Метод бесіди як засіб формування природничих знань дітей молодшого шкільного віку

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи бесіди як методу навчання в початковій школі

1.1 Поняття бесіди та її роль в освітньо-виховному процесі

1.2 Види бесіди та їх характеристика

РОЗДІЛ 2. Методика організації та проведення бесіди на уроках природознавства

2.1 Вимоги до проведення бесіди на уроках природознавства

2.2 Використання бесіди на різних етапах уроку в процесі вивчення курсу «Я і Україна»

РОЗДІЛ 3. Діагностика та аналіз педагогічного досвіду вчителів ЗОШ № 54 міста Львова

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Бесіда — один з найпоширеніших методів, засобів комунікації, що використовується вчителями початкових класів на всіх уроках, під час проведення виховних годин, організації екскурсії, будь — яких заходів тощо.

За допомогою системи запитань діти залучаються як до відтворення знань, так і до активної розумової діяльності. Вдало побудована бесіда спонукає учнів до висловлення власних міркувань, оціночних суджень. Це дозволяє виявити якість і глибину засвоєння навчального змісту, рівень мислення і здібностей дітей. Тим самим забезпечується постійний зворотний зв’язок, на основі якого здійснюється контроль і коригування процесу навчання. Крім того, сприймання учнями оцінки вчителем своїх знань та умінь, зіставлення їх зі змістом запитань і завдань з відповідями інших учнів привчає школярів до самоконтролю, формує їх самооцінку.

Постановка запитань активізує учнів, дозволяє залучати до роботи дітей з різною підготовкою, враховувати їхні індивідуальні можливості.

Бесіда як метод навчання поділяється на види, до неї ставляться вимоги та має свої особливості щодо використання на уроках природознавства у початковій школі. Під час бесіди вчитель за допомогою системи цілеспрямованих питань підготовляє учнів до сприйняття нового матеріалу, на основі спостережень і життєвого досвіду молодших школярів спонукає робити висновки, узагальнення, здобуваючи при цьому нові знання. Бесіда дозволяє також забезпечити систематичне повторення і закріплення вивченого матеріалу.

Бесіда — це складний спосіб організації пізнавальної діяльності учнів. Особливість цього методу навчання полягає у тому, що інформація сприймається завдяки поставленим питанням, які стимулюють учнів до пізнання чогось нового чи відтворення раніше вивченого.

Бесіда як метод навчання має зовнішні ознаки, особливості структурних компонентів і свої особливості методики, що зумовлені внутрішньою стороною бесіди.

На основі вище сказаного темою курсової роботи було обрано проблему методу бесіди як засобу формування природничих знань дітей молодшого шкільного віку.

Об'єкт — бесіда.

Предмет — особливості методу бесіди.

Мета — дослідити використання методу бесіди на уроках природознавства у початковій школі.

Завдання: 1. Розкрити теоретичні основи бесіди як методу навчання початкові школі.

2. Визначити вимоги до проведення бесіди на уроках природознавства.

3. Окреслити використання бесіди на різних етапах уроку в процесі вивчення курсу «Я і Україна».

4. Проаналізувати використання бесіди на уроках природознавства вчителями.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БЕСІДИ ЯК МЕТОДУ НАВЧАННЯ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

1.1 Поняття бесіди та її роль в освітньо-виховному процесі

З усіх форм живого слова найефективнішою для учнів молодших класів є бесіда — діалогічна форма викладу і вивчення нового матеріалу.

Бесіда — діалогічний метод навчання, за якого вчитель із допомогою вдало поставлених питань спонукає учнів відтворювати раніше набуті знання, робити самостійні висновки-узагальнення на основі засвоєного фактичного матеріалу [5, с. 278].

Німецький педагог А. Дістервег зазначав, що будь-який метод поганий, якщо привчає учня до простого сприймання або пасивності, і добрий в тій мірі, в якій пробуджує в ньому самодіяльність [14, с. 352].

Бесіда є одним із активних методів навчання, реалізується за допомогою чотирьох типів дидактичного діалогу: «вчитель — учень», «учень — учень», «учень — підручник», учень — комп’ютер". Більш поширений перший вид діалогу. Діалог «учень — учень» використовують у найактивніших формах бесіди: парній і груповій роботі на уроці, дискусії, диспуті. Діалог «учень — підручник» належить до групи методів самостійної роботи, використовується в процесі навчання і самонавчання. Діалог «учень — комп’ютер» досить ефективний метод, але за умови повної комп’ютеризації процесу навчання.

Метод навчання бесіда — це складний спосіб організації пізнавальної діяльності учнів. Особливість цього методу навчання полягає у тому, що інформація відтворюється або сприймається школярами частинами, у формі запитання — відповідь. Таким чином, основним «інструментом» у бесіді є запитання.

Постановка запитань активізує учнів, дозволяє залучати до роботи дітей з різною підготовкою, враховувати їхні індивідуальні можливості. Диференціація запитань створює ситуацію успіху, яка підтримує увагу та інтерес до навчання.

В бесіді можуть брати участь всі учні. Місце бесіди в навчальному процесі визначається ціллю уроку, характером навчального матеріалу, запасом знань, що є в учнів. Бесіда тісно пов’язана з методами і прийомами роботи, які вчитель планує використовувати на уроці, — робота з картою, картиною, таблицею, статтею чи малюнком в підручнику, переглядом кінофільмів тощо.

Особливість цього методу навчання полягає у тому, що інформація відтворюється або сприймається школярами частинами, у формі запитання — відповідь. Якщо поза увагою дітей залишається хоч одна частина змісту, знання стають фрагментарними, втрачається їхня сутність, у дітей зникає інтерес і бажання працювати.

В навчально — виховному процесі бесіда відіграє важливу роль. Під час проведення бесіди учні вступають в діалог з вчителем, а для цього необхідно використати їм свій досвід, засвоєні раніше знання (в школі чи в позашкільний час). В ході такого діалогу учні намагаються обґрунтувати, перевірити чи довести те завдання, яке перед ними ставиться. Під час бесіди діти можуть відкривати щось нове, зіставляти відоме і невідоме, здобувати нові знання [18, с. 194]. Разом з тим, бесіда дозволяє активізувати учнів під час уроку, пригадати раніше засвоєний матеріал, повторити, закріпити чи вивчити нову тему. За допомогою бесіди можна залучити учнів до активного обговорення поставленого завдання.

