаючи кріплені та ігристі), 82,1% пива.

Зауважимо, що експансія українських виробників на російський алкогольний ринок має об'єктивний характер, зважаючи на значну ємність цього ринку, географічне сусідство України та Росії та схожу слов’янську ментальність у ставленні до споживання та якості алкогольних напоїв. Тому саме зменшення експорту до Росії, як правило, найбільш чуттєво відбивається на розвитку українського ринку алкоголю. У якості чинників, що спричинювали останнім часом скорочення обсягів експорту алкогольних напоїв у Росію, виступали не тільки наслідки негативного впливу на попит загальноекономічної кризи, а і виникнення проблем у процесі запровадження в Росії Єдиної державної автоматизованої системи обліку обсягів виробництва і обігу етилового спирту, алкогольної продукції та продукції із вмістом спирту.

Розвиток ринку алкогольних напоїв прямо залежить від споживання цих напоїв. А тому, визначаючи стратегічні перспективи розвитку ринку алкоголю, часто проводять аналіз показників частоти споживання різних напоїв та їх роздрібного товарообороту.

У грудні 2011 р. компанією Research & Branding Group методом особистого інтерв'ю у 24-х областях України та АР Крим серед дорослого населення країни було проведене дослідження ставлення українців до вживання алкоголю. У результаті отриманої інформації встановлено, що:

— понад дві третини дорослого населення України з тією чи іншою періодичністю вживає алкогольні напої, але 30% - взагалі не вживає;

— найбільш вживаними алкогольними напоями в країні є горілка та пиво, а найменш — віски, джин, ром, лікери, самогон. Достатньо популярними серед українців є сухі вина, ігристі вина («Шампанське»), креплені вина, коньяк та бренді. У середньому нині в Україні горілку купують кожні 2−2,5 тижні, у той час, як вино — біля трьох раз у два місяці, коньяк — трохи рідше, ніж один раз на місяць;

— найбільша сума витрачається на придбання міцних алкогольних напоїв іноземних марок та пива іноземних марок — у середньому трохи більше 400 грн. на місяць у розрахунку на одну особу дорослого населення. Середні витрати на напої вітчизняних марок коливаються у межах 280−295 грн. на місяць. При цьому чоловіки на алкогольні напої витрачають більше, ніж жінки; найбільш економними у витратах є категорія споживачів у віці 30−39 років; обсяги купівлі алкоголю збільшуються зі зростанням рівня середньомісячних доходів. Мешканці Центральної України та міст-мільйонників витрачають на алкогольні напої більше, ніж мешканці західної України та населених пунктів іншого типу.

Поряд з цим, за результатами нашого дослідження протягом 2011;2012 рр., було виявлено, що більшість українських споживачів все частіше віддають перевагу порівняно дешевим сегментам алкогольних напоїв. Водночас продажі середнього та преміального цінового сегментів, рентабельність виробництва яких вища, навпаки, скорочуються. Від цього виробники міцного алкоголю терплять збитки, які ймовірно будуть тільки збільшуватися, оскільки рецесія, що нині простежується на ринку алкогольних напоїв України, напевне триватиме ще не один рік.

За даними Державної служби статистики України [12; 13] протягом 2008;2011 рр. роздрібний товарооборот алкогольної продукції, що реалізувалася у торговій мережі та мережі ресторанного господарства країни, мав тенденцію до збільшення як у фактичних, так і порівняних цінах (табл. 3). При цьому переважна частка цієї продукції (приблизно 92%) реалізувалася через підприємства роздрібної торгівлі. Останнє, з одного боку, пояснюється тим, що частота відвідування закладів ресторанного господарства, в яких реалізуються алкогольні напої, в Україні нині порівняно невисока (наприклад, більшість мешканців Києва (понад 70% респондентів), за результатами проведеного нами у 2011;2012 рр. опитування, з метою споживання алкогольних напоїв, у тому числі пива, користується послугами барів не більше 2−4 разів на місяць, а послугами ресторанів — навіть менше 1 разу на місяць), а з іншого боку — значно вищими цінами на алкогольні напої у закладах ресторанного господарства порівняно з тими, які встановлюються на аналогічні напої у торговій мережі.

Таблиця 3. Динаміка роздрібного товарообороту алкогольних напоїв в Україні у 2008;2011 рр.

Виявлено, що у сегменті горілки лідером продажів як у фізичному, так і грошовому обсягах за станом на початок 2011 р. в Україні був міжнародний бренд «Nemiroff». Його частки дорівнювали 17,5% від загального фізичного обсягу продажів горілки в Україні та 18,2% від загального грошового обсягу цих продажів. Серед лідерів українського горілчаного ринку за показниками продажів варто також виділити: «Хлібний дар», «Хортиця», «Medoff».

