Міжфірмові маркетингові відносини з постачальниками у товаристві з обмеженою відповідальністю «Козятинська швейна фабрика»

Організація господарських зв’язків з постачальниками товарів та їх правове регулювання займає особливе місце серед інструментів комерційної діяльності будь — якого підприємства, тому що ця система представляє сукупність форм, методів і важелів взаємодії підприємства зі споживачами продукції. Всі операції по організації торгово-оперативних процесів і керуванню ними з метою досягнення високої економічної ефективності роботи торговельного підприємства зв’язані, насамперед, з раціональною організацією господарських зв’язків з постачальниками товарів, які сприяють планомірному розвитку економіки, збалансованості попиту та пропозиції, своєчасній поставці продукції й товарів народного споживання покупцям. Тому на кожному торговельному підприємстві повинна проводитися робота з вивчення й підтримки господарських зв’язків з постачальниками. Господарські зв’язки між постачальниками і покупцями — важлива функція комерційної діяльності. Такі зв’язки відображають комерційні, й економічні, організаційні, адміністративно-правові, фінансові відносини, що складаються між учасниками торгових операцій.

Господарські зв’язки — необхідна умова діяльності підприємств, тому що вони забезпечують безперебійність постачання, безперервність процесу виробництва й своєчасність відвантаження й реалізації продукції.

У процесі виконання своєї важливої функції - доведення товарів зі сфери виробництва у сферу споживання — підприємства торгівлі вступають у господарські зв’язки з іншими суб'єктами ринку: промисловими і сільськогосподарськими підприємствами, торговельно-посередницькими структурами, транспортними організаціями.

Важливість вибору постачальника пояснюється не лише функціонуванням на сучасному ринку великої кількості постачальників однакових матеріальних ресурсів, але і тим, що він має бути, передусім, надійним партнером товаровиробника в реалізації його стратегії організації виробництва.

У сучасних умовах господарські суб'єкти все більше усвідомлюють свою взаємозалежність і відповідальність один перед одним.

Постачальники і фірми — покупці стають партнерами по-бізнесу.

Вибір постачальника є одним з найбільш важливих завданьзакупівельної логістики. Деякі менеджери недооцінюють значення правильного вибору постачальника для ефективного функціонування компанії, а воно забезпечується, багато в чому, чітким виконанням постачальниками своїх функцій. Деякі дослідження показують, що в багатьох компаніях світу, принаймні, 50% проблем, пов’язаних з якістю, виникає через товари і послуги, якими їх забезпечили постачальники.

Алгоритм вибору постачальника, який використовується на підприємстві ТОВ «Козятинська швейна фабрика» можна графічно відобразити наступним чином (рис. 2.2).

Остаточне рішення про вибір конкретних постачальників приймається після проведення ретельної оцінки економічної ефективності закупівель товарів.

В умовах ринку основним документом що регулює зв’язки між постачальниками і споживачами, є договір поставки, який базується на сукупності правових норм законодавства. Цей документ обумовлює права й обов’язки сторін по організації постачання товарів. Комерційні працівники повинні забезпечувати своєчасне і правильне укладання договору з постачальниками і покупцями товарів, встановлення раціональних прямих договірних зв’язків по поставках товарів на тривалий термін (більше 1 року) і постійний контроль за їх виконанням. Згідно договору поставки особа-постачальник зобов’язується передати у визначені строки чи строк особі-покупцю у власність певну продукцію (товар); особа-покупець зобов’язується прийняти продукцію й оплатити її за встановленими цінами.

Договір постачання товарів укладається в письмовій формі шляхом складання відповідного документу, підписаного сторонами.

Рис. 1.2 Алгоритм вибору постачальників у товаристві з обмеженою відповідальністю «Козятинська швейна фабрика»

Класифікацію міжфірмових взаємовідносин із позиції підприємства виробничого ланцюжка ТОВ «Козятинська швейна фабрика» можна здійснити з позиції взаємовідносин із постачальниками, споживачами, внутрішніми та горизонтальними взаємовідносинами.