Отже, бесіда — це діалогічна форма викладу і вивчення нового матеріалу, яка завдяки вдало поставлених питань, дозволяє залучити учнів як до відтворення знань. Так і до активної розумової діяльності. Цей метод може реалізуватися завдяки чотирьом видам дидактичного діалогу, найпоширенішим з яких є «вчитель — учень». Бесіда дозволяє залучити до діяльності на уроці дітей, незалежно від їхнього рівня підготовки та індивідуальних можливостей, що сприяє досягненню високих результатів у навчально — виховному процесі.

1.2 Види бесід та їх характеристика

У навчальному процесі розрізняють різні види бесіди. За призначенням у навчальному процесі розрізняють бесіду вступну, бесіду-повідомлення, повторення, контрольну[ 20, с. 154].

Вступну бесіду проводять з учнями як підготовку до лабораторних занять, екскурсій, до вивчення нового матеріалу. Мета вступної бесіди — відновити в пам’яті ті знання, які були отриманні ними раніше в ході навчання чи набуті самостійно, і на їх основі підготувати дітей до активного сприйняття нового матеріалу. Така бесіда зазвичай проводиться на початку вивчення теми чи розділу.

Бесіда-повідомлення базується переважно на спостереженнях, організованих учителем на уроці за допомогою наочних посібників, записів на дошці, таблиць, малюнків, а також на матеріалі текстів літературних творів, документів.

На основі спостережень бесіду проводять, щоб забезпечити вірне сприймання учнями навколишньої дійсності, сформувати правильне поняття й уявлення про предмети і явища природи. Послідовно ставлячи запитання, вчитель пропонує дітям уважно розглянути предмет, спрямовує їхню увагу на головні ознаки предмета або явища, допомагає сформулювати результати спостережень, зробити висновки.

Для того, щоб виявити, як учні зрозуміли зміст виконаного досліду, пояснити причину спостережуваного явища, з’ясувати, який висновок можна зробити, де буває подібне явище в природі, де використовується тощо, бесіду проводять на основі дослідів. Проведенню такої бесіди передує пророблення дослідів учнями під керівництвом учителя.

Бесіду на основі прочитаної статті проводять, щоб виявити, як діти розуміють описаний дослід, явище, особливості предмета або господарської діяльності населення певної місцевості. Учитель ставить запитання, за допомогою яких виявляє знання учнів, систематизує і доповнює їх.

Бесіду-повторення використовують для закріплення навчального матеріалу. Ця бесіда дозволяє вчителю в роботі з учнями виділити найбільш суттєві моменти у питанні, що вивчається, встановити більш широкі і глибші зв’язки між вивченими явищами природи. Головна мета — узагальнити і систематизувати знання, підвести учнів до відповідних висновків [8, с. 50].

Контрольну бесіду використовують для перевірки засвоєних знань. Завдяки такій бесіді можна перевірити на якому рівні засвоєно навчальний матеріал і вчитель може зробити висновок, який матеріал необхідно опрацювати ще раз.

За характером діяльності учнів у процесі бесіди виділяють такі її основні види: репродуктивна, систематизуюча, евристична, катехізисна.

Репродуктивна бесіда спрямована на відтворення раніше засвоєного матеріалу. Її проводять з вивченого навчального матеріалу. Відповідаючи на запитання вчителя, учні повторюють пройдений матеріал, закріплюють його, водночас демонструючи рівень засвоєння. Така бесіда може бути супутньою, поточною, підсумковою, систематизуючою.

Репродуктивна бесіда використовується на усіх етапах уроку. З її допомогою розв’язуються різні дидактичні задачі. Так, на етапі перевірки засвоєних знань, умінь і навичок цей вид бесіди забезпечує повторення і закріплення засвоєного змісту. Однак треба підкреслити тих логічно завершених частин предметного змісту, які нескладні, містять прості взаємозв'язки або фактичний матеріал.

Мета систематизуючої бесіди — узагальнення і систематизація знань. Проводять на завершальних етапах вивчення теми чи розділу, на уроках узагальнення і систематизації знань. Логіка їх побудови заснована на ретроспективному аналізі (ретроспекція — установлення зв’язків між новими результатами та раніше зробленими висновками).

Евристична бесіда — це спосіб організації творчої діяльності школярів через розв’язання проблеми у співпраці з вчителем. Суть евристичної (сократівської) бесіди полягає в тому, що вчитель уміло сформульованими запитаннями скеровує учнів на формування нових понять, висновків, правил, використовуючи набуті знання, спостереження. До неї вдаються лише за умови належної підготовки вчителя, досконалого володіння ним методикою навчання і відповідного рівня мислення учнів. Цей метод цінний у тому разі, якщо вчитель за допомогою правильно дібраних запитань і правильного ведення всієї бесіди вміє залучити всіх учнів класу до активної роботи.

Результатом евристичної бесіди є нові знання та уміння. Тому вона здебільшого використовується у процесі формування понять, встановлення різноманітних зв’язків у природі, тобто на етапі засвоєння нових знань, умінь і навичок. Не менш важливе значення має ця бесіда на етапі застосування засвоєного змісту як одного із способів організації виконання школярами творчих завдань.

Катехізисна бесіда спрямована на відтворення відповідей, які потребують тренування пам’яті. Їх використовували ще в середньовічних школах. За таким самим принципом побудований церковний підручник, в якому релігійні істини поділено на запитання і відповіді. Цей метод вимагав від учнів заучувати без розуміння і осмислення запитань і відповідей, у сучасних школах він використовується таким чином, що учнів підводять до самостійної розумової діяльності, до самостійного осмислення. Така бесіда дає змогу проконтролювати розуміння учнями вже вивченого матеріалу, сприяє розвиткові мислення і тренує пам’ять.

Отже, бесіду поділяють на види — за призначення у навчальному процесі та за характером діяльності учнів у процесі бесіди. Кожен вид бесіди спрямований на активізацію учнів; на відтворення раніше засвоєного матеріалу, на формулювання власних висновків; на узагальнення та систематизацію знань тощо. Кожен вид має свої особливості, які слід враховувати вчителю при використанні того чи іншого виду бесіди на уроці.