Лідерські позиції за фізичними продажами на ринковому сегменті коньяку (бренді) в Україні у 2011 р. займали «Таврія» та «Георгіївський» (разом 19,7%), а також «Шабо» (11,7%). Згідно з результатами проведеного нами опитування киян, найбільшим попитом у ціновому діапазоні 50−80 грн користувалися торговельні марки «Шабо», «Таврія», «ОКЗ». Своєю чергою у ціновій категорії 100−150 грн. майже 78% продажів у 2011 р. припадало на торговельну марку «Alexx», яку більшість споживачів наводили як приклад найкращого співвідношенням ціни та якості.

За рівнем значності у споживачів та фізичними обсягами продажів брендами № 1 серед торговельних марок виноградних вин у 2011 р. були «Коблево» та «Інкерман». Споживачі також добре купували продукцію торговельних марок «Золота амфора» і «Массандра». Найбільша частка фізичних продажів припадала на сегмент вин у ціновому діапазоні від 20 до 50 грн. Найкраще в Україні розвивався сегмент ігристих вин, продажі яких протягом 2008;2011 рр. мали стійку тенденцію до зростання (див. табл. 3).

Звичайно, проводячи аналіз сучасних тенденцій розвитку ринку алкогольних напоїв в Україні, варто зробити прогнози і щодо його стратегічних перспектив. А для побудови таких прогнозів доцільно визначити основні чинники, що можуть спричинити зміни на досліджуваному ринку.

До групи нормативно-правових чинників впливу на розвиток ринку алкоголю має сенс віднести, по-перше, недосконале державне регулювання. По-друге, прийняття важливих з точки зору турботи про здоров’я населення змін у законах про рекламу та обороту спирту як в Україні, так і Росії - найбільш вагомого зовнішнього ринку збуту української алкогольної продукції. При цьому, якщо в Україні реклама алкоголю поки ще дозволена у спеціалізованій пресі, то у Російській Федерації вводиться повна заборона на рекламу алкоголю у друкованій періодиці та в інтернеті. По-третє, криміналізацію частини горілчаного бізнесу у світовому масштабі та перерозподіл ринку міцного алкоголю на користь нелегального та фальсифікованого спиртного. До 2014 року частка сурогатів, за оцінками експертів [14], становитиме біля 55−60% порівняно з сьогоднішніми 30−35%.

До групи економічних чинників впливу, на наш погляд, у першу чергу варто включити зміни в оподаткуванні та підвищенні рівня мінімальних цін на алкоголь, а також зменшення частки витрат на алкогольні напої у структурі грошових витрат українських домогосподарств. Так, наприклад, вважаємо, що підняття акцизу та перегляд допустимого рівня мінімальних цін на горілку та інші алкогольні напої будуть і надалі спричиняти в Україні зростання роздрібних цін у торговій мережі та, як наслідок, призводитимуть до скорочення продажів легально вироблених напоїв, а отже і надходжень від цього продажу до бюджету. Зауважимо, що за інформацією Мінфіну з посиланням на Інститут економіки та прогнозування умовні втрати акцизного податку в країні тільки від продажу нелегальної горілки за 2011 р. були оцінені у 1,8 млрд. грн., тоді як, згідно з Законом «Про державний бюджет України на 2011 рік» [16], акцизи на вироблену в Україні продукцію становили 10,13% (або 30,8 млрд. грн.) доходної частини бюджету, а акциз з імпортованих товарів — ще 1,93% (або 5,9 млрд. грн.).

Щодо грошових витрат українських домогосподарств на алкогольні напої, то якщо у 2009 р. вони становили 1,9% від загального обсягу споживчих витрат одного домогосподарства, то у 2010 р. — 1,8%, а у 2011 р. — 1,7% [17, с. 52]. Останнє, своєю чергою, впливає на підвищення інтенсивності конкуренції між вітчизняними виробниками алкогольних напоїв.

Дестабілізувати роботу підприємств-виробників алкогольних напоїв можуть і рейдерські атаки, які під час прояву в країні ознак економічної кризи особливо загострюються. Внаслідок рейдерських дій, як правило, на підприємствах блокуються фінансові потоки, що тягне за собою затримку зарплати. При цьому, якщо метою рейдерів є тільки активи підприємства, то у випадку захоплення воно буде ліквідовано, а його працівники стануть безробітними. Прикладом застосування рейдерства на ринку алкогольних напоїв в Україні стало ВАТ АФ «Таврія» (Херсонська обл.), коли керівництво цього підприємства і власник 68% акцій, який волів змінити менеджмент, звинувачували одне одного у рейдерському захопленні заводу.