Розглянемо їх характеристику більш детально:

• — стосунки з постачальникаи компонентів, засновані на філософії «точно в строк» і системі тотального управління якістю; стосунки з постачальниками послуг (рекламні агентства або компанії, що займаються маркетинговими дослідженнями);
• — горизонтальні стосунки: стратегічні альянси конкурентів, наприклад, технологічні, маркетингові й глобальні; стосунки з некомерційними організаціями; стосунки з урядовими установами всіх рівнів для спільних досліджень і розробок;
• — стосунки зі споживачами: стосунки з кінцевими споживачами; стосунки з посередниками (установлення, розвиток й управління каналами);
• — стосунки всередині компанії: стосунки між функціональними підрозділами компанії на принципах довгострокового партнерства й на прагненні до повного задоволення внутрішніх споживачів; стосунки між компанією й співробітниками, так званий внутрішній маркетинг; стосунки між філіями, стратегічними бізнес-одиницями.

Особливість формування й розвитку ділових контактів серед учасників ринку засобів виробництва дуже показова на прикладі неформальних ділових взаємовідносин. У зв’язку з тим, що господарські зв’язки між комерційними партнерами, як правило, утворюються з урахуванням довгострокових перспектив, досить часто відносини між покупцями й постачальниками товарів виробничого призначення будуються на основі лояльності. Обидві сторони зацікавлені в товарі, стабільних зв’язках, певних гарантіях, тому вони нерідко надають одна одній різноманітну допомогу. Слід відзначити такі випадки гострої потреби застосування інструментів формування лояльності: товар виробничого призначення є нестандартним і повинен бути виготовлений на особливе замовлення або відповідно до суворої специфікації; товар малоприбутковий для виробника, проте дуже важливий для виробничо-господарської діяльності покупця; потреба покупця певного товару у зв’язку з різким ростом попиту не може бути легко задоволена, що може викликати недовіру; проведення польових досліджень нового товару; вивчення структури й стану цільового ринку; модернізація товарів виробничого призначення; перегляд та корегування політики цін; потреба утримання ділових партнерів; потреба завчасного отримання перспективних замовлень.

Важливим фактором посилення ділових відносин між постачальниками й покупцями на ринку засобів виробництва є взаємна довіра. У промисловому маркетингу вже давно як аксіома розглядається те, що важливим мотивом для інституційних покупців при розміщенні замовлень на товари виробничого призначення є впевненість у постачальнику. Узагальнення наведених проблем дає змогу сформулювати такі аспекти впевненості в постачальнику: постачальник виконує всі умови договору, надає достовірну інформацію про товари та послуги, здійснює післяпродажне обслуговування. Довіра в ділових взаємовідносинах цінується надзвичайно високо і є більш важливою, ніж цінові знижки, які обіцяють менш надійні постачальники.

Проте, щоб господарські зв’язки розвивались успішно, є потреба довіри постачальника до споживача. Так, наприклад, постачальник має бути впевненим, що покупець не зловживатиме технічним обслуговуванням поставки, що товар буде використовуватись за призначенням відповідно до інструкцій, що покупець не буде висувати необґрунтованих претензій, не порушить умови платежів тощо.

Варто зазначити, що процеси глобалізації забезпечують значні стимули для розвитку нових форм кооперації та міжфірмової взаємодії, участь у яких має відповідати інтересам їх учасників, сприяти розробці погодженої позиції щодо поведінки на ринку, самостійної координації дії учасників та утриманню від одержання коорткострокових індивідуальних вигід, віддаючи пріоритет очікуваним довгостроковим перевагам.

В умовах інформаційної економіки кожен учасник партнерських відносин має індивідуальні інтереси, які він наполегливо прагне здійснити, тому їх взаємодія зводиться до проблеми координації інтересів. Названа проблема є проблемою інституціональної теорії в рамках економічного підходу.