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ БЕСІДИ НА УРОКАХ ПРИРОДОЗНАВСТВА

2.1 Вимоги до проведення бесіди на уроках природознавства

Урахування вимог до бесіди, зокрема до запитань в ній, а також активне ставлення самого вчителя до бесіди, його емоційний настрій, використання різних організаційних прийомів, уміння тримати в полі зору кожного учня дозволяють залучати до роботи весь клас і підтримувати увагу та інтерес протягом усієї бесіди.

У молодших класах можна часто спостерігати, як на початку бесіди діти починають активно працювати. Вони прагнуть відповідати. На кожне з питань дається відповідь одним із учнів. Здається, всі захоплені роботою, але швидко частина дітей втрачає інтерес до неї. Вони «губляться» в процесі бесіди. Це відбувається з різних причин: не зрозуміли зміст наступного запитання, швидко не змогли дати відповідь на попереднє або усвідомити відповідь товариша тощо. Такі діти втратили взаємозв'язок між частинами бесіди. Основна причина такого стану полягає у тому, що вчитель не стежив за роботою усього класу, а задовольнився лише відповіддю одного учня.

Готуючись до бесіди будь-якого типу, вчитель складає її план, щоб забезпечити строгу послідовність розвитку теми, намічає основні запитання для учнів. Насамперед слід чітко визначити зміст, на якому будується бесіда, та її цілі. Зміст ділиться на частини. Але поділ на малі за обсягом частини порушує цілісність, а на великі - створює недоступність для розуміння матеріалу. Ці частини повинні бути смисловими. До кожної з них ставиться запитання. Внаслідок цього створюється система запитань, яка будується за принципом наступності та веде до досягнення цілей.

Запитання повинні бути конкретними і короткими, щоб учень міг зрозуміти, про який об'єкт питає вчитель і що саме про нього треба розповісти. Запитання не повинні бути невизначеними. На уроках навіть досвідчених вчителів можна почути запитання такого типу: «Розкажіть, що ви знаєте про лисицю (або інший предмет або явище)?» невизначеність питання передбачає різні варіанти відповіді. Якщо вивчається тема «Тварини — живі організми» (3 клас) [16, с. 150], то під час формування поняття «хижі тварини» запитання для актуалізації необхідно формулювати таким чином: «Ви багато чули, читали про лисицю. Розкажіть, що є для неї кормом (тобто чим вона живиться)?» адже істотною ознакою хижих тварин є те, що вони живляться іншими тваринами.

Слід уникати альтернативних питань. Вони дають можливість випадкового вибору відповідей або спонукають до простого ствердження («так») чи заперечення («ні»). Наприклад, «Спекотне чи холодне літо у степах?», «Чи відчуває людина шкірою дотик, тепло, холод і біль?» Коли питання має такий зміст, то в ньому вже містяться певні варіанти відповіді, і учні, не осмислюючи суті запитання, намагаються відгадати правильну відповідь.

Запитання не повинні бути подвійними чи потрійними. Особливо такими, що стосуються різних об'єктів або різних сторін одного предмета, явища, їх не сумісних ознак, властивостей. Наприклад, запитання: «Які рослини і тварини є у лісостеповій зоні України?», «Які властивості має торф, як його добуває і використовує людина?». Ці запитання спричиняють неглибокі і непослідовні відповіді. Дитина розповідає про «все відразу». Вона переходить від одного об'єкта до іншого, розповідає про те, що випадково пригадає, цілеспрямовано не напружує свою думку і пам’ять.

Велике значення для сприймання запитання має не тільки його зміст, але й словесна форма вираження. Не можна включати у запитання невідомі або маловідомі терміни, складні підрядні речення, повторювати запитання кілька разів у різних формулюваннях. Пере формулювання запитання здійснюється тоді, коли діти не проявляють активності або здебільшого відповідають на запитання неправильно. Наприклад, на уроці за тезою «Степи» (4 клас) [16, с. 160] пропонується запитання: «Як пристосувалися рослини до життя у степу?» Діти відразу не можуть відповісти на нього. Вчитель організовує аналіз самого запитання:

— Про що говориться у запитанні? (Про рослини)

— Де ростуть ці рослини? (У степах)

— Що потрібно розповісти про рослини, які ростуть у степах? (Як ці рослини пристосувались до життя у степах?)

— Що означає слово «пристосувалися»?

Крім у основних, у бесіді є додаткові запитання, які виконують функцію коригування відповіді, уточнення і доповнення. Вони не повинні бути підказуючими, а тим паче — невизначеними.

Часто на уроках природознавства після неповної відповіді вчитель ставить додаткові запитання: «А ще що ти можеш сказати? Що ти можеш доповнити? А ще? Ще??? І т. н.». Учень починає відповідати все, що знає, і навіть те, що не стосується конкретного питання. Вчитель запитує («Що ще???») учнів до того часу, поки хтось із них не дасть правильну відповідь.

Щоб зосередити увагу дітей на запропонованому запитанні, воно ставиться перед усім класом, а для відповіді викликається один учень. Для інших дітей обов’язковою є настанова з її мотивацією на уважне слухання відповіді.

Бажано, щоб усі запитання були індивідуалізовані. На кожне з них відповідає той учень, рівень підготовки і розвитку якого дозволяє успішно це зробити. Так, якщо запитання складне, то відповідь на нього дає «сильний» учень, а «середній» чи «слабкий» її повторює. Якщо просте, воно адресується «слабкому» учневі, а інші доповнюють і коригують його відповідь.

Запитання, які складають бесіду, бувають різні за характером:

а) репродуктивно — мнемічні. Вони активізують пам’ять і спонукають до відтворення раніше здобутих знань і умінь;

б) репродуктивно — пізнавальні. Ці запитання стимулюють репродуктивну діяльність, результатом якої є здобуття готових знань з різних джерел: підручників, засобів наочності, спостережень, дослідів і т. ін.;

в) продуктивно — пізнавальні. Відповіді на такі запитання отримуються в результаті здійснення операцій логічного мислення з уже відомими знаннями або під час розв’язання проблеми.

У кожного із цих видів є свої особливості, які обов’язково повинен врахувати вчитель, оскільки вони впливають на зміст запитань, структуру бесіди, її хід і результативність.