Основним у групі технологічних чинників впливу на розвиток ринку алкоголю в Україні вважаємо внутрішнє ресурсозабезпечення виробництва. Виникнення проблеми з сировиною для виробництва алкогольних напоїв тягнеться в Україні з радянських часів. Так, наприклад, ще у 80-х роках ХХ ст. на території України відбулося різке зниження площ, зайнятих виноградниками, як у зв’язку з державною антиалкогольною компанією, так і внаслідок агресивності карантинного шкідника винограду — філоксери. Ця негативна ситуація закріпилась економічним дефолтом 90-х років минулого сторіччя. І тому зараз одне з найбільш важливих завдань розвитку ринку алкогольної продукції в Україні полягає у поверненні минулих площ та обсягів врожаю винограду. Усвідомлюючи важливість позитивного вирішення цього завдання, з моменту прийняття в Україні Закону «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» при державній підтримці сільгоспвиробниками закладено біля 46 тис. гектарів нових плодово-ягідних насаджень та 44,6 тис. гектарів виноградників. Внаслідок цього валове виробництво плодів і ягід у 2009;2011 рр. зросло на 33%, а виноградників — на 12%, порівняно з 2000;2003 рр. У 2012 р. на розвиток виноградарства та садівництва держава виділила 915 млн. грн.

Підводячи підсумки проведеного дослідження, можемо зробити такі основні висновки. По-перше, останнім часом фізичні обсяги виробництва алкогольних напоїв в Україні скоротилися (в основному це проявилося на сегментах горілчаних виробів та вин). Проте роздрібний товарооборот алкогольної продукції, що реалізувалася у торговій мережі та мережі ресторанного господарства країни, має тенденцію до збільшення. По-друге, причинами прояву ознак стагнації на ринку алкоголю України стали: зростання тінізації виробництва; збільшення імпорту на фоні зменшення експорту алкогольних напоїв; негативний вплив наслідків загальноекономічної кризи на формування споживчого попиту тощо. По-третє, лідерами продажів в Україні на сегменті горілки нині є торговельна марка «Nemiroff», на сегменті коньяків (бренді) — «Таврія» та «Георгіївський», на сегменті вин — «Коблево» та «Інкерман». По-четверте, на розвиток ринку алкогольних напоїв в Україні у стратегічній перспективі впливатимуть чинники як економічного, так і нормативно-правового та технологічного характеру. Зважаючи, що сфера виробництва алкоголю є для нашої країни важливою з точки зору формування бюджетних доходів, варто постійно відстежувати характер цього впливу і розробляти заходи щодо мінімізації втрат та максимізації прибутків від розвитку вітчизняного ринку алкогольних напоїв.

Вважаємо, що результати проведеного дослідження стануть у нагоді як науковцям, які займаються проблематиками ринкової кон’юнктури та збільшення грошових надходжень до національного бюджету від різних сфер економічної діяльності, так і практикам, які мають розробляти стратегію розвитку підприємств, що виробляють та реалізують українські алкогольні напої. Водночас отримані дані можуть бути використані у подальших дослідженнях з метою більш глибокого вивчення окремих сегментів ринку алкогольних напоїв та розробки прогнозів щодо їх розвитку.

Список джерел

1. Матчина И. Г. Углубление интеграции в секторе виноградарства и виноделия // И. Г. Матчина, А. М. Авидзба, В. А. Загоруйко // Виноградорство и виноделие. — 2007. — № 3. — С. 2−4.

2. Гаркуша О. М. Щодо стратегії формування ринку і ефективної реалізації виноробної продукції / О. М. Гаркуша // Наукові праці: збірник. — Миколаїв: Вид-во МФ НаУКМА, 2001. — Т. 9. — С. 70−72.

3. Філановський О. Ринок горілки — далі нема куди / О. Філановс ький // Алкоголь і тютюн. — 2006. — № 2. — С. 18−24.

4. Чабаненко В. ринок алкоголю — на чисту воду // В. Чабаненко / Вісник податкової служби України. — 2006. — № 26. — С. 12−14.

5. Загоруйко В. О. Місце вин України на європейському ринку / В. О. Загоруйко // Вісник аграрної науки. — 2012. — № 12. — C. 53−55.

6. Промисловість України у 2007;2012 роках: Статистичний збірник. — К.: Державна служба статистики України, 2012. — 307 с.

7. Виробництво промислової продукції за видами в Україні за січень — грудень 2011 року: Статистичний бюлетень. — К.: Державна служба статистики України, 2012. — 136 с.

8. З’явилися передумови для зростання тіньового ринку алкоголю [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://a7d.com.ua/novini/6206-zyavilisya-peredumovi-dlya-zrostannya-tnovogo-rinku-alkogolyu-eksperti.html.

9. Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 р. № 957: Постанова Кабінету міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 819. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/819−2011;%D0% BF.

10. Експорт-імпорт окремих видів товарів за країнами світу у 2008;2011 рр.: електронна таблиця «Готові харчові продукти». — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.

11. Отношение украинцев к алкогольным напиткам [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.rb.com.ua.

12. Роздрібна торгівля України у 2000;2012 роках: Статистичний збірник. — К.: Державна служба статистики України, 2012. — 191 с.

13. Індекси фізичного обсягу роздрібного товарообороту підприємств за товарними групами за 2012 рік. — К.: Державна служба статистики України, 2012. — 25 с.