Під час бесіди важливо звернути увагу на якість відповідей учнів і за змістом, і за стилем. Вони повинні бути повні; усвідомлені і аргументовані; точні і чіткі; літературно правильно оформлені. Якщо учень неправильно відповідає на запитання, його формулюють зрозуміліше для нього, якщо ж він і в такому разі не може відповісти, ставлять легше запитання, відповідь на яке допоможе підійти до правильного висвітлення питання в першому його формулюванні.

Причини неточних або неправильних відповідей можуть бути різними. В одних випадках — це неглибоке розуміння змісту навчального предмета, в інших — невміння проаналізувати запитання і зрозуміти його сутність або словесно сформулювати відповідь.

Отже, для того, щоб бесіда дала очікуваний результат, до неї висуваються певні вимоги: вчитель повинен ретельно підготуватися, поділити матеріал на змістові частини; питання повинні бути короткі і точні, розвивати думку учня, розвивати його самого, кількість запитань — оптимальна. Ефективність методу бесіди залежить від уміння вчителя формулювати і ставити запитання. Крім того, важливо, щоб учень давав відповідь повну, усвідомлену, точну, чітку, літературно правильно оформлену.

2.2 Використання бесіди на різних етапах уроку в процесі вивчення курсу «Я і Україна»

Бесіду можна проводити на всіх етапах уроку природознавства: при опитуванні, вивченні нового матеріалу, актуалізації знань тощо. Це можна показати за допомогою фрагментів уроків з природознавства.

Організаційна частина. Її мета — мобілізувати дітей до праці, активізувати їх увагу, створити робочу атмосферу на уроці.

— Які ми учні на уроці?

— Уважні та старанні.

— Що ми робимо на уроці?

— Здобуваємо знання.

— Хто ми з вами?

— Ми — майбутнє України. (Із досвіду вчителя школи № 54 м. Львова).

Фенологічні спостереження. Їх основна мета навчити дітей спостерігати за змінами, що відбуваюся в природі.

Тема «Природа навколо нас» 2 клас.

— Діти, яка зараз пора року?

— Чому ви думаєте, що осінь?

— За якими ознаками ви дізнались, що саме така пора року?

— Скажіть, який стан неба?

— На вулиці тепло чи холодно?

— Чи були опади?

— Чи є вітер? [ 13, с. 25].

Тема «Що таке гірські породи. Що таке корисні копалини. Гірські породи потребують охорони» 3 клас.

— Яка пора року минає? Назвіть місяці осені.

— Якою була осінь? Доведіть.

— Яка була найвища і найнижча температура? [9, с. 67].

Мотивація навчальної діяльності. Передбачає формування в учнів потреби вивчення конкретного навчального матеріалу.

Тема «Водойми України» 4 клас.

Бесіда з використанням технології «Мозковий штурм».

— Діти, прочитайте вислів французького письменника Антуана де Сент-Екзюпері: «…у тебе ні смаку, ні кольору, ні запаху, тебе неможливо описати, тобою втішаються, не відаючи, що ти таке. Не можна сказати, що ти необхідна для життя; ти — саме життя… Ти найбільше багатство у світі».

— Подумайте, і скажіть, про що він міг сказати? (Про воду)

— Наші предки, обираючи місце для поселення, обов’язково зважали на те, чи є на цьому місці умови вкрай необхідні для життя. Як ви гадаєте, на що насамперед звертали увагу перші поселенці? (Чи є питна вода)

— Чому вода така важлива для життя? [4, с. 10.].

Тема «Перетворення води. Кругообіг води в природі» 3 клас

— Звідки береться вода і куди вона дівається?

— Чому вчора калюжа була, а сьогодні її немає?

— Чому влітку в ставках, озерах, річках води стає менше? [9, с. 54].

Перевірка домашнього завдання. Передбачає контроль завдання, виконаного вдома самостійно.

Тема «Без води немає життя. Властивості води-рідини» 3 клас.

— Які ви знаєте властивості повітря?

— З чого складається повітря?

— Як зберегти повітря чистим? [ 9, с. 48].

Актуалізація опорних знань учнів. Покликана забезпечити узгодження між викладеною вчителем інформацією та сприйняттям, засвоєнням, осмисленням її учнями.

Тема «Тварини. Різноманітність тварин» 1 клас.

— Яких ви знаєте свійських тварин?

— Які свійські тварини є у вашої бабусі в селі?

— Що вони їдять?

— Які у них клички? [11, с. 89].

Тема «У царстві рослин» 2 клас.

— Що таке природа?

— Що належить до живої природи?

— Чому?

— Яку користь дає природа людям? [13, с. 41].

Пояснення нового матеріалу. Полягає не тільки у викладанні, а й у керуванні процесом засвоєння учнями нових знань.

Тема «Як тварини готуються до зими. Як люди готуються до зими» 2 клас.

Бесіда про свійських і диких тварин.

На дошці прикріплені малюнки зайця, ведмедя, лисиці, вовка, корови, коня, собаки, кота. Діти називають тварин.

— На які дві групи можна розділити цих тварин? (Дикі, свійські)

— Яких тварин називають дикими?

— Назвіть диких тварин, які живуть у нашому краї.

— Яких тварин називають свійськими?

— Які свійські тварини є у вас вдома?

— Хто їх доглядає?

— Який корм їх до вподоби?

— До кого з членів сім'ї вони найбільше прихильні? Чому? [13, с. 70].

Тема «Тварини — частина живої природи» 3 клас.

Бесіда з елементами розповіді.

— Тварини як і рослини, — це живі організми. Які ознаки властиві живим організмам?

— То чому ж живу природу поділили на рослин і тварин? Чим вони відрізняються? (Основна відмінність — те як і чим вони живляться)

— Як живляться рослини? Де вони беруть собі їжу?

— А чим живляться тварини?

— Чим же відрізняються тварини від рослин? [19, с. 3]

Фізкультхвилинка. Основне завдання — зняти втому дітей, змінити вид діяльності на більш рухливий.

— Друзі мої, як живете?

— Ось так, ось так. (плескають в долоні)

— Друзі мої, як вчитеся?

— Ось так, ось так. (плескають в долоні)

— Друзі мої, як летять пташата?

— Ось так, ось так. (імітують політ птаха)

— Друзі мої, як стрибають зайчата?

— Ось так, ось так. (стрибки)

— Друзі мої, як спить природа?

— Ось так, ось так. (зображають природу, що спить)

— Друзі мої, як живете?

— Ось так, ось так. (плескають в долоні) (Із досвіду вчителя школи № 54 м. Львова)

Узагальнення та систематизація знань учнів. Даний етап дозволяє зробити учням, з допомогою вчителя, певні загальні висновки щодо даної теми уроку.

Тема «Грунт» 1 клас.

— Що таке грунт?

— З чого складається грунт?

— Для яки тварин грунт є домівкою?

— Яке значення грунту в житті людини?

— Як люди повинні дбати про грунт? [11, с. 78].

Тема «Птахи нам на крилах весну принесли» 2 клас.

— Які основні ознаки птахів?

— Чому вони вимушені відлітати у теплі краї?

— Хто першим сповіщає людям про прихід весни?

— Яких перелітних птахів ви знаєте, покажіть на малюнку. [17, с. 43].

Підбиття підсумків уроку. Передбачає аналіз вчителем, що дізналися учні на уроці, якими знаннями та вміннями оволоділи.

Тема «Тварини навесні» 2 клас.

— Які турботи у птахів навесні?

— Що змінилося у житті звірів навесні?

— Як треба поводитися у природі? [13, с. 166].

Тема «Населення України» 4 клас.

— Що нового ви дізналися на уроці?

— Скільки людей мешкає в Україні?

— Яка кількість населення у нашому місті?

— Що на уроці вам найбільше запам’яталося? [10, с. 148].

Отже, бесіду як метод навчання в початковій школі можна використовувати на всіх етапах уроку природознавства: організаційній частині, фенологічних спостереженнях, мотивації навчальної діяльності, перевірці домашнього завдання, актуалізації опорних знань, поясненні нового матеріалу, фізкультхвилинці, узагальненні та систематизації знань учнів, підбиті підсумків уроку.

РОЗДІЛ 3. ДІАГНОСТИКА ТА АНАЛІЗ ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ ВЧИТЕЛІВ ЗОШ № 54 МІСТА ЛЬВОВА

З метою виявлення особливості використання та ролі методу бесіди на уроках природознавства було здійснено діагностику та проаналізовано педагогічний досвід вчителів на базі ЗОШ № 54 м. Львова. Для цього був використаний емпіричний метод — метод опитування (анкетування).

Було опитано 5 вчителів початкових класів СШ № 54 м. Львова, які мають педагогічний стаж від 15 до 20 років. В анкеті міститься 7 питань (див. Додаток А).

Із 5 опитаних вчителів усі 5 (100%) використовують бесіду на уроках природознавства як метод навчання.

Вступну бесіду використовують 4 вчителів (80%).

Бесіду — повідомлення — 1 вчитель (20%).

Бесіду — повторення — 1 вчитель (20%).

Контрольну бесіду — 3 вчителів (60%).

Репродуктивну бесіду — 1 вчитель (20%).

Систематизуючу бесіду — 2 вчителів (40%)

Евристичну бесіду — 4 вчителів (80%).

Катехізисну бесіду — жоден вчитель (0%).

Це можна зобразити у виді діаграми (Рис. 1).

Рис. 1 Види бесід, що використовують на уроках природознавства Основними критеріями відбору питань для бесіди використовують:

поділ змісту матеріалу на смислові частини — 4 вчителів (80%);

створення системи питань — 5 вчителів (100%);

побудова бесіди за принципом наступності - 3 вчителів (60%);

запитання конкретні за змістом — 2 вчителів (40%) (Див. Рис. 2).

Рис. 2 Критерії відбору питань для бесіди Опитані вчителі використовують бесіду на різних етапах уроку:

фенологічні спостереження — 5 вчителів (100%);

мотивація навчальної діяльності - 1 вчитель (20%);

перевірка домашнього завдання — 2 вчителів (40%);

актуалізація опорних знань — 5 вчителів (100%);

пояснення нового матеріалу — 5 вчителів (100%);

узагальнення та систематизація знань учнів — 4 вчителів (80%);

підбиття підсумків уроку — 4 вчителів (80%) (Див. Рис. 3).

Рис. 3 Використання бесіди на різних етапах уроку природознавства

Всі опитані вчителі (5 вчителів — 100%) вважають бесіду ефективним методом навчання, оскільки з її допомогою ознайомлює дітей з певною темою, дізнається рівень знань учнів, а також їхню думку щодо певного питання, у ході бесіди формуються природничі знання; вчитель може активізувати учнів; учні у ході бесіди роблять свої певні узагальнення, висновки.

За допомогою методу анкетування було виявлено, що усі опитані вчителі використовують метод бесіди на уроках природознавства. Вони використовують різні види бесіди. Найчастіше вчителі використовують вступну бесіду (4 вчителів — 80%), евристичну (4 вчителів — 80%), контрольну (3 вчителів — 60%) та систематизуючу (2 вчителів — 40%).

Готуючись до використання бесіди, вчителі використовують певні критерії відбору питань: поділяють зміст матеріалу на смислові частини (4 вчителів — 80%), створюють систему питань (5 вчителів — 100%), будують бесіду за принципом наступності (5 вчителів — 100%), відбирають запитання конкретні за змістом (2 вчителів — 40%). Це свідчить про те, що вчителі використовують такі критерії відбору питань, що сприяють побудові ефективної бесіди на уроках природознавства.

Опитані вчителі використовують бесіду на різних етапах уроку. Найчастіше використовують під час фенологічних спостережень (5 вчителів — 100%), актуалізації опорних знань учнів (5 вчителів — 100%), пояснення нового матеріалу (5 вчителів — 100%), узагальненні та систематизації знань учнів (4 вчителів — 80%), підбиття підсумків уроку (4 вчителів — 80%), перевірці домашнього завдання (2 вчителів — 40%).

Усі, опитані, вчителі вважають бесіду ефективним методом навчання на уроках природознавства. Вона впливає позитивно на особистість учня: з її допомогою учні дізнаються багато їм невідомого і нового, висловлюють свої думки, разом з тим розвиваються мислення уява, увага, тобто психічні процеси, учні під час бесіди повинні слідкувати за своїм мовленням, вчаться вступати у діалог, використовуючи певні етичні норми під час ведення діалогу. Тобто завдяки бесіді вчитель розвиває творчий потенціал учнів, вчить набувати та використовувати раніше набуті знання.

Проходячи практику у ЗОШ № 54, я спостерігала за уроками вчителя — методиста Гулик Світлани Павлівни, 3 — А клас. Світлана Павлівна використовує бесіду майже на усіх етапах уроку, що сприяє кращому засвоєнню учнями природничого матеріалу. На мою думку Гулик С. П. вдало використала бесіду на етапі пояснення нового матеріалу (Додаток Б), що дозволило не лише вчителю монологічно пояснювати нову тему, але й висловити свої думки і судження дітям. Це можна відтворити за допомогою фрагменту уроку.

Вивчення нового матеріалу, закріплення знань та умінь

1. Бесіда з учнями.

Перед вами ілюстрації тварин (у підручнику, с. 138). Поміркуйте: до яких груп належать ці тварини? Так, це звірі. Але чому ж вони виділені в окремі групи? Подивіться до малюнків і поміркуйте.

Отже, всі тварини об'єднуються в групи в залежності від того, чим вони живляться.

Тема сьогоднішнього уроку «Чим живляться тварини. Ланцюги живлення».

Для чого ми будемо вивчати цю тему?

А для чого нам це потрібно?

2. Робота в парах.

Прочитайте статтю на с. 138 за абзацами, перевірте власні знання і знання свого напарника.

3. Гра «Яка це тварина? Чому?»

Вчитель показує зображення будь-якої тварини. Учні називають відповідно: це хижа тварина, бо їсть зайців; це всеїдна тварина, бо живиться і рослинами, і тваринами.

4. Слово вчителя.

(Використовуючи малюнок). У природі всі живі організми взаємопов'язані між собою. Зверніть увагу на цей малюнок: зайчик їсть капусту, тобто рослину, а вовк харчується зайцями. Значить, вовк живиться теж рослинами? Так, якщо рослин буде мало, зайці будуть голодні, і, звичайно ж, будуть гинути і вовки. Це і є ланцюжки живлення. Ланцюги — це зв’язки.

Діти, допоможіть мені розшифрувати ці три ланцюги живлення (плакати: малюнки дев’яти об'єктів природи).

Розгорніть підручник, с. 140, рубрика «Поміркуй». Попрацюйте у парах. Потім послухаємо відповіді 2−3 учнів.

Отже, можна зробити висновок, що бесіда є ефективним методом навчання, який можна використовувати на всіх етапах уроку, тим самим навчаючи учнів природничих знань, розвиваючи психічні процеси, виховуючи культуру особистості, найперше при проведенні бесіди.

ВИСНОВКИ

Бесіда — діалогічна форма викладу і вивчення нового матеріалу. Вона активізує педагогічний процес, збуджує мислення дітей, підвищує працездатність і самодіяльність учнів.

Бесіду проводять тоді, коли можна опертися на факти, які хоча б частково відомі дітям з прочитаних книг, з власних спостережень над предметами або явищами серед природи, в куточку живої природи, на навчально-дослідній ділянці. Бесіду проводять у формі запитань вчителя і відповідей учнів. Іноді учні також ставлять запитання, які потребують вичерпної відповіді.

Розрізняють декілька видів бесіди: за призначенням (вступна бесіда — підготовка до лабораторних робіт, екскурсій, вивчення нової теми; бесіда — повідомлення — базується переважно на спостереженнях, організованих учителем на уроці за допомогою наочних посібників, записів на дошці, таблиць, малюнків, а також на матеріалі текстів літературних творів, документів; бесіда — повторення — використовують для закріплення навчального матеріалу; контрольну бесіда — використовують для перевірки засвоєних знань) та за характером діяльності учнів (репродуктивна бесіда спрямована на відтворення раніше засвоєного матеріалу; систематизуюча бесіда — основна мета узагальнити і систематизувати знання учнів; суть евристичної (сократівської) бесіди полягає в тому, що вчитель уміло сформульованими запитаннями скеровує учнів на формування нових понять, висновків, правил, використовуючи набуті знання, спостереження; катехізисна бесіда спрямована на відтворення відповідей, які потребують тренування пам’яті).

Готуючись до бесіди, вчителю необхідно скласти план; чітко визначити зміст, на якому базується бесіда та її цілі. Зміст матеріалу необхідно поділити на смислові частини, внаслідок чого створюється система запитань, яка будується за принципом наступності.

Запитання повинні бути конкретними і короткими, в жодному разі не можуть бути невизначеними; також слід уникати альтернативних запитань, щоб уникнути випадкового вибору відповідей учнями; не слід ставити питання подвійні чи потрійні, особливо, що стосуються різних об'єктів або різних сторін одного предмета, явища, їх несумісних ознак, властивостей. Не можна включати у запитання невідомі або маловідомі терміни, повторювати запитання кілька разів у різних формулюваннях. Запитання ставлять перед усім класом, якщо відповідь неповна або неточна, тоді потрібно, щоб доповнив інший учень. Бажано, щоб питання були індивідуалізовані.

Відповіді учнів повинні бути повні; усвідомлені і аргументовані; точні і чіткі; літературно правильно оформленні.

Як показав аналіз педагогічного досвіду, вчителі використовують бесіду на уроках природознавства для формування природничих знань на усіх етапах уроку (фенологічних спостереженнях, мотивації навчальної діяльності, перевірці домашнього завдання, актуалізації опорних знань учнів, поясненні нового матеріалу, узагальненні та систематизації знань учнів, підбитті підсумків уроку) і вважають її ефективним методом навчання, що позитивно впливає на формування особистості учнів.

Отже, при врахуванні вимог до проведення бесіди і правильної побудови на уроці природознавства, вона є найефективнішим діалогічним методом навчання природничих знань молодших школярів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Байбара Т. М. Бесіда як метод навчання в процесі викладання природознавства // Початкова школа. — 1999. — № 4. — С. 20 — 22.

2. Байбара Т. М. Методика навчання природознавства в початкових класах: Навч. посіб. Вид. 2-е. К.: Веселка, 1995. — 334 с.

3. Байбара Т. М., Коваль Н. С. Вибір методів вивчення нового матеріалу на уроках природознавства // Початкова школа. — 1990. — № 9. — С. 35 — 39.

4. Водойми України. Конспект уроку. 4 клас // Початкова освіта. — 2006. — № 39. — С. 10 — 12 (Вкладка).

5. Волкова Н. П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. — К.: Академія, 2003. — 576 с.

6. Гончарова К. Д. Форми організації навчального процесу: Навч. посіб. для пед. училищ. — К., 1990. — 320 с.

7. Горощенко В. П., Степанов И. А. Методика преподавания природоведения: Учеб. пособие для учащихся в пед. уч — щ. — 2-е узд., дораб. — М.: Просвещение, 1984. — 159 с.

8. Дяченко Л. М. Матеріали до уроків. Я і Україна. 3 клас. — Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2005. — 288 с.

9. Кондратова Л. О., Павлюк І. Ю. Матеріали до уроків. Я і Україна. 4 клас. — Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2005. — 160 с.

10. Куценко Н. Я., Походжай Н. Я. Я і Україна. 1 клас: Посібник для вчителя. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2006. — 128 с.

11. Лукач С. Метод беседы на уроке // Все для вчителя. — 1997. — № 21 — 22. — С. 31 — 33.

12. Майхрук М. І., Митохір Н. Б., Янусь С. В. Я і Україна. Навколишній світ. 2 клас: Посібник для вчителя. 2 вид., перероб. І доп. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2005. — 200 с.

13. Мойсеюк Н. Є. Педагогіка. Навчальний посібник. 5 -е видання, доповнене і перероблене. — К., 2002. — 656 с.

14. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1 — 2 класи. К.: Початкова школа. — 2003. — 296 с.

15. Програми для середньої загальноосвітньої школи 3 — 4 класи. К.: Початкова школа. — 2003. — 296 с.

16. Птахи нам на крилах весну принесли. Урок-проект до курсу «Я і Україна» // Розкажіть онуку. — 2008. — № 3. — С. 43 — 45.

17. Савчин М. В. Педагогічна психологія. Навч. посіб. — К.: Академія, 2003. — 416 с.

18. Тварини — частина живої природи. Конспект уроку. 3 клас // Початкова освіта. — 2006. — № 10. — С. 3 — 5 (Вкладка).

19. Фіцула М. М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. — К.: Академія, 2000. — 542 с.

ДОДАТОК А

АНКЕТА

1. Які методи навчання Ви використовуєте на уроках природознавства?

2. Чи використовуєте Ви бесіду на уроках природознавства як метод навчання:

а) Так; б) Ні.

3. Які види бесіди Ви використовуєте?

4. Які основні критерії відбору питань для бесіди використовуєте Ви:

а) поділ змісту матеріалу на великі частини;

б) поділ змісту матеріалу на малі частини;

в)поділ змісту матеріалу на смислові частини;

г) створення системи питань;

д) побудова бесіди за принципом наступності;

е) запитання конкретні за змістом;

є) запитання можуть бути невизначеними;

ж) використання альтернативних питань;

з) Ваш варіант

5. На яких етапах уроку Ви використовуєте бесіду?

6. Чи вважаєте Ви бесіду ефективним методом навчання? Чому?

7. Як Ви вважаєте, як впливає бесіда на уроках природознавства на формування особистості учня?

ДОДАТОК Б

Конспект уроку з курсу «Я і Україна» З клас.

Тема. Чим живляться тварини. Ланцюги живлення.

Мета. Формувати поняття рослиноїдна, хижа і всеїдна тварини, вміння розрізняти тварин за способом живлення; поглибити поняття ланцюги живлення; формувати вміння аналізувати об'єкти природи, встановлювати взаємозв'язки між ними; розвивати увагу, мовлення, мислення; виховувати бережливе ставлення до тварин на підставі осмислення цих взаємозв'язків.

Обладнання. 1. У кожного учня: підручник, робочий зошит, щоденник спостереження, ручка, кольорові олівці, малюнок тварини, сигнали — числа 4 до 12 (бали), текст вірша «Наш дивний світ» (на одній парті), чисті аркуші паперу. 2. Магнітофон, аудіокасети із записом голосів птахів, пісні «Щебетала пташечка» (укр. народна пісня), вальсу чи польки.

Оформлення дошки. 1. Тема уроку. 2. План розповіді про тварину. 3. Таблиці для запису видів тварин. Записані назви груп: а) Звірі. Птахи. Комахи. Плазуни. Земноводні. б) Рослиноїдні. Хижі. Всеїдні. (Під назвою кожної групи залишається місце не менш ніж для 3-х наступних записів). 4. Малюнки різних тварин. 5. Ребус «Весняні місяці». 6. Малюнок: капусти, зайця, вовка. 7. На трьох плакатах: ланцюжки живлення. 6. Малюнок «Весна» з використанням предметів, що описані у вірші «Наш дивний світ». На переносних дошках: № 1 — віршик для фізкультхвилинки; № 2 — план роботи на уроці.

Тип уроку. Комбінований.

Хід уроку

І. Організація класу

Перевірте один в одного порядок на партах.

Сьогодні ми будемо частіше, ніж будь-коли працювати в парах. Це ваші пропозиції, і я їх виконую. Приготуйте обладнання для спільної роботи: підібраний вірш, розповідь, малюнок тварини, чисті аркуші паперу.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності

1.Слово вчителя.

Ви прокидаєтесь вранці, і починаєте новий день. А чи відомо вам, коли прокидається від сну природа? На Землі ранком року є перший місяць весни.

Спробуємо розбудити сонечко знайомою уже вам закличкою:

Вийди, вийди, сонечко, На дідове полечко,

На бабине зіллячко, На наше подвір'ячко, На красиві квіточки, На маленькі діточки.

Тут вони граються, Тебе дожидаються.

Сонечко прокинулось, посміхнулось, і все навкруги стало оживати.

2. Поетична хвилинка.

(Дівчинка і хлопчик читають вірш, використовуючи малюнок).

Наш дивний світ такий, як казка:

Он в небі хмаронька пливе.

Тож бережи його, будь ласка, Все в ньому гарне і живе.

Он квітка полум’ям палає,

І ясне сонечко блищить, Чарівна пташечка співає,

Все в дивосвіт прийшло, щоб жить.

Щоб милуватися цією красою, берегти її, треба цей дивосвіт знати. Багато що ви уже знаєте: і про хмари, і про сонечко, і про рослини. А про тварин ми вивчаємо.

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку

Ознайомимося із темою уроку. Чи все вам зрозуміло? На цій переносній дошці записаний план уроку.

ІV. Підсумки спостереження за зимовою погодою

1. Виступи синоптиків і прогностиків.

Закінчилася зима. Синоптики від кожної групи, підійдіть до стендів і підбийте підсумки, якою була зима:

— ясною, хмарною чи похмурою (залежить від кількості певних днів)?

— дощовою, сніжною чи сухою?

— які ще явища природи були взимку?

— якою була найвища і найнижча температура?

— що корисного зробили наші учні, які цікавинки в пригоді знайшли?

— Прогностики доповідають, які прикмети підтвердились, а які ні. Чому?

(На питання вчителя «Які три місяці весни?» синоптики приготували ребуси).

Синоптики наступної чергової групи, стежте за погодою, за змінами в природі весною.

Прогностики, ознайомте всіх із прикметами весни.

3. Бесіда з учнями.

Яке завдання у нас, знавців і любителів природи, зараз, у перші дні весни? Так, зустріти перелітних птахів. Що для цього необхідно зробити? Розвісити шпаківні, а цим самим врятувати рослинний світ.

Учні готують інформаційні повідомлення про птахів.

V. Перевірка домашнього завдання

1. Фронтальна перевірка.

1) Гра «Хто більше».

Називаємо тварин, які належать до групи звірів. Учні першого ряду називають, а учні інших рядів доповнюють. Потім називаємо птахів (починають учні другого ряду) і, нарешті, комах (починають учні третього ряду).

Вчитель визначає команду-переможця (ряд, що назвав більше тварин).

2) Розповідь про обрану тварину за планом.

Учні розповідають один одному (взаємооцінювання).

План розповіді про тварину:

— Назва тварини.

— Розмір тварини (велика, середня, мала).

— Частини тіла тварини (голова, тулуб, ноги, хвіст).

— Чим вкрите тіло.

— Особливості зовнішньої будови тварини.

Учні показують кількість балів, набрану сусідом.

Вчитель викликає до дошки трьох учнів. (Розповідають для всіх).

3) Гра «Естафета».

Змагаються учні трьох рядів: учні І ряду пишуть назви комах; ІІ ряду — назви звірів; ІІІ ряду — назви птахів. Учні останніх парт кожного ряду записують на аркуші тему (назву групи тварин). По сигналу починається гра: учні записують порядковий номер і назву тварини і передають аркуш вперед. Переможцем стає той ряд, учні котрого правильно і швидше за всіх дадуть відповіді.

2. Робота в парах.

Учні називають один одному будь-яку тварину, її істотні ознаки і до якої групи вона належить.

Перед початком роботи вчитель і учень демонструють це перед класом:

Учень показує малюнок із зображенням горобчика;

— учень дає відповідь: це птах, бо істотна ознака — тіло покрите пір'ям.

Потім навпаки: учень показує малюнок, а вчитель відповідає.

Біля дошки заслуховуються дві-три пари дітей, їхні відповіді оцінюються іншими учнями (в балах).

VІ. Фізкультхвилинка

Руки вгору! Погойдали ;

Це — дерева в лісі,

Опустили і стріпнули ;

Збив росичку вітер.

Руки в сторони, змахнули ;

Летимо, мов птахи.

Приземлились, відпочили ;

Руки-крила склали.

VІІ. Вивчення нового матеріалу, закріплення знань та умінь

1. Бесіда з учнями.

Перед вами ілюстрації тварин (у підручнику, с. 138). Поміркуйте: до яких груп належать ці тварини? Так, це звірі. Але чому ж вони виділені в окремі групи? Подивіться до малюнків і поміркуйте.

Отже, всі тварини об'єднуються в групи в залежності від того, чим вони живляться.

Тема сьогоднішнього уроку «Чим живляться тварини. Ланцюги живлення».

Для чого ми будемо вивчати цю тему?

А для чого нам це потрібно?

2. Робота в парах.

Прочитайте статтю на с. 138 за абзацами, перевірте власні знання і знання свого напарника.

3. Гра «Яка це тварина? Чому?»

Вчитель показує зображення будь-якої тварини. Учні називають відповідно: це хижа тварина, бо їсть зайців; це всеїдна тварина, бо живиться і рослинами, і тваринами.

4. Слово вчителя.

(Використовуючи малюнок). У природі всі живі організми взаємопов'язані між собою. Зверніть увагу на цей малюнок: зайчик їсть капусту, тобто рослину, а вовк харчується зайцями. Значить, вовк живиться теж рослинами? Так, якщо рослин буде мало, зайці будуть голодні, і, звичайно ж, будуть гинути і вовки. Це і є ланцюжки живлення. Ланцюги — це зв’язки.

Діти, допоможіть мені розшифрувати ці три ланцюги живлення (плакати: малюнки дев’яти об'єктів природи).

Розгорніть підручник, с. 140, рубрика «Поміркуй». Попрацюйте у парах. Потім послухаємо відповіді 2−3 учнів.

VІІІ. Музична пауза

Пластичні імпровізації

(Вчитель включає запис музики: вальс чи польку).

Подумайте, хто яку тварину демонструватиме. А всі інші спробують вгадати.

ІX. Узагальнення і систематизація знань і умінь

1. Робота в зошитах.

Завдання на сторінці 45−46. Виконують фронтально.

2. Конкурс ерудитів «Чи добре ви знаєте тварин?».

Учні - ерудити (за бажанням) виходять до дошки. Інші задають їм питання до теми (до п’яти питань).

X. Підсумок уроку

Що вдалося на уроці? А що ні? Чому? Які з ваших пропозицій були і не були враховані?

Напишіть на аркуші паперу, який вид роботи ви хочете запропонувати на наступний урок.

XІ. Оцінювання

XІІ. Домашнє завдання

1. Прочитати уважно і вдумливо статті на с. 140.

2. Виконати практичне завдання на с. 140.

3. Приготуватись до підсумкового уроку: вибрати рослину і тварину, про яких будете розповідати, малювати.